CC BY
44
Розглянутi питання, пов'язаш з оцткою якостi перебйу процесу документування системи управлтня ятстю науково-дослид-но1 установи. Розроблена формалiзована методика для оцтки якостi процесу документування. Запропонована методика заснована на багатокритерiальному пiдходi i дозволяв проводити систематичну оцнку якостi перебйу процесу документування та виявляти невiдповiдностi
Ключовi слова: документування, система управлтня ятстю, нормативний документ, науково-дослидна установа, стандар-тизащя
□-□
Рассмотренны вопросы, связанные с оценкой качества протекания процесса документирования системы управления качеством научно-исследовательской организации. Разработанная формализованная методика для оценки качества процесса документирования. Предложенная методика основана на многокритериальном подходе и позволяет проводить систематическую оценку качества протекания процесса документирования и обнаруживать несоответствия
Ключевые слова: документирование, система управления качеством, нормативный документ, научно-исследовательская
организация, стандартизация
□-□
The issues regarding the quality assessment of documenting a quality management system in a research organization are addressed. Formalized technique for quality assessment of the documenting process is developed. The proposed technique is based on a multi-criteria approach and allows to carry out regular quality assessment of the documenting and to find out some discrepancies
Keywords: documenting, quality management system, standard document, research organization, standardization -□ □-
УДК 536.006
КОМПЛЕКСНА ОЦ1НКА ЯКОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ ПРОЦЕСУ ДОКУМЕНТУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ ЯК1СТЮ НАУКОВО-ДОСЛ1ДНОЮ УСТАНОВОЮ: ТЕОР1Я ТА ПРАКТИКА
Г. I. Х i м i ч е в а
I.В. Л аз ь к о
Старший викладач
1нститут тслядипломно!' освЬи i дистанцшного навчання
(^вшчнодонецьке вщдтення) Схщноукрашський нацюнальний ушверситет ím.
Володимира Даля
пр. Космонавлв, 18, м. Северодонецьк, Луганська обл.,
Украша, 93400
Контактний тел.: 8-050-328-78-91, 8 (06452) 2-74-94
E-mail: standart@himp.lg.ua
Н.В. Кол е с i н а
1. Вступ
Загально ввдомо, що piBeHb якосп об'екту стандар-тизацп, зокрема rnyKoeMHo'i продукцп НДУ, значною мiрою регламентований вщповщною нормативною до-кyментацieю (НД).
При цьому в роботах [1-3] вщзначаеться, що норми й вимоги, яю закладеш в НД, повиннi бути науково обгрунтоваш й опиратися на достовiрнy iнформацiю й
сучаснi методи прийняття ршень. Основнi проблеми при нормуванш показникiв якостi пов'язанi з тим, що встановлюваний рiвень якоси продукцii (особливо наукоемно!) повинен бути оптимальним на перюд дii документа, тобто випереджати рiвень, досягнутий на момент його розробки [4, 5]. Однак, як ввдзначено у роботах [6, 7], при розробщ НД, зокрема, на наукоемну продукщю, що характеризуеться сотнями показни-юв, зазвичай, вщсутня можливiсть експериментально
перевфити вплив щлого ряду норм на подальшии и розвиток.
Таким чином, розробка формал1зовано'! методики ощнки якост переб1гу процесу документування, яка б забезпечувала мехашзми отримання достов1рного показника якост1, що адекватно характеризуе процес, е актуальним завданням.
2. Мета дослщження
Метою дослщження е розробка та апробащя фор-мал1зовано1 методики ощнки якост переб1гу процесу документування в реальних умовах науково-дослщ-них установ.
Для досягнення зазначено'! мети було поставлено та виршено так завдання: проведено анал1з методичних тдход1в та процедур, на яких повинна Грунтуватися ощнка якост1 переб1гу процесу документування СУЯ НДУ та визначено показники за якими вона проводиться.
З.Анаиз стану проблеми
Анал1з нормативно! бази, що регламентуе та регу-люе СУЯ [9-12] дов1в, що яюсть процес1в системи ощ-нюеться такими показниками як «результатившсть» та «ефектившсть». Отже, виходячи з регламентованих стандартами трактувань, результативтсть слщ роз-глядати як властив1сть процесу, що дозволяе викону-вати функцп та отримувати запланований результат, а ефективтсть, як властив1сть, протилежно пропорцш-ну витратам на впровадження процесу.
Проведений авторами анал1з науково-техшчно'! л1тератури та практичний досвщ роботи в галуз1 якост1 ДП «1АП», ДП «Х1мтехнолог1я» дов1в, що на сьогодш вщсутня едина методика ощнки якост1 переб1гу процесу документування СУЯ НДУ. Ця проблема вир1шуеться кожною оргашзащею окремо (на розсуд розробника) 1 не завжди об'ективно вщбивае полиику вищого кер1вницт-ва в досягненш поставлених щлей.
Зазвичай, на початкових етапах впровадження СУЯ яюсть процесу документування ощнюеться за показниками трудом1сткост1 та вартост1 розробки НД. Однак розра-ховаш у в1дпов1дност1 з [19] монетарш показники не спро-можш достов1рно оцшити яюсть процесу в щлому.
В робот1 [16] розгляда-еться два тдходи до вибору системи показник1в, що опи-сують процеси СУЯ. Перший п1дх1д полягае у встановлен-ш системи загальних (уш-версальних) показниюв, як1 розбито на три групи: зр1-л1сть процесу, забезпечешсть
1-й р1вень -
загальна мета
2-й р1вень -ресурси
3-й р1вень -актори
4-й р1вень-
мета актор1в
5-й р1вень-сценари
його ресурсами, часов1 характеристики процесу. Вш не залежить в1д сфери д1яльност1 шдприемства (ор-гашзацп). Другий п1дх1д складаеться з опису процесу через систему спещальних одиничних показ-ник1в, як1 характеризують специф1ку д1яльност1, розробляються для однор1дно1 групи виробництв 1 використовуються в процес1 полшшення СУЯ. Однак для сучасних умов функщонування СУЯ б1льш ефективною е система, що побудова на поеднанш цих двох тдход1в.
У робот1 [17] запропоновано «динам1чну» модель комплексно'! ощнки результативност1 СУЯ. В якост1 м1ри результативност1 пропонуеться використовувати ранжований ряд ощнок темтв росту певного набору показниюв. Суттевим недолжом ц1е! методики е суб'ектившсть ощнки.
Анал1з робот [18-21] доводить дощльшсть засто-сування збалансовано'! системи показниюв (яка щео-лопчно зкорельована з моделями управлшня як1стю) для ощнки результативност1 1 ефективност процеав СУЯ [22]. Однак, для використання ССП необхщно здшснити обгрунтований виб1р параметр1в (факто-р1в), що спроможш адекватно оцшити як1сть переб1гу процесу за такими перспективами, як «Фшанси», «Ринок та замовники», «Процеси», «Навчання та роз-виток».
4. Обговорення результаив
В ход1 дослщжень для розробки основних поло-жень методики було використано метод 1ерархп [23]. Побудована на такому тдход1 модель ощнки якост переб1гу процесу документування СУЯ НДУ наведена на рис. 1.
Сутшсть методики полягае в формал1зацп проце-дури вибору критерпв та порядку ощнки якост1 процесу. При цьому, як видно з рисунку, отримана ощнка дозволяе надавати адекватну шформащю за трьома аспектами: вище кер1вництво, замовники, аудитори.
Власники НДУ
Вище кер1вництво, менеджмент
Роб1тники, розробники НД
Економ1чний ефект
Результатившсть
Партнери по б1знесу Сусшль-ство
Сощальний • • • ефект
Планування розробки НД, ощнка вх1дних даних
Розробка та впровадження НД
Контроль додержання вимог
Перев1ряння, анашз НД, внесення змш
Збер1гання, арх1вування НД
Рис. 1. Ieрархiчна модель оцiнки якостi процесу документування СУЯ НДУ
У ввдповщносп i3 розробленою методикою вся су-купшсть показникiв у межах процесу «Документування» перетворюеться з абсолютних значень у вiдноснi, а саме - у ланцюговi темпи зростання. Отже при оцшщ якоси процесу акцент робиться на значенш величинi збiльшення конкретного показника, а не на його досяг-нутому абсолютному рiвнi.
Тобто такий тдхщ робить методику динамiчною i дозволяе проводити "згортання" рiзнорозмiрних по-казниюв.
Нормативтсть методики полягае в тому, що бажа-нi рiвнi змши показникiв оцiнки якостi, а, отже, i 1хня прiоритетнiсть установлюються суб'ектом управлшня шляхом ранжування всiеi сукупност показникiв за принципом переваги темпу росту конкретного показ-ника.
Такий пiдхiд дозволяе виразити динамжу показ-никiв у iхньомy взаемному вiдношеннi i забезпечуе достовiрнiсть оцiнки якостi перебiгy процесу «Документування» СУЯ НДУ. При цьому, оцшка якостi здобувае формалгзовану основу, яка характеризуеться мiрою якост (для заданого iнтервалy часу це ранжо-ваний ряд оцiнок темтв росту конкретного набору показникiв).
Наступним кроком е визначення розрахунко-вих залежностей для оцшки показникiв якость В данiй методицi запропоновано проводити оцшку за сyкyпнiстю двох шдмножин показникiв: спе-цiальних (сформованих за принципами ССП) та загальних.
Схема формування системи показниюв наведена на рис. 2.
Класифжащя спещальних показникiв проводилась у вщповщноси з пунктом 8.4 ДСТУ ISO 9001: 2001, який встановлюе, що аналiзyвання даних для оцшки якосп «...повинне надавати шформащю про: а) задоволенiсть замовниюв; б) вiдповiднiсть вимогам до продукцп; в) характеристики i тенденцii вщхилень процесiв та продyкцii, у тому чи^ можливостi запо-бiжних дш; г) постачальниюв» [15]. Отже, при форму-ваннi системи показникiв слщ враховувати настyпнi yмови:кiлькiсть показникiв повинна бути оптимальною та достатньою для всебiчноi i адекватноi оцшки процесу.
В таблиц 1 наведено орiентовний перелiк показ-никiв, який може бути доповнений або скорочений у вщповщност iз конкретною метою щодо процесу до-кументування.
Рис. 2. Схема формування системи показниюв для оцшки якосп перебiгу процесу «Документування»
Таблиця 1
Орieнтовний перелiк показникiв оцшки якосп перебiгу процесу документування СУЯ НДУ
Група / перспектива показнигав оцшки Показник оцшки якост переб1гу процесу документування Одиниця вим1ру показ-ника
1 Група «Фшанси» 1.1 Вартють розробки НД тис. грн.
1.2 Трудомюткють розробки НД люд.-мю.
2 Група «Процеси»: 2.1 Стутнь вщповщност процесу вимогам ДСТУ ISO 9001:2001 ' безрозм.
2.1 Пщгрупа «Р1вень зршосй процесу» 2.2 Стутнь релевантност використання вихщно1 НД безрозм.
2.3 Визначення щлей процесу бал (1-5)
2.4 Розумшня щлей процесу персоналом бал (1-5)
2.5 Якють планування процесу бал (1-5)
2.6 Якють визначення вхщних даних процесу бал (1-5)
2.7 Якють визначення вихщних даних процесу та !'х достатносл бал (1-5)
2.8 Якють реестрацй виконання операцш процесу бал (1-5)
2.9 Якють виконання вимог процесу бал (1-5)
2.10 Гнучкють процесу бал (1-5)
2.11 Якють контролю процесу бал (1-5)
2.12 Спроможнють процесу продукувати нов1 знання бал (1-5)
2.2 Пщгрупа «Р1вень забезпе ченост1 процесу ресурсами» 2.13 1нформацшш ресурси бал (1-5)
2.14 Фшансов1 ресурси бал (1-5)
2.15 Матер1альш ресурси бал (1-5)
2.16 Техшчш ресурси бал (1-5)
2.17 Людсью ресурси бал (1-5)
2.3 Група «Часов1 характеристики процесу» 2.18 Тривашсть тдготовки до процесу бал (1-5)
2.19 Своечаснють виконання операцш процесу бал (1-5)
2.20 Можливють скорочення часу досягнення процесом визначено!' мети без негативного впливу на якють кшцевого продукту бал (1-5)
2.21 Р1вень тривалост циклу документування безрозм.
3 Група «Ринок та замовники» 3.1 Р1вень задоволення споживач1в вимогами НД бал (1-5)
3.2 Р1вень якост збер1гання власност замовнигав, регламентованоi документально бал (1-5)
4 Група «Навчання та розвиток» 4.1 Р1вень вщповщносл компетентност розробнигав НД потребам бал (1-5)
4.2 Р1вень вщповщносл компетентност виконавщв вимог НД потребам бал (1-5)
4.3 Р1вень якост процесу за оцшкою невщповщностей безрозм.
4.4 Р1вень якост роботи власника процесу щодо удосконалення процесу бал (1-5)
Продовження таблиц 1
4.5 Р1вень якост роботи дорадчого органу з якост з удосконалення процесу бал (1-5)
4.6 Р1вень якост роботи виконавчого органу з якост з удосконалення процесу бал (1-5)
Код Вимоги до управлшня документащею
А.1 Затвердження докумен^в, як вщповщних перед !'х введенням в дш
А.2 Актуал1защя докуменйв
А.3 Забезпечення щентифшацй змш та статусу чинно!' версй докуменйв
А.4 Врахування та збер1гання докумен^в, контроль за !х розповсюдженням
А.5 Забезпечення наявност вщповщних версш чинних докумен^в у мюцях застосування
А.6 Забезпечення ч^кост та прозорост щентифшацй докумен^в
А.7 Запоб1гання ненавмисному застосуванню застарших докуменйв i неналежно1 щентифжацй цих документа у раз1 !х збер1гання в будь-яких щлях
IQi = Е PjxAj, j=i
IP=i.
j=i
Крел. = KB
./K
де Квик. - сумарна кiлькiсть НД, якi використову-ються для досягнення мети процесу yciMa тдроздша-ми НДУ, шт.;
Кзаг. - юльюсть iснyючих докyментiв, якi взагалi регламентують процес СУЯ, шт.
Загальний коефвдент релевантностi документу-вання пропонуеться обчислювати за формулою:
K = n IK *K * *K
рел.заг. рел.1 рел.2 "" рел.п '
(4)
Показники 1.1, 1.2 обчислюються за [19].
Стутнь вiдповiдностi процесу документування вимогам ДСТУ ISO 9001:2001 (показник 2.1) ощню-еться за допомогою вiдповiдного коефвдента. Для виз-начення цього коефвдента розроблено спецiальний Класифiкатор вимог до управлшня докyментацiею у вiдповiдностi з ДСТУ ISO 9001:2001 (табл. 2).
Таблиця 2
Класифкатор вимог до управлшня документащею у вщповщносп з ДСТУ ISO 9001:2001
де n - юльюсть процесiв СУЯ НДУ, шт. Наступним показником оцшки якоси перебiгy процесу документування СУЯ е рiвень тривалостi циклу документування (показник 2.21), який розрахо-вуеться за формулою:
Ктц. Кцд.норм / Кцд.факт.
(5)
де Кцд.норм. - нормативна тривалкть циклу доку-ментування, дн.;
Кцд. факт. - фактична тривалiсть циклу документу-вання, дн.
Загальний коефiцiент тривалостi циклу докумен-тування обчислюеться за формулою:
K — j IK *K * *K
1ч*щзаг. \1ч"щ.1 ^тц.2 ••• тц. j '
(6)
де j - юльюсть НД СУЯ, шт.
Рiвень якостi процесу за оцшкою невiдповiдностей (показник 4.3) оцшюеться за формулою [30]:
K = 1 - (0,5*K + 0,25*C + 0,01*H),
(7)
Стутнь вщповщноси процесу документування вимогам ДСТУ ISO 9001:2001 визначаеться як штегро-ваний коефвдент за формулою:
(1)
де Pi - ваговий коефвдент j-го показника (вiд 1 до 7) у ввдповщносп iз Класифжатором;
Aj - оцiнка у балах, яка дана експертом по j-му по-казнику;
i - кiлькiсть показниюв, вiд 1 до 7;
(2)
Визначення в балах вщ 1 до 5 рiвня кожного по-казника проводиться за шкалою, наведеною у Додат-ку А ДСТУ ISO 9004:2001.
Для визначення повноти отримання необхщно! ш-формацп запропоновано оцiнювати стyпiнь релевант-ностi використання вихiдноi НД (показник 2.2), який розраховуеться окремо за кожним процесом СУЯ та узагальнюеться для мережi процесiв:
(3)
де: К - критичш невiдповiдностi (невиконання нор-мативних вимог, що веде до суттевого зниження якост продyкцii та/або yправлiння процесами, та призво-дить до помггного (для споживачiв) погiршення ек-сплуатацшних характеристик (продyкцii);
С - сyттевi невiдповiдностi - невиконання вимог, встановлених ДСТУ ISO 9001:2001, або ввдхилення вщ вимог, що може привести до зниження якосп продук-ци та/або yправлiння процесами, можливоi поставки дефектних виробiв (споживач може виразити незадо-вiльнiсть його наслiдками);
Н - несyттевi невiдповiдностi - невиконання вимог, що не приводе до поставки дефектних виробiв (споживач, ймовiрно, не помиить його наслщюв).
Оцiнювання показникiв 2.3-2.20, 3.1-4.2, 4.4-4.6 здшснюеться на основi базових оцшок i вагових кое-фiцiентiв за допомогою методу експертних оцшок за формулами (1, 2) в балах вщ 1 до 5 за шкалою, наведе-ною у Додатку А ДСТУ ISO 9004:2001.
Вимiр близькосп двох рангових упорядкувань тем-тв росту показниюв (еталонного i фактичного) про-водять шляхом застосування коефвденпв ранговоi кореляцii Спiрмена i Кендалла. За допомогою цих кое-фiцiентiв оцiнюють близькiсть одного рангового ряду до шшого, прийнятого за еталон, в iнтервалi вiд 1 до -1 [31]. Фактично нормативний ранговий ряд (еталон) являе собою розгортання полиики й плашв в област якость
Практичну апробацiю розробленоi методики було проведено на базi ДП «1АП». Результати дослiджень еталонноi й фактичноi динамiки показникiв ощнки якосп перебiгy процесу документування зведеш в таблицю 3.
Фрагмент таблицi наведено нижче.
Таблиця 3
Статистичш спостереження функцюнування процесу документування за даними ДП «1АП» (фрагмент)
Показник ощнки якост Еталон 2006 рж 2007 рж 2008 рж
Темп росту Ранг Темп росту Ранг Темп росту Ранг
1.1 Вартють розробки НД 6 4,056 1 3,789 2 3,983 3
1.2 Трудомютюсть розробки НД 7 3,205 2 3,731 3 4,002 2
2.1 Стутнь вщповщност процесу вимогам ДСТУ ISO 9001:2001 ' 8 2,541 7 3,228 5 3,201 6
2.2 Стутнь релевантност використання вихщно'1' НД 1 2,980 5 3,871 1 4,871 1
2.3 Визначення щлей процесу 9 2,756 6 3,107 6 2,907 7
2.21 Рiвень тривалост циклу документування 10 1,487 13 2,791 10 2,195 10
3.1 Рiвень задоволення споживачiв вимогами НД 11 1,452 14 2,653 11 2,003 11
3.2 Рiвень якост збержання власностi замовникiв, регламентовано'1' документально 12 1,408 15 2,504 12 1,987 12
4.1 Рiвень вiдповiдностi компетентностi розробникiв НД потребам 27 0,504 26 0,741 27 0,841 26
4.2 Рiвень вiдповiдностi компетентностi виконавщв вимог НД потребам 28 0,489 27 0,432 29 0,808 27
4.6 Рiвень якост роботи з удосконалення процесу 31 0,109 30 0,003 31 0,002 30
Коефщент Стрмена 0,918 0,971 0,934
Коефщент Кендалла 0,811 0,965 0,987
Оцiнка якостi, Р 0,868 0,968 0,961
На рис. 3 наведено пстограму якост перебiгу процесу документування СУЯ ДП «1АП» за 2008 рж. Дана гiстограма дозволяе проводити вiзуальний аналiз оцш-ки якост перебiгу процесу. Стовпцi пстограми являють собою фактичнi ранги ввдповщних показникiв оцiнки якостi (1хня висота залежить ввд значення рангу). Ль нiя, що вiдповiдае значенню фактичного рiвня якостi, е лiнiйним трендом, що апроксимуе фактичш значення ранпв. Отже, чим менше буде вщхилення лiнii фактичного рiвня якосп вiд еталонного, тим бiльше буде коре-ляцiя мiж ними, а, ввдповвдно, i рiвень якостi процесу. За допомогою кривоi динамiки ощнки якостi можна вiдобразити тiльки стутнь наближення процесу до ета-
лонного режиму, але не фактори, що впливають на фак-тичний рiвень якостi процесу. Тому наступним етапом ощнки якост перебiгу процесу е виявлення факторiв, що найбшьш негативно впливають на нього.
Для визначення критичних показниюв було вико-ристано метод iзольованого впливу факторiв на змiну показника. При цьому передбачалось, що динамжа по-казникiв-факторiв пiдтримуеться або на нормативно встановленому рiвнi, або нижче його, тому узагальнена ощнка якостi процесу Грунтуеться на порiвняннi не з фактичним (минулим) його станом, а з еталонним (нормативно встановленим), тобто вона ощнюе не пройде-ний шлях, а той, що залишилося пройти до еталону.
s 35
1н
I
cd Рч
10 5
0
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Показники
I Еталонш ранги - Тренд еталонних ранпв
I Факгичш ранги Тренд фактичних ранпв
Рис. 3. Пстограма оцiнки якостi nepe6iry процесу документування ДП «1АП» за 2008 piK
У зв'язку з цим вплив факторiв оцiнюeться по тому, насюльки вони знизили ощнку якостi перебiгу процесу у порiвняннi з еталонним. 1ншими словами, по факторам розкладаеться не сама фактична оцшка якостi, а рiзниця мiж максимальною й фактичною оцiнками в такий спосiб:
5. Висновки
AP(ffi) = Pe -P(ni) ,
(8)
де AP(ni) - зниження оцiнки якостi тд впливом i-го показника;
Ре = 1 - оцшка еталонно! якоси nepe6iry процесу; ni - показник, що займае в динамiчномy нормативi i-e мiсце (мае i-ий ранг);
P(ni) - оцiнка якостi, що розрахована на основi по-рушень, викликаних динамiкою i-го показника.
Для б^ьшо! наочностi й зрyчностi користування розраховуеться частка впливу кожного показника на загальне зниження рiвня якоси переб^у процесу:
8,= АР(П1) *100 .
ZAP(üi)
(9)
Для графiчного подання вiдносноi важливостi факторiв, що викликали зниження рiвня якостi пе-ребiгу процесу доцiльно використовувати дiаграму Парето, яка будуеться на основi значень вiдхилень кожного показника рiчноi оцiнки якостi, розрахова-ного за формулами (8), (9). Такий шдхщ дозволяе впорядкувати показники з урахуванням прюритет-носп вживання коригувальних та/або запобiжних дiй по пiдвищенню якосп перебiгу процесу докумен-тування.
Але для повноi оцiнки потрiбно не ильки конста-тувати вiдхилення вiд запланованого результату, але й виявити причини, що привели до цiеi проблеми. Для наочного подання факторiв впливу i iхнiх де-талiзацiй запропоновано використовувати дiаграму Iсiкави.
1. Результати дослвдження доводять ушверсаль-ний характер методики та можлившть ii застосування в оргашзащях, що впроваджують СУЯ у вщповщносп iз вимогами ДСТУ ISO 9001:2001.
2. Запропонована методика заснована на багато-критeрiальномy пiдходi i дозволяе проводити систе-матичну ощнку якостi пeрeбiгy процесу документування та виявляти невщповщность За результатами ощнки розробляються корeгyючi/запобiжнi ди, впро-вадження яких забезпечуе постiйнe вдосконалення процесу.
Лiтература
1. Никитин В.А. Управление качеством на базе стандартов ИСО 9000:2000. - С-Пб.: Питер, 2002. - 272с.
2. Развитие системы управления: структура, функции, нормативы / Отв. Ред. Г.С. Одинцов. - К.: Наукова думка, 1989. - 200 с.
3. Урванцев Б.А. Порядок и нормы / Б.А.Урванцев. - М.: Издательство стандартов, 1991.- 240 с.
4. Воронов А. Моделирование конкурентоспособности продукции // Стандарты и качество. -2004. - № 11. - С.44-47.
5. Ткаченко В.В. Система оптимизации параметров объектов стандартизации / В.В.Ткаченко, Ю.Т.Алексеев, Д.М.Комаров. - Изд-во стандартов, 1977. - 184 с.
6. Лазько 1.В. Особливост системи управлшня якост у науково-дослщних оргашзащях / 1.В.Лазько // Стандар-тизащя, сертифшащя, якють. - 2004.- № 5. - С. 59-61.
7. Клепиков А.С. Особенности внедрения системы менеджмента качества в научно-исследовательских учреждениях / А.С.Клепиков, С.А. Погребняк, М.В. Моисеенко // Стандарты и качество. - 2002. - № 11. - С.24 - 27.
8. Системи управлшня яюстю. OcHOBHi положення та словник термМв (ISO 9000:2005, IDT): ДСТУ ISO 9000:2007. - [Чинний вщ 2008-01-01]. - К.: Держспоживстан-дарт Украши, 2008. - IV, 36 с. - (Нацюнальний стандарт Украши).
9. Системи управлшня яюстю. Вимоги (ISO 9001:2000, IDT): ДСТУ ISO 9001:2001. - [Чинний вщ 2001-10-01].
- К.: Держспоживстандарт Украши, 2001. - IV, 23 с.
- (Нацюнальний стандарт Украши).
10. Системи управлшня яюстю. Настанови щодо полшшен-ня дiяльностi (ISO 9004:2000, IDT) : ДСТУ ISO 9004-2001. - [Чинний вщ 2001-10-01].- К.: Держстандарт Украши, 2001. - IV, 44 с. - (Нацюнальний стандарт Украши).
11. Настанови з розроблення документацй системи управлшня яюстю (ISO/TR 10013:2001): ДСТУ ISO/TR 10013:2003. - [Чинний вщ 2004-07-01]. - К.: Держспоживстандарт Украши, 2004. - IV, 15 с. - (Нацюнальний стандарт Украши).
12. О распределении затрат на качество // Научно-техн. сборник „Все о качестве. Зарубежный опыт". - 2003. - № 3 (41). - 100 с.
13. Методика визначення трудомюткост та вартост роб^ i3 стандартизацй / Наказ Держспоживстандарту Украши вщ 19.10.2007 № 274 зареестрований в Мш'юсп Украши 07.11.2007 за № 1251/14518 // КС, 2008. - с. 25 - 41.
14. Репин В.В. Процессный подход к управлению. Моделирование бизнес-процессов / В.В.Репин, В.Г.Елиферов.
- РИА «Стандарты и качество». - 2006. - 405 с. - (Серия «Деловое совершенство»).
15. Системи якост вищих навчальних заходiв: теорiя i практика / [Волков O.I., В^юн Л.М., Хiмiчева Г.1., Зенюн А.С.]. - К.: вид-во «Наукова думка», 2006. - 301 с.
16. Терещенко Н.В. Модель комплексной оценки результативности СМК. Методы оценки и расчета / Н.В.Тере-
щенко, Н.С.Яшин // Методы менеджмента качества.-2006.- № 4. - с. 12 - 17.
17. Каплан Роберт Р. Сбалансированная система показателей. От стратегии к действию / Роберт Р.Каплан, Дейвид П.Нортон; [пер. с англ.].-М.:ЗАО «Олимп-Бизнес», 2003.
- 304 с.
18. Нивел Пол Р. Сбалансированная Система Показателей: шаг за шагом: максимальное повышение эффективности и закрепление полученных результатов / Пол Р. Нивел; [пер. с англ.]. - Днепропетровск: Баланс Бизнес Брукс, 2004. - 328 с.
19. Мониторинг научно-технической деятельности / [Клепиков А.С., Гордиевских В.В., Чистякова Е.Г., Лукша О.В.] // Методы менеджмента качества. - 2004. - № 1112.
20. Разработка системы мониторинга научно-технической деятельности на основе сбалансированной системы показателей / [Клепиков А.С., Гордиевских В.В., Чистякова Е.Г., Лукша О.В.]. - Режим доступу доступу : scc.tpu. ru/download/artides/artide3.doc.
21. Горбашко E. Концепция сбалансированной системы показателей и управление качеством: на пути к интеграции / [Е.Горбашко, Дюкло Н.-Л., Соболевская-Малышева А.] // Стандарты и качество. - 2009. - № 5. - с. 56-61
22. Саати Т. Принятие решений. Метод анализа иерархий: Пер. с англ. Вачнадзе Р.Г. / Т.Саати. - М.: Радио и связь, 1993. - 278 с.
23. Тишков Ю.С. Оценка функционирования системы менеджмента качества по результатам внутренних аудитов / Ю.С.Тишков // Методы менеджмента качества. - 2009.
- № 4. - с. 18 - 23.
24. Гмурман В.Е. Теория вероятностей и математическая статистика: [учеб. пособие для вузов] / В.Е.Гмурман. - [9-е изд. стер.]. - М.: Высш. шк., 2003. - 479 с.
