CC BY
13
УДК 669. 056:159.5
ПСИХОЛОГ1ЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ СОЦ1ОТЕХН1ЧНИХ СИСТЕМ Д1ЯЛЬНОСТ1 ЗА ЕКОЛОГ1ЧНО УСКЛАДНЕНИХ УМОВ ПРОКАТНОГО
ВИРОБНИЦТВА
О.В. Шевяков, к. психол. н., доцент
Важю i напруженi умови дiяльностi onepaTOpiB-металурпв вимагають вiдповiдного пiдходу до розвитку Bciei' сощотехшчно! системи дiяльностi «людина-машина». Цей пiдхiд мае на увaзi врахування психологiчних особливостей операторсько! дiяльностi, залучення психологiчних методiв дослiдження i iнженерно-психологiчного проектування. Облiк психологiчних чинниюв при розробцi нових i модершзаци iснуючих соцiотехнiчних систем е необхщною умовою професшно! сощaлiзaщ! оперaторiв.
Проблема психолопчного забезпечення розвитку сощотехшчно! системи «Прокатний стан» не нова. В результат aнaлiзу з позицiй теори дiяльностi опублiковaних в рiзний час дослщжень, що стосуються дiяльностi оперaторiв прокатних стaнiв, може бути видшений ряд реально iснуючих пiдходiв: технолопчний (П.К. Анохiн [1], В.М. Бринза, Б.С. Векшин, СП. Потоцький, С.М. 1гнатьев, В.Д. Дмитрiев i ш.), спрямований на локальну aвтомaтизaцiю i розглядаючий питання зaвaнтaженостi прокатного стану протягом змiни, просто! i !х причини; сaнiтaрно-гiгiенiчний (М.Л. Цфасман, З.В. Бажанова, Ю.Я. Голиков, О.М. Деева, О.С. Полякова, С.П. Борисов i iн.), спрямований на оцiнку напруженост прaцi оперaторiв-прокaтникiв; ергономiчний (Г.З. Бедний [2], В.О. Бодров, В.Я. Орлов, Г.М. Зараковський, В.В. Павлов В.П.Зинченко, В.М.Муншов, А.А. Самсонов, Ю.Л. Трофiмов i iн.), що зводиться в основному до ращонатзаци пульив упрaвлiння i оргашзаци робочих мюць. Зaрубiжнi дослiдники (F. Klimmer, H. Killian, I. Limarianen) як зовшшш детерминанти псиxiчного навантаження i стресогенних чинниюв оперaторiв метaлургiйниx aгрегaтiв називають особливостi технологи i рiвень автоматизаци упрaвлiння.
Анaлiз сучасно! ергономiчно! i шженерно-психолопчно! лiтерaтури показав нaявнiсть теоретичних передумов розвитку соцiотеxнiчниx систем дiяльностi в рiзниx кра!нах.
Мета дослщження полягала у розробцi концепци психолопчного забезпечення розвитку сощотехшчно! системи «Прокатний стан» для визначення особливостей впливу психолопчних i iншиx чинникiв на усшшшсть професшно! соцiaлiзaцil оперaторiв-проктaникiв в умовах металургшних пiдприемств Укра!ни, Роси i Китаю. Для реатзаци поставлено! мети ми висунули наступи завдання:
1.Здшснити теоеретико-методологiчний aнaлiз псиxологiчниx засад розвитку сощотехшчно! системи дiяльностi «Прокатний стан» у контекст розробки концепци псиxологiчного забезпечення професiйно! соцiaлiзaцi! оперaторiв.
2.Розробити заходи стосовно пiдвищення рiвня професiйно! соцiaлiзaцi! оперaторiв-прокaтникiв щодо упрaвлiння теxнологiчними процесами.
Об'ектом дослщження була професiйнa дiяльнiсть оперaторiв безперервних широкосмугових та трубопрокатних стaнiв гарячого плющення в трьох кра!нах. Дослщження проводилися у виробничих умовах працюючих прокатних стaнiв Укра!ни (Нижньоднiпровський трубопрокатний завод), Роси (Новолшецький метaлургiйний комбшат) i Китаю (метaлургiйний комбiнaт «Банс>сталь» провiнцi! Ляонiнь).
Предметом дослiдження були психолопчш фактори забезпечення розвитку сощотехшчно! системи дiяльностi "Прокатний стан". Дослщжувалися псиxологiчнi, фiзiологiчнi i псиxофiзiологiчнi чинники професшно! соцiaлiзaцi! оперaторiв в умовах металургшних виробництв трьох кра!н.
Ппотеза дослiдження - оргaнiзaцiя спрямовано! ди специфiчниx псиxологiчниx чинникiв дозволяе розвивати систему дiяльностi оперaторiв-прокaтникiв, i тим самим шдвищити рiвень професiйно! соцiaлiзaцi! оперaторiв прокатних стaнiв.
Застосовувалися наступи методи:
1.Спостереження, aнaлiз теxнiчно! документаци, aнaлiз результaтiв дiяльностi оперaторiв i виявлення зв'язку з рiвнем розвитку виробництва в цехах.
2.Анкетування оперaторiв.
3. Алгоритмiчний опис системи дiяльностi i aнaлiз структури керуючих дiй оперaторiв.
4.Психолопчш i психофiзiологiчнi дослiдження функцiонального стану операторiв, аналiз його динамiки у зв'язку з професшно - значущими чинниками розвитку соцютехшчно1 системи.
5.Експертна оцiнка професшно1 успiшностi дiяльностi операторiв i !х соцiально - трудово! активностi.
Перша група методiв - традицшш професiографiчнi, включають спостереження, штерв'ю i бесiди з операторами, анатз цехово! технолопчно1 документаци, технологiчних i посадових iнструкцiй, виявлення порушень операторами режимiв обтискань металу, наявнiсть аваршних ситуацiй i просто!в з вини операторiв. Фiксувалися незалежнi змiннi - вш, стаж, стать операторiв.
Анкетування проводилося з метою виявлення суб'ективного сталення операторiв до об'ективних чинниюв розвитку виробничо - технологiчного середовища, що впливають на формування професшного навантаження i психолопчно1 напруженостi, яю виникають в процесi дiяльностi, а також з метою виявлення основних мотивацшних аспектiв операторсько1 працi.
Алгоршмчний опис структури професшно1 дiяльностi операторiв-прокатникiв здiйснювався на основi спостережень i вивчення технолопчно1 документаци. Проводився аналiз алгоритмiв управлiння прокаткою на станах однотипних злиткiв (труб) i за стандартною програмою обтискань. За мету аналiзу ставилося порiвняння кiлькiсних характеристик операторсько1 дiяльностi по управлiнню головним електроприводом стану i супутнiми мехашзмами.
Для оцiнки когштивно1 складностi виконання алгоритму ми враховували не тшьки мтеоретичнiм характеристики алгоритму, але i статистичнi данi, отриманi в результат дослiдження дiй операторiв. Для ощнки функцiональних станiв операторiв використовувалася частота серцевих скорочень (ЧСС) i настановний тремор рук. У нашому дослщженш ми розглядаемо динамiку частоти серцевих скорочень як штегральну характеристику функщонально1 напруги органiзму при продуктивнiй дiяльностi, що супроводжуеться психоемоцiйним збудженням.
Вимiрювання частоти серцевих скорочень проводилося по електрокардюграмь Частота тремора рук вимiрювалася за допомогою треморометра з цифровим лiчильником.
Як iндикатор стомлюваностi операторiв використовувалася динамометрiя.
Група психологiчних методик була спрямована на дослiдження впливу професшно1 дiяльностi на завантаження психiчних функцiй операторiв, пов'язаних з прийомом, переробкою, збертанням i вiдтворенням шформаци. Для дослiдження напруги психiчних функцiй застосовувалися методики вивчення пам'ятi, уваги, мислення.
При дослщженш пам'ятi застосовувалося запам'ятовування п'ятизначних чисел з подальшим вiдтворенням !х через 2-3 хвилини.
При дослщженш уваги використовувалися червоно - чорш таблицi, коректурнi спроби. Визначалися характеристики розподiлу (РУ) i концентрацп (КУ) уваги. Показник концентраци уваги визначався по коректурних пробах .
Розподiл уваги характеризувався часом роботи з першими десятьма парами чисел червоно - чорно1 таблищ.
Для ощнки динамши показникiв мислення нами використовувався час складання чисел числового ряду, який визначався як сума власне часу ршення задачi i "штрафного" часу, чисельно рiвного модулю рiзницi отриманого дослiджуваним результату складання п'яти однозначних чисел кожного з чотирьох пропонованих виборiв i фактичного значення.
Реактивна (РТ) i особова (ОТ) тривожшсть визначалася за шкалою самоощнки Спiлбергера - Ханiна.
Застосовувалася наступна послщовшсть тестування: кардiографiя, треморометрiя, динамометрiя, запам'ятовування п'ятизначного числа (експонування 15с), коректурна спроба, червоно - чорна таблиця, вiдтворення п'ятизначного числа. Загальний час роботи з кожною з перерахованих методик дозволив проводити обстеження безпосередньо на робочих мюцях операторiв.
Для оцiнки якостi дiяльностi операторiв використовувався спецiальний опитувальний лист експерта. Дiяльнiсть кожного оператора ощнювалася експертами по семи параметрах: продуктившсть; виконання технологiчних вимог, програми обтискань; яюсть злиткiв продукцИ; кiлькiсть помилок; стутнь узгодженостi дiй з роботою колективу операторiв; характер управлiння електроприводами стану при прокатцi, ставлення до доручено1 справи. Першi шiсть
параме^в характеризують професiйну майстернiсть оператора, а спшьно з сьомим дають характеристику професшного внеску, що вноситься оператором у виробничий процес. Експертами були майстер - технолог, начальник змши, заступник начальника стану, а також три найбшьш досвщчених старших оператора, що мали великий стаж роботи (оператори -шструктори). Професшна дiяльнiсть кожного оператора -прокатника оцiнювалася дев'ятьма експертами. Проводилася пеpевipка узгодженостi думок експерлв.
Тест Люшера використовувався для дослщження емоцiйних аспектiв функцiональних сташв опеpатоpов-пpокатникiв i ix ставлення до професшно-важливих чинникiв металуpгiйного виробництва.
У дослщженш брали участь по 150 опеpатоpiв прокатних станiв Росп, Украши i Китаю, з них по 75 чоловшв i жiнок в кожнш краш у вiцi 18 - 45 роюв, тобто вибipка зpiвнювалася по параметрах статi i вiку.
При обpобцi pезультатiв були використаш тpадицiйнi методи математичноi статистики.
Нами проведена декомпозищя соцiотеxнiчноi системи управлшня прокатним станом на сушдрядш пiдсистеми при системоутвоpюючiй pолi активноi дiяльностi оператора в кожнiй з них, i оцiнена складнiсть операторсь^' пpацi.
Показники оцiнки складностi алгоритмв, що виконуються операторами за цикл прокатки злитка (труби), приведет в табл.1.
Як основш чинники, що спричинюють складшсть i напpуженiсть пpофесiйноi дiяльностi, оператори-прокатники називають оpганiзацiйнi i теxнологiчнi. Оператори новiтнього металуpгiйного комбшату мБансi - сталь" в Кита! оцiнюють свое пpофесiйне навантаження вище, нiж оператори украшських i росшських прокатних станiв.
Наголошуеться висока достовipнiсть вiдмiнностей оцiнок операторами всix сташв операщонального навантаження, а також ступеня впливу на напpуженiсть теxнологiчниx i оpганiзацiйниx чинникiв виробництва (р<0,01).
Т а б л и
ц я 1
1нженерно-психолог1чна оцтка алгоришм1в д1ялъност1 onepamopie прокатних статв
Стан и N Ш Va Кнс Кнл Cv Sk
Укpаi на 166 76 3,9 0,4 0,2 0,16 0,25
Роая 180 70 3,5 0,5 0,3 0,20 0,27
Кита й 246 92 5,8 0,4 0,2 0,12 0,30
Примаки. У таблиц7 1 позначено:
N - загальне число члешв алгоритму;
Ыл - число логгчних умов;
Уа - напружемсть виконання алгоритму (операций за секунду);
Кнс / Кнл - в1дпов1дно нормоват коефщенти стереотипност1 7 лог1чног складност1 операторськог д1яльност1;
Су - коефщент вар1ацИ' числа рух1в за цикл прокатки;
Бк - коефщент когштивног складност1 алгоритму д1яльност1.
Нами виявлеш значущi вщмшносп (на рiвнi р < 0,05) у ощнщ старшими операторами сташв когштивно! складово! професшного навантаження i впливу на не! технолопчних чинниюв. Старшi оператори бшьшою мiрою (в порiвняннi з операторами манiпуляторiв) вщчувають вплив сощально - психолопчних чинникiв на !х професшне навантаження. Задоволенiсть працею i оцшка значущостi працi зростають у мiру зростання кватфшаци робочих.
При аналiзi шформацшно! взаемоди операторiв i технологiчного процесу прокатки, керованого за допомогою комплексу техшчних пристро!в, нами встановлено, що при вщносно стабiльному часi прокатки злитка (коефщенти варiацi! складають вщповщно 2,8% для прокатного стану в Укра!ш, 3,5% - в Россп i 5,2% для стану в Кита!), вариатившсть кiлькостi рухiв старших операторiв за цикл прокатки складае вiдповiдно 16% (Укра!на), 14% (Роая) i 12% (Китай). Для операторiв манiпуляторiв цих станiв вариативнiсть складае вщповщно 26%, 23% i 21%. З метою виявлення причин стохастичносп дiяльностi, що мае мiсце, нами був
проведений порiвняльний анашз завантаження операторiв при управлшш окремими механiзмами. Виявилось, що за цикл плющения в середньому 38% рухiв старших операторiв в Укра'ш вiдноситься до управлiння головним приводом (у Роси - 35%, в Кита! - 39%), 31% - до управлшня натискувальним пристроем (у Роси - 28%, в Кита! - 25%), 17% - передшм рольгангом (у Роси - 20%, в Кита! - 24%) i 13% (у Россш - 10%, в Кита! - 12%) задшм рольгангом.
Напруженють пращ операторiв, що керують прокаткою, характеризуеться показниками штенсивност рухiв за стадiю обробки злитка. Ми вважаемо за можливе припустити, що руховий стереотип операторiв, що склався, характеризуеться певним ступенем стабшьност показника штенсивносп перемiщень оргашв управлiння, що оцiнюеться величиной його коефщента варiацil. Мае сенс говорити про активну мадаптацiюм операторiв - прокатниюв до процесу, засобiв i умов дiяльностi. Отриманi усередненi показники зведеш до табл.2. Пiдтвердженням активного "пристосування" операторами технологи до сво!х психофiзiологiчних можливостей i умов дiяльностi служить пiдвищення вариативностi часу (у 6 разiв) обробки злитка i кiлькостi рухiв (у 3 рази) в однойменних пропусках у порiвняннi з високою стабiльнiстю цих показниюв за повний цикл прокатки.
Т а б л и ц
я 2
1нтенсивмсть (Урух1в/с) перем1щень оргамв управления та вариативмсть (Су,%) керуючих рух1в оператор1в прокатних стамв
Оператори Прокатш стани
Китай Украша Роая
старшi V 2,9 2,7 2,8
СУ 27 28 29
манiпуляторiв V 2,1 2,8 2,5
Су 23 27 25
У табл.3. приведет середш значення коефщенпв варiацil, що використаш як показники напруженосп психофiзiологiчних i психолопчних функцiй для операторiв станiв Украши, Роси i Китаю. Дiапазон коефщенпв варiацil вiд 10 до 20% вщповщае середнiй напруженостi, понад 20% - високш, менше 10% - низькш. Приведенi показники, що характеризують напруженють частоти серцевих скорочень (ЧСС), тремора (ТР), концентраци (КУ) i розподшу (РУ) уваги, пам'ятi (П) i мислення (М).
Порiвняння напруженостi ЧСС у операторiв прокатних станiв в трьох кра1нах показало, що професшна дiяльнiсть старших операторiв прокатного стану в Кита1 е бiльш напруженою, нiж старших операторiв укра1нських i росiйських станiв. Вимоги розподiлу уваги на велике число керованих механiзмiв (а в Укра'ш ще i зовнiшню свiтлову сигналiзацiю), а також концентращя уваги в робочiй зош прокатки (пiдсилювана наявнiстю пробуксовки валюв) пiдтверджуються показниками напруженостi психiчних функцш.
За даними табл. 3 i 4 видно, що у китайських операторiв домiнуе напруженiсть розподiлу уваги в порiвняннi з його концентращею. У операторiв укра1нських i росшських станiв, вимушених на пiдставi зорово1 iнформацil з робочо1 зони розшзнавати початок виникнення пробуксовки валкiв, домшуе напруга функцil концентрацil уваги в порiвняннi з його розподiлом. Таким чином, системи управлшня прокатних сташв - аналопв мають специфiчнiсть.
Т а б л и
ц я 3
Середм значення коефщент1в вариацп (Су,%) показниюв псих1чних та ф1з1олог1чних функцт оператор1в-прокатник1в
Психiчнi функци Старшi оператори Оператори манiпуляторiв
Украш а Китай Росiя Укра1н а Китай Росiя
КУ 23,0± 5,5 17,8±9, 6 20,2±5, 8 19,9±7, 5 16,8±8, 5 18,1±5, 5
РУ 21,3± 36,1±9, 25,3±2, 17,5±9, 24,2±1 20,5±4,
7,0 S 7 0 1,S S
П 33,6±2 3,1 37,1±2 5,S 35,3±1 0,6 40,4±2 4,1 31,7±2 3,6 35,4±1 2,7
M 12,9±4, 9 14,1±7, 0 13,4±5, 5 12,5±7, 2 12,5±S, 5 12,0±7, 7
TP 33,1±1 2,6 3S,2±6, 9 35,5±S, S 37,5±1 6,9 40,0±1 7,S 3S,3±1 5,9
ЧСС S,1±4,9 5,S±1,9 7,5±5,5 6,9±4,4 7,S±3,3 7,5±3,5
ПсихолопчниИ aнaлiз дiяльностi опеpaтоpiв пpокaтниx стaнiв тpьоx кpaïн пiдтвеpджyеться pезyльтaтaми дослщження нaпpyги коpоткочaсноï пaм'ятi. Необxiднiсть зaпaм'ятовyвaння до 26 пpогpaм обтискaнь стapшими опеpaтоpaми стaнy в Китaï (^оти 14 для стaнy в Укpaïнi i 15 - в Роси), pеaлiзaцiя яких здiИснюеться шляхом зaдaного pозчинy вaлкiв в кожному з 14 ^опусюв, пpизводить до збшьшення нaпpyги опеpaтивноï пaм'ятi. З шшого 6оку, склaднiше кaлiбpyвaння вaлкiв статв Укpaïни i Pосiï (що мютить п'ять кaлiбpiв пpоти чотиpьоx для китaИського стaнy) пpизводить до збшьшення внеску опеpaтоpiв мaнiпyлятоpiв в pеaлiзaцiю пpогpaм обтискaнь пpи встaновленнi злитку ^оти одного з ноpмaтивно зaдaниx кaлiбpiв. В pезyльтaтi нaпpyги тм'ят у опеpaтоpiв мaнiпyлятоpiв стaнiв Укpaïни i Pосiï домiнyе нaд тсугою цiеï псиxiчноï фyнкцiï опеpaтоpiв мaнiпyлятоpiв стaнy в Китaï (тaбл. 4).
^и дослiдженнi псиxологiчниx чинникiв тами було визнaчено негaтивниИ вплив та xapaктеpистики дiяльностi опеpaтоpiв - ^о^теитв нaстyпниx покaзникiв: 1) pитмiчнiсть подaчi злиткiв з нaгpiвaльниx печеИ; 2) яюсть ïx пpогpiвaння i нaявностi шapy окaлини; 3) своечaснiсть видалення злиткiв iз зони нaгpiвy, ята визнaчaеться pитмiчнiстю i безaвapiИнiстю pоботи дiлянок, що мпpиИмaютьм метaл. №ми pозpобленi вapiaнти модеpнiзовaниx pежимiв ^a^ i вiдпочинкy опеpaтоpiв i сфоpмyльовaнi piшення по вдосконaленню теxнiчниx зaсобiв дiяльностi.
Т а б л и ц
я 4
Середт значення показниюв психiчних функцт оперaторiв-прокaтникiв (M±m)
Псиxiчнi функци Стapшi опеpaтоpи Опеpaтоpи мaнiпyлятоpiв
Укpaïн a КитaИ Роая Укpaïн a КитaИ Pосiя
КУ, вiдн. од. 21,5± 0,2 11,2±0, 2 20,5±0, 1 21,91± 0,2 11,4±0, 1 1S,5±0, 2
РУ, вщн. од. 13,1± 2,1 12,5±2, 0 12,S±2, 0 11,6±2, 0 13,9±1,6 12,5±2, 2
П, вiдн. од. 4,1±0,9 4,4±0,6 4,2±0,5 5,0±1,0 4,S±0,6 4,9±0,5
М, вщн. од. 31,6±5, 5 33,0±S, 0 32,5±6, 5 33,2±9, 6 30,7±7, S 32,3±S, 4
РТ, бaли 40±2 32±7 35±5 41±4 35±7 40±5
ОТ, 6am 40±3 35±S 37±5 42±3 3S±5 41±5
В, pокiв 32±6 36±4 35±4 31±5 35±3 33±5
С, pокiв 11±3 12±4 10±4 10±2 11±2 10±4
Анaлiз змши псиxофiзiологiчниx покязниюв пpи pоботi опеpaтоpiв по внуфшньозмшних гpaфiкax дозволяе пpослiдкyвaти тaкож дитамшу pозвиткy стaнy стомлення, встaновивши зв'язок мiж pеaльною дiяльнiстю i псиичним стaном, якиИ сyпpоводжyе цю дiяльнiсть. У тaбл.5 пpиводиться змiнa ЧСС опеpaтоpiв пpокaтниx стaнiв зaлежно вщ фyнкцiИ, що виконуються. 3a дaними тaблицi видно, що пеpеxiд опеpaтоpiв до aктивниx дiИ з yпpaвлiння головним пpиводом стaнy пpизводить до збшьшення ЧСС в сеpедньомy та 5%. Piвень ЧСС в кшщ пayзи вiдобpaжaе, мaбyть, не стан спокою, a стyпiнь попеpеджyвaльноï iннеpвaцiï, якa отpимyе виpaз в пеpедpобочомy посиленнi фiзiологiчниx пpоцесiв i тим сaмим спpияе пpотiкaнню ïx тд чaс pоботи. Зниження (в сеpедньомy нa 7%) ЧСС у опеpaтоpiв, що кеpyють пpотягом години мaнiпyлятоpaми стaнiв в Укpaïнi i Роси, говоpить пpо монотонниИ xapaктеp дiяльностi. Остaннi дaнi узгоджуються з ^иведеними в
табл. 1 показниками стереотипност i лопчно1 складностi алгоритмiв, що пiдтверджуе обгрунтовашсть висновкiв за наслiдками теоретичних i експериментальних дослiджень.
Перехвд в ходi прокатки з одше1 програми обтискань на шшу не змiнюе стереотипносп i ритму роботи операторiв. Це пов'язано з тим, що характер операцш залишаеться незмiнним, змiнюеться лише !х послiдовнiсть. Психофiзiологiчнi показники шдтверджують: змiна програми обтискань не вщбиваеться на ЧСС i треморi. Таким чином, змша програми прокатки (технолопчний чинник) не викликае у операторiв емоцшно1 напруги i змiни рiвня функцiонування серцево - судинно1 системи.
Бшьш виражений вплив на психофiзiологiчнi процеси i функцiональнi стани операторiв надае раптова змiна характеристик засобiв дiяльностi (САУ електроприводом механiзму стану), iндикатором чого е збiльшення ЧСС у старших операторiв з 81±7 до 89±4 уд/хв (табл.5).
Це ще раз тдтверджуе провiдну роль засобiв дiяльностi (комплексу САУ) як ергофактора, що впливае на функщональний стан операторiв - прокатникiв. Особливо це характерно для украшських i росiйських станiв у зв'язку з бшьшою в порiвняннi з китайськими модершзащею характеру працi старших операторiв при змiнi робочих мiсць.
Ц змiни стосуються, перш за все, шформацшно1 сторони дiяльностi. Порiвняння вщносних коефiцiентiв складностi алгоритмiв операторсько1 дiяльностi показуе, що для станiв Росп i Укра1ни у старших операторiв вони в 2,5 рази перевищують величину аналопчно1 характеристики алгоритму дiяльностi оператора манiпуляторiв. Порiвняння цих показниюв для станiв Китаю дае величину 1,5. Суб'ективна оцшка старшими операторами сташв Укра1ни i Росп когштивно1 складово1 професiйного навантаження в середньому в 1,2 вище, шж оцшка когштивного навантаження манiпуляторщиками цих же сташв. Динамша ЧСС у старших операторiв пiдтверджуе зниження навантаження на серцево - судинну систему при виконанш обов'язкiв манiпуляторщика.
Т а б л и
ц я 5
Частота серцевих скорочень (ЧСС, уд./хв) оператор1в-прокатник1в в залежност1 в1д функщй, що виконуються (М±т)
ЧСС Старшi оператори Оператори манiпуляторiв
Укра1 на Кита й Росiя Укра1 на Кита й Росiя
Пюля години роботи 85,1± 10,9 75,5± 10,8 80,5± 7,5 75,7± 11,7 79,5± 15,1 78,5± 8,5
Пiсля години вщпочинку 82,3± 11,5 5,0±1 0,5 78,5± 4,5 79,5± 10,4 73,3± 15,5 75,5± 6,5
Аналiз динамши психiчних функцш призводить до висновку про найбшьшу стабiльнiсть функцш розподшу уваги i оперативно1 пам'ят протягом змiни. Час виконання тесту з чорно - червоною таблицею протягом змши в бшьшост випадюв мае тенденцiю до зменшення. Ми штерпретуемо результати дослiдження розподiлу уваги виходячи з уявлення про те, що найбшьш важлива для роботи псиична функцiя зберiгаеться (i розвиваеться в процесi дiяльностi) з метою забезпечення оптимально1 ефективностi професшно1 дiяльностi оператора, зокрема за рахунок напруги шших систем людини.
В результат оцiнки ефективностi дiяльностi по критерда, що зв'язуе продуктивнiсть i енерговитрати, вс оператори обстежених прокатних сташв Украши, Росil i Китаю були умовно роздшеш на три групи: 1) найбiльш "успiшнi" у професшному вiдношеннi; 2) оператори, що мають середш показники "успiшностi"; 3) "найменш успiшнi" оператори.
При вивченнi психолопчних чинникiв працi операторiв - прокатниюв не можна iгнорувати значення вщносин людини до дiяльностi, що виконуеться, як i неможливе вирiшення завдань розвитку системи пращ операторiв без урахування вказаних чинникiв.
Застосування кольороасощативного методу дозволило виявити глибокi, часто-густо неусвщомлюваш, компоненти вiдносин у рядi значущих для дослiджуваних чинникiв, минувши при цьому захисш механiзми вербальное' системи свiдомостi.
Обмеживши сферу власних дослiджень емоцiйних аспектiв рамками психолопчного аналiзу професiйноl дiяльностi операторiв i супроводжуючих цю дiяльнiсть психiчних процешв i станiв, ми розглядаемо емоци, з одного боку, як шдикатор функцiонального стану оператора в
дiяльностi i, з шшого боку, як i^^raTOp сгавлення фaxiвця до Иого pоботи i до сyкyпностi в^обничих чинникiв.
Як aпapaт дослiдження викоpистовyвaвся нaбip колipниx стимyлiв тесту Люшеpa, пpедстaвлениx вiсьмa кapткaми, iдентифiковaниx по "Атлaсy стaндapтниx кольоpiвм.
Зaвдaння кольоpоaсоцiaтивного дослiдження були сфоpмyльовaнi нaми тaким чином:
1) пpоaнaлiзyвaти можливостi псиxодiaгностики зa допомогою тесту Люшеpa стaнiв опеpaтоpiв в дiяльностi i ïx зв'язок з ^офе^Иною yспiшнiстю (пpи цьому основною e пеpедyмовa псиxологiчноï теоpiï дiяльностi ^о вiддзеpкaлення в емоцiяx стaнiв iндивiдa);
2) pозглянyти можливостi зaстосyвaння кольоpоaсоцiaтивного методу для дiaгностики стaвлення опеpaтоpiв до дiяльностi, ïï умов i в^обничо - теxнологiчного сеpедовищa (основною e пеpедyмовa псиxологiчноï теоpiï дiяльностi пpо вiддзеpкaлення в емоцiяx людини ïï стaвлення до свiтy i влaсноï дiяльностi);
3) pозглянyти можливють зaстосyвaння кольоpоaсоцiaтивного методу для дiaгностики мiжособовиx взaeмин опеpaтоpiв - ^о^теитв i пpоaнaлiзyвaти ïx вплив m ефективнiсть сyмiсноï пpaцi (основою для aнaлiзy e пеpедyмовa псиxологiчноï теоpiï дiяльностi пpо вiддзеpкaлення в емощях стaвлення людини до людини).
Ршення пеpшого зaвдaння пов'язaне з тpaдицiйним зaстосyвaнням тесту Люшеpa. Бaгaтоpaзове доведения тестyвaння кожного опеpaтоpa пpотягом змши дозволило виявити динaмiкy пеpебiгy емоцшних стaнiв.
Пpи обpобцi pезyльтaтiв викоpистовyвaлися iнтеpпpетaцiИнi коефiцieнти, що дозволяють кшьюсно оцiнити pозподiл кольоpiв. Пpи кшьюснш iнтеpпpетaцiï тесту Люшеpa ми слiдyвaли вiдповiдностi мiж псиичними влaстивостями. ^и цьому покaзники гетеpономностi i aвтономностi тесту Люшеpa вiдповiдaють объ'eктивеpсiï i сyб'eктивеpсiï, a покaзники ексцентpичностi i концентpичностi - екстеpнaльностi И iнтеpнaльностi. Нaми викоpистовyвaвся вегетaтивниИ коефiцieнт К. Шипошa, a тaкож спосiб визнaчення величини вiдxиления колipниx вибоpiв дaного дослiджения вiд "Аyтогенноï ноpми" (АT-ноpми), встaновленоï Х. Вaльнеффевом для колipноï послiдовностi, мipою "внyтpiшньоï гapмонiИностi". Величиш сyмapного вiдxиления вiд АT-ноpми, як ми пpипyскaeмо, пов'язaнa з жоpсткiстю вимог, що пpед'являються до викотавця специфiкою пpофесiï.
Дpyге зaвдaния, що в^^усться зa допомогою тесту Люшеpa, тiсно пов'язaне з дiaгностикою фyнкцiонaльного стaнy, aле пpи цьому домiнye aкцент нa вiддзеpкaления в емощях, що xapaктеpизyють стaн людини, вщносин сyб'eктa до дiИсностi.
Пpи цьому ми виходили з положень, зпдно яким ст^н людини, що фоpмyeться i виявлясться в ïï дiяльностi, вистyпae як iндикaтоp aдaптaцiï людини m виpобництвi, e фyнкцieю вщносин фaxiвця до умов Иого пpофесiйноï дiяльностi.
Пpи дослiдженнi xapaктеpy стaвлення опеpaтоpiв до своeï pоботи 1'м пpопонyвaлося пpоpaнгyвaти восьмикольоpовy pозклaдкy стосовно цього поняття, що e для фaxiвця -опеpaтоpa емоцiИно зтачущим. Питaния стaвилося зa типом: "Якого кольоpy для Вaс Вaшa pоботa?" Пpипyстимо, що дезaдaптaцiя людини в yмовax пpофесiИного сеpедовищa виявлявться в pозyзгодженнi компонентiв "особовоï" pозклaдки тесту Люшеpa як xapaктеpистики фyнкцiонaльного CTa^ опеpaтоpa i восьмикольоpовоï pозклaдки, що aсоцiюe з вiдношениям сyб'eктa до влaсноï pоботи.
3aстосyвaния кольоpооaсоцiaтивного методу для в^шення вкaзaного зaвдaния гpyнтyeться нa положеннi пpо те, що люди зaкономipно, стaтистично знaчyщо пов'язують кольоpи з емоцiИно - особовими xapaктеpистикaми. ЕмоцiИнi xapaктеpистики, визнaченi зa допомогою тесту Люшеpa, пов'язaнi з глибинними yстaновкaми особистостi, знaчyщими для ^оцесу мiжособовоï взaeмодiï колективного сyб'eктa дiяльностi .
Висновки. Анaлiз зiстaвлення виpобничоï ефективностi дiяльностi опеpaтоpiв -^о^теитв i ïx псиxологiчниx xapaктеpистик пpизводить до висновку пpо зтачниИ вплив мотивaцiИниx aспектiв i особових чинникiв нa пpофесiИнy "усшшшсть" пеpсонaлy. ЕpгономiчниИ aнaлiз опеpaтоpськоï дiяльностi покaзaв, що модеpнiзaцiя пpокaтниx стaнiв вимaгae облiкy псиxологiчниx чинникiв (склaднiсть i т^ужетс^ дiяльностi, фyнкцiонaльниИ стaн опеpaтоpiв) як пpи pозpобцi теxнологiчниx pежимiв (пpогpaм обтискaнь), тaк i ^и ствоpеннi локaльниx i комплексних систем aвтомaтизaцiï, пpи вдосконaленнi оpгaнiзaцiИного И iнфоpмaцiйного зaбезпечения опеpaтоpськоï дiяльностi в пеpiод експлyaтaцiï соцiотеxнiчноï системи. Об^ктивниИ piвень оpгaнiзaцiï виpобництвa в ^xax, що виявлясться в покaзникax фyнкцiонyвaння пpокaтниx стaнiв (ефективнiсть, pитмiчнiсть, безпеpеpвнiсть, потyжнiсть) мae
домшуючий вплив на формування соцiально-психологiчного статусу операторiв, психологiчного клiмату в колектив^ задоволеностi працею. Суб'ективнi якостi операторiв -прокатникiв (соцiально-трудова активнiсть, задоволешсть працею, значущiсть працi) впливають на усшшшсть !х професшно1 дiяльностi i функцiональнi стани. Важливе значення при цьому мае рiвень мотиваци, ставлення до дiяльностi i соцiально-трудова актившсть. У вiдборi i розстановцi операторських кадрiв на прокатних станах нових поколшь у всiх трьох крашах необхвдний облiк не тiльки техшчних чинникiв, але i психологiчних особливостей операторiв. В умовах Китаю проблема шдбору i розстановки фахiвцiв - операторiв повинна бути розглянута в аспект надання психолопчно1 допомоги сумлшному працiвниковi у використаннi власних психолопчних ресурсiв з максимальною ефективнiстю завдяки нацюнальним настановам, що iснують в Кита1, на забезпечення iндивiдуальноl ефективностi дiяльностi. У Росп i Укра1ш до цього аспекту проблеми додаеться необхiднiсть виявлення несумлiнних працiвникiв, а не тшьки таких, що недостатньо квалiфiковано працюють. Комплекс методiв дослщження професiйно-важливих психологiчних якостей операторiв-прокатниюв (професiйноl уваги, оперативно1 пам'ятi, оперативного мислення) можливо використовувати для !х професiйного вiдбору i подальшо1 професшно1 пiдготовки.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Анохин П.К. Узловые вопросы теории функциональной системы. - М.: Наука, 1980. -197 с.
2. Бедный Г.З. Психологические основы анализа и проектирования трудовых процессов. - Киев - Одесса: Вища школа, 1987.- 207 с
