CC BY
19
УДК 378.14.504
Черевко М.В., кандидат бюлопчних наук, професор Сухорська О.П., кандидат с-г наук, доцент ® Лье1еський нацюнальний ушеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З.Гжицького
КОНЦЕПТУАЛЬН1 ОСНОВИ ЕКОЛОГ1ЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТ1В У КОНТЕКСТ БОЛОНСЬКО1 СИСТЕМИ
У статт1 подаеться концептуальний тдх1д до проблем, сут1, особлиеостей I рол1 еколог1чного еихоеання фахгеще екологгчног галуз1 е розргзг станоелення сучасних практичних еимог I наечання за Болонською системою еищог осети. Аетор наголошуе на комплексному характерI I складоег екологгчного еихоеання, гх реал1зацп з еикористанням набутого е минулому досе1ду г традицш та гх збагачення.
Ключовi слова: еколог1чна культура, еколог1чна сегдомгсть, моральш цшност1, еколог1чна д\яльтсть, еколог1чне еихоеання.
Фундамент^защя тдготовки фахiвцiв за Болонською системою вимагае подолання технократицизму !х мислення. Необхщно зламати уяву людини про свою зверхшсть над природою, оскшьки: «Людина усе ще по-старому переконана в тому, що найбшьше щастя вщкриваеться !й лише тсля встановлення повно! влади над природою i ... забувае, що не менш важливо навчитися иею ж мiрою панувати над собою» як частиною ие! ж само! природи [2]. У зв'язку з переходом Укра!ни до ринково! економiки спостерiгаеться процес переорiентацil щнностей, якi вiдображають ринковi орiентацil, на матерiальне забезпечення життя. Гонитва за техшчними й економiчними показниками в обхщ екологiчних вимог i норм е загальнопланетарною проблемою. Буття людини, И ментальшсть, багатство живо! природи, система щнностей винесеш в економiчну площину. У структурi цiннiсних орiентацiй студентсько! молодi знизився статус духовност i пiдвищився статус матерiальностi щнностей [4]. Проблеми матерiального забезпечення, фiзичного виживання дедалi бiльше витiсняють духовш потреби. Втрата духовних цiнностей супроводжуеться зниженням штересу до творчостi, активно! самореалiзацil, розвивае безiнiцiативнiсть, що е тривожним у сферi пiдготовки фахiвцiв сучасностi. В Деклараци ЮНЕСКО про вищу освiту в ХХ1 сторiччi зазначено: «Допомагати, розумiти, iнтерпретувати, збер^ати, розширювати i розповсюджувати нацiональнi й регюнальш, мiжнароднi й iсторичнi культури в умовах плюралiзму й рiзноманiтностi». Для активно! життево! позицi! сучасних студенев повинна бути сформована така система щншсних орiентацiй, яка буде вщповщати загальновизнаним, гуманним, цивiлiзованим щнностям [3]. Адже людину оточуе багатий живий св^ - джерело життя, натхнення й естетично! насолоди. У ньому треба вм^и орiентуватись, його треба знати, щоб не
® Черевко М.В., Сухорська О.П., 2011
зруйнувати в погош за матерiальним багатством. Система осв^и i духовного життя суспшьства, стиль життя i стандарт поведiнки й культури становлять нерозривну едшсть якостi виховного процесу студентсько! молодi, формування особистостi i високих моральних якостей майбутнiх фахiвцiв.
Екологiчне виховання виокремилось як новий напрямок у системi комплексного виховання з властивими йому завданнями i специфiчними рисами. Воно з'еднуе в едину функцiональну систему всi види виховання (економiчне, моральне, патрiотичне, правове, естетичне). Вплив людини на природу, навколишне природне середовище досягнув критично! межi й став поштовхом до перегляду стосунюв, що склалися у системi «людина-природа». Оптимiзацiя !х вимагае сприйняття природи як найважлившо! щнносп, що неможливе без високого рiвня екологiчних знань i еколопчно! культури. Згодом стосунки людини-суспшьства-природи стали об'ектом спещальних дисциплiн «Сощальна еколопя» та «Основи еколопчно! культури». Екологiчна культура стала своерщним «кодексом поведшки» в цариш природи та еколопчно! дiяльностi людини i суспiльства.
Екологiчне виховання - один iз важливих напрямюв формування свiдомого ставлення фахiвця до використання природних ресурЫв i збереження навколишнього природного середовища. Воно базуеться на фундамент еколопчно! освiти, еколопчно! свiдомостi та еколопчно! культури. Процес еколопчного виховання покликаний забезпечити глибоке розумшня майбутнiми спецiалiстами природних явищ i екологiчних законiв, на виховання високих смисложиттевих щнностей та орiентирiв у людському життi. Екологiчне невтааство, iгнорування екологiчних норм у процес виробничо! дiяльностi стали причиною виникнення гострих еколопчних проблем великих i малих рiчок, виснаження природних ресурЫв нерацiональним !х використанням, втрати родючих земель, збiднення бiорiзноманiття живо! природи.
Говорячи про штегрування унiверситету у Болонську систему освгги, варто нагадати про збереження набутих ним в минулому традицш, досвщу i форм природоохоронно! просв^ницько! i практично! дiяльностi. Наш ВНЗ був у чи^ перших, де викладання «Охорони природи» здшснювалось на всiх факультетах. Працював ушверситет «Природа» i громадський факультет з тдготовки громадських iнспекторiв охорони природи з отриманням диплома i посвщчення. Студенти i викладачi брали активну участь у пропагандi природоохоронних знань. За тдсумками природоохоронно! роботи тодшнш зооветеринарний iнститут був визначний кращим на республiканському рiвнi (друге мкце), нагороджувався грамотами, грошовими премiями. Оргашзащя природоохоронно! роботи i природоохороннi заходи проводились тд керiвництвом доцента М.В.Черевко.
В умовах сьогодення зростае роль еколопчних знань у забезпеченш стшкого екорозвитку з врахуванням впливу на ресурси i потреби в них, збереження еколопчного балансу i загально! якостi навколишнього середовища для майбутшх поколiнь.
Опанування еколопчними знаннями здшснюеться в процес вивчення теоретичних i прикладних аспектiв екологiчних дисциплiн з урахуванням методичних вимог Болонсько! модульно! системи. Питання еколопчно! осв^и й виховання включеш в мiжнародну програму ЮНЕСКО, узгоджуються з програмою ООН з навколишнього середовища, оскшьки вони пов'язаш з необхiднiстю глибоких екологiчних знань i моральною вщповщальшстю за долю природи i бюсфери. Система еколопчного виховання зорieнтована на формування таких моральних посадових обов'язкiв, як неприйняття несправедливости прагнення пiдвищити свiй штелектуальний i фаховий рiвень, шанобливе ставлення до культури свого народу, його традицш, ктори [1].
Виховний процес базуеться на принципах: вщповщшсть фаховому спрямуванню, системний аналiтичний пiдхiд, наступшсть, переконливiсть, об'ективнiсть i вiдповiдальнiсть, гуманне ставлення до об'екив живо! природи тощо.
Фахову пiдготовку спецiалiстiв у галузi екологи здiйснюе кафедра екологи та бiологiï за спецiальностями «Еколопя та охорона навколишнього середовища», «Еколопя, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування». Починаеться знайомство iз майбутньою спещальшстю iз «Вступу до фаху». В процесi вивчення дисциплiни студент отримуе шформацш про актуальнi еколопчш проблеми сьогодення, виникненню яких посприяла еколопчно неграмотна людина як шдивщ i член суспiльства.
Поглиблення фахових знань здшснюеться в процес вивчення базових i прикладних еколопчних дисциплш, яю розкривають основнi екологiчнi закономiрностi, суть природокористування та вплив виробничоï дiяльностi людини на навколишне середовище i живу природу тощо. Разом з опануванням теоретичних i прикладних знань, студенти набувають навички практичного втшення ï^. Воно реалiзуеться безпосередньо при виконаннi випускних i дипломних робгг, тематика яких стосуеться дослщження причин виникнення i шляхiв вирiшення рiзних локальних i регюнальних екологiчних проблем, пов'язаних iз антропогенними факторами. Рiвень i ощнка ï^ виконання е пiдсумковим виразом зршосп спецiалiста екологiчноï галузi, його здатност до практичноï фаховоï дiяльностi. Особливо вирiзняються експериментальнi роботи, скромш результати яких заслуговують на безпосередне впровадження в сiльськогосподарське виробництво. Практичному втшенню екологiчних знань i вихованню морально-етичних рис екологiчного виховання допомагае ствпраця з Яворiвським нацiональним парком i галузевими науково-дослiдними установами та участю студентiв у природоохоронних заходах. Не можна обминути ролi студентського гуртка у комплексному екологiчному вихованш, який об'еднуе студентiв рiзних курЫв. ïх рiднить цiкавiсть до еколопчних дослщжень, стурбованiсть екологiчною ситуацiею в своïх селах, за мiсцем проживання, готовшсть включитись в ïï покращення. Свое бачення проблем та ï^ вирiшення гурткiвцi розкривають у доповщях на щорiчних конференцiях, де отримують схвалення i заслужену оцiнку.
Висновки. 1. Впровадження Болонсько! системи в процес тдготовки спецiалiстiв еколопчно! галузi заслуговуе на використання набутого досвщу i традицiй унiверситету в минулому та !х збагачення.
2. Необхiдно активiзувати просвiтницьку роботу та форми неформального еколопчного виховання студенев i3 ширшим залученням !х до природоохоронно!роботи.
Л1тература
1. Балаюрева О.М. Трансформацiя цiнних орieнтацiй в укра!нському суспiльствi //Укр. соцiум: сощолог. досл. та монiт. соц. полггики, 2002. - №1. -С.21-32.
2. Васильева О.О., Горбань С.В., Толок В.О. Шляхи реалiзащ! основних принцитв Болонсько! декларацi! //Болонський процес в Укра!ш. Ч.1. Проблеми освгги. - Вип. 45, 2005. - С.3-9.
3. Дьяков С.1. Психолопчна культура студента в контекстi шдивщуально! самореалiзацi! //Болонський процес в Укра!ш. Ч.1. Проблеми освiти. - Вип. 45, 2005. - С.120-125.
4. Черних В.П., Кайдалова Л.Г., Шевченко Н.В. Цшшсш орiентацi! студентсько! молодi в умовах переходу до ринково! економiки //Болонський процес в Укра!ш. Ч.1. Проблеми освiти. - Вип. 45, 2005. - С.1390-145.
Summary
M.V.Cherevko, candidate of biological sciences, docent O.P.Suhorska, candidate of agricultural sciences, docent LNUVM and BT named after S.Z. Gzhytskyj THE CONCEPTIONAL BASE OF ECOLOGSCAL STUDENTS TRAINSNG IN THE CONTECT OF BOLONIA SYSTEM.
The autor develops the main principles and the purpose of ecological education during the process of specialists training with the demands of Bolonia declaration. The necessity of using and Widening gained experience and the tradition of the University is emphasized.
