CC BY
17
© Калiнiченко С. В., Коротких О. О., Антушева Т. I. УДК 615.331:579.871.1(0.041)
Калiнiченко С. В., Коротких О. О., Антушева Т. I.
ПРОТИ1НФЕКЦ1ЙНА РЕЗИСТЕНТНЮТЬ СЛИЗОВИХ ОБОЛОНОК ВЕРХН1Х ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХ1В
Державна установа «1нститут мiкробiологГГ та гмунологГГ iM. I. I. Мечнгкова НацгональноГакадемГГмедичних наук УкраГни»
(м. Харкгв)
kalinichenko [email protected]
Робота е фрагментом планових науково-дослщ-них робiт Державно! установи «1нститут мiкробiологiI та iмунологiI iм. I. I. Мечникова Нацюнально! академiI медичних наук Укра!ни» «Бюлопчы основи розроб-ки синбiотичних комплекЫв за умов застосування електромагнiтних й ультразвукових хвиль» (галузе-вий шифр АМН 111/2013, № державно! реестрацп 011311001517) та «Вивчення бiологiчних та фiзико-хiмiчних передумов розробки протидифтермних засобiв на основi метаболiтiв пробютичних штамiв» (галузевий шифр АМН 129/2016, № державно! реестрацп 011611000864).
Вступ. Пробютична мiкрофлора домiнуе практично у вЫх бiотопах оргаызму, займаючи поверхню слизових оболонок i представлена, в першу чергу, лактобацилами i бiфiдобактерiями [7,18-20]. Лак-тобацили широко розповсюджен в навколишньому середови!^ та мають високу бiологiчну активнють. Вони е важливою складовою нормально! мiкро-флори травневого i гениального тракту людини та входять до складу резидентно! мiкрофлори носоглотки [13]. Антагоызм молочнокислих бактерiй вщносно мiкроорганiзмiв обумовлений утворенням молочно! кислоти, продук^ею iнших антимiкробних i антибiотикоподiбних субстанцiй: лiзоциму, перекису водню, бактерiоцинiв (лактацинiв), коротко-ланцюгових жирних кислот, дiацетилу тощо [10,13]. Молочнокисл палички приймають активну участь у формуванн колонiзацiйно! резистентностi (мають здатнють блокувати рецептори клiтин слизових оболонок макрооргаызму, перешкоджаючи адгезi! патогенiв) та проявляють виражену антагонютич-ну активнють щодо широкого кола аеробних, фа-культативно-анаеробних та деяких облтатно-анае-робних грамнегативних i грампозитивних бактерiй [5,15,16]. Саме тому лактобацили широко застосо-вують як компонент класичних пробютичних засобiв [15,16,19]. Пробiотики на основi лактобацил широко використовуються для профтактики та лiкування дисбiотичних станiв травнево! i генiтально! систем людей [1,4,11]. Дослщження щодо застосування лактобацил для профтактики або лкування Ыфек-цм верхнiх дихальних шляхiв (в. д. ш.) та вщновлен-ня протиЫфекцмно! резистентностi слизових оболонок в. д. ш. досить обмеженi.
Викладене свщчить про актуальнiсть науково-го завдання щодо необхщност цiлеспрямованого пошуку перспективних штамiв Lactobacillus эрр. та мiкробiологiчного обфунтування доцiльностi !х за-
стосування для подальших розробок нових, бтьш безпечних, препарат1в для формування протишфек-ц1йно! резистентност1 слизових оболонок верхн1х дихальних шлях1в людини та санаци нос1!в.
Метою роботи стало вивчення 1муномодулюю-чих властивостей лактобактерм (оц1нка !х впливу на р1вень л1зоцима та sIgA слизових оболонок верхых дихальних шлях1в).
Об'ект i методи дослгдження. Об'ектом до-слщження були лабораторн1 тварини (крол1 породи «Шиншила») та проти1нфекц1йна резистентн1сть !х слизових оболонок.
У досл1ди були взят1 крол1 (n=31) породи «Шиншила» вагою 2,0-2,5 кг, як1 напередодн1 проходили двотижневий карантин. У робот1 з тваринами керу-вались наступними нормативними документами: ДВСТ 421-88 «Тварини лабораторнг Технолопчний процес з дотримання основних положень Конвен-ц1! Ради бвропи про охорону хребетних тварин, що використовуються в експериментальних наукових цшях» (18.03.1986), Директива 6ВС в1д 24.11.1986 р. № 609, Наказ МОЗ Укра!ни в1д 01.11.2001 р. № 281.
Лабораторн тварини були обстежен на наяв-н1сть лактобацил в з1в1 та нос1.
Проб1отичн1 штами Lactobacillus spp. були отри-ман1 з фармацевтичних препарат1в: «Симб1лакт» (Укра!на); «PREEMA® KIDS» (Швейцар1я); «Лакто-бактерин» (Рос1я); «Flora dophilus FOS» (США).
Суспенз1ю м1кроорган1зм1в готували в1дпов1дно до стандарту густини за шкалою McFarland за до-помогою приладу Densi-La-Meter (Lachema, Чех1я) i доводили до оптично! щiльностi 1,0 одиниць за шкалою McFarland згщно з шструк^ею до приладу та ш-формацiйним листом № 163-2006 [17].
Синхроызацю культур проводили за допомогою дi! низько! температури [2,3].
Стан мюцевого iмунiтету слизових оболонок но-сових порожнин тварин визначали за методом Са-муйлова Ю. Ю. [14] з визначанням рiвнiв лiзоциму та секреторного iмуноглобулiну А (sIgA) у секретах носових порожнин лабораторних тварин. Матерiал вiдбирали наступним чином: в кожний носовий хщ, поперемшно, спецiальним реплiкатором вводили поролонову стрiчку та витримували 5 хвилин для просочування слизом, пюля чого вщокремлювали слиз з поролонового носiя за допомогою шсулЫо-вого шприца, видавлюючи !! в стерильну пробiрку.
Для визначення взаемозв'язку показниюв мюце-вого iMyHiTeTy проводили розрахунок Ыдексу iMyHHOi напруги (Ill—I) за формулою
II H= -
lAsIgA
sIgA
-х Lis x 100,
де lAsIgA - Ыдекс авщност sIgA;
sIgA - кiлькiсть секреторного iмуноглобулiну A мг/мл;
Lis - юлькють лiзоциму, мкг/мл;
100 - постмний коефiцieнт
CTyniHb iмунноI напруги слизових обо-лонок носу визначали за наступними кри-терiями: низьким е ступiнь при Ill—I вщ 0,1 до 0,29 (хроычы форми ринiтiв, не ефективна тератя), оптимальним при II— вщ 0,3 до 0,49 (фiзiологiчна норма) та високим при II— >0,5 (гострi та хронiчнi ринiти в стадп загострення) [14].
Для вивчення ролi лактобацил у проти-шфекцмнм резистентностi слизових оболо-нок верхых дихальних шляхiв лабораторних тварин було роздтено на три групи: I (n=7, контроль) - iнтактнi крол^ II (n=12) - кролi, у яких було змодульовано хроычний тонзилгг (ХТ) стафiлококового генезу [12]; III (n=12) -кролi, у яких було змодельовано хроычний ринiт (ХР) стафтококового генезу [9]. Кролiв II i III групи, пiсля моделювання хронiчноI ш-фекцiI, було порiвну розподiлено на пiдгрупи «a» i «Ь». Тваринам пiдгруп «а» проводили сана^ю зiву (II а) або носу (III а) 4% водним розчином ери-тромщину, а тваринам пщгруп «Ь» (зiв - II Ь, ню - III Ь) - суспензiею сумiшi пробiотичних лактобацил з концентра^ею 9,0±0,1 lg КУО/мл.
Статистичну обробку даних здiйснювали у вщ-повiдностi з правилами варiацiйноI статистики, як викладено у поЫбниках [6,8]. Достовiрнiсть рiзницi середнiх значень визначали за допомогою критерiя t - Стьюдента, з обчисленням середньо! величини M, середньоквадратичного вiдхилення S, середньо! похибки величини m, значення достовiрностi р. Для аналiзу одержаного матерiалу проводилось його групування за атрибутивними та варiацiйними озна-ками. У результат зведення матерiалу при пщрахун-ках одиниць спостережень були отриман абсолютнi числа, якi виражали описовi i кiлькiснi ознаки. Для аналiзу якiсних ознак, що, в основному, були виражен у вщсотках, застосовували непараме-тричнi методи статистики [8]. Наведен данi до-стовiрнi при р<0,05, в разi якщо не вказано iнше.
Результати дослщжень та Ух обговорен-ня. Попередньо всiх кролiв було обстежено на носмство золотистого стафiлокока (у дослщ були взятi негативнi тварини), ступЫь заселення (lg КУО/г) Lactobacillus spp. слизових оболонок !х носоглотки та визначено шдекс iмунноI напруги слизових оболонок зiву i носа.
Встановлено, що ступшь заселення слизових оболонок носа кролiв лактобацилами стано-вив (4,4±0,6) lg КУО/г, зiву - (5,3±0,4) lg КУО/г, рiвнi лiзоциму - (16,9±3,6) i (18,3±3,8) мкг/мл,
а sIgA - (2,38±0,6) i (2,41±0,6) мг/мл вiдповiдно. 1н-декс iмунноI напруги слизових оболонок 3iBy i носа тварин, в середньому, становив (0,41±0,7).
Пюля моделювання хронiчних iнфекцiй стафто-кокового генезу (ХТ i ХР) в. д. ш. ступiнь заселення слизових оболонок тварин золотистим стафто-коком становив, в середньому, (5,2±0,6) lg КУО/г Моделювання хроычних iнфекцiй стафтококового генезу призводило до зниження ступеню заселення лактобацилами слизових оболонок в. д. ш. та шдек-су iмунноI напруги (табл. 1).
Таблиця 1.
Показники протшнфекцшно'Г резистентност
слизових оболонок в. д. ш. у кролiв пiсля моделювання хронiчного ришту i хронiчного тонзилiту, (M±m)
Групи тварин Середш показники протишфекцмноУ резистентностi
ступшь заселення лактобацилами, lg КУО/г рiвень лiзоциму, мкг/мл рiвень sIgA, мг/мл II —
I 4,8±0,6 17,6±0,9 2,39±0,2 0,42±0,09
II 2,2±0,8* 4,3±0,2** 1,23±0,1* 0,15±0,04**
Ill 2,7±0,9* 4,1±0,3** 1,27±0,1* 0,17±0,04**
Примаки:
1. * - достовiрна рiзниця мiж зазначеними показниками контрольно! (I) та дослщних (II i III) груп тварин (р<0,05);
2. ** - достовiрна рiзниця мiж зазначеними показниками контрольно! (I) та дослщних (II i III) груп тварин (р<0,01).
Так, пор1вняно з ¡нтактними кролями, ступ1нь заселення лактобацилами знижувався в 1,8-2,1 рази (р<0,05), р1вень л1зоциму - в 3,9-4,4 рази (р<0,01), р1вень sIgA - в 1,8-2,0 рази (р<0,05). Вщповщно знижувався i ¡ндекс ¡мунно! напруги слизових оболонок, в середньому, в 2,6 рази (р<0,01).
Лабораторним тваринам з ХТ була проведена сана^я зiву, а з ХР - сана^я носа. Причому, кролям пщгруп «а» (II а i III а) сана^ю робили 4% водним розчином еритромщину, а пщгруп «b» (II b i III b) - сус-пензieю сумiшi пробiотичних лактобацил (7 дiб, двiчi на добу). Через 14 дiб пiсля санацiI було вивчено показники протишфекцмно! резистентностi верхнiх дихальних шляхiв (табл. 2).
Дослiдження ступеню заселення стафтококом слизових оболонок в. д. ш. показало, що пюля сана-
Таблиця 2.
Показники протшнфекцшноТ резистентност1 слизових оболонок в. д. ш. у крол1в п1сля санацм, (M±m)
Групи тварин Середш показники протишфекцмноУ резистентностi
ступшь заселення лактобацилами, lg КУО/г рiвень лiзоциму, мкг/мл рiвень sIgA, мг/мл II —
I 4,4±0,8 16,9±1,2 2,42±0,2 0,42±0,08
II а 0,3±0,3 6,9±0,2 1,52±0,1 0,21±0,06
II b 4,1±0,9 13,8±1,3 2,22±0,2 0,41±0,06
III а 0,6±0,6 7,1±0,3 1,27±0,1 0,23±0,08
III b 4,2±0,8 14,4±1,2 2,34±0,2 0,43±0,06
цп еритромiцином у 3 кролiв висiвався золотистий стафiлокок на рiвнi 1,8±0,9 1д КУО/г, тодi як у групах тварин, яким було проведено сана^ю лактобацила-ми, стафтокок не висiвався.
Пiсля проведення санацп у всiх лабораторних тварин спостер^алось пiдвищення iмунологiчних показникiв протиiнфекцiйно! резистентной сли-зових оболонок верхнiх дихальних шляхiв. Так, у кролiв пщгруп «а» пiдвищувався рiвень лiзоциму та секреторного 1дА, в 1,4-1,8 рази (р<0,05), а iндекс iмунно! напруги - в 1,3-1,5 рази (р<0,05) порiвня-но з вiдповiдними показниками пюля моделювання ХТ i ХР. Однак, ступшь заселення слизових в. д. ш. лактобацилами пiсля санаци 4% водним розчином еритромiцину знижувався, порiвняно з показниками пiсля моделювання, в 4,3-7,5 разiв (р<0,01). Засто-сування лактобацил для санацi! тварин з експери-ментальною стафiлококовою Ыфек^ею призвело до вiдновлення всiх показниюв, що дослiджувались: ступiнь заселення лактобацилами слизових оболонок, ктьюсть лiзоциму i в!дА були на рiвнi контрольно! групи. При порiвняннi показникiв з'ясувалось,
що при застосуванн лактобацил вiдбувалось повне вiдновлення протишфекцмно! резистентностi слизових оболонок верхых дихальних шляхiв.
Висновки. Визначено, що при моделюванн хро-нiчних Ыфекцм верхнiх дихальних шляхiв стафтоко-кового генезу вщбуваеться зниження ступеню заселення лактобацилами слизових оболонок, вмюту лiзоциму i sIgA. Застосування пробютичних штамiв лактобацил для санацi! тварин з експерименталь-ною стафiлококовою шфек^ею призводить до по-вного вщновлення протиiнфекцiйно! резистент-ностi слизових оболонок верхых дихальних шляхiв лабораторних тварин. Тобто, експериментально показано позитивний вплив лактобацил на протин фекцмну резистентнють слизових оболонок верхнiх дихальних шляхiв.
Перспективи подальших дослгджень. Плану-еться провести дослiдження щодо вивчення впливу лактобацил на колоызацмну здатнiсть патогенних коринебактерм, що надасть можливiсть визначити новi патогенетичнi складовi при носiйствi збудникiв дифтерi!.
Лгтература
1. Бабенко Л.П. Вплив пробютичних штамiв лактобацил та бiфiдобактерiй на спектр мкробюти та iмунологiчну реактивнiсть органiзму при стафшококовш шфекцп урогенiтального тракту [Текст]: автореф. дис. ... канд. бюл. наук: 03.00.07 / Бабенко Лщя Павлiвна; 1нститут мкробюлогп i вiрусологii iм. Д.К. Заболотного НАН Украши. — Ки!в, 2015. - 28 с.
2. Баснакьян И.А. Культивирование микроорганизмов с заданными свойствами [Текст] / И.А. Баснакьян. - М.: Медицина, 1992. - С. 29-59.
3. Баснакьян И.А. Стресс у бактерий [Текст] / И.А. Баснакьян. - М.: Медицина, 2003. - 136 с.: ил.
4. Бобир В.В. Кишковий вiром та нормальна мкрофлора людини: особливост взаемодп [Текст] / В.В. Бобир [та ш.] // Ан-нали Мечниковського шституту. — 2015. — № 2. — С. 25-29. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ami_2015_2_3.pdf.
5. Бондаренко В.М. Анализ профилактического и лечебного действия пробиотических препаратов с позиций новых научных технологий [Текст] / В.М. Бондаренко, О.В. Рыбальченко // Журнал микробиол. - 2015. — № 2. - С. 90-104.
6. Боровиков В.П. Statistica. Статистический анализ и обработка данных в среде Windows [Текст] / В.П. Боровиков, И.П. Боровиков. - М.: Филинъ, 1998. - 592 с.
7. Бухарин О.В. Некоторые особенности микрофлоры миндалин и межмикробного взаимодействия (в норме и при патологии) [Текст] / О.В. Бухарин, Б.Я. Усвяцов, Л.М. Хуснутдинова // Журн. микробиол., эпидемиол., иммунобиол. - 2000. — № 4 (прил.). - С. 82-85.
8. Гельман В.Я. Медицинская информатика: практикум [Текст] / В.Я. Гельман. - [2-е изд.]. - СПб.: Питер, 2002. - 480 с.
9. Заявка u 2016 07616 СпоЫб одерження лабораторно! моделi хрошчного назального носшства стафшококового генезу у кролiв / КалЫченко С.В., Коротких О.О., Бабич 6.М., Антушева Т.1.; заявл. 11.07.2016.
10. КалЫченко С.В. Хроматографiчний аналiз екзометаболтв Lactobacillus plantarum, отриманих за рiзних умов газового складу атмосфери культивування та впливу фiзичних чинниюв [Текст] / С.В. КалЫченко [та ш.] // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2015. - № 3, Т. 2 (123). - C. 283-289.
11. Осолодченко Т.П. Роль мкрофлори дистальних вщд^в кишкового тракту в пщтримщ оксалатного гомеостазу [Текст] / Т.П. Осолодченко [та ш.] // Аннали Мечниковського шституту. — 2015. — № 2. — С. 42-46. — Режим доступу: http://nbuv.gov. ua/j-pdf/ami_2015_2_6.pdf.
12. Патент на корисну модель № 70957 U «СпоЫб одержання моделi хрошчного тонзилп^» МПК G09B 23/28 (2006.01) / Жу-равльов А.С., Маш Ханс, Скляр Н.1., Кал^ченко С.В.; № заявки u 2012 00081; дата подання заявки 03.01.2012; дата, з яко! е чинним права на корисну модель 25.06.2012; дата публкацп 25.06.2012, Бюл. № 12.
13. Рижкова Т.А. Особливос^ конкурентно! активной пробютичних та вилучених з рiзних екошш штамiв лактобацил за рiзних умов газового складу атмосфери культивування [Текст] / Т.А. Рижкова [та ш.] // Аннали Мечниковського шституту. - 2014. - № 2. - C. 64-69.
14. Самуйлов Ю.Ю. Определение состояния местного иммунитета слизистой оболочки полости носа в ринологической практике [Текст] / Ю.Ю. Самуйлов // Российская оториноларингология. — 2007. — № 1 (26). - С. 151-156.
15. С^ел Л.М. 1муномодулювальна актившсть пробютичних штамiв лакто- та бiфiдобактерiй in vitro та in vivo [Текст] / Л.М. С^ел [та ш.] // Тези доповщей XIII з'!зду товариства мiкробiологiв Украши iм. С. М. Виноградського. - Ялта, 2013. - С. 278.
16. С^ел Л.М. !мунобютики - група новпглх бютехнолопчних препара^в iз антибактерiальними та iмуномодулювальними властивостями [Текст] / Л.М. С^ел, М.Я. Ствак // Тези доповщей XIII з'!зду товариства мiкробiологiв Украши iм. С. М. Виноградського. - Ялта, 2013. - С. 279.
17. Стандартизащя приготування мкробних суспензш [Текст]: !нформацшний лист про нововведення в системi охорони здоров'я № 163-2006 К.: (Укрмедпатентшформ), 2006. - 10 с. - (Нормативний документ. МОЗ Укра!ни; Украшський центр науково! медично! шформацп та патентно-лщензмно! роботи. !нформацмний лист).
18. Gollwitzer E.S. Microbiota abnormalities in inflammatory airway diseases — Potential for therapy [Text] / E.S. Gollwitzer, B.J. Marsland // Pharmacol Ther. - 2014. - Jan. - № 141 (1). - P. 32-39.
19. Kalinichenko S.V. Microecological disorders and their modern correction / S.V. Kalinichenko, O.O. Korotkykh, I.Yu. Tishchenko // УкраУнський бюфармацевтичний журнал. - 2016. — № 2 (43). - Р. 6-12.
20. Tojo R. Intestinal microbiota in health and disease: role of bifidobacteria in gut homeostasis [Text] / R. Tojo, A. su6^z, M.G. Clemente, C.G. de los Reyes-Gavi^n, A. Margolles, M. Gueimonde, P. Ruas-Madiedo // World J. Gastroenterol. - 2014. - Nov. 7. - № 20 (41). - P. 15163-15176.
УДК 615.331:579.871.1(0.041)
ПРОТИ1НФЕКЦ1ЙНА РЕЗИСТЕНТНЮТЬ СЛИЗОВИХ ОБОЛОНОК ВЕРХН1Х ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХ1В
КалЫченко С. В., Коротких О. О., Антушева Т. I.
Резюме. Вивчено протишфекцмну резистентнють слизових оболонок верхых дихальних шляхiв кролiв породи «Шиншила» до моделювання хронiчних захворювань верхнiх дихальних шляхiв стафiлококового ге-незу, пiсля моделювання та пюля санаци. Встановлено, що при моделюванн хронiчного тонзилiту (ХТ) i хро-нiчного ринiту (ХР) стафiлококового генезу знижуеться ступiнь заселення слизових оболонок лактобацила-ми, в середньому, в 1,8-2,1 рази (р<0,05), рiвень лiзоциму - в 3,9-4,4 рази (р<0,01), та рiвень sIgA - в 1,8-2,0 рази (р<0,05), порiвняно з вихщними показниками. Застосування для санаци сумiшi лактобацил призводить до вщновлення всiх показникiв, якi дослiджувались.
Ключовi слова: Lactobacillus spp. лiзоцим, sIgA, верхнi дихальнi шляхи.
УДК 615.331:579.871.1(0.041)
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННАЯ РЕЗИСТЕНТНОСТЬ СЛИЗИСТЫХ ОБОЛОЧЕК ВЕРХНИХ ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ
Калиниченко С. В., Коротких Е. О., Антушева Т. И.
Резюме. Изучена противоинфекционная резистентность слизистых оболочек верхних дыхательных путей кроликов породы «Шиншилла» до моделирования хронических заболеваний верхних дыхательных путей стафилококкового генеза, после моделирования и после санации. Установлено, что при моделировании хронического тонзиллита (ХТ) и хронического ринита (ХР) стафилококкового генеза у животных снижается степень заселения слизистых оболочек лактобациллами, в среднем, в 1,8-2,1 раза (р<0,05), уровень лизоцима — в 3,9-4,4 раза (р<0,01), уровень sIgA — в 1,8-2,0 раза (р<0,05) по сравнению с исходными показателями. Использование для санации смеси лактобацилл приводило к восстановлению всех показателей, которые исследовались.
Ключевые слова: Lactobacillus spp. лизоцим, sIgA, верхние дыхательные пути.
UDC 615.331:579.871.1(0.041)
ANTI-INFECTIVE RESISTANCE OF THE MUCOUS MEMBRANES OF THE UPPER RESPIRATORY TRACT
КаПшсИепко S. V., Korotkykh O. O., Antusheva T. I.
Abstract. Lactobacilli are an important part of the normal microflora of the digestive and genital tracts of human, belonging to the resident microflora of the nasopharynx. They are taking an active part in the formation of colonization resistance (have the ability to block receptors of the mucous membranes of host cells preventing the adhesion of pathogens) and exhibit pronounced antagonistic activity against a wide range of aerobic, facultative anaerobic and some obligate anaerobic gram-negative and gram-positive bacteria. That is why the lactobacilli have extensive use as a component of the classic probiotic agents that are widely used to prevent and treat conditions dysbiotic digestive and genital systems of people. Researches are rather limited on the use of lactobacilli to prevent or treat chronic infections of the upper respiratory tract (u. r. t.) and recovery of anti mucosal resistance u. r. t.
The aim of the work was to study the effect of lactobacilli on anti-infectious resistance of the mucous membranes of the upper respiratory tract.
The object of the study were the probiotic strains Lactobacillus spp. and laboratory animals (rabbits «Chinchilla» breed, weight 2,0-2,5 kg), which took place on the eve of a two-week quarantine. Laboratory animals were screened for carriage of Staphylococcus aureus. The animals were taken into the study with a negative result (n=31) on the carriage of Staphylococcus. The degree of the settlement of the mucous membranes of the upper respiratory tract by lactobacilli, lysozyme and sIgA levels were determined in rabbits, and also was calculated the immune stress index. The degree of settling of the mucous membranes of the upper respiratory tract with lactobacilli (4,8±0,6) lg CFU/g, the level of lysozyme was (17,6±0,9) |ig/ml, sIgA — (2,39±0,2) mg/ml, ISI — (0,42±0,09). After that chronic infection of staphylococcal origin: chronic tonsillitis (II group, n=12) and chronic rhinitis (III group, n=12) was modeled in rabbits. Intact animals (I group, n=7) were used as controls. All the animals were re-examined at the level of settlement of the mucous membranes of the upper respiratory tract by S. aureus, lactobacilli, identified levels of lysozyme sIgA and ISI. It was established that in chronic infections of the upper respiratory tract of staphylococcal origin degree of settling these mucous membranes by S. aureus was at the level of (5,2±0,6) lg CFU/g. The extent of the settlement mucous membranes by lactobacilli decreased an average of 1,8-2,1 times (p<0,05), lysozyme levels — in 3,9-4,4 times (p<0,01), the level of sIgA — 1,8-2,0 times (p<0,05), ISI - 2,6 times (p<0,01). Thus it found that chronicity of staphylococcal origin infections took place against a background of reducing anti infectious resistance of the mucous membranes.
Further rabbits research groups (II and III) were divided into subgroups «a» and «b». Animals subgroups «a» (II a and III a) were conducted sanitation with 4% aqueous solution of erythromycin for 7 days (twice a day), the subgroup «b» (II b and III b) — similar suspension of probiotic lactobacilli and intact rabbits (I) injected with saline. After 14 days of sanitation all animals were examined again.
It was determined that after rehabilitation by erythromycin in 3 rabbits sown Staphylococcus aureus at a level of 1,8±0,9 lg CFU/g, whereas in the groups of animals, which was carried out sanitation by lactobacilli, staphylococcus not sown. The animals treated with the antibiotic were shown a decrease in the number of lactobacilli in the mucous membranes of the upper respiratory tract to the level (0,45±0,2) lg CFU/g. The number of lysozyme and sIgA was at (7,0±0,3) |ig/ml (1,39±0,2) mg/ml, respectively, and immune stress index — (0,22±0,2).
Application for rehabilitation mixture of lactobacilli resulted in the restoration of all the indicators that were studied: the degree of settling was by lactobacilli of the mucous membranes (4,2±0,9) lg CFU/g, the amount of lysozyme and sIgA was at the level (14,1±1,7) |ig/ml (2,2±0,2) mg/ml, respectively. ISI was (0,42±0,06). Thus, it was determined that the application of lactobacilli occurred a full recovery of anti infectious resistance of the mucous membranes of upper respiratory tract.
Keywords: Lactobacillus spp., lysozyme, sIgA, upper respiratory tract.
Рецензент — проф. Фл/монова Н. I.
Стаття надгйшла 30.09.2016 року
