CC BY
20
орiями - еколого-технолопчною, економiчною i соцiально-духовною. Вони стввщносяться мiж собою як, вiдповiдно, елементарна, висока i гiпервисока теори виробничих систем.
Лггература
1. Економ1чна теор1я: концепцiя пiдготовки студентiв з економiчноi теорп в економiч-ному вуз^ За ред. проф. Башнянина Г.1. - К.: 1СДО, 1995. - 87 с.
2. Башнянин Г.И. Экономическое измерение: политико-экономические проблемы обшей теории. - К.: Лыбидь, 1991. - 83 с.
3. Башнянин Г.1. Загорський В.С., Копич 1.М., Носов О.Ю. Про деяю особливостi функцiонування нащонально'х' економiчноi системи в довгостроковому перiодi// Сощально-економiчнi проблеми видавничо-полiграфiчного комплексу/ ВПК та його шфраструктур. -Львiв: УАД, 1996. - С. 258-261.
4. Башнянин Г.1., Копич I.M. Системи економiчного оцiнювання: проблеми загально1 теорп i юторично'х' еволюцп// Статистичнi шформацшш системи в ринковiй економiцi. -Львiв: ЛКА, 1997. - С. 34-46. _
УДК 339.94 Acnip. Р.Л. Кльоба - Ушверситет баншвськоХ справи
Нащонального банку Украти, м. Кшв
ПРОГНОЗУВАННЯ ОПЕРАЦ1ЙНОГО ДОХОДУ В1Д ЗД1ЙСНЕННЯ БАНК1ВСЬКИХ ОПЕРАЦ1Й З Ц1ННИМИ ПАПЕРАМИ
Запропоновано практичнi рекомендацп щодо вдосконалення прогнозування операцiйного доходу вщ здiйснення банкiвських операцiй з щнними паперами. Ре-зультати даного дослщження полягають у приверненнi уваги науковщв та банкiрiв до необхщносп поглиблення теоретичних засад та розвитку науково-методичних по-ложень щодо прогнозування банювських операцiй з цiнними паперами.
Post-graduate R.L. Kleba - University of banking of the
National bank of Ukraine, m Kyiv
Prognostication of operating profit from realization of bank transactions with securities
In this article is offered practical recommendations in relation to perfection of prognostication of operating profit from realization of bank transactions with securities. The results of this research consist in bringing in of attention of research workers and bankers to the necessity of deepening of theoretical principles and development scientifically methodical positions in relation to prognostication of bank transactions with securities.
Вступ
В умовах формування ринково1 економжи в Укра1ш важливого значения набувае дослщження д1яльност1, пов'язано1 is здшсненням банками операцш з щнними паперами.
Рiзнi аспекти здшснення банками операцш з щнними паперами досль джували вггчизняш i зарубiжнi вчеш-економюти. Значний внесок у розвиток теори управлшня банювськими операщями з щнними паперами зробили М.П. Денисенко, Б. Л. Лущв, А. А. Пересада, О. Д. Вовчак, В.1. Грушко, С.К. Реверчук, А.М. Мороз, М.М. Турiанська, Л.О. Примостка та ш.
У працях в^чизняних та зарубiжних науковцiв достатньо глибоко дос-лiджено питання, пов'язаш iз здiйсненням банками операцiй з щнними папе-рами. Однак окремi аспекти ще! проблеми не з'ясовано. Зокрема, окремого опрацювання потребують питання, пов'язаш з моделюванням та прогнозуван-ням банкiвських операцiй з щнними паперами.
Усе це зумовило вибiр теми даного дослiдження.
Мета дослвдження полягае у розробленнi теоретичних i методичних положень та рекомендацiй щодо вдосконалення прогнозування банкiвських операцiй з щнними паперами.
Об'ектом дослiдження е банювсью операци з цiнними паперами в Укра1т.
Предметом дослiдження е теоретико-методолопчш та прикладнi засади щодо прогнозування банювських операцiй з щнними паперами в умовах ринково! трансформаци економiки Укра1ни.
Виклад основного матер1алу
В Укршт банки здшснюють свою дiяльнiсть з цiнними паперами на пiдставi Лiцензiй Державно! комюи цiнних паперiв та фондового ринку (ДКЦПФР). Бiльшiсть банкiв Укра1ни пропонують сво1м Клiентам широкий спектр операцш з цiнними паперами на фондовому ринку, в тому числг
1. Консультацп з питань здшснення тдприемствами операцш з цшними паперами - фахов1 консультацп з1 способ1в та шструменив здшснення вкладень в р1зноматтт цшт папери та фшансов1 деривативи чи за ш-шими операщями з фондовими шструментами;
2. Операци кутвльпродажу цшних папер1в на первинному та вторинному ринках - це операци, здшснюват банком для ктента з розмщення його кошт1в у цшт папери украшських емгтенпв, з метою отримання доходу чи участ останнього у статутному фонд1 ем1тента. Операци здшснюють-ся як на позаб1ржовому ринку, так { через б1рж1 та оргатзацшно оформлен позаб1ржов1 системи;
3. Формування та диверсифшащя портфеля цшних папер1в - розроблення б1знес-плаиу швестування ктентом в цшт папери з використанням р1з-номаттних тдход1в свгтово! та украшсько! практики (метод Монте-Карло, хвил Елюта, анаиз часових горизонтов { т.д.), а також диверсифшащя портфелю з метою зменшення кредитного ризику та ризику л1квщносп;
4. Управлшня, за дорученням ктента, портфелем цшних папер1в, включа-ючи операци на фондовому ринку, в т.ч. - повне обслуговування ктент-ського портфелю цшних папер1в, його диверсифшащя та забезпечення максим1заци доходу при оптим1заци ризиюв, забезпечення процентних доход1в та доход1в вщ спреду цш та марж1 позицш, а також можливють отримання ктентом доход1в вщ решвестування;
5. Оргатзащя емюи облшацшних позик для Кл1ента - повний супровщ емь сш ктентських обл1гацшних запозичень - оргатзащя випуску (вщ тд-готовки протоколу збор1в засновник1в/акщонер1в до подання на реестра-щю до ДКЦПФР та розмщення корпоративних обл1гацш, включаючи андеррайтинг, залежно вщ укладеного з емгтентом договору, бере на себе зобов'язання розмютити серед швестор1в випуск цшних папер1в в пов-ному обсяз1, або тшьки в обсяз1, визначеному договором. Важливим ас-
пектом у робот! е обслуговування вторинного ринку, що включае в себе послуги маркет-мейкера, забезпечення тдтримки твердих котирувань в торпвельно-шформацшних системах та iнформацiйних ресурсах. Також банк може брати на себе бшьш техтчну функцiю при емюи - платiжний агент емюи - забезпечення обiгу грошових кош^в при розмiщеннi, обiгу, виплатi доходiв та номiналу при погашеннi;
6. Оргатзащя випуску акдiй (у тому чи^ додатково! емiсiï) тдприем-ства - за тдписаним договорi дорученням з ктентом банк органiзуе емь сiю пайових цiнних паперiв - акцш для клiента. Для тдтримки вторинного ринку та досягнення ктентом певних iнших, поставлених перед ним завдань банк яюсно i швидко здiйснить консолiдацiю пакетiв акцш, формування блокуючих, контрольних та шших пакетiв акцiй - що дасть змогу клiенту стати власником/спiввласником тдприемства i отримува-ти доходи у виглядi дивiдендiв;
7. Операцiï з векселями, а саме: врахування, авалювання (податкових та то-варних векселiв), домiциляцiя, iнкасування, купiвлю та продажiв -здiйсненi через банк вони допоможуть клiенту у проведеннi розрахунюв з контрагентами пiдприемства без використання дорогих кредитних кош-тгв, дадуть змогу оптимiзувати виробничий i фiнансовi процеси та отри-мувати вiдтермiнування податкових платежiв. А за умови дефщиту лш-вiдних коштгв одержувати борги до настання строку платежу за пред'яв-леними векселями.
8. Супровiд та консалтинговi послуги при переведеннi ктентських цiнних паперiв з однiеï форми в шшу (з документарноï в бездокументарну i нав-паки) дасть змогу ктенту спростити облiк прав власност iнвесторiв на емiтованi ним цшт папери, через змiну 1'х форми з передачею обов'язюв облжу вiд реестраторiв до зберiгачiв i навпаки (в основному за ем^ями акцiй).
9. Повний супровiд операцш ктента з цiнними паперами - фахiвцi банку забезпечують повний супровщ операцiï клiента, формують документи, справи, створюють "правильний" документообiг та схеми руху грошових коштгв з точки зору логiстичноï iнфраструктури операцiï та оптимiзацiï процесу ïï здiйснення.
Здшснення операцш з щнними паперами дае змогу банкам отримува-ти значну частину доходу. Тому прогнозування доходiв вщ здшснення банювських операцш з щнними паперами е важливою дшянкою фшансового менеджменту.
Переважна бшьшють банкiв в умовах функщонування ринково1' еко-номiки досить добре контролюе власнi доходи i витрати та дотримуеться фь нансово!" дисциплши. Проте навiть повний контроль керiвництва банку за дь яльнiстю шдроздшв не дае змоги належним чином керувати найбшьш впли-вовим фактором ефективносп дiяльностi банку - операцшними доходами, без використання прогнозування як важливого iнструменту фiнансового пла-нування.
Операцшш доходи вiд здiйснення банками операцш з щнними паперами потребують прогнозування тому, що:
1. Операцшт доходи - важливий показник фшансового плану банку, який залежить вщ багатьох зовнiшнiх факторiв практично непщконтрольних та нерегульованих банком.
2. Операцшт доходи банку необхщно прогнозувати насамперед, тому що решту факторiв дiяльностi, зокрема витрати, можна визначити прямим розрахунком залежно вiд фактичних чи прогнозованих обсягiв продажiв. Отже, прогнозування операцшних доходiв - ключовий елемент у плану-ваннi результатiв дiяльностi банку.
3. Процес обговорення та становлення процедури прогнозування операцшних доходiв банку залежить вiд того, як менеджери усвщомлюють принципи оргатзаци облiку доходiв та витрат.
4. Менеджерам банку спочатку необхiдно спрогнозувати обсяги очiкувано-го доходу вщ операцiй з цiнними паперами, а вже по^м перейти до роз-рахунку конкретних грошових потоюв вщ здiйснення цих операцiй.
Прогнозом операцшного доходу можна вважати передбачення май-бутшх операцшних доход1в банку протягом означеного облжового перюду та на основ! передбачувано! шформацн про дда фактор1в зовшшнього { внут-р1шнього оточення банку, а також юторичних даних минулих перюд1в за умови, що допустима розб1жшсть прогнозованих майбутшх доход1в та фактичного !х значення встановлюеться на основ1 ймов1рност1. Загальноприйня-тою помилкою у област прогнозування е формування плану на основ! едино можливого результату подш щодо обсяпв продажу. У цьому випадку часто бувае, що банк нащлюеться на досягнення встановленого единого прогнозу, а коли його досягти не вдаеться, то менеджери починають розчаровуватися у самому процес планування. Прогноз школи не збудеться, якщо вш заданий одним числом. Це, власне, { не прогноз взагаль Помилка полягае у нерозумш-т сутност прогнозування, а не в процес фшансового планування. Бшьш повною, { як наслщок, методолопчно правильною варто вважати ситуащю, коли прогноз мютить значення, що виникають у випадку оптимютичного, пе-симютичного { найбшьш ймов1рного результат1в подш. Важливим атрибутом такого прогнозу е наявшсть ймов1рностей кожного з можливих вар1ант1в роз-витку подш.
Позитивною стороною тако! модел1 прогнозу е можливють уже попе-реднього мошторингу ймов1рного вар1анта подш, можливють визначити по-точну дшсну позищю банку щодо рашше зроблених прогноз1в { використан-ня гнучкого планування з урахуванням реального розвитку ситуацн. Найбшьш точну вщповщь стосовно перспектив обсяпв реал1зацн можуть да-ти маркетингов1 служби банюв. У !х компетенщю входить вивчення поточно! ситуацн на ринку { дослщження прогноз1в щодо майбутнього стану продажу банювських продукт1в { послуг.
Для побудови правильного прогнозу потр1бно враховувати не лише ю-торичш дат про минул1 обсяги продажу, але й об'ективш тенденцн, як про-являються на ринку у цей час.
Взагал1, у процеЫ фшансового прогнозування, на нашу думку, варто врахувати також ряд важливих правил, сутшсть яких викладена нижче:
1. Прогнози розробляються окремо для кожно! групи банювських продуктов та послуг, оскшьки умови росту обсяпв продажу можуть ютотно вщ-р1знятися.
2. Прогнози варто розробляти не лише окремо для кожного банювського продукту, але й окремо для кожного ринку чи його сегменту, на якому вщбуваеться продаж1в даного продукту. Р1зт сегменти ринки диктують р1зт умови для продажу продукив банку.
3. Необхщно враховувати умови продажу банювських продукив на кожному окремому сегмент ринку, наявтсть { р1вень розвитку мереж фшш та вщдшень, акцп по просуванню банювських продукив, рекламт компанн тощо.
4. Важливим моментом е врахування впливу шфляцшно! складово! на щну баншвського продукту, бо якщо шфляцшний вплив на структуру витрат { щни продукту р1зний, то у структуру фшансового плану банку варто внести необхщт коригувальт розрахунки. Прогнози розробляються окремо для кожного ринку { продукту, а пот1м додаються. Отриманий результат варто пор1вняти з окремо розробленим сукупним прогнозом розвитку обсягу продажу продукив банку у цшому. На його тдстав1 будуть визначет остаточт цифри прогнозованого обсягу продаж1в, як заклада-тимуться у фшансовий план.
З прогнозуванням обсяпв продажу банку невiд'емно пов'язаш поняття потенщалу ринку, потенцiалу продажiв банку, а також загального обсягу продажiв за банкiвською системою та продажiв банку. Звичайним необхiдно вважати таке сшввщношення мiж даними поняттями, при якому потенщал ринку бшьший вiд продажiв за банкiвською системою, котр^ в свою чергу, бiльшi вiд потенцiалу банку, бiльшого вщ можливих фактичних та прогнозо-ваних продажiв. Переважно зусиль банку бувае недостатньо для того, щоб його продажi досягли максимального потенщалу. Аналопчна ситуащя вщбу-ваеться i у сшввщношенш потенцiалу ринку та продажiв за банкiвською системою у цшому, тим бшьше, що остання являе собою шдсумований обсяг продажiв всiх операторiв даного ринку. При цьому тд потенцiалом ринку ро-зумiють оцiнну величину максимально можливих продажiв, яких можна до-сягти на ринку за певний облжовий перюд для даного виду продукту чи послуг за певних близьких до щеальних умовах. Очевидно, що припущення щодо щеальних умов е чисто теоретичним, бо за таких умов жодному з банюв не доведеться здшснювати продажiв власних продукив. Зазначимо, що поняття ринку у даному випадку стосуеться певно! групи споживачiв чи умов-но! територiально вщокремлено! одинищ. Пiд потенцiалом продажу необхщ-но розумгти той прогнозований обсяг продажу, якого банк сподiваеться до-сягти протягом даного облжового перiоду. У банку повинш iснувати певнi резонш припущення щодо можливостi досягнення такого потенщалу продажу. Вщповщно до наведеного алгоритму перш за все розглядаються припущення стосовно специфжи та умов функщонування даного ринку. Встанов-лення таких припущень часто може становити об'ект окремих досить склад-них маркетингових дослщжень. На !х основi будуеться оцiнка ринкового потенщалу даного продукту вщповщно до специфiчних вимог, котрi задекларо-
ваш вище у означенш. Дал1 необхщно встановити, якою часткою ринку воло-д1е банк та зробити припущення щодо бажано! майбутньо! частки ринку. Це дае змогу оцшити потенщал продажу банку та визначае ор1ентири у процеЫ реашзаци прогнозу. На основ! даних щодо потенщалу продажу продукпв банку будуеться прогноз !! продаж1в вщповщно до вище наведено! модель
Одне з найбшьш важливих питань у процеЫ прогнозування стосуеться правильного вибору методу прогнозування. Розглянемо наявну на даний момент практику використання метод1в прогнозування. Залежно вщ концепту-альних засад таких метод1в !х подшяють на фундаментальш та техшчш. У де-яких економ1чних джерелах !х також називають суб'ективними та об'ективни-ми методами. Фундаментальш суб'ективш методи базуються переважно на оцшках експертами майбутшх обсяпв продажу продукпв банку та !х приросту. При цьому експертами-оцшювачами можуть виступати як фокус-групи, що складаються з1 споживач1в даного продукту, так { групи продавщв чи ме-неджер1в банку. Практика доводить, що непоганий результат можна отрима-ти у випадку використання групи, яка охоплюватиме вЫ назваш вище катего-рп. У процеЫ опитування таких експерт1в доцшьно використовувати метод Дельф1, сутшсть якого полягае у послщовному опитуванш есперт1в незалеж-но один вщ одного та формуванш на першому еташ узагальнюючих безосо-бових результат такого опитування. На другому еташ результати узагаль-нення повщомляють експертам { пропонують !м висловити свою думку ще раз. Процедуру повторюють доти, поки не буде досягнуто резонного результату. Об'ективш техшчш методи переважно базуються на процедурах статис-тичного оброблення шформаци про минул1 продаж! продукпв банку. При цьому висуваеться припущення, що вся шформащя про банк вже закладена у цих минулих продажах.
Найбшьш поширеними методами для техшчного прогнозування про-даж1в необхщно вважати регреЫйний анал1з та подальший розподш бюдже-тованих продаж1в на основ1 шдексу сезонность Допом1жними процедурами, як дають змогу ютотно зменшити випадков1 в1дхилення вщ тренду, е метод плинних середшх та експоненцшне згладжування. Розглянемо деяк з цих процедур детальшше. РегреЫйний анал1з являе собою стандартну процедуру, яка дае змогу провести лшш регреси серед задано! на графжу сери точок. Особливютю ще! лши е таке !! положення, що вщхилення точок вщ не! е мь шмальним. Обов'язковою умовою встановлення достов1рносл прогнозу, по-будованого за таким методом, необхщно вважати перев1рку на щшьшсть зв'язку, наприклад, за коефщентом детермшаци, кореляци чи ковар1аци. Як ми вже зазначали рашше, на щомюячш продаж1 продукпв банку впливае без-л1ч фактор1в, серед яких: складова кон'юнктури ринку, рекламш акци банку, специфжа освоюваного ринку { головне - властива даному типов! продукту сезоншсть у реал1заци. Частина з цих фактор1в може бути контрольована менеджерами банку, а отже, !хнш вплив на бюджет банку оцшити вщносно легко. Т ж, що не можуть бути контрольованими безпосередньо або контролю-ються тшьки частково, враховуються у бюджет! на основ! шформаци про !х-нш вплив протягом минулих бюджетних перюд1в. Так, наприклад, сезоншсть
реашзаци продуктiв банку у бюджет може враховуватися на пiдставi даних про минулу сезоншсть реаизаци. Це можна зробити за допомогою широко вiдомих у бiзнес-статистицi iндексiв сезонностi.
1ндекс сезонностi, будучи безрозмiрною величиною, демонструе пере-вищення фактично1' величини продажiв визначеного мюяця над середньомь сячною величиною продажiв i може використовуватися для помюячного роз-несення бюджетних продажiв за умови збереження закошв сезонностi. Про-дажi продуктiв банку дуже часто залежать вiд календарного сезону. Так, нап-риклад, збiльшення кредитування кшенпв банку, якi торгують прохолоджу-вальними напоями, припадае на лiтнiй перюд. Компани, що будують житло, мають потребу у залученш додаткових коштв та послуг банку у останньому кварталi року. Автобудiвники потребують додаткових коштв у першому кварталi, а тдприемства переробно1' промисловостi - восени.
Очевидно, що методи прогнозування операцшних доходiв вiд здш-снення банками операцш з щнними паперами далеко не вичерпуються наве-деними вище, тому для банку буде особливо важливо вибрати власний, найкращий саме для нього.
Висновок
Вдосконалення пiдходiв щодо вдосконалення прогнозування банювсь-ких операцш з щнними паперами мае надзвичайно важливе значення для забезпечення подальшого ефективного розвитку комерцшних банюв Украши.
Лiтература
1. Примостка Л.О. Фшансовий менеджмент у банку: Пщручник. - 2-ге вид. доп. i пере-роб. - К. : КНЕУ, 2004. - 468 с.
2. Банкчвський менеджмент: Пщручник/ За ред. О.А. Кириченка, В.1. Мщенка. - К.: Знання, 2005. - 831 с.
3. Математические модели трансформационной экономики: Учебн. пос./ Клебанова Т.С., Раевнева Е.В., Стрижиченко К. А., Гурьянова Л.С., Дубровина Н.А. - 2-е изд., стереотип. - Х.: Ид "ИНЖЕК", 2006. - 280 с.
4. Васюренко О.В. Банювський менеджмент: Навч. пос. - К.: Академ1я, 2001. - 320 с.
5. Кириченко О., Гшенко I., Ятченко А. Банювський менеджмент: Навч. пос. - К.: Ос-нови, 1999. - 671 с.
6. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.innovations.com.ua
7. Закон Украши "Про банки i банювську дiяльнiсть" вщ 7 грудня 2000 р. № 2121 - III// [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.rada.gov.ua
УДК 336.71 Доц. Н.М. Рущишин, канд. екон. наук - Львiвська КА
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БАНК1ВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ МАЛОГО I СЕРЕДНЬОГО Б1ЗНЕСУ
Розкрито суть та прюритети банювського кредитування малого i середнього бiзнесу, висв^лено напрями розвитку системи мшрокредитування в Укрш'ш, окрес-лено шляхи удосконалення банювського кредитування малого пщприемництва.
