CC BY
56
УДК 330.123.6+338.46
I. П. Чайка,
кандидат економ!чних наук, ВНЗ Укоопстлки «Полтавський умверситет економ1ки 7 торг1вл1»
ДОСВ1Д РОЗВИТКУ еВРОПЕЙСЬКИХ РИНК1В ОСВГГШХ ПОСЛУГ
Постановка проблеми, аналiз останнiх до-слiджень i публiкацiй. Для гармонiйного розвитку суспiльства необхiдним е збалансоване поеднання у ньому матерiального та духовного, оскшьки стушт розвитку цих чиннишв визначае стутнь розвитку суспiльства в цшому. Тому одшею з прiоритетних сощальних функцiй будь-яко! держави е побудова та поспйне вдосконалення системи освгги, тдтри-мання 11 вiдповiдностi вимогам сусп!льства, що змь нюються, а отже, 11 ефективност! Це говорить про те, що питания освгги завжди будуть залишатися ак-туальними.
Мiжнародний досвiд розвитку суспiльства свiдчить про тдвищення економ!чно! ролi знань, значущють системи вищо! освiти для усп!шного розвитку ринково! економiки. Як вже зазначалося, освiта е базисом для досягнення конкурентоспромо-жносп кра!ни у глобальному сощально-економ!ч-ному просторi. Науковщ видiляють такi сощально-економiчнi i науково-технологiчиi чинники постш-дустр!ально! економши [1, с. 269]: стiйке зростання економiки забезпечуеться персоналом, половину якого складають люди з вищою або спещальною освiтою; успiшиий розвиток освгт е запорукою без-пеки i благополуччя кра!ни; здатнiсть фахiвцiв шви-дко освоювати новi технологи, мати навички само-освiти; залучення !х в систему безперервно! освiти i пiдвищеиня квал!ф!кацл; пiдготовка фахiвцiв з м!ж-галузевих, iнтегральиих i здвоених спецiальностей; зростання попиту на фахiвцiв, що е здiбиими до тво-рчосп, самостшно! дослвдницько!, конструкторсь-ко! i винах!дницько! дiяльностi; тдвищення добро-буту i грошових доходiв населення; зростання пла-тоспроможного попиту на освгтш послуги.
На сьогодиiшнiй день спостер^аеться !нгерна-цiоналiзацiя велико! кшькост видiв суспшьно! д!я-льносп, в тому числ! i вищо! освгти. Тому вважаемо необхiдним дослiдити тенденцп розвитку провiдних европейських риикiв освпгах послуг та особливостi функдiоиувания ВНЗ европейських кра!н, провести мошториш- мiжнародного ринку освiтиiх послуг з метою вдосконалення системи нацюнально! вищо! освгти та визначення напрямкiв тдвищення ефекти-вност функцiоиуваиня нацiональних ВНЗ.
Як одну iз тенденцiй укра!нськ! та европейськ автори вiдмiчають чiтку спрямованють европейсь-ко! освiти на середню та спецiальиу освiту [1, с. 269; 2, с. 9] та професiоналiзацiю як один iз головних складових розвитку ушверситетсько! освiти [3,
с. 59] у деяких кра!нах Свросоюзу (€С). Пiд профе-сiоналiзацiею розумiють «ор!енгащю змiсту освiти на отримання знань, засвоення техиiк, компетенцш та повед!нки... шляхом регулярних консультацш з викладачами, як самi здшснюють цю професiйиу дiяльиiсть; збiльшеиня часу на практичну д!яль-шсть; вивчення робочих ситуацiй, вiдтвореиня однотипно! дiяльностi; вiдвiдувания п!дприемств, ста-жування тощо». У результат навчання в ушверси-тет отримуеться спецiалiзоваиий фахiвець для тд-приемства-iивестора, тобто фахiвець зi спецiальною освiтою. Але ставлення у авторiв до зазначених про-цесiв неоднозначне. Л. Шаповалова вважае, що «професюнал!защя необхiдна, оскiльки вона зумов-лена вимогами сучасного ринку пращ...» i «випуск-ники з такими дипломами швидко знаходять собi роботу», а у авторiв Проекту дещо iише бачення. В аналгтчшй роботi Проекту йдеться про те, що «основан! на знаннях суспшьства, як прагне побуду-вати Свропа, потребують основних навичок та вищо! освгти, яка забезпечуе спецiалiстiв для адаптацi! нових технологiй та створення нових галузей з но-вими компаи!ями». Вони цитують П. Агiона [4, с. 701] щодо впливу заходiв освггаьо! пол!тики на рiвеиь розвитку кра!ни: «Збiльшеиня витрат на 1000 дол. США (на душу населення) тдвищить р!чний показник зростання кра!ни, яка знаходиться на висо-кому р!вн! технологiчного розвитку, на 0,27%, тод! як iивестуваиня тако! суми в кра!ш, яка вiдстае у цш галузi, з6!льшить показник зростання лише на 0,1%». Автори Проекту також наводять дат, що «збшьшення середньо! тривалостi осв!ти на один рш у довгостроков!й перспективi збшьшуе потеидiйиу економiчиу ефектившсть на 6%».
Таким чином, iивестицi! у людський капiтал здатнi давати висок! прибутки. Враховуючи той факт, що на сучасному етап! свого розвитку Укра!на не е кра!ною з найсучасшшими технологiями, що прагне до радикальних iнновацiй, як! досягаються лише активною науково-дослвдною д!яльшстю, пра-цевлаштування випускнишв !! ВНЗ не дозволяе на-ц!ональн!й економ!ц! отримувати висок! прибутки ввд залучення спец!ал!ст!в з вищою освггою.
Метою написання статтi е дослвдити европей-ський досв!д розвитку риншв осв!тн!х послуг для вдосконалення сощально! пол!тики в Укра!н! з да-ного питання.
Викладення основного матерiалу. Сьогодш нац!ональн! системи вищо! осв!ти у кра!нах-членах
СС залишаються у тому виглядГ, у якому вони були сформован до об'еднання у единий союз держав i суттево вiдрiзняються мiж собою. У рамках СС Св-ропейською Комiсiею (СК) розробляються i вида-ються рекомендаци щодо вищо! освiти, але вони е необов'язковими до виконання, а СК виступае у ролi помiчника в ознайомленнг з полiтикою у секторi освiти, не здiйснюючи при цьому значного впливу на нащональт структури. Виключенням iз ситуаци, що склалася, е Болонський процес, програма якого реалiзуеться в усiх кра!нах-членах СС i гармонгзуе структуру вищо! освiти, дозволяе студентам вiльно обирати кра!ну навчання. 1ншими словами, Болонський процес сприяе ГнтернацюналГзацн i Гнтеграци вищо! освiти СС. Розглянемо основнг тенденци, що спостерiгаються у сферi вищо! освiти деяких дер-жав-членiв СС.
Однгею iз провщних кра!н свiту, що мае стшкг традици освiти, е Великобританiя. Крiм всесвiтньо вiдомих ушверситетГв iз великою iсторiею i незапе-речним авторитетом в усьому свiтi, таких як Оксфорд i Кембридж, у кра!ш функдiонуе велика кгль-кгсть бiльш нових i менш ввдомих ушверситетГв. I вони успгшно розвиваються за рахунок Гнтернащ-оналГзаци освгтшх послуг. Кiлькiсть iноземних студентов у !х стенах за останнг роки зросла у десятки разiв. Крiм того, створено фши цих унiверситетiв за кордоном, що дае можливють навчати ще 70 тис. студентов за межами кра1ни. Сьогоднг Великобрита-нгя займае друге мюце пгсля США у свiтi в рейтингу краш-експортерГв освiтнiх послуг [1, с. 39].
На вiдмiну ввд Великобритани 1спангя не мае наукових i освiтнiх закладiв всесвiтнього рiвня. З се-редини 1990 роив в економщ кра1ни спостерiгалося стГйке зростання в основному завдяки двом галузям:
будГвництву i туризму [6, с. 270]. Свггова фшансово-економiчна криза не тальки перервала це зростання, але й загострила iншi проблеми, що накопичились в економщ кра1ни. Дана обставина обумовила необ-хiднiсть проведения поряд iз заходами з пом'як-шення наслiдкiв кризи для економiки кра1ни реформ, що забезпечили б вiдновлення економiчного зростання на новiй iнновацiйнiй основг Однгею з причин, що визначае ввдставання 1спани вiд проввд-них промислово розвинених кра1н СС за якюними параметрами розвитку е низькг темпи зростання продуктивности працi внаслвдок низьких обсягiв ш-вестицiйних витрат, що направляються на розвиток наукових i освiтнiх закладiв, вiдсутнiсть стимулу до шновацш у пiдприемств малого i середнього бГз-несу, результатом чого стае недостатня конкуренто-спроможнгсть нащонально! економiки.
У 2009 р. уряд 1спани представив стратепю стГйкого економiчного зростання, реалiзацiя яко! ро-зраховано до 2020 р. Головною метою стратеги е оновлення моделi економiчного зростання нащонально! економши шляхом И модернгзацп. Особливу роль в стратеги ввдведено питанням якюного покра-щення системи вищо! освгги 1спани, налагодженню зв'язкiв ВНЗ з промисловими пiдприемствами.
Слiд зазначити, що на сьогодшшнш день офь щйш рейтинги держав-членгв з точки зору ефектив-ност !х законодавства в цшому або конкретно у сферi науково-техшчно! дiяльностi не iснують. Пов-ний перелiк статистичних даних про законодавство СС також е недоступним. Але европейськг дослвд-ники [7, с. 300-306] визначають певнг критери, на основi яких можливо видшити вiдмiнностi мiж двадцятьма вiсьмома державами-членами СС у сферi науки та освгги (табл. 1).
Таблиця 1
Групування держав-члешв СС залежно вщ особливостей нащональноТ пiдтримки науково-техшчноТ дiяльностi (розробка автора на основГ джерела [7, с. 300-306])
№ з/п Критерш Назва групи Кра!ни
1 2 3 4
1. Витрати на науково-достдт роботи (згь дно даних «Свростат») Краши-лщери Дашя, ФшляндГя, Шмеччина, Швецш, Великобритани
Краши-посладовники АвстрГя, Бельпя, Юпр, Естошя, Францш, 1рлан-дГя, Люксембург, Шдерланди, Словенш
ПомГрн кра!ни Чеська Республжа, Грецш, Угорщина, 1талш, Литва, Мальта, Польща, ПортугалГя, Словаччина, 1спашя
Кра!ни, що наздоганяють БолгарГя, Латвш, Румушя
2. Проведення iнiцiатив Стратепчно! полижи з тдтримки iнновацiй в умовах кризи Кра!ни, що реагують не тшьки на ви-клики сьогодення, а й на потенцiйнi проблеми ФшляндГя, Шмеччина, Шдерланди
Кра!ни, що реагують адекватно Г свое-часно Бельпя, Кшр, Чеська Республжа, Дашя, Фран-цш, 1спатя, 1рландш, 1татя, Люксембург, Мальта, Польща, Швещя, Великобританш
Кра!ни Гз сильною захисною функ-щею Австрш, Болгарш, Естонш, Греция, Угорщина, Португалш, Словаччина
Кра!ни, яю реагують на виклики Гз за-тримкою Латвш, Литва, Румушя, Словешя
Зактчення табл. 1
1 2 3 4
3. Стушнь залучення приватних оргашзацш до здшснення науково-досл1дно1 i технолопч-но! дшльносп Крагни, в яких приватт оргашзаци вь дпрають важливу роль Бельпя, Чеська Республжа, Дашя, Шмеччина, Великобриташя
Краши, в яких приватт оргатзаци здшснюють науково-дослщну д1яль-шсть, але !х роль незначна Кшр, 1шатя, Ггалш, Польща, Швещя, Австр1я, Болгар1я, Естотя, Угорщина, Португал1я, Сло-ваччина, Латвш, Литва, Румушя, Словешя
Крагни, в яких ввдсутт приватт оргашзаци, що здшснюють науково-до-слщну д1яльшсть Ф1нлянд1я, Франщя, Грещя, 1рланд1я, Люксембург, Мальта, Шдерланди
На перюд з 2000 по 2010 р. €С була прийнята Люабонська стратепя, вiдома також як Люабон-ський План дiй або Люабонський процес, що стала планом дш i розвитку економiки СС. Метою Люабо-нсько!' стратеги було зробити СС «найбшьш конку-рентоспроможною, динамiчною i наукомiсткою еко-номшою в свiтi, здатною на стале економiчне зрос-тання, з наявнютю кращих робочих мiсць i великою сощальною згуртованютю». Важливими дiйовими особами у здшснент стратеги стали ВНЗ. Ввдпо-вiдно до закону СС в« кра!ни-члени розробили власний тдхвд до розгортання дiяльностi структур-них фондiв (на перiод з 2007 по 2013 р.), кошти яких
в рамках цiлей Люабонсько! стратеги використову-ються для науково-дослвдно! шфраструктури, тдго-товки кадрiв i людського капiталу, науково-дослвд-ницько!' дiяльностi, ствпращ мiж унiверситетами i промисловiстю з метою сприяння iнновацiйнiй дь яльност та конкурентоспроможностi малих i серед-нiх тдприемств, подальшо!' комерцiалiзацil на-уково-технiчних розробок та iнновацiй, тощо. Як вже зазначалося вище, кожна держава-член СС мае власну законодавчу базу стосовно освггньо! дiяльно-сп. Основнi законодавчi акти деяких держав-члешв СС i !х стислий аналiз наведено у табл. 2.
Держава-член СС Назва законодавчого документу Мета прийняття законодавчого документу
Шмеччина Угода об'еднаних земель з ш-щатив досконалостi федерального i обласних урядiв з тд-тримки та дослiджень в шме-цьких унiверситетах (2005 р.) спiвпраця з питань тдтримки та дослiджень в шмецьких ушверси-тетах мiж центральним i федеральним рiвнями; сприяння конкуренци мiж ВНЗ в зазначенiй сферц сприяння налагодженню плiдних взаемин мiж ВНЗ i науково-дослiдними не ушверситетськими iнститутами
Францiя Закон щодо шновацш i дослiджень (1999 р.) надання правово! основи вщносинам мiж державним сектором наукових дослщжень та бiзнес-сектором шляхом створення тдприемств; сприяння мобiльностi людських ресурсiв мiж науково-дослiдним сектором i бiзнес-структурами; заохочення до участi науковщв у здiйснення дослiджень на тдпри-емствах та проведення оцiнки !х результатiв
Закон з наукових дослщжень (2006 р.) заохочення спiвробiтництва мiж державними науково-дослiдними установами i ВНЗ; встановлення критерив оцiнки наукових дослiджень i ефективностi вищо! освiти в контексл тако! спiвпрацi
Угорщина Закон про науково-техноло-гiчнi шноваци (2004 р.) встановлення основних принцитв державно! пiдтримки науково-дослщницько! та шновацшно! дiяльностi; сприяння застосуванню результапв науково-дослщницько! дiяль-ностi в комерцшних цiлях; посилення захисту прав штелектуально! власностi; сприяння виникненню послуг, пов'язаних з проведенням досль джень i розробок, технологiчних iнновацiй; полiпшення сощального сприйняття i правильного розумiння дос-лiджень, розробок i технологiчних шновацш
Латвiя Закон про наукову дiяльнiсть (2005 р.) забезпечення правово! основи для дослщницько! системи держави; встановлення едностi шутово! дiяльностi та вищо! освiти, прав та обов'язюв, незалежностi та академiчноl свободи вчених; визначення компетенцiй та обов'язюв оргашв державно! влади у забезпеченш науково-дослщно! дiяльностi
Таблиця 2
Оргашзацшно-правова база пiдтримки науково-дослщнот та освггньот дiяльностi кратн-члешв СС
(розробка автора на основi джерела [7, с. 310-346])
Кожна держава-член СС мае власш документи, що стосуються розвитку сфери наукових досль джень та Онноващйно! дiяльностi, власнi нащональш плани реформ. Деяк з цих документiв е бiльш до-кладними i розрахованi на перспективу, iншi менш амбiтнi. Але в кожному з документов зазначено роль вищо! школи в розвитку освiтнього потенщалу шно-вацшно! економiки. Також в кожнш державi проводиться ощнка полiтики i програм у сферi наукових дослiджень i iнновацiй, для чого розроблено чис-ленш керiвнi правила або кодекси. Цi документи не носять обов'язкового законодавчого характеру, але мають суттеве практичне значення, адже впливають на методолопю i правила поведшки при проведеннi зазначено! ощнки.
Так, в Iталi! було створено Нащональну раду у справах ушверситетОв i дослiджень. II основним завданням е оцiнка результатiв навчання i дослвд-жень, проведених в гталшських ушверситетах i ш-ших громадських органiзацiях, якi отримали держа-вн кошти. Результати тако! оцiнки, що базуеться на принципах незалежносп та неупередженосп, слугу-ють основою для видшення державного фшансу-вання в майбутньому.
Також керiвнi органи кра!н-члетв СС тдтри-мують проведения форсайтних дослiджень на регю-нальному, нащональному та европейському рiвиях. Форсайт (дослОвно «погляд у майбутне») е ефектив-ним iнструмеитом формування прiоритетiв i мобш-зацi! велико! кшькосп спещалютОв рiзиих галузей для досягнення якюно нових результатов у сферi науки та технологш, економiки, держави, суспшьства,
розробки на основi форсайт-проектОв стратегiчно! полiтики та iнструмеитiв планування, практичних заходiв з наближення обраних стратегiчних орОенти-рiв.
Одним iз головних ефектiв вiд здiйснеиня фор-сайт-проектiв е розвиток взаемозв'язкiв мiж учасни-ками проекту (представниками бiзнесу, науки, ви-що! школи, державними службовцями), формування горизонтальних мереж, в межах яких спецiалiсти су-мiжних галузей мають можливiсть систематично об-говорювати загальнi проблеми, напрацьовувати ст-льне бачення ситуацi!, що склалася. Остаииi десять рошв активно проводяться форсайт-проекти сощ-ального розвитку таких кра!н як Великобританiя, Фраицiя, Австрiя, Фiиляидiя; також форсайтн дос-лiдження проводяться в Iспанi!, Дани, Шмеччиш, Грецi!, Iрландi!, Iталi!, Люксембурзi, Польщу Сло-ваччииi, Румунн, Литвi, на МальтО. В iиших кра!нах-членах СС практикують консультацi! мiж представниками промисловосп, наукових кш, представниюв держави i громадськiстю; оцiиюваиня впливу поль тичних заходiв на майбутш перiоди; проведення рь зномаштних дослОджень.
У 2006 р. було оприлюднене Повiдомлеиня Св-ропейсько! Комюи «РеалОзащя знань на практицi: широкоформатна шновацшна стратегiя для СС», в якому розглянуто питання освгти, навичок, мобшь-ност дослвдниюв, транснацiонального ствробгтни-цтва, обмшу знаннями, полОтики едносп, фшансу-вання Онновацш та Он., а також розподшено компе-тенцО! та ввдповвдальшсть за реалОзащю конкретних запропонованих заходОв (табл. 3).
Таблиця 3
Схема розподшу компетенцiй у заходах, що запропоноваш у Повiдомленнi Комки «Реалiзащя знань на практицi: широкоформатна шновацшна стратепя для €С» (розробка автора на основ1 джерела [5, с. 280])
Тема заходу Компе-тен-ц1я ВОдповОдальшсть Вид роби
Сшвтова-риство Держави-члени Сшвтовариство Держави-члени
Збшьшити частку держав-них витрат на освпу. 1мп-лементувати Поввдом-лення «Проведення модер-шзацп програм для ушвер-ситетОв» Держави-члени х х Закликати держави-члени до д1й шляхом пропонування рекоменда-цш 1мплементу-вати рекоме-ндаци
Створити вОдкритий, еди-ний та конкурентоздатний европейський ринок пращ для дослщниюв Сшвтова-риство х х Висунути пропозицта Прийняти рь шення щодо пропозици
Сприяти обмшу знаннями м1ж ушверситетами та ш-шими дослОдницькими ор-гашзацшми, а також про-мисловютю Сшвтова-риство х ПовОдомлення, включаючи факуль- тативш настанови щодо заходОв держав-члетв та зацжавлених сто-рш (необов'язковО рекомендацп)
СтратегОя щодо прав ште-лектуально! влашосп Сшвтова-риство х Запропонувати нову патентну стра- тепю та тдготувати стратегта у сферО прав штелектуально! власно-ст1
Удосконалити законода-вчу базу для розвитку нових цифрових продукпв, послуг та моделей бОзнесу Сшвтова-риство х Запропонувати шщОативи щодо «авторсько! винагороди»
- 91
Еконотчний вгсник Донбасу № 1(39), 2015
Як видно з табл. 3, ввдповвдальшсть за переважною бшьшютю пункпв стосовно питань освгт i науки лежить виключно на СС. I лише у двох iз п'яти заходах держави-члени повинш продемон-струвати результати. Це сввдчить про таке:
1. Свропейська Комгая не мае чiткого мандату щодо координацп та реалГзацп полГтики у сферi освiти.
2. Свропейська КомюГя не е органом, що ви-робляе едину полiтику у освггнш сферi держав-чле-нiв СС.
3. Система освгги знаходиться у виключнш компетенци держав-членiв.
Документи Свропейськот Комкп з пита
_(розробка автора на оснс
4. Свропейська КомюГя обмежена у сво!х дГях щодо пропонування повiдомлень, стратегiй та ш-ших рекомендацiй стосовно нащональних полгтк держав-членiв у сферi освгт.
Таким чином, метою Повiдомлення Комюп «РеалГзащя знань на практицi: широкоформатна шновацшна стратегiя для СС» була спроба вiднайти теоретичнi тдстави для розподГлу вiдповiдальностi за сфери полГтики мГж европейським, нацiональним та регюнальним рГвнями.
На сьогодшшнш день розробки Г стратеги СС в сферi Гнновацш зосереджет на такому (табл. 4):
Таблиця 4
ь освгги, науки, шновацшного розвитку
Г джерела [5, с. 281-292])_
Назва документа ЗмГст документа Мета впровадження
Сврокомгсш, «Покращення трансферу знань мГж дослГдницькими 1нститутами та промисловГстю по всгй СвропГ: залу-чення вГдкритих iииовацiй - Впрова-дження ЛГсабонсько! стратегй», Брюссель, 2007 Заходи, скерованГ на поширення знань та результатГв дослвджень по СС; полГтика наближення СС щодо попередження однобiчиих дГй держав-членв Вдосконалення процесу передачГ знань освпшх Г дослГдних ГнститутГе промисло-востГ та суспГльству; пГдтримка держав-членГв у ирийиягтi мГсцевих полпик згГ-дно з практикою СС та внесення можли-вих регГональних коригувань
СврокомГсГя, «Стратег1я у галузГ прав промислово! власносл для Свропи», Брюссель, 2008 Стратегй СС з прав штелектуаль-но! власностГ Гармотзащя процедур реестрацй патен-т1в, торгових марок та Гноих форм прав штелектуально! власностГ
СврокомГсГя, «Свропа - 2020 - «КерГвна iиiцiатива - 1нновацшний союз», Брюссель, 2010 Фiиаисуваиия наукових досль джень, иоширеиия знань в СС, тдвищення мобшьносп дослГдникГв Зменшення фрагментацП науки Г освпи в СвропГ задля надання iииовацiйиим Гдеям ринково! форми; пГдтримка сиiвирацi мГж промисловГстю та дослщними Гнститу-тами
В цшому хочемо зазначити, що на сучасному етат розвитку майже в усГх кра!'нах СС на державному рГвт сформовано законодавство щодо регулю-вання таких галузей: ушверситети та ГншГ заклади вищо!' освгт; науковГ досладження Г розробки; дь яльтсть компанш; права Гнтелектуально!' власностц трансфер технологш. Вс кра!'ни мають деталГзоване законодавство, яке стосуеться правового статусу, оргашзацл дГяльносп, фшансування, кар'ерного зростання в ушверситетах та шших ВНЗ. КрГм того, законодавство у сферГ освгт в ушверситетах СС та-кож мютить окремГ елементи, пов'язат з управлш-ням науковими дослвдженнями Г розробками, трансфером технологш, передачею знань, правами Гнтеле-ктуально!' власносп, патентами та ш.
В переважнш бшьшосп держав-члешв СС на-уковГ дослвдження для реалГзаци нацюнально!' поль тики розвитку економГки виконують ВНЗ, як належать до державного сектору. Але поряд з тим, у де-яких кра!'нах, таких як 1талГя, ПортугалГя, БолгарГя, Угорщина, Румушя, Естошя, ЛатвГя, Литва, КГпр, стратепя полягае у тому, що дослГдження виконують Г приватн ВНЗ. Цш роботи ВНЗ для Свропей-ського простору вищо!' освгт встановлюються Бо-лонським процесом.
Слад також ввдзначити, що европейськ кра!'ни придшяють увагу тдвищенню ролГ ВНЗ в суспшь-
ствГ не лише як центрГв освгт, звертаючи першоче-ргову увагу на тдвищення якост освгттх послуг, але й сощальнш складовш !'х дГяльносп. З ще!' пози-цл ВНЗ розглядаються як активн учасники регюна-льного розвитку, що мають взаемодГяти на постшнш основГ з органами мюцево!' влади, приймати участь у розробщ стратегш розвитку регюну, тдтримувати зв'язок Гз регюнальними громадськими оргашзащ-ями. НаслГдком проведения ще!' полГтики е тдви-щена увага ВНЗ до питання працевлаштування сво!'х випускнишв шляхом розвитку ствпращ з держав-ними установами Г тдприемствами регюну, ввд-криття на базГ ВНЗ спещальних служб зайнятосп.
Розглянемо також таке важливе для тдви-щення ефективност функщонування ВНЗ иитания як фшансова тдтримка науково-досладно!' дГяльно-стг Законодавство СС про державну тдтримку фь нансувания науково-досладно!' та Гнноващйно!' дГя-льност складаеться з таких титв законодавчих ак-■пв: загальне рамкове законодавство; акти, створен на основГ спшьного плану полГтики; заходи, перед-бачет в бюджетному законодавство Також кожна кра1на-член СС запровадила свою систему державного фшансування науково-досладно!' дГяльносп, яке найчастше здшснюеться через нацюнальт фонди. Фшансова тдтримка науково-досладно!' дь яльност здшснюеться шляхом надання певних фь
нансових стимулОв, таких як податковО пшьги, за-провадження цшьових програм, проектов, гранив. Одшею з ввдмшностей, що юнуе у систем! фшансу-вання науково-дослвдно! дОяльност рОзних держав-члешв СС е те, що у постсощалютичних кра!нах до останнього часу фшансова тдтримка науково-дос-л1дно! та ОнновацОйно! дОяльност надавалась виклю-чно державним закладам, а в Онших кра!нах завжди активно тдтримувався О приватний сектор. Так, до 2005 р. в Болгари жоден з проектов у галузО наукових розробок, який фшансувався урядом, не розробля-вся приватними бОзнес-структурами [7, с. 320], а там краши як Естошя, Литва, Румушя, Словаччина О сьо-годш в основному спрямовують фшансову тд-тримку на державний сектор. КрОм того уряди Руму-ш! О Словаччини не акцентують увагу на змщненш зв'язшв м1ж наукою О промисловютю.
Поряд 1з державним фшансуванням науково-дослвдно! д1яльност1 вс1 краши-члени СС намага-ються залучати приватне фшансування на конку-рентшй основО, а також шоземт ОнвестицО! в нащо-нальн науково-дослвдш розробки. Так, у таких кра-!нах як АвстрОя, Бельпя, Ктр, Дашя, Естошя, Гре-ц1я, Угорщина, Литва, Мальта та Великобриташя шоземне Онвестування складае щонайменше 10% в1д загальних витрат на науково-дослвдш розробки. Трохи менше (в1д 5 до 10%) мОжнародне фшансу-вання становить у Болгари, ФОнлянди, Франци, 1рла-нди, Латви, ПольщО, Словаччиш, Словенн, 1спани, Швеци. У решт кра!н-члеиiв СС (ЧехОя, НОмеччина, ПортугалОя, Румушя) частка шоземних ОнвесторОв у загальних обсягах витрат на нащональш науково-дослвдш розробки становить менше 5% [7, с. 322].
У переважнш бшьшосп кра!н-члетв СС (Франци, ПольщО, Македонл, Греци, Словенл, 1р-ланди, Дани, Австри, Ншеччиш, Бельги та Он.) з метою надання тдтримки малому О середньому 61з-несу у придбанш науково-дослвдних розробок, пос-луг з розробки нового продукту, консалтингу, нав-чання персоналу та т. Он. запроваджено схему ваучерОв. Ваучер випускаеться нашональним агентством О встановлюе зобов 'язання здшснити виплату поста-чальнику послуги або ввдшкодувати суб'екту малого чи середнього бОзнесу оплату отриманих пос-луг. Сума коштгв, що надаеться, обмежена (61ля 20 000 евро [7, с. 323]), а процедура отримання ваучеру достатньо проста О швидка (форма заявки складае в1д одте! до шести сторшок, час затвердження в1д п'яти дн1в до трьох тижшв [7, с. 323]). У випадку, коли сума, необхвдна на оплату послуг перевищуе обсяг ваучеру, допускаеться спшьне фшансування Оз тдприемством малого чи середнього бОзнесу. Пос-тачальниками ввдповОдних послуг е державн та при-ватш лабораторн, ушверситети, приватн комер-шйш науково-дослвдш установи, фОрми, що працю-ють у сферО Онтелектуально! власносп, бОзнес-кон-салтингу, приватн консультант тощо. Схема щодо
ваучерОв передбачае можливють залучення шоземних постачальнишв послуг.
В СС на загальносоюзному р1вн1 та рОвш окре-мих держав-члетв розроблено шструменти тдтри-мки шновацш та науково-дослвдних розробок за ра-хунок залучення венчурного катталу шляхом ство-рення венчурних компанш О прямих Онвестицш так званих «бОзнес-ангелОв» (заможних людей, защкав-лених у певних фОрмах та бОзнес-проектах). Вони включають законодавчО акти у сферО фшансування, бюджетш, податковО закони, накази мшютерств тощо та спираються на державш стратеги науково-дослвдно! д1яльност1.
Iивестуваиня ввдбуваеться у три етапи:
— надання початкового венчурного катталу для проведення дослОджень, ошнки та розвитку по-чатково! коидепдi! ново! компанп;
— фшансування розробки нового продукту та початкового маркетингу старт-ап компани (компа-т!, яка починае ринкову дОяльнють);
— розширення фшансування компанОй, як1 ви-явились рентабельними, для !х подальшого роз-витку та зростання.
УправлОння ресурсами, яш видОляються СС для пОдтримки шновацш та науково-дослОдних розробок, здшснюе Свропейський ОнвестицОйний фонд через рОзномаштш програми. В залежностО в1д про-грами, в рамках яко! здшснюеться фОнансування, ев-ропейськО експерти групують фОнансовО ресурси на пОдтримку Онновацш О науково-дослОдно! д1яльност1 у три категорн [7, с. 324-325]:
1. 1шщативи, як1 фОнансуються Оз бюджету СС. УправлОння фОнансуванням здОйснюеться через Про-граму пОдтримки швидкозростаючих та Онновацш-них компанОй. В рамках програми бюджет СС видь ляе 623 мшьйони евро для початкових ОнвестицОй в бОзнес та Онвестицш на стадИ зростання компанИ.
2. 1шщативи, як1 фОнансуються структурними фондами. УправлОння фОнансуванням здОйснюеться через Програму 1БКЕМ1Б (Об'еднанО европейськО ресурси для мониторингу пОдприемств малого та середнього бОзнесу). В рамках програми видшено 270 м1льйон1в евро для тдтримки перспективних п1д-приемств малого та середнього бОзнесу.
3. 1шщативи, як1 фОнансуються в1д ОменО Свро-пейського ОнвестицОйного банку. Ця частина ресур-с1в е найбОльшою О становить 5000 мшьйошв евро, як1 видОляються для фОнансування венчурного (ри-зикового) капОталу для пОдтримки молодих, часто високо ОнновацОйних компанОй.
КрОм цього кожна держава-член СС окремо фь нансуе нацiональиi ОнновацИ та науково-дослвдш розробки через в1дпов1дш нацiональиi фонди. ДекО-лька прикладОв роботи зазначених фондОв наведено у табл. 5.
Для тдтримки наукових дослщжень та розробок законодавством СС передбачено також певш
податковГ пшьги для тдприемств Г оргатзацш, як доповвд оргатзацп Erawatch [8] дослГджено пи-!'х продукують та надання тльг на отримання креди- тання надання податкових тльг на дослГдження та ■пв тдприемствам, як !'х використовують. Вони пе- розробки у державах-членах СС. На основГ те!' до-редбачаються у нацюнальних податкових кодексах, поввд зроблено узагальнення, представлен у доповненнях до нацюнальних податкових кодеков, табл. 6. рГчних законах про бюджет та фшансових актах. У
Таблиця 5
Нащональш фонди сприяння розвитку шновацш та науково-дослiдних розробок держав-членiв СС
(розробка автора на основГ джерела [7, с. 325-327])
Кра!'на Назва фонду Рк заснування Основш напрямки дГяльносп
Великобри-татя Iнновацiйний Гнвести-тйний фонд Великоб-ританл 2009 Iнвестуе у бГзнес, що заснований на техноло-пях з великим потенталом до зростання. Зосе-реджений на Гнвестувант у зростаючГ малГ компанп, що працюють у сферах цифрових та бюлопчних наук, еколопчно чистих техноло-гш. Включае два напрямки: висом технологи, навколишне середовище
Франтя Фонд заохочення венчурного катталу 2000 Сприяе залученню венчурного катталу ма-лими та середтми тдприемствами для прове-дення дослГджень, впровадження Гнновацшних технологш
Датя Нацюнальний датський швеститйний фонд 1992 Створений у формГ приватного фонду венчурного катталу. Iнвестуе безпосередньо у фГрми, створюе зобов'язання перед фондами венчурного катталу, здшснюе керГвнищво схемою гарантл кредипв
ФГнляндГя Фонд «Ывестицп у Фш-ську промисловють» 1996 Iнвестуе у малГ компанп з перспективними про-мисловими технолопями
Шветя Шведський фонд про-мислового розвитку 1979 Сприяе промисловому розвитку у Швецп. Фь нансуеться державою та здшснюе фшансу-вання венчурного катталу
Таблиця 6
Шльги пiдприeмствам на науково-дослщш розробки у державах-членах СС
_(розробка автора на основГ джерела [8])_
Види тльг Кра!'ни, в яких застосовуються пшьги
Зниження податшв на Гнвестицл у дослГдження та розробки АвстрГя, Бельпя, ЧехГя, Датя, Франтя, Гретя, Уго-рщина, Iрландiя, Iталiя, Литва, Мальта, Нвдерланди, Польща, ПортугалГя, Румутя, Словетя, Iспанiя, Ве-ликобритатя
Зниження податюв для витрат на науковГ кадри Катя, Бельпя, Датя, Мальта, Нвдерланди
ПодатковГ пшьги для утверситетв, яю здшсню-ють науково-дослвдну дГяльтсть КГпр
ПодатковГ пшьги на реГнвестування прибутку у розвиток компанп Естотя
ПодатковГ пшьги на витрати на права штелектуа-льно!' власност Люксембург
ПодатковГ пшьги на венчурний каттал Франтя, Великобритатя
Зменшення податшв на патентт заявки Бельпя
Також загальною практикою полегшення доступу малих Г середтх тдприемств до науково-до-слГдних розробок у державах-членах СС е надання 1м кредитних тльг, як спрощують тдприемствам доступ до кредитування Г знижують иов'язан з цим витрати шляхом зменшення ввдсоткових ставок за
позиками. Кредитн стимули передбачаються в рамках нацюнальних стратегш розвитку держав-члетв СС, розробляються у сиетальних ирограмах фшан-сово!' тдтримки малих та середтх тдприемств, за-кладаються в рамках структурних фондГв на регю-
нальному рОвт. Нацюнальт схеми кредитного сти-мулювання тдтримуються О мОжнародними фшан-совими установами, такими як Свропейський швес-тицшний фонд, який е складовою Свропейського ш-вестицшного банку [7, С. 329] О спещалОзуеться на фшансувант ризиюв малих та середтх тдприемств держав-члетв СС.
Прикладом стимулювання на державному рОвт доступу малих тдприемств до науково-техтчних розробок е тдтримка спОвробОтництва у сферО тех-нологш м1ж такими тдприемствами та ушверсите-тами О державними науково-дослвдними центрами в 1спанп. Державна фшансова тдтримка тдприемст-вам надаеться у виглядО безввдсоткових кредитив для проведення дослОджень та розробку ОнновацОйних проектов у ствпращ з утверситетами та науково-дослвдними центрами через кредитн установи, обрат для цих цшей МОтстерством освгти та науки 1с-пат!.
Ще одним важливим шструментом стимулю-вання розвитку ринков освгттх послуг держав-члетв СС е тдтримка комерщалОзацл результатов нау-ково-дослвдно! д1яльност1 ВНЗ. Законодавча база щодо передачО знань та технологш у СС включае питана прав власностО на дослОдження та розробки, !х патентування, лщензування та визначення роялт (платежОв за користування правами штелектуально! власносп) за результатами дослОджень ВНЗ. Так, у 2008 р. СС розробив Рекомендацп щодо передачО ш-телектуально! власностО та знань [7, с. 333], як1 за своею сутнОстю е кодексом усталено! практики з цього питання. Рекомендацл встановлюють прин-ципи здОйснення ефективного управлОння ВНЗ та ви-користання ними Онтелектуально! власностО, закрОп-люють принципи, якими вони мають керуватися п1д час розробки та перегляду власно! шституцшно! по-лОтики. ЗазначенО РекомендацО! покликанО допо-могти державам-членам СС адаптувати власну поль тику управлОння Онтелектуальною власнОстю до зага-льноевропейських вимог та пОдвищити ефективнОсть трансферу знань. КрОм того, у СС створено спець альну робочу групу, яка дослвдила питання прове-дення дослОджень в унОверситетах держав-членОв СС та вОдповОднО механОзми передачО знань та техноло-гОй. Так, ФранцОя, ВеликобританОя, НОмеччина, Че-хОя, ШвецОя, ДанОя, Люксембург, Угорщина, НОдер-ланди, БельгОя на законодавчому рОвнО зобов'язують утверситети ствпрацювати з приватними тдпри-емствами та суспшьством в цшому з питань трансферу знань О технологОй, а також всОляко !х заохочу-ють до тако! д1яльност1. Наприклад, у Дат! ВНЗ мають право створювати товариства з обмеженою в1д-повОдальнОстю, якО на комерцОйнОй основО займа-ються передачею знань О технологОй, напрацьованих ВНЗ, приватним тдприемствам; у Шмеччиш феде-ральт та земельт уряди стимулюють процес пере-
дачО знань ВНЗ до промисловостО шляхом фОнансу-вання спетальних програм спшьних дослщжень.
1нш1 краши також мають законодавство, яке регламентуе передачу знань О технологОй, але у бшьш загальтй формО Наприклад, у ФОнлянди «Закон про утверситети» включае до мюп утверсите-т1в обов'язок ствпрацювати з оточуючим середови-щем та визначае як одну Оз складових освгттх за-вдань пОдвищення соцОального впливу результатОв проведених дослОджень. Передача знань, напрацьо-ваних ВНЗ, приватним пОдприемствам розгляда-еться як складова мОсО! унОверситетОв також у зако-нодавствО 1спат!, ПольщО та Литви.
У багатьох кра!нах-членах СС держава заохо-чуе ствпрацю утверситетОв з тдприемствами за допомогою заходОв, якО варОюються вОд проведення конференцОй та семОнарОв з метою !! активОзацО! до фшансування залучення науковтв на виробництво, а саме [7, с. 335]:
- проведення спОльних конференцОй О семОнарОв (1талОя, АвстрОя, Словетя, Великобритатя);
- фшансування ствпращ та залучення дослвд-нишв у бОзнес (ЧехОя, Великобритатя, Датя, Есто-тя, Словетя, 1спатя);
- стимулювання створення та подальше фшансування фондОв для спшьних дослОджень (Великобритатя, Нвдерланди, НОмеччина, Датя, 1спатя, 1р-ландОя, Угорщина);
- впровадження податкових пОльг пОдприемст-вам, як ствпрацюють з державними утверсите-тами (СловенОя);
- впровадження схем ОнновацОйних ваучерОв для малих та середтх тдприемств (Нвдерланди, Есто-тя, Румутя, КОпр, ЧехОя, Великобритатя, Датя, 1р-ландОя).
Схеми застосування ОнновацОйних ваучерОв на нацюнальному р1вн1 юнують щонайменше у дев'яти державах-членах СС [7, с. 335]. 1х метою е стимулю-вати малО та середн тдприемства звернутися до ВНЗ за допомогою у проведеннО дослОджень та тех-нологОчних розробок.
З метою полегшення спОвпрацО мОж наукою та бОзнесом у державах-членах СС створюеться вОдпо-вОдна Онфраструктура, а саме: технологОчнО парки, бОзнес-Онкубатори (надання суб'ектам малого та се-реднього тдприемництва на певних умовах та на встановлений час спетально обладнаних примь щень та Оншого майна з метою сприяння набуттю ними фОнансово! самостОйностО та створення умов для розробки О застосування ОнновацОйних техноло-гОй), кластери (стОйке об' еднання на тривалий перОод декОлькох пОдприемств единими матерОальними, фО-нансовими та ОнформацОйними потоками), органОза-ц1! у сферО трансферу технологш, д1яльн1сть яких ре-гулюеться натональними законами. Так, законодав-ство РумунО! визначае технологОчний парк як «точно визначену територОю, де науковО дослОдження,
иов'язан з бГзнесом, промислове виробнищво та дь яльтсть з надання послуг здшснюються Гз спешаль-ними стимулами з метою оптишзацп використання людських та матерГальних ресурав територп» [7, с. 342]. Створення технолопчного парку здшсню-еться на тдставГ договору мГж органами державно!' влади, тдприемствами, утверситетами та Гншими зацшавленими партнерами. Прикладом функщону-вання ГнкубаторГв слугуе французька програма «Ре-гюнальт Гнкубатори» ввд 1999 р., заснована на базГ проведення нацюнального конкурсу проектов.
Що стосуеться кластерГв, то загального спець ального законодавства з регулювання !'х дГяльност в СС не юнуе. Переважна бшьшють кластерГв в державах членах СС функцюнують Г фшансуються на регюнальному рГвнг УправлГння кластерами здшс-нюеться спешалГзованими установами - кластер-ними оргатзашями, як е юридичними особами [7, с. 343]. Уряди держав-члетв СС розробляють нащ-ональн кластерн програми, в яких видшяеться фь нансування, визначаеться державний орган або кла-стерна оргашзашя, вГдиоввдальт за роботу кластера, визначаються правила учасп тдприемств у програ-мах. Так, в киани в кластер були об'еднан десять технолопчних центрГв, чотири утверситети, чотири галузевГ науково-дослвдт центри та 14 шновашйних оргашзацш-иосередникГв [7, с. 344]. Пвдтримка бГз-нес-мереж Г кластерГв в СС передбачена Правилами Свропейського фонду регюнального розвитку на перюд 2007-2013 рр, Стратепчними рекомендаць ями щодо фшансово!' тдтримки, Люабонською стратепею. Вони рекомендують калька чГтких захо-дГв Гз врахування прюритету удосконалення знань та шновацшного зростання Г видшяють на них у перюд 20072013 рр. близько 86 млрд евро.
У 2010 рощ СврокомГая презентувала нову стратепю розвитку системи вищо!' совгт в СС -«Пвдтримка росту Г зайнятосп: Повютка для модер-тзацп системи вищо!' освгти Свропи» [8], в якш було проаналГзовано основн проблеми вищо!' освгти в кра!'нах-членах СС та визначено прюритеттсть, послвдовтсть !'х подолання. Головною проблемою визнане те, що вища освгга кра1'н-члетв СС поки що не забезпечуе повною мГрою економшу достатньою кшьшстю людей, як володтоть професшними ком-петеншями для створення нових робочих мюць та забезпечення економГчного зростання. Метою стратеги е збшьшення кшькосп молодих спешалютГв з вищою освгшю вшом 30-34 роив з 33,6% у 2010 р. до 40% у 2020 р. для покращення «економши знань», створення ефективних зв'язшв мГж учбовим процесом Г дослГдженнями, з одного боку, та бГзне-сом з виробництва шновацш - з шшого. У стратеги наголошуеться, що вища освгга у СС мае орГентува-тися на потреби рику прац шляхом збшьшення ввд-критосп для ствпращ з бГзнесом, що забезпечить випускнишв знаннями та навичками, як допомо-
жуть !'м устшно адаптуватися до вимог ринку прац та змшам на ньому.
Для досягнення поставлено!' мети у стратеги визначено шють загальноевропейських прюритетГв модертзацл, ям мають бути досягнут вама кра-1'нами-членами СС [8]:
— збшьшити кшьшсть випускнишв ВНЗ з од-ночасною диверсифшашею 1'хньо1 пвдготовки;
— покращити якють Г компетенттсть вищо!' освГти;
— збшьшити кшьшсть освптх можливостей для студенпв, особливо трансграничних;
— розширити пвдготовку кадрГв дослвднишв;
— змГцнити зв'язки мГж освггою, дослвджен-нями Г бГзнесом;
— зробити фшансування зазначених напрямшв бшьш ефективним.
Висновки. Пвдсумовуючи викладене, необ-хвдно констатувати наступне:
— СС придшяе велику увагу розвитку Гннова-шйного суспшьства шляхом стимулювання нау-ково-дослвдно!' дГяльност у державах-членах;
— одне з проввдних мюць у досягненш поставлено!' мети выводиться ВНЗ та !'х ствпрац з тдпри-емствами реального сектору;
— кожна держава-член розробляе Г вдоскона-люе ввдповвдну власну законодавчу базу, спираю-чись на документа, що пропонуються СС, там як Ль сабонська стратепя, р1зномаштш ПовГдомлення та РекомендацП Свроиейсько!' Комюп;
— розробленГ у кра!'нах СС заходи стимулювання ствпращ ВНЗ з виробничими тдприемствами безумовно тдвищують як внутршню, так Г зовтшню ефективнГсть !'х функцiонувания;
— розробка загальних рекомендацГйних документов СС дозволяе тдвищити ефективнГсть дГяль-ностГ окремих держав-членГв зГ стимулювання влас-но!' науково-дослГдно!' дГяльностГ Г тдвищуе 11 ефек-тивнГсть за рахунок досягнення таких позитивних зовтшшх ефектГв як ефект масштабу, синергетич-ний ефект, симбГотичний ефект Г мультиплшашйний ефект.
Таким чином, у статп узагальнено европей-ський досвГд реформування системи вищо!' освГти. Перспективами подальших наукових розробок в да-ному напрямГ е застосування цього досвГду для роз-робки моделГ розвитку вищо!' освГти Укра!'ни з метою тдвищення ефективностГ функцiонувания нацГ-ональних ВНЗ.
Л^ература
1. Черевичний Г. С. Свропейський досвГд Гнте-рнацГоналГзацП вищо!' освГти // Iнновацiйна полГтика та законодавство в Свропейському СоюзГ та Укра1т: формування, досвГд, напрямки наближення : матерь али мГжнародного симпозГуму (Ки!'в, 2-3 червня 2011 р.). - Ки!'в, 2011. - С. 269-271. 2. Витримки з
аналгтично! роботи Проекту «КлючовГ особливост шновацшно! полiтики як основи для розробки захо-дiв з посилення iнновацiй, що сприятимуть набли-женню Укра!ни до конкурентно! економши знань -порiвняння €С та Укра!ни» / За редактею Гурдун Румпф, Джорджа Строгiлопулоса, 1гора Сгорова (Ки!в, червень 2011 р.). - Ки!в, 2011. - 100 с. 3. Шаповалова Л. Професюн^защя як один iз напрямiв розвитку сучасно! вищо! освiти Францп / Л. Шаповалова // Вища школа : [науково-практичне ви-дання]. - Ки!в: , 2010. - С. 59-70. 4. Використання помилок держави для з'ясування впливу вищо! освiти на зростання / П. Агюн, Л. Бустан, К. Гоксб^ Дж. Ванденбуше // Робочий документ. - Гарвардсь-кий утверситет, 2005. 5. Ханнес Л. Свроперйська полiтика у сферi iнновацiй: законодавство та документа / Лео Ханнес, Фшлш Шон // Матерiали мГж-народного симпозiуму (Ки!в, 2 - 3 червня 2011 р.). -Ки!в, 2011. - С. 273-298. 6. Сидоренко Т. В. Экономика Испании в посткризисный период: перспективы модернизации / Т.В. Сидоренко // Международная экономика. - 2011. - № 2. - С. 39-47. 7. Ав^ гдор Габрiель. Законодавство держав-члетв СС у сферi ^овацшно! дiяльностi / Габрiель Авк-дор // 1нновацшна полiтика та законодавство в Свропейсь-кому Союзi та Укра!т: формування, досвiд, напря-мки наближення : матерiали мiжнародного симпозь уму (Ки!в, 2 - 3 червня 2011 р.). - Ки!в, 2011. -С. 298-349. 8. 1нтернет - сервер компанп «Erawatch» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http : // www.erawatch-network.com. - Заголовок з титулу екрану.
Чайка 1.П. Досвщ розвитку европейських римкчв освiтнiх послуг
У статт узагальнено европейський досвiд ре-формування системи вищо! освгти з метою його за-стосування для розробки моделi розвитку вищо! освiти Укра!ни, тдвищення ефективносп функцю-нування нацiональних ВНЗ.
Ключовi слова: ефектившсть функцiонування, ринок освiтнiх послуг, система безперервно! освгти, професiоналiзацiя.
Чайка И.П. Опыт развития европейских рынков образовательных услуг
В статье обобщен европейский опыт реформирования системы высшего образования с целью его применения для разработки модели развития высшего образования Украины, повышения эффективности функционирования национальных ВУЗов.
Ключевые слова: эффективность функционирования, рынок образовательных услуг, система беспрерывного образования, профессионализация.
Chayka I. P. Experience of European Markets of Educational Services Development
In the article European experience of reformation of the system of higher education is generalized with the purpose of his application for development of model of development of higher education of Ukraine, increase of efficiency of functioning of national Institutions of higher learning.
Keywords: efficiency of functioning, market of educational services, system of continuous education, professional competenses.
Стаття надшшла до редакцл 25.02.2015
Прийнято до друку 09.04.2015
