CC BY
67
УДК 536.006
ПРОЦЕС ДОКУМЕНТУВАННЯ В НАУКОВО-ДОСЛ1ДНИХ УСТАНОВАХ: ВПЛИВ НА Р1ВЕНЬ РЕЗУЛ ЬТАТИВНОСТ1 НАУКОВО-ДОСЛ1ДНИХ РОБОТ ТА СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ ЯК1СТЮ
-□ □-
У cmammi розглянутi питання, пов'язат Í3 дослпженням впливу якостi перебку процесу документування на pieeHb науково-техтчноп результативностi науково-дослидних робот i результативностi системи управлтня якстю (СУЯ) науково-дослидних установ, побудова-ною за вимогами ДСТУ ISO 9001 [1]. За розро-бленими моделями оцтки проведено розподл факmорiв, що впливають на результативнкть НДР та СУЯ НДУ i побудовано графки част-кових рiвнянь регресп i поверхонь вiдгукiв
Ключовi слова: документування, система управлтня ятстю, нормативний документ, науково-дослидна установа, результа-тивтсть
□-□
В статье рассмотрены вопросы, связанные с исследованием влияния качества процесса документирования на уровень научно-технической результативности научно-исследовательских работ и результативности системы управления качеством научно-исследовательских организаций, построенной на требованиях ДСТУ ISO 9001 [1]. По полученным моделям проведены оценки распределения факторов, влияющих на результативность НИР и СУК НИО и построены графики частичных уравнений регрессии и поверхностей откликов
Ключевые слова: документирование, система управления качеством, нормативный документ, научно-исследовательская
организация, результативность
□-□
The matters considered in the article are related to the analysis of effect of quality of documenting process on the level of scientific and technical efficiency of applied research and development (R&D) and on efficiency of the quality management system (QMS) implemented in research organizations in accordance with DSTU ISO 9001 [1]. Factors influencing efficiency of R&D and QMS of research organizations are distributed over the developed models. Plotted are the graphs of partial regression equations and response surfaces which provide the evident picture of tendencies of efficiency of R&D and QMS in research organizations
Keywords: documenting, quality management system, standard document, research organization, standardization -□ □-
Г.1. Х1м1чева
Доктор техычних наук, професор Кафедра метрологи, стандартизации сертиф^ацп Кшвський нацюнальний ушверситет технолопй та
дизайну
Контактний тел.: (044) 256-21-99 Е:таН: anna-khimicheva@yandex.ru
С.Н. Лапач
Старший викладач
Нацюнальний техшчний университет УкраТни «КиТвський
пол^ехшчний шститут» Контактний тел.: 067-270-65-72 E:mail: lapach@ukr.net
1.В. Лазько
Завщуюча вщд^ом науково-техычноТ шформаци та якосл, керiвник служби якост ДП «1нститут азотноТ промисловост та продуклв
оргашчного синтезу» Старший викладач Северодонецьке вщдЫння 1нституту тслядипломноТ освЬи та дистанцшного навчання СхщноукраТнський нацюнальний уыверситет iм. Володимира Даля Контактний тел.: 050-328-78-91 E:mail: standart@himp.lg.uа
1. Вступ
Аналiз публжацш, зокрема [2, 3, 4] доводить, що запорукою результативно! СУЯ е наявшсть
нормативно! документацп, що регламентуе ефек-тивне функщонування системи. Це пов'язано з тим, що вщ сприйняття, зрозум^осп, адекватносп та шформативносп формалiзованого опису процеав СУЯ
залежить взаемозв язок елемент1в системи, прозорють, контрольовашсть та д1ездатшсть процеав тощо.
2. Мета дослiджень
Метою проведених дослщжень було встановлення значень фактор1в, що впливають на як1сть переб1гу процесу документування.
3. Анал1з стану проблеми
Безперечно, що процес документування формуеть-ся тд впливом специфжи д1яльност1 суб'екту госпо-дарювання, який впроваджуе СУЯ (в нашому випадку це НДУ [5-7]) та мае в залежност1 вщ цього сво! осо-бливост1 [8, 9]. Процес документування творчо! д1-яльност1, зокрема виконання науково-дослщних роб1т (НДР) НДУ, носить дуал1стичний характер. З одного боку, це необхвдшсть опису процес1в СУЯ з метою !х регулювання та мошторингу, а з шшого - складшсть тако! формал1зацп, у зв'язку з плиншстю та бага-тоаспектшстю процеав СУЯ НДУ; не погоджешстю формал1зованого опису виконання, наприклад НДР, 1з теор1ею мотивацп, осюльки нормативна документащя СУЯ, начебто, звужуе галузь творчо! д1яльность Отже визначення фактор1в, що впливають на яюсть процесу документування 1 дозволяють оцшювати р1вень ре-зультативност1 НДР та СУЯ потребують проведення спещальних дослщжень.
4. Обговорення результаив
Для дослвдження ступеню впливу якост1 переб1гу процесу документування СУЯ на р1вень науково-тех-шчно! результативност НДР та р1вень результатив-ност1 СУЯ було обрано дв1 науково-дослщт установи м.Северодонецька Лугансько! области ДП ,,1нститут азотно! промисловост1 1 продукт1в оргашчного синтезу" (ДП «1АП») та Державний науково-дослвдний 1 проектний шститут х1м1чних технологш «Х1мтехно-лопя» (ДП «Х1мтехнолог1я»). Критер1ем вибору цих установ було впровадження на !х баз1 СУЯ у вщповщ-ност1 1з вимогам [1].
Методика експерименту складалась 1з шести еташв. Це: формування експертно! групи; анал1з фактор1в, що штотно впливають на науково-техшчний р1вень результативност1 НДР та результативност1 СУЯ; формування масиву вихщних даних для по-будови математично! моделг, побудова математично! моделг, розпод1л фактор1в, що впливають на науково-техшчний р1вень результативност1 НДР та результативност1 СУЯ; розробка рекомендацш за от-риманими даними.
На першому етат для проведення експерименту вщповщно до вимог [11], була сформована експертна група з дванадцяти фах1вщв, як1 е пращвниками обраних для дослщження НДУ 1 виконавцями НДР, з1 стажем роботи б1льше шж 10 рок1в, обшмають вщповщш науков1 посади. Процедури збору й об-робки оцшок проводилися у в1дпов1дност1 1з [10]. При перев1рщ оцшки погодженост1 думки експерт1в
використовувалися методи рангово1 кореляци й конкордацп.
На другому етат було проведено анал1з фактор1в, що ктотно впливають на науково-техшчний р1вень ре-зультативност прикладних НДР, виконавцями яких протягом 2004-2009 рр. були обраш для дослщження НДУ та ргвень результативностг СУЯ цих установ. Анал1з проводився експертним методом за 10-бальною шкалою.
В ход1 проведення експерименту було виявлено, що на р1вень науково-техшчно! результативност1 прикладних НДР впливае р1вень квал1ф1кацп та компе-тентност виконавщв НДР (Х1); р1вень шнуючо! лабо-раторно! бази НДУ для виконання НДР (Х2); р1вень накопичених знань та практичного досвщу роботи НДУ за тематикою НДР (Х3); р1вень якост1 переб1гу процесу документування СУЯ НДУ (Х4). Кр1м того було виявлено, що на р1вень результативност1 СУЯ НДУ впливае р1вень внутр1шшх витрат на вир1шення завдань управлшня як1стю (Х1); р1вень квал1ф1кацп та компетентност1 виконавщв НДР (Х2); результатив-шсть впроваджених коригуючих та/або запоб1жних дш (Х3); результатившсть проведених внутршшх та наглядових аудит1в (Х4); р1вень якост1 переб1гу процесу документування (Х5).
На третьому етат за встановленими факторами було сформовано по дв1 виб1рки: робоча матриця за експертними оцшками та контрольна матриця, що по-будована на фактичних даних.
Для побудови робочо! матриц було використано робастний план на основ1 ЛПт-чисел, що забезпечуе найкрашд умови для визначення апрюр1 невщомо! структури р1вняння регресп. Результати оцшок от-римувались експертним методом. Оцшки експерт1в перев1рялись на узгоджен1сть за допомогою коеф1ц1ента конкордацИ. Як вщгук використовува-лось !х середне значення за кожним дослвдом (N=16).
Контрольна матриця для формування модел1 ре-зультативност1 НДР формувались за результатами анал1зу двадцяти НДР (N=20). Показник фактору Х! оц1нювався за 10-бальною шкалою у в1дпов1дност1 1з [10]. Для оц1нки показник1в фактор1в Х2 та Х3 при-ймалося три р1вня вар1ювання: низький, середнш та високий. Комплексний показник фактору Х4 р1вня якост1 переб1гу процесу документування оцшювався у в1дпов1дност1 1з [8]. Для цього вся обгрунтована су-купн1сть обраних для оцшки процесу документування показниюв перетворювалася з абсолютних значень у вщносш, а саме - у ланцюгов1 темпи зростання. Таким чином, при оцшщ якост1 процесу документування, акцент робився на визначеш значень величини зб1ль-шення конкретного показника, а не на його досягнуто-му абсолютному р1вн1.
Як вщгук (Y), для побудови модел1 була вибра-на науково-техн1чна результативн1сть прикладних НДР, що визначалася (для контрольно! матрищ) на основ1 з1ставлення досягнутих техшчних параметр1в з базовими. При цьому коефщ1ент науково-техн1чно! результативност1 обчислювався за формулою:
(1)
К =УК К ,
'Т У / вл, п, '
де к - юльюсть параметр1в, що оц1нюються; Квл -коеф1ц1ент впливу i-го параметра на науково-техшчну
результатившсть; Kn - коефiцieнт вiдносного тдвищення i-го параметра в порiвняннi з базовим зна-ченням.
Контрольна матриця для моделi оцiнки результа-тивноси СУЯ була сформована за результатами ана-лiзу функцiонування системи управлшня якiстю ДП «1АП» протягом 2006-2009 рр., та ДП «Xiмтехнологiя» протягом 2004-2009 рр. (N=10). Для показника фактору Xi приймалося три рiвня варiювання: низький, середнiй та високий. Показники для факторiв Х2...Х4 оцiнювалися за 10-бальною шкалою у вщповщноси iз [10] експертним методом. Комплексний показник фактору Х5 оцшки рiвня якостi перебiгу процесу до-кументування визначався у вiдповiдностi iз [8]. Як вiдгук використанi середш значення результативно-стi СУЯ обраних для дослщження НДУ за кожним дослщом.
На четвертому етат за допомогою програмного продукту ПР1АМ були отримаш аналiтичнi залеж-ностi науково-техшчно! результативностi НДР та ре-зультативносп СУЯ НДУ вiд визначених факторiв. Нижче наведено основнi характеристики отриманих моделей.
Модель для оцтки ргвня науково-техтчног резуль-тативностг НДР
Y = 0,479472 + 0,344153x4 + 0,210084x1 + + 0,348099z1x3x4 + 0,0999902z2z3 -
- 0,468215u1x3z4 - 0,51918z1x3z4 -
- 0,199134z2z3z4 - 0,174043z1z4 -
- 0,0541615z1 + 0,0373428x3 - 0,0247208z2, (2)
де: х;, z;, u; - полiноми Чебишева першого, другого та третього порядку, побудоваш вiдповiдно до вихщ-них змшних, а X; - натуральнi значення вихвдних змiнних
x1 = 2,14226*(X1 - 0,470703);
z1 = 1,64471*(x12 - 0,0191865*x1 - 0,372805);
u1 = 3,313*(x13 - 0,0584407*x12 - 0,654352*x1 +
+ 0,0146341);
x2 = 1*(X2 - 1);
z2 = 1,6*(x22 - 0,625);
X3 = 1*(Xa - 1);
z3 = 1,6*(x32 - 0,625);
x4 = 2,19742*(X4 - 0,482422);
z4 = 1,74414*(x42 - 0,0741849*x4 - 0,352466);
u4 = 3,24098*(x43 - 0,118617*x42 - 0,609563*x4 +
+ 0,0156608).
Отримана модель адекватна ^експ.= 35,852 > FRp = 4,620 при рiвнi значимостi 0,05), тформативна (кое-фiцieнт кореляцii високий R=0,995, статистично зна-чимий: F^^ 40,169 > FRp= 5,936), стшка (коефiцieнт COND = 3,205). Модель пояснюе 99,1 % усього розаю-вання.
Дана модель перевiрена по матрицi побудованоi на основi експертних оцiнок (N=16). Результати перевiрки показали, що середня абсолютна похибка апроксимацп - 0,015, а середня похибка апроксимацп - 3,58 %. Результати перевiрки моделi по контрольнш матрицi (N=20) показали, що середня абсолютна похибка апроксимацп дорiвнюe 0,16, а середня похибка апроксимацп - 25,53%.
Модель для оцтки результативностг СУЯ Y = 0,531802 - 0,454234z1u4u5 - 0,516832z1x2z5 -
- 0,0993733x4 -0,349857u2x3x4 + 0,0517304x2 -
- 0,0399082z1 - 0,130872u4z5 - 0,177496z2u3z5 -
- 0,039321z4 + 0,0381554z3z4, (3)
де: х;, z;, u; - полшоми Чебишева першого, другого та третього порядку, побудоваш ввдповвдно до вихщ-них змiнних, а X; - натуральнi значення вихщних змiнних
x1 = 0,941176*(X1 - 1,0625);
z1 = 1,64632*(x12 + 0,0907563*x1- 0,605536);
x2 = 2,27556*(X2 - 0,501953);
z2 = 1,55962*(x22 + 0,0132701*x2 - 0,354272);
u2 = 3,1495*(x23 + 0,00418042*x22 - 0,675089*x2 +
+ 0,00322023);
x3 = 2,25551*(X3 - 0,494141);
z3 = 1,57626*(x32 - 0,0379677*x3 - 0,350385);
u3 = 3,16034*(x33 - 0,0166553*x32 - 0,659455*x3 -
- 0,00746755);
x4 = 0,242424*(X4 - 4,875);
z4 = 1,89746*(x42 - 0,0742195*x4 - 0,425161);
u4 = 4,01069*(x43 - 0,0680996*x42 - 0,70925*x4 -
- 0,00260196);
x5 = 2,27556*(X5 - 0,498047);
z5 = 1,55962*(x52 - 0,0132701*x5 - 0,354272);
u5 = 3,1495*(x53 - 0,00418042*x52 - 0,675089*x5 -
- 0,00322023).
Отримана модель адекватна ^експ.= 69,260 > FRp= =3,490 при рiвнi значимостi 0,05), тформативна (ко-ефiцieнт кореляцii високий R = 0,997, статистично значимий: F^^ 84,676 >FRp = 4,735), стшка (коефь цieнт COND = 2,595 ). Модель пояснюе 99,4% усього розсжвання.
Дана модель перевiрена по матрищ, побудованiй на основi експертних ощнок (N=16). Результати перевiр-ки показали, що середня абсолютна похибка апрокси-мацii - 0,009, а середня похибка апроксимацп - 2,19%. Результати перевiрки моделi по контрольнш матри-цi (N=10) показали, що середня абсолютна похибка апроксимацп дорiвнюе 0,18, а середня похибка апроксимацп - 26,03%.
На п'ятому етат проведено аналiз статистич-них характеристик коеф^енив отриманих моделей (див. формули 2, 3). В ходi експерименту встанов-лено, що б^ьш за все на науково-техшчний рiвень результативностi НДР впливають такi фактори, як рiвень якост перебiгу процесу документування СУЯ (Х4) i рiвень квалiфiкацii та компетентноси виконав-цiв НДР (Х1).
Аналiз статистичних характеристик коефiцiентiв моделi (див. формулу 3) показуе, що взаемним впли-вом внутршшх витрат на виршення завдань управ-лiння яюстю (Х1), результативнiстю проведених вну-тршшх та наглядових аудитiв (Х4), яюстю перебiгу процесу документування (Х5) при рiзних '¿х вартван-нях результатившсть СУЯ НДУ пояснюеться на 39 %, а взаемним впливом внутршшх витрат на виршення завдань управлшня яюстю (Х1), рiвнем квалiфiкацii та компетентносп виконавцiв НДР (Х2), яюстю перебiгу процесу документування (Х5) - на 22,2 %. Отримаш результати доводять, що для результативного функщ-
онування СУЯ не достатньо яюсно побудувати процес документування СУЯ, тобто формалiзувати систему, необхщно також шляхом своечасного виршування за-вдання управлiння яюстю впроваджувати процедуру проведення аудитiв та ш.
За результатами аналiзу отриманих даних зробле-но висновок, що низький рiвень якостi перебiгу про-цесу документування робить нестiйкою i важко про-гнозованою науково-технiчну результатившсть НДР та результативнiсть СУЯ НДУ в щлому.
На шостому етат було розроблено рекомендацп з вдосконалення процесу документування СУЯ ДП «1АП» та ДП «Х1мтехнолопя», i впроваджено вщповщ-нi коригувальнi та/або запобiжнi дii.
5. Висновки
1. Результати проведених дослщжень доводять, що результатившсть НДР визначаеться piBHeM якостi nepe6iry процесу документування.
2. Отpиманi в ходi дослiджeнь залeжностi дозволять за показниками впливу ощиити piвeнь результа-тивностi НДР i СУЯ НДУ
Лиература
1. Системи управлшня якютю. Вимоги (ISO 9001:2005, IDT): ДСТУ ISO 9001:2008. - [Чинний вщ 2009-09-01]. - К.: Держспоживстандарт Украши, 2009. - IV, 50 с. - (На-щональний стандарт Украши).
2. Роль документации при создании эффективной системы менеджмента качества / [Т.Полховская,
Н.Ващенко, И.Назарова, В.Григорьев, А.Зайцев, Е.Хунузиди, В. Шпер] // Стандарты и качество. -2004. - № 6. - с. 66 - 72.
3. Разумов-Раздолов К.Л. СМК в России и за рубежом / К.Л.Разумов-Раздолов, А.Крепп // Стандарты и качество. - 2009. - № 8. - с. 76 - 81.
4. Лазько I.B. Особливост системи управлшня якост у науково-дослщних оргашзащях / 1.В.Лазько // Стандар-тизащя, сертифжащя, якють. - 2004. - № 5. - с.59 - 61.
5. Клепиков А.С. Особенности внедрения системы менеджмента качества в научно-исследовательских учреждениях / Клепиков А.С., С.А.Погребняк, М.В.Моисеенко // Стандарты и качество. - 2002. - № 11. - с. 24 - 27.
6. Мокров Е. Система качества в НИИ / Е.Мокров, В.Каршаков // Стандарты и качество. - 2000. - № 8. - с. 62 - 66.
7. Юзьгав Я.М. СУЯ у науково-дослщних установах: аспекти документування / Я.М.Юзьгав, 1.В.Лазько // Стандартизащя, сертифшащя, ягасть. - 2006. - № 5. -с.48 - 55.
8. Х1м1чева Г.1. Комплексна оцшка якост переб1гу процесу документування системи управлшня яюстю науково-дослщною установою: теор1я та практика / Г.1.Х1м1чева, 1.В.Лазько, Н.В.Колесша // Схщно-бвропейський журнал передових технологш. - 2009.
- № 5/3 (41). - с. 16 - 22.
9. Настанови щодо здшснення аудийв систем управлшня яюстю i/або технолопчного управлшня (ISO 19011:2002, IDT): ДСТУ ISO 19011:2003. - [Чинний вщ 2004-0701] - К.: Держспоживстандарт Украши, 2004. - IV, 24 с.
- (Нащональний стандарт Украши).
10. Лапач С.Н. Статистика в науке и бизнесе / С.Н.Лапач, А.В.Чубенко, П.Н.Бабич. - К.: Морион, 2002. - 640 с.
