CC BY
219Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 23 (62). № 1. 2010 г. С.85-93.
УДК 347.9
ПРОЦЕСУАЛЬН1 ОСОБЛИВОСТ1 РОЗГЛЯДУ СУДОМ СПРАВ ПРО ВИЗНАННЯ Ф1ЗИЧНО1 ОСОБИ БЕЗВ1СНО В1ДСУТНЬОЮ ТА ОГОЛОШЕННЯ II ПОМЕРЛОЮ
Шиманович О. М.
Тавршський нащональний ушверситеш ш В. I. Вернадського, Сшферополь, Украша
Статтю присвячено дослвдженню процесуальних особливостей розгляду судом справ про визнан-ня особи безвюно вiдсутньою та оголошення и померлою. Зокрема, дослiджуються питання тдсуднос-та, коло оиб, якi можуть бути заявниками, порядок пiдготовки цих справ до судового розгляду, предмет доказування, судове ршення та дй суду в разi появи особи, яку було визнано безвюно вщсутньою або оголошено померлою.
Ключовi слова окреме провадження, безвiсна вiдсутнiсть, оголошення фiзично1 особи померлою, презумпщя смертi особи, презумпщя знаходження особи в живих.
Визнання ф1зично1 особи безвюно вщсутньою та оголошення 11 померлою е нас-лщком встановлення судом у порядку окремого провадження зазначених у нормах ЦК та ЦПК Укра1ни обставин, юнування яких дае суду законну тдставу припускати стосовно ф1зично1 особи, мюце перебування яко1 невщомо, наявнють факту знаходження 11 в живих (безвюна вщсутнють) або факту смерт тако1 ф1зично1 особи (оголошення померлою). Таким чином, матер1ально-правовою тдставою судового р1-шення про визнання ф1зично1 особи безвюно вщсутньою або оголошення 11 померлою е презумпщя знаходження громадянина в живих або презумпщя смерт грома-дянина.
Справи про визнання ф1зично1 особи безвюно вщсутньою або оголошення 11 померлою носять яскраво виражений сощальний характер, причини якого зумовлеш перехiдним перюдом розвитку укра1нсько1 держави { суспшьства, попршенням на цьому фош кримшогенно1 обстановки, стихшними лихами природного та техногенного характеру, зростанням тероризму у свт, вшськовими конфлштами.
Проблемам, пов'язаним з порядком визнання ф1зично1 особи безвюно вщсут-ньою та оголошення 11 померлою, було присвячено науков1 пращ таких вчених, як Попов Ю. О., Блажеева В. В., Бобко В. Г., Чечот Д. М., Юрченко А. К. Але при цьому необхвдно враховувати, що з моменту 1х написання пройшов досить тривалий час. В Укра1ш вщбулись ютотш змши цившьного та цившьно-процесуального зако-нодавства 1 тому в переважнш бшьшосп щ дослщження не враховують певною мь рою вс1х змш, як мають мюце в суспшьних реатях сьогодення. I саме це спонукае нагальнють нового осмислення та наукового дослщження ц1е1 проблеми.
Метою ще1 статп е дослщження процесуальних особливостей розгляду судом справ про визнання ф1зично1 особи безвюно вщсутньою та оголошення 11 померлою.
Невизначенють правового положення особи, яка тривалий час вщсутня в мющ свого постшного проживання, створюе перешкоди у виконанш обов'язюв по вщно-шенню до ф1зичних чи юридичних ос1б, з якими ця особа знаходиться в певних осо-бистих немайнових чи майнових правовщносинах. 1снування справ про визнання
фiзичних ошб безвiсно вщсутшми або оголошення !х померлими зумовлеш необхщ-нiстю захисту майнових прав громадян, справи про правовий статус яких розгляда-ються судом, захистом штереив осiб, якi мають певш правовiдносини з особою, тривала вщсутшсть яко! позбавляе !х можливостi користуватись сво!ми правами. Крiм того, таке положення може призвести до порушення майнових прав i само! ще! особи, вщсутньо! в мiсцi свого постшного проживання, зi сторони шших осiб, на-приклад, при з^ханш на !! майно, при порушенш !! iнтелектуальних прав тощо. Врегулювати цю невизначенiсть, з урахуванням штерешв всiх осiб, прав яких вона може стосуватися, призваний шститут визнання фiзично! особи безвiсно вiдсутньою та оголошення !! померлою.
Для здшснення процедури по оголошенню фiзично! особи померлою або визнання !! безвiсно вiдсутньою законодавством передбачаеться спецiальний судовий порядок встановлення таких факпв у порядку окремого провадження. Особливiстю ще! категорп справ е те, що висновок суду про безвюну вiдсутнiсть фiзично! особи грунтуеться на юридичному припущеннi знаходження особи в живих, а при оголо-шеннi !! померлою - на юридичному припущенш смертi особи. Використання заяв-ником правово! презумпцп викликано тим, що у нього немае ^ як правило, не може бути доказiв вщповщно життя чи смерт певно! особи. Тому шляхом безпосередньо-го доказування цi факти встановити взагалi неможливо. У цш категорi! справ яскра-во проявляеться принцип активностi суду в процесс чого немае у змагальному про-цесi та деяке обмеження принципу змагальносп, яке характерне для справ окремого провадження. Це виправдано тим, що ршення суду суттево впливае на законш права та штереси вiдсутньо! особи, процесуальне право яко! на участь у процеш не може бути реалiзоване.
У разi тривало! вiдсутностi фiзично! особи за постшним мiсцем проживання та за вщсутносп вiдомостей про мiсце !! перебування, а також залежно вщ строку тако! вiдсутностi, заiнтересованi особи можуть у порядку статей 3, 4, 246 ЦПК i статей 43, 46 ЦК звернутись до суду iз заявою про визнання фiзично! особи безвiсно вiдсут-ньою або про оголошення !! померлою. Пщсудшсть дано! категорiй справ, на вщм> ну вiд бiльшостi справ окремого провадження, для яких встановлена виключна шд-судшсть, е територiальною альтернативною, оскiльки заява про визнання фiзично! особи безвiсно вiдсутньою або оголошення !! померлою мае подаватись до суду за мюцем проживання шщатора справи, заявника, або за останшм вiдомим мiсцем проживання (перебування) фiзично! особи, мiсцеперебування яко! невщоме, або за мiсцезнаходженням !! майна.
У цих справах повинш приймати участь заявники та заштересоваш особи. Про-те чинне законодавство не мютить легального визначення заявникiв i заiнтересова-них осiб. На вiдмiну вiд деяких iнших справ окремого провадження, ЦПК Укра!ни не вказуе не перелш осiб, якi вправi подати до суду заяву про визнання фiзично! особи безвiсно вщсутньою або оголошення !! померлою. Тому слщ виходити iз зага-льного положення цившьного процесу про те, що до суду може звернутися кожна особа, яка заштересована в змш правового стану вiдсутньо! особи (ст. 3 ЦПК). Для цього треба довести наявнють суб'ективного юридичного штересу. Наявнють у за-
явника юридичного штересу зумовлено тими правовими наслщками, яю породжуе факт визнання фiзично! особи безвюно вiдсутньою або оголошення !! померлою.
За укра!нським законодавством визнання фiзично! особи безвiсно вiдсутньою та оголошення !! померлою обумовлюе настання правових наслiдкiв, якi виявляють-ся у: правi на розiрвання шлюбу з безвiсно вiдсутньою особою у спрощеному порядку, тобто в органах РАЦСу; правi на припинення шлюбу з громадянином, який ого-лошений судом померлим; призначенi пенсш у разi втрати годувальника; встанов-леннi опiки над майном особи, яка визнана безвюно вщсутньою; правi на одержання утримання з майна безвюно вщсутньо! особи; вiдкриттi спадщини у випадку оголошення особи померлою; правi спадкування майна особи, яка оголошена померлою; правi кредиторiв вимагати погашення заборгованостi за зобов'язаннями безвiсно вiдсутнього громадянина; припинення дп довiреностi тощо.
Таким чином, як заявники можуть виступати: фiзичнi особи, яким встановлен-ня цих факпв необхiдне для здiйснення суб'ективних або охоронюваних законом iнтересiв (наприклад, дружина або чоловш, батьки, дiти, спадкоемщ); органи опiки та пiклування - при виршенш питань про вжиття заходiв щодо охорони майна безвюно вщсутнього; прокурор, органи державно! влади та мiсцевого самоврядування в разi необхiдностi захисту прав неповнол^шх дiтей; банк у випадку тривало! вщсут-ностi одержувача позички тощо.
Отже, заявниками можуть бути також юридичш особи, яю мають правову мету в одержаннi судового ршення. Але слiд погодитись з Бобко В. Г., який вважае, що органи внутршшх справ не можуть бути заявниками у цих справах. Це пояснюеться тим, що органи внутршшх справ не мають у справi матерiально-правово! заштере-сованостi, а також закон не надае !м права на звернення до суду в штересах iнших осiб. Крiм того, розшук громадян входить у службовi обов'язки органiв мiлiцi!. Тому органи внутршшх справ не можуть виступати заявниками й у сво!х власних штере-сах [1, с. 11].
Участь у справi заштересованих осiб визначаеться необхiднiстю захисту власних штерешв i можливiстю заявляти в разi потреби про порушення суб'ективних прав при встановленнi заявником юридичного факту. Заштересоваш особи можуть волод^и певними вiдомостями про мюце перебування громадянина i в разi !х залу-чення до учасп у справi можуть повiдомити суду, що, безумовно, мае позитивно вплинути на об'ективнють розгляду справи. Даш особи, як мають вiдомостi про м> сцезнаходження громадянина, не можуть залучатися до участi в процес як свiдки, якщо у них е заштересованють у результатах розгляду справи.
Заштересованими особами у справах про визнання особи безвюно вщсутньою та оголошення !! померлою е таю учасники процесу, як мають шший, нiж у заявни-ка, штерес незалежно вiд наявностi i характеру правового зв'язку мiж заявником i безвiсно вiдсутньою особою i на права яких вплине ухвалене в справi рiшення.
Блажеев В. В. вщносить цi справи до справ позовного провадження [2, с. 5]. Але з такою думкою погодитись важко. У таких справах немае сторш з протилеж-ними юридичними штересами, оскiльки в результат з'явлення особи пiд час провадження справи до ухвалення судового ршення виникае не сшр про право, а справа взагалi втрачае сшрний характер i провадження у нш мае бути закрите.
Вщповщно до ст. 247 ЦПК { з урахуванням вищевикладеного у заяв1 про ви-знання ф1зично1 особи безвюно вщсутньою або про оголошення 11 померлою повинно бути зазначено, для яко1 мети необхщно заявнику визнати ф1зичну особу безвю-но вщсутньою або оголосити 11 померлою. У тому випадку, якщо заява не мютить вказ1вку на мету звернення до суду, суддя повинен залишити заяву без руху та нада-ти заявнику строк для усунення цього недолшу. Якщо заявник у встановлений строк виконае вимогу судд1, заява вважаеться поданою в день первюного подання 11 до суду. 1накше заява вважаеться неподаною 1 повертаеться заявнику з ус1ма доданими до не1 документами.
Якщо визнання ф1зично1 особи безвюно вщсутньою або оголошення 11 померлою, виходячи ¡з зазначено1 у заяв1 мети, не створюе правових настдюв для заявни-ка у матер1ально-правовому сенс або ос1б, в штересах яких прокурором, органами державно1 влади чи мюцевого самоврядування подано вщповщну заяву, то суддя зобов'язаний вщмовити у порушенш провадження у справ1 про визнання ф1зично1 особи безвюно вщсутньою або оголошення 11 померлою за мотивом вщсутносп юридичного штересу.
У заяв1 про визнання ф1зично1 особи безвюно вщсутньою або оголошення 11 померлою окр1м мети повинш бути викладеш обставини, що тдтверджують безвю-ну вщсутнють ф1зично1 особи, або обставини, що загрожували смертю ф1зичнш осо-б1, яка пропала безвют1, або обставини, що дають тдставу припускати 11 загибель вщ певного нещасного випадку. Що стосуеться вшськовослужбовщв або шших ос1б, яю пропали безвют у зв'язку з военними д1ями, у заяв1 повинен бути зазначений день закшчення военних дш. 1ншими словами, заява повинна мютити вказ1вку на обставини, яю обгрунтовують прохання заявника про визнання особи безвюно вщсутньою або оголошення 11 померлою. Подання до суду заяви з порушенням зазначених ви-мог спричиняе залишення заяви без руху з призначенням заявнику розумного строку для усунення недолшв.
У заяв1 необхщно також зазначити, у яких правовщносинах перебувають заявник { особа, яку заявник просить визнати безвюно вщсутньою або оголосити померлою (с1мейних, цившьних, податкових тощо). Ця вказ1вка необхщна для обгрунту-вання правово1 мети заяви про визнання ф1зично1 особи безвюно вщсутньою або оголошення 11 померлою. Зазначення у заяв1 правово1 мети дае судщ можливють при прийнятп заяви до провадження визначити наявнють у заявника охоронюваного правом штересу для звернення до суду за захистом охоронюваного законом штере-су, склад заштересованих ос1б, яких слщ притягнути до участ в процесс 1 сукупнють необхщних доказ1в. До заяви також додаються квитанцп про сплату судового збору та витрат на шформацшно-техшчне забезпечення розгляду справи.
Хотшося б вщм1тити, що суддя не мае права вщмовити у прийнятп подано1 вдруге заяви про визнання особи безвюно вщсутньою або оголошення 11 померлою, якщо у задоволенш першо1 вимоги заявников1 було вщмовлено у зв'язку з тим, що строки безвюно1 вщсутносп, зазначеш у статях 43, 46 ЦК Укра1ни, не минули. Можливють повторного звернення до суду буде правом1рною тому, що обставини, якими заявник обгрунтовуе сво1 вимоги, будуть новими, не тотожними першим.
Вщповщно до ч. 4 ст. 234 ЦПК Укра1ни справи про визнання ф1зично1 особи безвюно вщсутньою чи оголошення 11 померлою розглядаються колепально в склад1 одного судд1 I двох народних засщател1в. Однак попередне судове засщання прова-диться суддею одноособово, оскшьки колепальнють складу суду передбачена лише для розгляду справи по суть
Одшею 1з самих характерних особливостей справ про визнання ф1зично1 особи безвюно вщсутньою або оголошення 11 померлою е специф1чний порядок тдготовки цих справ до судового розгляду, який регулюеться ст. 248 ЦПК. Специфша подготовки до судового розгляду справ про визнання ф1зично1 особи безвюно вщсутньою або оголошення 11 померлою виявляеться в тому, що цившьно-процесуальна норма: 1) детально регламентуе шдготовч1 дп суддц 2) конкретизуе обов'язок судд1 з1 збору доказового матер1алу (ч. 1 ст. 248 ЦПК); 3) приписуе суду вживання заход1в з охо-рони майна вщсутньо1 особи (ч. 2 ст. 248 ЦПК).
Так, суддя при шдготовщ справи до судового розгляду з'ясовуе, хто може дати свщчення про особу, мюцеперебування яко1 невщоме, також запитуе вщповщш ор-гашзацп за останшм вщомим мюцем проживання { за останшм мюцем роботи вщсу-тньо1 особи, органи внутршшх справ, вшськов1 частини про наявнють в1домостей щодо ф1зично1 особи, мюцеперебування яко1 нев1доме. При розгляд1 даних справ сл1д з'ясовувати, чи не е вщсутнють особи умисною, тобто чи не ховаеться вона вщ правоохоронних орган1в з метою уникнути в1дпов1дальност1, чи не знаходиться вона в розшуку, чи не ховаеться вщ вщбування покарання, чи не умисно ховаеться вщ сплати ал1мент1в або виконання 1нших ршень суду тощо.
П1сля прийняття заяви про визнання особи безвюно вщсутньою або оголошення 11 померлою суддя повинен вжити заход1в через органи ошки та тклування щодо встановлення оп1ки над майном особи, мюцеперебування яко1 нев1доме, якщо ошку над майном ще не встановлено. Це можливо зробити як при вщкритп провадження у справ1, так I при проведенш попереднього судового засщання.
Предмет доказування у справах про визнання ф1зично1 особи безвюно вщсут-ньою або оголошення 11 померлою представляе собою сукупнють матер1ально-правових факт1в (обставин), з якими норми цившьного права пов'язують виникнен-ня у суду законно1 презумпцп безв1сно1 в1дсутност1 особи або презумпци смерт1 в1д-сутньо1 особи.
В предмет доказування у справах про визнання ф1зично1 особи безвюно вщсут-ньою включаються наступш факти: 1) встановлення мюця проживання особи, стосо-вно яко1 порушено справу про визнання 11 безвюно вщсутньою; 2) вщсутнють особи у цьому мющ проживання; 3) день одержання останшх в1домостей про в1дсутню особу; 4) вщсутнють у мющ проживання ф1зично1 особи вщомостей про м1сце 11 пе-ребування протягом одного року з дня одержання останшх вщомостей про вщсутню особу; 5) неможливють встановлення м1сця знаходження дано1 особи; 6) вживання заявником заход1в по розшуку особи.
Необхщними доказами у цих справах е письмов1 докази (довщка про м1сце проживання особи; довщка з м1сця роботи особи; в1дповщ1 орган1в внутр1шн1х справ, вшськових частин, житлово-експлуатац1йних орган1зац1й; дов1дки з адресних
столiв про вщомосп, якi вони мають про вщсутню особу) i показання свiдкiв (роди-чiв, друзiв, сшвроб^ниюв, сусiдiв вiдсутньо! особи).
В предмет доказування у справах про оголошення фiзично! особи померлою включаються наступи факти: 1) встановлення мiсця проживання особи, стосовно яко! порушено провадження у справц 2) вiдсутнiсть особи у цьому мющ проживання; 3) день одержання останшх вщомостей про вiдсутню особу у мющ !! проживання; 4) вщсутнють у мiсцi проживання особи протягом трьох рокiв з дня одержання останшх вщомостей про мiсце !! перебування; 5) обставини, що загрожували особi, яка пропала безвiстi, смертю або дають шдставу припускати !! загибель вiд певного нещасного випадку; 6) день вiрогiдно! смертi особи; 7) вщсутнють вiдомостей про мюце перебування особи протягом шести мюящв при наявностi обставин, що загрожували особi смертю або дають шдставу припускати !! загибель вщ певного нещасного випадку; 8) день заюнчення военних дiй стосовно вшськовослужбовщв або ш-ших ошб, якi пропали безвiстi у зв'язку з военними дiями; 9) неможливють встановлення мiсця знаходження дано! особи; 10) вживання заявником заходiв по розшуку особи.
Необхiдними доказами е довщки про мiсце проживання особи, довщки з мiсця роботи, з мюця вiйськово! служби, вiдповiдi на запити суду, довщки з адресних сто-лiв, показання свiдкiв (родичiв, друзiв, спiвробiтникiв особи, яка пропала безвюп), повiдомлення вiддiлу РАЦСу про вщсутнють актового запису цивiльного стану про смерть особи.
Якщо ж такi докази не будуть подаш, то суд не може повернути заяву заявнику на тш пiдставi, що вона не вщповщае вимогам закону, а повинен посприяти особi у витребуванш таких доказiв шляхом встановлення кола ошб, якi можуть дати свщ-чення про вiдсутню особу чи зробити запити у вказаш в ст. 248 ЦПК органи з метою отримання iнформацi!, яка дозволить суду ухвалити ршення у справа
На думку Осокiно! Г. Л., судове ршення, яке ухвалюеться за заявою про ви-знання громадянина безвiсно вiдсутнiм, що мiстить презумпщю знаходження його в живих шляхом визнання безвюно вiдсутнiм, е з моменту набрання законно! сили шдставою для знеособлювання правосуб'ектностi такого громадянина з метою вживання передбачених законом у зв'язку з цим заходiв з охорони прав i законних ште-ресiв як самого ношя знеособлено! правосуб'ектностi, так i iнших пов'язаних з ним заштересованих осiб. Пiд «знеособленою» правосуб'ектнiстю розумiеться такий правовий стан, при якому правосуб'ектнють як сукупнiсть прав i обов'язкiв громадянина стосовно якого дiе презумпцiя знаходження його в живих, збертаеться, хоча i знеособлюеться через безвюну вiдсутнiсть конкретно! особи як ношя цiе! сукупнос-т прав i обов'язкiв. У зв'язку з цим реалiзацiя прав i обов'язкiв, що належать безвiс-но вщсутньому громадянину, здiйснюеться вiдповiдно до припису закону шшими особами [3, с. 513].
Судове ршення, яке шдтверджуе презумпцiю смертi вiдсутньо! особи шляхом оголошення !! померлою, з моменту набрання законно! сили е шдставою для припи-нення правосуб'ектносп тако! фiзично! особи. Про це свщчить положення ч. 2 ст. 249 ЦПК, вщповщно до якого ршення суду про оголошення фiзично! особи помер-
лою е тдставою для внесення органом державно! реестрацп акпв цившьного стану запису про смерть фiзично! особи у книгу реестраци акпв цивiльного стану.
Одним iз обов'язкових реквiзитiв змiсту актового запису про смерть, а також свщоцтва про смерть е дата смерть Зпдно з ч. 3 ст. 46 ЦК Укра!ни днем смерт вщ-сутньо! фiзично! особи вважаеться день набрання законно! сили ршенням суду про оголошення !! померлою. У випадку оголошення померлою фiзично! особи, яка пропала безвют за обставин, що загрожували !й смертю або дають тдстави припустити !! загибель вiд певного нещасного випадку або у зв'язку з военними дiями, суд мае право визнати днем смерт ще! фiзично! особи день !! вiрогiдно! смертi. У цьому випадку дата смерт фiзично! особи повинна отримати офщшне пiдтвердження у резо-лютивнiй частинi судового рiшення.
Ршення суду про оголошення особи померлою, що набрало законно! сили, надсилаеться, ^м органу державно! реестрацi! акпв цивiльного стану, також до но-тарiуса за мiсцем вiдкриття спадщини, а в населеному пункп, де немае нотарiуса, -вiдповiдному органу мюцевого самоврядування для вжиття заходiв щодо охорони спадкового майна. У разi наявностi в населеному пункп кiлькох нотарiусiв, а також у випадках, коли мiсце вiдкриття спадщини невщоме, рiшення надсилаеться до державного нотарiального архiву з метою передачi його за належнiстю уповноваженому нотарiусу для вжиття заходiв з охорони спадкового майна.
При оголошенш фiзично! особи померлою е можливють настання кримшально-процесуальних наслiдкiв. Вщповщно до п. 8 ст. 6 КПК Укра!ни кримiнальна справа щодо померло! особи не може бути порушена, а порушена справа тдлягае закриттю. Але оголошення особи померлою в порядку цившьного судочинства не повинно бути тдставою для закриття порушено! проти ще! особи кримшально! справи, оскшь-ки оголошення померлою - це лише презумпщя смерт^ а не констатацiя смерт бю-логiчно!. Для закриття провадження у кримiнальнiй справi необидно встановити факт смерт^ а не припущення про не!.
Через те що судове ршення про визнання фiзично! особи безвiсно вiдсутньою або оголошення !! померлою базуеться на вщповщнш презумпцi!, припущеннi суду, то явка або виявлення мiсцеперебування тако! особи спростовуе судову презумпцiю i, як наслщок цього, спричиняе необхiднiсть скасування судового ршення про визнання фiзично! особи безвiсно вiдсутньою або оголошення !! померлою. Так, вщпо-вiдно до ст. 250 ЦПК у разi появи або одержання вiдомостей про мiсцеперебування особи, яку було визнано безвюно вiдсутньою або оголошено померлою, суд за мю-цеперебуванням особи або суд, який ухвалив ршення про визнання особи безвюно вщсутньою або оголосив !! померлою, призначае справу до слухання i скасовуе свое ранше ухвалене ршення про визнання фiзично! особи безвюно вщсутньою або оголошення !! померлою i ухвалюе нове ршення у справi.
Вiдповiдно до ст. 250 ЦПК вщ суду вимагаеться скасування свого ршення, що не узгоджуеться iз ч. 2 ст. 218 ЦПК. Пюля проголошення ршення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змшити це ршення. Деякi автори вважають, що е можливють скасування не ршення, а визнання громадянина безвюно вщсутшм чи оголошення його померлим за аналопею до ст. 241 ЦПК [4, с. 450]. Але, на нашу думку, така аналопя неможлива. У справах про скасування обмеження дiездатностi
та поновлення в д1ездатносп можливий та необхщний самостшний розгляд таких справ, оскшьки вш свщчить про змши поведшки особи та подолання хвороби через певний час, що демонструе вщповщшсть нового ршення новим обставинам справи. Отже, лише для ршень суду в справах про визнання особи безвюно вщсутньою е можливють застосовувати запропонований мехашзм - скасування безвюно1 вщсут-носп, оскшьки нове ршення свщчитиме про надходження вщомостей про мюцезна-ходження ц1е1 особи. Ршення суду про оголошення особи померлою в жодному раз1 не може вважитись вщповщним дшсним обставинам справи при фактичному пере-буванш особи серед живих, хоча й воно встановлюеться на шдстав1 вщсутносп в1-домостей про мюцезнаходження ф1зично1 особи.
Може йтися лише про перегляд такого ршення в провадженш у зв'язку з ново-виявленими обставинами, якщо ухвалення такого ршення не було наслщком помил-ки суду. Такий порядок дозволить встановити причини, що призвели до ухвалення ршення, неадекватного дшсним обставинам справи. Необхщним е перегляд ршення в порядку нового провадження, що мае самостшш тдстави перегляду, визначене коло ос1б, яю мають право шщдавати вщкриття провадження у справь У новш спра-в1 шшими будуть предмет доказування, обсяг судового дослщження, коло ос1б, яю беруть участь у справь Кр1м того, справу переглядае, як правило, шший склад судд1в шсля спливу декшькох роюв шсля ухвалення першого ршення. На цш шдстав1 не можна погодитись ¡з шшим порядком змши ршення, який передбачае взяти за основу явну суперечнють ршення об'ективнш ютиш та надати право суду, який його ухвалив, на цш шдстав1 скасовувати таке ршення. Якщо ухвалення ршення, яке не вщповщало обставинам справи стало наслщком помилки суду, то перегляд мае здш-снюватись у касацшному порядку.
Викладене вище дае тдстави для висновку про неповну вщповщшсть чинного нормативного матер1алу потребам суспшьних вщносин та про необхщнють внесення до нього змш.
Тому, на наш погляд, доцшьно доповнити окремим пунктом ст. 361 ЦПК поло-женням про те, що з'явлення, виявлення мюцеперебування, встановлення судом факту смерт або реестращя органом державно1 реестрацп акпв цившьного стану смер-т особи, визнано1 безвюно вщсутньою та оголошеною померлою, е тдставою для перегляду ршення, яке набрало законно1 сили за нововиявленими обставинами.
Значення нового ршення виявляеться у тих наслщках, яю воно спричиняе. Котя ршення суду тсля набрання ним законно1 сили надсилаеться вщповщному органу державно1 реестрацп акпв цившьного стану для анулювання актового запису про смерть особи. Вважаемо, що таке ршення також повинно надсилатися органам ошки та шклування для зняття ошки над майном ф1зично1 особи, яка з'явилася.
Список л^ератури
1. Бобко В. Г. Судочинство у справах про визнання фiзично! особи безвiсно вiдсутньою та оголошення 11 померлою : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивь льне право i цившьний процес; сiмейне право; мiжнародне приватне право» / В. Г. Бобко. - К., 2006. -20 с.
2. Блажеев В. В. Особое производство по гражданским делам, связанным с изменением правового статуса гражданина : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.03
«Гражданское право; семейное право; гражданский процесс; международное частное право» / В. В. Блажеев. - М., 1991. - 26 с.
3. Осокина Г. Л. Гражданский процесс. Особенная часть / Г. Л. Осокина. - М. : Норма, 2007. -
960 с.
4. Штефан М. Й. Цившьне процесуальне право Укра!ни : Академ1чний курс / М. Й. Штефан. - К. : Концерн «Видавничий Д1м «1н Юре», 2005. - 624 с.
Шиманович О. Н. Процессуальные особенности рассмотрения судом дел о признании физического лица безвестно отсутствующим и объявлении его умершим/ О. Н. Шиманович // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия : Юридические науки. - 2010. - Т. 23 (62). № 1. 2010. - С. 87-95.
Статья посвящена исследованию процессуальных особенностей рассмотрения судом дел о признании лица безвестно отсутствующим и объявлении его умершим. В частности, исследуются вопросы подсудности, круг лиц, которые могут быть заявителями, порядок подготовки данных дел к судебному рассмотрению, предмет доказывания, судебное решение и действия суда в случае явки лица, которое было признано безвестно отсутствующим или объявлено умершим.
Ключевые слова особое производство, безвестное отсутствие, объявление физического лица умершим, презумпция смерти лица, презумпция нахождения лица в живых.
Shimanovich O. The legal peculiarities of the consideration by court the cases connected with recognition of a natural person missing and announced him to be dead / О. Shimanovich // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2010. - Vol. 23 (62). № 1. 2010. - Р. 87-95.
The article is devoted to the research of the legal peculiarities of the consideration by the court cases connected with the recognition of a natural person missing and announced him to be dead. To be more concrete, the issues of cognizance are researched, let alone people who can be declarants. The subject of evidence, the order of preparation of current cases for legal consideration, court decision and action of the court in case of appearance of the person who had been recognized missing or announced to be dead.
Keywords: particular procedure, absence in place unknown, announcement of a natural person dead, presumption of the death of a person, presumption of the finding of a person in alive.
НадШшла до редакцИ 19.10.2009 р.
