CC BY
48
24. Шейгас И.Н., Ткаченко А.А. Турчак Ф.Н. Особенности учёта копытных в Украинском Полесье// Тез. докл. Всесоюзного совещания по проблемам кадастра и учёта животного мира. - Уфа, 1989, ч. 1. - С. 350-351.
25. Шейгас И.Н., Ткаченко А.А., Турчак Ф.Н. Состояние и динамика сосновых молодняков в условиях заповедности под влиянием кормовой деятельности лося// Проблемы изучения и охраны заповедных экосистем: Тез. докл. науч.-практ. конф., посвящ. 20-летию Карпатского госзаповедника, 13-15 октября 1988 г. Рахов, 1988 - С. 144-145.
26. Юргенсон П.Б. Лось и его промысел. - М.: Лесн. пром-сть, 1935. - 236 с.
27. Hell P., Slamecka J., Gasparik J. Vlk v slovenskych Karpatoch a vo svete. - Bratislava: PaRPRESS, 2001. - 182 s.
28. Jamrozy G., Tomek A. Zoologia dla lesnikow. - Krakow, 1990. - 240 s.
29. Jgdrzejewski W., Nowak S., Kurek R., Myslaek R.W., Stachura K. Zwierz^ta a drogi. Metody ograniczania negatywnego wplywu drog na populacje dzikich zwierz^t. Zaklad Badania Ssakow Polskiej Akademii Nauk. Bialowieza. - 2004. - 83 s.
30. Jgdrzejewska B., Jgdrzejewski W. Ekologia zwierz^t drapieznych Puszczy Bialowieskiej. Wydawnictwo Naukowe PWN. - Warszawa, 2001. - 461 s.
УДК 630*5 Доц. М.М. Король, канд. с.-г. наук;
мол. наук. ствроб. В.В. Костишин - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА ДУБОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В
ПРИКАРПАТТЯ
Вивчено просторову структуру зм1шаного дубового насадження, встановлено тип розмщення дерев, використано метод Клафама та Кокса.
Ключов1 слова: просторове розмщення дерев, змшане дубове насадження, тип розмщення дерев, шдекс Кокса.
Assoc. prof. M.M. Korol; junior research officer V.V. Kostyshyn -
NUFWT of Ukraine, L'viv
The spatial structure of oak's tree in Prukarpattja
The spatial structure of mix oak's forest was learned. The type of trees location was established and was used Cox and Clapham methods.
Keywords: spatial tree location, mix oak's forest, the type of tree location, Cox's index.
Вступ. Pier потреб народного господарства в деревиш обумовлюе не-обхщшсть шдвищення ефективност ведення люового господарства. Для за-безпечення тдвищення продуктивност лiсiв важливе значення мае розмь щення дерев у насадженш, що впливае на прирют та бюлопчну стшюсть де-ревостану.
Розглядаючи розмiщення дерев у деревосташ, важливо з'ясувати, який тип може мати це розмщення (випадкове, чи зумовлене певним чинником) у природних i штучних люонасадженнях на рiзних етапах !х формування: вщ виникнення до розпаду [15].
Випадковий характер розмщення дерев мае бути притаманний уЫм деревостанам, як виникли природшм, або були створенi штучним шляхом, зокрема, хаотичним поЫвом. Але це можливо тiльки за умов однорщност екологiчних умов середовища. Говорити про випадковий характер розмщення дерев у деревостанах можна лише умовно. З проявами взаемовщносин мiж рослинами у люовому угрупуванш, зокрема при симбюз^ паразитизмi, кон-
куренци, призводить до невипадкових, спричинених територ1альним розмь щенням дерев, найчастше групового, а зрщка р1вном1рного характеру. Кожному типов1 розмщення притаманш певш категори деревосташв за похо-дженням, особливостями формування 1 динамжи у р1зш вжов1 перюди роз-витку: вщ виникнення до розпаду.
Просторове розташування дерев вивчаеться за допомогою метод1в, в основ1 яких закладено шдрахунок числа особин на пробнш облшовш дшянщ, або вим1рюванням вщстаней м1ж ними. Отримаш величини використовують-ся для перев1рки вщповщносп розподшу особин вщ !х теоретичного розподь лу, також для розрахунку певних шдекшв, значення яких дае змогу встанови-ти характер розташування особин у простор! (Грей-Смгг, 1967; Василевич, 1969; 1патов, Тархова, 1975; Смуров, 1975; М1ркш, Розенберг, 1978) [9]. Часом для набор1в точок, що означають координати особин, площина розбиваеться на моза!ку пол1гошв Вороного-Дир1хле, шсля чого дослщжуеться розподш р1з-них параметр1в (площу, периметр, кшьюсть сторш пол1гону, довжину сторш, величину кут1в) на вщповщш розподши при випадковому розташуванш точок (Тапетига, 1980; Галицький, 1981). Зазвичай, особини розташовуються у простор! за такими типами: випадковий, груповий (плямистий, контагюзний), р1в-ном1рний (розрщжений, регулярний) та скупчений на одному мющ [2, 9].
Для анашзу просторово! структури деревосташв О.П. Секратенко зап-ропонував методику [8], що грунтуеться на побудов1 рад1ально! функцп розподшу за вщомими координатами об'екпв та на проведенш анал1зу ще! функцп, одержано! для реальних деревосташв та р1зних модельних розмщень.
1нший шдхщ встановлення типу розмщення дерев запропонували Клафам та Кокс. На шдстав1 значення шдексу, який розраховуеться за формулою 1, встановлюеться тип розмщення дерев. Для цього необхщно дослщ-ну дшянку розбити на квадрати (10*10, 5*5, 1 т.д.) { порахувати кшьюсть дерев у кожному з них. Подальше встановлюеться середня кшьюсть дерев у квадрат^ як частка вщ загально! юлькост дерев на дослщнш дшянщ до юль-кост квадрат1в на цш дшянщ. Значення шдексу розраховуеться як частка дисперси до середньо! юлькосл дерев у квадрат [10].
1с=12, (1)
П
де: 82 - дисперЫя; П - середня кшьюсть дерев у одному квадрат^ шт.; 1с - ш-декс Кокса.
На шдстав1 значення шдексу можна говорити про тип розмщення, а саме: р1вном1рне, це коли 1с <1,0; групове, коли 1с >1,0; випадкове, коли 1с =1,0.
Методика дослщження
Для дослщження просторово! структури дубових насаджень послужили умовно одновшов1 деревостани вшом 80 роюв, яю сформоваш у вологш ялицевш суд1бров1. У даних насадженнях зпдно з методиками, яю прийнят у люовш таксаци та лшвнищв [1, 3, 4, 7], було закладено 8 пробних площ прямокутно! та квадратно! форми. Величина пробних площ становила
0,8-1,2 га. Вщносна повнота насаджень коливаеться у межах 0,52...0,75. В минулому даш насадження вiдносились до колгоспних лiсiв.
Закладка пробних площ i картування горизонтального розмiщення дерев проводилось з використанням технологи "Field-Map". Матерiали пробних площ оброблялись на ПЕОМ за допомогою програми "Microsoft Excel-2003".
Таксацшну характеристику насадження на пробних площах наведено у табл. 1.
Табл. 1. Таксацшна характеристика дубового деревостану на пробних площах
• ^ в о « с О К ю о & £ Площа, га || Вш деревостану, А роки и . (D Н & а д ^ ^ 5 £ ^ - •S д « ,тр е дс 'Й Q д е р е и Середня висота, H м Абсолютна повнота, G м2 Ввдносна повнота Запас деревостану, M м3/га Боттет | Склад Тип лiсу
1 1,0 80 231 35,1 20,3 22,4 0,70 227 II 9Д1Г+Яц+Лп Сэ-яцД
2 1,2 80 226 30,7 17,7 16,7 0,58 150 III 8Д1См1Б+Г Сэ-яцД
3 0,8 80 323 28,2 18,9 20,2 0,68 195 III 8Д2Влч+Лп+Г Сэ-яцД
4 1,2 80 193 33,4 19,7 16,9 0,55 167 III 8Д2Влч+Б Сэ-яцД
5 1,0 80 214 30,4 19,0 15,6 0,52 151 III 9Д1Влч С3-яцД
6 1,2 80 229 33,6 21,2 20,3 0,63 215 II 7Д1Б1Влч1Ос С3-яцД
7 1,0 80 221 31,0 18,8 16,7 0,56 160 III 9Д1Влч+См+Б+Ос С3-яцД
8 1,0 80 263 33,6 20,1 23,3 0,75 234 III 8Д1См1Влч+Лп С3-яцД
Результати дослщжень. Дубовi люи Прикарпаття, якi зростають на абсолютних висотах у межах 300-500 м.н.р.м., переважно формуються у воло-гих грабових та буково-ялицевих судiбровах i дiбровах, з участю дуба зви-чайного, ялицi, бука, граба, липи, берези та осики. У сируватих шдтипах трап-ляеться вшьха чорна. Внаслiдок господарсько! дiяльностi у багатьох випадках у складi пристигаючих i стиглих насаджень ялиця та бук вщсутт. Повнота бiльшостi деревосташв невисока (0,5-0,6), супутнi породи вщсутт, а задернш-ня i заболочення грунпв сприяе значному ослабленню дубових насаджень [5].
Територiальне розмiщення рослин в угрупуваннях тюно пов'язане з !х зустрiчнiстю i ряснiстю. Ряснiсть виду виражаеться чисельнiстю особин на одинищ площi, або часткою зайнято! площi рослинами цього виду вщ загаль-но! площi дiлянки. Стосовно деревних яруЫв (деревостану, елемента люу) зустрiчнiсть виражаеться кiлькiсним складом порщ, чисельнiстю густоти дерев, а проективне покриття визначаеться такими ознаками, як зiмкнутiсть i повнота.
Рослини у переважнш бiльшостi випадюв роздiленi невипадково, саме абсолютно випадкове розмiщення дерев в угрупуванш використовуеться як ос-новний статистичний критерiй для порiвняння з фактичним розмiщеннями рослин. Просторове розмщення дерев на дослщжуваних делянках наведено на рис. 1-8.
£ 100
4 <у
2
Пн
А
90 80 70 60 50 40 • 30 . 20
10 0
••4
-4- -
• •
О
0% :
* ••
• •
•О О
• V
• л
▲
• о»
• •
•
• >
• о-
А«« •
£ 100 л 90 2 80
Пн
А
70 60 50 40 30 20 10 0
1 Р
• •• \я • •
• Р
•»Ь
• о
Ь о
■ • I
о 9 • •
Г и * • I • ■ А. I .
о». • •. • _
• I
г*
|0
•_т
А •
• I ■
0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 Дуб о Граб ■ Ялиця а Липа Шсь Х, м
Рис. 1. Розмщення дерев на ПП-1
0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 110 120
Вкь Х, м
Дуб о Смерека ■ Береза а Граб
Рис. 2. Розмщення дерев на ПП-2
8 80 ¡3 70
3
60
• • ••• . •• • .
• • • А
Пн
А
м, 100 ь 90 В 80
50 40 30 20 10
0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100
Вкь X, м
1 Дуб Вшьха ■ Липа а Граб
Рис. 3. Розмщення дерев на ПП-3
Пн
А
70 60 50 40 30 20 10
• о •
• • •
• *4
• •
О
о
о
• о
• • ■
> р
О оо
00 О
" Т • - Г "
т •
о О
1 •
4 • о
*> 4 •
о • • о • • -
• I о
0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 110 120
Вкь Х, м
Дуб
о В1льха
Береза
Рис. 4. Розмщення дерев на ПП-4
м, 100 ь 90
80 70 60 50 40 30 20 10 0
Пн
А
* • , •
* 1
•• •
* • * • 1
_ • *___• а* _ Р
♦ ..
- 1---- -
• р
• •
м, 100 л 90 2 80
Пн
А
70 60 50 40 30 20 10 0
•••
А*
- 9
о
•V
о
г V
А О
■•А • 1
1.4
«А
1-е- - I- г • •
о г
• о
р
•р
А
4
ор е
— -I -
• • |
ё> А
• г
о О
V
-¿г*
0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100
Дуб
В1льха
Вкь Х, м
0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 110 120
Вкь Х, м
Дуб о Береза ■ В1льха а Осика
Рис. 5. Розмщення дерев на ПП-5 Рис. 6. Розмщення дерев на ПП-6
0
0
Пн
8 100 л 90
80 70 60 50 40 30 20 10 0
А
о • •
• •
• I • А
»- -
о •
• 4 :
А.;-
4-
; * . • • •• • • ■.
1 •
••• «4 / :
•• •
- ♦ -I - -
„ • • • .. > • ••
£ 100
л
'¿3
Пн
А
90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
¥ •• • -
оф • • .•А
о • • •■•
А .
• ••• •• . • •
_ е.7
*
о •
о • •
о
>- -
• ■
• •
о
• V-
О ■ •
• ?
♦
0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 Дуб о Втьха ■ Смерека а Береза х Осика В*сь Х м
0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 Дуб о Смерека ■ В1льха а Липа В*сь м
Рис. 8. Розмщення дерев на ПП-8
Рис. 7. Розмщення дерев на ПП-7
Для визначення типу просторово! структури деревостану потребно по-р^вняти отримаш фактичш даш розподшу числа дерев на облжових площадках ^з теоретичною моделлю, що описуе випадкове просторове розмщення дерев. При цьому за даними дослщного розподшу вираховуемо индекс Кокса.
Тип розмщення дерев на дослщних делянках дубового деревостану наведено в табл. 2.
№ з/п к и о < 2 Склад насадження К1-сть дерев на 1 га, шт. .3 *о р ей е ю с к Д Середня чисельн1сть дерев у квадрата, шт. о ,с И д н нн Тип розмщення дерев
1 80 9Д1Г+Яц+Лп 231 1,954 2,31 0,846 випадкове до равномерного
2 80 8Д1См1Б+Г 226 2,058 2,26 0,911 випадкове
3 80 8Д2Влч+Лп+Г 323 2,322 3,23 0,720 випадкове до равномерного
4 80 8Д2Влч+Б 193 1,079 1,93 0,558 р^вном^рне
5 80 9Д1Влч 214 2,211 2,14 1,033 випадкове
6 80 7Д1Б1Влч1Ос 229 2,550 2,29 1,113 випадкове до групового
7 80 9 Д1 Влч+См+Б+Ос 221 2,646 2,21 1,197 випадкове до групового
8 80 8Д1См1Влч+Лп 263 2,727 2,63 1,037 випадкове
Як бачимо, розмщення дерев у дубових деревостанах мае переважно випадковий характер, а в деяких насадженнях розмщення дерев бшьше наб-лижене до групового типу. Це пояснюеться природним походженням цих на-саджень. Низький вщсоток у склада насадження шдгшних порщ та незадо-вшьне ведення люового господарства в них у минулому, коли щ насадження належали до агрол^с^в, де основною метою господарювання у них було задо-волення потреб у деревиш, призвело до формування низькоповнотних дере-
восташв з невисоким запасом. З насаджень вибиралися дерева залежно вiд потреби в певних сортиментах, а отже зрщження деревосташв проводилось нерiвномiрно i досить штенсивно. При вiдсутностi бокового затшення ("шу-би") сформувалися сильнозбiжистi стовбури дуба, що негативно впливае на товарну структуру деревостану.
При доглядi за дубовими насадженнями варто придшяти увагу бiльш помiрному та рiвномiрному по площi зрщженню деревостану, акцентуючи увагу на формуванш "шуби" для дерев дуба та переходi до бiогрупового типу розмщення дерев, де в бюгрупах мютяться дерева-лiдери дуба звичайного i 4-12 дерев як головно! породи так i пiдгiнних порiд.
Лiтература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация. - М.: Лесн. пром-сть, 1982. - 552 с.
2. Григорьэв В.П., Хуссейн Р.К. К вопросу об оценке пространственного размещения деревьэв// Лесоведение и лесн. хоз-во. - 1985, вип. 20. - С. 62-64.
3. Гром М.М. Таксащя насаджень: Навч. пос. - Льв1в: УкрДЛТУ, 2002. - 187 с.
4. Захаров В.К. Лесная таксация/ Изд. 2-е. - М.: Лесн. пром-сть, 1967. - 406 с.
5. Зб. рекомендацш УкрНДЫрлю/ Науков1 основи ведення багатоцшьового господарства в Карпатському регюш/ Пщ. ред В.1. Парпана. - 1вано-Франювськ: Екор, 2001. -246 с.
6. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. -К.: Урожай, 1987. - 560 с.
7. Сабан Я.А. Методика комплексных научно-исследовательских работ по лесной таксации. - Львов: ЛЛТИ, 1985. - 30 с.
8. Секретенко О.П. Метод анализа пространственной структуры древостоев// Исследование структуры лесонасаждений. - Красноярск, 1985. - С. 88-101.
9. Цурик C.I. Таксацшш ознаки й будова насадження. - Льв1в: УкрДЛТУ, 2001. - 362 с.
10. Pretzsch H. Modellierung des Waldwachstums. Parey Buchverlag Berlin, 2001. - 341 s.
УДК633.881:582.675.1:547.926 Викл. В.В. Коротченко - Укратська
вйськова медична академiя, м. Кшв; викл. Ю.1. Бiдниченко -Львiвський шцюнальний медичний утверситет
ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З ВМ1СТУ КОРЕЛЬБОРИНУ-П У П1ДЗЕМНИХ ТА НАДЗЕМНИХ ОРГАНАХ РОСЛИН РОДУ
HELLEBORUS L.
Наведено результати визначення кшьюсного вмюту корельборину П у тдзем-них та надземних органах рослин роду Helleborus L. з природних популяцш та куль-тивованих.
Ключов1 слова: Helleborus, природш популяцп, штродукщя, хромато-спектро-фотометричний метод визначення, корельборин П.
Teacher V.V. Korotchenko - Ukrainian military medical academy, Kyiv;
teacher Yu.I. Bidnichenko - Lviv national medical university
A comparative analysis of maintenance of Korel'borin-p is in the underground and above-ground organs of plants of sort of Helleborus L.
Results of quantitative determination of corelborine P in above-ground and underground organs of Helleborus L., which grow in natural populations and introduced, are presented in the article.
