CC BY
19
6. ОСВ1ТЯНСЬК1
ПРОБЛЕМ!! ВИЩО1 ШКОЛИ
УДК 159.9.07+37.032
Доц. О.В. Врублевська, канд. екон. наук -НЛТУ Украти, м. iïbeie
ПСИХОЛОГ1ЧНА Д1АГНОСТИКА СУБ'СКТИВНОГО СТАВЛЕННЯ СТУДЕНТ1В ДО ПРИРОДИ ЯК ОСНОВА ЙОГО ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГIЧНОÏ КОРЕКЦIÏ
Наведено результати дослщження екологiчних установок студенпв. Запропо-новано методи ïx психолого-педагопч^' корекци.
Ключов1 слова: псиxоаналiз, еколопчна псиxологiя, екологiчне виховання.
Psychological Diagnostic of Subjective Attitude of Students toward the Nature as a Basis for it Psychopedagogical Correction
The results of the survey of the environmental orientation of students are presented.
Methods for the pedagogical correction of the attitude toward the environment are proposed.
Keywords: psychological analysis, environmental psychology, environmental pedagogics.
Багатьма дослщниками доведено, що людство не мае майбутнього, як-що не знайде у соб1 сил сформувати i шдтримувати систему цшностей, адек-ватну сучасним умовам, i нову людину, ноЫя цих цiнностей. Як зазначае вь домий росiйсько-латиський екопсихолог В.А. Ясвш: "проблема розв'язання екологiчноï кризи розглядаеться вже як проблема психолого-педагопчна" [1, с. 19]. В умовах загострення еколого-економiчниx суперечностей, зрушень у системi моральних принципiв суспiльства, поширення i нав'язування псевдо-цiнностей пошук молоддю свого мiсця, призначення, шляху вщбуваеться у складному середовищi дезорiентуючиx iмпульсiв, сигналiв. Коло проблем, як потребують вирiшення в рамках навчально-виховного процесу, виглядае таким чином: формування суспiльноï екологiчноï свiдомостi як детермшанти економiчноï поведiнки з метою розв'язання конфлжту цiнностей (рис. 1). Еколопчне навчання i виховання покликанi сформувати у кожноï особистостi повагу до еколопчних цiнностей суспiльства, усвiдомлення необхщност са-мообмежень, прагнення досягти гармони у взаемовщносинах з навколишнiм
Assist. prof. O. V. Vrublevska - NUFWT of Ukraine, L 'viv
свiтом. Тому розвиток еколопчно! свiдомостi студентсько! молодi е одним з найважливiших завдань педагопчного процесу у вищому навчальному закладi.
Засоби психолого-педагопчно! корекци ставлення до природи повиннi iнтегруватися в навчально-виховний процес i базуватися на вивченш й вимiрю-ваннi суб'ективного сприйняття навколишнього природного свiту студентами.
З метою шдвищення виховного рiвня навчального процесу при викла-данш економiки природокористування нами було дослщжено суб'ективне ставлення студентiв НЛТУ Украши до природи за методикою В.А. Ясвша [1]. Вербальна асоцiативна методика "ЕЗОП" (вiд рос. "эмоции, знания, охрана, польза") спрямована на дослщження типу домшуючо! установки вщносно природи. Установка - це сформована на основi досвiду стiйка схильшсть ш-дивiда до певно! форми реагування, що примушуе його орiентувати свою дь яльнiсть у певному напрямi й дiяти послiдовно вщносно всiх об,ектiв i ситу-ацш, з якими воно пов'язано. Еколопчна установка виражае цiннiсне ставлення людини до об'екта природи [1, с. 334]. Видшяють чотири типи таких установок, коли особистють сприймае природу як об'ект:
• краси - естетична установка;
• вивчення, одержання знань - когттивна установка;
• охорони - етична установка;
• корист - прагматична установка.
Методика "ЕЗОП" складаеться з 12 пунклв. Кожен пункт мютить сти-мулююче слово i 5 асощативних слiв. Останнi пiдiбрано як найбшьш харак-тернi, але приховаш асощаци, що виникають у людей з чгтко вираженим до-мшуванням вщповщно! установки. Наприклад, "ЛОСЬ" - "слщи", "лiсник", "трофей", "камiння", "роги". 4 слова вiдповiдають 4 типам установки, п'яте слово - для вщвертання уваги, "слово-смiття". Слова проголошують у швид-кому темпi, у респондента не залишаеться часу осмислити варiанти i вiн зму-
Психолопя вщношення до природи
Сусгплына еколопчна свщомють
Рис. 1. Зв 'язок екологiчноi свiдомостi та економiчноi поведшки
Конфлпсг цЫностей
Етичш засади економ1чноТ д1ялы-юсп
294
Збiрник науково-технiчних праць
шений обирати той, який "першим спав на думку". Саме вш i характеризуе домiнуючу екологiчну установку.
Установкам присвоюються ранги - 1, 2, 3, 4 - залежно вщ кiлькостi вiдповiдей. Тип установки, яка мае найбшьшу питому вагу (1 ранг), вва-жаеться домiнуючим у дано! особистость Як правило, у людини iснуе не один, а два домшуючих типи установок.
Упродовж твтора року за цiею методикою нами було опитано 207 сту-денпв 3-4 курсiв, в т.ч. груп МОл, МОд, Мзед, ОА, ЕК. Серед них 51 чоловш i 156 жшок.
Установки 1 рангу розташувалися в такому порядку: на першому мiсцi естетична, яка трапляеться як домшуюча у 54,6 % вщ загального числа рес-пондентiв, на другому - етична (32,4 %), на третьому - прагматична (22,2 %) i на останньому мющ когнiтивна - 10,6 % (сума не дорiвнюе 100 %, оскшьки деколи перший ранг мають кшька установок). На рис. 2 показано частку респондент, в яких проявляеться кожна установка, в тому чи^ у поеднанш й без поеднання з шшими установками 1 рангу. Втшае той факт, що прагматична установка не е основною. Вона здобувае перший ранг у 22,2 % респон-дентiв, в тому чи^ без поеднання з шшими установками першого рангу - у 15 %. Як бачимо, когштивна установка проявляеться як едина домшуюча найрщше - у 3,4 % респонденлв. У двох третинах випадюв вона поеднана з шшими установками першого рангу. ВЫ iншi установки частше домшують одноосiбно, шж у поеднаннi.
со "г1
I 50
60
3 х
о
40 30
ф 20
а а
а т
10 0
□ поеднання з ¡ншими
установками 1 рангу
□ дом^е одна установка
Рис. 2. Домшуюча установка
0
¿о
о
/ У
Л
/
Типи установок
Незначна вага когштивно1 установки свiдчить про вщсутшсть штере-су до шзнання природи. За даними iнших психолого-педагопчних дослщ-жень, частка екологiчних установок шзнавального типу е незмiнною упродовж шдшткового та юнацького вшу i стабiльно посiдае останне мюце в iерархil екологiчних установок молодi [1]. Пiзнавальна дiяльнiсть, пов'язана зi свiтом природи, зберiгае невисокий рiвень уподобань.
Аналiз вибiрки за статевою ознакою дае змогу виявити ютотш розбiж-ностi психологи чоловiкiв i жiнок. На рис. 3 показано частоту, з якою кожна установка трапляеться на першому мющ, вщносно загально1 кiлькостi всiх виявлених установок 1 рангу. З бшьшою, шж у цiлому по виборцi, частотою естетична установка проявляеться як домшуюча в жшок, вона трапляеться у швтора рази частше, нiж у чоловтв. У стiльки ж разiв частiше в чоловiкiв порiвняно з жшками домiнуе прагматична установка. У представниюв обох
статей когштивна установка на останньому м1сц1, хоча в чолов1К1в 11 частота е у два с половиною рази вищою, шж у жшок. Етична (охоронна) установка проявляеться однаково часто у представниюв обох статей. 0,60
0,50
0,40
{3 0,30 я
Т0,20 0,10 0,00
□ разом
□ жЫки
□ чоловки
Рис. 3. Домшуюча установка за групами pecnoHdeHmie
Типи установок
Анашз поеднання найбшьш поширено1 естетично1 установки з наступ-ною за значенням установкою р1вного, першого, або нижчого, другого, рангу дае таю результати (рис. 4). У чоловтв вона приблизно однаково часто поеднана з кожною з шших установок. Але в жшок розб1жност1 виражеш яс-кравше: майже у половит випадюв присутня етична установка.
Отже, можна констатувати, що в цшому модальшсть вщношення до природи нашого студентства носить непрагматичний характер, i охарактери-зувати найбшьш поширений тип еколопчно1 установки як естетично-етич-ний, що в жшок е значно яскравше вираженим. Його можна вважати еколо-гiчно сприятливим. Позитивною, навггь лiпшою нiж за даними шших дослщ-жень, е структура сприйняття природи в чоловiчоl половини студентства. Тут, мабуть, можна завдячувати захщноукрашськш ментальност та тради-цiИному вихованню, в тому чи^ релiгiИному. Мае мiсце недорозвиненiсть когштивного каналу сприйняття у представникiв обох статей.
0,50 ' '
а
I-
о
I-
о
а у
0,45 0,40 0,35 0,30 0,25 0,20 0,15 0,10 0,05 0,00
□ чолов^и
□ жшки
Рис. 4. Поеднання домтуючоХ естетично'1 установки з шшими
когнтивна
етична
прагматична
Типи установок
Одержат нами дат, як свщчать про вищий розвиток перцептивно-емоцшного каналу суб'ективного вiдношення до природи у студентсько! мо-лодi порiвняно з когнiтивним i практичним, вщповщають результатам iнших
296
36i|)iiiiK науково-технiчних праць
дослщжень. 1х практична цiннiсть полягае в тому, що вони дають змогу вста-новити вiдповiднiсть педагогiчного процесу еколопчно! освiти i виховання психолопчному процесу розвитку суб'ективного вiдношення до природи. Людина з розвиненим перцептивно-афективним компонентом е дуже сприйнятливою до форми, кольору, симетри, свiтла-тiнi, динамiчних власти-востей, вiдчутних властивостей поверхш, звукових характеристик, цiлiсного предметного образу, його естетично! виразностi i, що особливо важливо, до гуманiстичного змюту [1, с. 44]. Вона не тшьки е чутливою, але й налаштова-на на сприйняття. Це зумовлюе необхiднiсть використання у навчальному-виховному процесi для формування вщповщно! системи цiнностей у молодi яскравих образiв, прикладiв, вiзуального супроводу матерiалу, розгляду ситу-ацiй або подання шформаци, спрямованих на виклик емоцшно! реакци.
Розвиток когнiтивного компонента доцшьно забезпечувати шляхом ш-формацiйного насичення матерiалу, подання вiдомостей, значущих для окре-мо! людини, заохочення самостшного студентського пошуку, поглиблення знань, як регулюватимуть поведiнку особистостi у ситуащях, пов'язаних з впливом на природне середовище. Щоб пробудити iнтерес до шзнання, необ-хiдно показати, що знання про взаемодш суспiльства i природи роблять без-печнiшою нашу поведшку насамперед для нас самих, а також для шших людей i живих органiзмiв. З щею метою у курсi економжи природокористування нами практикуеться проведення студентських наукових семiнарiв на одну з ак-туальних проблемних тем, до яких студенти проявляють iнтерес. Такими темами були "Еколого-економiчш аспекти сучасних военних конфлiктiвм, "Еколо-пчна небезпека глобалiзацп", "Карпатиленд": вiдродження чи колошзащя ук-ра!нських лiсiв?", "Етика, релiгiя i сталий розвиток". Головними передумовами успiху ще! оргашзацшно! форми навчання були вдалий вибiр часу проведення, на хвил гострого штересу у студентсько! молодi до певно! теми, запрошення експерта з боку - щкаво! яскраво! особистостi, заохочення самостшного твор-чого пошуку. Важлива мета, яко! ми прагнемо досягти у курс економiки природокористування, - зберегти його високу гумашстичну тональнiсть.
Л1тература
1. Ясвин В. А. Психология отношения к природе. - М.: Смысл, 2000. - 456 с.
УДК 574(477) Доц. В.1. Мокрий, канд. фЬ.-мат наук -НЛТУ УкраХни, м. Львк
М1СЦЕ ТА РОЛЬ ДИСЦИПЛ1НИ "ЕКОЛОГ1ЧНА БЕЗПЕКА" У НАЦ1ОНАЛЬН1Й ТЕХНОЛОГИ ВИЩО1 ЕКОЛОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ
УКРАШИ
Розкрито основний змют навчально! дисциплши "Еколопчна безпека", яка входить до нормативних дисциплш осв1тньо-професшно'! програми тдготовки бакалавра за напрямом "Еколопя". Обгрунтовано доцшьшсть формування знань та умшь майбутшх фах1вщв у галуз1 сучасних технологш управлшня еколопчною та шфор-мацшною безпекою територш.
Ключов1 слова: еколопчна безпека, шформацшна безпека, еколого-освггнш проспр, технолог^' навчання, еколопзащя.
