CC BY
29
Rcqülatorv Mechanist
mTJiosystems
Regulatory Mechanisms
in Biosystems
ISSN 2519-8521 (Print) ISSN 2520-2588 (Online) Regul. Mech. Biosyst., 8(4), 501-505 doi: 10.15421/021777
Proliferative activity of bone marrow cells of rats under the influence of biologically active substances of a medical leech
R. F. Aminov, A. K. Frolov
Zaporizhzhia National University, Zaporizhzhia, Ukraine
Article info
Received 02.10.2017 Received in revised form
29.10.2017 Accepted 05.11.2017
Zaporizhzhia National University, Zhukovskogo st., 66, Zhaporizhzhia 69600, Ukraine. Tel.: +38-067-479-65-91 E-mail: [email protected], a_frolov@ukr. net
Aminov, R F., & Frolov, A. K (2017). Proliferative activity of bone marrow cells of rats under the influence of biologically active substances of a medical leech. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 8(4), 501-505. doi:10.15421/021777
Hirudotherapy has been used in medicine since time immemorial. The advantage of this type of treatment is that the bite of a leech has a restorative effect on the entire body. The leech bites the skin and injects into the patient's blood biologically active substances that activate blood microcirculation and promote immunity. The saliva of the leech contains more than 100 substances that contribute to the spectrum of therapeutic effects. But there are no studies on the effect of hirudotherapy on the proliferation of bone marrow cells, which is ontogenetically primary in the development of myeloid and lymphoid tissues. Therefore, it is important to study the mitotic activity of bone marrow of rats at the early stages of postembryonic development against the background of influence by the leech. Female nonlinear rats, two weeks before and two weeks after mating with males, were presented each week to one hungry medical leech weighing 400 mg. The females were examined after feeding their offspring and their offspring were likewise examined on day 1, 15, 30, 45, 60 of the experiment. The animals were kept in vivarium conditions on a standard diet in individual cages. All animals were decapitated under ether anesthesia and the number of leukocytes, the leukocyte blood count, the number of erythrocytes, hemoglobin, and the color index were examined. After that, the femurs were quickly removed and the adjacent muscles separated with a sterile gauze. We cut the epiphyses and cut along the bone. Bone marrow from the femur was flushed with a warm (37 °C) hypotonic 0.9% sodium citrate solution into a sterile centrifuge tube using a Pasteur pipette. The resulting cell suspension was incubated in a hypotonic solution for 10 minutes at 37 °C. The resulting suspension was centrifuged for 5 minutes at 1000 rpm leaving only a small residue of sediment in the test tube. The cells were fixed in methyl alcohol with glacial acetic acid (three parts methyl alcohol and one part acetic acid). 3,000 cells were analyzed, among which we determined those that are in mitosis, and expressed their share. As a result of our studies, the immunomodulating effect of the saliva of the medical leech was revealed, which manifested itself in an increase in the proliferative activity of bone marrow cells, which led to an increase in the number of red blood cells, increased hemoglobin and increase in the number of leukocytes. The color index and the leukocyte blood count were within the normal limits.
Keywords: hirudotherapy; hirudology; stages of mitosis; leukocytes; erythrocyte; hemoglobin
Прoлiферативна актившсть кл^ин KicTKoBoro Mo3Ky щурiв за впливу бioлoгiчнo активних речoвин медич^У п'явки
Р. Ф. Ам^в, О. К. Фpoлoв
3anopi3bKuü нацюнальний yHieepcumem, Запорiжжя, Укра'та
Гipyдoтepaпiя (y neperaa® з лaтини - лягания п'явкaми) - oдин i3 нaтypoтepaпeвтичниx метода, який знaйшoв зacтocyвaння y cy4aœffl мeдицинi. У cлинi мeдичнoï п'явки виявлeнo пoнaд 100 бioлoгiчнo aктивниx peчoвин, яю викликaють шиpoкий cnerap пpoфiлaктичнo-лiкyвaльниx eфeктiв. ^^^i^erao вплив 6^ori4œ> aктивниx peчoвин мeдичнoï п'явки Hirudo verbana (Carena, 1820) m мгготичну ara-mmcra кicткoвoгo мшку тa гeмaтoлoгiчнi пoкaзники кpoвi: зaгaльнy кiлькicть лeйкoцитiв, epитpoцитiв, гeмoглoбiн, кoльopoвий пoкaзник i лeйкoцитapнy ф^мулу кpoвi caмoк ^лишних щypiв пюля вигoдoвyвaння ^fflL®^, яким 3a дга тижш дo rap^^rn™ тa двa тижш пюля пpиcтaвляли ж> oднiй мeдичнiй п'явщ m^ora тижня («acoro 400 мг), тaкy caмy ^o^^py poбили ïx пpиплoдy нa 1, 15, 30, 45, 60-ту дoбy. У твapии бpaли кpoв i дocлiджyвaли ïï пoкaзники. Стeгнoвi кютки швидкo oчищaли вщ пpилeглиx м^в. Вiдpiзaли eпiфiзи тa pœpi3atH удовж кicтки, вимивaючи кicткoвий мoзoк тeплим гiпoгoнiчним 0,9% poзчииoм цитpaтy нaтpiю y cтepильнy пpoбipкy. Oтpимaнy кштинну cycпeнзiю iнкyбyвaти в гiпoтoнiчнoмy cepeдoвищi 10 хв 3a тeмпepaтypи 37 °С. Цeнтpифyгyвaли oгpимaнy cycпeнзiю пpoтягoм 5 хв 3a 1 000 oб./xв i зaлишaли нeбaгaтo ocaдy y пpoбipцi. Krnram фiкcyвaли y мeгилoвoмy cпиpтi з кpижaнoю oцтoвoю киcлoгoю. 3a 12 гoд. фiкcaцiï тpичi змiнювaли фiкcaтop i3 пpoмiжним pecycпeнзyвaнням ocaдy тa нacтyпним цeнтpифyгyвaниям. В ocтaнньoмy фiкcaтopi ocaд pecycпeнзyвaли тa нaнocили нa чиcтo вимитe пpeдмeтнe cклo. Скж> швидкo пpoвoдили чepeз пoлyм'я пaльникa, щoб фiкcaтop зaпaлaв, aлe нe дoпycкaли
пере^вання. Ан^зували 3 000 кштин, серед яких визначали таю, що перебувають у мiтозi. Виявлено iмуномоделювальну дж> слини медично! п'явки, вiдмiчено тенденщю до збiльшення мгготично'1 активности клгтан юсткового мозку у самок щурiв. Аналiз приплоду достовiрного пiдвищення пролiферативноi активности клiтин юсткового мозку не виявив. Зростання мiтaтичноi активностi юсткового мозку в самок щурiв зумовило збiльшення юлькосп еритроципв, пiдвищення концентраци гемоглобiну, кiлькостi лейкоцитов. Кольоровий показник i лейкоцитарна формула кровi залишились у межах норми. Отриманi результата можуть св1дчити про вплив бюлопчно активних речовин слини H. verbana на мехашзми позитивно! регуляци онтогенезу.
Ключовi слова: прудотерашя; прудолопя; стади мiтозу; лейкоцити; еритроцити; гемоглобш
Вступ
Сучасна фармакололя, безумовно, досягла великих успь xiB, але часто виявляють no6i4Hi ди вiд ii використання у лжу-ваннi низки захворювань. З'явилася цша серш хвороб, як звуть лжарськими (Matvjejeva et al., 2011). Тому дослiдники все бшьше починають вивчати та дослджувати рiзнi натуротера-певтичн методи впливу на оргатзм тварини та людини, один з яких - прудотерапш. Ниш вона набувае все бшьшого значення (Abdullah et al., 2012). Прудотерашю широко застосовують у медицин (Mumcuoglu et al., 2004; Hullett et al., 2007; Abbas Zaidi et al., 2011) та ветеринари (Popova, 2003; Frolov et al., 2010; Sobczak and Kantyka, 2014). Перевага цього виду лжу-вання в тому, що укус п'явки дае вщновлювальний ефект на весь оргатзм (Zharov, 2003; Savinov, 2004; Kamenev and Bara-novskij, 2010). П'явка прокушуе шкру та вводить у кров пациента бюлопчно активш речовини (Meriaux et al., 2011; Abdual-kader et al., 2013; Frolov and Litvinenko, 2014), яю активiзують мжроциркулящю кровi та сприяють тдвищенню 1мун1тету (Aminov and Frolov, 2015; Frolov and Litvinenko, 2015). Слина п'явки мстить понад 100 речовин, що сприяють спектру тера-певтичних ефекпв (Eldor et al.,1996; Pospelova and Barnaulov, 2010; Hildebrandt and Lemke, 2011; Koeppen et al., 2014). Тому прудотерашю та фармаколопчт препарати на оснж слини п'явки ефективно використовують iз метою лiкування та про-фшактики в дерматологи (Kumar, 2012), кардюлогй (Isahanjan and Arutjunjan, 1991), оториноларингологи (Flaum and Shahov, 2008), травматологИ (Michalsen et al., 2008) та в шших сферах медицини. У практиц зарубшних краш медичних п'явок використовують головним чином тд час трансплантащй iз метою усунення венозного застою (конгестii) (Chepeha et al., 2002; Frodel et al., 2004; Bank et al., 2008).
Дослщження морфофiзiологiчниx змш у юз пiсля курсiв гiрудологiчниx приставок у перюд ix роздоювання показали у них збшьшення маси тша та молочностi без ускладнення маститом, а в репродуктивний перюд вщмчено 100% заплiднення iз народженням двiйнят зi збiльшеною вагою (Frolov et al., 2010). Шд час дослщв, якi проводили на коровах, прудолопч-нi приставки сприяли пришвидшенш пiсляпологовiй реабшта-цц, зворотнш шволюци репродуктивних органiв до фiзiологiч-ного стану (Popova, 1999).
У попередтх дослiдаx доведено, що слина медичжй п'явки пiсля прудотерапй стимулюе морфогенетичнi процеси, опо-середковат в основному через фактори i^^rn^^ системи (щд-вищення фiзiологiчниx параметрiв тiла, стимуляцiя теждджй та лiмфоiдноi тканин (селезiнки та тимусу) i, як наслiдок, збiльшення розмiрiв органв) (Aminov et al., 2016), посилення функциональна активностi нейтрофiлiв кровi (Zharov, 2003; Savinov, 2004; Kamenev and Baranovskij, 2010; Aminov and Frolov, 2016), але вщсутт дослщження впливу прудотерапй на пкшферащю клiтин юсткового мозку - середовища розвитку маелощних та лiмфоiдниx тканин.
Тому мета наших достджень - виявити мтотичну актив-нiсть кiсткового мозку щурiв на раннix етапах постембрюналь-ного розвитку на фот прудолопчного впливу.
Матер1ал i методи досл1джень
Дорослим самкам нелiнiйниx щурiв масою 150-200 г два тижн до парування та два тижн пiсля робили приставки по однiй голоднiй медичнш п'явц Hirudo verbana (Carena, 1820)
кожного тижня масою 400 мг (4 приставки). Тварин розподшя-ли на двi групи: перша (дослщна) група тварин за впливу бюлопчно активних речовин H. verbana; друга (контрольна) група - без втручань. Дослщжували самок тсля вигодовуван-ня приплоду, а також припад у динамщ на 1, 15, 30, 45, 60-ту добу. Експериментальт дослiдження виконанi з дотриманням мажнародних принципiв Свроие^ьим конвенцп про захист хребетних тварин, яких використовують для дослщних та ш-ших наукових ц1лей, згiдно iз Законом Украши вiд 21.02.2006 р. № 3447-IV «Про захист тварин вщ жорстокого поводження» та згiдно з етичними нормами та правилами роботи з лаборатор-ними тваринами. Тварин утримували в умовах вiварiю на стандартному ращот в iндивiдуальниx кликах (Zapadnjuk et al., 1983). Усього в експерименп задiяно 40 нелшшних самок шурiв та 200 екземплярiв приплоду.
Усix тварин декапiтували щд ефiрним наркозом i дослщ-жували кiлькiсть лейкоцитiв, лейкоцитарну формулу кров^ кiлькiсть еритроцитiв, гемоглобiн i кольоровий показник (Ber-kalo et al., 2003). Шсля цього швидко вилучали стегновi кiстки, очищали ix вщ прилеглих м'язiв за допомогою стерильжд марлi. Вiдрiзали епiфiзи та розрiзали вздовж кiстки. Кiстковий мозок зi стегновоi кiстки вимивали теплим (37 °С) ппотошч-ним 0,9% розчином цитрату натрiю у стерильну центрифужну пробiрку, використовуючи для цМ мети пастерiвську пiпетку.
Шматочки кiсткового мозку подабнювали пiпетуванням. Отриману клiтинну суспензта iнкубували в гiпотонiчному се-редовищi 10 хв за температури 37 °С. Суспензiю центрифугу-вали протягом 5 хв за 1 000 об./хв, залишаючи небагато осаду у пробiрцi (тонкий шар на дт пробiрки). Обережно вщсмоктува-ли пшеткою всю надосадову рiдину. Клiтини фжсували у метиловому спиртi з крижаною оцтовою кислотою (три частини метилового спирту та одна частина оцтовоi кислоти). Для цього до осаду обережно доливали охолоджений фжсатор (близь-ко 2 мл), намагаючись не розбити осад. Загальний час фжсацй -12 год. За цей час тричi змшювали фiксатор, iз промiжним ре-суспензуванням осаду та наступним центрифугуванням. В ос-танньому фiксаторi осад ресуспензували та наносили на чисто вимите предметне скло (скло тримали у дистильованiй вода в холодильнику) 2-3 краплини суспензи клiтин у фiксаторi. Скло швидко проводили через полум'я пальника, щоб фiксатор за-палав, але не допускали перегрвання. Добре висушенi препарати фарбували методом Романовського - Пмза 40 хв, пiсля чого промивали у дистильованiй водi та диференцтовали в пад-кисленiй HCl вода. Аналгзували 3 000 клпин, серед яких визначали li, що перебували в мiтозi, та виражали ix частку в про-мiле (Bogdanova, 2016).
Статистичну обробку даних здiйснювали за допомогою комп'ютержй програми SPSS v.21,0 (IBM SPSS Statistics, USA). Вибiрковi параметри, наведет в таблищ, мають такi позначення: х - вибiркове середне, SE - стандартна помилка середнього. Домхжртсть рiзницi показникiв оц1нювали за допомогою F^rn^rn Фimера. Вiрогiдною вважали рiзницю мiж вибiрками Р < 0,05.
Результати
Шд час дослщження пролiферативноi активностi клiтин кiсткового мозку вщмчали тенденщю до збiльшення мтотич-ного iндексу в дослщжй групи самок щурiв (на 32,6%, Р < 0,07, табл. 1). У ix приплоду домхжрне тдвищення пролiфератив-жй активностi клiтин кiсткового мозку спостершали на 15-ту
(m 29,1%, P < 0,05) та 45-ту дoбy (на 32Д0^, P < 0,01), в тендeи-цieю дo збiльшeния ни 1-шу (m 50,9%, P < 0,06), 30-ту (m 42,0%, P < 0,07) та 60-ту дoбy (ни 25,2%, P < 0,08) пк^няш з юш-тpoльиoю гpyпoю (табл. 1). У peзyльтaтi пiдвищeння мiтoтичиoгo ÍTOeKcy вiдмiчaли збiльшeння epигpoциIapниx i лeйкoцитapниx пoкaзникiв пepифepичиoï кpoвi дocлiдниx carnioK та ïx пpиплoдy (табл. 2). У carniK тенденци дo збiльшeния кiлькocтi epHipouHiis (на 24,4%, P < 0,08), reHoi^i^ (на 16,1%, P < 0,09), лeйкoцш^в (на 54,2%, P < 0,06) зapeecтpoБaнa пopiвняиo з кoнтpoльиoю ipy-шю. АдeкБaтнi пoзигиБнi зpyшeння гeмaтoлoгiчниx шказниюв cпocгepiгaли гaкoж y пpиплoдy. nprno^iy иaйбiльшi змiни peec-тpyвaли дэ 30-ï дoби життя (табл. 2). Збiльшeння кiлькocтi лeйкo-ципБ y ^xni^oï гpyпи щypiв вiдмiчaли бeз icгoтниx змiн y лeйкo-umapriH фopмyлi кpoвi (табл. 3).
Таблиця 1
Мтотична aктивнicть кicткoвoгo мюзку
carnioK щypiБ та ïx rrpMrino^ за впливу бioлoгiчиo aктивниx
peчoвин H. verbana (%о, x ± SE, n = 20)
„ _ Вплив елини
Дoбa oнтoгeнeзy Koнтpoль .. ,
H. verbana
220-та (carnm) 14,84 i 0,32 22,24 i 1,06
1-ша 14,33 i 0,30 28,90 i 0,44
15-та 15,09 i 1,14 21,53 i 1,16*
30-та 9,17 i 0,48 16,23 i 1,26
45-та 9,05 i 0,53 14,16 i 0,16**
60-та 10,96 i 0,54 14,38 i 0,43
Примтка: * - P < 0,05; ** - P < 0,01 ropiвнянo з кoнтpoлeм.
/ 4 > ¡Л
1 ¿ Фщ/%
• а б _ # в Щ г i д __
Рис. 1. Стадо мтозу: а - iнтеpфaзa, б - п^и^аза, в - мстафаза, г - анафаза, д - тшюфаза (чopними cтpiлкaми umHern клiтииa y cтaдiï мтгозу); джжина бapa - 10 мкм; зaбapвлeння за мeтoдoм Poмaиoвcькoгo - Пмза
Таблиця 2
Kiлькicть лeйкoцитiБ i epH^u^™, гeмoглoбiн, кoльopoвий пoкaзник y carnioK щypiв та ïx ^Mmo^ за впливу бioлoгiчиo активний peчoвин H. verbana (x ± SE, n = 20)
Дoбa Шказники
oнтoгeнeзy i руна i г.а|>и 11 лсйшцити x 109/л apropo^-ra, x 1012/ л гeмoглoбiн, г/л кoльopoвий юказник, %
220-та кoнтpoль 5,02 i 0,25 7,08 i 0,40 136,1 i 4,8 0,58 i 0,04
(еaмки) вплив елини H. verbana 8,16 i 0,66 8,78 i 0,29 158,4 i 3,6 0,54 i 0,02
1-ша кoнтpoль 5,85 i 0,35 2,84 i 0,10 62,7 i 2,7 0,66 i 0,12
вплив елини H. verbana 7,68 i 0,55 3,11 i 0,22 83,8 i 2,7 0,81 i 0,10
15-та кoнтpoль 6,74 i 0,54 4,16 i 0,18 79,5 i 1,6 0,57 i 0,06
вплив елини H. verbana 7,87 i 0,51*** 3,69 i 0,29 86,2 i 3,5* 0,70 i 0,01
30-та кoнтpoль 3,39 i 0,30 3,79 i 0,13 90,9 i 3,1 0,72 i 0,05
вплив елини H. verbana 5,43 i 0,29 4,76 i 0,22** 102,0 i 3,4 0,64 i 0,04
45-та кoнтpoль 6,81 i 0,51 5,20 i 0,14 143,2 i 5,4 0,83 i 0,09
вплив елини H. verbana 7,12 i 0,31 5,07 i 0,33 140,5 i 6,1 0,83 i 0,08
60-та кoнтpoль 7,29 i 0,45 6,65 i 0,19 155,1 i 5,7 0,70 i 0,06
вплив елини H. verbana 8,23 i 0,45 6,46 i 0,20 153,3 i 5,0 0,71 i 0,05
Примтка: * - P < 0,05; ** - P < 0,01; *** - P < 0,001 ropiвнянo з кoнтpoлeм.
Таблиця 3
Лeйкoцитapнa фopмyлa кpoвi carnioK щypiв та ïx npMnno^ за впливу бioлoгiчнo aктивниx peчoвии H. verbana (x ± SE, n = 20)
Лeйкoцитapнa фopмyлa кpoвi, %
доиа oнтoгeнeзy Tpym твapин нeйтpoфiли лiмфoцити мoнoцити eoзинoфiли
raличкo-ядepнi еeгмeнтo-ядepнi загальний вlдеoтoк
220-та кoнтpoль 8,01 i 0,29 14,20 i 1,42 22,41 i 1,02 70,09 i 1,48 7,40 i 0,88 0,30 i 0,02
(carnm) вплив cлини H. verbana 9,61 i 0,22 13,96 i 1,02 23,57 i 1,31 70,51 i 1,64 5,46 i 0,22 0,46 i 0,06
1-ша кoнтpoль 8,68 i 0,46 43,29 i 2,87 51,97 i 1,29 46,63 i 2,39 1,25 i 0,01 0,15 i 0,01
вплив cлини H. verbana 9,92 i 0,87 41,95 i 2,99 51,87 i 2,33 46,78 i 3,02 1,18 i 0,19 0,17 i 0,02
15-та кoнтpoль 4,95 i 0,65 16,62 i 0,88 21,57 i 1,22 76,95 i 1,62 1,31 i 0,13 0,17 i 0,02
вплив cлини H. verbana 5,87 i 0,67 14,22 i 1,54 20,09 i 1,44 78,54 i 2,32 1,19 i 0,10 0,18 i 0,01
30-та кoнтpoль 5,10 i 0,29 11,93 i 1,42 17,00 i 1,02 81,87 i 1,80 0,47 i 0,02 0,63 i 0,12
вплив cлини H. verbana 4,81 i 2,11 15,97 i 2,06 20,63 i 1,34 78,98 i 2,87 0,15 i 0,01 0,09 i 0,01
45-та кoнтpoль 2,78 i 0,34 10,42 i 0,45 13,01 i 1,32 85,86 i 1,36 1,24 i 0,12 0,08 i 0,01
вплив cлини H. verbana 6,43 i 0,77 11,53 i 0,98 17,96 i 1,11 81,40 i 1,72 0,37 i 0,02 0,17 i 0,02
60-та кoнтpoль 3,64 i 0,38 8,20 i 0,36 11,84 i 0,97 86,68 i 0,67 1,39 i 0,15 0,09 i 0,01
вплив cлини H. verbana 3,70 i 0,33 12,28 i 0,97 16,18 i 0,87 82,90 i 2,00 1,04 i 0,01 0,08 i 0,02
Обговорення
Дослщження продемонструвало стимулювальний вплив бюлопчно активних речовин слини медичжй п'явки на псто-генетичн1 реакцiï самок щурш та ïx потомства, яю проявлялися тдвищенням мiтотичноï активности та гематолопчних показ-ниюв кровi.
Притшд щддавався впливу тш>ки в преембрюнальний i ембрiональний перiоди розвитку. Отже, такий пролонгований ефект вiд бюлопчно активних речовин слини медичжй п'явки, можливо, стае наслiдком рiзниx мехатзмгв, за рахунок влас-них компонентгв слини медичжй п'явки, якi частково адсорбу-ються до закладання тканин приплоду, частково поступаючи у рециркуляцто органзму самок щурш, здшснюючи регуляцто гiстогенезу. Подiбнi експериментальт дан описанi тд час дослщження впливу бiологiчно активних речовин слини ме-дичноï п'явки на длбнш (Frolov et al., 2010) i велики рогатгй xудобi (Popovа and Petrov, 1999; Demidchik, 2001; Romanova et al., 2008), домаштх хребетних тваринах (Canpolat and Saglam, 2004; Krjachko and Lukojanova, 2009; Sobczak, 2014), але без досщщв ïx приплоду.
Збшьшення кшькосп лейкоцитв у дослщжй групи щургв вiдмiчали без ютотних змш лейкоцитаржй формули кровi поргвняно з контролем. Цей факт свщчитъ про гомеостатичний вплив бюлопчно активних речовин слини медичжй п'явки на гематолопчний гiстогенез (Meriaux, 2011; Koeppen, 2014; Mumcuoglu, 2014). Можна передбачити, що у подалъшому розвитку онтогенезу в дослщжй групи приплоду не будутъ спо-стерггатись вщхилення вiд фiзiологiчниx меж. Подабт дан1 описували iншi автори, але мтотичну активн1сть не було дослужено (Mineo, 2004; Frodel, 2004; Hullett, 2007). Також описано вплив бюлопчно активних речовин на гомеостаз (Zharov, 2003; Savinov, 2004; Kamenev and Baranovskij, 2010). Ми впер-ше дослщили та виявили прудолопчний вплив не тiльки на дорослих тваринах, а i на ïx приплодi.
Висновки
Приставки H. verbana самкам протягом двох тижшв до пару-вання та двох тижшв тсля нього сприяють щдвищенню проль феративноï активност! к1сткового мозку щур1в та ïx приплоду. Адекватне п1двищенню м1тотичного 1ндексу клттин юсткового мозку збшьшення еритроцитарних показник1в (кшькють еритро-циттв i гемоглоб1н) i лейкоцитарних показникiв (кшькють лейкоцитов). Лейкоцитарна формула кров! залишаеться без суттевих змш. Отриман1 результати мають прикладне значення для ви-вчення можливостей механз^лв регуляцiï онтогенезу за впливу бюлопчно активних речовин слини H. verbana.
References
Abdualkader, A. M., Ghawi, A. M., Alaama, M., Awang, M., & Merzouk, A. (2013). Leech therapeutic applications. Indian Journal of Pharmaceutical Sciences, 75(2), 127-137. Abdullah, S., Dar, M. L., Rashid, A., & Tewari, A. (2012). Hirudolherapy. Leech Iherapy: Applications and indications in surgery. Archives of Clinical and Experimental Surgery, 1(3), 172-180. Aminov, R. F., & Frolov, O. K. (2015). Vplyv biologichno aktyvnyh rechovyn sol'ovogo ekstraktu medychnoi' p'javky na fagocytarnu aktyvnist' nejtrofiliv i cytomorfometrychni zminy limfocytiv krovi ljudyny u kul'turi [Influence of biologically active substances in the salt extract of the medicinal leech on phagocytic activity of neutrophils and cytomorphometric changes of blood lymphocytes in culture]. Naukovyj Visnyk Chernivec'kogo Universytetu. Biologija, 7(1), 108-112 (in Ukrainian). Aminov, R. F., & Frolov, O. K. (2016). Fagocytarna ta metabolichna aktyvnist' nejtrofiliv shhuriv na rannih etapah postembrional'nogo rozvytku za vplyvu biologichno aktyvnyh rechovyn sol'ovogo ekstraktu Hirudo verbana [Phagocytic and metabolic activity of neutrophils of rats in the early stages of post-embryonic development under the influence of biologically active substances of the salt extract of Hirudo verbana]. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, Medicine, 7(2), 96-100 (in Ukrainian).
Aminov, R. F., Frolov, A. K., & Fedotov, E. R. (2016). The impact of fetal load of biologically active substances of Hirudo verbana saline extract antigens on the morphometric and hematologic parameters of rats in the early stages of post-embryonic development. Immunopathology, Allergology, Infectology, 4, 6-11.
Bank, J., Zilinsky, Y., Haik, J., Winkler, E., & Goldan, O. (2008). Medicinal leech fixation in precarious locations. Reconstructive Microsurgery, 24, 67-68.
Berkalo, L. V. (2003). Metody klinichnyh ta eksperymental'nyh doslidzhen' v medycyni [Methods of clinic eksperimentalnih dozen in charity fund medical]. Polimet, Poltava (in Ukrainian).
Bogdanova, M. S. (2016). Kletochnye kul'tury [Cell cultures]. Politehn, Saint Petersburg (in Russian).
Canpolat, I., & Saglam, N. (2004). Treatment of diffuse hematoma in a dog with the medicinal leech, Hirudo medicinalis. Dogu Anadolu Bolgesi Arajtir-malari, 2(2), 97-99.
Chepeha, D. B., Nussenbaum, B., Bradford, C. R., & Teknos, T. N. (2002). Leech therapy for patients with surgically unsalvageable venous obstruction after revascularized free tissue transfer. Archives of Otolaryngology Head and Neck Surgery, 128, 960-965.
Demidchik, L. G. (2001). Girudoterapija pri skrytom mastite korov [Hirudotherapy with hidden cow mastitis]. Veterinarija, 2, 441 (in Russian).
Eldor, A., Orevi, M., & Rigbi, M. (1996). The role of the leech in medical therapeutics. Blood Reviews, 10, 201-209.
Flaum, R. A., & Shahov, A. V. (2008). Primenenie girudorefleksoterapii v leche-nii pacientov s zabolevanijami vnutrennego uha [Application girudoreflekso-terapii in the treatment of patients with diseases of the inner ear]. Medicinskij Al'manah, 2, 63-65 (in Russian).
Frodel, J., Barth, P., & Wagner, J. (2004). Salvage of partial facial soft tissue avulsions with medicinal leeches. Archives of Otolaryngology Head and Neck Surgery, 131, 934-939.
Frolov, A. K., & Litvinenko, R. A. (2014). Reaction of patients' lymphocytes' blast-transformation in blood, stimulated by plant mitogens and annelid antigens at hirudotherapy. Immunopatologija, Allergologija, Infektologija, 3, 10-13.
Frolov, A. K., & Litvinenko, R. A. (2015). Basic morphofunctional features of pharmaceutic leech (Hirudo verbana Carena, 1820) tissues in various forms of response after hirudotherapeutic procedures. Annals of Parasitology, 61(1), 27-35.
Frolov, A. K., Kopejka, V. V., & Fedotov, E. R. (2010). Vlijanie girudoterapii na fiziologicheskie pokazateli u koz [The impact of treatment on physiological parameters in goats]. Zhivotnovodstvo Ukrainy, 7, 7-10 (in Russian).
Hildebrandt, J. P., & Lemke, S. (2011). Small bite, large impactsaliva and salivary molecules in the medicinal leech, Hirudo medicinalis. Naturwissenschaften, 98(12), 995-1008.
Hullett, J. S., Spinnato, G. G., & Zi, V. (2007). Treatment of an ear laceration with adjunctive leech therapy: A case report. Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 65, 2112-2114.
Isahanjan, G. S., & Arutjunjan, V. M. (1991). Medicinskie pijavki ih lechebnoe primenenie v terapevticheskoj klinike [Medical leeches: their therapeutic use in a therapeutic clinic]. Terapevticheskij Arhiv, 63(8), 110-112 (in Russian).
Kamenev, O. J., & Baranovskij, A. J. (2010). Lechenie pijavkami - teorija i praktika girudoterapii [Treatment by leeches: Theory and practice hirudotherapy]. Ves', Saint Petersburg (in Russian).
Koeppen, D., Aurich, M., & Rampp, T. (2014). Medicinal leech therapy in pain syndromes: A narrative review. Wiener Medizinische Wochenschrift, 164(5-6), 95-102.
Krjachko, O. V., & Lukojanova, L. A. (2009). Vlijanie girudoterapii na nekotorye gematologicheskie i biohimicheskie pokazateli pri intoksikacionnom sindrome u sobak [The influence of hirudotherapy on some hematologic and biochemical indices in case of intoxication syndrome in dogs]. Veterinarnaja Praktika, 1, 65-68 (in Russian).
Kumar, S. A. (2012). Anti inflammatory effect of leech therapy in the patients of psoriasis. Journal of Pharmaceutical and Scientific Innovation, 1(1), 71-74.
Matvjejeva O. V., Viktorov O. P., Blihar V. J., Puhlyk B. M., Chop'jak, V. V., Jaj-chenja, V. P., Logvina, I. O., & Bykanova, I. I. (2011). Do pytannja klasyfkacii' pobichnyh reakcij likars'kyh zasobiv ta pidhodiv do i'h dyferenciacii' (biblio-grafichnyj ogljad) [To the question of classification of adverse reactions of medicinal products and approaches to their differentiation (bibliographic review)]. Ukrai'ns'kyj Medychnyj Chasopys, 82, 78-84 (in Ukrainian).
Meriaux, C., Arafah, K., Tasiemski, A., Wisztorski, M., Bruand, J., Boidin-Wichlacz, C., Desmons, A., Debois, D., Laprevote, O., Brunelle, A., Gaasterland, T., Macagno, E., Fournier, I., & Salzet, M. (2011). Multiple changes in peptide and lipid expression associated with regeneration in the nervous system of the medicinal leech. PLoS ONE, 6(4), e18359.
Michalsen, A., Ludtke, R., Cesur, O., Afra, D., Musial, F., Baecker, M., Fink M., & Dobos, G. J. (2008). Effectiveness of leech therapy in women with symptomatic arthrosis of the first carpometacarpal joint: A randomized controlled trial. Pain, 137(2), 452-459.
Mineo, M., Jolley, T., & Rodriguez, G. (2004). Leech Hierapy in penile replantation: A case of recurrent penile selfamputation. Urology, 63, 981-983.
Mumcuoglu, K. Y. (2014). Recommendations for the use of leeches in reconstructive plastic surgery. Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine, 1, 1-7.
Popova, L. K., & Pelrov, A. N. (1999). Girudoakupunktura pri subklinicheskom mastite u korov [Hirurdoacupuncture wilh subclinical mastitis in cows]. Veterinarija, 10, 23-24 (in Russian).
Pospelova, M. L., & Barnaulov, O. D. (2010). Effects of hirudolherapy on intravascular Urombosis activation in different groups of patients with cerebrovascular pathologies. Aktuelnosti iz Neurologije, Psihijatrije i Granicnih Podrucja, 18(3), 27-32.
Romanova, E. M., Kl^mina, O. M., & Kozlova, L. A. (2008). Primenenie girudo-terapii i girudoakupunktury pri subklinicheskoj forme mastita u korov [The
use of hirudotherapy and hirudoacupuncture in the subclinical form of mastitis in cows]. Veterinarnyj Vrach, 4, 35-37 (in Russian). Savinov, V. A. (2004). Girudoterapija [Hirudolherapy]. Medicina, Moscow (in Russian).
Sobczak, N., & Kantyka, M. (2014). Hirudotherapy in veterinary medicine.
Annals of Parasitology, 60(2), 89-92. Zaidi, S. M., Jameel, S. S., Zaman, F., Jilani, S., Sultana, A., & Khan, S. A. (2011). A systematic overview of the medicinal importance of sanguivorous leeches. Alternative Medicine Review, 16(1), 59-65. Zapadnjuk I. P., Zapadnjuk, V. I., & Zaharija, E. A. (1983). Laboratornye zhivotnye. Razvedenie, soderzhanie, ispol'zovanie v jeksperimente [Laboratory animals. Breeding, keeping, use in the experiment]. Vishha Shkola, Kiev (in Russian). Zharov, D. G. (2003). Sekrety girudoterapii ili kak lechit'sja pijavkami [Secrets of treatment or how to treat leeches]. Feniks, Rostov (in Russian).
