CC BY
110
УДК 801.82:811.111(73)42
Череповська Т.В., ас., Падура М.Ф., проф.
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та б1отехнологт ¡мет С.ЗГжицького
ПСИХОЛОГ1ЧН1 УМОВИ УСП1ШНОГО ВИВЧЕННЯ 1НОЗЕМНО1 МОВИ
Стаття присеячена еиеченню психолог1чних передумое устшног лексичног тдготоеки студент1е, наечання гх моелення та профестно спрямоеаного читання. В статт1 розглядаються шляхи подолання труднощге, що можуть еиникати у робот1, та ефектиен методи оргашзацп наечального процесу.
Ключовi слова:. мотиеащя, емоцшне забарелення, фоноег знання, комунжащя, комушкатиений метод, комунтатиена ситуащя, когнтиено-комунтатиена модель наечання читання, м1жмоене перенесення (калька).
Вступ. У час розширення мiжнародних контакпв все важлившим стае питання володшня шоземними мовами. Внаслщок цього зростае актуальшсть дослщження факторiв, що сприяють !х устшному засвоенню, оптимальних механiзмiв вивчення мов, причин виникнення труднощiв та способiв !х подолання.
Видшяють таю компоненти процесу засвоення шоземно! мови: сощальний (культура, сощальне та мiкросоцiальне середовище i т.п.), психологiчний (особистiсний), сощально-психолопчний (мiжособистiсне спiлкування), психiчний (психiчнi функцп студента та мовнi особливостi -сприйняття, розумiння та вiдтворення), анатомо^зюлопчний (артикуляцiйний апарат) компоненти [1, 216-217].
На сьогодшшнш день вiдомi дослщження, що так чи шакше стосуються кожного з цих компонентiв: дослщження антрополопчних, психологiчних та мовленневих титв особистостi [2], психiчних аспектiв оволодшня iноземною мовою [3], взаемозв'язку методики навчання лексики шоземно! мови з лшгвютикою та психологiею [4], культури iншомовного спiлкування [5], психологiчних умов усшшно! фонетично! шшомовно! пiдготовки студенев [6] та iн.
Метою нашого дослiдження е систематизацiя психологiчних умов усшшно! лексично! пiдготовки студентiв, навчання !х мовлення та читанню, а також способiв подолання труднощiв, пов'язаних з ними. Матер1алами дослiдження слугуватимуть публшаци останнiх десятилiть.
Загально вщомо, що викладання не може бути устшним без знання психологи. Ось основш аспекти, якi повинен враховувати викладач iноземних мов у робой зi студентами:
1) будь-яка дiяльнiсть починаеться з мотивацií. Якщо немае необхщност
говорити iноземною мовою, людина не говоритиме. Отже, якщо ми
215
хочемо навчити студенев говорити, ми повинш, перш за все, думати про мотиви мовлення: наприклад, запровадити правило розмовляти на занята виключно шоземно мовою для розвитку комунiкативних навикiв. Те саме стосуеться вивчення граматики та вокабуляру: необхщно створювати такi розмовнi ситуацп, щоб спонукати студента використати потрiбну граматичну конструкцiю або нове слово;
2) навчальний матерiал не повинен бути надто легким, студенти не повинш втрачати прагнення долати труднощi у навчаннi. У зв'язку з цим, необхщно створювати таю ситуацп, щоб спонукати студенев з'ясовувати незрозумше, виводячи !х зi стану "пасивних слухачiв". Необхiдно пам'ятати психологiчнi передумови цього: емоцп загострюються, коли натрапляеш на щось незвичне, неочiкуване, рашше не чуте у навчальному матерiалi;
3) лiнгвiстичне явище, нове знання мають мати емоцiйне забарвлення, адже, якщо навчальний матерiал проходить через емоци, вш краще запам'ятовуеться;
4) необхщно спиратися на загальну ерудицш стvдентiв, фоновi знання, на мiжмовнi, мiжкультvрнi зв'язки, вчити аналiтичного пщходу до явища та подiй [7, 4].
Отже, одним з найважливших принцитв навчання iноземних мов е мотиващя. Для дотримання цього принципу, викладачi часто застосовують моделювання комушкативних ситvацiй, що вiддзеркалюють реальне життя. Так, в кура "Дшова шоземна мова" широко використовуються рольовi ^ри, iмiтацп дшово! активностi на заняттях. В таких мовних ситvацiях студенти можуть асоцiювати себе з певною дiйовою особою, роль яко! вони виконують, поставити себе на мюце цiе! особи в певних обставинах, а це збагатить !х життевий досвщ, допоможе набути деяких практичних навичок з фаху та розвинути комунiкативне вмiння i творче, нестандартне мислення. Крiм того, ситуацп створюються на основi вербального дiлового спшкування, а, отже, мають передумови для свщомого використання засвоеного мовного матерiалу в грi, а згодом на практищ [8, 144]. До реч^ найкраще процес навчання дiлового спшкування проходить за умови т.зв. "занурення", коли навчання шоземно! мови вщбуваеться в сощально осмислених, значущих ситуащях спiлкування через викладання однiеl чи кшькох дисциплiн iноземною мовою [9, 54].
Загалом, принцип комунiкативно спрямованого, а отже вмотивованого, навчання широко застосовуеться в сучаснш методищ викладання шоземних мов. Реалiзацiя комунiкативного пщходу е визначальною в курсi викладання шоземно! мови [10, 28], при цьому пщ комунiкацiею розумiють процес не лише усного, але й письмового спшкування, суть якого полягае в обмш шформащею та И оцшюванш [10, 28].
Автором комушкативного методу вважають Роберта Ленгса. Ось основш риси цього методу:
- метод передбачае максимальне використання на заняттях мови, що вивчаеться;
216
- акцентуе увагу на активних моделях навчання, включаючи парну та групову види робщ
- надае перевагу усним видам роботи;
- передбачае використання щюматичного мовлення;
- акцентуе увагу на сучаснш розмовнш мовц
- надае граматищ другорядну роль [11].
Комушкативний метод вважають методом активiзацiï творчих можливостей особистостi [12, 2]. Психологами доведено, що творчi можливостi людини безмежнi. У кожному з нас прихований величезний творчий потенцiал. Проблема лише в тому, щоб дати вихщ своïм можливостям, реалiзувати власну потребу у творчостi. Практичне застосування комушкативного методу надае можливiсть викладачевi за допомогою низки спецiально дiбраних вправ перебудувати мотивацiйну сферу студенев, розвинути ïхнi здiбностi та активiзувати резервнi можливостi [12, 2]. 1снуе цiлий комплекс комунiкативних вправ, за допомогою яких можна досягти творчого рiвня володшня мовою студентiв: так, робота починаеться з простих лексичних вправ та словникових ^ор, продовжуеться мовленневими моделями й таблицями, трансформащями за моделлю; наступною сходинкою е використання штерактивних технiк та усних ситуативних творiв; далi викладачi переходять до дiалогiв, полiлогiв, дискусiй, штерв'ю, а згодом - до "мозкового штурму" та методу проектiв. Прозовi твори та поетична творчiсть е юнцевою метою застосування комунiкативного методу
[12, 3].
Крiм розвитку мовлення, для студентiв немовного вищого навчального закладу надзвичайно важливим е професшно орiентоване читання, робота з фаховими текстами. Майбутне сучасного фахiвця важко уявити без сформованих умшь зршого професiйно орiентованого читання. Вiд читача автентичного професшно орiентованого тексту вимагаються умшня зрiлого читання, тобто практичного володшня цим видом мовленневоï дiяльностi в iнтересах професiï. Для навчання зршого професшно орiентованого читання у вищих навчальних закладах, що використовують автентичш тексти як навчальний матерiал, найдоцiльнiшою формою навчання е когттивно-комунiкативна модель, основним принципом якох' е принцип свiдомостi у процес оволодiння навичками й умiннями в рiзних видах мовленневоï дiяльностi, у тому чи^ в читаннi. Когштивно-комушкативна модель формування читацькоï компетенцп створюеться на таких методичних принципах, як автентичтсть (використання у процес навчання автентичних матерiалiв), контекстуальна обумовленiсть (застосування мови в рамках вщповщного сощально-культурного контексту), iнтенсивне використання фонових знань тих, хто навчаеться (формування навичок прогнозування змшту тексту в опорi на iнформативну основу читача, що створюеться в його свщомост до моменту зустрiчi з текстом), подолання когттивного розриву (створення викладачем диспропорцп в обсязi iнформацiï мiж партнерами по спшкуванню, тобто, проблемноï ситуацп у рамках тексту), штерактившсть (оргашзащя спiльноï дiяльностi студентiв щодо вилучення iнформацiï таким
217
чином, щоб сама ця спшьна дiяльнiсть навчала студенев за допомогою завдань, якi виходять вщ викладача) [13, 29-30].
Зайве нагадувати, що успiшна мовленнева або читацька дiяльнiсть неможлива без постшно! роботи над лексикою. Без систематичного накопичення студентами лексичних знань, навичок i вмшь успiшне оволодiння мовою неможливе. Ефектившсть цього напрямку педагопчно! роботи залежить вiд врахування викладачем тих психологiчних явищ, якi покладено в основу його реалiзацií.
Розглянемо психолопчш передумови навчання iноземноí лексики стосовно основних його етапiв: ознайомчого (вступного), закрiплення лексичних знань, формування навичок i вмiнь практичного використання лексичних одиниць iноземноí мовленнево! дiяльностi, !х вдосконалення у рiзноманiтних видах роботи.
На ознайомчому етат основну увагу придiляють семантизацií виучуваного слова, тобто повщомлення його смислу. До основних способiв з' ясування смислу належать: короткий виклад (визначення) смислу, переклад на рiдну мову, опора на наочшсть, здогадування за контекстом та ш. Психологи зауважують, що у випадку з багатозначними словами не варто давати однозначний переклад лише одного значення слова, адже це позбавляе студенев можливост розумiти дане слово в шших контекстах. Краще застосовувати метод опису, адже узагальненi знання про певний клас предметiв чи явищ дають можливiсть адекватно сприймати чи використовувати те чи шше слово в реальному контекста З iнших пiдходiв до навчання iноземних слiв найпоширешшим е метод предметноí зображувальноí наочноси. Картинно-предметна наочнiсть сприяе кращому запам'ятовуванню навчального матерiалу [14, 123-125]. Вщомо, що студенти одержують бшьше iнформацií через зiр. Тому зображення - краще, шж тисяча ^в, адже воно мае сильний емоцшний вплив. Творчi викладачi використовують ^'х для пробудження нових iдей, щоб надихнути уяву та уточнити факти [15, 33]. Викладач повинен враховувати й те, що слова, значення яких студент самостiйно з'ясував за допомогою контексту або наочноси, пам'ятатимуться довше, нiж тi, якi подаються студенту "в готовому виглядГ'.
На етат за^плення лексичного матерiалу забезпечуеться формування у студентiв готовностi щентиф^вати та диференцiювати слова, виявляти семантичну здогадку, прогнозувати змiст речень, здатшсть вiдтворювати еквiвалентнi замiни [15, 126]. Ефектившсть використання таких вправ залежить вщ додержання певних умов:
- забезпечення концентраци уваги студентiв на виучуваному словi. Для цього його необхщно використовувати в оточеннi засвоених слiв;
- можливiсть багаторазового використання нових лексичних одиниць (тобто ^в i словосполучень) у рiзних варiантах словосполучень;
218
- досягнення комплексного засвоення ^в, словосполучень: звучання, написання, смислу i значень; опора на використання образноï (зоровоï i слуховой, руховоï i словесно-логiчноï пам'ятi;
- спрямовашсть на диференцiацiю слiв, ix iдентифiкацiю, забезпечення можливостi еквiвалентноï замiни i прогнозування лексичних одиниць [16, 17-21].
На етат формування лексичних навичок i вмшь починаеться автоматизащя дiй з iноземними словами. До них належать навички щентифшацн i диференщацп лексичних одиниць; з'ясування ïx значення за контекстом, граматичною структурою слiв, ïx зв'язками з штернацюнальними словами; встановлення зв'язкiв мiж ними; прогнозування значень наступних слiв i речень. Для устшного формування лексичних навичок варто враховувати певнi умови:
- визначальну роль у засвоенш лексичних навичок вiдiграе усвщом-лення студентом важливост систематичноï роботи;
- варто придшяти увагу не iзольованому опануванню лексичних одиниць, а 1хньому використанню у процесi рiзниx вцщв мовленневоï дiяльностi;
- необxiдно аналiзувати процес виконання вправ, що дасть змогу коре-гувати ïxнiй змют, частоту та органiзацiю виконання.
На етат удосконалення лексичних навичок необхщно враховувати таю
умови:
- усе, що допомагае за^пленню певних лексичних знань i навичок, сприяе також формуванню вщповщних умшь;
- устшному формуванню необхщних умiнь сприяе систематичний контроль правильност виконання вiдповiдниx лексичних дш [15, 130-132].
При роботi зi студентами, необxiдно враховувати й такий фактор, як вплив рiдноï мови. Так, коли носи англ^сь^ мови чують англiйську "не-носпв" мови, вони бувають вражеш величезною юльюстю висловiв, якi нiколи не використовуються в англомовному свiтi. Часто, це буквальт переклади (мiжмовнi перенесення) вщповщних, скажiмо, украшських фраз [17, 7], або кальки. Так, англшщ не використовують фразу "Frankly speaking", натомшть вживаються "Actually", "To tell the truth", "To be honest". Вони не кажуть "happen with", a висловлюються "happen to". А ось фраза "to hear the smell" взагалi незрозумша ноаям мови.
Проте, найважлившою псиxологiчною передумовою успiшного вивчення предмету завжди була зацiкавленiсть предметом. Це та рушшна сила, без якоï неможливе успiшне навчання. Ось деюлька практичних порад тим, хто хоче одержувати задоволення вiд вивчення iноземноï мови:
- уявiть себе у майбутньому: Ви вiльно спшкуетесь з носiями мови. Вашi друзi прагнуть наслiдувати Вас;
- пам'ятайте, що кожен може вивчити шоземну мову; поспшкуйтеся з тими, хто досяг хороших результат;
219
- пам'ятайте, що Ви вже досягли дечого; Вам залишилось просто йти далц
- знайд^ь друга, який також вивчае мову - спшкуйтесь з ним виключно шоземною;
- пам'ятайте, що вивчення мови вимагае часу та зусиль [18, 90-91].
Висновки. Для усшшного вивчення шоземно1 мови необхщш: мотиващя
до навчання, любов до предмету, посильш, але не занадто легкi вправи, яскравi враження вщ навчального матерiалу, комунiкативна спрямованiсть навчання, постшне звернення до фонових знань студенев, загально! ерудици, активне використання наочноси, впевненiсть у власних силах, спшкування з однодумцями.
Л1тература
1. Семёнкина И. А. Психические аспекты процесса овладения иностранным языком. // Вюник Харювського нац. унiверситету iм. В. Каразша. № 667. Серiя романо-герм. фшолопя. - Харкiв, Константа, 2005. - С216-221.
2. Зернецький П. Хто я? Який я? Антрополопчш, психолопчш та мовленневi типи особистостi. // 1ноземш мови. - № 2. - К., 2004. - С. 164-172.
3. Семёнкина И. А. Психические аспекты процесса овладения иностранным языком. // Вюник Харювського нац. ушверситету iм. В. Каразша. № 667. Серiя романо-герм. фшолопя. - Харюв, Константа, 2005. - С216-221.
4. Бурлакова М.А. Связь методики обучения лексике иностранного языка с лингвистикой и психологией. // 1ноземш мови. - № 3. - К., 2004. - С. 35.
5. Галицька М. Нщо не щнуеться так дорого, як ввiчливiсть. // 1ноземш мови в навчальних закладах. - № 3. - К., 2004. - С. 134-140.
6. Семенчук Ю. 1ноземна мова - для реального життя. // 1ноземш мови в навчальних закладах. - № 2. - К., 2004. - С. 143- 152.
7. Резшк Л. Educational Psychology Works In Practice. // English. - № 44(92). - К., 2001. - P. 4.
8. Семенчук Ю. 1ноземна мова - для реального життя. // 1ноземш мови в навчальних закладах. - № 2. - К., 2004. - С. 143- 152.
9. Корнева З.М. Навчання студенев економiчного профшю вищих навчальних закладiв Украши дшово! англшсько! мови за методикою "занурення" // 1ноземш мови. - № 2. - К., 2005. - С. 28-31.
10. Бородша Г.1. Комунiкативно-орiентоване навчання шоземно! мови у немовному вузг // 1ноземш мови. - № 2. - К., 2005. - С. 28-31.
11. Maguire Patsy. A Brief History of English Language Teaching // English. - № 1(193). - К., 2004. - P. 5.
12. Бобильова О. А. Комушкативний метод як метод активiзацiï творчих можливостей особистостг // Англшська мова. - № 26 (108). - Вересень, 2005. -С. 2-4.
13. Барабанова Г.В. Когштивно-комушкативна модель навчання професiйно-орiенотованого читання шоземною мовою в немовному вузг // 1ноземш мови. - № 1. - К., 2004. - С. 29-30.
220
14. Ветохов О. Скажи, скшьки ^в ти знаеш? Психолопчш умови устшного навчання лексики шоземно! мови. // 1ноземш мови в навчальних закладах. - № 3. - К., 2004. - 123-132.
15. Lipkovska M. The Role of Visuality in Organizing the Class // IATEFL. -№ 20. - К.,2001. - 33-36.
16. Товма Е.Л. Текст в функции упражнения при обучении лексике иностранного языка // Иностранные языки в школе. - 1996. - № 1. - 17-21.
17. Старко В.Ф., Пуфалт Д. Говоримо автентичною англшською. -Вшниця: Нова Книга, 2004. - 192 с.
18. Mykhailenko T. How to love learning English // English. - № 21-24(165-168). - К., 2003. - P. 490-91
Summary
PSYCHOLOGICAL CONDITIONS OF THE SUCCESSFUL FOREIGN
LANGUAGE STUDYING
The article is devoted to the overall investigation of psychological conditions of the successful lexical, speaking and reading work in teaching English. The following conditions are listed: motivation, interest, emotional effect, communicative approach, using visual aids, feedback, self-confidence and having friends sharing interests. The ways of overcoming difficulties and effective methods of it are also studied in the article.
Стаття надшшла до редакцИ 11.03.2008
221
