CC BY
90
ник Укра!ни. - 1999. - № 44. - Ст. 2206. (3i змш. та допов. вщ 25.11.2002 р. № 989 п. 4).
22. Алексеева А.В. Облж HeMaTepianbH^ aKTmiB i мало-цiних та швидкозношуваних предметiв: навч. noci6. / А.В. Алексеева, Ю.В. Бакун. - К.: Ки!в. держ. торг.-екон. ун-т, 2000. - 83 с.
НадШшла до редакцп 29.01.2013 р.
Н.Ф. Васильева, к.е.н.
ПРОМИСЛОВА ПОЛ1ТИКА ЕВРОСОЮЗУ В КОНТЕКСТЕ СТРАТЕГ1Й ЙОГО РОЗВИТКУ: ДОСВ1Д ДЛЯ УКРА1НИ
В умовах, коли проблеми на фшансових ринках продов-жують стримувати динaмiку розвитку св^ово! економiки, кра-!ни Евросоюзу (дaлi - GC) придiляють усе бшьше уваги пошу-ку нових джерел зростання, одним з яких е промпол^ика, яка забезпечуе виробникам стaбiльнi та сприятливi умови пращ, надае можливiсть довгострокового планування свое! дiяльнос-тi, i створюе таким чином стимули для здiйснення швестицш i створення нових робочих мшць. Промполiтикa кра1н-члешв GC здiйснюеться вщповщно до вимог нащонально! економiки, але з урахуванням стратеги розвитку економши GC у цiлому.
Серед головних завдань стрaтегiчного розвитку Укра!ни на середньострокову перспективу слщ видiлити завоювання передових позицiй у глобaльнiй конкуренци, вихiд на стандар-ти життя розвинутих европейських кра!н. Методи досягнення проголошених прiоритетiв спрямовaнi на впровадження шновацш i оптимiзaцiю рaцiонaльного використання природ-них, виробничих i людських ресурсiв, що, у свою чергу, по-требуе розробки принципово ново! в^чизняно! промполiтики, спроможно! здiйснити перехщ економiки кра!ни на шлях
© Н.Ф. Васильева, 2013
розвитку. Нова промпол^ика мае дозволити наущ й високотехнолопчним секторам промисловостi стати провщними ланками економiчного зростання, забезпечити необхвдш умови для розвитку виробничого сектору економши. Тому дослiдження европейського досвiду ведення промполiтики (особливо враховуючи перспективи входження Украши у £С) актуальне для розробки принципово нових промислових стратегiй, для зниження вразливост в^чизняно1 економiки перед багатьма глобальними викликами (обмеження ресурсiв, змiна ^мату, старiння населення тощо).
Реашзацп промпол^ики, яку закладено у стратегiю розвитку Украши, придiляеться багато уваги. Дослщженню ще1 проблеми вiдведено важливу роль у працях О. Ананьево!, Н. Антюшино!, В. Белова, О. Бшоруса, В. Воронково!, В. Виш-невського, Н. Говорово!, В. Дементьева, Л. Збаразсько!, Ю. Кiндзерського, С. Калугшо!, В. Кондратьева, С. Мачка, Ю. Пахомова, О. Татаркiна, Н. Фьодорова, Н. Муска, В. Швейцера, Н. Шмельова, Л. Яблонського, Н. Якубовського.
Метою статт е розробка пропозицш, спрямованих на подальший розвиток украшсько! промисловостi, виходячи з досвщу промполiтики СС вiдповiдно до стратегш його розвитку (Лкабонсько1 стратеги та Стратеги "Свропа 2020: стратепя розумного, сталого i всеохоплюючого зростання").
Свропейський Союз - це ушкальне об'еднання кра!н Свропи, якi через створення спшьного ринку, економiчного та валютного союзу, а також шляхом реатзацл спшьно! полiтики в рiзних сферах життедiяльностi мають на мел забезпечити безперервне економiчне зростання, сощальний розвиток, згуртованiсть кра1н-учасниць щодо формування едино1 зовшшньо1 полiтики й пол^ики у сферi безпеки. Це - система iз власною iсторiею, шститутами та робочими процесами. В економiчнiй штори СС можна визначити чотири перюди його розвитку (табл. 1).
Перюди розвитку €С та гх характеристика
Перюд розвитку СС Характеристика перюду
Перший (1951-1970 рр.) Висою темпи економ1чного зростання (у серед-ньому 5% щор1чного приросту ВВП), швидкий розвиток економ1чно! штеграци, тдсумком яко! стало створення Митного союзу [ спшьного ринку товарш, а також часткова л1берал1защя руху послуг, каттал1в [ робочо! сили
Другий (1971-1984 рр.) СС пройшов етапи економ1чно! кризи, стагнаци штеграцшних процеав [ поступового вщнов-лення динамши економпчно! штеграци
Третш (1985-2004 рр.) Було реашзовано три масштабш програми -створення единого внутршнього ринку, еконо-м1чного [ валютного союзу (ЕВС) [ майже по-двшного розширення СС
Четвертий (2005 р. -дотепер) СС-28 (у 2012 р. до складу СС-27 приедналася Хорватiя) е яюсно новим штеграцшним об'еднанням, шж СС-15. За експертними ощн-ками четвертий перюд буде складним, супереч-ливим [ довгим
Зараз е вс пщстави стверджувати, що створення ЕВС i розширення СС на схiд були кульмшащею найбiльш динамiч-ного й устшного його розвитку.
На етапi становлення СС головною метою промполiтики було, в основному, збереження промислово1 структури. Але з роками акцент перемютився на забезпечення умов для справедливое' та чесно1 конкуренцп. Сьогоднi головною метою промпол^ики СС е пщвищення конкурентоспроможностi, а головним iнструментом - створення таких умов для бiзнесу, за яких утримуються основнi ринковi свободи й умови чесно1 конкуренцп.
Уперше питання промполiтики знайшли свое вщображення в Маастрихтськiй угодi, а нового iмпульсу вона набула у березш 2000 р., коли на сеси Свропейсько1 Ради у Лшабош було прийнято курс на створення найбшьш конкурентоспроможно1 й динамiчноl у свт економiки, що базуеться на знаннях, здатно1 до стiйкого економiчного зро-стання при нарощуваннi кшькосп й полiпшеннi якостi робо-чих мiсць i забезпеченнi бшьшо! сощально! згуртованостi. До-
сягти поставлено! мети передбачалося за умов подальшого тдвищення ефективностi промислового виробництва, тому що, незважаючи на випереджальне зростання сфери послуг, саме стан промисловост е визначним чинником для досягнен-ня поставлено! мети. У виршенш багатьох питань досягнення поставлено! мети важливу роль було вщведено полiпшенню полiтики iнформатизацi! та пол^ики у сферi дослiджень i роз-робок, що активiзувало би процес структурних реформ у напрямi тдвищення конкурентоспроможностi й упровадження iнновацiй. Цей курс, розрахований на 10 роюв, дктав назву "Лкабонська стратегiя Евросоюзу" [1].
У межах Лшабонсько! стратегi! було сформовано 28 ос-новних i 120 додаткових цiлей, досягнення яких планувалося оцiнити за допомогою 117 рiзних показникiв. У цiлому страте-гiя мала п'ять груп головних цшей: пiдвищення конкуренто-спроможностi; створення динамiчно! економiки, засновано! на знаннях; збшьшення зайнятостi; забезпечення соцiально! згур-тованостi; полiпшення стану навколишнього середовища.
На думку Президента Европейсько! Комiсi! Ж.М. Барро-зу, зрив у виконанш Лiсабонсько! стратегi! був пов'язаний "з вiдсутнiстю не ресурсiв, а злагодженого механiзму !х реалiза-цл". Робоча група пiд керiвництвом В. Кока назвала двi основ-ш причини "неуспiху": 1) недостатне врахування наслiдкiв реформ, якi проводились у деяких кра!нах-учасницях, у тому чи-слi Нiмеччинi та Францп; 2) характер самого документа, у якому "вщповщальшсть за реалiзацiю стратеги покладалася на усiх разом i нi на кого окремо" [2]. Але головною причиною стало уповшьнення економiчного зростання починаючи з 2000 р. у зв'язку iз загостренням труднощiв у свiтовiй еконо-мщ на фонi падiння бiржових iндексiв провiдних фiнансових центрiв свiту.
Це спонукало ЕС до оновлення Лшабонсько! стратегi! шляхом ухвалення Програми "Партнерство заради зростання та зайнятостi" i Програми дiй Союзу, i врахування положень вщповщних нацiональних програм у цш сферi, оновлення промполiтики, основи яко! було викладено у Повщомленш
Европейсько! комiсi! вiд 5 жовтня 2005 р. тд назвою «За бшьш комплексний пiдхiд до промислово! пол^ики в рамках Лiсабонсько! стратегi! ЕС» [3].
Люабонську стратегiю 2005 р. спростили. Було вилучено такi важливi роздiли, як вирiшення екологiчних проблем i реа-лiзацiя соцiальних програм, формулювання чергових завдань промполiтики. У рамках оновлено! Лiсабонсько! стратегi! 2005 р. передбачалася велика реформа пол^ики державно! пiдтримки, яка мала вщкрити бiльший простiр для пiдтримки шновацш, дослiджень i розробок, ризикового катталу, особливо стосовно малих i середнiх пiдприемств (МСП), а також активiзувати зусилля всiх кра!н-членiв ЕС щодо видiлення 3% ВВП на НДДКР, вжити потужнi стимули до широкого залу-чення приватного бiзнесу до цього через механiзм державно-приватного партнерства, збшьшити витрати удвiчi в межах Сьомо! рамково! програми ЕС (7РМ) у сферi дослщжень i роз-робок.
Задля внесення змш до чинних угод ЕС i реформування системи управлiння ЕС-27, змщнення його ролi й позицiй на св^овш аренi в умовах рiзких глобальних змiн 13 грудня 2007 р. у Лкабош було пщписано Угоду про реформу (офщш-но: "Лкабонська угода про внесення змш до Угоди про Евро-пейський Союз i Угоди про заснування Европейського Спiвто-вариства").
Цей документ мав навести лад у вщповщальност за до-сягнення мети стратегi!. У зв'язку iз цим у Евросоюзi намага-лися створити механiзм стеження за реалiзацiею нацiональних програм реформ, посилити вiдповiдальнiсть i компетенцiю рь зних економiчних i соцiальних оргашв на iнтеграцiйному, на-цiональному й регюнальному рiвнях, зокрема введено трирiч-ний цикл управлiння i зв^носи, а кра!ни-члени ЕС повиннi були кожний рш до початку осеш надавати звiти про результа-ти реалiзацi! нацiональних програм.
На практищ цiлi Лiсабонсько! стратегi!, незважаючи на масштабш заходи щодо активiзацi! процесу !! реалiзацi!, станом на юнець 2010 р. так i залишилися нереалiзованими. Але
незважаючи на це, вжит у И межах заходи дозволили СС кра-ще протцщяти викликам глоб^заци й загостренню мiжнаро-дно! конкуренцп. З початку ре^заци Люабонсько! стратеги спостершалася цiла низка позитивних змiн у напрямах здшс-нення промполiтики. У багатьох секторах вдалося створити реально дшчий загальний ринок, що призвело до структурних реформ, якi необхщш для створення нових можливостей для бiзнесу, пiдвищення продуктивностi працi й розширення ринку. Суттевого прогресу було досягнуто в таких секторах, як телекомушкаци, енергетика, транспорт.
За перюд 2006-2013 рр. вiдбулися суттевi змiни в конкурентоспроможностi краш-члешв СС, яю виразно вказу-ють на ознаки помiрного ослаблення !х конкурентних позицiй у глобальному середовищi в цшому (табл. 2). Головним суперником зараз для СС е не тшьки США, але й Китай, економжа та науково-технологiчна потужшсть якого помiтно зросла. На-в^ь на сьогоднi, незважаючи на деяке полшшення економiчноl ситуаци у СС у цшому, вона залишаеться нестабильною. Лiде-ри краlн-членiв СС у процеа обговорення проблем економiч-ного розвитку Свропи дшшли висновку про необхщшсть кон-солiдацil зусиль виходу з кризи i створення умов для стшкого розвитку.
Вирiшення цих проблем мае дати розроблена нова евро-пейська стратегiя економiчного розвитку - "Свропа 2020: стратегiя розумного, сталого i всеохоплюючого зростання", яку було схвалено в червнi 2010 р. на засщанш Свропейсько! Ради у Брюсселi [8, с. 1-4, 11-12]. Заходи ново! стратеги допо-внились у формi нацiональних програм реформ. У Стратег^ "Свропа 2020" встановлено три основних чинники змщнення економiки СС:
1. Розумне зростання: економша, заснована на знаннях.
2. Стшке зростання: створення економiки на основi доцi-льного використаннi ресурав, полiпшення стану еколог^ та конкуренцп, тобто просування iдеl бiльш доцшьного викорис-тання природних ресурсiв, полшшення еколопчного середо-вища й конкурентоспроможноси в економiцi.
Рейтинг крат СС за тдексом глобальног конкуренто-спроможностг (ОСТ) серед крагн свту1
Кра1на 20062007 рр. 20082009 рр. 20092010 рр. 20102011 рр. 20112012 рр. 20122013 рр.
Краши СС Зах1дно1 Свропи
Австрiя - 14 17 18 19 16
Бельгiя - 19 18 19 15 17
Великобританiя 10 12 13 12 10 8
Голландiя - - - - 7 -
Грецiя 47 67 71 83 90 96
Данiя 4 3 5 9 8 12
Iспанiя - 29 33 42 36 36
Iталiя 42 49 48 48 43 42
Юпр - 40 34 40 47 58
Люксембург - 25 21 20 23 22
Мальта - 52 52 50 51 47
Нiдерланди 9 8 10 8 7 5
Нiмеччина 8 7 7 5 6 6
Норвепя - 15 14 14 16 15
Португалiя - 43 43 46 45 49
Фiнляндiя 2 6 6 7 4 3
Францiя - 16 16 15 18 21
Швещя 3 4 4 2 3 4
Краши ЕС Схщно1 Св ропи
Болгар1я - 76 76 71 74 62
Польща 48 53 46 39 41 41
Словаччина 37 46 47 60 69 71
Румунiя 73 68 64 67 77 78
Угорщина 38 62 58 52 48 60
Хорватя 51 61 72 77 76 81
Чех1я 29 33 31 36 38 39
Кра1ни-члени СС колишнього СРСР
Естотя 25 32 35 33 33 34
Литва 39 44 53 47 44 45
Латв1я 44 54 68 70 64 55
Кра1ни-конкуренти СС
США 6 1 2 4 5 7
Япошя 7 9 8 6 9 10
Китай 54 30 29 27 26 29
1 Даш гр. 1-6 подано за вераею Всесвггнього економiчного форуму [4-7].
3. Всеохоплююче зростання: економша високого pîbhh зайнятостi населення, що прагне до економiчного, соцiального та територiального об'еднання.
Вiдповiдно до стратеги встановлено таю основш цiлi: зростання професiйноï активност населення до 75% (це означав, що населення вшом вщ 20 до 64 рокiв повинно бути пра-цевлаштовано); збiльшення кшькост людей i3 дипломами ви-щих навчальних закладiв до 40%; збшьшення iнвестицiй у до-слiдження i розробки до 3%; зменшення кшькост людей, якi живуть у злиднях, на 20 млн; зменшення частки учшв, яю покинули школу (вона не мае перевищувати 10%); збшьшення частки джерел вiдновлювальноï енерги та пiдвищення енерге-тичноï ефективноси.
Для досягнення поставлених цiлей Стратеги "Свропа 2020" як прюритетш висунуто сiм напрямiв, серед яких е на-прям "Iндустрiальна полiтика, спрямована на глобалiзащю", для реалiзацiï якого передбачено виконання таких заходiв: роз-виток горизонтального пiдходу до промпол^ики, що включае iнтелектуальне регулювання, модершзовану систему держав-них закупiвель, правил конкуренцп та встановлення стандар-ив; сприяння розвитку кластерiв, що включають МСП; спри-яння реструктуризацiï секторiв, що зазнають труднощiв, за до-помогою режиму державно1' пiдтримки СС та/або Фонду прис-тосування до глобалiзацiï; допомога в iнтернацiоналiзацiï МСП; перегляд регламент iз метою стимулювання бiльшоï ресурсно1' ефективностi, вирiвнювання европейських i св^ових стандартiв для забезпечення конкурентоспроможностi; сприяння розвитку сощальнох' вiдповiдальностi корпорацiй та iн. [8]. Про дiевiсть вжитих заходiв у рiзних крашах-членах СС свiдчать даш про динамiку промислового виробництва краш-члешв СС (табл. 3).
Найсуттевшим шструментом реалiзацiï стратегiï розвитку краш-учасниць СС i ïï промпол^ики е багаторiчнi рамковi програми тдтримки наукових дослiджень та iнновацiй, приз-начення i реалiзацiю яких визначено в Угодi про заснування
1ндекси промислового виробництва крат СС, 2005=100
Краша Р1к
2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012
Краши-члени СС Захщно! Свропи
Австрш 84,8 87,4 88,3 89,9 96,2 100,0 107,1 113,3 115,9 102,2 109,4 116,7 -
Бельгш 86,4 90,2 90,4 93,4 97,9 100,0 103,2 108,6 110,0 96,8 105,2 109,6 -
Нiмеччииа 93,8 93,7 92,6 93,1 97,1 100,0 105,3 111,4 112,1 93,7 104,2 111,9 -
Грецш 103,7 100,2 100,5 100,9 101,6 100,0 100,8 103,1 98,8 89,7 83,8 77,0 -
Даны 96,5 97,8 98,8 99,0 97,6 100,0 104,1 102,1 101,0 85,8 87,3 88,9 -
1рландш 74,8 83,1 89,9 95,0 96,2 100,0 103,0 108,4 106,1 101,3 109,0 109,0 -
1спашя 97,7 96,6 96,5 97,9 99,8 100,0 103,7 106,2 98,6 82,6 83,4 81,9 -
1талш 104,2 103,3 102,0 100,9 101,8 100,0 103,1 105,8 102,4 83,2 89,0 88,4 -
Юпр 91,7 96,1 97,7 97,7 99,5 100,0 100,4 105,2 109,9 99,7 97,9 90,0 -
Люксембург 79,9 83,9 88,1 92,7 97,8 100,0 102,2 102,0 96,9 81,3 89,2 86,7 -
Мальта - - - - - - - - - - - - -
Нщерланди 94,5 95,6 96,5 95,3 99,6 100,0 102,0 106,3 107,0 98,8 106,5 105,7 -
Португалш 107,0 109,0 109,6 108,4 103,9 100,0 103,1 103,4 99,2 90,6 92,2 90,2 -
Об'еднане Королвство 103,4 101,9 100,2 99,9 100,8 100,0 100,1 100,6 97,9 89,0 90,9 90,3 -
ФШЛЯНД]Я 94,5 94,6 95,9 95,9 101,0 100,0 110,1 115,2 116,5 95,5 101,0 101,8 -
Францы 99,8 100,6 99,2 98,0 100,0 100,0 100,5 101,8 99,3 86,3 90,7 92,2 -
Швецы 91,9 91,0 91,0 92,4 97,6 100,0 103,1 106,6 103,8 85,1 93,2 98,6 -
Краши-члени СС Схiдиоi Свропи
Болгары 68,6 70,0 73,3 82,9 93,5 100,0 106,0 116,2 117,0 96,6 97,6 103,2 -
Угорщина 76,0 78,8 81,3 86,9 93,6 100,0 109,9 118,6 118,5 97,6 107,9 113,8 -
Польща 76,8 77,5 78,7 85,6 96,5 100,0 112,0 122,5 125,8 121,0 134,4 143,6 -
Румутя 97,8 101,7 101,3 100,5 103,2 100,0 109,3 120,6 123,8 116,9 123,4 130,3 -
Словаюя 76,0 78,7 84,2 97,3 100,8 100,0 115,7 135,2 139,5 119,7 141,6 151,7 -
Словешя 86,2 88,7 90,9 92,1 96,6 100,0 105,7 113,3 116,1 95,9 101,9 104,1 -
Хорваты 80,7 85,5 89,7 92,7 95,6 100,0 104,1 109,3 110,6 100,4 99,0 97,8 -
Чеська Республжа 76,7 82,4 85,8 87,2 96,2 100,0 108,3 119,8 117,7 101,6 112,1 119,3 -
Краши-члени СС колишнього СРСР
Латв1я 68,4 75,6 80,8 87,1 93,4 100,0 106,5 107,7 104,3 85,3 98,0 106,8 -
Литва 61,8 69,3 73,9 83,9 93,4 100,0 106,5 109,0 115,1 98,2 104,8 112,6 -
Естоны 62,3 67,8 73,5 81,6 90,1 100,0 109,9 116,9 111,0 84,3 104,2 121,7
Украша | 61,0 | 69,6 | 74,5 | 86,3 | 97,0 | 100,0 | 106,2 | 117,1 | 113,5 | 88,6 | 98,3 | 105,8 | 103,9
Примтка: «-» - дат вщсугт
Статистична база даних СЕК ООН, сформована на основ! нацюнальних i м1жнародних (СНД, Свростат, МВФ, ОЕСР) офщшних джерел [10].
Свропейсько1' Спшьноти. Вони е також основним шструмен-том прискорення фiнансування дослщжень. Заради iнтеграцiï Bcix фiнансових шструменив пiдтримки дослiджень i шнова-щй у межах единого стратегiчного мехашзму було створено нову програму, яка об'еднала 7РП, Рамкову програму розвитку конкурентного середовища i iнновацiй i Свропейський шсти-тут iнновацiй i технологи. Ця програма дiстала назву "Horizon 2020" [9]. Рамкову програму розвитку конкурентоспроможно-ст й шноващй разом з Свропейською мережею пщтримки т-дприемництва перетворено на Програму "Конкурентоспромо-жнiсть пщприемств" (COSME) з бюджетом на 2014-2020 рр. у 2,5 млрд евро, яка буде повшстю орiентована на мехашзми по-лiпшення фiнансовоï та iнших форм пщтримки пщприемств.
У цiлому прюритет у програмi "Horizon 2020" буде вщ-дано високоефективним технологiям - еко-, нано-, бiо- та ш-фотехнологiям, зосередженим на вирiшеннi сощальних i гло-бальних проблем ("зелена економжа", енергетика, транспорт, змiни у кшмат та старiння населення). Сприяти реалiзацiï да-ноï програми мае створення до 2014 р. Свропейського дослщ-ницького простору, що дозволить подолати несприятливi умо-ви, яю заважають приватному сектору робити швестици в дос-лiдження, розробки й шноваци, запобiгти фрагментацiï прик-ладених зусиль, лiквiдувати небажане дублювання витрат i ро-бiт у науково-техшчнш сферi рiзними регiонами.
Реалiзацiя програми "Horizon 2020" сприятиме виконан-ню Стратегiï "Свропа 2020" та формуванню бiльш ефективно1' промислово1' полiтики £С.
Для розвитку Украши в щлому, ïï промислово1' полiтики механiзми та уроки реалiзацiï Лiсабонськоï стратегiï та Стратеги "Свропа 2020" мають велике значення й потребують пода-льшого дослiдження.
Висновки. Свропейський досвщ дозволяе чiткiше уявити всю складшсть поставленого завдання побудови промпол^и-
ки, економжи та суспшьства, що базуються на знаннях, реалш-тичнiше формувати цш, розробляти i запроваджувати вщповь днi механiзми для реалiзацiï стратеги розвитку, тобто не вико-ристовувати ri, що виявилися неефективними або малоефекти-вними.
Урахування при формуванш концепцiï державноï еконо-мiчноï пол^ики, зокрема промисловоï, свiтових тенденцiй ш-новацiйного розвитку, сприятиме бiльш ефективному викори-станню та розширеному вщтворенню наявного потенцiалу зростання економiки краши, тдвищенню рiвня ïï конкуренто-спроможност у глобальному економiчному середовищi.
Бшьшють iнновацiйних програм GC щодо краш Схiдного партнерства, до яких належить i Украша, дозволяе нашiй краь нi створити передумови входження до европейського дослщ-ницького простору й упровадження европейських механiзмiв пiдтримки шновацш, що дiють у рамках единого ринку, поши-рити практику участ украшських органiзацiй та дослщниць-ких структур, наприклад, у межах чинное' Сьомо1' рамково1' програми i наступноï "Horizon", що, безумовно, сприятиме оновленню промполiтики.
Л1тература
1. Lisbon European Council 23 And 24 March 2000. Presidency Conclusions [Electronic resource]. - Mode of access: <http://www.consslium.-europa.eu/-eudocs/cmsdata/docs/ pressda-ta/ en/ec/00100_r1.en0.htm>.
2. Зубченко Л. Лиссабонская стратегия Евросоюза: разочарование и надежды [Электронный ресурс] / Л. Зубченко // Перспективы. Фонд исторического развития. - Режим доступа: http://www/perspektivy.info/-print/php?-ID=56565.
3. Сообщение Европейской комиссии от 5 октября 2005 г. «За более комплексный подход к промышленной политике в рамках Лиссабонской стратегии ЕС» [Электронный ре-
сурс]. - Режим доступа: http: // ec.-europa.-eu/ enterprise/policies/industrialcompetitiveness/files/industry/ doc/ sec_-2005_-1217_en.pdf.
4. Всемирный экономический форум: рейтинг глобальной конкуренции 2012-2013 гг. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http: //gtmarket/ru/-news/2012/09/05/4949.
5. Всемирный экономический форум: рейтинг глобальной конкуренции 2011-2012 гг. [Электронный ресурс]. -Режим доступа: http://gtmarket/ru/-news/state/2011/09/07/3330.
6. Всемирный экономический форум: рейтинг глобальной конкуренции 2009-2010 гг. [Электронный ресурс]. -Режим доступа: http://gtmarket/ru/-news/2009/09/08/2166.
7. Швейцария заняла первое место в рейтинге глобальной конкурентоспособности 2006-2007 гг. // Всемирный экономический форум: рейтинг глобальной конкуренции 20062007 гг. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://gtmarket/ru/news/2006/10/10/5035.
8. European Council 17 June 2010/ Condusions, Brussels, 17 June 2010, EUC013/10/ [Electronic resource]. - Mode of access: http://ee.-europa.eu/europe2020/documents/.
9. Новая рамочная программа Европейского Союза по научно-техническому и инновационному развитию «Горизонт 2020» с 2014 г. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://webcache.googleusercont,com/-seart?btnl=1%27m+Feel.
10. Индексы промышленного производства [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://w3.unece.org/pxweb/ dialog/Saveshow.asp?lang=14.
НадШшла до редакцП 20.03.2013 р.
