CC BY
49
Калшша Алша Владиславiвна,
молодший науковий сп/вроб/тник, Науково-досл'/дний 'нститут вивчення проблем злочинностi iмен/i академка В. В. Сташиса Нацюнально)' академп правових наук Украни, Украна, м. Хармв e-mail: [email protected] ORCID 0000-0001-8015-0807
doi: 10.21564/2414-990x.140.123669
УДК 343.9 (477)
ЗЛОЧИНН1СТЬ 1НОЗЕМЦ1В I АПАТРИД1В В УКРА1Н1: РЕЗУЛЬТАТИ АНКЕТУВАННЯ ПРАВООХОРОНЦ1В
Наведено результати проведеного автором анкетування пращвнитв Нащональног полщп та Служби безпеки Украгни, яке здшснювалося з метою ознайомлення з думкою правоохоронщв стосовно деяких аспектю запобггання злочинност1 тоземщв i апатрид1в в Украгт. Розглянуто питання латентностi, детермтащг злочинностi зазначених категорш о^б, а також пропозищг правоохоронщв щодо гг запобиання.
Ключовi слова: злочиншсть шоземщв i апатридiв; запобкання злочинносп в УкраТш; анкетування правоохоронщв.
Калинина А. В., младший научный сотрудник, Научно-исследовательский институт изучения проблем преступности имени академика В. В. Сташиса Национальной академии правовых наук Украины, Украина, г. Харьков.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0001-8015-0807
Преступность иностранцев и апатридов в Украине: результаты анкетирования правоохранителей
Приводятся результаты проведённого автором анкетирования сотрудников Национальной полиции и Службы безопасности Украины, целью которого было ознакомление с мнением правоохранителей касательно некоторых аспектов и предупреждения преступности иностранцев и апатридов в Украине. Рассматриваются вопросы латентности, детерминации преступности указанных категорий лиц, а также предложения правоохранителей по её предупреждению.
Ключевые слова: преступность иностранцев и лиц без гражданства; предупреждение преступности в Украине; анкетирование правоохранителей.
Постановка проблемы. Стан злочинност! в УкраТш не е стабшьним. Кожного року, анал!зуючи офщшш статистичш даш (наприклад, звгги ГенеральноТ прокуратуры УкраТни про зареестроваш кримшальш правопорушення та результати Тх досудового розслщування, про ос!б, як! вчинили кримшальш правопо-
рушення; звгги Державно! судово! адмiнiстрацГí Укра!ни про склад засуджених i т.п.), виявляються новi тенденцГ! в !! структура Однак, аналiзуючи таку складову злочинност у нашiй державi, як злочини, вчинеш iноземцями i апатридами, зазначимо, що вже протягом 10 роюв !х частка у загальнiй структурi злочин-ностi в Укра!нi коливаеться в межах 0,7-1,4 % [1—2], тобто характеризуеться певною постiйнiстю.
1з невпинною активiзацiею мiждержавних мiграцiйних проце^в, у тому числi й в Укра!ш, необхiдно чiтко розумiти реальш та потенцiйнi загрози !! безпещ, зокрема, кримiнологiчнiй. Тому при дослщженш злочинностi iноземцiв i апатридiв в Укра!ш важливим етапом е з'ясування думки безпосередшх суб'ек-тiв запобРання злочинностi в державi - пращвниюв правоохоронних органiв. Адже офiцiйнi статистичш данi - це лише цифри, яы не несуть iнформацГí, наприклад, щодо обсягiв латентностi тих чи шших злочинiв, !х детермiнацГí та необхвдност у посиленнi заходiв запобРання. До того ж, як зазначае профе-сор А. П. Закалюк (А. Р. 7ака1шк), статистичний облж часто не е адекватним, мРтить, зокрема за сучасних укра!нських реалш, суб'ективну корективу того, хто веде облж i в чи!х штересах вiн ведеться [7, с. 39]. Тому актуальшсть нашо! статтi полягае у неможливост на основi лише статистичних показниыв повно-цiнно аналiзувати певний прояв злочинностi.
Стан розроблення проблемы. Злочиншсть iноземцiв i апатридiв (осiб без громадянства) була предметом дослщження таких вiтчизняних учених, як О. М. Джужа (О. М. ОгЬигЬа), О. Ф. Долженков (О. Р. ЭокЬепкоу), Д. С. Мельник ф. 8. Ме1пук), А. П. Мозоль (А. Р. Мого1), Й. П. Осецький (I. Р. Osetskyi), Ю. О. Стрелковська (1и. О. 8^е1коувка), В. В. Шаповалов (V. V. 8Ьароуа1оу) та iн. Також деякi аспекти злочинностi зазначених категорш осiб в Укра!нi вже висв^лювалися у минулих публiкацiях автора (3-6 та ш.).
Мета статтх - оприлюднити й проаналiзувати результати анкетування пращвниюв правоохоронних органiв щодо латентносп, детермiнацГí та можли-востей запобРання злочинностi iноземцiв i апатридiв в Укра!ш.
Виклад основного матерiалу. Методи шзнання кримiнологiчно! науки рiзноманiтнi. Важливу роль у проведенш кримiнологiчних дослвджень вщгра-ють соцiологiчнi методи, яы розкривають сутнiсть злочинностi як сощального феномену, соцiально-демографiчну та соцiально-рольову характеристику осiб, якi вчиняють злочини, оргашзащю соцiального контролю та соцiально! профР лактики антисуспiльноí' поведiнки тощо. Сощолопчш методи використовуються ще й тому, що дослвдник не мае змоги довгий час безпосередньо спостерРати, а тим бшьше у рiзних мРцях за об'ектами пiзнання. Тому кримшологи вико-ристовують рiзнi вiдомi у сощологп прийоми - методи збирання шформацп про об'ект дослiдження не безпосередньо, а з шших джерел, найчастше - вщ iнших осiб, якi обiзнанi з ним [8, с. 106]. Поширеним у кримшолопчних дослiдженнях методом е метод опитування ^ зокрема, одна iз його методик - анкетування. Головним призначенням використання цього методу е забезпечення Грунтов-ност наукового дослщження.
Тому для повного, об'ективного та всебiчного вивчення проблематики зло-чинност шоземщв i апатридiв (осiб без громадянства) в Укра!нi та надання результатам дослщження практичного значення нами було проведено анкетування пращвнишв правоохоронних оргашв Укра!ни. Усього було опитано 967 о^б, з них слщчих та оперативних пращвниюв Нацiонально! полiцi! i СБ Укра!ни - 472 особи, дiльничних офiцерiв полiцi! - 495 осiб. З метою геогра-фiчного представлення областей Укра!ни з найвищою iнтенсивнiстю насиче-ностi громадянами iнших держав i особами без громадянства для анкетування обиралися таю регюни:
а) респонденти - слiдчi та оперативнi пращвники Нацiонально! полiцi!: м. Харкiв та Харшвська область, м. Ужгород та Закарпатська область, м. Одеса та Одеська область, м. Чершпв та Чершпвська обл.;
б) респонденти - слiдчi та оперативш працiвники шдроздтв контрроз-вiдки СБ Укра!ни: м. Ки!в та Ки!вська область, м. Дшпро та Днiпропетровська область, м. Харюв та Харкiвська область, м. Чершвщ та Чернiвецька область;
в) респонденти - дшьничш офiцери полщп: м. Ки!в та Ки!вська область, м. Харюв та Харкiвська область.
Перед слщчими та оперативними пращвниками ставилися питання щодо частоти випадюв учинення злочинiв iноземцями й апатридами, з якими !м доводиться мати справу у сво!й практищ; стану i причин латентностi таких злочишв; найбiльш поширених труднощiв, що виникають шд час розслiдування !х злочи-нiв; можливо! схильностi до вчинення певних груп злочишв серед представниюв рiзних нацiональностей1; недолiкiв у рiзних сферах соцiального життя Укра!ни, що е найбiльш сприятливими умовами для Рнування злочинностi iноземцiв та осiб без громадянства в нашш державi, та надавалася можливiсть запропонувати заходи для запобРання злочинност таких осiб.
Так, виявилося, що лише менше третини респондентiв майже не стикаються у сво!й повсякденнiй робот iз фактами учинення злочинiв громадянами шших держав i апатридами. Бiльше 50 % правоохоронцiв упевненi, що правоохорон-ним органам стають ввдомими НЕ всi злочини, учиненi шоземцями та особами без громадянства. Головними причинами Рнування явища латентностi респон-денти зазначили2:
а) 20,1 % - поведшку злочинця, пов'язану з його злочинною дiяльнiстю (наприклад, ретельне планування, шдготовку, приховування злочину та його наслщюв, кримшальний досвiд злочинця);
б) недолжи у дiяльностi державних та правоохоронних оргашв:
• 16,5 % ввдзначили не реестращю правоохоронними органами у деяких випадках злочишв, у т. ч. й тих, що були вчинеш шоземцями та / або особами без громадянства (наприклад, через розширення законодавцем перелшу кримР
1 Результата анкетування щодо цього питання вже наводилися нами у попередшх публжащях [Див.: 6, с. 137-138].
2 На це питання правоохоронщ надавали кшька вар1ант1в ввдповщ, тож сума показника переви-щуе 100 %.
нальних проваджень у формi приватного звинувачення, передбачених ст. 477 КПК УкраТни, що може знизити кшьысть звернень громадян у правоохоронш органи iз заявою про злочини);
• 41,1 % - неможливкть у деяких випадках встановити особу злочинця, зокрема, особу злочинця-шоземця / апатрида;
• 40,9 % - процеси нелегально! мирацп (перебування на територп УкраТни з порушенням правил м^рацшного режиму, перебування в державi iз фальши-вими документами тощо);
• 27,8 % - трудношд у проведеннi оперативно-розшукових заходiв;
в) обставини, пов'язанi з дiяльнiстю третiх осiб, повiдомлених про факт учинення шоземцем або особою без громадянства злочину, а саме:
• 15,9 % акцентували увагу на допомозi дiаспор у переховуванш вщ кри-мiнальноТ вiдповiдальностi злочинця-шоземця / особи без громадянства шсля учинення злочину, яка виявляеться, наприклад, у Тх закритостi та небажанш спiвпрацювати з правоохоронними органами УкраТни;
• 14,0 % зазначили неповвдомлення потершлим вiд злочину, учиненого злочинцем (злочинцями), що е громадянином шшо'Т держави або апатридом, у правоохоронш органи про факт злочину;
• 15,3 % - небажання шоземщв / осiб без громадянства брати участь у кри-мшальному процесi (надавати покази як свщки, бути понятими, брати участь у пред'явленш до вшзнання тощо);
г) також респонденти могли надати власний варiант вщповщ, чим скори-сталося 1,5 % опитуваних. Як причини латентност таких злочишв вони запро-понували: «закрите» середовище етнiчних груп (про оргашзовану злочиннiсть); корупцiю у правоохоронних органах; низьку матерiально-технiчну забезпе-чешсть правоохоронних органiв УкраТни; недостатне фшансування i нестачу допомоги держави у робот правоохоронних органiв.
Щодо кшькост злочинiв, учинених iноземцями i особами без громадянства, що залишаються поза статистичним облжом правоохоронних органiв, респонденти наводили так варiанти ввдповщей:
а) частку до 30 % визначив кожний другий опитуваний;
б) бшьше 30, але менше 50 % указав кожний п'ятий;
в) бшьше 50 % зазначили 8,5 % респондентв;
г) власний варiант вщповщ запропонували 5,1 % респондент. Так, пра-воохоронцi визначали межi обсягу латентностi таких дiянь досить широко: ввд часток у 1 %, 5 %, 7 % , 10 %, до 15-20 %, 25 % до 300 % вщ загальноТ кшькост учинених зазначеними категорiями осiб злочинiв.
Не надали ввдповщь 17 % опитуваних осiб.
Розкриваючи питання про трудношд, якi виникають у слiдчих i оперативних працiвникiв НацiональноТ полiцiТ та СБ УкраТни1, майже 70 % респондента на першому мiсцi за поширешстю зазначили труднощi у збиранш вiдомостей, що
1 На це питання правоохоронщ надавали кшька вар1ант1в ввдповщ, тож сума показника переви-щуе 100 %.
характеризують злочинця-шоземця / особу без громадянства, вщсутшсть шфор-мацп щодо реестрацп тако'1 особи, ïï характеристики за мiсцем проживання, офщшних даних про судимiсть i т. п. Майже половина правоохоронщв звернула увагу на мобшьшсть злочинця, тобто його можливкть швидко зникнути як з мРця злочину, так i вш'хати з краши у короткий термш. Кожний п'ятий з опи-таних вказав на труднощi у збиранш правоохоронними органами вiдомостей про злочинця вщ потерпiлих: особливостi зовшшносп, мови, дiй тощо злочинця.
Серед вщповщей на це питання необхщно також виокремити такi труднощi у виконанш професiйних обов'язкiв правоохоронцiв, як:
1) неможливРть швидкого реагування на дп злочинця через вади чинного КПК Украши;
2) вiдсутнiсть едино!" бази даних iноземцiв, якi перебувають на територп Украши;
3) довготривалють процесу виконання мiжнародних запитiв про збiр шфор-мацп, що характеризуе шоземця, а також провадження окремих слщчих дiй на територй' шших держав;
4) трудношд, пов'язанi з отриманням докумен^в, необхiдних для здшснення кримiнального провадження за кордоном (наприклад, митних декларацш, подат-кових докуменив, iнформацiï про стан банкiвських рахунюв та ix користувачiв, пояснень осiб, якi проживають за кордоном). Така шформащя е нагальною для прийняття ршення про наявнiсть складу злочину;
5) неефектившсть правоохоронно'1 системи УкраТни, що полягае в ïï забю-рократизованосп, вiдволiканнi спiвробiтникiв на неважливi об'екти, паперовiй тяганинi, необxiдностi виконувати статистичш показники;
6) складнiсть у залученш перекладача до кримiнального провадження (особливо, якщо шдозрюваний розмовляе на якомусь дiалектi) i брак належного державного фшансування послуг перекладача;
7) вщсутшсть добре налагоджено'1 сшвпращ Украши з iншими державами у сферi кримiнального розслiдування;
8) ввдсутшсть тимчасово'1 реестрацп' та облiку шоземщв;
9) неможливкть швидко оголосити особу у розшук, зiбрати необxiдну шформащю про перетин кордону такою особою;
10) недовiра до полiцiï як у мРцевого населення, так i в iммiгрантiв;
11) суб'ективний фактор: небажання шоземця сввдчити.
Анкетування дшьничних офiцерiв полiцiï (далi - ДОП) дещо вiдрiзнялося
вiд анкетування слщчих та оперативних працiвникiв через специфшу ïx роботи. Зокрема, перед ДОП ставилися питання про: проживання на шдввдомчш 1'м дiльницi iноземцiв i осiб без громадянства; наявнiсть у таких осiб реестрацп' мiсця проживання; надходження та характер скарг вщ мРцевого населення на поведiнку громадян шших держав i апатридiв; учинення такими особами злочишв на момент проживання на шдвщомчш ДОП територй' чи в минулому (тобто про наявшсть у них попередшх засуджень); заходи, яю ДОП застосовують для запобРання вчинення злочишв такими особами; достатшсть обсягу повнова-
жень ДОП для запобиання учиненню шоземцями та особами без громадянства правопорушень, у тому числ кримiнальних, на шдвщомчш дiльницi; недолiки у рiзних сферах сощального життя УкраТни, що е найбшьш сприятливими умовами для вчинення такими особами злочишв на територп УкраТни i також надавалася можливкть запропонувати заходи для запобтання злочинност iноземцiв i апатридiв в УкраТш.
За результатами анкетування виявилося, що громадяни шших держав
1 особи без громадянства проживають на територп кожного третього респондента. Бшьше 70 % опитуваних зазначили, що частина таких осiб проживае на дшьнищ без реестрацГТ мiсця проживання. Всi iноземцi i особи без громадянства мали реестрацш мiсця проживання на дшьнищ кожного четвертого ДОП i лише
2 % респондента указали на вщсутшсть такоТ реестрацГТ.
Характеризуючи факт наявностi скарг на поведшку громадян iнших держав i апатридiв вiд мiсцевого населення, ДОП зазначили, що до них зверталися через:
1) сiмейно-побутовi конфлiкти (сварки, скандали, бшки);
2) порушення громадського спокою та порядку за мiсцем проживання (порушення тишi, громадського порядку, агресивна поведшка);
3) вчинення протиправних дш такими особами у перiод перебування на територп УкраТни (учинення крадiжок, пограбувань, нанесення тшесних ушко-джень членам родини, сшвмешканцям, сусiдам);
4) насильство в сiм'Т;
5) пияцтво;
6) пошкодження предмета благоустрою мюта;
7) порушення довколишньоТ чистоти;
8) порушення вимог пожежноТ безпеки.
Iноземцi та особи без громадянства, яы проживають на шдвщомчш ДОП територГТ, не вчиняли злочини у 60,4 % респондента; вчиняли злочини у 19,6 %, 20,0 % опитуваних такою шформащею не володшть. Т ж, хто вчиняв крим^ нально караш дiяння, у переважнiй бiльшостi (ввдповщ 82,3 % ДОП) проти-правну дiяльнiсть вели в УкраТнi.
Для запобиання злочинностi зазначених категорiй осiб ДОП на теперiшнiй час вживають такi заходи:
1) iнформування оперативних пщроздШв ОВС про протиправнi ди iноземцiв;
2) iнформування ДМС УкраТни про порушення мирацшного законодавства iммiгрантами;
3) вжиття заходiв адмiнiстративного реагування ввдповщно до КУпАП;
4) проведення профшактично'Т роботи (бесiди щодо недопущення учинення кримшальних та адмiнiстративних правопорушень; бесщи з населенням району про рiзнi види злочинiв та шляхи зменшення Тх кiлькостi (вiктимологiчна про-фiлактика); роз'яснювальнi бесiди про дш чинних нормативно-правових актiв на територГТ УкраТни);
5) шформування шоземщв та осiб без громадянства про законш способи заробггку;
6) профшактична робота з рашше судимими особами, яю проживають на пiдвiдомчiй територй";
7) затримання правопорушнишв та передання ïx слiдчим i оперативним працiвникам полщп;
10) заходи з профiлактики адмшктративних правопорушень;
11) здiйснення рейдiв сшльно iз ДМС Украши;
12) виявлення о^б, схильних до учинення правопорушень, застосування заxодiв до ïx виправлення.
Цшавим е факт, що у свош професiйнiй дiяльностi, i зокрема iз запобiгання злочинностi, майже 60 % ДОП вказали, що 1'м не вистачае обсягу передбачених законодавством Украши повноважень.
Слщчим, оперативним пращвникам та ДОП з метою виявлення основних тенденцш у детермiнацiï злочинност громадян iншиx держав i апатридiв було запропоновано обрати сферу, недолжи у якiй найбiльше продукують так дiяння1. На недосконалiсть адмiнiстративного регулювання мРрацшних проце-сiв, облiку iммiгрантiв, низькi результати у боротьбi з нелегальною мпращею тощо вказав кожен другий респондент. На прогалинах та застарших положеннях у чинному законодавствi Украши, його низьку ефектившсть також акцентував увагу майже кожен другий опитуваний. Кожен п'ятий шдтвердив проблеми у провадженш правоохоронно'1 дiяльностi та дисбаланс у соцiально-економiчнiй сферi нашо'1 держави. Правооxоронцi не оминули увагою i недостатню резуль-тативнiсть боротьби з корупщею як загальнопоширеним в УкраТш явищем, що створюе живильний Грунт для злочинносп, та безвiзовий режим як умову для вчинення злочишв шоземцями i апатридами.
На думку респондент, запобРанню злочинностi громадян шших держав i апатридiв в Укра'1Ш сприятимуть:
I. Змти у нормативнш сфер1 (удосконалення чинного законодавства), зокрема: внесення змш до чинного КПК Украши (наприклад, серед явних недолМв КПК указаш складшсть проведення досудового розслщування, про-довження чи збшьшення строку досудового розслiдування шсля повiдомлення про пiдозру); боротьба з корупщею в ОДВ та ОМС на всix рiвняx; введення вiзового режиму для всix держав; посилення адмшктративно'1 складово'1 мiгра-цiйниx процесiв (наприклад, змiна iммiграцiйноï полiтики Украши; посилення вимог для отримання дозволу на вЪд на територш Украши, обмеження iммi-грац11 в Украшу, посилення вщповщальносп за порушення норм мРрацшного законодавства i порядку перебування на територп Украши, введення умови внесення грошово'1 застави при в'ïздi на територш Укра'1ни, посилення вимоги щодо перебування на територп Украши та спрощення процедури анулювання
1 На це питання правоохоронщ надавали кшька вар1ант1в ввдповвд1, тож сума показника переви-щуе 100 %.
дозволу на перебування); перегляд процедури отримання статусу бiженця; ускладнення порядку отримання громадянства УкраТни.
II. Змти у структур1 чи повноваженнях оргатв державноï влади, а саме: створенш окремо'Т служби для контролю за шоземцями; введенш ушфшовано'Т системи облжу шоземщв, яы перебувають на територп УкраТни; здшсненш профГлактичних заходiв, метою яких буде шформування громадян iнших держав про особливост законодавства УкраТни та життя в цш державi (норм поведшки, звича'Тв, менталiтету украïнцiв); при в'ïздi на територiю УкраТни проведеннi роз'яснювально'Т роботи з iноземцями на тему кримшально'Т ввдпо-вiдальностi за законодавством УкраТни; посиленш заходiв iз запобиання неле-гально'Т мiграцГT шляхом кооперування оргашв Мiграцiйноï служби УкраТни, Нащонально'Т полiцiï УкраТни, СБ УкраТни та ДержавноТ прикордонно'Т служби УкраТни; посиленш процедур проходження митного контролю; посиленш контролю державного кордону при перетиш його шоземцем (обов'язкове з'ясування шформацп' про те, де вш плануе зупинитися, за можливостi - надання точно!" адреси) iз доступом правоохоронних оргашв до ще'Т шформацп; оснащення працiвникiв державних органiв техшкою, програмним забезпеченням; розши-реннi повноважень та можливостей шдроздтв, якi займаються мiграцiйними питаннями в Украïнi (наприклад, надання Т'м доступу до шоземних баз даних); анулюваннi дозволу на проживання в УкраТш у випадку вчинення будь-яких правопорушень, а також у разi змши мюця проживання i неповщомлення про це компетентних оргашв для внесення змш; погодженш всiх видiв на проживання, оформлення запрошень (приватних, службових, туристичних), у т. ч. i отрима-них рашше у випадку втрати, з органами СБ УкраТни; активiзацГT роботи щодо запобiгання нелегальнiй мiграцГT; 6ороть6Г з корупцiею в органах МГграцшно'Т служби УкраТни; розробленнi методики сшвпращ СБ УкраТни, Нащонально'Т полщп, ДержавноТ прикордонно'Т служби i ДержавноТ мГграцшно'Т служби УкраТни щодо порядку Гдентифшацп шоземщв.
III. Змти у структур1, комплектуванш чи повноваженнях системи правоохоронних оргатв Украти, в тому числг. виршення кадрового питання (розширення штату компетентними особами, стабШзащя грошового забезпечення); створення спещальних шдроздГив для розслвдування злочишв, учинених шоземцями; покращення матерiально-технiчного забезпечення шдроздГив Нащонально'Т полщп' УкраТни; створення едино'Т електронно'Т унiфiкованоï бази даних з доступом до не'Т пращвниюв правоохоронних оргашв (¡з зазначенням бюграфГчних даних, ¡дентифшацшних ознак, фото, шформацп про родичГв, близьких тощо); проведення ретельно'Т перевГрки наявност ведомостей про притягнення до кримшально'Т вадповадальност шд час перетину державного кордону УкраТни шоземцями й апатридами; створення реально'Т можливост заборони ви'Тзду шоземця або апатрида за межГ населеного пункту в разГ шдозри у вчиненш злочину; налагодження системи сшвпращ з правоохоронними органами шших держав; спрощення процедури видачГ злочинщв; налагодження взаемодопомоги мГж структурними шдроздшами Нащонально'Т полщп' та силовими структурами
взагалц спрощенш порядку оголошення у розшук; пiсля проведення досудового розслщування здiйснення екстрадицГТ злочинцiв-iноземцiв; шсля вiдбуття пока-рання iноземцем - його негайна депортащя без права повернення в Украшу або заборона в'Тзду на певний строк; шдготовка спецiалiзованих юридичних кадрiв (зокрема 3i знанням iноземних мов); подальше реформування правоохоронних оргашв.
IV. Здшснення заход1в у межах наявних повноважень державних i правоохоронних оргатв, а саме: проведення профГлактичних бесщ ДОП з шоземцями та апатридами, як проживають на територГт' пiдвiдомчоТ Тм дiльницi; при виявленнi факту вчинення злочину студентом-шоземцем iнiцiювання працiвниками полГ-цГТ або ДержавноТ мiграцiйноТ служби його виключення з вищого навчального закладу та негайноТ депортацп; проведення профГлактичних бесiд з головами дiаспор на тему запобiгання злочинностi та поведшки iноземцiв на територГТ УкраТни iз подальшою передачею такоТ шформацп на загальних зборах общини; перевiрка ДОП разом iз спiвробiтниками ДержавноТ мпрацшноТ служби УкраТни мкць проживання iноземцiв; посилення роботи оперативних пращвниюв НацiональноТ полiцГТ щодо сфери розслщування злочинiв iноземцiв i апатридiв.
V. Заходи у соцiально-економiчнiй сферк сощальна реклама правомiрноТ пове-дшки, у тому числi й шоземщв, на територГТ УкраТни; iнформацiйнi плакати про невщворотшсть покарання за недотримання норм мГграцшного законодавства та вчинення злочину на територГТ УкраТни; надання офщшного працевлаштування iноземцям в УкраТш; закрiплення за iноземцями перекладачiв (на зразок Центру безоплатноТ правовоТ допомоги); покращення соцiальноТ сфери стосовно шоземщв та апатридiв; розв'язання сощальних проблем у сферi трудовоТ мГграцп.
Висновок. Таким чином, здГйснюючи кримшолопчне дослiдження будь-якого аспекту злочинностГ в УкраТнi, необхiдно спиратися не лише на даш офГцГйноТ статистики. Для надання дослщженню повноти та практичного спря-мування врахування думки квалiфiкованих працiвникiв е цГлком виправданим. Адже саме вони безпосередньо залучеш у процес боротьби зГ злочиншстю, обГ-знанi з Т"Т особливостями i можуть указати на конкретш недолГки в запобГжнГй дГяльностГ.
Список лггератури:
1. Статистика МВС УкраТни. Стан та структура злочинностГ в УкраТш. URL: http://mvs. gov.ua.
2. Статистична ГнформацГя про стан злочинностГ та результати прокурорсько-слГдчоТ дГяльностГ. URL: https://www.gp.gov.ua/ua/statinfo.html.
3. КалГнГна А. В. РГвень i динамГка як елементи кримГнологГчноТ характеристики злочинностГ ГноземцГв та осГб без громадянства. Питания боротьби 3i злочиншстю. ХаркГв: Право, 2013. Вип. 26. С. 263-274.
4. КалГнГна А. В. ЯкГснГ показники злочинностГ ГноземцГв та осГб без громадянства в УкраТнГ (за матерГалами емтричного дослГдження). Науковий вкник Мiжиародиого гумантарного ут-верситету. Сергя: Юриспруденщя. Одеса, 2014. Вип. 9-2. Т. 2. С. 63-66.
5. КалГнГна А. В. ВГктимологГчний аспект злочинностГ ГноземцГв та осГб без громадянства в УкраТнГ. Науковий вкник Херсонського державного унюерситету. Сергя «Юридичт науки». Херсон, 2016. Вип. 6. Т. 3. С. 64-67.
6. Калшша А. В. Морально-психолопчш ознаки злочинця-1ммкранта в УкраТш. Проблеми законност1 2017. Вип. 137. С. 132-141. DOI: https://doi.org/10.21564/2414-990x.137.94605.
7. Закалюк А. П. Курс сучасноТ украТнськоТ кримшологп: теор!я i практика: у 3-х кн. КиТв: Вид. д!м «1н Юре», 2008. Кн. 3: Практична кримшолопя. 320 с.
8. Закалюк А. П. Курс сучасноТ украТнськоТ кримшологп: теор1я i практика: у 3-х кн. КиТв: Вид. д1м «1н Юре», 2008. Кн. 1: Теоретичш засади та ктор1я украТнськоТ кримшолопчно'Т науки. 424 с.
References:
1. Statystyka MVS Ukrainy Stan ta struktura zlochynnosti v Ukraini. URL: http: //mvs.gov.ua.
2. 2. Statystychna informatsiia pro stan zlochynnosti ta rezultaty prokurorsko-slidchoi diialnosti. URL: https://www.gp.gov.ua/ua/statinfo.html.
3. Kalinina, A.V. (2013). Riven i dynamika yak elementy kryminolohichnoi kharakterystyky zlochynnosti inozemtsiv ta osib bez hromadianstva. Pytannia borotby zi zlochynnistiu - Issues of Crime Prevention, issue 26, 263-274 [in Ukrainian].
4. Kalinina, A.V. (2014). Yakisni pokaznyky zlochynnosti inozemtsiv ta osib bez hromadianstva v Ukraini (za materialamy empirychnoho doslidzhennia) [Qualitative Indexes of the Foreigner and Noncitizen Crime in Ukraine (using the materials of empirical study)]. Naukovyi visnyk Mizhnarod-noho humanitarnoho universytetu. Seriia: «Iurysprudentsiia» - International Humanitarian University Herald. Jurisprudence, issue 9-2, vol. 2, 63-66 [in Ukrainian].
5. Kalinina, A.V. (2016). Viktymolohichnyi aspekt zlochynnosti inozemtsiv ta osib bez hromadianstva v Ukraini [The Victimological Aspect of Foreigners' and Stateless Persons' Crime in Ukraine]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia «Iurydychni nauky», issue 6, vol. 3, 64-67 [in Ukrainian].
6. Kalinina, A.V. (2017). Moralno-psykholohichni oznaky zlochyntsia-immihranta v Ukraini [Moral and Psychological Features of Criminals Personalyty, who is an Immigrant in Ukraine]. Prob-lemy zakonnosti - Problems of Legality, issue 137, 132-141. DOI: https://doi.org/10.21564/2414-990x.137.94605 [in Ukrainian].
7. Zakaliuk, A.P. (2008). Kurs suchasnoi ukrainskoi kryminolohii: teoriia i praktyka: u 3-kh kn. Kyiv: Vyd. dim «In Yure». Kn. 3: Praktychna kryminolohiia [in Ukrainian].
8. Zakaliuk, A.P. (2008). Kurs suchasnoi ukrainskoi kryminolohii: teoriia i praktyka: u 3-kh kn. Kyiv: Vyd. dim «In Yure». Kn. 1: Teoretychni zasady ta istoriia ukrainskoi kryminolohichnoi nauky [in Ukrainian].
Kalinina A. V., Junior Research Fellow, Academician Stashis Scientific Research Institute for the Study of Crime Problems, National Academy of Law Sciences of Ukraine, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0001-8015-0807
Foreigners' and stateless persons' crime in Ukraine: the results of law enforcement officers' survey
Dynamic processes of international migration, including Ukraine as a participant, produce real and potential security threats. One of such threats is foreigners' and stateless persons' crime. That's why studding crime of this people with the aim of its prevention, orients a researcher to use different methods of scientific research.
Most of criminological researches are based on the official statistics data. But for the comprehensive view of the topic usage of only crime statistics isn't enough. Researcher can get the outstanding information through different surveys that belong to the statistical methods of scientific research.
The goal of this paper is to expound the results of law enforcement officers survey, conducted by the author, as for latency, determination and prevention of foreigners' and stateless persons' crime in Ukraine.
KaniHiHa A. B. 3nonuHHicmb ¡H03eMU,B ianampudB b YKpaiHi:pesynbmamu aHKemyBaHHn npaBooxopoHuiB
The investigators and agents of the National police and Security Service of Ukraine, district police officers of the National police from Kyiv and Kyiv Region, Kharkiv and Kharkiv Region, Dnipro and Dnipropetrovsk Region, Odesa and Odesa Region, Chernihiv and Chernihiv Region, Chernivtsi and Chernivtsi Region, Uzhhorod and Zakarpattya Region have been the respondents of our survey.
For our survey we had worked up two forms: the first for investigators and agents of the National police and Security Service of Ukraine and the second one for district police officers of the National police of Ukraine. The first form included questions about: how often foreigners and stateless persons commit crimes in Ukraine; the level and reasons of the latency of these crimes; the most widespread difficulties of the investigation of such crimes; possible connection between nationality and kind of crimes; determination and prevention measures of foreigners' and stateless persons' crime.
Form for district police officers was rather different than for investigators and agents. We had asked them about quantity of foreigners and stateless persons on their district, facts of crime committing by them, claims from local people on them, determination and prevention this type of crimes.
The main conclusion of the paper is that without such methods of scientific research like surveys, any criminological study isn't complete and has not enough practical orientation.
Keywords: foreigners' and stateless persons' crime; crime prevention in Ukraine; law enforcement officers' survey.
Hadiumna do pedKonezii 15.02.2018 p.
