CC BY
7у
S. Slinko
Doctor of Law, Professor, Professor of criminal - law Kharkov National courses University of Internal Affairs G. Ostafiychuk Candidate. Legal. Science assistant professor of civil, Commercial and criminal law Institute of Law and Public Relations Higher educational establishment "Open International University of Man "Ukraine". С. В. Слинько доктор юридичних наук, професор, професор кафедри кримтально - правових дисциплт Харювського нацюнального утверситету внутрiшнiх справ E-mail: s. slinko@mail. ru Остафшчук Г. В. канд. юрид. наук доцент кафедри цившьного, господарського та кримiнального права 1нституту права та сустльних вiдносин Вищого навчального закладу "Вiдкритий мiжнародний }miверситет розвитку людини "Украта".
PROCEDURAL FORMS OF AGREEMENT BETWEEN THE PARTIES DURING OF PROOF ПРОЦЕСУАЛЬН1 ФОРМИ УГОДИ М1Ж СТОРОНАМИ П1Д ЧАС
ДОКАЗУВАННЯ
Summary. Institute examines the evidence proving the circumstances of the criminal offense, the guilt of the suspect (defendant) on the basis of procedural agreement during separate proceedings, investigators investigative, judicial action. Studied some of the theory of evidence agreement to establish the guilt of the suspect during the preliminary investigation. Determined form agreement between the parties, the proposed amendments theoretical current legislation.
Keywords: investigator, prosecutor, investigating judge, court, side protection, prosecution, the suspect, the victim.
Анотащя. Стаття розглядае шститут доказiв, доказування обставин кримшального правопорушення, вини тдозрюваного (обвинуваченого) на тдстаы процесуально! угоди тд час проведения окремих про-цесуальних, слвдчих розшукових, судових дш. Дослвджено окремi положення теорп доказiв, угоди щодо встановлення вини тдозрюваного шд час досудового розслщування. Визначено форми угоди мiж сторонами, запропоноват теоретичт змши та доповнення чинного законодавства.
Ключовi слова: слвдчий, прокурор, слщчий суддя, суд, сторона, захист, обвинувачення, тдозрюва-ний, потерпiлий.
Аннотация. Статья рассматривает институт доказательств, доказывание обстоятельств уголовного преступления, вины подозреваемого (обвиняемого) на основании процессуальной сделки при проведении отдельных процессуальных, следственных розыскных, судебных действий. Исследованы отдельные положения теории доказательств, определено соглашение об установлении вины подозреваемого во время досудебного расследования. Предложены формы соглашения между сторонами, а также теоретические изменения и дополнения действующего законодательства.
Ключевые слова: следователь, прокурор, следственный судья суд, сторона, защита, обвинение, подозреваемый, потерпевший.
Актуальтсть доказiв, доказування обставин кримшального правопорушення, вини тдозрюва-ного (обвинуваченого) набувае нових теоретичних положень про що сввдчить цшеспрямована робота
по дослщженню теорп доказiв, окремих шститупв, якi пов'язаш даними дослiджениями.
Метою дано! статп е дослiдження теоретич-них позицш науковцiв, якi надали розробки дока-зiв у кримiнальному процесi та практики застосу-
вання угоди мiж сторонами пвд час проведения процесуальних, слвдчих розшукових дiй. На пвдс-Taßi наукових та теоретичних положень ставиться питання щодо удосконалення окремих положень чинного законодавства, приведення його до единого нормативного змюту та удосконалення практично! дiяльностi слвдчого, прокурора, слвдчого суд-да, суду у рaзi встановлення вини особи, яка вчинила кримiнaльне правопорушення.
Глава 35 КПК Укра!ни встановлюе угоди у кримiнaльному провaдженнi та надае !х форми: угода про примирення мiж потерпiлим та пвдозрю-ваним чи обвинуваченим; угода мiж прокурором та пiдозрювaним чи обвинуваченим про визнання винувaтостi.
Однак, практика визначила новi форми угоди, як можна встановити на пiдстaвi угоди визнання докaзiв недопустимими, але пвд час судового розг-ляду сторони процесу мають право визнати !х до-пустимими, а суддя ухвалити та проголосити ви-рок. Друга форма угоди у рaзi застосування до пвдозрюваного мiри зaпобiжного заходу. Практика визначила дешлька положень змши мiри зaпобiж-ного заходу, застосування рiзних зaпобiжних захо-дiв, яш не пов'язaнi з позбавленням волг Третя форма - пвд час закриття кримiнaльного прова-дження.
Розглядаючи першу форму угоди необхвдно зупинитися на положеннях доказування у кримь нальному процесi.
Нaуковi положення шституту докaзiв були ро-зглянути з боку низки вчених. Слад звернуту увагу на моногрaфiчнi дослiдження Р.С. Белкша, А.Я. Вишинського, Г.Ф.Горського, Л.Д. Кокарева, П.С. £лькинд, Ю.М. Грошевого, А.Я. Дубiнського, М.М. Мiхеенко, В.Т. Нор, С.М. Стaхiвського, В.П. Шибшо, О.Г. Шило та iн. [2;4; 6; 7; 11; 12; 14; 16].
Процесуальний змют докaзiв постшно змiню-вався, але не змiнювaлося вiдношення до доказування та теорп докaзiв.
М.В. Жогiн, Ф.Н. Фаткуллш вважали, що кримiнaльний процес це процедура, за допомогою яко! слiдчий, прокурор, суддя встановлюють дока-зи [8, с. 34].
Ю.М. Грошевой, В.М.Хотинець визначали, зокрема процесуальний порядок збирання докaзiв у кримшальному провaдженi [6, 76].
Б.Т. Безлепкин, В.П.Бож'ев пвдходять до роз-гляду збирання докaзiв на стaдiях кримшального процесу як правових вiдносин, яш виникають мiж стороною обвинувачення та учасниками прова-дження [1, с. 122; 3, с. 44].
Теорiя кримшального процесу встановлюе докази як джерела, фактичш даш, свiдчення про факти.
Л.Д. Кокарев, М.П. Кузнецов надавали aнaлiз фактичних даних та !х джерела, за допомогою яких щ дaнi встановлюються, перебувають у ясному зв'язку, обумовлюють одне одного i в реаль-нiй дшсносп окремо не iснують. За справедливим !х зауваженням "фактичш дaнi i !х джерела сaмi по соб^ у вiдривi одне вiд одного, не складають дока-зiв" [9, с. 114].
В.М. Савицький, О.М. Ларш вважали, що ш-формащя передаеться у формi показань ввдповвд-ного учасника кримiнального провадження, ввд предметiв (речей) - у формi опису ознак у протоколах процесуальних, слвдчих i судових дш. Якщо ж для одержання вiдомостей потрiбнi спецiальнi знання - призначаеться вiдповiдна експертиза, пiсля И проведення до кримiнального провадження залучаеться висновок експерта. Таким чином фактичш даш (або шформащя) складають змют дока-зу, а джерела е формою доказу [10, с.87; 13, с. 17].
Вiрною можна визначити позици авторiв, що розмежовують поняття доказiв та !х джерел. Кате-горп доказового права не ввдносяться до числа iдеологiчних, але в онтолопчному та гносеолопч-ному аспектах в засобах встановлення ютини шчо-го не змiнилося. Коректуватися у даному разi можна не пльки правовi норми, а також знання правових явищ.
Дшче законодавство встановлюе, що джерело доказiв мае самостшне визначення. Наприклад показання свiдка е джерелом доказiв, але якщо даш показання не знайшли свого чггкого пвдтвер-дження пiд час досудового провадження то пока-зання не може бути доказом.
Законодавець визначив, що джерело доказiв може бути допустимим або не допустимим. Допу-стимим джерело може бути в разi процесуального закрiплення його за допомогою процесуально! форми. Не допустимим джерело буде у разi ввдсутно-стi законно! форми.
Ст. 87 КПК Укра!ни вказуе на недопустимють доказiв, як1 отриманi у разi iстотного порушення прав та свобод людини. Однак, ч. 3 ст. 87 КПК зазначае, що пвд час судового розгляду кримшального провадження сторони можуть прийняти докази та визнати !х на пiдставi угоди допустимими.
Пропонуемо встановити процесуальний меха-шзм укладання угоди м1ж сторонами пвд час судового провадження. Угода повинна бути зафжсова-на письмово. Усна угода може бути прийнята пвд час проведення процесуальних, слвдчих розшукових дш. Угода повинна складатися з вступно! час-тини, де вказуються !! учасники, зокрема прокурор, його прiзвище, посада, або слвдчий його посада та сторона захисту: пвдозрюваний, його представник або захисник. В описово! частинi угоди вказуються обставини кримiнального правопорушення, квалiфiкацiя статi за чинним КК Укра!-ни. У регулятивнiй частиш розкриваеться змiст угоди та ввдповвдальшсть сторiн за невиконання умов угоди. Сторони пвдписують угоду, яка дода-еться до матерiалiв кримiнального провадження. Шсля пiдписання угоди сторони визначають як1 докази е допустимими у кримшальному прова-дженнi.
Друга форма передбачае угоду пвд час застосування мiри запобiжного заходу. Слвдчий суддя, суд на пвдстаи наданих сторонами кримiнального провадження матерiалiв зобов'язаний оцшити в сукупностi всi обставини, у тому числ наявних доказiв про вчинення пiдозрюваним, обвинуваченим кримшального правопорушення. Слвд зазна-
у
чити, що чинний КПК втратив точку опори у ви-значенш ввдповвдного мюця доказiв та зазначае двшне визначення доказiв. З одного боку джерела доказiв, яш встановленi як змют фактичних даних та визначеш у обставинних кримiнального право-порушення, що пвдлягають доказуванню. З шшо1 сторони джерела це вiдношення до фактичних даних.
О.Р. Мiхайленко, М.М. Мiхеенко, В.П. Щибь ко, А.Я. Дубшський пропонують ввдмовитися ввд вживання термiна "джерело доказiв", стверджую-чи, що дана правова категорiя iснуе в дiйсностi, але потребуе нового найменуваннi [11, с. 156].
С.М. Стахiвський, М.А. Чельцов тдкреслю-вав, що фактiв, як доказiв по кримiнальному про-вадженню немае без засобiв доказування, що вка-занi у джерелах к якому звертаеться слвдчий, прокурор, суддя [14, с. 7; 15, с. 134].
Дшсно слвдчий суддя пiд час судового розг-ляду самостiйно мае процесуальш повноваження встановити докази, як наданi сторонами процесу. Прикладом можна вказати, що висновок експерта може в1,^знятися ввд показань пiдозрюваного, обвинуваченого, шших протокол1в слiдчих дiй, як1 вказують на обставини кримшального правопору-шення.
Слвдчий суддя на пiдставi законiв тзнання повинен встановити вину пвдозрюваного. Практика сввдчить, що у 80% випадшв слiдчий суддя не застосовуе мiру запоб1жного заходу - взяття пiд варту, а приймае шшу мiру запобiжного заходу. Iнодi своею ухвалою слвдчий суддя встановлюе заставу заметь мiри запобiжного заходу - взяття пвд варту.
Аналiз ухвали про застосування мiри запобь жного заходу взяття пiд варту, яш були прийняти слвдчим суддею сввдчить, що у 75% сл1дчий суддя ввдмовляв слiдчому та прокурору обрання мiри запоб1жного заходу взяття пвд варту. 10% сл1дчий суддя ввдмовляв у розглядi клопотання прокурора про обрання мiри запобiжного заходу взяття пвд варту. Тiльки 10% слвдчий суддя обрав мiру запо-б1жного заходу взяття п1д варту. Апеляцшний роз-гляд ухвали сл1дчого суддя про обрання запоб1ж-ного заходу взяття пвд варту надав таю цифри, зокрема, 65% апеляцшний суд скасовував мiру запоб1жного заходу взяття пвд варту, 30% змшив мiру запоб1жного заходу, 5% залишав мiру запобь жного заходу без змши.
Висновок з даного емпiричного матерiалу свь дчить, що засади змагальносп поширюеться на судових стадiях процесу, а сторони здшснюють захист сво1х iнтересiв. Потерпiлий мае право тдт-римати обвинувачення, або ввдстоювати його у разi вiдмови прокурора ввд державного обвинувачення. Судовий розгляд кримшального провадження проходить гласно, ввдкрито, за винятком окремо1 категорий кримiнальних справ. Оцiнка доказiв проводиться вама учасниками процесу, обвинувачений забезпечений правом захищатися та мати захисни-ка.
Закриття кримiнального провадження е формою зашнчення досудового розслвдування. Чинний
КПК Укра1ни встановив процесуальний розподiл доказiв. По-перше, факти, яю процесуально закрь пленi як докази мають двi самостiйнi форми, зокрема обставини, яш пвдлягають доказуванню кримшального правопорушення та встановлюють предмет доказiв. Друга форма е фактичнi данi, як1 не входять до предмету доказування, але за 1х до-помогою слвдчий, прокурор, суддя встановлюють походження фактiв, будують верси, надають дору-чення оперативним пвдроздшам щодо встановлен-ня обставин кримшального правопорушення.
Теоретичш положения доказiв вказують, що слвдчий, прокурор, суд встановлюють обставини кримшального правопорушення, яке мало мюце у минулому. Вони за допомогою фактичних даних, процесуальних доказiв, свого внутрiшнього пере-конання, пiзнания дiйсностi факту вчинення кримшального правопорушення пвд час проведення слвдчих розшукових, судових дiй встановлюють вину пвдозрюваного (обвинуваченого).
З даних положень КПК виникае питання, зокрема, як слвдчий, прокурор, суддя встановлюють фактичш даш пвд час досудового та судового провадження?
М.М. Гродзинський вважав, що слвдчий, прокурор, суддя встановлюють обставини кримшаль-ного правопорушення, предмет доказування за допомогою системи факпв, а саме спостерпають подш кримшального правопорушення. Пвд час судового розгляду на пiдставi вини обвинуваченого суддя ухвалюе вирок [88, с. 3].
Слвдчий, прокурор, суддя на стади досудового розслвдування та судового розгляду кримшального провадження повинш шсля отримання доказiв встановити процесуальну природу формування та спираючись на категори шформатики оцiнити до-казове значення для доказування вини пвдозрюваного, обвинуваченого. Процесуальна форма закрь плення доказiв повинна забезпечити контроль за фшсашею фактичних даних, 1х закрiпления як до-казiв; повноту вiдображения факпв, як1 встанов-ленi пiд час проведення слвдчих розшукових дай; засввдчити правильнiсть отримання, збирання, ви-користання доказiв у кримiнальному провадженнi для встановлення обставин кримiнального право-порушення.
На стадп досудового провадження слiдчий збирае фактичнi данi, процесуально закрiплюе 1х як докази та надае 1х сторонi захисту для ознайом-лення i визначення 1х належиостi ввдносно обставин, що пiдлягають доказуванню у кримшальному провадженнi. Оцiнку доказiв на стади досудового провадження проводить слвдчий, прокурор. Якщо сторона захисту заперечуе щодо доказiв, що вказують на вину пвдозрюваного то вона мае право оскаржити процесуальш, слiдчi розшуковi дИ до прокурора або слвдчого суддi. Якщо прокурор ви-знае докази недопустимими ввдносно конкретного факту, то вш повинен надати слвдчому вказiвку щодо проведення додаткового розслвдування та встановлення вини пвдозрюваного.
Цш обвинувачення i захисту рiзнi не тiльки за змютом, але й за функц1ями. Створити едину
систему процесуальних дш неможливо. Тобто об'- ня. Якщо слвдчий, прокурор суд не знайшли доста-еднати в систему слвдчих дiй посадових осiб, що тнього пвдтвердження обвинувачення, то слвдчий здшснюють кримiнaльно-процесуaльнi ди, окре- мае право закрити кримшальне провадження про мих громадян не можна. що складае постанову.
Процесуальний змют поняття докaзiв включае Висновок. Запропоноваш угоди мiж сторона-
його характеризуючи ознаки, процедурну форму ми у кримшальному провaдженнi мають теоретич-та взaемодiе з правовими кaтегорiями кримiнaль- не та практичне значення для встановлення дока-ного процесу, такими як умови, процедурою зби- зiв, визнання вини пiдозрювaного, прийняття рання, перевiрки, оцiнки докaзiв. Чинне кримша- законного та обгрунтованого процесуального рь льне процесуальне законодавство визначае шення таким чином, щоб жоден невинуватий не правову природу докaзiв, процесуальний режим був притягнутий до кримшально! ввд повiльностi. формування та оцшки на пiдстaвi зaконностi вста- Даш форми мають теоретичне визначення та пот-новлення обставин кримшального правопорушен- ребують подальшого обгрунтвання.
Список лггератури.
1. Безлепкин Б. Т. Коментарий к уголовно-процессуальному кодексу Российской Федерации / Б. Т. Безлепкин. - Москва: Витрем, 2002. - 832 с.
2. Белкин Р. С. Собирание, исследование и оценка доказательств / Р. С. Белкин. - Москва : Юрид. лит., 1966. - 245 с.
3. Божьев В. П. Уголовно-процессуальные отношения / В. П. Божьев. - Москва : Юрид. лит., 1975. -176 с.
4. Вышинский А. Я. Теория судебных доказательств в советском праве / А. Я. Вышинский. -Москва : Госюриздат, 1946. - 327 с.
5. Гродзинский М. М. Государственный обвинитель в советском суде / М. М. Гродзинский. -Москва : Госюриздат, 1954. - 234 с.
6. Грошевой Ю. М. Кримшальний процес Укра!ни : подручник / Ю. М. Грошевой, В. М. Хотенець ; за ред. Ю. М. Грошевого. - Харшв : Право, 2000. - 487 с.
7. Горский Г. Ф. Проблемы доказательств в советском уголовном процессе / Г. Ф. Горский, Л. Д. Кокарев, П. С. Элькинд. - Воронеж : ВГУ, 1978. - 230 с.
8. Жогин Н. В. Теория доказательств в советском уголовном процессе / Н. В. Жогин, В. Г. Танасе-вич, Г. М. Миньковский и др. ; под. ред. Н. В. Жогина. - Москва : Юрид. лит., 1973. - 510 с.
9. Кузнецов Н. П. Доказывание в стадии возбуждения уголовного дела / Н. П. Кузнецов. - Воронеж : ВГУ, 1983. - 164 с.
10. Ларин А. М. Доказывание на предварительном расследовании в советском уголовном процессе / А. М. Ларин. - Москва : Юрид. лит., 1961. - 220 с.
11. Мiхеенко М. М. Науково-практичний коментар Кримшально- процесуального кодексу Украши / М. М. Мiхеенко, В. П. Шибжо, А. Я. Дубшський. - Ки!в : Наукова думка, 1997. - 410 с.
12. Нор В. Т. Прокурорський нагляд в Укра!ш / В. Т. Нор. - Львiв : Трiaдa-плюс, 2012. - 280 с.
13. Савицкий В. М. Очерк теории прокурорского надзора в уголовном судопроизводстве / В. М. Савицкий. - Москва : Юрид. лит., 1975. - 120 с.
14. Стах1вський С. М. Слвдш дп як основш засоби збирання докaзiв / С. М. Стaхiвський. - Ки!в : Атака, 2009. - 64 с.
15. Чельцов М. А. Советский уголовный процесс : учебник / М. А. Чельцов. - Москва : Госюриздат, 1951. - 300 с.
16. Шило О. Г. Теоретико прикладш основи реaлiзaцi! конституцшного права людини i громадянина на судовий захист у досудовому провадженш в кримшальному процес Украши / О. Г. Шило. - Харшв : Право, 2011. - 472 с.
