CC BY
32
дослщжень. 1х практична цiннiсть полягае в тому, що вони дають змогу вста-новити вiдповiднiсть педагогiчного процесу еколопчно1 освiти i виховання психолопчному процесу розвитку суб'ективного вiдношення до природи. Людина з розвиненим перцептивно-афективним компонентом е дуже сприйнятливою до форми, кольору, симетрй, свiтла-тiнi, динамiчних власти-востей, вiдчутних властивостей поверхш, звукових характеристик, цiлiсного предметного образу, його естетично! виразностi i, що особливо важливо, до гуманiстичного змюту [1, с. 44]. Вона не тшьки е чутливою, але й налаштова-на на сприйняття. Це зумовлюе необхiднiсть використання у навчальному-виховному процесi для формування вщповщно! системи цiнностей у молодi яскравих образiв, прикладiв, вiзуального супроводу матерiалу, розгляду ситу-ацiй або подання шформацй, спрямованих на виклик емоцшно1 реакци.
Розвиток когнiтивного компонента доцшьно забезпечувати шляхом ш-формацiйного насичення матерiалу, подання вiдомостей, значущих для окре-мо! людини, заохочення самостшного студентського пошуку, поглиблення знань, як регулюватимуть поведiнку особистостi у ситуащях, пов'язаних з впливом на природне середовище. Щоб пробудити iнтерес до шзнання, необ-хiдно показати, що знання про взаемодш суспiльства i природи роблять без-печнiшою нашу поведшку насамперед для нас самих, а також для шших людей i живих органiзмiв. З цiею метою у курсi економжи природокористування нами практикуеться проведення студентських наукових семiнарiв на одну з ак-туальних проблемних тем, до яких студенти проявляють iнтерес. Такими темами були "Еколого-економiчш аспекти сучасних военних конфлiктiвм, "Еколо-пчна небезпека глобалiзацil", "Карпатиленд": вiдродження чи колошзащя ук-рашських лiсiв?", "Етика, релiгiя i сталий розвиток". Головними передумовами успiху ще1 оргашзацшно1 форми навчання були вдалий вибiр часу проведення, на хвилi гострого штересу у студентсько1 молодi до певно1 теми, запрошення експерта з боку - щкаво1 яскраво1 особистостi, заохочення самостшного твор-чого пошуку. Важлива мета, яко! ми прагнемо досягти у курс економiки природокористування, - зберегти його високу гумашстичну тональнiсть.
Л1тература
1. Ясвин В.А. Психология отношения к природе. - М.: Смысл, 2000. - 456 с.
УДК 574(477) Доц. В.1. Мокрий, канд. фв.-мат наук -НЛТУ УкраХни, м. Львк
М1СЦЕ ТА РОЛЬ ДИСЦИПЛ1НИ "ЕКОЛОГ1ЧНА БЕЗПЕКА" У НАЦ1ОНАЛЬН1Й ТЕХНОЛОГИ ВИЩО1 ЕКОЛОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ
УКРАШИ
Розкрито основний змют навчально'х' дисциплши "Еколопчна безпека", яка входить до нормативних дисциплш осв^ньо-професшно'х' програми тдготовки бакалавра за напрямом "Еколопя". Обгрунтовано доцшьшсть формування знань та умшь майбутшх фах1вщв у галуз1 сучасних технологш управлшня еколопчною та шфор-мацшною безпекою територш.
Ключов1 слова: еколопчна безпека, шформацшна безпека, еколого-освггнш проспр, технолог^' навчання, еколопзащя.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Assist. prof. V.I. Mokryy-NUFWTof Ukraine, L'viv
Place and role of "Ecological security" discipline in national technology of
higher ecological education of Ukraine
Basic content of study discipline "Ecological security" is presented, that belongs to normative disciplines of the educationally-professional program of preparation of "Ecology" bachelor. Substantiated expedience of forming the future specialists' knowledge and skills in field of modern technology management of ecological and informative security of territories.
Keywords: ecological security, informational security, ecological and educational space, technology of education, ecologisation.
Формування нащонально! технологи вищо! еколопчно! освгги Укра-!ни необхщне для шдготовки висококвалiфiкованого, конкурентноздатного фахiвця-еколога. Теоретичною основою напряму "Еколопя" е сформована у визнану мiждисциплiнарну наука, яка в англомовнш науковш лiтературi мае назву "Environmental Science". Практичним шдтвердженням мiждисциплшар-ного шдходу до формування змюту еколопчного навчання е розроблений проект Галузевого стандарту вищо! освiти Укра!ни за напрямом "Еколопя" для освггньо-квашфжацшних рiвнiв бакалавр [1], спецiалiст [2], мапстр [3]. У його розробцi приймали участь понад 20 вищих навчальних закладiв та бшь-ше 40 фахiвцiв - доктори та кандидати географiчних, фiзико-математичних, економiчних, сiльськогосподарських, бюлопчних, технiчних, геолого-мшера-логiчних, юридичних та шших наук.
Суспiльно-екологiчна ситуацiя спонукае до штенсифжаци пiдготовки екологiв нового поколшня у всiх кра!нах. Тшьки в Укра!ш у 2005 р. бшьше 100 вищих навчальних закладiв готуе фахiвцiв-екологiв. Навчання ведеться у класичних унiверситетах та галузевих рiзнопрофiльних навчальних закладах. Швидкий розвиток напряму "Еколопя" потребуе навчально-науково! бази формування та дiагностики знань майбутнього фахiвця-еколога, створено! но-вим поколiнням навчальних програм [4]. Ця потреба актуальна, оскшьки завершено розробку проекту Галузевого стандарту вищо! осв^и Укра!ни за напрямом "Еколопя" та намiрами кра!ни приеднатися до Болонського процесу.
Формування сучасного еколого-освггнього простору потребуе глибо-кого розумiння сучасних суспшьно-еколопчних процесiв. Глобалiзацiя ре-сурсокористування, яка проявляеться у жорсткш конкуренци за ресурси та !х нещадному використання для забезпечення енергетично! та штелектуально! могутностi, набирае все бшьшого динамiзму. Тому сфера екологiчно! безпе-ки, а також сфера шформацшно! безпеки е особливо важливими. Така ситу-ацiя вимагае: вiд вчених - об'ективного осмислення реальности напрямiв та методiв щодо пiдтримування належного рiвня безпеки; вiд виконавчо! влади - ефективних та своечасних заходiв вiдвернення екологiчних загроз; вщ освiтян - адаптац^' технологiй еколопчно! та iнформацiйно! безпеки до нащ-ональних освiтньо-екологiчних технологiй. У цьому контекс^ вивчення дис-циплiни "Еколопчна безпека " при пiдготовцi бакалавра екологи з метою формування знань щодо еколопчно! безпеки, чггкого розумшня основних за-кономiрностей формування еколопчно! небезпеки та управлшня екологiчною безпекою, як складовою нацiонально! безпеки та набуття практичних нави-чок i вмшь для забезпечення екологiчно! безпеки е важливим i своечасним.
Глобалiзацiя викликае як позитивнi процеси так i негативнi наслiдки [5]. Тема глобалiзаци стосуеться практично всiх верств населення, оскшьки останш глобалiзацiйнi процеси не передбачуваш, мають загрозливi особли-востi, з якими всiм необхщно рахуватися, глибоко вивчати i, що особливо важливо, вмiти прогнозувати для прийняття своечасних управлiнських рь шень. Пiд глобалiзацiею розумiють iстотне збшьшення масштабiв торгiвлi та iнших мiжнародних обмiнiв, трансформацiйнi об,еднуючi процеси розрiзне-них економiчних, полiтичних, вiйськових та шших нацюнальних структур у цшсну планетарну систему новiтнiх вiдносин, до яко! входитиме бiльше 210 держав з населенням понад 6 млрд. чоловш [6]. Процеси глобалiзаци формують нову еру взаемовiдносин мiж людьми, нащями та суспшьно-еконо-мiчними системами. До позитивних аспеклв глобалiзаци вщносять:
• значне розширення культурно-шформацшних контакив мiж народами 1 державами, не визнаючи офшшних кордотв;
• актив1защя конкуренци, що проявляеться у зм1т характеру та обсяпв вироб-ництва, прискоренн! руху товар1в та тдвищення !х якосп, змш ефективносп торпвлц
• змша ринку пращ та його под1лу;
• змша свщомосп людей, д1яльност1 р1зних сустльних шститупв та оргатзацш;
• становления шформаци, освгти та науки як найб1льш впливових чиннишв социально! динамжи;
• розвиток свгтових трансформащйних процешв у систем1 осв1ти, у сфер1 науки та шформацшних технологш.
Основнi вимоги, якi ставить глобалiзацiя перед людиною, - поеднання високий професiоналiзму iз психофiзiологiчною витривалютю. До негатив-них аспектiв глобалiзаци вiдносять:
• 1гнорування сощальних, морально-етичних, та духовних ценностей перифе-ри - кра!н, що розвиваються;
• загроза культурнш самобутност1 малих народ1в;
• сприяння розвитку тероризму, наркоб1знесу та шших негативних явищ;
• порангове об'еднання кра!н та господарських комплекшв (за ознакою спорщ-неност у галузях, за станом економ1ки, виробництва, технолопчного р1вня).
До найвищого рiвня об'еднань вiдносяться кра!ни "Велико! шмки", з ви-соко розвинутими наукою, технолопями, економiкою. На другому щаблi штег-рацi! знаходяться кра!ни iндустрiального типу, де промислове i сшьськогоспо-дарське виробництво залишаються енерго- та матерiалоемними та еколого не-безпечними. До третього рiвня належать кра!ни, що розвиваються. Вони е донорами сировини, енергоносйв, робочо! сили, i разом з державами друго! групи, -iнтелектуального потенщалу. 1х пiдняття на вишу сходинку практично немож-ливе, оскiльки розвинут кра!ни у цьому не защкавлеш. Сила розвинених держав не тшьки в грошах, а й у новгтшх високоштелектуальних технологiях, доступ до яких кра!нам нижчих рiвнiв закритий. У суспiльствi утворюеться нова система вщносин, для яко! властивi невивченiсть i непередбачуванiсть. Ефек-тивна адаптацiя до цих змш е важливою i потребуе тюного партнерства мiж урядом, регiональною i мiсцевою структурами влади, а також спшьнотами, громадами та людьми для виршення проблем на основi ноосферах пiдходiв.
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Аналiз впливу процеЫв глобалiзацiï [6] показуе, що в ochobï мiжна-родного подшу працi 4Ïtko прослщковуеться екологiчний чинник. Це проявляемся: у регюнальних особливостях природо- та ресурсокористування; спе-цифiцi екологiчноï ситуацiï, яка обумовлена рiвнем забруднення навко-лишнього середовища; географiчних особливостях та розмiрi (плошд) держа-ви. У сферi глобалiзованоï економiки кожнiй державi видiлена "тша". Це визначено рiзноманiтними мiжнародними угодами (економiчними, пол^ич-ними, екологiчними) та шшими формами мiжнародноï спiвпрацi. Таю угоди в бшьшосп випадкiв обмежують використання природних ресурсiв, та забруднення довкшля на пiдставi мiжнародних природоохоронних документiв та обмежують вшьний вибiр шляхiв розвитку певно1' держави. Це спостерь гаеться останнiм часом, коли розвинеш краши утримують територи з мшь мальним техногенним впливом на навколишне середовище, а прибутки вщ дiяльностi максимальнi. У цих умовах економжа слаборозвинутих краш за багатьма чинниками залежить вiд економжи розвинутих держав та дiяльностi транснащональних корпорацiй, банкiвських об'еднань, концернiв. ïх дiяль-нiсть у таких галузях як гiрничодобувна, хiмiчна, лiсова, рибогосподарська приносить непоправш збитки природi й призводить до порушення еколопч-ного балансу. Тому вони не виконують таких робгг на нацiональних територь ях, а переносять ïx у краши, що розвиваються. При цьому економiчна поля-ризацiя суспiльства посилюеться. Найгiрше те, що i в бщних i в багатих кра-ïнаx погiршуеться загальний екологiчний стан, продовжуе розвиватись еколопчна криза внаслщок порушення фундаментальних законiв функщонування бiосфери. Отже, глобалiзацiя руйнуе навколишне середовище, скорочуе кшь-кiсть та рiзноманiтнiсть природних ресурсiв, що виключае ix прирiст, оскшь-ки вш пов'язаний з простором, часом, речовиною, енергiею та рiзноманiттям
Одними з основних причин невиконання свгговою спшьнотою документа "Програма дiй - Порядок денний на ХХ1 столггтя" (Рiо-92) та поглиб-лення глобальноï екологiчноï кризи за останне десятирiччя е:
• вщсуттсть загально1 теори ноосферогенезу та ïï об'ективних науково-теоре-тичних обгрунтувань;
• низький р1вень еколопчно1 культури та еколопчно1 осв1ти, тотальне знижен-ня р1вня духовност1, низька еколопчна сввдомшть.
Тому вивчення курсу "Еколопчна безпека " при шдготовщ фаxiвцiв-екологiв е доцшьним. Ця дисциплiна забезпечуе формування системних знань про еколопчну безпеку, яка властива рiзним iерарxiчним рiням: локальному [7], регюнальному, державному, глобальному. Еколопчна безпека розглядаеться як форма взаемоди суспшьства i природи. Науковi вiдкриття кiнця ХХ столiття дають змогу усвiдомити той базис, який пов'язуе рiзнi при-роднi сутноси: частки, атоми, клiтини, органiзми, суспшьт та еколого-еко-номiчнi системи. Bd вони належать до одного оргашзацшного класу - мате-рiально-iнформацiйниx вщкритих нелiнiйниx стацiонарниx систем. Ця едшсть обумовлюе наявнiсть загальних закономiрностей формування, функщонування та трансформаци вказаних сутностей, як вивчаються у курс "Теорiя екосистем" [8]. У природi та суспiльствi розвиток вiдкритиx стащо-
нарних систем вщбуваеться завдяки взаемодп трьох груп чинникiв - мшли-восп, спадковостi та вiдбору, з використанням таких двох клаЫв меxанiзмiв:
• адаптацшт мехатзми, яю збер1гають характеры ознаки шиуючо1 системи;
• б1фуркацшт мехатзми, яки призводять до яюсних змш системи (ïï катастрофи).
Зростання хаотичних тенденцш у вiдкритиx нелшшних системах, до яких вiдносяться еколого-економiчнi системи, можуть призводити до катас-трофiчниx наслiдкiв" [9]. Bказанi системи наближаються до межi хаосу в мь ру вiддалення вiд стану рiвноваги, а ускладнення режимiв функцюнування, що в них реалiзуються, можуть стати причиною зриву у хаос. Оскшьки саме такою системою е сучасна геоекономжа в цшому, необхщно очiкувати, що подiбний сценарiй подш буде спостерiгатися i для не". Багато характерних рис подiбноï поведшки очевиднi сьогоднi, що вказуе на функцюнування глобально:' економжи "на межi хаосу"". Фаxiвцi вважають, що хаотичш тенденци можуть бути використаш деякими суб'ектами геоекономiчного простору за таким мехашзмом: створюеться "локальний (контрольований) хаос", який контролюеться (управляеться) за допомогою змши характерного "управля-ючого параметру". У випадку глобальноï економiчноï систем цим "управля-ючим параметром" е штенсившсть фiнансовиx потоюв у певну галузь госпо-дарства. Маншулюючи глобальними фiнансовими потоками i направляючи ïx у певш дшянки економiчного простору, "глобальнi суб'екти" можуть створю-вати тимчасовi рiзновекторнi кризи для отримання зиску.
Враховуючи той факт, що рiвень безпеки визначаеться ймовiрнiстю проявiв небезпеки, значна увага при вивченш курсу "Екологiчна безпека " придiляеться задачам управлiння еколопчною безпекою, функцiям органiв державноï влади у цш сферi. Акцентуеться увага на визначенш умов та з'ясу-ваннi закономiрностей формування екологiчноï безпеки. Остання розгля-даеться як складна iерарxiчна структура, що включае типи, класи, види i шд-види. Навчальна дисциплiна знайомить майбутнix фаxiвцiв iз правами грома-дян на еколопчно безпечнi умови життедiяльностi. Розглядаються мiжнарод-нi аспекти екологiчноï безпеки, еколопчш стратег^ людства.
Ефективне засвоення дисциплши грунтуеться на знаннi понятшно-термiнологiчного апарату, основи якого закладеш в таких дисциплiнаx як "Вступ до фаху", "Загальна екологiя", "Мониторинг довкiлля", "Екологiя лю-дини" та шших. Оскiльки базисом для викладання даноï дисциплiни е вчення про бюсферу, знання умов та чинниюв формування екологiчноï безпеки, ме-тодiв та засобiв зниження та запоб^ання негативного впливу на людину i довкшля, суспшьно-еколопчш проблеми, пiдгрунтям до цiеï дисциплiни вва-жаеться переважна бшьшють дисциплiн усix циклiв тдготовки бакалавра. Основнi з них вказаш у структурно-логiчнiй сxемi дисциплiни (табл. 1).
Навчальна дисциплша е базовою для таких нормативних дисциплш як "Стратепя сталого розвитку" та "Еколопчний менеджмент та аудит" та бшьшосп вибiрковиx дисциплiн для освiтньо-квалiфiкацiйниx рiвнiв спецiалiст i магiстр. Одержат знання, умшня та навички безумовно повинш використо-вуватися при державнш атестацй фаxiвцiв.
Табл. 1. Структурпо-логЫпа схема павчалыип дисциплши "Екологшна бе теки"
Дисциплши, що забезпечують основну Порядковий номер модуля К £ п о Назва модуля Вид д1яльност1 Е в Ч О 'Й 5 и0 Н § И св О р" а а о Дис-цигап-ни, що забезпе-чуються Дисциплин, викла-дання яких забезпечуе основна
1 2 3 4 5 О э £ и сс п — О 1 2
1. Вступ до фаху * 1 А. Навчальиа/ияльшсть 8 14 * * 1. Страте-
2. Загальна еколопя * * * * * * * Загальш положения курсу пя стало го
3. Геологш * * * * * * Еколопчна небезпека як визначальна категор1я впливу на стан еколопчно! безпеки розвитку
4. Грунтознавство * * * * 2 46 81 * 2. Еколо-
5. Метеоролопя пчнии ме-
6. Пдролопя * Законодавча та нормативно-иравова база еколопчно! безпеки. 1УПжнародш аспекти неджмент
7. Нормування антропогенного * * * * * * * 3 16 28 * в та аудит
навантаження
8. Мошторинг * * * * * *
9. Моделювання 1 А Екобезпека як складова нацюнально! безпеки Украши. 20 34 з§е *
прогнозування * * Державна система управлшня екобезпекою
стану довкшля
10. Еколопя мшьких систем * 5 Управлшня еколопчною безпекою на регюнальному р1ВШ 18 32 *
11. Еколопя Б. Се.шнари, контюоль-колоквгуми та шша
лгодини д!яльн1сть за науковим спрямування.м
* * * * * и ГНдвищення якост! навчання студент! в-еколопв, здат- *
ностт висловлювати в уснш мов! сво1 переконання, думки, участь у дискуаях.
В. Наукова дiяльнicть
3 Мошторинг наукових та практичних розробок з пи-тань еколопчно! безпеки. Досл1дження стану еколопчно! небезпеки по територп Украши на основ1 засто-сування принципу репонал1зацп. Складання науково-го звггу. В и конан ня курс о во! дослщницько! роботи 54 95 * *
Примотка: СКК - семжари, контроль-коло1шуми та жша д1яльшсть; НД - науково-дослщна д1яльнють
Змют дисциплiни "Екологiчна безпека", як складово! Галузевого стандарту вищо! освгги Украши, вiдображае прiоритети нацюнально! технологи вищо! еколопчно! освiти Украши, оскшьки освгга е основою сталого розвит-ку, головним чинником еколопзаци людсько! дiяльностi - екологiчна освiта, а сама еколопзащя - першорядне завдання глобального значення.
Л^ература
1. Галузевий стандарт вищо! освпи Украши. Осв1тньо-квал1ф1кацшна характеристика. Освпньо-професшна програма бакалавра, за спещальнютю 7.070801 "Еколопя та охорона навколишнього середовища", напряму пщготовки 0708 "Еколопя"// Проект у ствавторста: Некос В.Ю., Ричак Н.Л. та шш., МОН Украiни. - К.: Наука, 2005. - С. 368.
2. Галузевий стандарт вищо! осв1ти Украши. Осв1тньо-квал1ф1кац1йна характеристика. Осв^ньо-професшна програма спещашста, за спещальнютю 7.070801 "Еколопя та охорона навколишнього середовища", напряму пщготовки 0708 "Еколопя"// Проект у ствавторста: Кучерявий В.П., Мокрий В.1 та шш., МОН Украiни. - К.: Наука, 2005. - С. 268.
3. Галузевий стандарт вищо! осв1ти Украши. Осв1тньо-квал1ф1кацшна характеристика. Осв^ньо-професшна програма мапстра, за спещальнютю 7.070801 "Еколопя та охорона навколишнього середовища", напряму пщготовки 0708 "Еколопя"// Проект у ствавторста: Кучерявий В .П., Мокрий В.1 та шш., МОН Украши. - К.: Наука, 2005. - С. 168.
4. Навчальш програми нормативних дисциплш освпно-професшно! програми пщго-товки бакалавра за напрямом "Еколопя" Навчальне видання/ За ред. Проф. В.Ю. Некоса та проф, т. А. Сафранова. Х.: ХНУ 1меш В.Н. Каразша, 2005-268 с.
5. Буравльов С.П., Нгженський 1.В. Глобашзащя з позицп теорп систем// Еколопя 1 ре-сурси. К. 2004, № 9. - С. 68.
6. Бшявський Г.О., Межжерш В.О. Нов1 аспекти теори й практики гармоншного розвику в умовах глобал1заци у контекст нащонально! безпеки// Еколопя 1 ресурси. - К., 2003, № 7. - С. 92.
7. Мокрий В.1. Застосування аерокосмозтмюв для управлшня еколопчною безпекою природно-техногенних екосистем Льв1вщини. Матер1али IV М1жнародно! науково-практично! конференцп "Сучасш технологп управлшня еколопчною 1 шформацшною безпекою терито-рш". - Ки!в - Харюв - Крим, 2005. - С. 208.
8. Кучерявий В.П., Мокрий В.1. Методичш вказ1вки до вивчення кусу "Теор1я екосистем". УкрДЛТУ. - Льв1в: УкрДЛТУ, 1998.
9. Нгженський 1.В., Буравльов С.П. Еколого-синергетичний пщхщ до виршення клю-чових задач еколопчно! безпеки// Еколопя 1 ресурси. К., 2002. № 4. С. 65.
УДК338.24:330.342+334.722.8.(477) Асист. Л.1.1щук -Луцький державний
техмчний умверситет
ДОСВ1Д ДИВЕРСИФ1КАЦП ДЖЕРЕЛ Ф1НАНСУВАННЯ
ВИЩО1 ОСВ1ТИ США
Проаналiзовано 0CH0BHi засади досвiду диверсифкаци джерел фiнансування вищо! освiти США. Акцентуемо увагу на зростаннi ролi фiнансово-кредитних коштсв у системi вищо! освпи.
Assist. L.I. Ischuk - Luts'kyi state technical university The experience diversification sources financing high education of the USA
It is analyses the general principles experience diversification sources financing high education of the USA. It is accents attention into the increasing role of finance credit costs in system of the high education.
Актуальним напрямком наукових дослщжень в економ1чнш теори е розроблення теоретичних i практичних основ мехашзму функцюнування за-
