CC BY
3
УДК 616.-055.1-071.3:612.13:613.25
DOI: 10.26565/2313-6693-2021-42-07
прогнозування зм1н показник1в центрально! гемодинам1ки у чолов1к1в з надм1рною вагою при подальшому розвитку ожир1ння
Немеш М. I., Паламарчук О. С., Кентеш О. П.
Вступ. При великому cnerapi антропометричних методiв «золотого стандарту» для визначення HaAMipHOi ваги та ожиршня немае. Найбiльш поширеними в практищ лiкаpя е визначення об'ему тали, стегон та iндексу маси тша. В деяких випадках недостатньо спиратися тiльки на результати антропометричних методiв для оцiнки стану оргашзму людини. З метою яшсшшо! оцшки морфо-функцiонaльних особливостей оpгaнiзму !х варто розглядати в поеднaннi з лабораторними або дiaгностичними методами.
Мета. Визначення зв'язку м1ж показниками центрально! гемодинашки та показниками, отриманих бшмпендансним та антропометричним методами з метою прогнозування змiн центрально! гемодинaмiки в чоловшв з нaдмipною вагою при подальшому розвитку ожиpiння.
Матерiали i методи досл1дження. Обстежено 49 чоловшв вiком вiд 18-25 рок1в. Показники компонентного складу тша вимipювaлися за допомогою вaгiв-aнaлiзaтоpiв Tanita BC-601. Додатково визначалися iндекс маси тiлa, показники об'ему тали та сшвввдношення об'ему тали до стегон. Показники серцево-судинно! системи ми визначали за допомогою pеогpaфiчного комплексу «РЕОКОМ», методом тетраполярно! pеогpaфi! за Кубiчеком. Результати дослщження були опpaцьовaнi статистично з використанням коpеляцiйного та мультифакторного pегpесiйного aнaлiзу.
Результати. За результатами мультифакторного регресшного aнaлiзу виявилося, що об'ем тали та вмют вiсцеpaльного жиру мали зв'язки з показниками серцевого iндексу та iндексу роботи лiвого шлуночка (p < 0,05). Показник об'ему тали та вмют вюцерального жиру мали негативш коpеляцiйнi зв'язки iз загальним периферичним опором (r = -0,351 та r = -0,34, p < 0,01).
Бисновки. За результати мультифакторного та кореляцшного aнaлiзу встановлено, що у чоловiкiв з нaдмipною масою тiлa подальше и збiльшення з розвитком ожиpiння е фактором ризику щодо змiн показнишв центрально! гемодинaмiки.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: ожиршня; об'ем тали; вюцеральний жир; центральна гемодинамжа 1НФОРМАЦ1Я ПРО АВТОР1В
Немеш MapiaHHa 1ватвна, асистент кафедри фундаментальных медичних дисциилш медичного факультету № 2 Ужгородського нацюнального ушверситету, вул. Ушверситетьська, 21, Ужгород, Укра!на, 8800. e-mail: marianna.nemesh@uzhnu.edu.ua, ORCID ID https://orcid.org/0000-0001-8044-7053
Паламарчук Ольга Сергавна, асистент кафедри фундаментальних медичних дисциилш медичного факультету № 2 Ужгородського нацюнального ушверситету, вул. Унiвеpситетьськa, 21, Ужгород, Укра!на, 8800. e-mail: olga.palamarchuk@uzhnu.edu.ua, ORCID ID https://orcid.org/0000-0002-9742-1906
Кентеш Оксана Павлiвна, асистент кафедри фiзiологil та пaтофiзiологil медичного факультету Ужгородського нацюнального ушверситету, пл. Народна, 1, Ужгород, Укра!на, 8800. e-mail: oksana.kentesh@uzhnu.edu.ua, ORCID ID https://orcid.org/0000-0001-63265178
Визначення надм1рно! ваги та ожиршня проводиться прямими, непрямими та критер1альними методами дослщження. До критер1альних метод1в вщносять комп'ютерну топограф1ю (КТ), двоенергетичне рентгешвське сканування, магштно-резонансну томограф1ю (МРТ) тощо [1]. Наприклад, КТ е одним з найкращих метод1в для оцшки вмюту вюцерально! жирово! тканини, але враховуючи його вартють не е практичним у щоденнш практищ лшаря [2]. Тому найбшьш поширеними е непрям1 методи
ВСТУП
дослщження. Наприклад, розрахунок 1ндексу маси тша (1МТ), вим1рювання стр1чкою об'ему тали чи стегон - швидю та зручш у використант антропометричш методи дослщження [1]. 1МТ в бшьшш м1р1 використовуеться для щентифшацп наявносп чи вщсутносп ожиршня, а значення об'ему тали - для центрального ожиршня [3, 4]. Щкавим е факт, що значення 1МТ, що вщповщають надм1рнш ваз1/ожиршню, не завжди означають, що людина вже мае певш метабол1чт порушення. В подальшому при вим1рювант артер1ального тиску, р1вня глюкози та лшщ1в в кров1 людина
© Немеш М. I., Паламарчук О. С.,
Кентеш О. П., 2021
залишалася метаболiчно здоровою [5]. На сьогодшшнш день видшяють декiлька пiдтипiв ожирiння: метаболiчно здоровий без ожирiння, метаболiчно здоровий з ожиршням, метаболiчно нездоровий без ожиршня та метаболiчно нездоровий з ожиршням. Як виявилося, тдтип метаболiчно здоровий з ожирiнням з часом мае бiльшi ризики появи цукрового дiабету та артерiально! гшертензи в порiвнянi з метаболiчно здоровими без ожиршня, проте нижчий ризик появи захворювань серцево-судинно! системи, що характерно для шдтипу метаболiчно нездоровий з ожиршням [6]. До того ж, за результатами одного з дослщжень вщомо, що жшки рiзних етшчних груп, навiть при нормальному значенш 1МТ можуть мати пiдвищений вмют жирово! тканини [7]. За даними лтератури вiдомо, що для людей з нормальною вагою може бути харак-терним наявнють центрального ожиршня [8]. 1МТ дозволяе оцiнити наявшсть чи вщсутнють надмiрноl ваги або ожиршня, проте не е бюмаркером для визначення абдомiнального типу ожиршня. Варто зауважити, що даш антропометричш методи краще використовувати разом, ашж окремо [9]. Показник об'ему тали е малошформативним щодо кiлькiсного вмюту i спiввiдношення шдшюрно! i вюцерально! жирово! тканини. Однак, бiоiмпендансний метод дозволяе нам оцшити кiлькiсно вмют вюцерально! та шдшюрно! жирово! тканини в органiзмi людини [10]. Адже розподш жирово! тканини периферично чи центрально в органiзмi по-рiзному впливае на стан серцево-судинно! системи, тому визначення !х кшькюного вмюту окремо вщграе важливе значення щодо прогнозування факторiв ризику серцево-судинних захворювань [11].
При великому спек^ методiв визначення надмiрно! ваги та ожиршня, «золотого стандарту» немае. Тому, недостатньо тшьки спиратися на результати непрямих методiв визначення надмiрно! ваги та ожиршня для оцшки стану оргашзму людини. Варто !х розглядати в поеднанш з лабораторними або дiагностичними методами, з метою якюшшо! оцiнки морфо-функцiональних особливостей органiзму. Збшьшення будь-якого з антропометричних показниюв слугуе фактором ризику появи серцево-судинних захворювань. Наприклад, за даними одного з дослщжень у чоловшв з надмiрною вагою, 1МТ так само як i ОТ
мали позитивнi кореляцiйнi зв'язки з показниками систолiчного артерiального тиску та тиску в лiвому передсердi [12]. Проте, в шшому науковому дослiдженi проводилося порiвняння точностi антропометричних показникiв в поперед-женнi серцево-судинних факторiв ризику. Виявилося, що iндекс спiввiдношення ОТ/ОС з показником ОТ е кращими предикторами появи серцево-судинних захворювань, на вiдмiну вiд 1МТ та показника окружностi стегон [13]. В шшому дослщженш, яке проводилося серед дтей у вiцi 9-ти та 17-ти роюв вивчався зв'язок мiж антропометричними показниками та еластичною здатнiстю артерiй. Виявилося, що для дтей з пiдвищеним iндексом жирово! маси тша та тулуба у вщ 9-ти та 17-ти роюв було характерним збiльшення показника швидкост пульсово! хвилi в артерiях, в порiвнянi з обстежуваними, в яких iндекс жирово! маси тiла i тулуба знаходилися в межах вшово! норми. В умовах даного дослщження тiльки iндекс жирово! маси тша i на тулубi слугував предиктором появи змш еластично! здатностi артерш. [14]. Ще один приклад дослщження, де вивчали зв'язок мiж масою правого шлуночка i ожирiнням у людей вшом вiд 45 до 84 роюв. В межах даного дослщ-ження 1МТ був тим антропометричним показником, який використовувався для оцшки надмiрно! ваги чи ожиршня та !хнього впливу на структуру мюкарду. Виявилося, що в груш з надмiрною вагою маса правого шлуночка була на 6 % бшьшою в порiвнянi з контрольною групою, в яких 1МТ був в межах норми. А в обстежуваних з ожиршням маса правого шлуночка на 8 % була бшьшою, шж в контрольнш груш [15]. Як бачимо, в науковш лiтературi часом з'являються результати дослщжень, яю до певно! мiри суперечать один одному. Це говорить про те, що немае найкращого антропомет-ричного показника, збшьшення якого вщповщало високому ризику появи чи попршення стану серцево-судинних захворювань в людей рiзно! вшово! групи та стать Адже кожен з показниюв, як було вище зазначено, мае сво! лiмiтуючi рамки у визначеннi надмiрно! ваги чи ожирiння. Тому в нашому дослiдженнi ми вирiшили зупинитися на вивченш зв'язку непрямих методiв дослiдження надмiрно! ваги та ожиршня з показниками гемодинамши саме в людей чоловiчо! статтi молодого вшу з надмiрною вагою.
МЕТА ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Визначення зв'язку мiж показниками центрально! гемодинамши та показниками, отриманих б^мпендансним та антро-пометричним методами з метою прогнозу-вання змiн центрально! гемодинамiки у чоловшв з надмiрною вагою при подальшому розвитку ожирiння.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ
Обстежено 49 чоловтв вшом вiд 1825 рокiв. Показники компонентного складу тша вимiрювалися за допомогою вагiв-аналiзаторiв Tanita BC-601. По-перше, в дослiдженнi ми використовували таю показники компонентного складу тша як шдекс маси тша (1МТ, кг/м ; формула визначення 1МТ = m/h2), вмют вюцераль-ного жиру (ВВЖ, од.) вмют загального жиру (ВЗЖ, %), вмют загального жиру на тулубi (ВЗЖт, %). По-друге, ми проводили вимiрювання об'ему тали (ОТ, см) об'ему стегон (ОС, см) та визначали i^^^ сшввщношення тали до стегон (шдекс ОТ/ОС) [16]. Показники серцево-судинно! системи ми визначали за допомогою реографiчного комплексу «РЕОКОМ», методом тетраполярно! реографи за Кубiчеком. Серед показникiв центрально! гемодинамши ми використовували:
- середнш артерiальний тиск (САТ, мм. рт. ст.), який розраховусться за формулою САТ=дiастолiчний тиск+(сис-толiчний тиск - дiастолiчний тиск)/3;
- ударний об'ем (УО, мл);
- хвилинний об'ем кровi (ХОК, л/хв), який визначаеться за формулою ХОК = УОЧСС;
- серцевий шдекс (С1, л/хв м2 ) = ХОК/S (площа поверхш тiла в м2);
- загальний периферичний onip (ЗПО, динс/см5 ) = (САТ-Рв) х 80/ ХОК, де Рв -тиск в порожнистих венах;
- питомий периферичний отр (ППО, дин с м2/см5 ) = (САТ х 80) х S/ ХОК;
- роботу лiвoгo шлуночка (РЛШ, кг/м), та iндекс роботи лiвoгo шлуночка (1РЛШ, кг-м/м2) визначалися автоматично приладом «РЕОКОМ» пiд час виконання грудно! реографи [17].
Результати дослщження були oпpацьoванi статистично з використанням кореляцшного та мультифакторного регресшного аналiзу в кoмп'ютеpнiй пpoгpамi Minitab 17.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
У вибipцi чoлoвiкiв середне значення 1МТ становило 26,15 ± 3,93 кг/м2, ВЗЖ = 17,84 ± 6,37%, ВВЖ = 4,02 ± 2,78 од., ВЗЖт = 17,5 ± 7,35%, ОТ = 90,5 ± 11,78 см, ОС = 104,2 ± 7,96 см, шдекс ОТ/ОС = 0,86 ± 0,069 (табл. 1). Таким чином, значення 1МТ вщповщало надмipнiй вазi, проте ВЗЖ знаходився в межах допустимо! норми, а ВВЖ знаходився в межах верхньо! границ норми. Середне значення ОТ знаходилося на piвнi норми, значення iндексу ОТ/ОС не перевищувало допустиму норму. В цшому, значення компонентного складу тша у вибipцi чoлoвiкiв знаходилось в межах допустимо! норми, але значення ВВЖ та ОТ сигналiзували про те, що варто почати вже корегувати вагу, адже показники абдомшального жиру знаходяться в пограничнш зош.
Таблиця 1
Значення иоказиикш непрямих методiв досл1дження надмiрноï ваги та ожирiння у Bii6i|)iii чоловтв
Нормативш значення Середш значення показнишв у виб1рщ чоловтв (n = 49) (М ± m)
1МТ, кг/м2 18,5-24,9 кг/м2 26,15 ± 3,93 кг/м2
ВЗЖ, % 8-19 % 17,84 ± 6,37 %
ВЗЖт, % 10-20 % 17,5 ± 7,35 %,
ВВЖ, од. 1-4 од. 4,02 ± 2,78 од.
ОТ, см < 94 см 90,5 ± 11,78 см
ОТ/ОС < 0,95 0,86 ± 0,069 см
Першим етапом дослщження була побудова регресшних моделей з метою вивчення зв'язку мiж показниками компонентного складу тша та центрально! гемодинамши.
Спершу ми дослщжували зв'язок мiж показниками ВВЖ з С1, ППО та 1РЛШ
(табл. 2). Дана модель виявилася статис-тично достовiрною (p < 0,006). Кожен з показниюв центрально! гемодинамши мав статистично достовiрний зв'язок з ВВЖ (p < 0,05).
Таблиця 2
Результати мультифакторного регресiйного ан&тзу ВВЖ у чоловiкiв молодого вжу
в залежностi в1д С1, ППО та 1РЛШ
Model summary: S = 2,5; R-sq = 23,66 %, R-sq (pred) = 13,24 %; Regression p < 0,006
Сoef SE Coef T-value P-value
Constant 35,84 9,80 3,66 0,001
С1, л/хв-м2 -10,20 2,85 -3,59 0,001
ППО, динсм2/см5 -0,00730 0,002 -3,38 0,002
1РЛШ, кгм/м2 4,46 1,26 3,55 0,001
ВВЖ= 35,84-10,20 С1-0,00730 ППО+4,46 1РЛШ
Показники С1, ППО та 1РЛШ -iнтегральнi показники ХОК, ЗПО i РЛШ вщповщно, i дають комплексну оцiнку щодо скоротливо! функци мiокарду та функцюнального стану судин. Виявилося, що при збшьшенш значення показника 1РЛШ на 1 кгм/м2 ВВЖ збiльшуeться на 4,46 од. Отже, в подальшому, при збшьшенш 1РЛШ значення ВВЖ зроста-тиме, що свщчитиме про можливють появи абдомiнального ожирiння. Зв'язок
мiж 1РЛШ та ВВЖ утворюе свого роду замкнуте коло, в якому не тшьки 1РЛШ впливае на ВВЖ, а й жирова тканина згодом сприятиме збiльшенню товщини стiнок лiвого шлуночка [18].
В наступнш моделi ми вивчали зв'язок мiж показником ВЗЖт з показниками центрально! гемодинамши. Дана регресiйна модель також е статистично дост^рною (p < 0,005) (табл. 3).
Таблиця 3
Результати мультифакторного регресшного аналiзу ВЗЖт у чоловтв молодого вжу в
залежностi вiд С1, ППО та 1РЛШ
Model summary: S = 6,6; R-sq = 24,33 %, R-sq (pred) = 11,67 %; Regression p < 0,005
taef SE Coef T-value P-value
Constant 96,9 25,8 3,75 0,001
С1, л/хв-м2 -26,69 7,5 -3,56 0,001
ППО, динсм2/см5 -0,018 0,0056 -3,24 0,002
1РЛШ, кгм/м2 12,20 3,31 3,69 0,001
ВЗЖт= 96,9-26,69 С1-0,018 ППО+12,20 1РЛШ
ВЗЖт характеризуе вмiст пiдшкiрно! жирово! тканини. Вiдомо, що пщшюрна жирова тканина так само як i вюцеральна виробляе ряд гормошв, що опосеред-ковано впливають на стан ендотелiю судин та на мюкард. Ряд адипокiнiв пщшюрно! жирово! тканини мають протизапальний характер при iшемiчному ураженнi мiокарду, на вiдмiну вiд вiсцерально! жирово! тканини [19]. Але збшьшення вмiсту пщшюрно! жирово! тканини, а саме, глибоких !! шарiв, якi за
гормональною актившстю подiбнi до вюцерально! жирово! тканини, матиме негативний вплив на мюкард [20]. Таким чином, у чоловшв iз збiльшенням 1РЛШ та 1 кг м/м2 значення ВЗЖт також буде зростати, але на 12,20 %. Це приведе до надмiрного вироблення лептину пiдшкiр-ною жировою тканиною, i запустить патофiзiологiчний процес лептинорезис-тентностi [21].
Надалi ми вивчали зв'язок мiж iндексом спiввiдношення ОТ/ОС з
показниками CI, ППО та 1РЛШ. Дана регресшна модель виявилася статистично дост^рною (p < 0,001). (табл. 4). За
результатами регресшного анатзу при збшьшенш 1Р.Л111 на 1 кг м/м2 показник iндексу ОТ/ОС збшьшиться на 0,13.
Таблиця 4
Результати мультифакторного регресшного аналiзу шдексу ОТ/ОС у чоловiкiв молодого вшу в залежностi в1д С1, ППО та 1РЛШ
Model summary: S = 0,059; R-sq = 29,90 %, R-sq (pred) = 18,34%; Regression p < 0,001
taef SE Coef T-value P-value
Constant 1,519 0,233 6,51 0,001
С1 л/хв-м2 -0,2598 0,0678 -3,83 0,001
ППО, динсм2/см5 -0,00015 0,000051 -2,91 0,006
1РЛШ, кгм/м2 0,13 0,0299 4,34 0,001
1ндекс ОТ/ОС= 1,519-0,2598 CI - 0,00015 ППО + 0,13 1РЛШ
Регресшна модель, в якш вивчався зв'язок мiж ОТ та гемодинамiчними показниками також виявилася статистично достовiрною (p < 0,001). При збшьшенш 1РЛШ на 1 кг м/м2 значення ОТ зростатиме на 23,5 см. На нашу думку, використання ОТ е бшьш доцшьним, шж iндексу ОТ/ОС, адже як виявилося, регресшна модель iз залежною змiнною ОТ так само як й з iндексом ОТ/ОС виявилася статистично достовiрною i
зв язок даних антропометричних показникiв з гемодинамiчними е подiбним. До того ж, за даними наукових джерел вiдомо, що ОТ е кращим предиктором появи серцево-судинних захворювань, нiж iндекс ОТ/ОС (табл. 5) [22, 23].
Наступна частина дослщження полягае у кореляцшному анал1з1 мiж показниками компонентного складу тша та центрально!' гемодинашки (табл. 6).
Таблиця 5
Результати мультифакторного регресшного аналiзy ОТ у чоловтв молодого вiкy в залежносп в1д С1, ППО та 1РЛШ
Model summary: S = 9,84; R-sq = 34,59 %, R-sq (pred) = 23,85 %; Regression p < 0,001
taef SE Coef T-value P-value
Constant 209,8 38,5 5,46 0,000
С1 л/хв-м2 -46,4 11,2 -4,15 0,001
ППО, динсм2/см5 -0,02824 0,00848 -3,33 0,002
1РЛШ, кгм/м2 23,50 4,93 4,77 0,001
Таблиця 6
Кореляцiйний аналп м1ж антропометричними показниками та центрально'1 гемодинамiки
1МТ, кг/м2 ВЗЖ, % ВВЖ, од. ВЗЖт, % ОТ, см ОС, см 1ндекс ОТ/ОС
САТ, мм.рт.ст 0,158 0,195 0,107 0,152 0,276 0,254 0,235
УО, мл 0,235 0,128 0,180 0,124 0,247 0,324** 0,104
ХОК, л/хв 0,475*** 0,405** 0,374*** 0,394*** 0,481*** 0,516*** 0,310**
С1, л/хв-м2 0,110 0,090 0,059 0,082 0,115 0,176 0,022
ЗПО, динс/см5 -0 41*** -0,33** -0,34** -0,311** -0,351** -0,338*** -0,194
ППО, динсм2/см5 -0,137 -0,177 -0,113 -0,311 -0,351 -0,387 -0,194
РЛШ, кг/м 0 499*** 0 41*** 0,378*** 0,389*** 0,535*** 0,543*** 0,377***
1РЛШ, кгм/м2 0,216 0,194 0,133 0,174 0,271 0,287 0,183
Примтка: *- eidxuneHm достовiрного р < 0,05; **— eidxuneHm достовiрного р < 0,01; eidxuneHm достовiрного р < 0,001
За результатами кореляцшного анатзу виявилося, що показник ОС мав сильшший, позитивний, статистично достовiрний зв'язок з ХОК (г = 0,516, р < 000,1), в порiвняннi з ОТ (г = 0,481, р < 0,001) i показниками вмiсту жирово! тканини в оргашзмь Еволюцiйно склалося, що для чоловЫв бiльш характерним е накопичення жирово! тканини центрально, а периферичне накопичення жиру -характерне для жшок [24]. На нашу думку, наявнють надмiрно! ваги у чоловшв молодого вiку необидно оцшювати комплексно - з вимiрюванням ОС, а також ОТ. Показники ОТ та ВВЖ мали статистично достовiрнi, слабю, негативнi кореляцiйнi зв'язки iз ЗПО (г = -0,351 та г = -0,34, р < 0,01). Таким чином, збшьшення ОТ чи вмюту вюцерального жиру приведе до зниження загального периферичного опору судин. Отримаш результати е закономiрними, адже, при збiльшеннi даних антропометричних показникiв значення ХОК зростатиме, а значення показника судинного опору зменшуватиметься. Таким чином, тривалий час знижений периферичний ошр попереджуватиме збiльшення артерiального тиску, але з часом тривала вазодилятацiя приведе до ендотелiально!
дисфункци та надмiрне видiлення оксиду азоту матиме цитотоксичний ефект на скоротливу здатнють мiокарду [25]. Варто зауважити, що резистин, вюфатин -гормони, що виробляються вiсцеральною жировою тканиною сприятимуть зниженню ендотелiальноi функцii судин, що е одним з факторiв появи артерiальноi гiпертензii [26]. Показник РЛШ мав статистично достовiрнi, позитивш та середньоi сили кореляцiйнi зв'язки з 1МТ (г = 0,499, p < 0.001) ОТ (г = 0,535, p < 0,001) та ОБ (г = 0,543, p < 0,001). З показниками ВЗЖ (г = 0,41, p < 0,001) та ВВЖ (г = 0,378, p < 0,001) були також позитивш статистично достовiрнi зв'язки, але дещо слабшь Отримаш результати можемо пояснити тим, що 1МТ, так само як i ОТ, е комплексними показниками, як не вщмежовують вмют загального та вюцерального жирiв.
ВИСНОВКИ
Враховуючи результати мультифактор-ного та кореляцiйного аналiзу вста-новлено, що у чоловЫв з надмiрною масою тiла подальше ii збiльшення з розвитком ожиршня е фактором ризику щодо змш показникiв центрально!' гемодинамiки.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Duren D. L., Sherwood R. J., Czerwinski S. A., Lee M., Choh A. C., Sieгvogel R. M. et al. Body composition methods: comparisons and interpretation. Journal of Diabetes Science and Technology. 2008 Nov; 2 (6): 1139-1146. https://doi.oгg/10.1177/193229680800200623
2. Finch P. Intra-abdominal fat: Comparison of computed tomography fat segmentation and bioimpedance spectroscopy. Malawi Medical Journal. 2017 Aug; 29 (2): 155-159. https://doi.org/10.4314/mmj.v29i2.15
3. Worid Health Conization (2011). Waist circumference and waist-hip ratio: report of a WHO expert consultation [Internet]. Geneva: Wortd Health Oгganization; 8-11 December 2008. Available from: https://apps.who.int/iris/handle/10665/44583
4. Weir C. B., Jan A. BMI classification percentile and cut off points. Stat Pearis [Internet]. 2019. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK541070/
5. Bluher M. Metabolically Healthy Obesity. Endocrine Reviews. 2020 Jun; 41 (3): 405-420. https://doi.org/10. 1210/endrev/bnaa004
6. Echouffo-Tcheugui J. B., Short M. I., Xanthakis V., Field P., Sponholtz T. R., Laгson M. G., Vasan R. S. Natural History of Obesity Subphenotypes: Dynamic Changes Over Two Decades and Prognosis in the Framingham Heart Study. J Clin Endocrinol Metab. 2019 Mar; 104 (3): 738-752. https://doi.org/10.1210/jc.2018-01321. PMID: 30339231; PMCID: PMC6349002.
7. Carpenter C. L., Yan E., Chen S., Hong K., Arechiga A., Kim W. S. et al. Body fat and body-mass index among a multiethnic sample of college-age men and women. Journal of Obesity [Internet]. 2013 Apr. Available from: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/23691288/, https://doi.org/10.1155/2013/790654
8. Wise J. Waist measurement, not BMI, is stronger predictor of death risk, study finds. British Medical Journal [Internet]. 2017 Apr; 357: j2033. Available from: https://www.bmj.com/content/357/bmj.j2033/rr, https://doi.org/10.1136/bmj.j2033
9. Ross R., Neeland I. J., Yamashita S., Shai I., Seidell J., Magni P. et al. Waist circumference as a vital sign in clinical practice: a Consensus Statement from the IAS and ICCR Working Group on Visceral Obesity. Nature Reviews Endocrinology. 2020 Feb; 16: 177-189. https://doi.org/10.1038/s41574-019-0310-7
10. Amani R. Comparison between bioelectrical impedance analysis and body mass index methods in determination of obesity prevalence in Ahvazi women. European Journal of Clinical Nutrition. 2007; 61: 478-482. https://doi.org/10.1038/sj.ejcn.1602545
11. Schlett C. L., Lorbeer R., Arndt C., Auweter S., Machann J., Hetterich H., Linkohr B., Rathmann W., Peters A., Bamberg F. Association between abdominal adiposity and subclinical measures of left-ventricular remodeling in diabetics, prediabetics and normal controls without history of cardiovascular disease as measured by magnetic resonance imaging: results from the KORA-FF4 Study. Cardiovasc Diabetol. 2018 Jun 12; 17 (1): 88. doi: 10.1186/s12933-018-0721-0.
12. Shahabi J., Garakyaraghi M., Shafie D., Khaledifar A., Hedayat A., Givi M., Yadegarfar G. The association of anthropometric indices and cardiac function in healthy adults. ARYA atherosclerosis. 2019; 15 (1): 9-13. https://doi.org/10.22122/arya.v15i1.1307
13. Harald J. S., Heide G., Jens K., Bohler S., Lehnert H., Zeiher A. M., Winfried M. et al. Accuracy of anthropometric indicators of obesity to predict cardiovascular risk. Journal of clinical endocrinology and metabolism. 2017 Feb; 92 (2): 589-594. https://doi.org/10.1210/jc.2006-0254
14. Dangardt F., Charakida M., Georgiopoulos G., Chiesa S. T., Rapala A., Wade K. H. et al. Association between fat mass through adolescence and arterial stiffness: a population-based study from The Avon Longitudinal Study of Parents and Children. The Lancet Child & Adolescent Health. 2019; 3 (7): 474481. https://doi.org/10.1016/S2352-4642(19)30105-1
15. Chahal H., McClelland R. L., Tandri H., Jain A., Turkbey E. B., Hundley W. G. et al. Obesity and right ventricular structure and function: the MESA-Right Ventricle Study. Chest. 2012 Feb; 141 (2): 388-395. https://doi.org/10.1378/chest.11-0172
16. Gallaghe D., Heymsfield S.B., Heo M., Jebb S. A., Murgatroyd P. R., Sakamoto Y. Healthy percentage body fat ranges: an approach for developing guidelines based on body mass index. The American Journal of Clinical Nutrition. 2000 Sep; 72 (3): 694-701. https://doi.org/10.1093/ajcn/72.3.694
17. Гундаров И. А., Пушкарь Ю. Т., Константинов Е. Н. О нормативах центральной гемодинамики, определяемых методом тетраполярной грудной реографии. Терапевтический архив. 1983; 4: 26-32.
18. Corden B., De Marvao A., Dawes T. J., Shi W., Rueckert D., Cook S. A. Relationship between body composition and left ventricular geometry using three dimensional cardiovascular magnetic resonance. Journal of Cardiovascular Magnetic Resonance. 2016 May; 18 (1): 32-36. https://doi.org/10.1186/s12968-016-0251-4
19. Anthony S. R., Guarnieri A. R., Gozdiff A., Helsley R. N., Phillip Owens A., Tranter M. Mechanisms linking adipose tissue inflammation to cardiac hypertrophy and fibrosis. Clinical Science. 2019 Nov; 133 (22): 2329-2344. doi:10.1042/CS20190578
20. Luong Q., Kevin Y. L.. The heterogeneity of white adipose tissue. In: Szablewski L editor. Adipose Tissue [Internet]. London: Intech Open; 2018. 177. Available from: doi: 10.5772/intechopen.76898. https://www.intechopen.com/books/adipose-tissue/the-heterogeneity-of-white-adipose-tissue.
21. Gruzdeva O., Borodkina D., Uchasova E., Dyleva Y., Barbarash O. (2019). Leptin resistance: underlying mechanisms and diagnosis. Diabetes, metabolic syndrome and obesity : targets and therapy. 2019: 12: 191-198. https://doi.org/10.2147/DMSO.S182406
22. Visscher T. L., Seidell J. C., Molarius A., van der Kuip D., Hofman A., Witteman J. C. A comparison of body mass index, waist-hip ratio and waist circumference as predictors of all-cause mortality among the elderly: the Rotterdam study. International Journal of Obesity and Related Metabolic Disorders. 2001 Nov; 25 (11): 1730-1735. https://doi.org/10.1038/sj.ijo.0801787
23. Vazquez G., Duval S., David R. J., Silventoinen Jr. K. Comparison of Body Mass Index, Waist Circumference, and Waist/Hip Ratio in Predicting Incident Diabetes: A Meta-Analysis. Epidemiologic Reviews. 2007; 29 (1): 115-128. https://doi.org/10.1093/epirev/mxm008
24. Chang E., Varghese M., Singer K. Gender and Sex Differences in Adipose Tissue. Curr Diab Rep. 2018 Jul 30;.18 (9): 69. https://doi.org/10.1007/s11892-018-1031-3
25. Giannitsi S., Bougiakli M., Bechlioulis A., Naka K. (2019). Endothelial dysfunction and heart failure: A review of the existing bibliography with emphasis on flow mediated dilation. JRSM cardiovascular disease. 2019; 8. https://doi.org/10.1177/204800401984304722
26. Farb M. G., Gokce N. (2015). Visceral adiposopathy: a vascular perspective. Hormone Molecular Biology and Clinical Investigation. 2015 Feb; 21 (2): 125-136. https://doi.org/10.1515/hmbci-2014-0047
REFERENCES
1. Duren DL, Sherwood RJ, Czerwinski SA, Lee M, Choh AC, Siervogel RM, et al. Body composition methods: comparisons and interpretation. Journal of Diabetes Science and Technology. 2008 Nov; 2 (6): 1139-1146. https://doi.org/10.1177/193229680800200623
2. Finch P. Intra-abdominal fat: Comparison of computed tomography fat segmentation and bioimpedance spectroscopy. Malawi Medical Journal. 2017 Aug; 29 (2): 155-159. https://doi.org/10.4314/mmj.v29i2.15
3. World Health Organization (2011). Waist circumference and waist-hip ratio: report of a WHO expert consultation [Internet]. Geneva: World Health Organization; 8-11 December 2008. Available from: https://apps.who.int/iris/handle/10665/44583
4. Weir CB, Jan A. BMI classification percentile and cut off points. StatPearls [Internet].2019. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK541070/
5. Blüher M. Metabolically Healthy Obesity. Endocrine Reviews. 2020 Jun; 41 (3): 405-420. https://doi.org/10.1210/endrev/bnaa004
6. Echouffo-Tcheugui JB, Short MI, Xanthakis V, Field P, Sponholtz TR, Larson MG, Vasan RS. Natural History of Obesity Subphenotypes: Dynamic Changes Over Two Decades and Prognosis in the Framingham Heart Study. J Clin Endocrinol Metab. 2019 Mar; 104 (3): 738-752. https://doi.org/10.1210/jc.2018-01321. PMID: 30339231; PMCID: PMC6349002.
7. Carpenter CL, Yan E, Chen S, Hong K, Arechiga A, Kim WS, et al. Body fat and body-mass index among a multiethnic sample of college-age men and women. Journal of Obesity [Internet]. 2013 Apr. Available from: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/23691288/, https://doi.org/10.1155/2013/790654
8. Wise J. Waist measurement, not BMI, is stronger predictor of death risk, study finds. British Medical Journal [Internet]. 2017 Apr; 357: j2033. Available from: https://www.bmj.com/content/357/bmj.j2033/rr, https://doi.org/10.1136/bmj.j2033
9. Ross R, Neeland IJ, Yamashita S, Shai I, Seidell J, Magni P, et al. Waist circumference as a vital sign in clinical practice: a Consensus Statement from the IAS and ICCR Working Group on Visceral Obesity. Nature Reviews Endocrinology. 2020 Feb; 16: 177-189. https://doi.org/10.1038/s41574-019-0310-7
10. Amani R. Comparison between bioelectrical impedance analysis and body mass index methods in determination of obesity prevalence in Ahvazi women. European Journal of Clinical Nutrition. 2007; 61: 478-482. https://doi.org/10.1038/sj.ejcn.1602545
11. Schlett CL, Lorbeer R, Arndt C, Auweter S, Machann J, Hetterich H, Linkohr B, Rathmann W, Peters A, Bamberg F. Association between abdominal adiposity and subclinical measures of left-ventricular remodeling in diabetics, prediabetics and normal controls without history of cardiovascular disease as measured by magnetic resonance imaging: results from the KORA-FF4 Study. Cardiovasc Diabetol. 2018 Jun 12; 17 (1): 88. https://doi.org/10.1186/s12933-018-0721-0
12. Shahabi J, Garakyaraghi M, Shafie D, Khaledifar A, Hedayat A, Givi M, Yadegarfar G. The association of anthropometric indices and cardiac function in healthy adults. ARYA atherosclerosis. 2019; 15 (1): 9-13. https://doi.org/10.22122/arya.v15i1.1307
13. Harald JS, Heide G, Jens K, Böhler S, Lehnert H, Zeiher AM, Winfried M, et al. Accuracy of anthropometric indicators of obesity to predict cardiovascular risk. Journal of clinical endocrinology and metabolism. 2017 Feb; 92 (2): 589-594. https://doi.org/10.1210/jc.2006-0254
14. Dangardt, F, Charakida, M, Georgiopoulos, G, Chiesa, ST, Rapala, A, Wade, K H, et al. Association between fat mass through adolescence and arterial stiffness: a population-based study from The Avon Longitudinal Study of Parents and Children. The Lancet Child & Adolescent Health. 2019; 3 (7): 474481. https://doi.org/10.1016/S2352-4642(19)30105-1
15. Chahal, H, McClelland, RL, Tandri, H, Jain, A, Turkbey, EB, Hundley, WG, et al. Obesity and right ventricular structure and function: the MESA-Right Ventricle Study. Chest. 2012 Feb; 141 (2): 388-395. https://doi.org/10.1378/chest.11-0172
16. Gallaghe, D, Heymsfield SB, Heo M, Jebb SA., Murgatroyd PR, Sakamoto, Y. Healthy percentage body fat ranges: an approach for developing guidelines based on body mass index. The American Journal of Clinical Nutrition. 2000 Sep; 72 (3): 694-701. https://doi.org/10.1093/ajcn/72.3.694
17. Гундаров ИА, Пушкарь ЮТ, Константинов ЕН. О нормативах центральной гемодинамики, определяемых методом тетраполярной грудной реографии. Терапевтический архив. 1983; 4: 26-32.
18. Corden B, De Marvao A, Dawes TJ, Shi W, Rueckert D, Cook SA. Relationship between body composition and left ventricular geometry using three dimensional cardiovascular magnetic resonance. Journal of Cardiovascular Magnetic Resonance. 2016 May;18 (1): 32-36. https://doi.org/10.1186/s12968-016-0251-4
19. Anthony SR, Guarnieri AR, Gozdiff A, Helsley RN, Phillip Owens A, Tranter M. Mechanisms linking adipose tissue inflammation to cardiac hypertrophy and fibrosis. Clinical Science. 2019 Nov; 133 (22): 2329-2344. doi:10.1042/CS20190578
20. Luong Q, Kevin YL. The heterogeneity of white adipose tissue. In: Szablewski L editor. Adipose Tissue [Internet]. London: IntechOpen; 2018. 177. Available from: doi: 10.5772/intechopen.76898. https://www.intechopen.com/books/adipose-tissue/the-heterogeneity-of-white-adipose-tissue.
21. Gruzdeva O, Borodkina D, Uchasova E, Dyleva Y, Barbarash O. (2019). Leptin resistance: underlying mechanisms and diagnosis. Diabetes, metabolic syndrome and obesity: targets and therapy. 2019: 12: 191-198. https://doi.org/10.2147/DMSO.S182406
22. Visscher TL, Seidell JC, Molarius A, van der Kuip D, Hofman A, Witteman JC. A comparison of body mass index, waist-hip ratio and waist circumference as predictors of all-cause mortality among the elderly: the Rotterdam study. International Journal of Obesity and Related Metabolic Disorders. 2001 Nov; 25 (11): 1730-1735. https://doi.org/10.1038/sj.ijo.0801787
23. Vazquez G, Duval S, David RJ, Silventoinen JrK. Comparison of Body Mass Index, Waist Circumference, and Waist/Hip Ratio in Predicting Incident Diabetes: A Meta-Analysis. Epidemiologic Reviews. 2007; 29 (1): 115-128. https://doi.org/10.1093/epirev/mxm008
24. Chang E, Varghese M, Singer K. Gender and Sex Differences in Adipose Tissue. Curr Diab Rep. 2018 Jul 30; 18 (9): 69. https://doi.org/10.1007/s11892-018-1031-3
25. Giannitsi S, Bougiakli M, Bechlioulis A, Naka K. (2019). Endothelial dysfunction and heart failure: A review of the existing bibliography with emphasis on flow mediated dilation. JRSM cardiovascular disease. 2019; 8. https://doi.org/10.1177/204800401984304722
26. Farb MG, Gokce N. (2015). Visceral adiposopathy: a vascular perspective. Hormone Molecular Biology and Clinical Investigation. 2015 Feb; 21 (2): 125-136. https://doi.org/10.1515/hmbci-2014-0047
PREDICTION OF CHANGES IN CENTRAL HEMODYNAMICS IN OVERWEIGHT MEN WITH FURTHER DEVELOPMENT OF OBESITY
Nemesh M. I., Palamarchuk O. S., Kentesh O. P.
Introduction. There is a wide range of anthropometric methods for determination overweight and obesity. The most popular are body mass index, waist and hip circumference or waist-hip ratio and the measurement of body composition using bioimpendance method. Each of these methods has a lot of pros and cons, but none of them is the «gold standard». Therefore, it is not enough to rely only on the results of indirect methods to assess the state of the human body. They should be taken into account with laboratory or diagnostic methods, to better assess the morpho-functional features of the human body.
The aim. To determine the relationship between central hemodynamic parameters and indices obtained by bioimpedance and anthropometric methods in order to predict changes in central hemodynamics in overweight men with the further development of obesity.
Materials and methods of the research. 49 men aged 18-25 were examined. Body component composition was measured using Tanita BC-601 analyzer scales. Also body mass index and waist, hip circumference were measured. The indices of the cardiovascular system were determined using the rheographic complex «REOKOM», the method of tetrapolar rheography according to Kubicek. The results of the study were statistically processed using correlation and multifactor regression analysis.
Results. According to the results of multifactor regression analysis, it was found that waist circumference and the index of visceral fat were associated with indices of cardiac index and the index of workload of left ventricular and the index of the peripheral vascular resistance (p < 0.05). Waist circumference and index of visceral fat had negative correlations with total peripheral resistance (r = -0,351 and r = -0,34, p < 0,01). Moreover, waist circumference and the index of visceral fat have positive correlation with cardiac output and the workload of left ventricle (r = 0,543, p < 0,001; r = 0,378, p < 0,001).
Conclusions. Waist circumference and indices of visceral fat and subcutaneous fat in the trunk are the most accurate methods for predicting in future not only abdominal obesity but also an increase in workload of the left ventricle, cardiac output, and decreased vascular resistance.
KEY WORDS: obesity; waist circumference; visceral fat; central hemodynamics INFORMATION ABOUT AUTHORS
Nemesh Marianna, assistant of the department of fundamental medical disciplines of the medical faculty № 2, Uzhhorod National University, 21, st. University, Uzhhorod, Ukraine, 88000. e-mail: marianna.nemesh@uzhnu.edu.ua, ORCID ID https://orcid.org/0000-0001-8044-7053
Palamarchuk Olga, assistant of the department of fundamental medical disciplines of the medical faculty № 2, Uzhhorod National University, 21, st. University, Uzhhorod, Ukraine, 88000. e-mail: olga.palamarchuk@uzhnu.edu.ua, ORCID ID https://orcid.org/0000-0002-9742-1906
Kentesh Oksana, assistant of the department of physiology and pathophysiology, medical faculty, Uzhhorod National University, 1, Narodna Square, Uzhhorod, Ukraine, 88000. e-mail: oksana.kentesh@uzhnu.edu.ua, ORCID ID https://orcid.org/0000-0001-63265178
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ ИЗМЕНЕНИЙ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ЦЕНТРАЛЬНОЙ ГЕМОДИНАМИКИ У МУЖЧИН С ИЗБЫТОЧНЫМ ВЕСОМ И ВОЗМОЖНЫМ РАЗВИТИИ ОЖИРЕНИЯ
Немеш М. И., Паламарчук О. С., Кентеш О. П.
Вступление. При большом спектре косвенных методов для определения избыточного веса и ожирения «золотого стандарта» нет. Наиболее распространенными в практике врача является определение объема талии, бедер и индекса массы тела. Однако, недостаточно только ориентироваться на результаты косвенньх методов для оценки состояния организма человека. Стоит их рассматривать в сочетании с лабораторными или диагностическими методами с целью качественной оценки морфо-функциональных особенностей организма.
Цель. Определение связи между показателями центральной гемодинамики и показателями, полученными биоимпендансным и антропометрическим методами с целью прогнозирования изменений центральной гемодинамики у мужчин с избыточным весом при дальнейшем развитии ожирения.
Материалы и методы исследования. Обследовано 49 мужчин в возрасте от 18-25 лет. Показатели компонентного состава тела измерялись с помощью весов-анализаторов Tanita BC-601. Также измерялись индекс масы тела и обьем талии, бедер. Показатели сердечно-сосудистой системы мы определяли с помощью реографического комплекса «РЭОКОМ», методом тетраполярной реографии по Кубичеку. Результаты исследования были обработаны статистически с использованием корреляционного и мультифакторного регрессионного анализа.
Результаты. По результатам мультифакторного регрессионного анализа оказалось, что объем талии и содержание висцерального жира имели связы с показателями сердечного индекса и индекса работы левого желудочка (p < 0,05). Показатель объема талии и содержание висцерального жира имели негативные корреляционные связи с общим периферическим сопротивлением (r = -0,351 и г = -0,34, p < 0,01).
Выводы. Учитывая результаты мультифакторного и корреляционного анализов дальнейшее увеличение показателей объема талии, содержание висцерального и общего жира на туловище выступают наиболее точными методами для прогнозирования появления в будущем не только абдоминального ожирения, а параллельно с этим увеличения показателей работы сердца, минутного объема крови и снижение общего сосудистого сопротивления.
КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: ожирение; объем талии; висцеральный жир; центральная гемодинамика ИНФОРМАЦИЯ ОБ АВТОРАХ
Немеш Марианна Ивановна, ассистент кафедры фундаментальных медицинских дисциплин медицинского факультета № 2 Ужгородского национального университета, ул. Университетская, 21, Ужгород, Украина, 88000. e-mail: marianna.nemesh@uzhnu.edu.ua, ORCID ID https://orcid.org/0000-0001-8044-7053
Паламарчук Ольга Сергеевна, ассистент кафедры фундаментальных медицинских дисциплин медицинского факультета № 2 Ужгородского национального университета, ул. Университетская, 21, Ужгород, Украина, 88000. e-mail: olga.palamarchuk@uzhnu.edu.ua, ORCID ID https://orcid.org/0000-0002-9742-1906
Кентеш Оксана Павловна, ассистент кафедры физиологии и патофизиологии медицинского факультета Ужгородского национального университета, пл. Народная, 1, Ужгород, Украина, 88000. e-mail: oksana.kentesh@uzhnu.edu.ua, ORCID ID https://orcid.org/0000-0001-63265178
Conflicts of interest: author has no conflict of interest to declare. Конфлжт mmepecie: eidcymniu. Конфликт интересов: отсутствует.
Отримано: 14.01.2021 року Прийнято до друку: 17.05.2021 року
