CC BY
55І ПЕДАГОГІКА І та медико-біологічні
проблеми фізичного
ПСИХОЛОГІЯ
виховання і спорту
Психолого-педагогічна організація навчально-тренувального процесу паралімпійців з ураженням опорно-рухового апарату
Шуба В.В.
Дніпропетровський Державний інститут фізичної культури і спорту
Анотації:
Представлена корекційна робота із паралімпійцями з ураженням опорно-рухового апарату. Проаналізовано сучасний стан існуючих методик та засобів. Розглянуто питання розробки нових підходів, пов'язаних з диференційованим програмуванням у навчально-тренувальному процесі паралімпійців. У експерименті приймали участь 46 спортсменів (чоловічої статі) з вадами опорно-рухового апарату. В роботі використовувалися дані дослідження тривожності і психокорекційних заходів. Проведена та детально описана оцінка ефективності тренінгової програми. Результати дослідження доповнюють теорію та методику фізичного виховання новими уявленнями про можливість використання диференційованого підходу до розробки методики учбово-тренувального процесу паралімпійців. Встановлені закономірності прояву тривожності і психокорекційних заходів, які притаманні для паралімпійців з вадами опорно-рухового апарату.
Ключові слова:
корекція, паралімпійці, опора, рух, апарат, оцінка, тривожність.
Шуба В.В. Психолого-педагогическая организация учебно-тренировочного процесса паралимпийцев с поражением опорнодвигательного аппарата. Представлена коррекционная работа с паралимпийцами с поражением опорно-двигательного аппарата. Проанализировано нынешнее состояние существующих методик и методов. Рассмотрены вопросы разработки новых подходов, связанных с дифференцированным программированием в учебно-тренировочном процессе паралимпийцев. В эксперименте принимали участие 46 спортсменов (мужского пола) с поражением опорно-двигательного аппарата. В работе использовались данные исследований тревожности на разных этапах психокоррекционной программы. Проведена и детально описана оценка эффективности тренинговой программы. Результаты исследования дополняют теорию и методику физического воспитания новыми представлениями о возможности использования дифференцированного подхода к разработке методики учебно-тренировочного процесса паралимпийцев. Установлены закономерности проявления тревожности и психокоррекционных мероприятия, которые характерны для паралимпийцев с поражением опорнодвигательного аппарата.
коррекция, паралимпийцы, опора, движение, аппарат, оценка, тревожность.
Shuba V.V. Psychological pedagogical organization of educational training process of paralympics with the defeat of locomotorium. Correction work is presented with paralympics with the defeat of locomotorium. The present state of existent methods and methods is analysed. The questions of development of new approaches, related to the differentiated programming in the educational training process of paralympics are considered. In an experiment 46 sportsmen (sex of men) took part with the defeat of locomotorium. Information of researches of anxiety was in-process utillized on the different stages of the psychocorrectional program. Conducted and the estimation of efficiency of the training program is described in detail. Research results complement a theory and method of physical education the new pictures of possibility of the use of the differentiated going near development of method of educational training process of paralympics. Conformities to the law of display of anxiety are set and psychocorrectional measures which are characteristic for paralympics with the defeat of locomotorium.
correction, paralympics, support, motion, vehicle, estimation, anxiety.
Вступ.
Проблема тривожності та її корекції є досить актуальним питанням у педагогіці, психології і фізичній реабілітації протягом останніх десятиліть. Це пов'язано із впливом різних чинників на розвиток суспільства, науки і діяльності в цілому [1].
У сучасній психології спорту проблема тривожності та її корекції є однією з центральних. Тривожність, як стан, має руйнівний вплив на усі етапи спортивної діяльності. Через високий рівень прагнення до безпеки, втрачається рішучість, ініціативність, що пригнічує особисту креативність і здібність до ризику. Наслідком цього стану стають завідомо занижені цілі та завдання, які спортсмен і тренер ставлять на змаганнях. Саме це приводить до зниження енергетичного потенціалу. Результатом такої динаміки стає відсутність повної реалізації потенціалу під час змагального періоду. Крім цього, високий рівень тривожності блокує гармонічну соціалізацію і перешкоджає розвитку його позитивної самооцінки [2, 3, 6]. Встановлено, що підвищений стан тривожності негативно впливає на м'язове напруження, порушення координації, зміну концентрації та рівень уваги, впливає на стиль уваги [5, 7].
У сучасній науковій літературі існують протиріччя про вплив фізичної культури на психологічний стан особистості паралімпійців з ураженням опорно-рухового апарату під час занять. Деякі автори говорять
© Шуба В.В., 2012
про те, що заняття фізичною культурою для людини з обмеженими можливостями сприятливо впливає на їх психоемоційний стан. В той же час існують публікації, які доводять, що спортивна діяльність (спорт вищих досягнень) негативно впливає на фізичний і психічний стан спортсмену завдяки максимальним фізичним і психічним навантаженням [1].
Інші спеціалісти надають данні про те, що заняття спортом для людини з обмеженими можливостями є безпосередньою психологічною допомогою. По цій причині до роботи із даною категорією спортсменів психологи залучаються досить рідко. У зв'язку з цим існує багато проблем, які пов'язані із психокорекцій-ною роботою із спортсменами з ураженням опорно-рухового апарату. Головною проблем є відсутність психологічного портрету спортсмена з обмеженими можливостями. Характеристики, які представлені у доступних літературних джерелах, стосуються виключно «здорових» спортсменів. Зрозуміло, що спортсмени з обмеженими можливостями мають свої специфічні особливості, які притаманні лише їм, і у деяких особливостях мають схожість із «здоровими» спортсменами.
У зв’язку з цим актуальною є проблема розробки науково-обгрунтованої методики використання психлого-педагогічних методів для оцінки тривожності та розробки методики яка б позитивно впливала та підтримувала позитивний емоційний стан паралім-пійців у навчально-тренувальному процесі.
32012
в
Тема є складовою комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри валеології філософського факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за напрямком „Здоров’я людини” (РК № державної реєстрації 0110Ш01449).
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета роботи: розробити психокореційну програму на основі дослідження тривожності паралімпійців з ураженням опорно-рухового апарату.
Об'єкт дослідження: паралімпійці з вадами
опорно-рухового апарату, що займаються різними видами спорту та входять до складу збірних областей і збірної України на базі “Інваспорту”.
Предмет дослідження: особливості стану тривожності психоемоційної сфери паралімпійці з ураженнями опорно-рухового апарату та засоби її психолого-педагогічної корекції.
Методи дослідження. У дослідженні приймало участь 46 спортсменів-паралімпійців, які мають ураження опорно-рухового апарату, віком від 20 до 30 років. Критерії для відбору були: паралімпійці, які мають ураження опорно-рухового апарату, займаються спортом вищих досягнень, є членами збірних команд України за ігровими видами спорту (командні види спорту). Результати дослідження.
Нами розробилась та була впроваджена диференційована психологічна програма-тренінг «Управління тривожністю» для корекції тривожності паралімпій-ців з вадами опорно-рухового апарату, які займаються ігровими видами спорту.
При розробці психокорекційної програми ми спиралися на наступні педагогічні принципи:
• системності корекційних, профілактичних і розвиваючих завдань;
• єдності корекції та діагностики;
• пріоритетності корекції казуального типу;
• діяльнісний принцип корекції;
• урахування віково-психологічних і індивідуальних психологічних і фізіологічних особливостей спортсменів з ураженням опорно-рухового апарату;
• комплексності методів психологічного впливу;
• активного притягання найближчого соціального оточення (тренери) до участі у корекційній програмі;
• спирання на різні рівні організації психічних процесів, принцип програмного навчання;
• вікових складностей, принцип урахування об’єму і ступень різноманітності матеріалу;
• урахування емоційної складності матеріалу;
• єдності поступовості та граничності у нарощуванні психічного навантаження [3, 4].
Під час проведення програми використовувалося педагогічне спостереження і психологічне інтерв’ю. Програму складали самостійно для кожної групи, визначали цілі та завдання кожного етапу корекції. Кожну зустріч обмірковували, намічали орієнтири результату досягнень для переходу на наступний етап корекції. Завдяки цим методам у паралімпійців спостерігалися зміни психоемоційного стану у більшій мірі тому, що вони мають порушення опорно-рухового
апарату, а підвищений чи низький рівень тривожності впливає на соматичний стан. Зміна соматичного стану ускладнює виконання рухів на високому спортивному рівні. У процесі співбесіди із спортсменами було виявлено, що вони усвідомлюють свій високий чи низький рівень тривожності за проявами соматичного стану. Роблять акцент на тому, що при підвищеному чи низькому рівні тривожності їм складніше виконувати змагальні вправи, тому що фізіологічні прояви тривожності накладають свій відбиток на рухову активність. Тобто результати, які вони показують на змаганнях набагато нижчі, ніж вони показують під час тренувального періоду чи на менш відповідальних змаганнях. Усвідомлення високого чи низького рівня тривожності паралімпійцями - це перший крок до контролю рівня тривожності під час тренувальної та змагальної діяльності.
Результати дослідження виявили особливості тривожності у паралімпійців представлені на рисунку.
В сучасній літературі особливу увагу приділяють проблемі підвищеної тривожності [2, 6, 8]. Але дуже мало уваги приділяється такому феномену, як низький рівень тривожності.
У нашому експерименті, низький рівень ситуативної тривожності мали 21,7% респондентів, а низький рівень змагальної тривожності мали 32,6%. Це свідчить про низький рівень психологічного функціонування, що призводить до негативного впливу на змагальну діяльність. Для таких спортсменів необхідно збільшити ступінь збудження, або активізувати фізичний і психічний стан, щоб досягти оптимального емоційного рівня для більш успішного виступу на змаганнях.
Нами було встановлено, що серед негативних чинників, які стимулюють ріст тривожності паралімпій-ців з ураженням опорно-рухового апарату існують наступні чинники:
• підвищені вимоги (60 % респондентів), неадекватні можливості спортсмена з ураженням опорно-рухового апарату (100 %);
• особисті побоювання відносно результатів виступу (70 %);
• відсутність орієнтації на рівень конкретного спортсмена з ураженням опорно-рухового апарату і урахування його індивідуально-особистісних особливостей (100 %);
• соціальні наслідки результату виступу, побоювання відповідальності (75 %);
• стиль тренерської діяльності (найчастіше - це авторитарний стиль керування командою) (80 %);
• ризик відчути біль чи отримати травму (вони вже мають порушення опорно-рухового апарату), що ускладнює можливість пересування (90 %);
• суперечливі вимоги (90 %);
• найчастіше самі тренери мають високий рівень тривожності (вони отримують високі вимоги від керівництва);
• наслідок особистісної агресії, яка частіше направлена на самих себе (80 %);
• неможливість надати адекватну оцінку супернику (класифікація у видах спорту) (80 %).
І ПЕДАГОГІКА І та медико"біол°гічні
*----“---------------* проблеми фізичного
виховання і спорту
ПСИХОЛОГІЯ
2.
Рис. Особливості тривожності у паралімпійців
За нашими спостереженнями, в умовах підвищеного стресу спортивної діяльності важливу роль набуває оцінка і корекція психоемоційного стану спортсменів-паралімпійців з ураженням опорно-рухового апарату. Найбільш велику увагу викликає тривожність. У сучасній вітчизняній педагогічній і психологічній літературі існує обмаль робіт, які присвячені специфіці тривожності спортсменів з ураженням опорно-рухового апарату в навчально-тренувальному процесі. Отже, розробка цієї теми досить актуальна, методи та прийоми, які ми використовуємо у корекційній роботі - важливими для ефективної діяльності спортсменів з ураженням опорно-рухового апарату.
Графік проведення диференційованої програми-тренінгу «Управління тривожністю», який було запропоновано для подальшого проведення зі спортсменами-паралімпійцями співпадав з проведенням навчально-тренувальних зборів.
Після проходження психологічної корекційної програми спортсменами-паралімпійцям з ураженням опорно-рухового апарату, їм було запропоновано ведення щоденника і дотримання спортивного режиму
під час навчально-тренувальних зборів і в особистому житті. Це надає можливість у більшій мірі закріпити і подальше розвинути ті навички, які були ними отримані під час проходження диференційованої корекцій-ної програми-тренінгу «Управління тривожністю».
Висновки:
На основі принципів будування психологічних корек-ційних програм і урахуванням особливостей спортсменів-паралімпійців з ураженням опорно-рухового апарату нами розроблена диференційована психологічна програма-тренінг «Управління тривожністю».
Диференціація відбувалася за рівнем тривожності, яку мали спортсмени з вадами опорно-рухового апарату, за результатами дослідження методикою Спілбергера-Ханіна і шкалою змагальної особистіс-ної тривожності Р. Мартенсона.
Перспективи наступних досліджень полягають у подальшій корекції програми-тренінгу «Управління тривожністю», а також планується розглянути організаційно-педагогічні недоліки та шляхи їх усунення для підвищення ефективності процесу застосування даної методики.
Література
1. Женщина в паралимпийском движении, штрих к «психологическому портрету» [автор текс. Д. В. Маслов, А. А. Рудовский]. Спортивная медицина » Материалы I Всероссийского конгресса «Медицина для спорта» - Россия, М. , ФГУ «ЦСМ ФМБА России», 2011, 564 с.
2. Ильин А. Б. Оценка спортивно-психологической подготовленности и показателей, характеризующих личность спортсменов разной специализации: Сб. науч. труд. молодых учёных и студентов РГАФК. М. : Физкультура, образование и наука, 2000. 229 с.
3. Лисянская Е. В. Методологические особенности психологии спорта.Вопросы психологии. 2005. №14. С. 19 - 23.
4. Осипова А. А. Общая психокоррекция. Учеб. пособ. М. : Сфера, 2002. 510 с.
5. Практикум по спортивной психологии [под ред. И. П. Волкова]. СПб. : Питер, 2002. 288 с.
6. Спортивная психология в трудах зарубежных специалистов [Сост. и общая редакция И. П. Волкова, Н. С. Цикуновой]. М. : Советский спорт, 2005. 286 с.
7. Стамбулова Н. Б. Психологическая структура спортивной деятельности: Спортивная психология в трудах отечественных специалистов. СПб.: Питер, 2002. 200 с.
8. Уэнберг Р. С., Гоулд. Д. Основы психологии спорта и физической культуры. К. : Олимпийская литература, 2001. 335 с.
Информация об авторе: Шуба Виктория Викторовна
mila-shuba@yandex.ru Днепропетровский государственный институт физической культуры и спорта ул. Набережная Победы, 10, г.Днепропетровск, 49094, Украина.
Поступила в редакцию 04.05.2012г.
32012
07
References:
1. Maslov D. V., Rudovskij A. A. Zhenshchina v paralimpijskom dvizhenii, shtrikh k «psikhologicheskomu portretu» [A woman in paralympic motion, stroke to the «psychological portrait»], Moscow, 2011, 564 p.
2. Il’in A. B. Ocenka sportivno-psikhologicheskoj podgotovlennosti i pokazatelej, kharakterizuiushchikh lichnost’ sportsmenov raznoj specializacii [Estimation to sporting-psychological preparedness and indexes, characterizing personality of sportsmen of different specialization], Moscow, Physical education, education and science, 2000, 229 p.
3. Lisianskaia E. V. Voprosy psikhologii [Questions of psychology], 2005, vol.14, pp. 19 - 23.
4. OsipovaA.A. Obshchaiapsikhokorrekciia [General psychocorrection], Moscow, Sphere, 2002, 510 p.
5. Volkov I. P. Praktikum po sportivnoj psikhologii [Practical work on sporting psychology], Saint Petersburg, Peter, 2002, 288 p.
6. Volkov I. P., Cikunova N. S. Sportivnaia psikhologiia v trudakh zarubezhnykh specialistov [Sporting psychology in labours of foreign specialists], Moscow, Soviet sport, 2005, 286 p.
7. Stambulova N. B. Psikhologicheskaia struktura sportivnoj deiatel’nosti [Psychological structure of sporting activity]. Sportivnaia psikhologiia v trudakh otechestvennykh specialistov [Sporting psychology in labours of domestic specialists], Saint Petersburg, Peter, 2002, 200 p.
8. Uenberg R. S., Gould. D. Osnovy psikhologii sporta i fizicheskoj kul’tury [Bases of psychology of sport and physical culture], Kiev, Olympic Literature, 2001, 335 p.
Information about the author: Shuba V.V.
mila-shuba@yandex.ru Dnepropetrovsk State Institute of Physical Culture and Sport Victory Quay str. 10, Dnepropetrovsk, 49094, Ukraine.
Came to edition 04.05.2012.
