CC BY
12
УДК: 616-053.31-008.64
ПР0ГН03УВАННЯ Р03ВИТКУ СИНДРОМУ П0Л10РГАНН01 НЕД0СТАТН0СТ1 У Н0В0НАР0ДЖЕНИХ
Бурка С.А, Косс Б.А., Матв{енко М.М., Шдгайний Я.А., Шкурупт Д.А.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни „Украшська медична стоматолопчна академ1я м. Полтава
В статт1 наведена авторсъка методика прогнозування розвитку полюрганног недостатност1 у новонароджених на основ1 клнко-математичного анал1зу перинаталъних фактор1в ризику ви-никнення цгег патологи.
Ключов1 слова: синдром полюрганноТнедостатносл, новонароджеы.
верифкаци синдрому використовували наяв-
Вступ
Одысю з актуальних проблем охорони здо-ров'я е проблема зниження захворюваност1 \ п1д-вищення виживаемост новонароджених д1тей, як запорука формування здоров'я нац1Т [1]. Останым часом завдяки впровадженню чисельних медико-соцальних державних \ громадських проекта, зо-крема - з виходжування д1тей з високим ступенем перинатального ризику вдалося досягти позитив-них зрушень у цьому питаны, але чиселы-мсть немовлят, як1 потребують ¡нтенсивноТ терапи у неонатальному перюд1 доа залишаеться висо-кою. В бтьшост1 випадюв юнцевою причиною смерт1 новонароджених е розвиток синдрому по-люрганноТ недостатност1 (СПОН), як шинного прояву танатогенезу [7, 11].
Актуальнють дослщження СПОН обумовлена, по-перше, високою леталы-мстю хворих з цим синдромом, по-друге - вщеутнютю цтюного уявлення про мехаызм його розвитку. Констата-ц1я факту \ вивчення розвитку СПОН з'явились лише в останне десятирнчя. Вщносна новизна ц1с1 патологи пов'язана з удосконаленням лку-вальних методик, як1 здаты частково протезува-ти функцИ окремих оргаыв [5-7].
Особливого значения проблема СПОН набу-вае у новонароджених д1тей, осктьки Тх анато-мо-ф^юлопчы особливост1 обумовлюють свое-рщысть розвитку даного синдрому. В той же час, не ¡снуе ч1тких пщходв до д1агностики \ ¡нтенсивноТ терапи СПОН у новонароджених. Це е одн1-ею з причин високоТ летальности в1д 30 до 62% [2,13]. В1дтак, ¡снуе необх1дн1сть прогнозування ризику розвитку даного синдрому саме у ц1сТ ка-тегори хворих.
Метою даного дослщження е визначення критерив ризику розвитку СПОН у новонароджених шляхом кл1нко-математичного прогнозування.
Матер1али 1 методи дослвдження
Для досягнення сформульованоТ мети було проведено ретроспективне дослщження 30 ме-дичних карт стацюнарного хворого I ¡стор1й розвитку новонародженого пац1снт1в вщдтень ¡нтенсивноТ терапи ПолтавськоТ дитячоТ мюькоТ кл1-ннноТ лкары \ Полтавського мюького кпннного пологового будинку. Новонароджеы знаходи-лись на лкуваны у вказаних лкувальних закладах в перюд з 2001 по 2005 роки з приводу перенесено! перинатально! ппокси.
Наявысть СПОН д1агностували за таблицею критерив полюрганноТ недостатност1 [10]. Для
HicTb критерив ураження двох i бтьше opraHiB чи систем.
В процеа дослщження були сформован! дв1 групи новонароджених: 1 - д1ти з наявнютю СПОН i 2 - д1ти без вказаного синдрому.
Однорщнють груп за тяжкютю стану оцнюва-лась з використанням критер1ю надмност1 Стью-дента. При статистичних розрахунках допусти-мим р1внем ¡MOBipHOCTi помилки (р) вважали за-гальноприйняту в медико-бюлопчних досль дженнях величину р<0,05 [8].
Тяжюсть стану д1тей оцнювапась за шкалою NTISS (Neonatal Therapeutic Intervention Scoring System). За ц1ею оцнкою д1ти як 1 так i 2 груп мали високий ризик ¡MOBipHOCTi CMepTi [l2]: 29,4±3,2 бали i 28,7±3,0 бали в1дпов1дно (р>0,05).
Для виявлення прогностично значимих критерив розвитку СПОН оцнювались чотири групи чинниюв:
- анамнестичы даы з боку MaTepi, як1 включали оцшку и в1ку, ктькост1 попередых ваптностей i полопв;
- даы щодо nepeöiry ваптностей i полопв, як1 включали наявысть чи вщсутысть захворювань пщ час ваптностей, а також характеристику полопв (через природы пологов! шляхи чи кесар-ським розтином);
- клннна i лабораторна оцшка стану новонародженого, яка включала оцшку гестацмного Bi-ку, маси Tina при народжены, оцнку за шкалою Апгар, даы щодо ктькост1 лейкоцит1в, р1вня ге-моглоб1ну, гематокриту, натр1ю, кал1ю, сечовини, креатин1ну, глюкози, загального б1лка сироватки KpoBi, артер1ального тиску (AT) i темпу погодин-ного д1урезу;
- засоби ¡нтенсивноТ терапи, зокрема - потреба в призначены штучно! вентиляци легень (ШВЛ), глюкокортикостеро!д1в (ГКС) i симпато-м1метик1в.
Перш1 три групи вище вказаних критерив були обраы як фонов! чинники або маркери виникнен-ня СПОН на основ! дослщження ¡нших науковц1в, а ix числов1 значения демонстрували або в1дхи-лення Bifl нормальних показник1в, або достов1рно евщчили про функц1ональн1 порушення з боку того чи ¡ншого органу або системи [4,9]. Четверта група KpnTepiiB безпосередньо була св1дченням тяжкост1 стану новонароджених д1тей.
Визначення прогностично значимих критерив СПОН проводилось за методом А. Вальда на
Том 7, Випуск 3
91
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
основ! формули Байеса з обчисленням д1агнос-тичних коефщ1ент1в (ДК) \ подальшою побудовою д1агностично1 таблиц! теля вирахування ступеня ¡нформативност1 (¡) за формулою Кульбака [3].
При р=0,05 мш1мальними припустимими порогами е пороги +13 \ -13. Тобто при сум1 ДК мен-шм, ыж - 13 бал1в вважаеться, що прогноз е не-гативним, а при сум1 ДК бтьшм, ыж +13 бал1в -позитивним. При сум1 ДК в1д -13 до +13 бал1в результат пронозу трактуеться як невизначений.
Результати дослвдження та 1х обговорення Клнко-математична характеристика ознак, що дослщжувались, наведена в табл. 1.
Таблиця 1.
Д/агностичн/коеф/ц/енти, частост¡, в/дношення правдопо-д/бност/, ознаки ризику розвитку СПОН у новонароджених та ступень )х ¡нформативност:
Дан1 табл. 1 свщчать, що з врахуванням ступеня ¡нформативност1 ¡>0,5, найбтьш ¡мов1рно розвиток СПОН можна очкувати у новонароджених, як1 народились вщ 5-оТ \ бтьше ваптно-стей, з малим гестацмним вком \ низькою масою тта при народженнк В той же час, ктькють \ шлях полопв, перенесен! п1д час ваптност1 за-хворювання не е достов1рними факторами ризику розвитку СПОН у новонароджених.
Не мае статистичного значения \ низька оцшка за шкалою Апгар. Цей факт пщтверджуе думку ¡нших науковц1в про те, що дана шкала не може слугувати оцночним фактором для визначення подальшого переб1гу неонатального перюду \ прогнозу розвитку захворювання [9].
Прогностично несприятливими факторами, що свщчитимуть про загрозу розвитку СПОН е та-кож показники лабораторних дослщжень \ кл1н1ч-ного моыторингу, а саме - низький р1вень гемо-глобну, ппонатр1емт, ппокал1емт, ппопротеТне-мт, креатиннем1я, уремт та ол1гур1я.
Потреба в ШВЛ \ симпатом1метичнм терапп свщчить про функцюнальну недостатысть диха-льноТ функци легень \ системи гемодинамки в1д-повщно, а отже, в раз1 присднання порушень з боку ¡нших оргаыв \ систем дозволяе констату-вати СПОН.
Дагностичы критери у вщповщност1 з рекомендации [3] були округлен! до одиниць \ представлен! у вигляд1 табл. 2.
Таблиця 2.
Д1агностична таблиця прогнозування ризику розвитку СПОН у новонароджених
Ознака ДК
Кшькють ваптностей > 4 +6
Гестацмний вк < 34 тижыв + 10
Вага при народжены < 2500 г + 11
ГемоглобЫ < 130 г/л +5
Натрм кров1 <135 ммоль/л +6
Калм кров1 < 4 ммоль/л +5
КреатинЫ > 125 мкмоль/л + 11
Сечовина кров1 >10 ммоль/л + 11
Загальний бшок кров1 < 53 г/л +4
Погодинний д1урез <1 ммоль/л +5
Потреба в ШВЛ +3
Призначення симпатом1метигав +3
Дана таблиця дозволяе достовфно спрогнозу-вати розвиток СПОН у новонародженого при на-явност1 у нього дектькох з вказаних ознак, сума д1агностичних коефщ1ент1в яких дор1внюе чи пе-ревищус +13 бал1в. При сум1 ДК менше ыж +13 бал1в прогноз розвитку СПОН слщ вважати не-визначеним.
Висновки
1. Розвиток СПОН з високою ¡мов1рыстю можна очкувати у новонароджених, як1 народились вщ 5-оТ \ бтьше ваптностей, з малим гестацм-ним вком \ низькою масою тта при народженнк
2. Прогностично несприятливими факторами, що свщчать про загрозу розвитку СПОН у новонароджених е низький р1вень гемоглобшу, г1по-натр1ем1я, ппокал1емт, ппопротеТнем1я, креати-ннем1я, уремт та ол1гур1я, потреба в проведены
Ознака 1-ша група 2-га група Р(х/А) Р(х/В) ДК \
1 2 3 4 5 6 7
Вк матер1 > 27 рою в п Р 8 0,53 4 0,26 2,03 3,0 0,41
Кшькють вапт-ностей > 4 п р 4 0,26 1 0,06 4,33 6,3 0,63
Пологи > 2 п р 11 0,73 10 0,66 1,1 0,41 0,01
Факт захворю-вань пщ час ва-птносп п р 13 0,86 12 0,8 1,07 0,3 0,01
Пологи шляхом кесарського роз-тину п р 7 0,46 4 0,26 1,76 2,4 0,24
Гестацмний вк < 34 тижыв п р 9 0,9 1 0,1 9 9,5 3,24
Вага при наро-джены < 2500 г п р 11 0,73 1 0,06 12,16 10,8 3,62
ОцЫка за шкалою Апгар п р 9 0,6 5 0,33 1,81 2,6 0,35
ГемоглобЫ < 130 г/л п р 6 0,4 2 0,13 3,07 4,9 0,66
Лейкоцити <10х109/л п р 12 0,8 7 0,47 1,74 2,4 0,4
Глюкоза кров1 < 3,1 ммоль/л п р 5 0,33 2 0,13 2,54 4,0 0,4
Глюкоза кров1 > 4,2 п р 9 0,6 6 0,4 1,2 1,8 0,18
Натрм кров1 <135 ммоль/л п р 4 0,266 1 0,07 4,3 6,3 0,63
Калм кров1 < 4 ммоль/л п р 6 0,4 2 0,13 3,01 4,8 0,65
КреатинЫ >125 мкмоль/л п р 12 0,8 1 0,07 12,12 10,8 3,99
Сечовина кров1 >10 ммоль/л п р 11 0,73 1 0,07 11,6 10,6 3,55
Загальний бток кров1 < 53 г/л п р 8 0,53 3 0,2 2,66 4,2 0,69
Погодинний д1у-рез <1 ммоль/л п р 6 0,4 2 0,13 3,01 4,8 0,64
АТ систол1чний < 70 мм.рт.ст. п р 8 0,53 4 0,27 2,03 3,0 0,41
АТ д1астол1чний < 32 мм.рт.ст. п р 5 0,33 3 0,2 1,65 2,3 0,14
Потреба в ШВЛ п р 13 0,86 6 0,4 2,15 3,3 0,76
Призначення сим-патом1метиюв п р 12 0,8 6 0,4 2,0 3,0 0,6
Призначення гкс п р 15 1,0 14 0,93 1,07 0,3 0,01
Наявн1сть центрального венозного катетера п р 10 0,66 7 0,46 1,43 1,5 0,15
ШВЛ i симпатом1метичый пщтримц1 гемодинамн ки.
3. 3 метою профтактики i ранньоТ д1агностики СПОН у новонароджених доцтьно використову-вати д1агностичну таблицю прогнозування ризи-ку розвитку даного синдрому.
Л1тература
1. Айстраханов Д.Д., Кульчицька Т.К, Матв1енко I.M. Мон1торинг стану здоров'я дитячого населения // Матер1али XI Конгресу св1-toboí федерацп УкраТнських л1карських товариств.- Полтава-КиТв-Чкаго, 2006.- С.243.
2. Володин М.В., Дегтярева Ф.С., Симбирцев Ф.С. и др. Роль про-и противовоспалительных цитокинов в иммунной адаптации новорожденных // International Jornal on Immunorehabilitation.-2000.-Vol.2, N1.-P.175-185.
3. Гублер E.B., Генкин A.A. Применение непараметрических критериев статистики в медико-биологических исследованиях. - Л.: Наука, 1973. - 141 с.
4. Доскин B.A., Келлер X., Мураенко H.M., Тонкова-Ямпольская P.B. Морфофункциональные константы детского организма: Справочник.- М.: Медицина, 1997. - 288 с.
5. Зильбер А.П. Полиорганная недостаточность как новый вид патологи: клиническая физиология, интенсивная терапия, проф1-
лактика // Актуальные проблемы медицины критических состоя-ний.-2000.-№7.- С. 71-91;
6. Канючевский А.Б., Сидоренко В.И., Кассиль В.Л. и др. Случай успешного лечения больного с панкреонекрозом, осложненным полиорганной недостаточностью // Вестник интенсивной тера-пии.-2002.-№2.- С. 81-85.
7. Кижаева E.C., Закс И.О. Полиорганная недостаточность в инте-нсиновй терапии // Вестник интенсивной терапии.-2004.-№1.- С. 14-18.
8. Лапач C.H., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-иологических исследованиях с использованием Excel.-К.: Морион, 2000. - 320 с.
9. Сул1ма О.Г. Сучасн1 аспекти асф1кси новонародженого // Актуа-льн1 питання неонатологп: кл1н1чн1 лекци та матер1али 1-оТ нау-ково-практичноТ школи-сем1нару.- К.: КМАПО- 2003.- С. 137-151.
10. Таблиця критерпв полюрганноТ недостатност1. Св1доцтво про реестрац1ю авторського права на тв1р № 15669 в1д 15.02.2006 / Д.А. Шкуруп1й.
11. Baue A.E. Multiple organ failure - Introduction // Word Journal of Surgery.-1996.-Vol.20, №4.-P. 385.
12. Gray J.E., Richardson D.K. at al. Neonatal Therapeutic Intervention Scoring System: a therapy-based severity-of-illnes index // Pediatix.-1992.-Vol.90.-P. 561-567.
13. Shah P., Riphagen S., Beyene J., Perlman M. Multiorgan dysfunction in infants with post-asphyxial hypoxic-ichaemic encephalopathy // Archives of Deasise in Chaldhood Fetal and Neonatal Edition.-2004.-Vol. 89.-P.152-155.
Реферат
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ РАЗВИТИЯ СИНДРОМА ПОЛИОРГАННОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТИ У НОВОРОЖДЕННЫХ Бурка С.А, Косс Б.А., Матвиенко H.H., Подгайний Я.А., Шкурупий Д.А. Ключовыеслова: синдром полиорганной недостаточности, новорожденные.
В статье приводится авторская методика прогнозирования развития полиорганной недостаточности у новорожденных на основании кпинико-математического анализа перинатальных факторов возникновения данной патологии.
Summary
PROGNOSIS OF THE DEVELOPMENT OF multiple organ failure SYNDROME IN NEWBORNS Burka S.A., Koss B.A., Matvienko M.M., Pidhainiy Ja. A., Shkurupiy D.A. Key words: multiple organ failure, newborns, perinatal risk factors.
The paper represents the authors' technique in prognosis of the development of multiple organ failure in newborns grounded on the clinical and mathematical analysis of perinatal risk factors.
УДК 616.216-006.04:615.645.5
Д0 ПИТАНЬ ПР0МЕНЕВ01 ТЕРАП11 ЗЛ0ЯК1СНИХ ПУХЛИН НАВК0Л0Н0С0ВИХ ПАЗУХ
Васько Л.М., Мороз В.А., Лимар Л.О.
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Зггдно з вгдомостями радгологгчног служби, в Украгнг ПТ щоргчно охоплюе 60 - 66 тисяч онкох-ворих. I значну кглъкгстъ з них становлятъ пацгенти зг злоякгсними новоутвореннями навколо-носових пазух (ЗННП). Променев1 ушкодження, ят розвиваютъся при ПТ ЗннП, являютъ собою окрему важливу проблему сучасног онкологи та радюлогп. До уваги було взято 63 хворих на ЗННП, що проходили лгкування у в{дд1лент променевог терапгг Полтавсъкого обласного клгнгчно-го онколог1чного диспансеру. Досл1джуваласъ частота та виражетстъ променевих ураженъ при променевш терапгг ЗННП для визначенням можливостей оптим1зацгг профшактичних заход1в. Променев1 реакцгг, що виникаютъ у першг три мгсяцг пгсля закгнчення ПТ у бглъшостг випадкгв репаруютъ самостгйно г не визиваютъ у подалъшому бглъш серйозних ускладненъ. Ушкодження так званого «пгзнъого» типу, якг з'являлися починаючи з шести мгсяцгв пгсля закгнчення ПТ, мали бглъш серйозний прогноз. Саме вони, на нашу думку, потребуютъ спецгалъних методгв лгкування. I саме цей тип радгацгйних ураженъ у першу чергу потребуе профглактичних заходгв. Ключов1 слова: променева терагля, навколоносов1 пазухи, злоякюы пухлини, променев1 ушкодження.
Вступ хворих. Вщповщно до вщомостей радюлопчноТ
п /п-гч служби, в УкраТы вона щорнно охоплюе 60 — 66
Променева тератя (ПТ) нин1 е одним з основ^ ^ ^ ^^^^^^ ^^^^^ илим,шо 60 66
■ ■ ■ тисяч онкохворих. I значну ктькють з них стано-
НИХ МеТОД1В Л1кування б|ЛЬШОСТ1 ЗЛОЯК1СНИХ НО- опа^пу мломою о пил
3 влять пащенти 31 злоякюними новоутвореннями
во^ворен^ що застосовуеться при первинному Навколоносових пазух (ЗННт [1-7 '10] застосуванн! близько 70% к1лькост! онколог1чних навколоносових пазух (ЗННП) [1 /, 10].
Променев1 ушкодження, як1 розвиваються при
* Фрагмент НДР Харк/вського фармацевтичного ун1верситету"Фармаколог1чн1 досл/дження бюлог1чно-активних речовин i лкарських 3aco6ie синтетичного та природного походження i '¡хне застосування у медичнЮ практицi" № держ. Реестрацп та шифрДНТП 0103U000478
Том 7, Выпуск 3 93
