CC BY
157
ПсихологчнI аспекти структури орган'зованих злочиннихгруп корисливо-насильницькоУспрямованост'1
Марина Володимирiвна Костенко,
канд. юрид. наук, доцент Нацональний юридичний ун1верситет ¡мен'1 Ярослава Мудрого, м. Харк1в
УДК 343.98
ПСИХОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ СТРУКТУРИ ОРГАН1ЗОВАНИХ ЗЛОЧИННИХ ГРУП КОРИСЛИВО-НАСИЛЬНИЦЬКО! СПРЯМОВАНОСТ1
Стаття присвячена проблемi органiзованоi злочинностi. Визначаеться структура оргашзо-ваних злочинних груп корисливо-насильницько] спрямованостi. Розглядаються психологiчнi аспекти лвдерства в зазначених групах.
Ключов1 слова:оргашзована злочиннiсть, органiзованi злочиннi групи, злочинш органiзацii, злочини корисливо-насильницькоi спрямованостi, структура органiзованоi злочинноi групи, лiдер органiзованоi злочинноi групи.
Останшми роками одним ¡з найнебезпечшших кримшальних явищ в Укра-1н1 залишаеться професшна оргашзована злочиншсть. Злочини, яю вчиняються оргашзованими злочинними групами, в1др1зняються тривалою й ретельною оргашзащею, що дозволяе не тшьки досягти злочинно'! мети й результату, але й залишити на м1сщ злочину найменшу юльысть слщв, як матер1альних, так 1 вдеальних. Все це негативно впливае на процес розслщування, значно усклад-нюючи його, а в деяких випадках може призвести й до того, що злочини зали-шаються нерозкритими досить тривалий час.
Особливу увагу викликае той факт, що в бшьшост випадыв оргашзо-ваш групи мають в1дпов1дну спещал1защю,тобто займаються певним видом злочинно'! д1яльност1 в залежност вщ спрямованост групи (корисливо']" або корисливо-насильницько']-) [1, с. 93]. При вчиненш злочишв такою групою можливост виконавщв шдвищуються, здшснення нам1ченого плану стае надшшшим, а небезпека для сусшльства зростае, що негативно позначаеться на розкритт злочишв.
У зв'язку з цим у кримшально-правовш, кримшалктичнш та кримЬ нолопчнш л1тератур1 придшяеться досить велика увага розробщ й дослЬ дженню проблеми оргашзовано'! злочинност - найнебезпечшшш форм1 злочинних прояв1в.
Оргашзоваш злочинш групи й злочинш органiзацií, що мають корисли-во-насильницьку спрямованiсть, характеризуются високим piBHeM орга-нiзацií, згуртовашстю, стiйкiстю [2; 3]. Остання виявляеться в тpивалостi функцiонування групи, стабГльност ii складу, наявностi злочинних зв'языв мiж членами групи. Майже не допускаеться появи нових члешв у груш або вихГд iз не']". Вщносини мiж членами групи шдтримуються й у пepiод мiж учиненням злочишв. При успiшнiй дiяльностi злочинна група (поки вона вдало вчиняе злочини й залишаеться невикритою) являе собою психолопчно спаяне формування, у якому переважае згуртовашсть його члешв. Якщо ж злочинна оpганiзацiя зазнала поразки i виникла небезпека викриття i при-тягнення iT члешв до вГдповГдальностГ то виявляються приховуваш до цього конфлiкти всepeдинi групи, зростае напружешсть у вiдносинах мiж ii учасни-ками, можливi розкол i навiть розпадання групи.
За своею внутрГшньою структурою сучаснi оргашзоваш злочинш групи, що дшть на Укра'ш, нагадують сицилiйськi й американсьы мафiознi «родини» з ]'х iеpаpхiчнiстю та кpимiнальним лiдepством. Очолюе групу одна людина -лiдep, основним обов'язком якого е кepiвництво групою, пiдтpимка в нiй порядку, розподГл доходiв. У нього е один або декГлька помiчникiв - най-бiльш активних члeнiв групи, «авторитетГв» [4, с. 6]. Вони збирають шфор-мацiю для кepiвника, передають його розпорядження шдлеглим, виконують функцп консультантiв. Далi йдуть виконавцi - pядовi члени групи, якi безпо-середньо здiйснюють злочиннi операцп.
Сучасш оpганiзованi злочиннГ групи корисливо-насильницько'] спря-мованостi, що дГють на Украш, як правило, вГдносяться до цeнтpалiзованих комунiкативних мереж [5, с. 32] за кpитepiем супГдрядностГ позицГй шдивщв у систeмi iнфоpмацiйних потокГв i зосередження у них iнфоpмацií. У груш вщбуваеться о6мГн iнфоpмацiею, рух шформацшних потокГв. 1снуючГ злочиннГ групи в Укра'ш е централГзованими, позаяк всГею ГнформацГею про дГяльнГсть групи володГе одна людина, лГдер групи. До нього ж стжаеться вся шша, в тому числГ й нова шформащя. У перетвореному виглядГ i в необхГднГй мГнГмальнГй юлькост вона пГзнГше поширюеться у груш.
Вщносини в органГзованГй групГ будуються таким чином, що ii рядовий член одержуе лише ту частину шформацп, яка необхГдна для виконання його функцш. 1нодГ член групи може й не знати всГх учасникГв оргашзацп, конкрет-них виконавщв i навГть керГвника групи. Для передачГ шформацп членами зло-чинно'] оргашзацп можуть використовуватися паролГ, кодоваш повГдомлення. У такий спосГб виключаеться можливГсть повного викриття правоохоронними органами злочинно'] групи.
У органГзованГй злочиннш групГ найважливГшГ управлГнськГ функцп здшснюе ii керГвник: займаеться органГзацГею дГяльностГ й керГвництвом групою в щлому, розробляе «сценарГй» конкретного злочину, визначае мГсце, час i спосГб його учинення, здГйснюе його шдготовку, Гнструктаж виконавцГв, контролюе хГд злочинно'] дГяльностГ. ВГн вирГшуе кадровГ питання: шдбирае
Психолог'мн'1 аспекти структури органЗованих злочинних груп корисливо-насильницькоУ спрямованост'1
члешв групи, розподшяе рол1 м1ж ними, забезпечуе злочинну шдготовку члешв оргашзацп, здшснюе координащю й контроль за 1х д1яльшстю, у тому числ1 й за д1яльшстю виконавщв. Важливою функщею кер1вника е забезпе-чення безпеки оргашзовано'! групи, захист п в1д викриття й притягнення члешв групи до кримшально"! вщповщальность Останне здшснюеться шляхом встановлення зв'языв 1з корумпованими чиновниками, одержання юридич-них та шших консультацш.
Кер1вник також акумулюе кошти злочинно'1 групи, здшснюе збереження й визначае порядок !х використання на потреби оргашзацп, займаеться роз-подшом доход1в м1ж учасниками групи в1дпов1дно до !х становища й викону-вано'1 роботи.
Американський психолог Т1мот1 Л1р1, Грунтуючись на факторному анал1з1, вс1 в1дносини в груш роздшив на основ1 двох фактор1в з позицИ сили й слаб-кост1, гн1ву й любов1 з урахуванням можливост1 та зд1бност1 людини впливати на оточуючих члешв групи, шдпорядковувати 1'х [6, с. 82].
У розвиток позицп Л1р1, Келлерман [7, с. 84] роздшив в1дносини в груп1 ще на кшька п1др1вн1в, вид1ливши в1с1м тишв повед1нки для будь-яко'1 мало"! сощально']" групи, основним серед яких е роль «ментора» (лщера). Боротьба за роль «ментора» е базовою, визначальною, на не'1 завжди е юлька претендент1в. 1нш1 рол1 розпод1ляються за залишковим принципом.
Л1дер над1лений певними функщями, повноваженнями:
- брати на себе вщповвдальшсть за д1яльн1сть групи, вщповвдальшсть перед 1ншими людьми за групу (представницька функщя);
- приймати ршення в груп1 в складних проблемних ситуащях, коли група не може впоратися сама;
- виконувати полщейсью функцИ — при порушенш норм — карати, при виконанш — заохочувати, тобто стежити за цтсшстю групи.
Л1дер може бути як дшовим, так 1 емоцшним. Роль останнього може виконувати «сектант» або л1дер опозицп. Боротьба за роль «ментора» е базовою, визначальною. Завжди юнуе юлька претендент1в. 1нш1 рол1 в груш розподшя-ються за залишковим принципом.
Соц1альний психолог Курт Левш [8] вперше звернув увагу на процеси впливу в груш, роздшивши поняття влади 1 впливу. Влада — можливкть справити яккь змши в груп1, як1 е необхщними (можу). Вплив — нам1р спра-вити ц1 зм1ни (хочу). Влада — статус, авторитет, може базуватися на р1зних ресурсах (матер1альному, ф1зичному, соц1альному, психолог1чному). Реал1зу-вати владу, тобто тримати людей в залежност1, дозволяе контроль як одна з необхвдних функцш кер1вника. Влада прир1внюеться до залежност1. Влада втрачаеться, якщо в1дсутня потреба (наприклад, в безпещ, заступництв1), або ж знаходиться альтернативне джерело задоволення потреб (шше мкце, де людина може отримати необхщне 1'й). Для того, щоб кнувала влада, необ-х1дно зробити так, щоб потреби задовольнялися лише в одному м1сщ, а також був присутнш контроль, який 1 дае залежшсть.
Ресурсами влади л1дера злочинног групи е: сощальне становище; джерела задоволення потреб члешв групи (матерiальнi, а також особливi спещальш знання, що е у лщера); стан невизначеност (потреба в стабшьност е однiею з головних для людини. Не iснуе чггких джерел для и задоволення, тому завжди буде залежшсть вiд людини, яка надае цю стабiльнiсть).
Причинами залежностей вщ лiдера органiзованоi злочинно! групи, влади над и членами е:
- поступлив1сть як сввдоме шдпорядкування, залежнiсть. У деяких випад-ках, щоб досягти того, чого хочеться, необхщно багато зробити. Тому легше погодитися заплатити певну щну за свою свободу i незалежшсть, щоб це зро-бив шший, переклавши на нього досягнення бажаного;
- 1дентиф1кац1я — шдпорядкування лвдеру, зважаючи на його високу прива-бливiсть для решти членiв злочинно! групи, як отримують додаткову емоцшну винагороду за пiдпорядкування йому;
- Ытернал1зац1я — залежшсть виникае, коли зовшшш вимоги лщера до члена групи визнаються останнiм i починають пред'являтися до самого себе.
Види влади, якими володiе лiдер оргашзовано! злочинно! групи кори-сливо-насильницько! спрямованостп
- винагорода (матерiальна й психолопчна);
- примус, покарання (матерiальне й психолопчне) як найбiльш простий i зручний вид, але слабший i менш ефективний, нiж винагорода;
- експертна, де перевага в знаннях в однш сферi тягне за собою перевагу i в iнших, хоча цього може й не бути. Тут можливий ефект «бумеранга», коли при не виправданш надш в однш сферi людину перестають вважати спещалю-том i в шших, хоча ранiше так не вважали. Цей ефект може використовуватися для змши лвдера групи;
- тформацшна — не обов'язково ютинна, але досить переконлива психолопчно, здшснюе стабшьш змiни в психщ особи та е постiйно дшчою. Пiсля и впливу дуже складно переконати людину зворотньо;
- референтна — заснована на iдентифiкацii з агентом впливу, тобто з лвде-ром. Члени оргашзовано! злочинно! групи думають, як вш, вчиняють, як вш вимагае або робить;
- лег1тимна, заснована на узаконеному правi лiдера вказувати поведiнку членам групи. Шдроздшяеться на види: а) влада взаемност1 — лвдер надае члену групи послугу й може вимагати того ж самого (психолопчний обов'я-зок, борг, залежшсть); б) влада-справедлив1сть, заснована на компенсаторнш нормi (якщо я буду багато та добре працювати, то повинен рано чи шзно отримати винагороду, що е мiфом), це не взаемш поступки, як у першому випадку, а накопичення; в) влада-в1дпов1дальн1сть — ми ввдповвдальш за тих, кого приручили», за Сент-Екзюпер^ так як закони державш порушуються набагато легше, шж сво! власнi психологiчнi, внутршш переконання.
Лiдерство визначаеться iерархiею позицп iндивiдiв залежно вiд '1х щншс-них вкладiв i бажань у дiяльнiсть групи. Лiдерство визначаеться не владою
Психолог'мн'1 аспекти структури органзованих злочинних груп корисливо-насильницькоУ спрямованост'1
(наявними ресурсами, можливостями), а внеском особи, його харизматичшстю. З грецько'!, харизма — божий дар, чар1вшсть, благодать, що зшшла на людину. Або ж ближче до нашо! теми — це психолопчна привабливкть людини, п здат-шсть викликати прихильшсть сво'1м щлям 1 ентуз1азм в !х досягненш. Багато автор1в намагалися описати харизму, и ознаки. Макс Вебер вперше дав поняття харизми, и два джерела [9, с. 71]. Л1дер, щоб бути визнаним харизматичним, повинен бути, перше — усшшним 1 показати це, розпов1сти, чого вш досяг (це може мати м1сце 1 без реальних досягнень). Якщо усшх не буде показаний, то люди не будуть вважати його усшшним. I друге — повинш бути шдлегл1, яю визнають його значим1сть 1 усшшшсть (хтось, хто розповщае про значи-м1сть 1 усшшност ще'1 людини). 1дея харизми — для того, щоб група прийняла людину, повинш бути налагоджеш ввдносини хоча б з одним членом групи, який про не"! розпов1сть шшим.
У ХХ ст. американсью психологи розробили концепщю, яка показуе меха-шзм дп харизматичного лщера. 11 кроки:
1) необхщна людина з певними якостями, 1 в и оточенш мае бути емоцшне ставлення до не'!, позитивне чи негативне, не мае значення, головним е його наявшсть;
2) повинна мати мкце яскраво виражена сощальна криза в груш;
3) ця людина мае запропонувати кардинально нове р1шення проблеми, яюсшсть цього р1шення не розглядаеться, воно просто повинно йти в розр1з з юнуючим;
4) наявшсть групи людей, яю шдтримають 1 розкажуть про лвдера;
5) людина зобов'язана продемонструвати, що п бачення вир1шення проблеми хоча б досягло м1шмального результату.
Ц1 п'ять крок1в забезпечують визнання харизматичному лщеровь
Викладене вище дозволяе зробити висновок про те, що кер1вник оргаш-зовано"! злочинно'1 групи корисливо-насильницько'1 спрямованост1 займае важ-ливе особливе становище 1 вщграе основну пров1дну роль для юнування та функц1онування групи. Знання психолопчних особливостей, механ1зм1в його л1дерства дозволяе використовувати !х в ц1лях ослаблення, розкладання групи, припинення !Т д1яльност1 та функц1онування, що е одним 1з потужних способ1в боротьби з оргашзованою злочинн1стю.
Список лiтератури: 1. Коновалова В. Е. Методика расследования убийств, совершаемых организованными группами / В. Е. Коновалова // Правовi пробл. боротьби зi злочиншстю: Кн. 2. - Х. : Схвдно-регюн. центр гумашт.-освггних шщатив, 2002. - С. 82— 106. 2. Про оргаш-зацшно-правов1 основи боротьби з оргашзованою злочиншстю : Закон Укра'ни ввд 30 червня 1993 р. // Ввдом. Верхов. Ради Укра'ни. - 1993. - № 35. - Ст. 358. 3. Про практику розгляду судами кримшальних справ про злочини, вчинет стшкими злочинними об'еднаннями : Постанова Пленуму Верховного Суду Укра'ни ввд 23 груд. 2005 р., № 13 // Вкник Верховн. Суду Укра'ни. - 2006. -№ 1. - С. 2-6. 4. Быков В. Признаки организованной преступной группы / В. Быков // Соц. законность. - 1998. - № 9. - С. 4—8. 5. Рассказова А. Л. Эффективность вну-тригрупповых коммуникаций при решении задач различной сложности : дис. ... канд. психол. наук / А. Л. Рассказова. - М., 2006. - 216 с. 6. Лири Т., Стюарт М. Деструктивные психотехники.
Технологии изменения сознания в деструктивных культах / Т. Лири, М. Стюарт и др. - СПб. : Изд-во: Экслибрис, Janus Books, 2002. - 224 c. 7. Келлерман П. Ф. Психодрама крупным планом: Анализ терапевтических механизмов / П. Ф. Келлерман ; пер. с англ. И. А. Лаврентьевой. — М. : Независимая фирма «Класс», 1998. - 240 с. 8. Левин К. Разрешение социальных конфликтов / К. Левин ; пер. с англ. И. Ю. Авидон. — СПб. : Речь, 2000. - 407 с. 9. Фреик Н. В. Понятие «харизма» в социологии политики Макса Вебера // Новое и старое в теоретической социологии (Книга 2) / Н. В. Фреик ; под ред. Ю. Н. Давыдова. — М. : изд-во Ин-та социологии РАН. — 2001. — Кн. 2. — С. 67—81.
ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ СТРУКТУРЫ ОРГАНИЗОВАННЫХ ПРЕСТУПНЫХ ГРУПП КОРЫСТНО-НАСИЛЬСТВЕННОЙ НАПРАВЛЕННОСТИ Костенко М. В.
Статья посвящена проблеме организованной преступности. Определяется структура организованных преступных групп корыстно-насильственной направленности. Рассматриваются психологические аспекты лидерства в указанных группах.
Ключевые слова: организованная преступность, организованные преступные группы, преступные организации, преступления корыстно-насильственной направленности, структура организованной преступной группы, лидер организованной преступной группы.
PSYCHOLOGICAL ASPECTS OF THE STRUCTURE OF ORGANIZED CRIMINAL GROUPS SELFISH AND VIOLENT ORIENTATION Kostenko M. V.
The article deals with the problem of organized crime. Determined by the structure of organized crime groups selfish and violent direction. We consider the psychological aspects of leadership in these groups.
Key words: organized crime, organized crime groups, criminal organizations, selfish and violent crimes orientation, structure organized criminal group, the leader of an organized criminal group.
Надшшла до редколегп 03.11.2014 р.
