Научная статья на тему 'Насилие в политике и практике сталинского тоталитарного режима (историко-правовой аспект)'

Насилие в политике и практике сталинского тоталитарного режима (историко-правовой аспект) Текст научной статьи по специальности «Государство и право. Юридические науки»

CC BY
89
23
Поделиться
Ключевые слова
НАРОД / ПОЛіТИКА / ПРАВО / СВОБОДА / ПРАКТИКА / НАСИЛЬСТВО / ТОТАЛіТАРИЗМ / ТЕРОР / РЕПРЕСії / РЕПРЕСИВНО-КАРАЛЬНі ОРГАНИ / ВОРОГ НАРОДУ / PEOPLE / POLITICS / PRACTICE / TERROR / TOTALITARIANISM / REPRESSIONS / FREEDOM / VIOLENCE / RETALIATORY AND REPRESSIVE BODIES / ENEMY OF THE PEOPLE / ПОЛИТИКА / НАСИЛИЕ / ТОТАЛИТАРИЗМ / ТЕРРОР / РЕПРЕССИИ / КАРАТЕЛЬНО-РЕПРЕССИВНЫЕ ОРГАНЫ / ВРАГ НАРОДА

Аннотация научной статьи по государству и праву, юридическим наукам, автор научной работы — Ряшко В.И., Ряшко О.В.

Анализируется проблема насилия в политике и практике сталинского тоталитарного режима, сущность которой заключается в физическом уничтожении и морально-психологическом угнетении и подчинении всех граждан государства. Эффективным методом реализации этого политического курса партии большевиков во главе со Сталиним было насилие, репрессии, террор и страх, бесправие человека перед тоталитарной властью. Вся идеология, политика и практика сталинского тоталитарного режима по своей сущности была антинародной, антигуманной, в основе которой было насилие, репрессии, игнорирование режимом прав и свобод человека.

VIOLENCE IN THE POLICIES AND PRACTICES OF THE STALINIST TOTALITARIAN REGIME (HISTORICAL AND LEGAL ASPECTS)

The problem of violence in politics and practice of Stalin’s totalitarian regime, the gist of which lied in the physical destruction, moral and psychological oppression and conquest of all citizens of the state is analysed. The effective methods of the implementation of this programme were the politics and practice of violence, repressions, terror and fear, the lack of human’s rights before the Soviet authorities.

Не можете найти то что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

Текст научной работы на тему «Насилие в политике и практике сталинского тоталитарного режима (историко-правовой аспект)»

УДК 323.282:94(477)"19" В. I. Ряшко

Навчально-науковий iнституг права i психологii Нащонального унiверситету "Львiвcька полггехшка", доцент кафедри icTopii держави i права, канд. icT. наук, доц.

О. В. Ряшко

Львiвcький державний унiверcитет внутршшх справ, доцент кафедри кримiнального процесу та кримшашстики,

канд. юрид наук, доц.

НАСИЛЬСТВО В ПОЛ1ТИЦ11 ПРАКТИЦ1 СТАЛ1НСЬКОГО ТОТАЛ1ТАРНОГО РЕЖИМУ (1СТОРИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ)

© Ряшко В. I., Ряшко О. В., 2015

Проанал!зовано проблему насильства в полггищ i практищ сталiнського тоталiтарного режиму, сутнкть яко! полягае в фiзичному знищенш та морально-психологiчному пригноблеш i пiдкореннi всiх громадян держави. Ефективним методом реа^заци цього полiтичного курсу парт! (Ильшовикчв на чолi 3i Сталiним була полiтика насильства, репресш, терору i страху, безправнiсть людини перед тоталiтарною владою.

Вся щеолопя, полiтика i практика сталiнського тоталггарного режиму за своею сутнiстю була антинародною, антиправовою, антигуманною, в основ! яко! було насильство, репресн, п норування режимом прав i свобод людини.

Ключов! слова: народ, полiтика, право, свобода, практика, насильство, тоталггаризм, терор, репреси, репресивно-каральш органи , ворог народу.

В. И. Ряшко, О. В. Ряшко

НАСИЛИЕ В ПОЛИТИКЕ И ПРАКТИКЕ СТАЛИНСКОГО ТОТАЛИТАРНОГО РЕЖИМА (ИСТОРИКО-ПРАВОВОЙ АСПЕКТ)

Анализируется проблема насилия в политике и практике сталинского тоталитарного режима, сущность которой заключается в физическом уничтожении и морально-психологическом угнетении и подчинении всех граждан государства. Эффективным методом реализации этого политического курса партии большевиков во главе со Сталиним было насилие, репрессии, террор и страх, бесправие человека перед тоталитарной властью.

Вся идеология, политика и практика сталинского тоталитарного режима по своей сущности была антинародной, антигуманной, в основе которой было насилие, репрессии, игнорирование режимом прав и свобод человека.

Ключевые слова: народ, политика, право, свобода, практика, насилие, тоталитаризм, террор, репрессии, карательно-репрессивные органы, враг народа.

V. I. Rayhsko, О. V. Rayhsko

Не можете найти то что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

VIOLENCE IN THE POLICIES AND PRACTICES OF THE STALINIST TOTALITARIAN REGIME (HISTORICAL AND LEGAL ASPECTS)

The problem of violence in politics and practice of Stalin's totalitarian regime, the gist of which lied in the physical destruction, moral and psychological oppression and conquest of all citizens of the state is analysed.

The effective methods of the implementation of this programme were the politics and practice of violence, repressions, terror and fear, the lack of human's rights before the Soviet authorities.

Key words: people, politics, practice, terror, totalitarianism, repressions, freedom, violence, retaliatory and repressive bodies, enemy of the people.

Постановка проблеми. В ютори XX ст. ввдбулося чимало трапчних подш, серед яких знищення мшьйошв безвинних людей у Радянському Союзi в 1920-1940 рр. тоталггарною системою, створеною Сталшим. Сучаст гёторичт, полггичш, правовi джерела переконливо свiдчать, що в результатi полiтики i практики сталшського тоталiтарного режиму i3 ydx республiк СРСР найбшьше постраждала Укра'на. Вiдомий американський вчений Р.Конквест писав: " То був апогей " революцii згори", - так Сталш називав цi подii, пiд час яких вш разом 3i сво'ми поплiчниками придушував два елементи, що вважалися запеклими ворогами тоталiтарного режиму: радянське селянство в цшому та укра'нський народ " [1,с.5].

Сталш i його оточення проводили жорстоку, послвдовну полiтику лiквiдацii передусiм будь яко'' опозици, а також вшх тих, хто мiг сумнiватися щодо правильностi генерального курсу партii бшьшовиюв на чолi з ii вождем. Будь-яка тоталггарна система може кнувати тшьки, спираючись на насильство, терор, репреси, страх i обман. 1стотним чинником ii функцiонування виступае вдеологм, витончена пропаганда, яка видае брехню за правду. "Народ , зазначае ввдомий письменник - публщист Ф.Моргун, - вихований старшими поколiннями поважати честь, совкть i правду, який вiрив написаному в газетах чи сказаному по радю слову, не змк протистояти тотальноi брехнi i став жертвою сталiнського обману" [2, с. 227-228].

Найсильшшою зброею Сталша як диктатора було насильство як система i i"i основний елемент - терор, який зушв викликати всезагальний панiчний страх. "Сталiн, - вказуе В. Бадрак, -той, хто тсля приходу до влади партй бшьшовиюв, наказав катувати полггичних в'язнiв ".[3,с.207]. Сталiн вм1ло створив атмосферу всезагальноi напруги i страху, як нiколи не покидали радянських людей. Вш постiйно влаштовував вищим партiйним керiвникам страшнi випробування на вiрнiсть його iдеям i ввддашсть йому особисто. Прагнення досягти й утримуватися при владi, страх , починаючи вiд низових партiйних керiвникiв i найближчого сталiнського оточення, змушувало 'х беззастережно виконувати всi вказiвки вождя i прославляти його мудре керiвництво. Цi та iншi чинники створювали атмосферу, в якiй панувала полiтика i практика насильства, терору i геноциду народу.

Стан дослщження. Рiзнi аспекти насильства i репресш у СРСР i в Укра'ш, зокрема, аналiзували вiтчизнянi вченi, серед яких О. Бенько, I. Белебеха, I. Бшас, С. Бшоконь, Б. Дем'яненко, А. Дещина, О. Долженков, С. Дукельський, В. Ншольський, О. Олшник, О. Хлевнюк, В. Ченцов, Ю. Шапавал, М. Шитюк, Б. Ярош, та багато шших. У дослщницьких роботах зарубiжних i вггчизняних вчених i публiцистiв розкриваються кторичт, сощально-полiтичнi, юридичнi, морально-психологiчнi аспекти ще'' проблеми. Це насамперед пращ А. Антонова-Овсеенка, З. Бжезiнського, А. Бутенка, М. Джжшаса, А. Зотова, М. Капустша, Е. Карра, С. Коена, Р. Конквеста, М. Конфiмо, Р. Конквеста, В. Кудрявцева, М. Левша, Р. Медведева, Дж. Мейса, Е. Радзинського. та ш.

У цьому аспекл ввдзначимо, що тсля так звано'' "хрущовсько'' ввдлиги" з'явилась численна художня, публщистична i мемуарна лггература, в якiй розкривались поди, пов'язаш з культом особи Сталша i тоталiтарною системою в СРСР. Проблема кнування сталiнiзму i тоталггарного режиму, створеного ним, вимагае нових наукових розвiдок, виявлення та ощнки нових iсторичних фактiв цiеi планетарно'' трагедii.

Мета досл1дження. Аналiз сутносл сталiнського тоталiтарного режиму, його полггики i практики. Значення i мкце насильства, беззаконня, i репресiй у боротьбi з так званими " ворогами народу ".

Виклад основних положень. Проблема насильства одна з актуальних в icTopiï розвитку i функщонування суспшьства. Упродовж ycieï icTopiï розвитку ф1лософсько-правово1' i полпично!' думки icнували piзнi концепцй щодо виникнення i значення цього феномену.

У радянськш лiтеpатуpi насильство визначаеться як застосування тим чи шшим класом (coцiальнoю групою) piзних, аж до збройного впливу, форм примусу по ввдношенню до шших клашв (coцiальних груп) з метою придбання або збереження екoнoмiчнoгo i полгтичного панування, завоювання тих чи шших прав або привше'в [4, с. 551].

У сучасних вiтчизняних джерелах насильство трактуеться як умисний фiзичний чи пcихoлoгiчний "вплив oднiеï особи на шшу проти ïï вол^ що спричиняе цiй ocoбi фiзичну, моральну, майнову шкоду, або мютить у coбi загрозу заподмння зазначено'' шкоди зi злочинною метою" [5, с. 68].

Аналiзуючи cутнicть насильства i його сощально-полгтичш наcлiдки, Маркс i Енгельс зазначали, що якщо буржуазм пiд час революци стане застосовувати проти пpoлетаpiату терор, то i пpoлетаpiат мае законне право застосувати проти не'' cвiй революцшний терор. Як показала icтopiя тд час Жовтнево'' pевoлюцiï i встановлення влади диктатури пpoлетаpiату, бшьшовики широко застосовували у cвoïй пoлiтицi i практищ насильство i терор. Отже, фшософсько-полгтичш концепцй марксизму в ï^ леншськш iнтеpпpетацiï про значення насильства в icTOpiï слугували важливою теоретико-методолопчною основою пoлiтики i практики сталшського тoталiтаpнoгo режиму в СРСР.

Свого найвищого апогею pепpеciï досягли тсля таемного наказу за номером 00447, шдписаного Сталiним та вciма учасниками пoлiтбюpo. " Про oпеpацiю по репресуванню кoлишнiх куpкулiв, злoчинцiв та шших антирадянських елеменлв". З метою повного знищення так званих "воропв народу", icнували плани ï^ лшввдаци. Серед паpтiйнo-деpжавнoгo кеpiвництва областей i республш СРСР вiдбулocь змагання хто бшьше виявить " вopoгiв народу". Деяю кеpiвники дoпoвiдали, що " виявили вopoгiв народу" на 200, а то i на 500 ввдсотюв. За щею лoгiкoю, практично вся краша стала антиправовим полем, де будь-який громадянин тшьки за пвдозрою щодо нелояльности до режиму мiг потрапити за грати. На oднiй з нарад " нарком внутpiшнiх справ СРСР, М. Сжов поставив завдання перед пращвниками НКВС, " 3i вшею pевoлюцiйнoю ненавистю ми пoвиннi знищувати " вopoгiв народу ". Можливо, певна кiлькicть невиних людей теж буде знищена, але це не страшно, якщо пвд час операци " зайва тисяча буде розстршяна ".

Не можете найти то что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

На запитання, як бути з заарештованими лiтнiми людьми, Сжов вiдпoвiв: " Якщо тримаеться на ногах, - стршяй " [6, с.224 ].

Сжов не тшьки постшно погрожував начальникам, якi проявляли сумшв в наявнocтi такoï кшькосл вopoгiв, але суворо карав за нерозторопшсть i недостатне завзяття та пильшсть. Чекicт, проголошував Сжов, насамперед повинен керуватися не кpимiнальним кодексом, а революцшною i пролетарською ненавистю до класових вopoгiв. Вiдoмo що така формула "звшьнила багатьох пращвниюв opганiв внутpiшнiх справ вiд моральних мук cумлiння".

Обстановка маcoвoï шпигуномани i дoнociв з викриття воропв стае масовою пcихiчнoю хворобою. Наприклад, пiд кеpiвництвoм наркома НКВС Украши I. Леплевського було сфабриковано справу про "антирадянський заколот" НКВС УРСР на чoлi з наркомом Балицьким. Вш i його заступники в 1937 р. були розстршяш. У 1938 р. новий нарком внутршшх справ УРСР О. Успенський викривае "антирадянський заколот" УРСР на чoлi з наркомом Леплевським, а з грудня 1938 р. тимчасово виконуючий обов'язки наркома внутршшх справ лейтенант деpжавнoï безпеки А. Кобулов почне викривати "антирадянський" заколот в НКВС в УРСР на чoлi з наркомом Успенським[7,с.21].

У пpoгpамi будiвництва coцiалiзму i комушзму центральну функщю виконували iндуcтpiалiзацiя i кoлективiзацiя сшьського господарства. Остання фактично означала закршачення селян. Зрозум1ло, що укpаïнcькi селяни неохоче вступали в колгоспи i сталшське кеpiвництвo цю проблему виршувало "революц1йними" насильницькими методами. У ^rnpi цiеï акцiï проголошувалась боротьба з куркулями i практично лшвщацм цих заможних селян як ворожого класу.

1х подшяли на три категори. Перша - "контрреволюцшний куркульський актив". 1х направляли в табори або пвд розстрш, члетв с1мей виселяли у ввддалет райони. Друга категор1я -багат1. 1х виселяли у ввддалет неродюч1 райони. Третя категор1я - т1, хто волод1в незначними господарствами. 1х виселяли за меж1 колгоств.

"По всш крат, - писав Е.Радзинський, - пвд плач 1 сльози жшок саджали на пвдводи нещасних 1 пвд надзором ГПУ рухалися пвдводи 1з рвдного села. Люди оглядалися на пуст! хати, де жили 1з вшу у вш 1х сш'1. У пустих хатах вили собаки. .."[8, с.313].

Так, в твтчт райони було виселено понад 50000 куркульських с1мей. Крайком парти заявив, що вш готовий прийняти тшьки 20000. Бараки (без тепла 1 свила) були ще не готова Сталш ввдпов1в: "ЦК не може погодитися з таким ршенням. На твтч йшли нескшчент потяги. В теплушках для тварин везли селян".[8,с.314]

З глибоким ствчуттям 1 болем описуе В. Барка муки 1 ф1зичт страждання селян, яких виселяли 1 везли практично в необжип пустел1 Швтчного 1 Далекого Сходу Росн. " Мшщм 1 чини ОГПУ викидали голодуючих з ваготв на стг: вс1х, хто надмвся здобути в Роси трохи харчу для сво'х помираючих родин "[9,с.4]. Мшьйони колиштх чесних 1 роботящих укра'нських селян в перюд колектив1заци 1 штучно створеного Голодомору гинули 1 в дороз1, 1 в мкцях постшного поселення.

Антигумантсть тоталггарно1 системи полягала ще й в тому, що вона жорстко карала "ввдхвд ввд накреслено' зверху" генерально!' лши (тобто вказ1вок Сталша). "Ворогом народу е не лише той,-говорив Сталш,- хто здшснюе акти саботажу, але й той, хто сумтваеться в правильносп партшно' лшИ".[10, с. 43].

Тих, хто ставив пвд сумтв полггичну програму Сталша, або ввдкрито критикував його лшто, вождь " розщнював як воропв 1 зараховував в чорний список, приршаючи в майбутньому на ф1зичне знищення. Вш ввдправляв в лагеря, застшки в'язниць 1 просто пвд кул1 радянсько!' шкв1зицн тисяч1, десятки тисяч людей. По прямих наказах 1 негласних розпорядженнях Сталша, - пише В. Бадрак, - народ строем крокував назустр1ч смерти Сталш вмшо створив атмосферу всезагально!' напруги 1 ншоли не покидав СРСР страху" [3, с.209].

Перед захвдними демократичними кра'нами Сталш всшяко маскував суттсть свое!' полггики 1 практики, видавав себе за поборника демократа, прав 1 свободи громадян. Так наприклад, 29 липня 1934 р. на зустр1ч1 з1 Сталшом ввдомий англшський письменник Д.Уельс висунув аргументи, в яких пвддав сумтву кнування демократа, прав 1 свобод у СРСР. Сталш суперечить 1 формулюе сво! аргументи, як по сво'й суп були "брехливими". "Ви помиляетесь, - говорить вш, - сощалктичне суспшьство едина мщна гаранпя охорони шгерешв особистост1,...якщо ви думаете, що комутсти полюбляють насильство, це не так. Вони б 1з задоволенням ввдмовилися ввд методу насильства, якщо б патвт класи погодилися вступити мкце робггничому класу"[11,с. 423]. Ввдомо, що у цей час нмких патвних клашв в СРСР не кнувало, а ввдносно прав 1 свобод, то !х тшьки декларували. Так у своему послант Черчшлю Сталш так пояснював боротьбу радянсько!' влади з куркулями, яка по суп була антигуманною 1 насильницькою:"Селяни виганяли куркул1в 1з земл1, розкуркулювали !х, забирали в них худобу й реманент 1 просили Радянську владу заарештувати й заслати куркул1в."

Страшенний голод 1932-1933 рр. в Укра'т та ще в декотрих мкцевостях Радянського Союзу був спланований 1 оргатзованим Сталшським кер1вництвом. Його мета, вказуе В. Барка, - "пвдр1-зати непоюрне селянство, першою чергою - украшське."[9, с.3].

За пвдрахунками "Голодомор поглинув на Укра'т понад 7 мшьйотв, майже виключно селян. Довгими роками всяю спомини про нього були пвд найсуворшою забороною."[9, с.3].

Добре ввдомо, що серед захвдних полггичних, громадських д1яч1в, письменниюв було багато вчених, як ствчували жертвам Голодомору, разом з тим були 1 таю, що пвдтримували полггику радянського уряду. У цьому аспект! щкавий приклад наводить Р. Конквест. Пвд час колектив1заци до Укра'ни при'хала американська комутстка А. Стронг, яка 1 була присутня на зборах, де засуджували куркушв. Ось, що вона писала в американських газетах:

"Збори, на яких я була присутня, набагато поважтш1 та законтш1...тж будь-який судовий процес в Америщ"[1, с.349]. Под1бт заяви не ввдповвдали дшсносп, навпаки вони дезоркнтували громадськкть захвдних кра'н.

Не можете найти то что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

Хто ж наcпpавдi був Сталiн як особиспсть? Бшьше тридцяти poкiв керував великою державою. Це була людина, для якoï влада була единою щншстю i котрий для змщнення cвoïх пoзицiй створив i активно використовував машину для знищення людей. Це був великий злочинець, що проводив в окремо взятш i ввдгородженш вщ всього cвiту крат геноцид проти власного народу. Сама система юнувала на тотальному безжалюному знищенш мiльйoнiв радянських людей. Яскравим сввдченням цього е Голодомор - акцм, яку cвiдoмo спланував сталшський режим. Це злочин, який немае аналопв в icтopiï.

Висновки. В icTOpn XX ст. було чимало трапчних cтopiнoк, серед яких небувалий в icTOpn наpoдiв cвiту е спланований i добре оргашзований геноцид - насильство i репреси проти власного народу краши, назва я^ СРСР. Оpганiзатopoм i кеpiвникoм цiеï тpагедiï був Сталiн. Насильство i репреси сталшського тoталiтаpнoгo режиму були спрямоваш пеpедуciм проти тих, хто м^ cамocтiйнo мислити i ставити пвд cумнiв "генiальнi плани вождя", чий штелект, ocвiта, мopальнi принципи в майбутньому могли стати на пеpешкoдi будiвництва "cвiтлoгo майбутнього".

Замислюючись над щею тpагедiею, важко знайти чгтку вiдпoвiдь i нормальне пояснення цьому феномену. Про цей перюд "сталшського тоталгтаризму" i його антипpавoвoï, антигуманнoï cутнocтi написано багато, але, на нашу думку, ця тема ще довго хвилюватиме тих, кому не е байдужим поняття права, свободи людини, ïï честь i гвдшсть, закршлет не тшьки законодавчо, але й забезпеченш реально. Вивчення та аналiз icтopичнoгo минулого i особливо сутносл тoталiтаpнoгo режиму, який м^ icнувати тшьки на базi насильства, pепpеciй i терору, кторуванш прав i свобод громадян, дае пвдстави для кращого poзумiння пpoцеciв i явищ, що вiдбуваютьcя у всьому свт, боротьби за збереження нащонально - патpioтичних i гумашстичних цiннocтей, розширення та змiцнення прав i свобод людини i громадянина Украши.

1. Конквест Р. Жнива скорботи: Радянська колектив1зацгя i голодомор / Р. Конквест; Пер. з англ. - К.: Либiдь, 1993. - 384 с. 2. Моргун Ф. Т Сmалiнсько - гiтлерiвський геноцид укралнського народу. Факти i на^дки / Ф. Т. Моргун. - Полтава : Дивосвт,2008. - 352 с. 3. Бадрак В. В Стратегии злых гениев: Апология деструктивных мотиваций В. В. Бадрак. -Харьков: Фолио, 2010. -412 с. 4. Философская энциклопедия. Гл. ред. Ф. В. Константинов. - М.: Советская энциклопедия, 1964. Т.6 - 594 с. 5. Юридична енциклопедiя: В 6т. /Ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (голов. редкол. ) та т. - К.: Укр. енцикл. 1998. - Т.4 - 2002. - 720с. 6. Ряшко В. I Теоретичт питання логти в професшнш дiяльностi юриста / В. I. Ряшко, О. В. Ряшко // навч. потник. - Львiв: Держ. ун-т внутршшх справ, 2010. - 452 с. 7. Довбня О. Масовi репреси в органах НКВС УРСР у другш половин 30 - х рр. ХХ столття / О. Довбня, О. Шармар // Мшщя Укрални. - 2008. - № 1. -С. 20-22. 8. Радзинський, Эдвард. Сталин / Эдвард Радзинский. - М.: АСТ, Москва, 2007. - 750 с. 9. Барка Василь. Жовтий князь /Василь Барка. - К.: Школа, 2007. - 251с. 10. Ряшко В. I Органи НКВС СРСР в репресивно-каральних операцях в 1937 - 1938 рр. (юторико-правовий аспект) / В. I. Ряшко // Iсторiя мшцп Укрални: минуле i сучасне. - м. 1вано-Франювськ: Прикарпатський юридичний iнститут Льв ДУВС. Науково практ. конфер., 2009. - 15 - 16 травня. - С. 36-46. 11. Ряшко В. I. Логжа: навч. попбник / В. I. Ряшко. - Вид. доп. i переробл. - Львiв: ННШП, 2014. -328 с.