CC BY
2
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" Т. 7, № 2, 2020
УДК 323.282 (47+57):347.963. "18/19" 1рина Шульган
асистент кафедри теорп, ютори та фшософи права Навчально-наукового iнституту права, психологи та шновацшно! освiти Нацiонального унiверситету "Львiвська полггехшка"
irashulhan@gmail. сот
ПРОКУРОР ВИШИНСЬКИЙ НА ЗАХИСТ1 СТАЛ1НСЬКОГО ТОТАЛ1ТАРНОГО РЕЖИМУ
http://doi.org/10.23939/law2020.26.027
© Шульган I., 2020
Проаналiзовано теоретичну та судово-правоохоронну дiяльнiсть прокурора Радянського Союзу А. Я. Вишинського, спрямовану на змщнення й захист сталiнського тоталiтарного режиму. У своТх теоретичних працях Вишинський виступае з нищiвною критикою вает полггико-правовот системи капiталiстичних кратн, прославляючи гешального вождя Сталiна. Активно долучаеться до оргашзацн i пiдготовки багатьох протиправних акцш сталiнського режиму, оргашзацн цшком сфальсиф1кованих матерiалiв на судових процесах.
Ключовi слова: тоталiтарний режим; право; закон; законшсть; суд; вороги народу; справедливкть.
Постановка проблеми. А. Вишинський (1883 - 1954 рр.) увшшов у полггичну iсторiю колишнього СРСР та "прославився" як вiрний i активний захисник сталiнського тоталггарного режиму i культу Сталiна. А. Вишинський отримав фундаментальну юридичну освггу, був високоiнтелектуальним, рiшучим, владним, жорстоким, далекоглядним, надзвичайно чутливим до полггично! реальности А. Вишинський як кар'ерист, був цiлком позбавлений всiляких моральних i християнських чеснот, що щеально пiдходило для ролi виконавця таемних планiв вождя.
Запопадливих виконавцiв, яю орудували за мiцно зачиненими дверима у тдвалах, камерах та кабшетах НКВС, вистачало з надлишком. Але мало хто м^ так устшно вправлятися у красномовностi перед очима всього людства, доводячи до публши таемнi задуми "батька народiв", беручи на себе осуд i хвалу, не соромлячись, а пишаючись своею "роллю ката" [1, с. 3, 4].
Сталшу був потрiбен не тшьки виконавець, який слiпо впроваджував його волю (таких було багато), а талановитий екзекутор, який володiв би тонкощами право! науки та м^ прекрасно з^рати свою роль. Вождь високо ощнював iнтелектуальну тдготовку А. Вишинського, але вважав його непдником, оскiльки добре знав причини його страху. Це вш - колишнш меншовик, пiдписав ордер на арешт Ленiна. "Вiн до цього часу, - говорив Сталш, - труситься вщ страху, готовий виконати будь-яке завдання, через страх" [2, с. 92]. "Вишинський, - пише Е. Радзинський, - служив Господарю по-рабському, як пес" [3, с. 505].
Аналiз дослщження проблеми. Окремi аспекти дiяльностi Вишинського в перюд великого терору аналiзували I. Анiсiмов, А. Ваксберг, В. Нерсесянц, С. Мельгунов, Е. Радзинський, А. Рибаков, В. Торсшов, I. Упоров та шшь Однак сьогодш недостатньо дослщжень, за допомогою яких можна краще розкрити роль сталiнського оточення, а також вiрних режиму державно-полггичних соратникiв у формуваннi сталшсько! тоталггарно! системи.
Метою статтi е аналiз дiяльностi А. Вишинського як активного захисника сталшського тоталiтарного режиму.
Виклад основного матерiалу. Свою теоретичну i практичну дiяльнiсть майбутнiй прокурор i академiк А. Я. Вишинський як юрист розпочав 1924 року. Вш добре орiентувався у полiтичнiй ситуацп в колишньому СРСР, був давно знайомий зi Сталiним i зрозумiв, що для досягнення свое! мети необхщно активно пiдтримувати сталiнську полггичну програму.
З цього перiоду i до кiнця життя А. Вишинський вiрно служив вождю, виконуючи вш його 1де1 i програми, а над усе - "таемш" намiри й бажання, формуючи культ особи Сталша, змiцнюючи функцiонування протиправного, антинародного, антигуманного тоталггарного режиму.
У сво!х перших наукових публiкацiях А. Вишинський прагне звернути на себе увагу i зарекомендувати себе повнютю вщданим iдеалам бшьшовицько! партп на чолi зi Сталiним. Як зазначае В. Торсинов, його назвали "керманичем великого терору", "конструктором воропв народу", "караючою рукою вождя", "червоним iнквiзитором" та шшими схожими епiтетами [4, с. 87].
А. Вишинський у вшх сво!х теоретичних працях i виступах з ушею пролетарською ненавистю тддае гострiй критицi судову i правоохоронну систему кашталютичних кра!н. "Буржуазний кримшальний закон, - заявляе А. Вишинський, - мае яскраво виражений класовий характер. Не дивно, що право яке створюеться винятково правлячими класами, захищае виключно штереси цих клаав" [5, с. 15].
"Буржуазне кримшальне право - це знаряддя буржуазного гшту. Тут чггко видно, кому служить буржуазна Фемща, яка зображуеться iз пов'язкою на очах, а це аж шяк не виключае того, що 1й вдаеться добре бачити i крiзь пов'язку, особливо коли ця пов'язка зроблена з такого прозорого i легкого матерiалу, як буржуазш принципи" [5, с. 18]. Отже, буржуазне право в сучасному значенш, - робить висновок А. Вишинський, - це придушення, примус, насильство [5, с. 31].
А. Вишинський активно долучаеться до науково-теоретичних розробок з метою не тшьки критики буржуазного права, але й активного захисту "сощалютичного права" i "сощалютично! законносп". На вщмшу вiд капiталiстичних кра!н, зауважуе академш, "кримiнальне право в СРСР служить одночасно i щитом, який захищае пролетарську революцiю, i мечем, який вражае воропв революци" [5, с. 29].
Сталшський тоталiтарний режим мщно утримувався на насильствi, жорстокостi, ^норуванш елементарних прав людини, 11 пдносп та свобод. Сам вождь любив нагадувати, що "диктатура пролетарiату обов'язково включае в себе поняття насильства" [6, с. 125]. Добре зрозумшо, що без насильства, страху, жорстокосп сталiнський тоталiтарний режим iснувати не мт Важливим чинником, що змщнював функцiонування режиму, була iдеологiя - лицемiрна, брехлива, яка отруювала свщомють радянських людей.
А. Вишинський цитуе слова Сталша, що при капiталiзмi закон приршае трудящих на безробггтя i зубожiння, на розорення i голодну смерть. Товариш Сталiн, - говорить Вишинський, -"блискуче розкрив у цих словах всю фшософда буржуазного права i буржуазно! законносп, що е гострою зброею в руках купки гнобителiв проти мшонних мас поневолених. Буржуазнi закони народжуються в потоках кровi трудящого народу. Суд i закон, - робить висновок прокурор, - в
Прокурор Вишинський на 3axucmi сталтського тоталтарного режиму
буржуазному суспшьсга страшш засоби придушення i гноблення народу, яю дiють безжально i нещадно" [5, с.19].
Ми навели цей приклад, щоб показати лицемiрство цього сталшського езугга, оскiльки у сво!х теоретичних роботах А. Вишинський постшно акцентуе увагу на тому, що радянська правоохоронна система, як найдемократичшша у свт, стопъ на сторожi суворого дотримання законносп прав i свободи громадян.
Для обгрунтування свое! злочинно! дiяльностi Сталiну необхiдно було спиратися на авторитет так званого пролетарського права й пролетарсько! доцшьносп. А. Вишинський добре зрозумiв таемнi бажання тирана. Став вченим академiком (без захисту дисертацп). Вiн формулюе у свош "ТеорИ'судових доказав" кредо: "Визнання вини обвинуваченим - цариця доказiв".
А. Вишинський пiдкреслюе, що '^знання обвинуваченого у вчиненнi державних злочишв неминуче набувае характеру i значення основних, важливих, та виршальних доказiв"; що принцип "змагальностi сторш як принцип рiвностi в процес обвинувачення i захисту, - це буржуазна спадщина; що стара формула "нехай загине свiт, але здшсниться правосуддя - це юридична схоластика; й шша латинська формула - "закон суворий, але це закон", яка вимагае неухильного i загального його дотримання", "не дае мюця для гнучкосп при застосування закону" [7, с. 180].
Що ж вкладае Вишинський в поняття "гнучюсть"? Це обшти та й взагалi iгнорувати закон, якщо це необхщно для досягнення цiлi, наприклад, у боротьбi з "ворогами народу".
На горезвюному лютнево-березневому пленумi ЦКВКП(б) 1937 року, де фактично офщшно була проголошена сталiнська програма "великого терору", А. Вишинський заявляе, що "в рядах прокуратури е троцькiсти, зрадники, у великш кiлькостi. I ця троцьюстська агентура сидiла в нашому апарать.. Я зобов'язуюсь, - заявляе прокурор, - ршуче очистити нашi ряди вiд пiдлих людей, вщ зрадникiв. Я впевнений, що ЦК допоможе нам в цьому" [8].
А. Вишинський добре знав, що практикували CTi^i НКВС (катування, знущання, шантаж, погрози). Як прокурор, котрий повинен був здшснювати нагляд за дотриманням законносп, навпаки приховував щ порушення прав i свобод людини. За свщченнями жертв i очевидщв, сам особисто вимагав необхiднi докази, погрожуючи неминучим розстрiлом, знищенням шм'!, передачею в руки ще бшьш озвiрiлих садистiв. Так вiн здшснював прокурорський нагляд за слiдством.
Виступаючи на пленумi, А. Вишинський говорив: "стикаючись з роботою НКВС протягом ряду роюв спочатку як заступник прокурора Союзу, а по^м як прокурор Союзу РСР, i як пращвник, не лише обвинувач, а й людина, якш довелось головувати в судах у таких справах, як "Шахтинська справа", "справа промпартп", "справа електропошкоджувачiв (метро-Виккерс)", я повинен сказати, що в основi вшх цих процесiв лежав завжди цшком об'ективний матерiал, переконливий i добросовюний". [8].
Спираючись на численнi джерела, доведено, що А. Вишинський проявляв шщативу i велику стараннють при розслщуванш. На нарадах був надзвичайно суворим до слщчих: вiн закликав домагатися прямих показань вщ арештованих щодо вчинення шкримшованого 1м злочину. При аналiзi показань вимагав гострших полiтичних висновкiв, а по суп фальсифiкацiй справ.
Слiд особливо вщзначити лиховiсну роль прокурора в так званих сфабрикованих справах -"Справа троцьюстсько-зшов'1вського терористичного центру", "Справа паралельного антирадян-ського троцьюстського центру", "Справа антирадянського, "правотроцьюстського блоку". На цих процесах вш принижував, знущався, втоптував у бруд колишшх вiдомих партшних i державних дiячiв СРСР, отримуючи вщ цього велику насолоду.
Цшаво зазначити, що пiд час слщства i суду, де опинився як обвинувачений i сам колишнш "залiзний" нарком i "улюбленець" товариша Сталша - М. Сжов, з яким, як вiдомо, плiч-о-плiч трудився прокурор Вишинський над "гешальними" вказiвками вождя, заявив i звинуватив Вишинського: "Прокуратура СРСР не могла не помiчати беззаконня i фальсифшацп. Поведшку
прокурора СРСР Вишинського, я пояснюю иею ж боязюстю конфлшту з НКВС, щоб не показати себе менш "революцшним" тд час проведення репресш" [9, с. 126].
Яскравим прикладом захисту тоталiтарного режиму е доповщь А. Вишинського в липш 1938 року на нарадi в Москвi, куди з'1халось близько 600 викладачiв юридичних факультетiв i закладiв освiти, спiвпрацiвникiв науково-дослiдних установ, практичних пращвниюв органiв суду i прокуратури. Головними проблемами, якi учасники обговорювали, були поглиблене вивчення праць товариша Сталша "як непереможно! науково! й щейно! збро! для виршення всiх питань науки про державу i право" [10, с. 120].
А. Вишинський перед присутшми на нарадi ставив завдання, спрямованi на мобшзащю всього слiдчо-прокурорського корпусу щодо викриття i знищення ворогiв народу. Прокурор у притаманнш йому манерi погроз вимагав зосередитись на викритп i викорiнюваннi антимарксистських викривлень i фальсифшацп ленiнського-сталiнського вчення про державу i право. Акцентував увагу на тому, що буржуазш теоретики разом з агентами фашистських розвщок, що опинилися в науково-дослщних установах, проводили роботу, спрямовану на лшвщащю СРСР. Отже, робився лопчний пiдсумок про необхщнють зосередити свою наукову дiяльнiсть на боротьбi з фальсифiкацiею марксистського-леншського вчення про державу i право, якими засмiчували юридичну лiтературу вороги народу й агенти фашистських розвщок. На цш нарадi сталiнський фшософ П. Юдин, повчаючи юристiв, нагадував 1м, що "право - це форма i застосування насильства" [10, с. 126].
Ця програма вождя на практищ реалiзовувалась на вшх так званих процесах проти воропв народу. Свiй останнiй процес прокурор А. Вишинський завершив у березш 1938 року, де на лавi тдсудних опинилися колишнi вiдомi партшш i державнi дiячi - члени Полггбюро М. I. Бухарiн, О. I. Риков, Г. Г. Крестинський та iншi вiдомi дiячi, яких Сталш вирiшив знищити. Це був повнютю сфабрикований процес, де фактично була вщсутня доказова база. На цьому полггичному спектаклi Вишинський в притаманнш йому манерi заявляе: "шкчемна купка авантюристiв намагалась сво1ми брудними ногами витоптувати найкращi запашнi квгги у нашому соцiалiстичному саду" [11].
Прокурор наперед знае, що в сво1х "захисних промовах i останшх словах пiдсуднi будуть брехати, як брехали дош, як брешуть i зараз. Брехуни, блазнi, нiкчемнi тгме!, моськи i шавки, що гавкають на слона, ось що являе собою ця компашя" [11].
Вишинський на цьому процес робить особливий акцент на тому, що вони тдняли зброю проти "найкращого i найулюбленiшого, що е у нас, проти улюблених вождiв нашо! парти i нашо! вiтчизни проти Сталша, Кагановича, Ворошилова, Орджошкщзе, Жданова та шших". Вiн з пафосом тдводить пiдсумок в обвинувальнiй промовi: "Надто сильнi факти, надто багато даних ... це найпрший з ушх злочинiв" [11].
На усiх полггичних процесах прокурор Вишинський вимагав вщ найсправедливiшого, найдемократичнiшого радянського суду вищо! мiри покарання пiдсудним. "Народ наш i чеснi люди всього свггу, - заявляв Вишинський, - чекають нашого справедливого вироку. Вся наша краша вщ малого до старого, чекають i вимагають одного: зрадниюв i шпигунiв, якi продали ворогу нашу батьювщину, розстрiляти, як поганих собак" [11].
Оцшюючи ту чи шшу вiдому особистiсть, окрiм професшних якостей, слiд акцентувати увагу на 11 морально-людських чеснотах та внеску в нацюнальну культуру. Про це дуже влучно сказав видатний укра1нський фiлософ Г. Сковорода: "Бувае, що один i той же життевий стан одного прикрашае, а шшого проклинае; одного военний сан прославляе, а шшого соромить; одного царський вшець прикрашае благословенням, славою, безсмертям, а шшого скидае у суцшьну ттьму з прокляттям iменi його; ... одному суддiвство дало iм'я благодатного, а iншому -розбшника; одному посада начальника на похвалу i честь, а iншому - на хулу й ганьбу" [12, с. 25].
Замислюючись над життям i дiяльнiстю А. Я. Вишинського, слщ сказати, що свiй талант вш продав дияволу за тридцять срiбнякiв, йому вiн служив вiрою i правдою, i тому був скинутий у ттьму з прокляттям iменi його.
Прокурор Вишинський на 3axucmi сталшського тоталтарного режиму
Висновки. Серед юторичних подш ХХ ст. важливе мюце займае встановлення тоталiтарного режиму в колишньому СРСР, що пов'язано з теоретичною i полiтико-державницькою дiяльнiстю Сталiна. Цей режим по cyri був неправовим, антинародним, антигуманним. Безжальна машина сталшського режиму знищила мiльйони нi в чому не винних радянських людей. Сталш i його поплiчники в 1932-1933 рр. свщомо спланували голод в Украш. Це був зухвалий i вiдкритий геноцид проти всього украшського народу. Серед жахливих i трапчних подiй cталiнcького тоталiтаризмy був "великий терор" 1937-1938 рр., спланований i оргашзований Сталiним.
Серед активних захисниюв cталiнcького тоталiтарного режиму провщну роль вiдiгравав А. Я. Вишинський - головний прокурор Радянського Союзу. Вш був теоретиком та виконавцем волi i плашв диктатора щодо знищення "воропв народу". Сталiнcький полгшко-правовий режим мiг icнyвати за умови вcебiчноï пiдтримки i ретельного виконання щей, програм i переконань його творця - Сталша. Починаючи з 1924 р., А. Вишинський демонструе свою вщданють щеям маркcизмy-ленiнiзмy, виступае борцем за побудову cоцiалiзмy в СРСР та "сощалютично1' законноcтi". Всю свою енерпю та iнтелект А. Вишинський спрямовуе на боротьбу з буржуазною щеолопею i буржуазним правом, захист щей радянського права та боротьбу з ворогами народу. Багато сил i натхнення А. Вишинський вкладае в змщнення сталшського тоталитарного режиму й прославлення генiальноï дiяльноcтi товариша Сталша.
Кар'ерист, позбавлений будь-яких моральних принцитв, постшно жив у страху за свое життя i був пщ "ковпаком" у Сталша. Вiрний слуга диктатора cвоïми злочинними, протиправними дiями поcтiйно демонстрував не тшьки особисту вiдданicть "батьку народiв", але й yмiння вловити думки i прагнення вождя в його полгтичнш тактищ i cтратегiï.
А. Вишинський вiртyозно yмiв теоретично "обгрунтовувати" "справедливють" i "законнють" того чи шшого правового акту на догоду так званш пролетарcькiй, революцiйнiй доцшьносп. А щодо моралi, то А. Вишинський дотримувався загальноприйнятих вимог "Морального кодексу бyдiвника комушзму" про те, що мораллю е все, що служить щеям та полгтищ ВКП(б), боротьбi з ïï ворогами, усшшному проведенню iндycтрiалiзацiï та колективiзацiï [13]. Таким чином утверджувався цшком аморальний принцип: "добре те, що вигщно партп".
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Инквизитор. Сталинский прокурор Вышинский / Сост., общ. ред. О. Е. Кутафина. М.: Республика. 1992. 388 с. 2. Ваксберг А. Опасная зона: Повести, рассказы. М.: Московский рабочий. 1988. 368 с. 3. Радзинский Э. Сталин. М.: Вагриус, 2007. 750 с. 4. Торсинов В. А. Андрей Януарьевич Вышинский (1883-1954рр.): государственный деятель и правовед. Законодательство. 2017. № 8.4.1. С. 87 - 94. 5. ВышинскийА. Суд и карательная политика советской власти. Л.: Прибой. 1925. 84 с. 6. Сталин И. Вопросы ленинизма. 11-е изд. М.: Госполитиздат. 1945. 611 с. 7. Вышинский А. Я. Теория судебных доказательств в советском праве / акад. А. Я. Вышинский. М.: Юрид. Изд-во НКЮ СССР. 1941. 219 с. 8. Материалы февральско-мартовского пленума ЦК ВКП(б) 1937 года. URL: http://istmat.info/node/30241. 9. Полгшчний терор i тероризм в Украш XIX-XX ст.: юторичш нариси / вщп. ред. В. А. Смолт. Авт. кол.: Д. В. Архiерейcький, О. Г. Бажан, Т. Б. Бикова та т. К.: Наукова думка. 2002. 949 с. 10. Мамут Л. С. Совещание правоведов: год 1938. Государство и право. 1989. № 4. С. 125 - 133. 11. Вышинский А. Судебные речи. Дело троцкистско-зиновьевского террористического центра. URL:http://istmat.info/node/31280. 12. Сковорода Г. Шзнай в cобi людину / пер. М. Кашуба; пер. поезп В. Войтович. Львiв: Сви\ 1995. 528 с. 13. Кульчицький С. Як виник i куди подiвcя "Моральний кодекс бyдiвника комушзму". Тиждень-иа. URL: https://tyzhden.ua/History/238597.
REFERENCES
1. Inkvizitor[Inquisitor] StalinskiyprokurorVyshynskiy / Sost., obshch. red. O. Ye. Kutafina. M.: Respublika. 1992. 388 p. 2. VaksbergA. Opasnayazona [Danger zone]: Povesti, rasskazy. M.: Moskovskiyrabochiy. 1988. 368 p. 3. Radzinskiy E. Stalin [Stalin]. M.: Vagrius. 2007. 750p. 4. TorsinovV. A. AndreyYanuar'yevichVyshynskiy[Andrei Yanuarevich Vyshinsky (1883-1954)] (1883 - 1954 rr.): gosudarstvennyydeyatel' Ipravoved. Zakonodatel'stvo. 2017. № 8.4.1. P. 87 - 94. 5. Vyshynskiy A. Sud I karatel'naya politika sovetskoy vlasti [Court and punitive policy of the Soviet government ]. L.: Priboy. 1925. 84 p. 6. Stalin I. Voprosy leninizma.[ Questions of Leninism. ] 11-e izd. M.:
1947Gospolitizdat. 1945. 611 p. 7. Vyshynskiy A. Ya. Teoriya sudebnykh dokazatel'stv v sovetskom prave[Theory of forensic evidence in Soviet law] / akad. A. Ya. Vyshynskiy. M.: Yurid. Izd-vo NKYu SSSR. 1941. 219 p. 8. Materialy fevral'sko-martovskogo plenuma TSK VKP(b) 1937 goda [Materials fevralsko-martovskoho Plenum of the CPSU (B) 1937 year.]. URL: http://istmat.info/node/30241.9. Politychnyi teror i teroryzm v Ukrayini XIX-XX st.: istorychni narysy [Political terror and terrorism in Ukraine in the XIX-XX centuries .: historical essays]/ Vidp. red. V. A. Smoliy. Avt. Kol.: D. V. Arkhiiereys'kyi, O. G. Bazhan, T. B. Bykova ta in. K.: Naukova dumka. 2002. 949 p. 10. Mamut L. S. Soveshchaniye pravovedov: god 1938 [Meeting of jurists: the year 1938.]. Gosudarstvo i pravo. 1989. № 4. P. 125 - 133. 11. Vyshynskyi A. Sudebnyye rechi [Court speeches.]. Delo trotskistsko-zinov'yevskogo terroristicheskogo tsentra.URL: http://istmat.info/node/31280. 12. Skovoroda G. Piznay v sobi lyudynu [Get to know a person ]/ per. M. Kashuba; per. poezii V/ Voytovych. Lviv: Svit. 1995. 528 p. 13. Kul'chytskyi S. Yak vynyk i kudy podivsya "Moral'nyi kodeks budivnyka komunizmu"[ How did Kulchytsky C. and Where is the "Moral Code of the Builder of Communism." Week-ua]. Tyzhden'-ua. URL: https://tyzhden.ua/History/238597.
Дата надходження: 10.04.2020р.
Iryna Shulhan
Lviv Polytechnic National University Institute of Law, Psychology and Innovative Education Assistant of the Department of Theory, History and Philosophy of Law
PROSECUTOR VYSHYNSKYI IN DEFENSE OF STALIN'S TOTALITARIAN REGIME
The article analyzes the theoretical and judicial-law enforcement activities of the Prosecutor of the Soviet Union A. Vyshinskyi, aimed at strengthening and protecting the Stalin's totalitarian regime. In his theoretical works, Vyshynskyi criticizes the political and legal system of the capitalist countries, glorifying the genius leader Stalin. He takes an active part in the organization and preparation of many illegal actions of the Stalin's regime, the organization of completely falsified materials in trials. Key words: totalitarian regime; right; law; legality; court; the enemy of humanity; justice.
