CC BY
187Головкш Богдан Миколайович,
доктор юридичних наук, професор, завдувач кафедри кримтологп та кримнально-виконавчого права, Нацональний юридичний ушверситет iменi Ярослава Мудрого, УкраУна, м. Харш e-mail: [email protected] ORCID 0000-0002-0333-9806
doi: 10.21564/2414-990x.149.200724 УДК 343.9.01
ТЕПЕР1ШН6 I МАЙБУТНе КРИМ1НОЛОП1
Статтю присвячено дослгдженню сучасного стану кримiнологiчноi науки та визначенню перспектив ii розвитку у майбутньому. Здшснено огляд здобутюв вiтчизняноi кримтологп, наго-лошено на ттеграци знань про злочиншсть та боротьбу з нею, обгрунтовано когеренттсть i синергт наукових концепцш, запровадження системного методу тзнання злочинностi та роз-роблення заходiв превентивного впливу на ii причини i умови. Зроблено висновок, що орieнтирами для подальшого розвитку кримтологп будуть мiжнароднi цш глобального людського розвитку, закртлеш у Деклараци тисячолття ООН (2015 р.) i Порядку денному у сферi сталого розвитку до 2030 року.
Ключовi слова: кримшолопя; злочиншсть; наукова парадигма; синерпя; системний шдхвд; шформацшт технологи; боротьба i3 злочиншстю.
Головкин Б. Н., доктор юридических наук, профессор, заведующий кафедрой криминологии и уголовно-исполнительного права, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0002-0333-9806.
Настоящее и будущее криминологии
Статья посвящена исследованию современного состояния криминологической науки и определению перспектив ее развития в будущем. Осуществлен обзор достижений отечественной криминологии, отмечается интеграция знаний о преступности и борьбе с ней, обосновывается когерентность и синергия научных концепций, внедрение системного метода познания преступности и разработки мер превентивного воздействия на ее причины и условия. Сделан вывод, что ориентирами для дальнейшего развития криминологии будут международные цели глобального человеческого развития, закрепленные в Декларации тысячелетия ООН (2015 г.) и Повестке дня в области устойчивого развития до 2030 года.
Ключевые слова: криминология; преступность; научная парадигма; синергия, системный подход; информационные технологии; борьба с преступностью.
Вступ. Протистояння злочинно!" стльноти i цивтзованого сустльства мае давню кторш. Злочиншсть стала злободенною проблемою для бшьшосп краш
свггу, виршити яку поки що не вдаеться. Протягом столггь держава i сусшль-ство намагаються боротися 3i злочиннiстю, захищатися ввд злочинiв, впливати на свiдомiсть i поведшку правопорушникiв. У процесi цього протистояння зародилася й остаточно сформувалася кримшолопя.
Нишшня система знань, понять i категорш кримiнологiï сформувалася у перюд iндустрiального розвитку суспiльства i некласично1 науки. Постшдустр^ альна стадiя розвитку людства вимагае переосмислення й уточнення багатьох положень кримшолопчно1 теорп, перегляду традицiйних пiдходiв до боротьби зi злочиннiстю. На сучасному еташ кримiнологiя проходить етап формування ново!" парадигми, змiни наукового свiтогляду, генерування щей та упровадження шновацш. Майбутне кримшологп багато в чому визначаеться тепершшм станом науково1 думки, а також перспективами розвитку кримшолопчно1 доктрини i практики боротьби iз злочиншстю.
AnanÏ3 остаптх дослгджепь i публшащй. Незважаючи на свiтовий досввд iнтеграцiï мiжгалузевих знань про злочиншсть та боротьбу з нею, формування комплексних мiждисциплiнарних проблем та напрямiв дослiджень, виро-блення загальних пiдходiв до вирiшення проблеми боротьби iз злочиннiстю, у вiтчизняному науковому середовишд зберiгаеться традицiя диференщацп знань, окреслення чггких меж наукового пiзнання i област предметних ште-ресiв. Заметь створення нових концепцiй та формування банку новаторських щей, провiднi фахiвцi у галузi наук кримiнального циклу пом^но бiльше переймаються удосконаленням понятшного апарату, тлумаченням правових норм i положень законодавства, вибудовуванням умоглядних юридичних конструкцiй, значна частина яких виявляеться неробочими. Поряд з цим в академiчному середовишД набирае оберив рух прихильникiв прозахвдно1 науково1 традицп, якi виходять за рамки ввдомих знань, генерують новi iдеï, вступають у публiчнi дискусп, пропонують альтернативнi пiдходи до вирЬ шення вiчних наукових проблем. У кримшально-правовш науцi яскравими представниками прозахадноТ традицп е Ю. В. Баулш (Yu. V. Baulin), Н. О. Гуто-рова (N. O. Gutorova), О. О. Дудоров (O. O. Dudorov), В. О. Навроцький (V. O. Navrotskyi), М. I. Хавронюк (M. I. Havronyuk), П. Л. Фрю (P. L. Fris), G. Л. Стрельцов (E. L. Streltsov), Ю. А. Пономаренко (Yu. A. Ponomarenko) та iн. Серед кримшолопв оригiнальними поглядами вирiзняються А. М. Бойко (A. M. Boyko), В. М. Дрьомiн (V. M. Dremin), А. Ф. Зелiнський (A.F. Zelinskyi), О. М. Костенко (O. M. Kostenko), В. О. Туляков (V. O. Tulyakov), В. I. Шакун (V. I. Shakun) та ш.
Мета i завдаппя cmammi полягають у викладеннi авторського бачення теоретичних засад кримшолопчно1 науки та осмисленш напрямiв розвитку кримiнологiï у майбутньому.
Виклад основного матерiалу дослiджеnnя й отримапих результатiв. Сучасний етап розвитку сусшльства, науки i технологш обумовлюе оновлення та постшний прирют системи кримшолопчних знань. Розвиток iнформацiйного сусшльства та супутш йому змiни наукового св^огляду призвели до перегляду
багатьох уявлень про сусшльство та усi явища i процеси, що в ньому вщбува-ються. Не стала винятком i кримiнологiя, предмет яко1 не може залишатися незмiнним. Тепер i в найближчiй перспективi межi предмета кримшологп будуть розширюватися i охоплювати новi, ранiше невiдомi або не дослщжеш об'екти соцiальноí дiйсностi. Це пов'язано з появою нових форм i видiв злочинно'1' пове-дшки, якiсно iншим рiвнем осмислення феномену злочинносп, вiдкриттям досi не вщомих причин, тенденцiй i закономiрностей поведшки людей у суспiльствi та юберпростор^ а також з iнновацiйними засобами боротьби iз злочиннiстю.
У сучасному розумшш кримiнологiя - це наука про законом1рност1 виник-нення, функцюнування, розвитку злочинност11 боротьби з нею. Наведене визна-чення лакошчно вщбивае сутшсть кримiнологií як науки про злочиншсть, форми i методи боротьби з нею. Боротьба iз злочиннiстю - родовий термiн, що на нащональному рiвнi позначае окремий напрям дiяльностi держави. Боротьба iз злочиннiстю включае запобiгання i протидш кримiнальним право-порушенням. На мiжнародному рiвнi використовуеться поняття «попередження злочинностп».
Осмислення сутностi окремо'1' галузi знань починаеться iз визначення п об'екта i предмета. Слiд зауважити, що питання об'екта кримiнологií розгляда-еться в лiтературi нечасто. 6 твердження, що ним виступають суспiльнi явища, пов'язаш iз злочиннiстю, причинами й умовами злочинносп, поведiнкою особи злочинця в системi суспiльних вiдносин, а також дiяльнiсть у сферi боротьби iз злочиннiстю [1, с. 11-12].
1з об'ектом кримiнологiчного вивчення ткно пов'язаний предмет кримп нологп. На тепершньому етапi розвитку предмет кримшологп мктить такi структурнi елементи:
- злочиншсть;
- кримшогенна i злочинна поведшка;
- злочинна спiльнота;
- реальш та потенцiйнi кримiнальнi загрози;
- особа злочинця та и особисткть;
- жертви злочинiв i '1'х вiктимiзацiя;
- детермiнанти злочинносп, причини та умови вчинення злочишв;
- боротьба iз злочиннiстю, запобкання злочинам.
Одностайностi серед науковцiв у розумшш поняття злочинност досi немае. Наразi вiдомо, що злочиннiсть кнуе у суспiльствi, належить до складно орга-нiзованих соцiальних систем, що постшно оновлюються i динамiчно розвива-ються. Злочиннiсть створюеться людьми, що задовольняють спiльнi iнтереси, переслiдують загальш цiлi, вирiшують схожi проблеми шляхом порушення кримiнально-правових норм.
На мш погляд, злочиннiсть являе собою рiзновид об'ективно небезпечно'1' поведiнки, що несе загрозу для особи, держави, бiзнесу i суспiльства. Як правило, межi злочинностi окресленi дiею закону про кримшальну вiдповiдальнiсть у простор^ часi та за колом осiб. Проте далеко не всi об'ективно небезпечш
форми поведшки (види дiяльностi), кримiналiзованi. У реальному життi час ввд часу стихiйно виникають новi форми поведiнки (види дiяльностi) сощ-альних суб'eктiв, що заподiюють шкоду особ^ суспiльству, державi, суб'ектам господарювання i загрожують нацiональнiй чи нав^ь мiжнароднiй безпецi. Однак законодавець не завжди вчасно й адекватно реагуе на вказаш дiяльнiснi прояви шляхом закршлення у законi про кримшальну вiдповiдальнiсть нових кримiнально-правових норм. Зараз нов^ш види об'ективно небезпечно! поведшки найчастше виникають у юберпростор^ у сферi обiгу електронних грошей, використання штучного штелекту, надання послуг, використання природних i трудових ресурсiв.
Злочиннiсть вмонтована у суспiльне життя, е продуктом людсько! дiяльно-сть Поза системою суспiльних вiдносин вона не кнуе. Виходячи iз наведеного, ктотними ознаками злочинностi е:
- об'ективна небезпечшсть;
- антисуспiльнiсть;
- цтсшсть i динамiчнiсть;
- територiальна i часова поширенiсть.
Отже, злочиншсть - це об'ективно небезпечна поведтка соц1альних суб'ек-т1в у систем1 сустльних в1дносин, що заподЮе ¡стотну шкоду правам людини, соц1альним благам I життево важливим ттересам особи, держави, б1знесу та сустльства.
Антисусшльна сутшсть злочинност полягае у заподiяннi ктотно! шкоди правам i свободам людини, сусшльним благам та загальним штересам, у ство-реннi стану небезпеки у суспiльствi в щлому. Злочиннiсть проявляеться через вчинення кримшальних правопорушень (злочинiв i проступкiв), рiзних за соцiальною спрямованiстю, суспiльною небезпечшстю та наслiдками. Однак це можуть бути й шш^ поки що не кримiналiзованi форми об'ективно небезпечно! поведiнки людей у суспiльствi та юберпросторь
На бiльш високому рiвнi наукового абстрагування злочиннiсть виражаеться у злочиннш поведiнцi членiв суспiльства, а також у злочиннш дiяльностi орга-нiзованих злочинних груп i злочинних оргашзацш.
Системний пiдхiд до шзнання злочинностi передбачае розгляд цього об'екта як множини одиничних i групових проявiв, що iнтегруються в структурш еле-менти, пов'язанi мiж собою. З методолопчно! точки зору злочиншсть являе собою систему взаемозв'язшв i вiдношень мiж !! структурними елементами у межах системи сусшльних ввдносин. Внутрiшня стiйкiсть системи злочинностi забезпечуеться через щлеутворення злочинно! поведiнки ^яльносп), або вибiр соцiальними суб'ектами незаконних шляхiв i засобiв задоволення сшльних iнтересiв, вирiшення схожих життевих проблем, досягнення загальних щлей. Зовнi така стшысть виражаеться у формi повторност i рецидиву вчинюваних кримiнальних правопорушень. Внутршня взаемодiя структурних елементiв злочинност вiдбуваеться через сукупнiсть злочинних посягань, вдеальне або реальне поеднання рiзних форм злочинно! поведiнки, а також шляхом сшвучасп
у вчиненш кримшальних правопорушень членiв злочинних груп, оргашзованих злочинних груп i злочинних оргашзацш.
Як вiдкрита соцiальна система, злочиншсть зовш взаeмодie i3 подiбними явищами i процесами, постiйно змшюеться пiд ïx впливом i поширюеться у просторi та часi. Крiм того, будучи невiд'емною складовою сусшльного буття, злочиннiсть мае властивiсть до самовщтворення i розвитку, пов'язаного iз роз-витком суспiльства, змiною умов життя людей.
Злочиншсть не виникае на пустому мкщ. У не1 е сво1 джерела, а саме кримшогенна поведшка, що вщхиляеться ввд загальноприйнятих у суспiльствi моральних i правових норм. Зазвичай кримшогенна поведшка виражаеться у вчиненш адмшктративних делшпв. 1з кримiногенною поведiнкою тiсно пов'я-зана злочинна поведiнка.
На ввдмшу вiд кримiнального правопорушення, що зовш виражаеться у виконанш об'ективно1 сторони злочинного посягання та е окремим актом протиправно1 поведшки (^янням, яке мктять склад злочину), злочинна поведшка - поняття бшьш широке. Воно охоплюе генезис протиправного вчинку, передумови вчинення кримшального правопорушення, дозлочинш етапи вза-емодп особи iз середовищем. Злочинна поведiнка розумiеться як процес, що розгортаеться у просторi i час^ включае не тшьки протиправне дiяння, але й психолопчш явища, що йому передують та визначають генезис протиправного вчинку [2, с. 30-31]. Внутршня сторона злочинно1 поведiнки представлена iнтелектуальною i вольовою активнiстю псиxiки, спрямованою на формування злочинного умислу та його реалiзацiю. Шд впливом взаемодп особи iз зовшш-нiм середовищем виникае намiр злочинного посягання, приймаеться рiшення про його реалiзацiю, вiдбуваеться виконання запланованого злочину та настання сусшльно небезпечних наслщюв. У кримiнологiï злочинна поведшка вивчаеться у нерозривному зв'язку iз особистктю злочинця i причинами вчинення кримп нальних правопорушень. Указана поведшка складаеться iз таких ланок: 1) кри-мiнальна мотивацiя; 2) прийняття ршення вчинити злочин i його планування; 3) виконання прийнятого ршення та настання сусшльно небезпечних наслщюв.
Сучасний етап розвитку кримшолопчних знань дозволяе ввдносити до предмета кримшологп злочинну сшльноту. Вона являе собою умовне об'еднання осiб, котрi взаемодшть мiж собою у межах сшльно1 злочинно1 дiяльностi i пред-ставляють деструктивну колективну силу, яка впливае на важливi сфери сус-пшьного життя. Члени злочинно1 спiльноти мають сшльш кримiнальнi iнтереси i цт, спiлкуються мiж собою, дотримуються правил злочинного середовища, проявляють взаемовиручку. Сучасна злочинна сшльнота не стiльки проти-сто1ть, скiльки конкуруе з державою за перерозподш матерiальниx благ, сфер впливу i прихильшсть маргiнальниx верств населення. Така сшльнота зневажае публiчними штересами, намагаеться встановити корупцiйнi дiловi вiдносини з представниками органiв державно!" влади та мiсцевого самоуправлiння, кон-тролюе тiньову економiку, володiе певною часткою доxодiв у великому бiзнесi. Злочинна спiльнота зберiгае наступнiсть поколшь, злочиннi традицп", мае iерар-
хГчну структуру або утворюеться у видi мереж. Злочинна спГльнота охоплюе pi3Hi за ступенем зоргашзованост та кiлькiстю yчасникiв злочиннi об'еднання. Зпдно з чинним кримiнальним законодавством до злочинних об'еднань входять групи без попередньо! змови, групи з попередньою змовою, органiзованi групи, злочинш органiзацГí. На чолi злочинно! спГльноти стоять «злодГ! в закош», яы управляють злочинними об'еднаннями в середиш держави, розподiляють сфери кримiнального впливу, консолщують зусилля велико! кiлькостi злочинщв, згур-товують злочинну спiльнотy, виршують конфлiктнi ситуацГ!. На мiждержавномy рiвнi до складу злочинно! спiльноти входять транснащональш органiзованi злочиннi групи i злочинш оргашзацп мафiозного типу. Управляються такi об'еднання злочинцiв транснацiональними корпоращями. Злочинна спiльнота виконуе рекрyтинговi, оргашзацшш, координацiйнi, yправлiнськi функцГ! щодо забезпечення злочинно! дГяльностГ злочинних об'еднань та захисту !х членiв вГд кримшального переслiдyвання.
У майбутньому предмет кримтологп може розширитися за рахунок вивчення мiжнародних кримiнальних корпорацiй та !х злочинно! дГяльностГ, а також дослщження нових форм злочинно! поведшки у сферГ високих технологГй.
Невщ'емною складовою сучасно! кримГнологГ! мае бути виявлення, розшзна-вання, аналГз реальних i потенцшних кримГнальних загроз з метою вироблення пропозицш щодо адекватного реагування на них державою, органами охорони правопорядку, мГжнародною спГльнотою. Уже сьогодш для цих завдань вико-ристовуються новГ методи i технологи опрацювання великих даних. Зокрема, для боротьби з оргашзованою злочиншстю усшшно використовуеться метод «Big Data», а для протидп кГберзлочинам добре зарекомендувала себе техно-логГя «Block Chain». В умовах активно! цифрово! трансформацГ! економГки i суспГльства з'являються все новГ i новГ форми об'ективно небезпечно! поведшки, насамперед у юберпросторГ, а також пов'язаних Гз глобалГзащею економГки та вГдносин мГж людьми. З огляду на це завдання кримГнологГ! полягае у прове-денш постшного монГторингу соцГального середовища i юберпростору задля виявлення явищ та процесГв, що несуть об'ективну загрозу для людей. Про виявлеш за результатами монГторингу новГ небезпечнГ форми поведшки кримГ-нологГя сигналГзуе ввдповщним органам державно! влади та органам охорони правопорядку для прийняття заходГв реагування (наприклад, удосконалення позитивного правового регулювання, кримшалГзацГ! або декримшалГзацГ! певних дГянь).
До предмета кримГнологГ! належить особа злочинця та ïï особистГсть. Особа злочинця являе собою сукупшсть кримГногенних ознак, аморальних якостей та шдивщуально-психолопчних властивостей, що у поеднанш Гз зовнГшнГми обставинами обумовили прийняття рГшення про вчинення кримГнального правопорушення. Це поняття охоплюе сукупнГсть усГх ознак i властивостей (бГосоцГальних ознак, психофГзюлопчних особливостей, шдивщуально-психо-логГчних якостей, кримшально-правових ознак), що усебГчно характеризують
злочинця як члена сусшльства i суб'екта протиправно'1' поведшки. Поняття ж «особисткть злочинця» ввдображае його внутршнш св^ i виражаеться у такш iнтегруючiй властивосп, як кримiногенна спрямованiсть особистостi, або схильшсть до злочинно'1' поведiнки (псиxiчна готовнiсть до вчинення злочинiв). Зазначена спрямовашсть утворюеться як система шдиввдуально значущих цш-ностей, моральних якостей, когштивних властивостей, емоцiйниx i вольових рис, що вщображають негативне сприйняття i ставлення до кримшально-право-вих норм, шших людей, навколишньо1 дшсность Кримiногенна спрямованiсть особистостi втiлюеться у кримшальнш мотивацп i внутрiшнiй готовност до злочинно1 поведiнки. Значною мiрою така спрямованiсть визначае характер i спосiб злочинно'1' поведiнки.
Поряд iз злочинцями кримiнологiя вивчае i жертв кримшальних правопорушень та ïx вiктимiзацiю. У кримiнологiï категорiя «жертва» застосовуеться до сощального суб'екта (фiзичноï особи, суб'екта господарювання, етнiчноï групи, професшно1 спiлки, нацiональноï меншини, релтйно1 органiзацiï, громадського об'еднання, територiальноï громади, народу), якому кримшальними правопо-рушеннями заподiяно матерiальну, моральну або фiзичну шкоду, незалежно вiд визнання вказаних суб'екпв потерпiлим у процесуальному порядку. Головною властивктю жертв злочинiв е вштимшсть або пiдвищена уразливiсть сощаль-них суб'ектiв перед злочинними посяганнями за певних зовшшшх обставин. Вiктимiзацiя соцiальниx суб'ектiв означае заподiяння шкоди носiям шдвищено1 вiктимностi, набуття ними сощального статусу жертви злочину. Шд вiктимiза-цiею розумiеться сукупнiсть правових, економiчниx та соцiально-псиxологiчниx чинникiв, що впливають на стан захищеност члешв суспiльства вiд злочинностi [3, с. 126- 127].
Наступною складовою предмета кримшологп е детермшащя злочинноси, тобто вщношення, взаемозв'язок та взаемодiя мiж явищами, процесами, станами, подiями суспiльного життя, що породжують злочиншсть, зумовлюють ïï шну-вання та розвиток. Серед рiзноманiтниx видiв детермiнацiï, що вщображають унiверсальний зв'язок та взаемодiю мiж усiма об'ектами соцiальноï дiйсностi, найбшьше кримiнологiчне значення мають причини, умови, кореляти, зв'язок сташв i функщональна залежнiсть. Причинами злочинностi виступають кри-мiногеннi деформац11' правово1 свiдомостi i правово1 культури певно1 частини сусшльства, що породжують протиправну поведшку людей. Тда як умовами злочинностi визнаються кризовi явища i процеси сусшльного життя, складна сощальна ситуацiя, що створюють можливоси для вчинення кримшальних правопорушень.
Сощальним призначенням (головним завданням) кримшолопчно1 науки е розроблення науково обгрунтованих рекомендацiй щодо боротьби iз злочинш-стю. Боротьба iз злочиннiстю ведеться на нащональну рiвнi. На мiжнародному рiвнi здiйснюеться попередження злочинностi. Боротьба iз злочиннiстю включае державну полмку, антикримiнальне законодавство, комплекс заxодiв впливу на причини й умови злочинносп i злочинно! поведiнки, притягнення злочинщв до
кримшально'1 вщповщальностГ, виконання кримшальних покарань, мГжнародну спГвпрацю у сферГ забезпечення правопорядку. Як родове поняття, боротьба Гз злочиншстю складаеться Гз запобГгання кримГнальним правопорушенням, передовсГм злочинам, i протидп злочинностГ
ЗапобГгання злочинам - це система заходГв, спрямованих на виявлення та усунення причин та умов, що сприяють вчиненню злочишв, а також позитивний вплив на поведшку осГб, схильних до вчинення кримшальних правопорушень. Метою запобГгання злочинам е недопущення ix вчинення. Якщо запобпти вчиненню злочишв не вдалося, тодГ починаеться протидГя 1м.
ПротидГя злочинностГ являе собою дГяльшсть органГв кримшально'1 юстицп та шших уповноважених суб'ектГв щодо виявлення, припинення, розслщування та притягнення до вадповадальност винних у вчиненнГ кримшальних правопорушень. ПротидГя злочинностГ передбачае також недопущення розвщуваль-но-шдривно1 дГяльностГ спецГальних служб Гноземних держав, оргашзацш чи окремих осГб з метою захисту та забезпечення безпеки громадян, сусшльства i держави вГд протиправних посягань [4, с. 386]. Метою протидп злочинностГ е охорона правопорядку, забезпечення публГчно'1 безпеки та зменшення негативного впливу злочинностГ на сусшльне життя. I запобГгання, i протидГя злочинностГ та ïï проявам складаеться Гз системи заходГв та мехашзму ïx реалГзацп, що здшснюеться на законних пГдставах уповноваженими державними органами. Недержавш суб'екти i громадяни беруть участь у запобГганш i протидп злочинностГ тГльки у встановлених законодавством межах.
На мГжнародному рГвш здГйснюеться попередження злочинностГ. На думку В. I. Шакуна (V. I. Shakuna) йдеться про реалГзащю мГжнародно визнаних прин-цишв, стандартГв i норм урядами рГзних краш, нацГональними органами кримГ-нально'1 юстицп, недержавними установами, мГжнародними правоохоронними органами i оргашзащями, що спрямоваш на зниження впливу кримГногенних факторГв на суспГльство, захист жертв злочишв i свщыв, запобГгання злочинам i виправлення засуджених осГб [4, с. 351].
З'ясувавши теоретичнГ положення кримшолопчно'1 науки, слГд перейти до оцшки ÏT сучасного стану. НаразГ розвиток кримшологп йде двома основними шляхами: 1) розширення сфери застосування прорадянсько1 парадигми кримГ-нологГчно1 науки, уточнення ïï понятшного апарату, накопичення i прирощення нових знань; 2) перегляд Гснуючо'1 парадигми, започаткування нових методоло-пчних пГдходГв до вирГшення ключових кримшолопчних проблем, оновлення доктрини кримшологп.
Зазначу, що вГтчизняна кримГнологГя здебГльшого розвиваеться у напрямГ модернГзац11 науково'1 парадигми, уточнення класичних положень кримшолопч-но'1 доктрини, розширення сфери застосування кримшолопчних знань, а також шляхом проведення дослщжень нових видГв злочишв i тишв злочинностГ.
Водночас у системГ кримГнологГчних знань, на зразок американсько'1 та англГйсько'1 традицГй, сформовано новГ науковГ напрями, що отримали такГ найменування, як-то: натуралГстична кримГнологГя - О. М. Костенко
(O. M. Kostenko), полпична кримшолопя - М. Максфшд (M. Maxfield), Н. А. Зелшська (N. A. Zelinska), шституцюнальна кримiнологiя - В. М. Дрьо-мiн (V. M. Dremin), регюнальна кримiнологiя - А. М. Бабенко (A. M. Babenko), пенiтенцiарна кримшолопя - I. Г. Богатирьов (I. G. Bogaturev), О. М. Джужа (O. M. Dzhuzha), сiмейна кримшолопя або кримшофамтстика - Д. А. Шеста-ков (D. A. Shestakov), кримiнотеологiя - Г. Л. Касторський (G. L. Kastorskyi), кримiнопенологiя - О. В. Старков (O. V. Starkov), кримшальна армологiя - Д. А. Корецький (D. A. Koretskyi), кримшовюленсюлопя - О. В. Старков (O. V. Starkov), О. В. Тюменев (O. V. Tyumeneev), аналогична кримшолопя -С. Г. Ольков (S. G. Olkov), економiчна кримшолопя - В. Руперо (V. Ruggiero), екологiчна кримiнологiя - Р. Е. Парк (R. E. Park), Е. Берджесс (E. Burgess), цифрова кримшолопя - В. С. Овчинський (V. S. Ovchinskyi) та ш.
Тенденщя вирiзнення в системi кримiнологiчниx знань нових напрямiв кримiнологiчниx дослiджень, створення теорш середнього рiвня та нових мето-дологiчниx пiдxодiв до шзнання злочинностi, напевно, збережеться й надаль На мiй погляд, методологiчний плюралiзм, розроблення нетрадицiйниx наукових концепцiй, ново1 доктрини кримiнологiï заслуговуе на шдтримку i позитивно сприймаеться всiею науковою сшльнотою. Але багатоаспектнiсть наукового шзнання не мае шчого спiльного з порушенням принцишв цiлiсностi i системной кримiнологiчниx знань. У зв'язку з цим навряд чи правильно iменувати новi напрями кримiнологiчниx дослщжень, самостiйнi комплекси (пiдгалузi) кримiнологiчниx знань, окремими «кримшолопями». Це суперечить основам наукознавства. У мiру виокремлення нових форм i проявiв злочинностi, техно-логiй злочинно1 поведiнки кiлькiсть «кримшологш» буде невпинно зростати, що може призвести до втрати самостшного статусу кримшолопчно1 науки.
Позитивною тенденцiею у вгтчизнянш кримiнологiï е перегляд парадигми наукового знання, пошук ново!" методологи кримшолопчних дослiджень. Щоправда, цей процес вде повiльними темпами i здебшьшого забезпечуеться зусиллями окремих науковцiв.
Так, на думку О. М. Костенка (O. M. Kostenka), позитивктсью уявлення про злочинну поведшку i природу злочину е застаршими i безперспективними. Заметь цього слiд розвивати натуралктичну доктрину кримiнологiчноï науки, яка спрямовуе пошук засобiв розв'язання фундаментальних проблем протидп злочинностi у сферу шзнання закошв соцiальноï природи, а не правово'1' регла-ментацп державою поведшки людей. Узгодження iз законами сощально1 природи волi та сввдомосп якомога бiльшого числа людей сприятиме формуванню антикримшально1 культури, що i е радикальним засобом протидп злочинносп [5, с. 207].
1накше розмiрковуе G. Л. Стрельцов (E. L. Streltsov). Згiдно з його пози-цiею, кримiнологiчнi iдеï, погляди, перевiренi практикою концепц^', доктри-нальнi шдходи до протидп' злочинностi мають упроваджуватися у кримшальне законодавство з метою його оновлення та удосконалення, а також у практику реагування держави на прояви злочинность При цьому спочатку слщ затвер-
дити Загальнодержавну кримшолопчну доктрину, а вже потГм найважливГшГ ÏÏ положення потрГбно закрГпити у вщповщних нормативно-правових актах [6, с. 229-239].
На сучасному еташ спостерГгаеться активне упровадження системного шд-ходу у кримшолопчних дослГдженнях. Усе частГше злочиншсть, ïï причини та умови, особа злочинця, запобГгання i протидГя злочинностГ розглядаються як сукупшсть взаемозалежних елементГв, що утворюють едине щле i мають одне призначення або мету. КрГм того, принципи та Где!" системологп втГлюються у фшософп й методологи науково-дослГдно'1 дГяльностГ, науковому свГтоглядГ i творчостГ [7, с. 158- 160].
Разом з фундаментальними розробками здшснюються численш прикладнГ кримГнологГчнГ дослГдження. Серед них найбГльшу наукову цГннГсть становить вивчення новггшх видГв злочинно'1 поведшки. До останшх належать злочиннГ прояви у сферах охорони штелектуально'1 власностГ [8], корпоративно'1 дГяльностГ [9], використання шформацшно-комушкацшних технологГй [10], а також дослГдження корупцшних практик у сферГ державного управлГння i шдприем-ницько'1 дГяльностГ [11].
Стосовно перспектив розвитку кримшолопчно'1 науки можу зазначити наступне. Майбутне кримшологп визначатиметься завданнями, якГ 1и дове-деться вирГшувати незабаром. На мГжнародному рГвнГ йтиметься про глобальш виклики i загрози, з якими вже зГштовхуеться людство. На нащональному рГвнГ розвиток кримшологп одночасно вщбуватиметься за напрямом створення нових теорш, модершзацп кримшолопчно'1 доктрини, а також шляхом розроблення прикладно'1 кримшологп, посилення ïï аналГтично'1 складово'1, розширення сфери застосування результатГв кримшолопчних дослщжень. У будь-якому разГ майбутне кримшологп нерозривно пов'язане з подальшим розвитком науки i технологГй, науково-техшчним прогресом в щлому.
Ураховуючи зазначене, спочатку варто визначити коло життево важливих проблем людства, у вирГшенш яких напевне вГзьме участь кримГнологГчне спГвтовариство.
У Декларацп тисячолГття ООН, прийнятГй у 2000 р. 189-ма кра'1'нами, у тому числГ Укра'1ною, на СамГтГ тисячолГття ООН проголошено курс на сталий розвиток i покращення життя людей у всьому свт. При цьому основним викли-ком свГтового масштабу названо негативш наслщки глобалГзацГ1, яю найбГльш вГдчутно проявляються у крашах з перехГдною економГкою. Стверджуеться, що ключовими проблемами для свГтово'1 сшльноти е забезпечення безпеки, подолання бвдносп, охорона довкГлля, дотримання прав людини, захист сощ-ально вразливого населення. Ввдповщно до положень ДекларацГ1 тисячолГття краши-члени ООН зобов'язанГ зосередити сво'1 зусилля на боротьбГ з бщшстю; мГжнародним тероризмом; транснацГональною злочиннГстю в усГх ïï проявах, включаючи торпвлю людьми i вГдмивання «брудних грошей»; на боротьбГ з незаконним обГгом наркотиюв, стрГлецько'1 збро'1 i легкого озброення; з усГма формами насильства щодо жшок, проявами расизму i ксенофобп; з порушенням
прав людини i прав дней, у тому числ протидш участ дгтей у збройних кон-флiктаx, дитячiй проституцп i дитячiй порнографы [12].
У резолюцп Генерально1 Асамбле1 ООН «Перетворення нашого свiту: Порядок денний у сферi сталого розвитку до 2030 року», прийнятш на Самт ООН зi сталого розвитку у 2015 р., проголошено 17 Щлей сталого розвитку i 169 завдань, що у довгостроковш перспективi стимулюватимуть дiяльнiсть у стра-тегiчно значущих для людства i планети сферах сусшльного життя. Таю Цт спрямоваш на викоршення бiдностi в усix ÏT формах i проявах, включно з край-ньою бiднiстю; захист прав людини та сприяння гендернш рiвностi; боротьбу з нерiвнiстю всередиш краш та мiж ними; побудову миролюбного, справедливого та всеохопного сусшльства; забезпечення надшного захисту планети та ïï природних ресурсiв; створення умов для сталого, всеохопного i безперервного економiчного зростання, процвпання всього людства i пдно1 працi для всix з урахуванням рiзниx рiвнiв розвитку i спроможностi краш. Серед глобальних загроз сталому розвитку людству зазначено колосальш диспропорцп у розподШ можливостей, матерiальниx цiнностей та влади; конфлшти, що загострюються; насильницький екстремiзм i тероризм; безробiття, особливо серед молодц виму-шене перемiщення населення; виснаження природних ресурсiв i несприятливi наслiдки погiршення стану навколишнього середовища [Див.: 13, с. 5].
Виробленню дорожньо1 карти iз реагування на виклики та загрози, що стають на шляху сталого соцiально-економiчного розвитку та побудови нового свггового порядку, присвячений Чотирнадцятий конгрес ООН з попередження злочинност i кримшального правосуддя, проведення якого планувалося 20-27 квпня 2020 р. i було ввдкладено. Метою Конгресу стане вироблення порядку денного на перюд до 2030 р. за тематикою «Активiзацiя заxодiв попередження злочинносп, кримшального правосуддя i забезпечення верховенства права». На Конгрес заплановано до обговорення так проблеми: створення усеохопно1 стратеги попередження злочинност в штересах сощально-еконо-мiчного розвитку; комплекснi пiдxоди до виршення проблем, що стоять перед системою кримшального правосуддя; багатоаспектш пiдxоди до утвердження верховенства права, включаючи сприяння формуванню культури законносп з повагою до культури самобутностц мiжнародна сшвпраця i теxнiчна допомога у попередженш усix форм злочинностi та боротьбi з ними, включаючи тероризм в усix його формах, а також новi i такi, що з'являються форми злочинность На цьому Конгресi також передбачаеться проведення семiнарiв-практикумiв: попередження злочинносп на фактичнiй основй статистичнi данi, показники i оцшка на пiдтримку успiшноï практики; зниження рецидивiзму: виявлення факторiв ризику i розроблення ршень; просвiтництво i мобШзащя молодi як ключовий фактор стшкосп суспiльства до злочинностi; сучаснi тенденцп у сферi злочин-ностi, останш змiни i новi рiшення, зокрема використання сучасних технологш як засобу вчинення злочишв та iнструменту боротьби iз злочиннiстю [15].
1з наведених стратепчних документiв убачаеться, що до 2030 р. ключо-вими проблемами для кримшолопчних дослiджень стануть: виживання людей
у запеклш боротьбГ за доступ до економГчних i природних ресурсГв; протидГя рГзним формам i проявам насильства та шших порушень основоположних прав i свобод людини; забезпечення особисто1 i колективно'1' безпеки в системГ сощ-ально1 взаемодп; охорона навколишнього середовища; використання шформа-цГйних технологГй у злочинних цГлях; протидГя транснацГональнГй злочинностГ i тероризму; наркозлочинностГ i торгГвлГ зброею та ш. КрГм того, науковий потенщал кримГнологГчних установ спрямовуватиметься на розроблення засо-бГв та ГнструментГв зменшення впливу на стан злочинностГ i сусшльне життя таких негативних сощальних явищ, як бвдшсть, соцГальна несправедливГсть i нерГвнГсть, зловживання владою, зловживання правом як органами влади, так i широкими верствами населення.
Стосовно розвитку кримшологп в УкраТш слад зазначити, що продовжиться формування нового свГтогляду, сучасних уявлень про сощальну взаемодш, складно оргашзоваш динамГчнГ системи. В епоху нестабГльного розвитку вимо-гою часу стане мГжгалузева штегращя знань про онтологГю i феноменолопю злочинностГ. Значний вплив на розвиток як фундаментально!', так i прикладно'1' кримшологп здшснюватиме стан i тенденцп поширення злочинностГ в УкраТш i свт.
Немае сумнГву, що зараз i в майбутньому розвиток злочинностГ залежатиме вщ суспГльного буття, колективного мислення i поведшки людей. У розробках фГлософГв, полГтолопв та сощолопв стан сучасного суспГльства характеризу-еться шаленим динамГзмом i нестабГльнГстю, наростанням ентропп, збГльшенням актуальних та потенцшних ризикГв, що важко розпГзнати i передбачити. Це означае, що ГснуючГ концепцп пояснення причин злочинностГ незабаром вияв-ляться непрацюючими, адже вони створювалися у минулому столгт на базГ матерГалГстичноТ дГалектики, лГнГйного мислення, тогочасних уявлень про свГт людей, ГерархГю цГнностей, правила та норми людсько1 поведГнки у стабГльному сусшльствГ
НинГшнГ уявлення про суспГльство i все, що в ньому вщбуваеться, стрГмко змГнюються. СвГт людей i соцГальна взаемодГя виявилися набагато складшшими, нГж вважалося ранГше. У доповщ Римського Клубу «Com on! КашталГзм, неда-лекогляднГсть, населення i руйнування планети», пГдготовленГй президентами Клубу брнстом Вайцзеккером та Андерсом ВГйкманом, застерпаеться, що сучас-ний свГт перебувае у сташ безладу i переживае перюд кризи. Планета деградуе, авторитаризм i фундаменталГзм на пГдйомГ, спекулятивний каштал торжествуе. Криза не е циклГчною, натомГсть вона зростае i не обмежуеться лише природою навколо нас. 1снують також соцГальна, полГтична, культурна та моральна кризи, криза демократп, щеологш та загальна криза кашталГстично1 системи [15, с. 1-4]. КерГвники Римського Клубу i провщш експерти дГйшли однозначного висновку про неминучГсть докорГнно1 змГни парадигми розвитку цивШзацп. На 1'хню думку, у шзнанш соцГальноТ дГйсностГ слад рухатися вГд матерГалГзму, лГнГй-ного мислення i спрощених (схематичних) уявлень про навколишнш свГт до синергп, створення образу «повного свГту» Гз досить сумшвними перспективами
подальшого розширення сво'1'х кордошв. Завдяки теxнологiям i дiджиталiзацiï, що охопили увесь свгт, на змiну лiнiйному (керованому i прогнозованому) розвитку цивШзацп прийшов експоненщальний розвиток, траекторiю якого, а тим бшьше наслiдки для людства, важко спрогнозувати [15, с. 1-11].
У контекст сказаного з'являеться перспектива для iмплементацiï у кримЬ нолопчну доктрину принципiв i положень теорп самоорганiзацiï, синергп рiзниx концепцiй, вироблення мiждисциплiнарниx знань, а також подальшого упро-вадження синергетичного методу шзнання злочинносп, утвердження системного шдходу до розумiння злочинностi та розроблення засобiв та iнструментiв превентивного впливу на ïï причини та умови. Як вщомо, за допомогою синергетичного методу дослвджуються меxанiзми i закономiрностi самооргашзацп соцiальниx систем, внутршш мiжелементнi зв'язки, взаемопов'язанiсть систем рiзного типу, ïx рух та саморозвиток [16, с. 154-156].
З точки зору фшософп, парш категорп «хаос» i «порядок» взаемопов'язаш, спiввiдносяться як дiалектичнi протилежностi, постiйно переходять одна в шшу. Проте у впорядкованих явищ е причина, що ïx породжуе, визначае повторюва-шсть, послвдовшсть i прогнозованiсть розвитку. У кримшологп причини хаосу, спонтанних вчинюв, випадкових подш, збiгу обставин ще й досi залишаються невстановленими. Хаотичнi сощальш процеси, випадковi взаемодп людей, спон-таннi рiшення i вчинки майже неможливо спрогнозувати. Серед кримшолопв немае едност у розумiннi ключового питання щодо того, чим бшьше керу-ються люди у повсякденному житт i виборi оптимального варiанта поведшки: здоровим глуздом, рацюнальшстю, правовими приписами, вимогами морал^ соцiальними цiнностями, чи миттевими бажаннями, емощями, пристрастями, зовшшшми обставинами? Судячи з теорп обмежено1 рацiональностi, розробле-но'1 нобелевським лауреатом Г. Саймоном (G. Simonom), людям притаманна обмежена ращональшсть при виборi варiанта поведiнки у конкретнiй ситуацп. Бiльшiсть рiшень доводиться приймати в умовах браку часу i неповно1 шфор-мацй' про обставини, в яких доведеться дiяти. Тож люди задовольняються тими ршеннями i моделями поведшки, що загалом забезпечують прийнятний результат [17, с. 28-29]. 1ншими словами, у потощ повсякденних подш i обставин люди вкрай рщко обирають оптимальний варiант поведшки (здшснюють ращ-ональний вибiр). В умовах невизначеносп i постiйноï змши зовнiшнix обставин рiшення приймаються на чуттево-емоцшнш основi на користь ергономiчного варiанта поведiнки, що забезпечить швидкий результат.
У перспективi прикладна кримшолопя розвиватиметься шляхом упро-вадження результапв четверто1 промислово1 революцй", зокрема, технологш аналiзу великих даних (Big Data and Analytics), моделювання (Simulation), горизонтально! та вертикально! системно! штеграцп (Horizontal and Vertical system Integration), штучного штелекту (Piece Intellect), штучних нейронних мереж (Artificial neural networks). Щ та iншi технологи дозволяють в автоматичному режимi збирати, штегрувати, обробляти величезш обсяги структу-рованих i неструктурованих даних про правомiрну, неправомiрну i злочинну
поведшку людей, здшснювати моделювання поведшки у типових ситуащях. КрГм того, програмне забезпечення дозволяе створювати i постшно оновлювати багатопрофГльну модель злочинностГ, здшснювати картографування мГсць вчинення злочишв, визначати новггш тенденцп розвитку злочинностГ, прогнозувати тренди ÏÏ розвитку на майбутне, забезпечувати правоохоронш органи якГсними аналГтичними матерГалами. Зазначимо, що для охорони правопорядку на рГвш територГальних громад уже зараз запроваджуються технологи 1нтернету речей (Internet of Things), а також шформацшно-аналГтичний комплекс «Безпечне мГсто» (Smart City).
Прорив у розвитку прикладно1 кримшологп здшснять штучний Гнтелект, бютехнологп i нанотехнологп. Використання ГнновацГйних розробок забезпе-чить прийняття швидких i правильних управлшських рГшень, дозволить фор-мувати громадську думку, впливати на погляди та настро1 велико! кГлькостГ людей, корегувати негативш елементи сусшльно1 свщомосп, швидко доносити до широкого загалу положення чинного законодавства i контролювати його дотримання. З-помГж шшого, цифровГ технологи дають можливГсть для побу-дови системи тотального контролю i мехашзму управлГння поведГнкою людей у сусшльствь НевдовзГ засобами штучного штелекту, а також генно1 шженерп можна буде дГагностувати психГчнГ розлади, схильшсть до неправомГрно1 i злочинно! поведГнки, класифГкувати людей на групи за ступенем благонадшносп, корегувати психофГзюлопчш вади людини, а також негативш риси характеру, що впливають на вибГр протиправних форм задоволення повсякденних потреб та штересГв.
Висновки. На шдставГ викладеного вважаю, що у майбутньому значення кримшологп у виршенш проблем людства буде зростати, а сфера застосування результатГв кримшолопчних дослГджень розширюватиметься. На базГ кримшологп вГдбуватиметься синтез галузевих знань про злочиншсть, форми i методи боротьби з нею. Розроблятимуться новГ засоби та шструменти превентивного впливу на злочиншсть, а також засоби захисту людей i майна вщ злочинних посягань.
Список лггератури
1. Кримшолопя : тдручник / за заг. ред. Л. С. См1яна, Ю. В. Шктна. Ктв : Нац1ональна академ1я управлГння, 2010. 496 с.
2. Механизм преступного поведения / Ю. М. Антонян, Н. А. Бароновский, П. С. Дагель и др.; за ред. В. Н. Кудрявцева. Москва : Наука, 1981. 248 с.
3. Головюн Б. М. В1ктимна поведшка жертв злочишв. Проблеми законность 2016. Вип. 135. С. 124-135. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.135.83130.
4. Велика украшська юридична енциклопед1я : у 20 т. / Нац. акад. прав. наук Украши; 1н-т держави i права Гмет В. М. Корецького НАН Украши; Нац. юрид. ун-т Гмеш Ярослава Мудрого. Харюв : Право, 2019. Т. 18: Кримшолопя. Кримшально-виконавче право / редкол. : В. I. Шакун, В. I. Тимошенко тa ш. 544 с.
5. Костенко О. М. Модершзащя доктрини сучасно1 кримшологп у парадигм! сощального иатурал1зму Вгсник Асоцшцй криминального права Украти. 2014. № 1(2). С. 190-208.
6. Стрельцов 6. Л. Реал1защя кримшолопчних вдей у кримшально-правових приписах. Bic-ник Асощацп кримтального права Украти. 2014. № 1(2). С. 228-241.
7. Оболенцев В. Ф. Базовi засади системного аналiзу запобкання злочинносп в Укра-üm. Проблеми законность 2015. Вип. 130. С. 155-161. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.130.53682.
8. Новiков О. В. Кримшолопчна характеристика та запобiгання злочинност у сферi ште-лектуально! власносп : монографiя. Харкiв : Право, 2018. 182 с.
9. Пивоваров В. В., Маковецька В. В. Кримшальна ввдповщальшсть корпорацш: проблема визначення вини. Теор1я i практика правознавства. 2014. Вип. 2 (6). URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/tipp_2014_2_35.
10. Таволжанський О. В. Основи державно! кiберполiтики Украши: формування та реалiза-цiя. Науково-тформацшний вгсник 1вано-Франтвського ушверситету права iMem Короля Данила Галицького: Серш Право. 2017. № 4 (16). С. 158-164.
11. Запобкання корупцп : тдручник / Б. М. Головюн, О. Ю. Шостко, О. В. Новжов та iн. ; за заг. ред. Б.М. Головюна. Харюв : Право, 2019. 296 с.
12. Декларащя тисячолiття Органiзацii Об'еднаних Нацiй : затверджена резолюцieю 55/2 Генерально! Асамбле! вiд 8 вересня 2000 р. URL: zakon.rada.gov.ua/Laws/show/995_621 (дата звернення 09.04.2020).
13. Перетворення нашого свиу: Порядок денний у сферi сталого розвитку до 2030 року : Резолющя Генерально! Асамбле! ООН вiд 25 вересня 2015 року: A/70/L.1. URL: undocs.org/ ru/A/70/L.1 (дата звернення 10.04.2020).
14. 14th UN Congress on Crime Prevention and Criminal Justice (the Kyoto Congress). URL: moj.go.jp/KY0T0C0NGRESS2020/en/ (дата звернення 23.04.2020).
15. Ернст y^ix фон Вайцезекер, Андерс Вшкман Com on! Капiталiзм, недалекоглядшсть населення i руйнування планети. Доповiдь Римського клубу. Сами-книга, 2019. 276 с.
16. Фiлософiя науки : навч. поаб. / О. М. Кузь, В. Ф. Чешко. Харюв : ХНЕУ iм. С. Кузнеця, 2017. 172 с.
17. Herbert A. Simon. Rationality as Process and as Product of Thoungt. Richard T. Ely Lecture. American Economic Review, May 1978, vol. 68, no. 2, р. 1-16.
References
1. Smiyan, L.S., Nikitin, Yu.V. (2010). Kriminologiya. Kuiv: Natsionalna akademiya ypravlinnya [In Ukrainian].
2. Antonyan, Yu.M., Baranovskyi, N.A., Dagel, P.S., Dybovik, О.К et al. (1981). Mehanizm pres-typnogo povedeniya. V. N. Kydryavtsev (Ed.). Moscow: Nayka [In Russian].
3. Holovkin, B.M. (2016). Viktumna povedinka zhertv zlochuniv. Problemu zakonnosti, 135, 124-135. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.135.83130 [In Ukrainian].
4. Veluka ukrainska yuruduchna entsuklopediya. (Vols. 1-20); Vol 18: Kruminologiya. Kriminal-no-vukonavche pravo. (2019). V. I. Shakun, V. I. Tumoshenko et al. (Eds.) [In Ukrainian].
5. Kostenko, О.М. (2014). Modernizatsiya doktrunu sychasnoi kruminologii y paradugmi sot-sialnogo natyralizmy Visnuk Asotsiatsii krumonalnogo prava Ukrainu, 1(2), 190-208 [In Ukrainian].
6. Streltsov, E.L. (2014). Realizatsiya kruminologichnuh idei y kruminalno-pravovuh prupusah. Visnuk Asotsiatsii krumonalnogo prava Ukrainu, 1(2), 228-241 [In Russian].
7. Obolentsev, V.F. (2015). Bazovi zasadu sustemnogo analizy zapobigannya zlochunno-sti v Ukraini. Problemu zakonnosti -Problems of legality, issue 130, 155-161. doi: https://doi. org/10.21564/2414-990x.130.53682.
8. [In Ukrainian].
9. Novikov, О.У (2018). Kruminologichna harakterustuka ta zapobigannya zlochunnosti у sferi intelektyalnoi vlasnosti. Kharkiv: Pravo [In Ukrainian].
10. Puvovarov, V.V., Makovetska, V.V. (2014). Kruminalna vidpovidalnist korporatsyi: problema vuznachennya vunu. Teoriya i praktuka pravoznavstva, issue 2 (6). URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ tipp_2014_2_35 [In Ukrainian].
11. Tavolzhanskyi, O.V. (2017). Osnovu derzhavnoi kiberpolituku Ukrainu: formuvannya ta real-izatsiya. Naykovo-informatsyinui visnuk Ivano-Frankivskogo yniversutety prava imeni Korolya Danula Galutskogo: Seriya Pravo, 4. (16), 158-164 [In Ukrainian].
12. Holovkin, B.M., Shostko, O.Yu., Novikov, O.V. et al. (2019). Zapobigannya koruptsii. B.M. Holovkin (Ed.). Kharkiv: Pravo [In Ukrainian].
13. Deklaratsiya tusyacholittya Organizatsii Obiednanuh Natsyi: zatverdghena rezolyutsieyu 55/2 Generalnoi Asamblei vid 08 veresnya 2000 roky. URL: zakon.rada.gov.ua/Laws/show/995_621 [In Ukrainian].
14. Peretvorennya nashogo svity: Poryadok dennui y sferi stalogo rozvutky do 2030 roky: Rezolyutsiya Generalnoi Asamblei OON vid 25 veresnya 2015 roky: A/70/L.1. URL: undocs.org/ ru/A/70/L.1 [In Ukrainian].
15. 14th UN Congress on Crime Prevention and Criminal Justice (the Kyoto Congress). URL: moj.go.jp/KYOTOCONGRESS2020/en/ [In Ukrainian].
16. Ernst Ylrih fon Vaitsezeker, Anders Vyikman. (2019). Com on! Kapitalizm, nedalekoglyadnist naselennya i ryinyvannya planetu. Dopovid Rumskogo klyby Samit-Knuga [In Ukrainian].
17. Kyz, O.M., Cheshko, V.F. (2017). Filosofiya nayku. Kharkiv: HNEY im. S. Kyznetsya [In Ukrainian].
18. Herbert, A. Simon. (May 1978). Rationality as Process and as Product of Thoungt. Richard T. Ely Lecture. American Economic Review, vol. 68, 2, 1-16.
Holovkin B. M., Doctor of law, Full Professor, Head of the Department of Criminology and Criminal-executive Law, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0002-0333-9806.
Current and future criminology
The article is devoted to the research of the current state of criminological science and to determine the prospects for its development in the future. The achievements of the national criminology are reviewed, the integration of knowledge about crime and combating it is emphasized, and the coherence and synergy of scientific concepts, the introduction of a systematic method of knowledge of crime and the development of measures of preventive influence on its causes and conditions are substantiated.
Criminology examines crime, its causes, criminals and victims of crime, prevention measures. Crime is a kind of objectively dangerous behavior that poses a threat to the individual, the state, business and society. Nowadays, the newest types of objectively dangerous behavior are most often encountered in cyberspace, in the sphere of electronic money circulation, use of artificial intelligence, provision of services, use of natural and labor resources. As an open social system, crime interacts externally with similar phenomena and processes, constantly changing under their influence and spreading in space and time. In addition, being an integral part of social life, crime has the property of self-reproduction and development, linked to the development of society, of changing the living conditions of people.
It is concluded that the guidelines for the further development of criminology will be the international goals of global human development set out in the Millennium Declaration UN 2015 year and The Agenda of Sustainable Development by 2030 year.
It is considered, key problems for criminological research by 2030 will be survival of people in the fierce struggle for access to economic and natural resources; counteracting various forms and manifestations of violence and other violations of fundamental human rights and freedoms; ensuring personal and collective security in the system of social interaction; environmental protection; the use of information technology for criminal purposes; counteracting transnational crime and terrorism; drug crime and arms trafficking, etc. In addition, the scientific potential of criminological institutions will be directed to the development of tools and tools to reduce the impact on crime and the social life of such negative social phenomena as poverty, social injustice and inequality, abuse of power, abuse of power by both the authorities and the general population.
There is no doubt that, now and in the future, the development of crime will depend on social being, collective thinking and people behavior. In the workings of philosophers, political scientists and sociologists, the state of modern society is characterized by insane dynamism and instability, an increase in entropy, an increase in actual and potential risks, which is difficult to recognize and predict. This means that the existing concepts of explanation for the causes of crime will soon prove to be inoperative, as they were created in the last century on the basis of materialistic dialectics, linear thinking, contemporary ideas about the world of people, a hierarchy of values, rules and norms of people behavior in a stable society.
In the long term, applied criminology will evolve by implementing the results of the fourth industrial revolution, in particular Big Data and Analytics, Simulation, Horizontal and Vertical system Integration, Piece Intellect, artificial neural networks.
A breakthrough in the development of applied criminology will be made by artificial intelligence, biotechnology and nanotechnology. The use of innovative developments will ensure quick and correct management decisions, will form public opinion, influence the views and moods of a large number of people, correct the negative elements of public consciousness, quickly communicate to the general public the provisions of the current legislation and monitor its compliance. Among other things, digital technologies make it possible to build a system of total control and a mechanism for managing people's behavior in society. Soon by means of artificial intelligence, as well as genetic engineering, it will be possible to diagnose mental disorders, a tendency to misbehavior and criminal behavior, to classify people by degree of trustworthiness, to correct human psychophysiological defects, as well as to negative character traits that influence the choice of wrongdoing. and interests.
Conclusions. On the basis of the above, I believe that in the future the value of criminology in solving human problems will increase, and the scope of the results of criminological research - will expand. On the basis of criminology will be a synthesis of industry knowledge about crime, forms and methods of combating it. New tools and instruments will be elaborated to prevent crime, as well as to protect people and property from criminal assault.
Keywords: criminology; crime; scientific paradigm; synergy; systematic approach; information technology; crime fighting.
Рекомендоване цитування: Головюн Б. М. Тепершне i майбутне кримшологп. Проблеми законность 2020. Вип 149. С. 168-184. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.149.200724.
Suggested Citation: Holovkin, B.M. (2020). Teperishnie i maibutnie kryminolohii [Current and future criminology]. Problemy zakonnosti - Problems of Legality, issue 149, 168-184. doi: https://doi. org/10.21564/2414-990x.149.200724 [in Ukrainian].
Надшшла до редколеги 13.04.2020 р.
