CC BY
10
13. Mahmud А. Arterial stiffness is related to systemic inflammation in 2005. - V. 46. - P. 1118.
essential hypertension / A. Mahmud, J. Feely // Hypertension. -
Реферат
ВЗАИМОСВЯЗЬ СОДЕРЖАНИЯ МАРКЕРОВ ВОСПАЛЕНИЯ И СУТОЧНЫХ КОЛЕБАНИЙ АРТЕРИАЛЬНОГО ДАВЛЕНИЯ У БОЛЬНЫХ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА В СОЧЕТАНИИ С ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ Кудря И.П.
Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, гипертоническая болезнь, цитокины.
Целью исследования было определение взаимосвязи между содержанием провоспалительных и противовоспалительных цитокинов, хронической сердечной недостаточностью и суточными колебаниями артериального давления у больных ишемической болезнью сердца в сочетании с гипертонической болезнью. Исследовано 35 больных с выше упомянутой патологией. Проводили круглосуточное мониторирование электрокардиограммы и артериального давления, исследовали провоспалитель-ные и противовоспалительные цитокины. Согласно полученным результатам у больных ишемической болезнью сердца в сочетании с гипертонической болезнью наблюдается взаимосвязь между маркерами воспалительного процесса - прямая зависимость между провоспалительными (интерлейкин-1р, -6, -8) и противовоспалительным цитокинам (интерлейцин-10), обратная между уровнем С-реактивного белка и фактором некроза опухолей-альфа. Установлено повышение уровня интерлей-кина-6 у больных ишемической болезнью сердца в сочетании с гипертонической болезнью, осложненных хронической сердечной недостаточностью II-А, II-Б стадий по Н.Д. Стражеско, В.Х. Василенко и III-IV функциональным классом по NYHA. Определена достоверная корреляционная связь между интерлейкина-1р, -6, -10 и суточными колебаниями артериального давления у больных ишемической болезнью сердца в сочетании с гипертонической болезнью.
Summary
CORRELATION BETWEEN CONTENTS OF INFLAMMATION MARKERS AND DAILY FLUCTUATIONS OF ARTERIAL PRESSURE IN PATIENTS WITH CORONARY ARTERY DISEASE COMBINED WITH ESSENTIAL HYPERTENSION Kudrya I. P.
Key words:. Coronary artery disease, essential hypertension, cytokines.
The study was aimed to determine the correlation between the content of pro-inflammatory and antiinflammatory cytokines, chronic heart failure and daily fluctuations in arterial pressure in patients with ischemic heart disease combined with essential hypertension. 35 patients with the above mentioned pathology were subjected to round the clock ECG and blood pressure monitoring. We also studied proinflammatory and anti-inflammatory cytokines. According to the results obtained patients with coronary artery disease combined with essential hypertension show the correlation between inflammatory markers as a direct relationship between pro-inflammatory (interleukin-1 p, -6, -8) and anti-inflammatory cytokines (interleyt-sin-10), between the level of new C-reactive protein and tumor necrosis factor-alpha. There has been established the increase of interleukin-6 in the patients with coronary artery disease combined with essential hypertension complicated by congestive heart failure II-A, II-B stages by N.D. Strazhesko, W.H. Vasilenko and III-IV functional class by NYHA. We have determined the reliable correlation between interleukins-1 p, -6, -10 and daily fluctuations in arterial pressure in these patients.
УДК 615.851+616.89+159.9] :616-07.001 Курило В. О.
ПСИХОФЕНОМЕНОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА Ж1НОК 13 РОЗЛАДАМИ ОСОБИСТОСТ1 I С1МЕЙНОЮ ДЕ3АДАПТАЦ1ЕЮ
Запорiзький державний медичний уыверситет
У данш публ1кацИ представлено результаты спец{ал{зованого клтжо-психофеноменолог{чного обстеження жток гз розладами особистост{, що мають м{сце разом гз ознаками &мейног деза-даптацгг. Проведений анал{з компонент{в психотерапевтичног д{агностики, окремо ж виявлених в них кл{тчних психотерапевтичних ефект-синдром{в.
Кпючов1 слова: смейна дезадаптаця розлади особистост1, психотерапевтична д1агностика, кл1ннн1 психотерапевтичн1 ефект-синдроми.
Особливост амейних вщносин та Тх функцю- жшок. Тому дат феномени е обумовпеними вза-нування е шдикатором в рядi психопатолопчних емодiею со^альних, психолопчних, со^ально-розладiв. Серед таких розладiв особливе мюце психолопчних та бюлопчних чинниш [1, 2, 8]. за специфiчнiстю займають розлади особистосл Специфiчнi розлади особистосп, Тх кл^чы
[4, 5, 10]. прояви, переб^, патогенетичн особливост та
Розлади особистост виявлен в одного з а- питання фармакотерапп й психотерапп е доста-мейноТ пари часпше за все впливають на розви- тньо вивченою проблемою [4, 6, 13]. ток амейноТ' дезадаптаци. По рiзному проявля- Однак слщ зазначити, що по сьогодн вщзна-
ються розлади особистост як в чоловтв, так i у чаються пробти у психотерапевтичному супро-
водi жшок iз нестiйким, демонстративним, три-вожним та залежним розладами особистост у поeднаннi iз амейною дезадаптацieю. Не розро-бленими залишаються прийоми психотерапев-тичноТ дiагностики цих контингент та засобiв, форм й методiв / методик / техык Тх подальшоТ психотерапевтичноТ корекцп, спрямованоТ на «мшеш» iндивiдуальних психопатологiчних явищ в жшок, а також порушень амейного функ-цiонування на рiзних рiвнях [7 - 9, 11].
Особливо важливими е моменти практично' психотерапевтичноТ дiагностики жiнок iз розладами особистост за допомогою клшко-психофеноменологiчного методу, яка вщобра-жуе психiчний стан, особливостi особистiсних реакцш на ¡снуюче захворювання, а також реак-
цiй на пiдбiр й реалiзацiю психотерапп [3, 12].
Актуальнють вищезазначених питань й обу-мовила проведення наступного дослщження з наступною розробкою системи психотерапп та психопрофтактики сiмейноТ дезадаптацп.
Контингенти обстежених
Нами було обстежено 150 профтьних па^е-нтiв, серед яких - 50 одружених жшок iз розладами особистост (нестiйким, демонстративним, тривожним, залежним) склали першу групу. До-датково було обстежено 50 амейних пар, в яких були здоровi жшки - друга група.
Кiлькiсна представленють контингентiв вщо-бражена на рис. 1
50 жшок п [)01.1Ядами ос об II,
Група !
их пар, в яких с щоров! жшки
/ 'рупи 2
Рис. 1. - Кльксна представленють контингент1в обстежених
Пщкреслимо, що за перюд наших спостере-жень й психотерапевтичного супроводу профн льних контингентiв кожнiй з па^енток був виста-влений психотерапевтичний дiагноз згiдно вимог клiнiчноТ психотерапп.
Мета дослiдження Виявити клiнiко-психофеноменогiчнi характеристики жшок iз розладами особистост у межах iснуючоТ сiмейноТ дезадаптацп
Завдання дослiдження:
1. Виявити клшко-психопатолопчш межi роз-ладiв особистостi обстежених жшок.
2. Провести повно об'емне клшко-психофеноменолопчне дослiдження ж1нок iз розладами особистостi у межах амейноТ дезадаптаци.
3. Визначити частоту зус^чаемосп клiнiчних психотерапевтичних ефект-синдромiв, котрi бу-дуть залученi до розробки показань й протипо-казань до психотерапп, «мшенями» яких е озна-ки сiмейноТ дезадаптацп у жшок iз розладами особистостi.
Матерiали та методи дослщження
Методи дослiдження - клшко-психопатологiчний, клшко-психофено-
менологiчний, статистичний.
Методики дослщження - методики кл^чноТ психiатричноТ дiагностики в ракурсноТ пато-нозо-синдромальноТ квалiфiкацiТ; психотерапевтична бесiда; етолопчна дiагностика; вивчення психоанамнезу; спе^альы дiагностичнi (феноменнi) прийоми; дiагностика кл^чних психотерапевти-чнихефект синдромiв (КПЕС).
Результати та 1х обговорення На пщфунт клiнiко-психопатологiчного аналн зу розладiв особистост серед контингентiв пер-шоТ групи нами була визначена нозолопчна при-належнiсть у межах розладiв особистостк В нiй жiнок, страждаючих на нестшкий розлад особис-тостi, 10 (20,0 %), на демонстративний - 17 жъ нок (34,0 %), на тривожний розлад особистостi -11 жшок (22,0 %), на залежний розлад особисто-стi - 12 жшок (24,0 %).
Для бтьш наочного вiдображення результа-^в клiнiко-психопатологiч-ного аналiзу континге-нтiв обстежених надаемо табл. 1.
Таблиця 1
Анализ представленост/' розлад1в особистост/' у перш1й груп обстежених
Вид розладу особистост Ктьюсна характеристика представленост
Нестшкий 10 жшок (20,0 %)
Демонстративний 17 жшок (34,0 %)
Тривожний 11 жшок (22,0 %)
Залежний 12 жшок (24,0 %)
Психотерапевтичнi дiагностичнi заходи у клн нiцi розладiв особистостi серед жiнок проводилось за стандартизованою схемою, котра скла-далася з наступних структурних компонент.
Використан нами компоненти психотерапев-тичноТ дiагностики та Тх змiст вщображено у табл. 2.
Першим компонентом психотерапевтичноТ дiагностики ж1нок iз розладами особистостi була психотерапевтична бесща, що мае комушкатив-ну, iнформативну, дiагностичну та куративну функцю Психотерапевтична бесiда використо-вувалась нами у формам неструктурованого клн нiчного iнтерв'ю з акцентом на домшанту нара-тивного або ж «глибинного» iнтерв'ю. Дана варн а^я цього заходу використано для реконструкци «iсторiТ життя» пацiенток з розладами особисто-стi.
Взагапi психотерапевтична бесща використо-вувалась iз спробами й спрямуванням на вста-новлення психотерапевтичного контакту та про-яснення базових проблем жшок iз розладами особистосп, у яких в сiмейнiй парi було дiагнос-товано прояви амейноТ дезадаптацiТ.
Слiд зазначити, що у представниш кожного з типу розладу особистост достатньо по-рiзному складалися особливост комунiкативноТ функцiТ. Так, психотерапевтичний контакт у першш групi бiльш продуктивно був реалiзований серед жн нок, страждаючих на демонстративний (67,3 %) та тривожний (82,6 %) розлад особистосп, менш продуктивно - з хворими на нестшкий (42,7 %) та залежний (34,4 %) розлад особистостк
Рiвень продуктивностi психотерапевтичного контакту у другш групi з психiчною нормою був бiльш високим i виражався у швидкому форму-ваннi психотерапевтичного контакту (91,4 %), що переходив надалi у альянс.
Другим компонентом психотерапевтичноТ дiа-гностики було клшко-етолопчне дослiдження в
Данi компоненти представляють певний ушвер-сальний набiр методiв, послiдовно спрямованих на реалiзацiю психотерапевтичноТ дiагностики.
Таблица 1
Компоненти реал/зованоТ психотерапевтичноТ дагностики
умовах психотерапевтичного сеансу, що мютило аналiз спостережених серед па^енток ознак не-вербальноТ поведiнки та елементiв рухових ак-тiв.
Так, у пацiенток першоТ групи мали мiсце на-ступн етологiчнi ознаки. У пацiенток з нестшким (56,9 %) та тривожним (57,5 %) - поза розмiрко-вування у поеднаннi з позою зосередженосп, а у пацiенток iз демонстративним (68,1 %) - пози самонасолоди, у па^енток iз залежним (87,1 %) - субмiсивна.
Па^ентки другоТ групи за своТми етолопчни-ми характеристиками мали бiльш широкий дiа-пазон позних особливостей, котрi не дозволяли видiлити найбiльш виражен етологiчнi ознаки.
Наступний компонент психотерапевтичноТ дн агностики - сбiр психоанамнезу - проводився за традицшною схемою у межах психотерапевтичноТ бесщи.
З попередшх компонентiв дiагностики та результат Тх аналiзу використовувались у послн довностi четвертий та п'ятий. Головна Тх мета була у визначенн КПЕС, ступеню Тх зус^чае-мостi та адекватностi етолопчним ознакам.
Пiд КПЕС у сучаснш кпiнiчнiй психотерапп розумiють комплекси кл^чних, психологiчних, поведiнкових проявiв, виникаючих в процес (ре-зультатi) реалiзацiТ того або шшого методу пси-хотерапп.
У клiнiко-психофеноменологiчному дослн дженнi КПЕС у жшок iз розладами особистост i сiмейною дезадаптацiею, нами були виявлен частiше за все наступи КПЕС. Данi ефект-синдроми, Тх кл^чш прояви та Тх етолопчы па-терни представлено нижче у табл. 3.
Таблиця 3
Прояви КПЕС стосовно Тх етологчних патерн1в
КПЕС Групи КПЕС К^шчш прояви Етолопчш патерни
ПпноТдний Синдроми типов^ нормальш. Звуження свщомосп, гiпокiнезiя, гiпомiмiя, вiдсутнiсть реакцп на сенсорнi стимули поза вербальним контактом з терапевтом (зформований рапорт). гiпокiнезiя, гiпомiмiя
Каталептичний Синдроми типов^ нормальш. Рiзке звуження свiдомостi, гiпокiнезiя, гiпомiмiя, вiдсутнiсть реакцп на сенсо-рш стимули, руховi феномени в ситемi довiпьно регульеваноТ попереково-смугастоТ мускулатури акшетико-ригщного типу («вiскоподiбна гнучкiсть») i скпаднi ззовнi цiпеспрямованi поведiнковi акти вщповщно до фабули навю вання каталепЫя
№ Назва компоненту Змют компоненту
1. Психотерапевтична бес1да Базовий метод отримання шформацп про патента, шзнання й усвщомлення психiчних проявiв на пщфунт вербальноТ i емфатико-штонацшноТ комушкацп.
2. Кп1нмо-етолог1чна д1агностика СпоЫб дiагностики невербально! поведiнки за допомогою кшшко-етолоп-чного пiдходу, результати якого дозволяють сшвставити поведiнковi реакцп iз вербальною продук^ею.
3. Вивчення психоанамнезу Сбiр даних при юнуванш катамнестичного перiоду спостереження у випадках, коли па-цiенти звертались за допомогою до спецашслв психоТчного профтю.
4. Кп1нто-психофеноменолог1чне достдження Доспiдження виражених специфiчних феноменiв, спостережених у процес психотерапевтичного контакту й психотерапевтичних заходiв.
5. Д1агностика кп1н1чного психотерапевтичного ефект-синдрому Розпiзнання комплексу кшшчних, психопогiчних, поведiнкових проявiв, виникаючих в процес (резупьтатi) реа^зацп того або шшого методу (методики, техшки) психотерапп.
6. Проведення ракурсного кл1нто-психопатолог1чного достдження Виявлення й розпiзнання кшшко-психо-патолопчних порушень, притаманних даному контингенту.
Просоночний Синдроми типовi, нормальнi. Змiнене сенсорне сприйняття навколишнього з вiдсугнiсгю можливостi цтес-прямованоТ руховоТ реакцп i суб'ективно-крнтичного диференцiювання ютин-ностi того, що сприймаеться мiмiка розгубленост
Психовегетативний Синдроми типов^ нормальнi. Варiант повнообсяжного суб'ек тнвно-почуттевого спектра вiдчуттiв вщповщ-но терапевтичнш фабулi з вiдповiдним емоцiйним аранжуванням помiрне психоемоцш-не зворушення
Релаксацмний Синдроми типовi, нормальнi. Переживання стану пасивного пильнування i нейтрально-позитивного емо-цiйного тла зi збереженою, але не задiяною можливютю активно-експресивноТ реакцп агошчна поза
Ппомнестичний Синдроми типовi, нормальнг Зниження репродукцп негативно-змальованих переживань зi зменшенням Тх-ньоТ яскравостi й почуттевоТ жвавост й змiнена репродукцiя з нейтралiзацiею (iнверсiею) знака емоцiйного супроводу мiмiка замисленостi
Полiморфно-конформний Синдроми типовi, нормальнi. Пперконформш реакцп i поведiнка, конгруентнi терапевтичнш фабулi з ппер-позитивним емотивним реагуванням. поза i мiмiка уваги постiйний очний контакт посмшка
lстерiформний Синдроми атиповi, пародоксальнi. Виражена демонстративнють з пщвищенням експресивностi емоцшноТ, руховоТ, мiмiчно''', вегетативноТ, емфатико-штонацшноТ активностi в представлен-нi (презентацп) хворобливих переживань з можливою змiною змютовноТ фа-були мiмiка страждання мiмiка плачу ютерич-ний смiх, аутогрумшг
Експлозивний Синдроми атипов^ пародоксальнi. Поява вираженоТ, як правило негативно!, поведшковоТ вербальноТ, емоцшноТ, емфатико-штонацшноТ реакцп в процесi терапевтичного контакту з еле-ментами агресивностi елементи агонютич-ноТ поведiнки вербальна i переадресована агреЫя
«Афективного мутизму» Синдроми атиповi, пародоксальнi. Тотальна вербальна редук^я (клiнiчно близька до психогенного мутизму) як спонтанна, так i викликана, що супроводжуеться багатими гiпермiмiчними i пантомiмiчними проявами полiморфнi мiмiчнi комплекси мiмiка плачу пщвищена моторика рук
Аверсивний Синдроми атиповi, пародоксальнг Виражена вербальна, поведшкова з вегетативним супроводом реак^я не-прийняття в процес терапевтичного контакту мiмiка вiдрази, пре-зирства
Псевдопуерильний Синдроми атиповi, пародоксальнi. Демонстрацiя вербальних i поведiнкових iнфантильно-регресивних феноме-нiв зi збереженням психотерапевтичного контакту й утриманням ситуацшно-го контролю аутогрумiнг, смiх, мн мiка хитрощiв, посмн шка
Отриман ж оцшки розподту КПЕС серед об-стежених пацiенток вщображено на рис 2.
Так, у першш групi аверсивний КПЕС зустрн чаеться iз частотою - 3,0 %, КПЕС «афективного мутизму» зустрiчаеться iз частотою - 3,0 %, пп-ноТдний з частотою - 18,5 %, гiпомнестичний -12,4 %, ейдетичний - 0,4 %, експлозивний КПЕС зустрiчаеться iз частотою - 1,2 %, iстероформ-ний КПЕС - 0,5 %, каталептичний з частотою -8,8 %, полiморфно-конформний - 8,0 %, просо-ночний - 15,0 %, псевдопуерiльний - 1,4 %, пси-ховегетативний - 8,3 %, резистентний - 0,29 %, релаксацiйний КПЕС - 13,6 %, «терапевтичноТ параноТ» дiагностовано - 2,3 %, фксацшний -3,3 %.
В другiй групi аверсивний КПЕС зус^чаеться iз частотою - 1,1 %, КПЕС «афективного мутизму» зустрiчаеться iз частотою - 0,3 %, гiпноТдний з частотою - 18,4 %, гiпомнестичний - 4,3 %, ейдетичний - 0,5 %, експлозивний КПЕС зустрн чаеться iз частотою - 8,0 %, iстероформний КПЕС iз частотою - 7,0 %, каталептичний з частотою - 8,7 %, полiморфно-конформний - 5,0 %, просоночний - 14,5 %, псевдопуерiльний - 0,9 %, психовегетативний КПЕС - 8,4 %, резистентний - 7,0 %, релаксацiйний КПЕС - 13,3 %, «терапевтичноТ параноТ» дiагностовано з частотою - 0,5 %, фiксацiйний КПЕС - 2,1 %.
Вiдображення КПЕС у зазначених групах представлено на рис. 2 i рис. 3.
□ аверсивний
□ афективного мутизму
□ ппнощний
□ ппомнестичний □ейдетичний
□ експлозивний
□ iстероформний
□ каталептичний
□ полiморфно-конформний
□ просоночний
□ псевдопуерiльний
Рис. 2. - В1дображення КГ
Аналiзуючи отриманi результати, можливим е пщкреслити, що у всiх категорiях пацiентiв най-бiльш вираженими КПЕС е ппноТдний, просоно-
у перш1й груп обстежених чний та релаксацшний. У категорп 1 досить ве-ликi показники стосовно дiагностованих КПЕС мае ппомнестичний.
□ аверсивний
□ афективного мутизму
□ ппноУдний
□ г1помнестичний
□ ейдетичний
□ експлозивний
□ ктероформний
□ каталептичний
□ пол1морфно-конформний
□ просоночний
□ псевдопуертьний
Рис. 3. - Вiдображення КПЕС у другiй врут обстежених
Висновки
Таким чином, у жшок i3 розладами особисто-CTi i амейною дезадаптацieю нами було видте-но й проаналiзовано компоненти психотерапев-тично'Г дiагностики: психотерапевтична бесiда, клiнiко-етологiчна дiагностика, сбiр психоанамнезу, клiнiко-психофеноменологiчне дослщжен-ня, дiагностика КПЕС, проведення ракурсного клшко-психопатолопчне дослiдження.
Проведено спецiалiзоване кшнко-психофеноменологiчне обстеження ж1нок i3 не-стiйким, демонстративним, тривожним, залеж-ним розладом особистост та сiмейною дезадап-тацieю. Особлива увага придiлялась формуван-ню психотерапевтичного контакту у бесд а та-кож клiнiко-етологiчнiй дiагностицi пiд час психотерапевтичного контакту.
Встановлено частоту зус^чаемосп КПЕС. Пщкреслено, що у пацieнток iз специфiчними розладами особистостi при iснуваннi ознак d-мейно'Г дезадаптацп найбiльш вираженими е пп-но'щний, просоночний та релаксацшний КПЕС.
Лiтература
1. Агарков С. Т. Супружеская дезадаптация / Агарков С. Т. - М. : Эдиториал УРСС, 2004. - 256 с.
2. Агишева Н. К. О факторах, определяющих межличностные отношения супругов / Н.К. Агишева, А.К. Агишева // Материалы
Реферат
ПСИХОФЕНОМЕНОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ЖЕНЩИН С РАССТРОЙСТВАМИ ЛИЧНОСТИ И СЕМЕЙНОЙ
ДЕЗАДАПТАЦИЕЙ
Курило В. А.
Ключевые слова: семейная дезадаптация, расстройства личности, психотерапевтическая диагностика, клинические психотерапевтические эффект-синдромы.
В данной статье представлены результаты специализированного клинико-психофеноменологического обследования женщин с расстройствами личности, существующими вместе с признаками семейной дезадаптации. Проведен анализ компонентов психотерапевтической диагностики, в частности выявленных у них клинических психотерапевтических эффект-синдромов.
Summary
PSYCHO-PHENOMENOLOGICAL CHARACTERISTICS OF WOMEN WITH PERSONALITY DISORDERS AND FAMILY
DEADAPTATION
Kurylo V. А.
Key words: family deadaptation, personality disorders, psychotherapeutic diagnosis, clinical psychotherapeutic effect-syndromes.
This article presents the results of specialized clinical psycho-phenomenological survey of women with personality disorders, properties and associated signs of family maladjustment. Special attention is paid to the analysis of the components of psychological diagnosis, in particular, the clinical therapeutic effect-syndromes detected in women.
научно-исследовательской конференции. - Х., 1997. - С. 1115.
3. Гринвальд С. Г. Клинические психотерапевтические эффект-синдромы : клинико-теоретическое моделирование / Гринвальд С. Г. - Х. : Око, 2009. - 171 с.
4. Заседа Ю. И. Психотерапевтическая коррекция сексуальной дисфункции и супружеской дезадаптации при шизоидном расстройстве личности у мужчин / Ю. И. Заседа // Медицинская психология. - 2009. - Т. 4, № 4 - С. 65-69.
5. Касимова Л. Н. Специфические расстройства личности : (эпидемиология, критерии диагностики): учеб.-метод. пособие / Касимова Л. Н. - Нижний Новгород : НГМА, 2002. - 51 с.
6. Кочарян Г. С. Психотерапия сексуальных расстройств и супружеских конфликтов / Г. С. Кочарян, А. С. Кочарян. - М. : Медицина, 1994. - 224 с.
7. Психотерапия : Учебник. 3-е изд. / Под ред. Б. Д. Карвасарско-го. - СПб. : Питер, 2007. - 672 с.
8. Старшенбаум Г. В. Сексуальная и семейная психотерапия / Старшенбаум Г. В. - М. : Высшая школа психологии, 2003. -300 с.
9. Михайлов Б. В. Психотерапия : учебник для врачей-интернов высш. мед. учеб. заведений Ill - IV уровней аккредитации / Б. В. Михайлов, С. И. Табачников, И. С. Витенко, В. В. Чугунов. -Х. : Око, 2002. - 768 с.
10. Чугунов В. В. Клиника и дисциплинарная эволюция сексологи / Чугунов В. В. - К. : Здоров'я ; Х. : Око, 2000. - 600 с.
11. Чугунов В. В. Клиника и дисциплинарная история психотерапии. - 2-е изд. стереотипн. / Чугунов В. В. - К. : Здоров'я ; Х. : Око - Наука, 2008. - 768 с.
12. Чугунов В. В. Диагностика в психотерапии и психотерапевтический диагноз : [Учебное пособие] / Чугунов В. В. - Х. : Наука, 2010 - 304 с.
13. Эйдемиллер Э. Г. Тактика семейной психотерапии при психопатиях и психопатоподобных расстройствах подросткового возраста / Э. Г. Эйдемиллер // Семейная психотерапия при нервных и психических заболеваниях : труды Ленинградского психоневрологического института им. В. М. Бехтерева. - Л., 1978. - С. 64-75.
