CC BY
4ПРОКУРОР У ДОКАЗУВАНН1 У КРИМ1НАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕНН1 ЩОДО
НЕПОВНОЛ1ТН1Х
Kokoshko M.V.
graduate student, National prosecution academy of Ukraine
PROSECUTOR IN PROOF IN CRIMINAL PROCEEDINGS FOR JUVENILES
АНОТАЦШ
У cmammi до^джено участь прокурора у доказуванш у кримшальному про-вадженш щодо Ытей. Розглянуто характеры особливостi вказаного прова-дження. Визначено поняття доказуванняу кримшальному провадженш. Проаналiзо-вано структуру предмета доказування у кримшальному прова-дженш щодо дтей.
ABSTRACT
The article examined the participation of prosecutor in proof in criminal proceedings for juveniles. The characteristic features of indicated proceedings are being considered. Concept of proof in criminal proceedings for juveniles is being determined. The article analyzes the object of proof.
Ключовi слова: прокурор, кримшальне провадження, доказування, не-повнолтш, процесуальне керiвництво
Key words: prosecutor, criminal proceedings, proof, minor, procedural leading.
Постановка проблеми. Вдосконалення мехашзму забез-печення прав i свобод особи е одним i3 найважливших напрямiв розвитку демократа. Особливого значення це положення набувае у сферi кримшального провадження щодо неповнолйшх, яке пов'язане iз втручанням в 1х особисте життя, обмеженням свободи та особисто1 недо-торканносп неповнолишх, застосуванням до них заxодiв процесуального примусу. Тому дослвдження доказування у кримшальному провадження щодо неповнолгтшх з метою його подальшого вдосконалення мае тдвищене су-стльне значення оскшьки сприятиме забез-печенню прав i законних штереав ще! категорп оаб.
Аналiз останшх дослщжень i публжацш. Значний вне-сок у вирiшення проблем кримшального провадження щодо неповнолггшх зробили таю вчеш, як: Ю.М. Белозе-ров, Г.Н. Ветрова, В.К. Вуколов, Г.О. Ганова, О.Х. Галимов, Н.1. Гуковська, А.1. Долгова, М.О. Карпенко, 1.М. Козьяков, М.1. Копетюк, О.О. Левендаренко, 6.Д. Лукьянчиков, К.Б. Мельникова, Г.М. Миньковський, В.А. Панкратов, В.Я. Ри-бальська, А.Б. Романюк, М.С. Туркот, В.Т. Очередин, Д.П. Письменний, Г.П. Саркисянц, О.Ю. Хахуцяк, Р.С. Холод, А.А. Чувилев, В.В. Шимановський та шшг
Виокремлення невиршених рашше частин загально1 проблеми. Не зважаючи на значний вклад зазначених нау-ковщв у виршення проблем кри-мiнального провадження щодо неповнолйшх, низку важливих теоретичних i прак-тичних питань, пов'язаних Гз доказуванням у кримшаль-ному прова-дженш щодо неповнолгтшх та правовою природою участ в ньому прокуро-ра, не опрацьовано в кримшальнш процесуальнш наущ належним чином.
Метою статт е визначення мГсця прокурора у доказуванш у кримша-льному провадженш щодо неповнолгтшх з урахуванням особливостей такого провадження, визна-чити поняття доказування у кримшальному проваджен-ш, проаналГзувати структуру предмета доказування у кримшальному прова-дженш щодо неповнолишх.
Виклад основного матерГалу. Основоположним аспектом сучасного кримшального процесуального права е аналГз доказування, розгляд суб'ектГв його здшснення i застосо-вуваних засобГв [1, с. 187]. Слвд зазначити, що в юридичнш лйературГ Гснують рГзш пщходи до визначення поняття
до-казування. Так, С.М. Стахiвський вказуе на р1зн1 погляди науковщв щодо визначення поняття кримшально-про-цесуального доказування: в1д видалення ощнки доказ1в за меж1 цього процесу до включення до нього кримшаль стич-них категор1й (сл1дчих версш) [2, с. 19].
Проте, бшьш^ть автор1в справедливо включають до процесу доказу-вання кр1м процесуальних д1й щодо зби-рання та перев1рки доказ1в також ро-зумову д1яльн1сть по ощнщ доказ1в та гх процесуальних джерел. Так, В.Т. Нор визначае доказування як д1яльшсть орган1в розслщуван-ня, проку-рора 1 суду, а також шших учасниюв процесу, яка здшснюеться у встановле-них законом процесуальних формах 1 спрямована на збирання, закршлення, перев1р-ку 1 оц1нку фактичних даних (доказ1в), необх1дних для встановлення ктини у крим1нальн1й справ1 [3, с. 75]. М.М. Михеенко вказуе, що доказу-вання - це д1яльшсть суб'ек-т1в крим1нального процесу по збиранню (форму-ванню), перев1рц1 1 ощнщ доказ1в та гх процесуальних джерел, а також фор-мулюванню на цш основ1 певних тез 1 наведення аргументав для гх обг'рунту-вання [4, с. 11]. С.М. Стах^всь-кий приходить до висновку, що кримшально-процесу-альне доказування - це передбачена законом д1яльшсть суб'ект1в кримшального процесу по збиранню (форму-ванню), перев1рщ й ощнщ дока-з1в та гх процесуальних джерел, прийнятт1 на цш основ1 певних процесуаль-них ршень 1 наведення аргумент1в для гх обгрунтування (мо-тивацп) [2, с. 21].
Така позищя п1дтверджуеться 1 чинним кримшальним процесуальним законодавством Украши. Так, в1дпов1дно до ч. 2 ст. 91 КПК Украши, дока-зування полягае у збиранню перев1рщ та оц1нц1 доказ1в з метою встановлення обста-вин, що мають значення для крим1нального провадження [5]. Сукуп-шсть таких обставин в кримшально-процесу-альн1й науц1 прийнято вважати предметом доказування, який визначено ч. 1 ст. 91 КПК Украгни.
Враховуючи викладене, вважаемо, що доказування у кримшальному провадженш - це передбачена кримшальним процесуальним законом д1яль-шсть суб'ект1в кримшального провадження по збиранню, перев1рщ й ощнщ доказ1в та гх процесуальних джерел, обгрунтуванш та прийняттi процесуа-льних ршень.
Так, у кримшальному провадженш тдлягають доказу-ванню: 1) подiя кримiнального правопорушення (час, м^це, спосiб та iншi обставини вчи-нення кримшального правопорушення); 2) винуватасть обвинуваченого у вчи-неннi кримшального правопорушення, форма вини, мотив i мета вчинен-ня кримшального правопорушення; 3) вид i розмiр шкоди, завдано!' кримi-нальним правопорушен-ням, а також розмiр процесуальних витрат; 4) обставини, яю впливають на ступiнь тяжкост вчиненого кримшаль-ного правопорушення, характеризуюсь особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, якi виклю-чають кримiнальну вiдповiдальнiсть або е пвдставою закриття кримiнального провадження; 5) обставини, що е пiдста-вою для звшьнення вiд кримшально!' ввдповвдаль-ностi або покарання; 6) обставини, яю пвдтверджують, що грошi, цiнностi та шше майно, якi пiд-лягають спецiальнiй конф^кацп, одержанi внаслiдок вчинення кримiнального правопорушення та/або е доходами ввд такого майна, або призначалися (ви-користовувалися) для схиляння особи до вчинення кримшального правопо-рушення, фшансу-вання та/або матерiального забезпечення кримiнального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або е предметом кримша-льного правопорушення, у тому чист пов'язаного з !х незаконним обiгом, або пiдшуканi, виготовленi, пристосоваш або використанi як засоби чи зна-ряддя вчинення кримшального правопорушення; 7) обставини, що е тдста-вою для застосування до юридич-них оаб заходiв кримiнально-правового характеру.
Таким чином, предмет доказування - це передбачена кримшальним процесуальним законом сукупнiсть обста-вин, якi пiдлягають обов'язковому встановленню у кожному кримшальному провадженш з метою ефективного виконання завдань кримшального провадження.
С.М. Стахiвський пвддае критищ спроби окремих про-цесуал^тав подiл предмета доказування на декшька видiв: загальний предмет доказування, родовий (щодо окремих видiв злочинiв), спещальний (у справах про суст-льно-не-безпечш дiяння неосудних i злочини неповнолггшх) та iндивiдуаль-ний, по кожнiй конкретнш справi (В.С. Зеле-нецький, О.М. Ларш). Автор пiд-креслюе, що «законода-вець формулюе лише родовi властивост даного про-цесу-ального iнституту i надае можливiсть органам досудового розслвдування та суду конкретизувати !х з урахуванням обставин кримшально!' справи» [2, с. 30]. 1.М. Козьяков також зазначае, що обрана законодавцем лшгастич-на конструкщя для визначення предмета доказування в кримшальних прова-дженнях за участю неповнолишх передбачае не пвдмшу, а деталiзацiю i кон-кретизацiю за-гального предмета доказування [6, с. 88].
Дшсно, положення ст. 485 КПК Украши доповнюють та конкретизують предмет доказування, передбачений ст. 91 КПК Укра!ни, для кримiнального провадження щодо неповнолггшх i тдлягають обов'язковому з'ясуванню пвд час такого досудового розслвдування i судового розгляду.
Такими обставинами у кримшальному проваджен-ш щодо неповнолiт-нiх е: 1) повш i всебiчнi ввдомост про особу неповнолиньото: його вж (чис-ло, мгсяць, рж народження), стан здоров'я та рiвень розвитку, шшг со-цiальнi риси особи, яю необхвдно враховувати при шдивь
дуалiзацп ввдповвдальност чи обраннi заходу виховного характеру. За наявност даних про розумову ввдстал^ть неповнолггаього, не пов'язану з психiчною хворобою, повинно бути також з'ясовано, чи тг вiн повшстю усвь домлювати значення сво!х дш i в якiй мiрi тг керувати ними; 2) ставлення неповнолггаього до вчиненого ним дiяння; 3) умови життя та виховання неповнолинього; 4) наявшсть доро-слих пiдбурювачiв та шших спiвучасникiв кримiнального правопорушення.
Отже, предмет доказування у кримшальному провадженш щодо непо-внолгтшх - це передбачена кримшальним процесуальним законом сукупшсть обставин, яю тдлягають обов'язковому встановленню у кожному кримша-льному провадженш щодо неповнолггшх з урахуванням 1х вжових та соща-льно-психолопчних особливо-стей з метою ефективного виконання завдань кримшального провадження.
Слвд зазначити, що п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК Укра1ни вказуе на необхвдшсть доказування у кримшальному провадженш обставин, яш характеризують особу обвинуваченого, про-те п. 1 ч. 1 ст. 485 КПК Украши конкретизуе таю обставини у кримшальному провадженш щодо неповнолйшх, вказуючи, що тдлягають встановленню повш i всебiчнi ввдомосл про особу неповноли-нього: його вiк (число, мь сяць, рiк народження), стан здоров'я та рiвень роз-витку, iншi соцiальнi риси особи, якi необхвдно враховувати при шдиввдуальзацп вiдповiдальностi чи обранш заходу виховного характеру. За наявносл даних про розумову ввд-сталiсть неповнолiтнього, не пов'язану з психiчною хворобою, повинно бути також з'ясовано, чи м^ вш повнiстю усвiдомлювати значення сво!х дiй i в якiй мiрi мiг керувати ними.
У науковш лiтературi щодо вивчення особистостi не-повнолiтнього пi-дозрюваного (обвинуваченого) видшя-ють чотири напрями: кримшально-правовий, кримшаль-но-процесуальний, кримшал^тичний (головним чином, тактичний), i кримiнологiчний. Кримiнально-правовий напрямок вивчення даних, що характеризують особу пвдозрюваного, обвинуваченого прово-диться для виршення питання про можлив^ть притягнення особи до криминально! вiдповiдальностi; для правильно! квалiфiкацri дiй особи; для прави-льного застосування заходiв кримiнальноi покарання. Кримшально-процесу-альний напрям вивчення особистостi пвдлгтка необхiдний для здiйс-нення обгрунтованих процесуальних дш (прове-дення слiдчих дш, обрання заходiв процесуального примусу тощо). Кримiналiстичний напрям вивчення даних, що характеризують особислсть пiдлiтка, оргашзуеться з метою пра-вильного висунення слвдчих версiй, встанов-лення всiх епiзодiв по кримiналь-нiй справi i вах ству-часникiв обвинуваченого, а також для обгрунтованого вибору тактичних прийомiв при провадженнi окремих слiдчих дш. Таке ви-вчення особистостi пiдозрюваного, обвинуваченого неповнолинього спря-моване на встанов-лення характерних властивостей, особливостей конкрет-но-го злочинця; 1! кримшогенних iнтересiв i мотивацii, якi породили вiдповiдну злочинну поведшку. Це важливо для створення якнайкращих основ i методик шдиввдуально! профiлактики [6, с. 89].
Прокурору необхвдно одержати ва необхвдш ввдомост про вж непов-нолгтнього до початку притягнення його до кримшально! вiдповiдальностi. Ввдповвдно до п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК Украши зазначена стадiя кримiнального провадження починаеться з моменту повiдомлення особi про пвдозру. Тим бiльше, прокурору недопустимо складати або затверджувати складений сльдчим обвинувальний акт, якщо данi про вж неповнолiтнього в процесi досу-дового розслвдування не будуть одержат, перевiренi, уточнен i пiдтвердже-нi вiдповiдними доказами [7, с. 25].
Слвд зазначити, що вж обвинуваченого (пвдозрювано-го) також пвдлягае встановленню у провадженнях про кримшальт правопорушення дорослих оаб (п. 2 ч. 1 ст. 277, п. 2 ч. 1 ст. 287, п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК Украши). Про-те у провадженш щодо неповнолитх встановлення вiку обвинуваченого (пвдо-зрюваного) мае особливу правову природу, пов'язану з виршенням питання про можлив^ть притягнення особи до кримiнальноi ввдповвдальносл, що та-кож випливае з положень п. 4 МШмальних стандартних правил ООН, яю стосуються здiйснення правосуддя щодо неповнолитх („Пеюнсью правила") ввд 29 листопада 1985 р., яю стосуються вжу кримiнальноi вiдповiдальностi. Використання сучасного пвдходу полягае у визначент здатностi дитини пе-ренести пов'язанi з кримшальною вiдповiдальнiстю моральнi та психолопчт аспекти, тобто у визначеннi можливост притягнення дитини, в силу ш-дивiду-альних особливостей и сприйняття i розумiння, до вiдповiдальностi за явно антигромадську поведшку.
Особлива увага до встановлення точного вжу неповнолггаього необ-хвдна i для правильного застосування особливостей порядку судочинства, матерiально-пра-вових норм про строки, види та обсяг покарання, м^це та режим його ввдбуття у випадку засудження пвдлика. Нарешп, встановлення точного вжу дозволяе враховувати вiковi та сощально-психолопчт особли-востi в ходi проведення слiдчих (розшукових) дiй та застосування тактичних прийомiв. Невиконання вимог закону про встановлення точного вжу тягне за собою помилки пвд час виршення найважливших кримшально-правових та кримшально-процесуальних питань у ходi судочинства у справах неповнольттх, негативно впливае на виховну i профiлактичну спрямоватсть процесу [8, с. 70].
Ввдповвдно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду Украши ввд 16 квггая 2004 року № 5 «Про практику застосування судами Украши зако-нодавства у справах про зло-чини неповнолгтшх» вж неповнолггаього пвдо-зрюваного встановлюеться за документами, в яких вказана дата його наро-дження, — за паспортом чи сввдоцтвом про народження. В разi 1х ввдсутност ввдповвдш дат можна отрима-ти iз книги реестрацп актiв громадянського стану, довiдок оргашв внутрiшнiх справ за мiсцем реестрацп громадян, жур-налiв облiку новонароджених тощо [9].
За ввдсутносл вiдповiдних документав i неможливостi 1х одержання, вж неповнолiтнього встановлюеться судо-во-медичною експертизою. Так, п. 4 ч. 2 ст. 242 КПК Украь ни визначено, що слвдчий або прокурор зобов'язаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо встановлення вжу особи, якщо це необхвдно для виршен-ня питання про можлив^ть притягнен-ня и до кримшаль-
hoï ввдповвдальноста, а шшим способом неможливо от-ри-мати щ вiдомостi.
У випадку, коли вж визначено судово-медичною експертизою, днем народження вважаеться останнiй день того року, який названий експертом. При визначенш вжу мшь мальною i максимальною кiлькiстю рокiв суд прий-мае рь шення виходячи iз встановленого експертом мiнiмального вiку. Ощ-нюючи висновок експерта про вiк неповнолгт-нього, необхiдно враховувати ввдносш особливосп кожноï ознаки та аналiзувати ïx у сукупностг
Слвд зазначити, що проведення дослвдження з метою встановлення вжу особи пов'язане з вторгненням в сферу особистих штереав тако'' особи, що може мати вираз в об-меженш ïx недоторканостГ, свободи, а також з потре-бою отримання ведомостей особистого характеру. Тому в про-цеа призна-чення експертизи, необхвдно упевнитись в тому, що документи про вж непо-внолгтнього ввдсутш та ïx неможливо одержати взагалг
КрГм вжу та шших бюграфГчних даних неповнолГтнього необхвдно все-бГчно i повно з'ясувати шшГ даш про його особу, зокрема, його вжовГ та психолопчш особливост (темперамент, рГвень загального розвитку, штере-си, щн-шсш орГентацп та im); стан здоров'я; сощальну (суспшь-ну) характери-стику (взаемоввдносини в ам'' та колективГ, ставлення до пращ, навчання, участь у суспшьному житт тощо) [10, с. 380].
Встановлюючи стан здоров'я та загального розвитку не-повнолГтнього, прокурору слвд звертати увагу на те, щоб в кримшальному провадженш бу-ло з'ясовано: чи не було у неповнолГтнього аномалш розвитку у ранньому дитин-ствГ; яю тяжю хвороби вш перешс та ïx наслвдки; як вш навчаеться (на-вчався), який рГвень знань мае; чи здатний лопчно мислити; чи вмГе зосере-джуватися, орГентувати-ся в ситуацп; як впливае на нього оточуюче середо-вище. Зазначеш ввдомосл сприяють дослвдженню стану ште-лектуального ро-звитку неповнолГтнього. Необхвдно також проаналГзувати характер вчинено-го дГяння, а також наступну поведшку пвдлггка, в яюй проявляеться його ста-влення до скоеного [7, с. 26].
Даш про стан здоров'я та рГвень загального розвитку не-повнолГтнього можуть мати значення для виршення питання про притягнення неповнолгт-нього до кримшаль-но'' ввдповвдальноста, призначення йому ввдповвдно'' мГри покарання чи примусового заходу виховного характеру Шляхом допиту ба-тьюв, вчителГв, лжарГв, витребуванням ввдповвдних медичних та шших доку-ментГв необхвдно з'ясувати, чи не було у ще'' особи пологових травм голов-но-го мозку при народженш, тяжких травм у малолГтньому i неповнолгтньому вщ, чи не ввдставав у фГзичному та ш-телектуальному розвитку ввд сво'х од-нолггюв, чи не за-лишався на другий рж в одному клаа пвд час навчання у школГ, чи не страждав на тяжю захворювання, якщо так, то де лжувався [10, с. 381]. Слвд зазначити, що ввдповвд-на медична документащя мГстить ввдомо-CTi, яю можуть становити лжарську таемницю, в зв'язку з чим слвдчий за по-годженням з прокурором мае звернутися до слвдчо-го суддГ з клопотанням про тимчасовий доступ до доку-ментав.
ВГдповГдно до ч. 1 ст. 486 КПК Украши, у разГ необхвдноста
для вирьшення питання про наявшсть у неповнолггаього пщозрюваного чи обвину-ваченого псих^чного захворю-вання чи затримки псих^чного розвитку та його здатност повнiстю або частково усвщомлювати значення сво1х дш i керувати ними в конкретнш ситуацiï призначаеться комплексна психолого - психiатри-чна експертиза. Крiм того, комплексна психолого - психiатрична експертиза мае бути призначена для визначення психiчного стану пщозрюваного згщно з п. 3 ч. 2 ст. 242 КПК Украши, якщо вщомосл, що мГстяться у медичних до-кументах викликають сумнiв щодо осудноста, обмеженоï осудностi неповно-лiтнього.
Для з'ясування рiвня розвитку, iнших сощально-психо-лопчних рис особи неповнолiтнього пiдозрюваного чи об-винуваченого, якi необхiдно враховувати при призначенш покарання i обранш заходу виховного харак-теру, може бути призначена психолопчна експертиза [5].
В. Гончаренко вказуе, що велике значення для оцшки показань непов-нолгтнього мае достовiрне знання про ï^ самостшшсть. Iнодi в показаннях можна виявити еле-менти, якi не можуть бути власними спостереженнями не-повнолгтнього або його оригшальним судженням, а тому перед експертизою можна поставити запитання: чи вщповщають показання неповнолiтнього йо-го вжу i його iнтелектуальному розвитку? яким е ступшь навiюваностi допи-туваного? чи е тдстави вважати, що неповнолинш дае показання пiд впли-вом з боку дорослих? [11, 233-234].
В. Курдюков вважае, що найбгльш загальш питання, яю можна поста-вити на виршення судово-психологiчноï експертизи, - це питання стосовно визначення: яким е загальний рiвень розвитку неповнолггаього в психоло-гiч-ному сенсi, якою е його емоцiональна сфера, коло його штереав i нахилiв, насюльки вплинули т чи шшГ вжовГ особливост на дГяльшсть неповнолГт-нього, на протжан-ня його психГчних процеав. Тому у випадках визначення розумового вщставання щлком доречно перед судо-во-психолопчною експе-ртизою поставити питання щодо наявносл вщхилення в розвитку пщлггка у порГвнянш з нормальним для даного вжу; щодо встановлення рГвня розвитку - якому вжу вщповщае неповнолинш [12, с. 178].
Враховуючи, що слщчий, прокурор i слщчий суддя не е спещалГстами в галузГ психологiï i не мають права самГ визначати рГвень псих^чного розви-тку неповнолГтнього, наявшсть чи вщсутшсть психГчного розладу, здатшсть неповнолишх у повнш мГрГ усввдомлювати фактичний характер i суспгльну небезпеку своïх дш чи бездГяльност або керувати ними, вважаемо призна-чення судово-психоло-гiчноï або комплексноï судовоï психолого-психiатричноï експертизи обов'язковим для встановлення вказаних об-ставин.
З метою з'ясування шших сощальних рис особи неповнолггаього, яю необхщно враховувати при шдиввду-алГзацп вщповщальност чи обранш за-ходу виховного характеру, необхщно витребувати характеристики з уч-бово-го закладу або мГсця роботи, в яких повинно бути вщображено ставлення до навчання, пращ, поведшка неповнолггаього у навчальнш установГ або за мьсцем роботи, його стосунки з друзями. Якщо неповнолггнш залишив навчан-ня або роботу, дощльно з'ясовувати причини такого вчинку, а також заходи впливу з цього приводу з боку
батьюв, служби та кримшально!' мшщп у справах дГтей, реагування неповнолггаього на таю заходи. Для з'ясування ведомостей про поведшку в побуп, громадських мГсцях обов'язковим е та-кож витребування характеристики з мГсця проживання неповнолГтнього.
Шд час досудового розслщування мають бути зГбраш даш про загаль-ну поведшку неповнолГтнього як до, так i тд час та тсля вчинення кримша-льного правопору-шення з метою з'ясування ставлення неповнолГтнього до вчиненого ним дГяння. В ходГ допиту неповнолгтньо-го пщозрюваного, обви-нуваченого необхщно з'ясувати, чи усвщомлюе вш, що порушив закон. Прокурору слщ пам'ятати, що визнання вини - це право пщозрюваного, а не обов'язок. Якщо неповнолинш заперечуе свою вину у вчиненш кримшаль-ного правопорушення, отримати вщомосл про його ставлення до вчиненого ним дГяння можливо шляхом допиту його родичГв, друзГв, знайомих, потер-пглого щодо поведшки неповнолГтнього шсля того, як вш ско1в кримшальне правопорушення [7, с. 29].
Вщповщно до статт 487 КПК Украши, при дослщженш умов життя та виховання неповнолГтнього пщозрюваного (обвинуваченого) належить з'ясувати: склад ам^ не-повнолГтнього, обстановку в нш, взаемини мГж доро-сли-ми членами ам^ та дорослими i дГтьми, ставлення батьюв до виховання неповнолггаього, форми контролю за його поведшкою, морально-побутовГ умови ам'й обстановку в школГ чи шшому навчальному закладГ або на ви-робни-щш, де навчаеться або працюе неповнолинш, його ставлення до нав-чання чи роботи, взаемини з вихователями, учителями, однолГтками, харак-тер i ефектившсть вихов-них заходГв, яю рашше застосовувалися до нього; зв'язки i поведшку неповнолггаього поза домом, навчальним закладом та роботою [5].
З метою встановлення фактГв, пов'язаних Гз з'ясуванням умов життя неповнолГтнього обвинуваченого прокурору необхщно одержати акт обсте-ження умов проживання неповнолггаього, який складаеться службою у спра-вах дь тей районно" (мГсько1) держадмiнiстрацiï на пщставГ постанови Кабшету МШстрГв Украши вщ 24 вересня 2008 року № 866 „ Питання дГяльносп ор-гашв ошки i шклування, пов'язаноï Гз захистом прав дитини ". До обстеження можуть залучатися пращвники оргашв мГсцевого самовря-дування, оргашв внутршшх справ та охорони здоров'я. В акт зазначаеться дата, мГсце про-ведення обстеження, вщомосл про дитину, ïï батьюв, шших оаб, з якими во-на проживае, умови утримання дитини та стан ïï здоров'я, за яких обставин та з яких причин дитина залишилась без батьювського шклування, а також заходи, що були вжит для захисту прав дитини [13].
Прокурору, здшснюючи процесуальне керГвництво досу-довим розсльдуванням i готуючись до судового розгляду у кримшальному провадженш щодо неповнолггаього необхщно з'ясувати, чи не призвело до вчинення не-повнолгт-шм конкретного кримшального правопорушення те, що дорост втягували його у злочинну чи шшу антигромад-ську дГяльшсть.
У п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду Украши вщ 27 лютого 2004 року № 2 «Про застосування судами зако-нодавства про вщповщаль-шсть за втягнення неповнолгт-
шх у злочинну чи шшу антигромадську дГяль-шсть» роз'яснено, що пвд втягненням неповнолГтнього у злочинну чи шшу антигромадську дГяльшсть треба розумгти певш дй' доросло' особи, вчинеш з будь-яких мотивГв i пов'язаш з безпосередшм впливом на неповнолГтнього з метою викликати у нього ршучГсть взяти участь в одному чи деюлькох зло-чинах або займатись шшою антигромад-ською дГяльшстю. Втягнення завжди передбачае наявшсть причинного зв'язку мГж дГями доросло' особи i виник-нен-ням у неповнолггаього бажання вчинити протиправш дп.
Зазначений наслвдок може досягатися за допомогою вах видГв фГзично-го насильства (заподГяння тшесних ушкод-жень, мордування, катування тощо) i психГчного впливу (погроза застосувати насильство, завдати матерГальних збитюв, зганьбити в очах однолггюв та товаришГв, поз-бавити повсякденного спшкування, переконання, заля-кування, обман, шантаж, пвдкуп, розпалю-вання почуття помсти, заздросл або шших низьких почутв; давання порад про мГсце й способи вчинення злочину або прихо-вання його слщв; общянка приховати слвди злочину, за-безпечити грошима, подарунками, розвагами тощо).
Злочин, ввдповвдальшсть за який передбачена ст. 304 КК Украши, вва-жаеться заюнченим з моменту здшс-нення дорослою особою дш, спрямова-них на втягнення неповнолГтнього у злочинну або шшу антигромадську дГя-льшсть, незалежно ввд того, чи вчинив неповнолинш злочин або шшГ анти-громадсью дй'. За ввдсутностГ ознак втягнення доросл особи, яю вчинили злочини в груш з неповнолишми, несуть ввдповвдальшсть за сшвучасть у конкретних злочинах. Ввдповвдальшсть за втягнення неповнолггаього у зло-чинну дГяльшсть настае в разГ вчинення ним хоча б одного злочину [14].
Висновки. Таким чином, участь прокурора у доказу-ванш у кримша-льному провадженш щодо дгтей мае суттеве значення для забезпечення пов-ного та об'ек-тивного з'ясування вах обставин, яю тдлягають встановленню у кримшальному провадженш дано' категорп, враховуючи що таю обстави-ни мають особливосп, визначеш кримшальним процесуальним законом. Са-ме надання прокурором пвд час пвдтримання державного об-винувачення в суд достатшх доказГв, якГ пвдтверджують зазначенГ обставини, сприяе ухва-ленню судом законного i справедливого ршення, що, в свою чергу, сприяе ефек-тивному виконанню завдань кримГнального провадження.
Список лгтератури:
1. Толочко О. Гумашзащя доказування у кримГнальному про-вадженш / О. Толочко // Науковий часопис НацГо-нально' академй' про-куратури Укра'ни. - 2014. - № 4. - С. 187-178
2. Сташвський С.М. Кримшально-процесуальш засо-
би дока-зування: дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.09 / Стахiвський Сергш Миколайович. — К., 2005. — 367 с.
3. Нор В.Т. Проблеми теорп i практики судових доказiв. -Львiв, - 1978. - 112 с.
4. Михеенко М.М. Доказывание в советском уголовном судо-производстве. - К., 1984. - 134 с.
5. Кримшальний процесуальний кодекс Украши ввд 13 квиня 2012 р. : [Електрон. ресурс]. - Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17
6. Козьяков 1.М. Особливосп предмета доказування у криминальному провадженш щодо неповнолгтшх / 1.М. Козьяков // Правовий в^ник Украш^ко^' академп бан^сь^' справи. - 2013. - № 9. - С. 88-92
7. Ганова Г.О. Притягнення до кримiнальноi ввдповвдаль-носта неповнолгтшх: процесуальне керiвництво досудо-вим розслiдуванням та пвдтримання державного обвину-вачення : навчально-практичний посьбник / Г.О. Ганова, 1.1. Присяжнюк, М.С. Туркот. - К. : Нацюнальна академiя прокуратури Украши; ТОВ "Видавництво "Центр уч6ово! лi-тератури", 2013 - 82 с.
8. Левендаренко О.О. Особливоста процесу доказування у справах про злочини неповнолишх: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Левендаренко Олег Олександрович. — До-нецьк, 2003. — 226 с.
9. Про практику застосування судами Украши законо-давства у справах про злочини неповнолгтшх: постанова Пленуму Верховного Суду Украши ввд 16 квиня 2004 року № 5 : [Електрон. ресурс]. - Ре-жим доступу: Ы^:/^^^. rada.gov.ua/laws/show/va005700-04
10. Кримшальний процесуальний кодекс Украши. Науко-во-практичний коментар: у 2 т. - Т. 2 / 6.М. Блажiвський, Ю.М. Грошевий, Ю.М. Дьомш та ш. ; за заг. ред. В.Я. Тащя, В.П. Пшонки, А. В. Портнова - Х. : Право, 2012. - 664 с.
11. Гончаренко В. Лекцп з судово! психологи, читаш в Академй адвокатури Укра!ни / В.Гончаренко. - К.: Ака-демiя адвокатури Укра!-ни, 2008. - 280 с.
12. Курдюков В.В. Теоретичш засади та критерп обов'яз-кового призначення судових експертиз в кримшальному процеа Укра!ни: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Курдюков Всеволод Всеволодович. — К., 2009. — 212 с.
13. Питання дiяльностi оргашв ошки i шклування, пов'язано! iз захистом прав дитини: Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 24.09.2008 № 866 : [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/ show/866-2008-%D0%BF/page
14. Про застосування судами законодавства про ввд-поввдаль-шсть за втягнення неповнолгтшх у злочинну чи шшу антигромадську дiяльнiсть: Постанова Пленуму Верховного Суду Укра!ни ввд 27 люто-го 2004 року № 2: [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/v0002700-04
