CC BY
19
УДК 343.123.12:343.341
Л. Ф. Гула
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету '^bBiBCb^ полггехшка", проф. кафедри кримшального права i процессу,
д-р юрид. наук, доц.
ОПЕРАТИВНО-РОЗШУУКОВЕ ЗАПОБ1ГАННЯ ЗЛОЧИНАМ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ ОРГАН1ЗОВАНИМИ ЗЛОЧИННИМИ ГРУПАМИ
© Гула Л. Ф., 2015
Розглянуто питання дiяльностi оперативних пщроздьшв (БОЗ, ВБ, КР, БНОН, ДСБЕЗ, КЗ, БЗПТЛ) ОВС щодо запоб^ання злочинам, як вчиняються оргашзованими злочинними групами. Визначено основнi напрями та форми оперативно-розшукового запобiгання зазначенш злочиннiй дiяльностi.
Ключовi слова: оргашзована група, запобiгання, профилактика, планування, правове забезпечення.
Л. Ф. Гула
ОПЕРАТИВНО-РОЗЫСКНОЕ ПРЕДОТВРАЩЕНИЕ ПРЕСТУПЛЕНИЙ, КОТОРЫЕ СОВЕРШАЮТСЯ ОРГАНИЗОВАННЫМИ ПРЕСТУПНЫМИ ГРУППАМИ
Рассмотрен вопрос деятельности оперативных подразделений (БОП, ВБ, УР, БНОН, ГСБЭП, КП, БППЛ) ОВС относительно предотвращения преступлений. что совершаются организованными преступными группами. Определены основные направления и формы оперативно-розыскного предотвращения отмеченной преступной деятельности.
Ключевые слова: организованная группа, предотвращение, профилактика, планирование, правовое обеспечение.
L. F. Hula
OPERATIVE SEARCH OF PREVENTION OF CRIMES THAT IS ACCOMPLISHED ORGANIZED BY CRIMINAL GROUPS
In the article the question of activity of operative subdivisions of ОВС is considered in relation to prevention of crimes. that accomplished by the organized criminal groups. Basic directions and forms of operatively-search prevention of the marked criminal activity are certain.
Key words: the organized group, prevention, prophylaxis, planning, legal providing.
Постановка проблеми. Члени оргашзованих злочинних груп намагаються проникнути в органи законодавчо! та виконавчо! влади. Це пояснюсться 1хшм прагненням до легалiзацil злочинно нажитого катталу у рiзних галузях економши, отриманням доступу до розподшу бюджетних кошта i приватизаци державного майна, набуттям депутатського та шших видiв iмунiтету.
Актуальна потреба протиди небезпечним руйшвним явищам i процесам, що вчиняються оргашзованими злочинними групами вимагае комплексного та системного шдходу щодо вибору заходiв оперативно-розшукового впливу, спрямованих на !х попередження.
Мета роботи - визначити особливосп дiяльностi оперативних пiдроздiлiв щодо запобтання злочинам, якi вчиняються оргашзованими злочинними групами.
Стан дослщження. Теоретичш основи оперативно-розшукового запобiгання злочинам розробили: А. I. Алексеев, В. Г. Бобров, А. С. Вандишев, А. Д. Волинський, В. В. Голубець, Д. В. Гребельський, Е. О. Ддоренко, I. П. Козаченко, О. Г. Лекарь, В. А. Лукашов, С. С. Овчинський,
B. Г. Самойлов, Г. К. Сшшов та ш.
Виклад основних положень. У спещальнш лiтературi за часiв СРСР, що розглядала питання загально! теори ОРД, запобiгання злочинам шляхом проведення ОРЗ не видшялося, як самостшна органiзацiйно-тактична форма. Хоча на той час у МВС Укра!нсько! РСР було сформоване професшне ядро фахiвцiв оперативного профiлю. Свое! науково! школи запобiгання злочинам iз використанням ОРД у цей перюд не було створено.
Науковi дослiдження цього напряму обмежувалися роботами таких росшських учених, як А. I. Алексеев, Г. К. Сшшов, як наприкiнцi 1970-х роюв висунули гiпотезу про те, що оперативш пiдроздiли, застосовуючи негласний метод, також здшснюють запобiжнi заходи, що певною мiрою не сшввщносяться з традицiйними органiзацiйно-тактичними формами ОРД оргашв внутрiшнiх справ [1, с. 166].
Першою спробою теоретичного обгрунтування запобiгання злочинам iз використанням ОРД, як самостшно! оргашзацшно-тактично! форми ОРД оргашв внутршшх справ, вважаемо працю
C. С. Овчинського [2, с. 45]. Аналiзуючи цю роботу, можна стверджувати, що вона актуалiзувала теоретичну розробку проблем попередження злочишв шдроздшами органiв внутрiшнiх справ, що здшснюють ОРД. Уже до середини 1980-х роюв точка зору про юнування тако! самостшно! оргашзацшно-тактично! форми, як "оперативно-розшукова профшактика", мала певну перевагу над шшими [2, с. 4].
У пiдходi до розгляду феномену запобтання злочинам шляхом здiйснення гласних i негласних пошукових, розвiдувальних та контррозвщувальних заходiв одним iз визначальних, вихiдних понять для формування його теоретичних основ, що дае шдстави для ди пiдроздiлам (БОЗ, ВБ, КР, БНОН, ДСБЕЗ, КЗ, БЗПТЛ) ОВС, е правова основа.
Сьогодш в Укра!ш правовою основою запоб^ання злочинам, зокрема органiзованим злочинним групам, е система чинного законодавства: Конститущя Укра!ни, закони Укра!ни "Про оперативно-розшукову дiяльнiсть", "Про прокуратуру", "Про мшщю", "Про Службу безпеки Укра!ни", "Про Державну податкову службу", "Про Прикордонш вшська", "Про Державну охорону оргашв державно! влади Укра!ни та посадових осiб", "Про статус суддiв", "Про забезпечення безпеки ошб, якi беруть участь у кримшальному судочинствi", "Про державний захист працiвникiв суду i правоохоронних органiв", "Про органiзацiйно-правовi основи боротьби з оргашзованою злочиннiстю", Кримшальний кодекс Укра!ни та Кримiнальний процесуальний кодекс Укра!ни, iншi законодавчi акти та мiжнароднi угоди та договори, учасником яких е Укра!на та вiдомчi нормативнi акти.
Загальнi заходи попередження злочишв визначаються державною програмою. До них необхщно зарахувати подальше тдвищення матерiального добробуту, культурного рiвня i свiдомостi громадян; пiдвищення рiвня освiти; пiдвищення рiвня професiйно! майстерносп правоохоронних органiв, зокрема щодо розкриття групових злочинiв; удосконалення основних сощальних iнститутiв нашого суспiльства i сощального контролю за особами, схильними до вчинення злочишв тощо [3, с. 11].
Попередження злочишв, що вчиняються оргашзованими злочинними групами, передбачае дда на !! члешв за допомогою негласних сил, засобiв i методiв з моменту здiйснення пiдготовчих
дш i до закiнчення злочину. Основна мета ще! ди - припинення злочину, тобто виявлення ушх обставин вчинення злочину, ушх його учасниюв i !х конкретно! ролi у злочиннш дiяльностi, виявлення причин та умов, яю сприяють формуванню групи i здiйсненню нею злочинiв.
Як правильно зазначав А. П. Закалюк, цей термш переважно вживають щодо певно! загрози, яка iснуе. Запобтання означае дiяльнiсть, що перешкоджае вчиненню злочинiв. Мета запобiжно! дiяльностi - перешкодити вчиненню злочинiв, скоротити !хню дiяльнiсть i тим самим зменшити розмiри злочинностi [4, с. 318].
Словники укра!нсько! мови слово "запоб^ти" визначають, як синонiм "вщвертати", як усунення певно! бщи, небезпеки [5, с. 210].
Отже, термш "вщвернення" доцшьно застосовувати щодо випадкiв усунення загрози вчинення конкретного злочину ("вщвернення злочину"). З ще! причини словосполучення "вщвернення злочинносп" потрiбно уважати таким, що не мае реального змюту, осюльки термiн "злочиннiсть" збiрний i не вiдображае конкретно! загрози. 1сторично склалося так, що пiд вщверненням злочинiв розумiють дiяльнiсть, спрямовану на унеможливлення вчинення злочишв, що перебувають на стадi! задуму або пщготовки (ст. 14 КК Укра!ни). Якщо злочин зупинений на стадi! замаху (ст. 15 КК Укра!ни) або тд час його вчинення (для продовжуваних злочишв), то таю ди прийнято називати припиненням злочину (рос. "прекращение", "пресечение"). Термш "припинення" означае примус когось припинити робити щось, призупинення силою, рiзким втручанням, i цшком вiдповiдае праксеологiчному змiсту примусового зупинення злочинних дш.
Термiн "профшактика" (вiд грец. рrорhуlаktikоs - запобiжний) традицiйно розумiють як дiяльнiсть, спрямовану на унеможливлення вчинення злочишв, щодо здшснення яких ще не сформований злочинний намiр [6, с. 845].
У пщроздшах (БОЗ, ВБ, КР, БНОН, ДСБЕЗ, КЗ, БЗПТЛ) ОВС насамперед необхщно сконцентрувати усю шформащю, що надходить iз рiзних оперативно-розшукових джерел, для подальшого !! використання. Крiм того, вивчення потребують матерiали справ оперативного облiку, кримiнального провадження, результата проведення рейдiв тощо. На основi аналiзу вихiдно! iнформацi! плануються заходи щодо виявлення конкретних обставин, уточнення та перевiрки отриманих даних, а також усунення виявлених причин i умов, що сприяють учиненню групових злочишв.
Планування е одним iз заходiв органiзацiйно-управлiнського забезпечення оперативно-розшуково! профiлактики. Воно полягае у найращональшшш органiзацi! процесу здiйснення гласних i негласних заходiв, що забезпечують виконання оперативно-профшактичних завдань. Оперативно-розшукове планування - це конструктивна дiяльнiсть керiвництва ОВС чи оперативного пiдроздiлу (окремо взятого пращвника), яка полягае у визначенш конкретних завдань, що випливають iз аналiзу оперобстановки, висуненнi обгрунтованих передбачень (версiй) щодо обставин, пов'язаних зi злочинними подiями, можливих варiантiв !х розвитку та виборi на цш основi найдоцiльнiших оперативно-тактичних заходiв.
Планування заходiв щодо запобiгання злочинам - це своерщна модель надзвичайно мшливо! обстановки ситуацi!, коли здшснюються тi чи iншi заходи, i при цьому виникае гостра потреба спланувати таю заходи, вибрати оперативно-профшактичш прийоми (або !х комбiнацiю), що якнайкраще забезпечують виконання поставлених завдань у сти^ термши силами i засобами, якi е в розпорядженш оперативного пiдроздiлу, за найменших затрат i безумовного дотримання законностi.
Р. С. Белюн пiд технiкою планування протидп злочинам розумiе переважно зовшшнш (матерiальний) вираз уявного плану дш спiвробiтника, тобто матерiалiзацiю його тактичного задуму, що визначае характер i черговють проведення слiдчих дiй та оргашзацшно-техшчних заходiв, взаемодiю з фахiвцями, оперативними спiвробiтниками галузевих служб, представниками громадськосп [7, с. 714].
Саме ж планування конкретних оперативно-розшукових заходiв - це насамперед розумова дiяльнiсть, яка включае визначення i фшсування у письмовiй формi конкретних напрямiв i порядку застосування сил, засобiв i методiв ОРД.
На наш погляд, науково обгрунтоване планування боротьби 3i злочинами, що вчиняються оргашзованими злочинними групами, допомагае усшшно виконувати такi органiзацiйнi завдання:
- визначати найперспективнiшi шляхи боротьби з указаними оргашзованими групами на вщповщний перюд часу;
- забезпечувати цшеспрямованють i наступальнiсть у попередженнi та розкритп (документуваннi) злочинiв, учинених оргашзованими групами;
- маневрувати з метою найефектившшого застосовування оперативно-розшукових методiв i засобiв;
- органiзовувати взаемодiю i комплексне використання можливостей ушх служб оргашв внутршшх справ, а також вщповщних державних i громадських оргашзацш;
- пiдвищувати оперативну готовнiсть сво!х пiдроздiлiв, швидко i результативно реагувати на ускладнення оперативно! ситуацп i виникнення надзвичайних подш;
- усунути дублювання в дiяльностi окремих шдроздшв i працiвникiв оперативних служб, не допускати розпорошення сил i засобiв ОРД;
- органiзовувати чiткий контроль за своечасним i належним виконанням запланованих заходiв.
Цшнють складання плану iз застосування оперативно-розшукового заходу як управлшського рiшення полягае у тому, що вш охоплюе увесь комплекс основних оргашзацшних заходiв - вщ аналiтичноï роботи до контролю.
Обов'язковими попередшми умовами оперативно-розшуковоï профiлактики е виявлення та постановка кримшогенних ошб на один iз видiв опероблшу (оперативно-розшукова справа, справа контрольно-спостережного провадження, шформацшш системи i картотеки оперативно-розшукового та профшактичного призначення тощо). Тим самим забезпечуеться обгрунтованiсть початку оперативно-профiлактичноï роботи, цiлеспрямованiсть i планомiрнiсть ïï здiйснення, певнi узгодження у застосуванш вiдповiдних заходiв профiлактики, комбшоване використання гласних i негласних джерел шформаци, а також здiйснення дiевого контролю та надання практично!' допомоги у реалiзацiï оперативно-розшукових планiв.
Практика боротьби зi злочиннiстю, узагальнення законодавства i результата спещальних теоретичних дослщжень у цiй галузi дали змогу створити вщповщну систему оргашзацшно-тактичних форм запобтання злочинам пiдроздiлами ОВС, а саме: а) виявлення причин учинення злочишв та умов, що сприяють 1х учиненню, здiйснення заходiв для 1х усунення або нейтралiзацiï; б) виявлення осiб, вiд яких можна очшувати вчинення злочинiв, застосування заходiв з метою недопущення ними правопорушень; в) запобiгання пiдготовлюваним злочинам i припинення 1х на стадп пiдготовки чи замаху [7, с. 583].
На практищ трапляються i таю групи, в яких сшвучасники, маючи едину злочинну мету, порiвняно самостiйнi у сво1х дiях i можуть досягти цiеï мети незалежно один вщ одного. Це переважно групи, в яких уи сшвучасники беруть безпосередню участь у вчиненш злочину. У таких групах "вихщ iз гри" одного з виконавщв не може вплинути на досягнення злочинного результату i припинити дiяльнiсть злочинноï групи.
Проте у цих групах також потрiбно шукати шщатора, лiдера i шляхом дiï на нього нейтралiзувати активнiсть злочинноï групи, припинити ïï дiяльнiсть. У таких групах мiжособистiснi вiдносини переважно не в^^зняються стiйкiстю i часто розпадаються, досягши злочинного результату або ж за iзоляцiï лiдера. Вiд лщера, як вiдомо, часто залежить напрям дiяльностi групи, вирiшення конфлiктiв i розподш ролей у групi [8, с. 200].
Значно складшше попереджати злочини оргашзованих груп, що мають стшюсть i мiцнiсть злочинних зв'язюв. Це переважно групи злодiïв, грабiжникiв i осiб, що займаються розбоем.
У таких групах головну роль виконують оргашзатори (лщери), своечасне та умше виявлення яких у ходi оперативно-розшукових i слiдчих дiй може виршально вплинути на порушення внутр^рупових злочинних зв'язкiв, на розпад i лшвщащю злочинноï групи [9, с. 120].
Сшвробггники пiдроздiлiв (БОЗ, ВБ, КР, БНОН, ДСБЕЗ, КЗ, БЗПТЛ) ОВС повинш вести облiк ушх антисуспiльних груп на обслуговуванiй територи, з'ясовувати кiлькiсний та якiсний
склад таких груп, ïx цш, плани, поведшку групи, загалом i окремих ïï учасникiв, виявляти KepiBHe ядро групи, знати лщера.
Джерелами шформацп щодо вчинення злочинiв загальнокримiнальноï спрямованосп та економiчниx злочинiв можуть бути скарги i заяви громадян, повщомлення державних оргашв, громадських органiзацiй, адмшютрацп пiдприeмств i установ, матерiали кримшальних справ та данi оперативно-розшуковоï дiяльностi.
Пiсля того, як групу, вщ яко1' можна чекати вчинення злочишв, виявлено, подальша робота повинна бути спрямована на вивчення:
- форми юнування групи, тривалосп ïï функщонування, мiсць збору i здiйснення протиправних дш;
- складу групи, особових характеристик окремих учасниюв групи, психолопчного мшрокимату у групi, лiдируючого ядра;
- щльових установок i антисоцiальноï спрямованостi групи.
Результати такого вивчення, ïx своечасна i правильна ощнка допоможуть оперативним працiвникам краще спланувати попереджувальш заходи i здiйснити ïx на практицi.
Особливоï уваги при цьому потребують тi, що мають пiдвищену кримiногеннiсть, -антигромадськi групи шдлггюв i змiшанi групи, що складаються з дорослих рецидивiстiв i залучених до них неповнолiтнix.
Складна i коттка робота щодо попередження злочишв, шо вчиняються органiзованими злочинними групами, мае проводитися не тшьки пiдроздiлами (БОЗ, ВБ, КР, БНОН, ДСБЕЗ, КЗ, БЗПТЛ) ОВС, а й шшими службами оргашв внутршшх справ. Вона повинна здшснюватися у тюнш взаемодiï з громадськими оргашзащями, адмiнiстрацiею пiдприемств, установ i навчальних закладiв.
Спецiальнi заходи полягають у: виявленш та усуненнi обставин, яю сприяють формуванню i функцiонуванню злочинних груп; виявленш та лшвщацп злочинних груп, а також у запобтанш виникненню антисоцiальниx груп.
Спецiальна попереджувальна дiяльнiсть повинна здiйснюватися щодо конкретних злочинних груп i ïx учасниюв.
Форми i методи та^' дiяльностi можуть бути найрiзноманiтнiшими, обов'язково диференцшованими. Очевидно, не можна пiдxодити з однакових позицш до антисоцiальниx i злочинних груп, до рецидивюпв, що оргашзували злочинну групу, i рядових учасниюв, яю випадково опинилися у цш групi; до дорослих органiзаторiв i неповнолiтнix, залучених до злочинноï дiяльностi.
Вiдтак дiяльнiсть пiдроздiлiв (БОЗ, ВБ, КР, БНОН, ДСБЕЗ, КЗ, БЗПТЛ) ОВС щодо спещального попередження злочишв, що вчиняються оргашзованими злочинними групами, повинна здшснюватися за такими основними напрямами:
- виявленням антисощальних груп, яю сформувалися на антигромадськш основi i потенцшно можуть перерости у злочинш формування. Оперативнi пращвники повиннi звертати особливу увагу на антигромадсью групи пiдлiткiв;
- своечасним виявленням i вщокремленням як одного з найважливших i найдiевiшиx засобiв раннього попередження формування злочинних груп, у яких, як вщомо, неповнол^ш вчиняють найбiльшу кiлькiсть злочинiв;
- виявленням причин i умов, яю сприяють формуванню конкретних антисощальних груп, ïx зовшшшх зв'язюв, цiльовоï установки i антигромадськоï спрямованостi;
- встановленням характеру змюту i способiв антигромадськоï дiяльностi груп, ïx антисоцiальноï спрямованосп;
- визначенням виду кожноï злочинноï групи (органiзована, за попередньою змовою, без попередньоï змови, з розподшом ролей або без тощо).
Основним елементом запобтання злочинам, якi вчиняються оргашзованими злочинними групами, е оперативно-розшукова профшактика. Вона мае три рiвнi:
- виршення великих сощальних, економiчних та шших життевих проблем, що гарантуе безпосереднш планомiрний вплив на уш вияви антигромадськоï поведiнки;
- здшснення впливу на конкретнi соцiальнi групи, в яких вщбуваються негативнi явища, зокрема, оперативне усунення рiзних недолтв, виявлених у життi колективу (соцiальноï групи);
- iндивiдуальна профiлактична робота - позитивне замщення системи щннюних орiентирiв особи, поведiнка якоï заслуговуе на особливу увагу.
Основними тактичними прийомами запобтання злочинам, що готуються, е:
- вплив на особу з метою ïï добровiльноï вщмови вщ реалiзацiï злочинних намiрiв (проводиться безпосередньо оперативним пращвником, а також за допомогою конфщенпв);
- усунення причин та умов, якими мае намiр скористатися особа;
- штучне створення обстановки, що виключае або ютотно ускладнюе можливють учинення злочишв (застосування оперативноï комбiнацiï);
- притягнення особи до вщповщальносп (кримiнальноï, адмiнiстративноï, дисциплiнарноï) за здiйснення пiдготовчих дш;
- затримання на гарячому пщ час замаху на вчинення злочину.
Висновки. Отже, основними завданнями пщроздшв (БОЗ, ВБ, КР, БНОН, ДСБЕЗ, КЗ, БЗПТЛ) ОВС у запобтанш злочинам, що вчиняються оргашзованими злочинними групами, е: усунення та нейтралiзацiя передумов створення та дiяльностi оргашзованих злочинних груп; запобтання, виявлення i припинення злочишв та шших правопорушень, що вчиняються учасниками оргашзованих злочинних груп, притягнення цих ошб до вщповщальносп тощо.
1. Алексеев А. И. Оперативно-профилактическое наблюдение / А. И. Алексеев, Г. К. Синилов. -М. : ВНИИ МВД СССР, 1978. - 211 с. 2. Овчинский С. С. Оперативно-розыскная профилактика : лекция / С. С. Овчинский ; МВД СССР. - Караганда : Карагандинская высш. шк. МВД СССР, 1982. -24 с. 3. Шляпочников А. С. Общие меры предупреждения преступности / А. С. Шляпочников. - М. : Знание, 1972. - 205 с. 4. Закалюк А. П. Курс сучасног украгнськог криминологи: теор1я i практика : у 3 кн. / А. П. Закалюк. - К. : Видавничий Дiм "1н Юре", 2007. - Кн. 1 : Теоретичт засади та iсторiя украшськог кримiнологiчноï науки. - 424 с. 5. Тлумачний словник укратськог мови / укл. Т. В. Ковальова, Л. П. Коврига. - Х. : Синтекс, 2002. - 672 с. 6. Мiжнародна полщейська енциклопедiя : у 10 т. / [В. В. Коваленко, Ю. I. Римаренко, В. Я. ТацШ, Ю. С. Шемшученко]. - К. : АтЫа, 2010. - Т. 7. Адмiнiстративно-правове забезпечення полщейськог дiяльностi. - 1120 с. 7. Белкин Р. С. Криминалистическое учение о фиксации доказательственной информации / Р. С. Белкин // Курс криминалистики : учеб. пособ. для вузов. - 3-е изд., доп.. - М. : Юнити-Дана, 2001. - 837 с. 8. Фокс В. Введение в криминологию / В. Фокс. - М. : Прогресс, 1980. - С. 200-201. 9. Быков В. М. Некоторые вопросы тактики выявления организаторов преступных групп / В. М. Быков, А. М. Царегородцев // Проблемы борьбы с преступностью. - Омск : Изд. Омской высш. шк. милиции МВД СССР, 1976. - С. 120-126.
