CC BY
24
mic, social and environmental problems. It is alleged, that sustainable development of enterprises can be implemented by means of fulfilling the variety of criteria and indicators of operation of enterprises from various sectors and specialisations, taking into account the factors of macro-and microenvironment, which form the need for innovative development components.
Keywords: indicators of development, sustainable development, company operations, target market, competitive environment, market attractiveness.
УДК 314(4-01) Докторант Н.В. Кузьминчук, канд. екон. наук -
НТУ "Хармвський полimехнiчний тститут "
ПРОГНОЗУВАННЯ ДЕМОГРАФ1ЧНО1 СИТУАЦП У РЕГ1ОН1 ТА II ВПЛИВ НА ПЕРСПЕКТИВИ ЖИТТСЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
НАСЕЛЕННЯ
Проведено дослщження основних процешв, що визначають демографiчну ситу-ащю (на прикладi Харювського регюну). Розглянуто особливосп !х реалiзацii порiв-няно з процесами, що вщбуваються в Украiнi загалом. На базi цього побудована ма-тематична модель, яка дае змогу зробити прогноз щодо кiлькостi населення на найближчi роки. ОбГрунтовано можливiсть сталого розвитку шляхом тдвищення людського потенцiалу як в умовах демографiчного оптимуму, так i в умовах змен-шення кiлькостi населення.
Ключовг слова: демографiчна ситуацiя, регiон, народжуванiсть, смергнiсть, старшня нацii, прогноз.
Постановка проблеми. Для будь-якс^ краiни ii населення е основою могутносп та суспшьного розвитку. Це стосуеться 1 розвинених краш Старого Свпу, 1 краш, що розвиваються. Однак саме для розвинених краш питання збереження 1 нагромадження демограф1чного потенщалу набувае особливого значення. Сформований багатьма поколшнями людський потенщал е базо-вим елементом нацюнального багатства держави, що визначае прюритетш напрями розвитку ii економжи.
Останшм часом важливою проблемою демографп розвинених й таких, що розвиваються, краш е значне зниження темтв росту iх населення 1 нав1ть зменшення його кшькосп, а також старшня нацп. Ц проблеми е спшьними для бшьшосп розвинених краш. Так, за даними останнього перепису населення, чисельнють населення Нгмеччини скоротилось за рш на 100 тис. ошб [1], тобто на 2,4 %. Хоча за той же термш до Шмеччини 1мм1грувало 80100 тис. ошб, однак навпъ цього недостатньо, щоб перекрити р1зницю м1ж народжуванють та смертю.
Дуже актуальною ця проблема е для краш пострадянського простору. Зростання, яке спостер1галось починаючи з середини ХХ ст. до 90-х роюв для вшх Республж радянського Союзу, змшився спадом чисельносп населення (рис. 1) [2]. За роки незалежносп населення Латвп скоротилось на 15,7 %, Литви - на 9,9 %. Кр1м загальних причин, яю призводять до зменшення тем-шв вщтворення населення розвинених краiн Захiдноi Свропи, для постра-дянських краш посилення демографiчноi ситуацii спровоковано ютотним зниженням рiвня життя населення. Внаслщок перевищення показникiв смер-
тност над показниками нapоджyвaностi, а також невисо^ сеpедньоï тpивa-лостi життя населення зменшyeться сукупний життевий потенцiaл цих Rparn та вiдбyвaeться iнтенсивне змщення демогpaфiчноï стpyктypи y бiк CTaprnrn. Так, за статистичними даними, населення Росп загалом скоpочyeться, але темпи цього ^оцесу е piзними для piзних pегiонiв [3]. Хоча темпи скоpочен-ня невеликi (0,01 %-2 % щоpiчно), однак yпpодовж 2002-2010 pp. населення Росп зменшилось на 6,8 млн ошб. Тaкi ж ^оцеси спостеpiгaються i в Бiлоpy-сi. Сальдо мiгpaцiï для ща кpaïни е додатним, але оскшьки смеpтнiсть ютот-но пеpевищye нapоджyвaнiсть, то кiлькiсть населення загалом скоpочyeться. Так, пpотягом 2008 p. воно скоpотилось на 102 тис. ошб [4].
1940 1950 1960 1970 1980 1990 2000 2010 Рис. 1. Загальна чисельтсть населення Украти, Pociï та Бторуп
Для У^аши, починаючи з 1993 p., також спостеpiгaeться пеpевищен-ня смеpтностi над нapоджyвaнiстю, що збiглося зi зменшенням зaгaльноï тpи-вaлостi життя, тому незважаючи на додатне сальдо м^ацп (pис. 2), кiлькiсть населення У^аши скоpочyeться.
1998 2000 2002 2004 2006 2008 20I0
Рис. 2. Динамжа процепв в Украгнi, що визначають демогрaфiчну ситуащю
За результатами обчислень статистичних даних [3], можна зробити висновок, що процес скорочення населення в Укра1т вщбуваеться навиь бiльш швидкими темпами, нiж в шших кра!нах пострадянського простору. Так, за остант 20 рокiв чисельнють населення Укра1ни скоротилась на 11,2 %, тодi як за той же час населення Росп зменшилось на 3,2 %, а Бшору-сi - на 6,7 %.
Данi, що наведенi на рис. 2, е середнiми по Укра1ш. Зменшення кшь-костi населення притаманне не вшм регiонам Укра1ни i вiдбуваються вони рiзними темпами. У табл. 1 наведено показники демографiчних процеив для декiлькох регiонiв.
Табл. 1. Змти населення протягом 1990-2008 рр. у розрахунку на 1 тис. ос'гб [5]
Областа Загальний прирют (спад) Природний приргст (спад) Мехашчний приргст (спад)
Украша -116,6 -103,5 -10,1
Волинська -26,3 -18,7 -7,6
Закарпатська -7,5 +34,3 -41,8
Донецька -167,4 -156,9 -10,5
Кшвська (окр1м Киева) -120 -129,3 +9,3
Ивненська -15,2 +10,4 -25,6
Харювська -137,8 -138,4 +0,6
Чернтвська -31 -13,8 -17,2
м. Ки1в +50,9 -27,8 +78,7
Наприклад, у Закарпатськш та Рiвненськiй областях спостер^аеться природний прирiст населення, але ем^ащя з цих областей висока, внаслщок чого загальна кiлькiсть населення зменшуеться. Навпаки, для Ки1всько1 та Харювсько! областей та м. Киева додатна м^ащя сприяе покращенню де-мографiчноl ситуацп.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публжацш. Демографiчна сфера зав-жди була i залишаеться об'ектом пильно1 уваги полiтикiв i громадськостi. Гармошзащя процесiв вiдтворення населення Укра1ни, полшшення його жит-тя е головною метою Стратеги демографiчного розвитку [6]. Для того щоб змiнити демографiчну ситуацiю у бажаному напрямку, недостатньо лише здшснення якiсного оцiнювання демографiчних процесiв та обчислення 1х кшьюсних характеристик. Необхiдно дослiдити фактори, як впливають на цi процеси, визначити мехашзми цього впливу i, як кшцева мета, здiйснювати цей вплив у потрiбному напрямку.
Дослiдження демографiчних процесiв i визначення факторiв впливу на демографт регiональних територiй Укра1ни привертае увагу провiдних фа-хiвцiв i багатьох науковцiв: Е. Бойченко, О. Залетов, Ф. Заставний, Е. Лiбано-ва, В. Стешенко та ш. Але, незважаючи на широкий спектр вже дослщжених проблем, а також не применшуючи вагомостi i значущостi внеску названих учених, варто зазначити, що теоретичш та практичш аспекти змiцнення та зберiгання демографiчного потенцiалу Укра1ни дослiдженi недостатньо, ^м того, необхiдно враховувати особливостi реалiзацп цих процесiв у кожному окремому регiонi кра1ни, що й зумовило актуальнють дослiдження. Сьогоднi
впчизняна демографiчна наука мае справу iз принципово новими процесами, дослщження яких потребуе нових методiв, а регулювання - нових концепцш. На жаль, практично не може стати в нагодi i нагромаджений мiжнародний досвiд, оскшьки ще нiколи жодна кра!на в мирш часи не переживала такого с^мкого процесу депопуляцп. З огляду на це, необхiдними е аналiз стану сучасно! демографiчноl ситуацп в репонах Укра1ни, зокрема у схщних регь онах, оскiльки саме вони значною мiрою визначають економiчний потенщал кра!ни, пошук основних причин 11 попршення та розроблення пропозицiй щодо полiпшення демографiчноl ситуацп.
Метою роботи е дослщження демографiчних процесiв, яю впливають на кiлькiснi змiни населення регюну, визначення 1х особливостей на тлi Ук-ра!ни загалом i прогнозування 1х наслiдкiв щодо демографiчноl ситуацп. Дос-лiдження виконано на прикладi Харювського регiону.
Основн1 результати дослщження. Серед факторiв, яки ютотно впливають на демографiчну ситуащю, прийнято видiляти зовнiшнi (екзогеннi) i внутрiшнi (ендогеннi). До зовнiшнiх вщносять фактори соцiально-економiч-ного впливу, тобто т фактори, якi характеризують соцiально-економiчний стан кра!ни загалом i особливосп певного регiону зокрема. Саме щ фактори i пiддаються безпосередньому управлшню. Завдяки створенню законодавчо! бази та цшеспрямованому бюджетному фiнансуванню соцiально-економiчнi фактори можуть бути змiненими у необхщному напрямку. До внутрiшнiх належать таю фактори, як стввщношення чоловтв i жiнок у кожнiй вжовш групi, кiлькiсть жiнок репродуктивного в^ тощо. Здавалось би, що щ внут-рiшнi фактори не шдлягають впливу. Однак, хоча вони i не пiдлягають безпосередньому управлшню, але опосередкований вплив на них можна створити достатньо сильний. Так, заохочувальш заходи з боку держави (допомога шм'ям з дпъми) щодо збшьшення народжуваносп та вiдносно високий рiвень життя у Радянському Сокга на початку 80-х рокiв минулого сторiччя призве-ли до ефекту "ЬеЬу-Ьоош". Крiм того, антиалкогольна компашя середини 80-х рокiв ХХ в. сприяла рiзкому пiдвищенню тривалосп життя (зменшення не-щасних випадюв у станi алкогольного сп'янiння). Ц фактори тепер, коли репродуктивного вжу досягло поколiння 80-х, ютотно впливають на питому кшькють народжень. Тобто сучасна демографiчна ситуацiя пов'язана не тшь-ки зi сьогоденними заходами, але е вщлунням тих процешв, якi вiдбувались у суспшьста на одне поколiння тому та яю, своею чергою, обумовленi заходами державно! полггаки минулого часу i особливостями 11 реалiзацil на регь ональному рiвнi.
Розглянемо демографiчнi процеси у Харкiвському регiонi. У табл. 2 наведено вихвдш дат щодо змiни кiлькостi населення, за якими були обчис-ленi характеристики цього процесу. Так, протягом останшх 20 роюв кiлькiсть як постшного, так i наявного населення у Харювському регiонi зменшува-лась. Першi три роки зменшення населення вщбувалось незначними темпами i становило понад 6 тис. ошб щорiчно (менше нiж 0,2 % рiчних). Однак, у 1994 р. абсолютний спад населення прискорився у чотири рази, а у 1995 р. вщбулося зростання майже на порядок, тобто тшьки за один цей рж втрати
населення досягли 53,8 тис. oci6. У 2000 тисячних роках зменшення населення уповшьнилось, але i надалi спостер^алось скорочення населення.
Табл. 2. Динамжа показнишв ктькост наявного та постгйного населення Харшвського регюну *
Кшьюсть Постшне населення
Роки наявного кшьюсть пос- абсолютне темп спадання
населення, тшного насе- зменшення, базисний ко- ланцюговий ко-
тис. оиб лення, тис. оиб тис. оиб ефщент, % ефщент, %
1991 3174,2 3194,8 100 100
1992 3168,2 3188,6 -6,2 99,81 99,81
1993 3162,2 3182,1 -6,5 99,60 99,80
1994 3138,8 3158,2 -23,9 98,85 99,25
1995 3123,3 3104,4 -53,8 97,17 98,30
1996 3087,8 3069,7 -34,7 96,08 98,88
1997 3053,9 3036,5 -33,2 95,05 98,92
1998 3022,7 3005,9 -30,6 94,09 98,99
1999 2994,5 2979,5 -26,4 93,26 99,12
2000 2965,9 2951,3 -28,2 92,38 99,05
2001 2937,3 2921,8 -29,5 91,45 99,00
2002 2914,2 2895,8 -26,0 90,64 99,11
2003 2887,9 2872,3 -23,5 89,91 99,19
2004 2866,7 2851,1 -21,2 89,24 99,26
2005 2848,4 2832,7 -18,4 88,67 99,35
2006 2829,0 2813,4 -19,3 88,06 99,32
2007 2812,1 2796,5 -16,9 87,53 99,40
2008 2795,9 2780,3 -16,2 87,03 99,42
2009 2782,4 2766,8 -13,5 86,60 99,51
2010 2769,1 2753,5 -13,3 86,19 99,52
Примака: * - склав та розрахував автор на основi [7].
Варто ще раз наголосити, що на чисельнють населення краши впливають декшька процесiв: народжуванiсть, смертнють та мiграцiя. Пiд час фор-мування стратегiï демографiчного розвитку необхвдно визначати, який саме з цих процешв або усi вони i якою мiрою пiдлягаe управлiнню. Так, якщо метою е стабЫзащя чисельностi населення, то шляхами ïï досягнення можуть бути нульовий прирют за вiдсутностi мiграцiï або прирют, який компенсуе мiграцiю, або iммiграцiя, яка компенсуе природний спад чисельност тощо. Крiм того, пiд час планування довготермшових заходiв необхiдно розглядати не тiльки ïх вплив на процес, що дослщжуеться, але i визначати джерело кошпв, за рахунок яких буде вщбуватися фiнансування цих заходiв. Щодо демографiчних процесiв, то щ два питання утворюють замкнене коло, оскшьки кшькють кошпв, що можна видшити на реалiзацiю демографiчних проек-тiв, залежить вщ обсягу ВВП, який визначаеться кшьюстю населення, яке зайнято виробничою дiяльнiстю. Своею чергою, нульовий прирiст населення можна забезпечити, здшснюючи вплив на народжувашсть або на смертнiсть, або на обидва процеси одночасно з урахуванням вiковоï структури населення. Отже, виникае необхщшсть у дослщженш динашки основних процесiв, якi впливають на демографiчну ситуацiю в регюш, i визначеннi тих процесiв,
яю найбшьше пiддаються управлiнню шляхом фiнансування вщповщних програм. Показники основних процешв, що визначають демографiчну ситу-ацiю у Харювському регюш, наведено на рис. 3.
Якщо для аналiзу динашки населення застосувати лiнiйну апроксима-щю, то отримаемо рiвняння парно! регресп:
y = -25,462t + 53895, (1)
де: y - кшьюсть постiйно проживаючих (тис. осiб), тобто значення ендоген-ного фактора зпдно з моделлю; t - рiвень ендогенного фактора, так, 1991 р. вщповщае рiвень t = 1991.
Для лшшно! моделi отримуемо коефщент детермшацп R2 = 0,982. От-же, кiлькiсть населення на 98,2 % визначаеться саме номером рiвня, i лише 1,8 % мшливосп екзогенного фактора обумовлено впливом факторiв, якi не врахованi у цш моделi. Параметри моделi можна отримати за допомогою програмного середовища MS Excel, застосувавши надбудову "Регрешя" або вбудовану функцiю ЛИНЕЙН.
Рис. 3. Динамжа показнишв демографiчних процеав Харшвського регюну
Незважаючи на високий коефщент детермшацп, лiнiйну модель недо-цiльно використовувати для прогнозу демоrpафiчноl ситуацп, оскiльки лiнiя, що побудована за емтричними даними динамiки юлькосп постiйно проживаючих осiб, е угнутою вниз, а отже, лшшна апроксимацiя дае найбiльшi по-милки на юнцях iнтервалу для значень фактора г. Звщси помилка прогнозу достатньо велика, що i видно на рис. 4.
Повернемось до дослщження динашки демографiчних процеив. Видно, що найбiльш важкими для репону (як i для кра1ни загалом) були 19941996 рр. Саме на них припадае зростання смертности найбшьше вщ'емне сальдо мирацп, низький показник народжуваностi (рис. 3). Ц роки були та-кож переломними. Поступово демографiчна ситуащя покращувалась. Це вщ-бувалось завдяки збшьшенню народжуваностi, про що можна було стверджу-вати вже у 2000 р. У цьому ж рощ стало додатним i сальдо тграци, тобто пе-реважала кшьюсть людей, яю пере1здили до Харювсько! областi. I хоча смер-тшсть залишилась на високому рiвнi, темп загального скорочення населення
регiону уповшьнився. Отже, тенденцп щодо змiни кшькосп населення до i пiсля 2000 р. виявились рiзними.
Рис. 4. Ктьтсть населення Харкшського регюну та прогноз за тшйним трендом
У зв'язку з цим розглянемо можливють прогнозування за експоненщ-альною моделлю. Припускаючи, що цi тенденцп збер^атимуться й протягом найближчих роюв, при побудовi прогнозу щодо кiлькостi населення до уваги брали лише даш, що вщповщають останньому десятирiччю. Якщо для 11 по-будови застосовувати рiвнi екзогенного фактора, починаючи з г = 5 (оскшьки тенденцп до i пiсля 1994 р. рiзко вiдрiзняються), то отримаемо таку модель:
у = 3074,8 • exp(-0,0078Г). (2)
При цьому коефщент детермшацп становить Я2 = 0,9862 . Отже, лише 1,38 % мшливосп ендогенного фактора обумовлено впливом факторiв, яю не враховаш в межах ще! модель Спробуемо ще зменшити вплив стороншх фак-торiв. Для цього прологарифмуемо вихiднi данi щодо кiлькостi постшно про-живаючого населення, а полм для побудови моделi застосуемо апроксима-цiю за допомогою полiнома другого степеня. Пюля переходу до натуральних змiнних отримаемо рiвняння регресп
у = 1,0002^ • 1,011667-г • 3106,03 + 0,0085. (3)
При цьому коефщент детермшацп становить Я2 = 0,9998. Зауважимо, що рiвняння регресп, побудова якого базуеться на методi найменших квадра-тiв, тшьки найбiльш точно описуе загальну тенденщю змiни фактора, який у межах ще! моделi вважаеться ендогенним. При цьому немае сенсу надавати будь-яке тлумачення коефщентам, що мютяться у рiвняннi. За допомогою рiвняння регресп (3) було побудовано демографiчний прогноз на найближчi 5 рокiв, що наведено у табл. 3. Як видно з табл. 3, протягом найближчих 5 роюв варто оч^вати зменшення кiлькостi постiйного населення, однак темп цього зменшення значно уповшьниться порiвняно з попереднiми роками. Так, ланцюговий коефiцiент у 2015 р. становитиме 0,9962.
Табл. 3. Демографiчний прогноз за рiвнянням (3)
Роки 2011 2012 2013 2014 2015
Кшьюсть постшшго населения, тис. оаб 2738,671 2725,012 2712,506 2701,137 2690,892
Базисний коефвдент, %__0,9946 0,9897 0,9851 0,9810 0,9773
Ланцюговий коефшдент, % 0,9946 0,9950 0,9954 0,9958 0,9962
На рис. 5 наведено вихщш дат щодо населення Харювського регюну та прогноз за р1внянням (3).
3300 -
1990 1995 2000 2005 2010 2015 2020
Рис. 5. Прогноз ктькост1 населення Харккського релону за полiномiальним
трендом
З рис. 5 видно, що результати прогнозу добре вщображають тенденцп останшх роюв, а отже, 1х доцшьно використовувати при анал1з1 економ1чно1 ситуацп у найближч1 п'ять роюв, а саме, для прогнозування дохщно1 частини бюджету, яка визначаеться кшьюстю робочо1 сили. На доходну частину бюджету впливае також економ1чна актившсть робочо1 сили, р1вень 11 освгги 1 квал1фжацп [8], що також необхщно брати до уваги. 1снуе поняття демогра-ф1чного оптимуму, тд яким розумтоть такий режим вщтворення населення, коли демограф1чна ситуащя стабЫзуеться, тобто перебувае у сташ р1вноваги як у регюнальному, так 1 глобальному масштабах [9]. Для розвинених кра1н 1 тих, що розвиваються, можливють сталого розвитку не тшьки в умовах де-мограф1чного оптимуму, а нав1ть 1 в умовах зменшення кшькосп населення. Така перспектива цшком реальна та 11 реал1защя здшснюеться шляхом тдви-щення людського потенщалу як результат зростання якосп робочо1 сили, збшьшення 11 продуктивносп, розвитку шновацшних технологш.
Нагадаемо, що населення одночасно е 1 головною продуктивною силою, 1 споживачем матер1альних благ, тобто надшний демограф1чний прогноз е необхщною передумовою формування 1 витратно! частини мюцевого бюджету.
Висновки. Анал1з демограф1чних процешв, що визначають чисель-шсть населення Харювського регюну, показав, що внаслщок значного пере-вищення смертносп населення над народжувашстю, а також з урахуванням м1грацшних процеив, протягом останшх 20 роюв спостер1гаеться зменшення
кiлькостi населення, яке постшно проживае на територп perioHy. Цi процеси е вщлунням загальних пpoцeсiв, якi спoстepiгаються не тшьки в Украш, а притаманш усьому пострадянському простору. Вiднoснe покращення демог-pафiчнoi ситуацп, яке вщбулося 2000 р., е значною мipoю вiдлyнням тдви-щення наpoджyванoстi у 80-ri роки ХХ ст., яке через п'ять роюв може змши-тись на спад. Для принципового покращення дeмoгpафiчнoi ситуацп необхщ-но спрямувати зусилля на зменшення смертности piвeнь яко1 залишаеться ви-соким. Перспективою подальших poзвiдoк е визначення стввщношення мiж представниками piзнoi стап для piзних вiкoвих катeгopiй, а також дослщжен-ня poзпoдiлy населення за вжом, що нeoбхiднo для побудови дохщно! i вит-ратно! частин бюджету oбластi.
Л1тература
1. Население Германии уменьшилось на 100 тыс. жителей. [Электронный ресурс]. -Доступный з http://www.euromag.ru/germany/6225.html
2. Численность населения на 1 января, 1950-2011. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.demoscope.ru/weekly/app/app4001.php
3. Щербакова Е. По данным текущего учета, население России на начало 2011 года насчитывало 141,8 миллиона человек / Е. Щербакова // ДeмoскoпWeekly. - 21 февраля-бмарта 2011. - N° 455-456. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.demoscope.ru/weekly/ 2011/0455/barom01.php
4. Белстат. Предварительные итоги переписи населения Беларуси 2009 г. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.belstat.gov.by/homep/ru/perepic/2009/publications/bul_ repu blic.rar
5. Державна служба статистики Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http:// www.ukrstat.gov .ua/
6. Стратепя дeмoгpафiчнoгo розвитку в перюд до 2015 року: Постанова Кабшету Мшю-тpiв Украши вщ 24 червня 2006 р., № 879. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=879-2006-%EF
7. Населення Харгавсько! обласп. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. uprstat.kharkov.ukrtel.net/ua/stat/stat_infdemograftab4.html.
8. Комплексний дeмoгpафiчний прогноз Украши на перюд до 2050 р. (колектив автс^в) / за ред. чл.-кор. НАНУ, д-ра екон. наук, проф. Е.М. Лiбанoвoi. - К. : Вид-во Укр. центр сощ-альних реформ, 2006. - 138 с.
9. Глобальные проблемы человечества: Демографическая проблема. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.globaltrouble.ru/demografic heskaya _problema.html
Кузьминчук Н.В. Прогнозирование демографической ситуации в регионе и ее влияние на перспективы жизнеобеспечения населения
Проведено исследование основных процессов, определяющих демографическую ситуацию (на примере Харьковского региона). Рассмотрены особенности их реализации сравнительно с процессами, происходящими в Украине в целом. На базе этого построена математическая модель, позволяющая сделать прогноз относительно количества населения на ближайшие годы. Обоснована возможность устойчивого развития путем повышения человеческого потенциала как в условиях демографического оптимума, так и в условиях уменьшения количества населения.
Ключевые слова: демографическая ситуация, регион, рождаемость, смертность, старение нации, прогноз.
KuzmynchukN.V. Prognostication of demographic situation in a region and its influence on the prospects of life-support of population.
Research of basic processes, qualificatory a demographic situation (on the example of the Kharkiv region) is conducted. Considered features of its realization comparatively with processes, what be going on in Ukraine on the whole. On the base of it a mathemati-
cal model, allowing to do a prognosis in relation to the amount of population on the nearest years, is built. Possibility of sustainable development is reasonable by the increase of human potential both in the conditions of demographic optimum and in the conditions of diminishing to the amount of population.
Keywords: demographic situation, region, birth-rate, death rate, senescence of nation, prognosis.
yflK331.522+314.174 flo^ T.M. Cmenypa1, KUHd. eKOH. HayK;
do^ I.I. flidoeuu2, KaHd. eKOH. HayK
^EMOrPA^IHMA OCMOBA ^QPMyBAMMfl .W^CbKOrO nOTEM^A.y yKPAIMH
^0cgig:®eH0 0CH0BHi TeHgeH^i po3BHTKy geM0rpa<«H0i cmyayii b YKpaiHi. Bhab-jeHO 3arp03jHBi TeMnu cKopoqeHHa HacejeHHa ak 6iojoriHHoi ochobh <opMyBaHHA jrogcbKoro noTeH^ajy Ta HeraTHBHHH BiKOBHH cKjag HacejeHHA. BcTaHOBjeHO 3HaHHy nomupemcTb 3axB0proBaH0cTi HacejeHHA, 30KpeMa h co^ajbHO He6e3neHHHx xBopo6. 3anp0n0H0BaH0 perioHaji3a^ro geM0rpa<iHH0i nojiTHKH yKpaiHH Ha 0CH0Bi aктнвiзaцii eTHogeMorpa<iHHHx HHHHHKiB.
Knwuoei cnoea: jrogcbKHH noTeH^aj, HacejeHHA, Hapog^yBaHiCTb, cMepraicTb, BiKOBHH cKjag, eTHogeMorpa<iHHHH hhhhhk.
nocTaHOBKa npo6.roMH. B yMOBax, kojh Te3H eKOHOMicTiB npo BHHep-nHicTb pecypciB cTaroTb gegaji 6nHxnoro peajbHicTro, 6ijbmoi Baru Ha6yBae jrogcbKHH noTeH^aj. CaMe ^h pymiH eK0H0MiHH0r0 3pocTaHHa cTae npoBigHHM hhhhhkom ycboro Ha^OHajbHoro nigHeceHHA.
OneBHgHO, ^o KaTeropia "jjrogcbKHH noTeH^aj" Hep03pHBH0 noB'a3aHa 3 iHmHMH, TaKHMH ak "HacejeHHa", "TpygoBi pecypcu", "jrogcbKHH <aKTop", "Tpy-goBHH noTeH^aj", "jrogcbKHH KaniTaj". fflpgo HacejeHHa, to TyT yce npocTO -boho cjyrye 0cH0B0ro, gxepejOM yTBopeHHa pecypciB npaцi. iHmi noHATTa nponmjH y cBoeMy HanoBHeHHi 3MicT0M goBrHH HayK0B0-icT0pHHHHH mjax. Pa-3om 3 thm, HacejeHHA i Horo xapaKTepucTHKH 6yjo h 3ajumaeTbca 6iojoriHHoro Ta co^ajbHoro ochobok> <opMyBaHHA pecypciB npa^ b 6ygb-AKiH eKOHOMiHHiH cucTeMi.
OopMyBaHHa Ta BigTBopeHHA jrogcbKoro noTeH^any <i3HHH0 Big6y-BaeTbca yHacjigoK B3aeMogii, no-nepme, geMorpa<iHHHx, a TaKOx eKOJoro-reor-pa<iHHHx, no-gpyre, - eTHiHHHx, co^ajbHHx Ta mmux HHHHHKiB.
AHa^i3 ocTaHHix goemg^eHb i nySmKa^fi. MoxHa BHOKpeMHTH KijbKa nigxogiB go BHBHeHHa TpygoBoro (a Bign0BigH0, h jrogcbKoro) noTeH^ajy y BiT-HH3HAHin eKOHOMiHHiH jiTepaTypi:
1. PecypcHHH, akhh po3po6jaroTb B. KocTaKOB [1], A. nonoB, A. KoTjap [2], B. BacujbHeHKO [3], B. OmKieHKO, B. AgaMHyK, ro. KoKiH, P. ^kobjgb, O. Ijam, C. TpHHKeBHH [4].
2. KoMnoHeHTHHH, akhh 6a3yeTbca Ha cTpyKTypyBaHHi TpygoBoro (jrogcbKoro) noTeH^ajy. ,fl,ja цbоrо nigxogy xapaKTepHe norju6jeHHa Ta 36araHeHHa cTpyKTypHHx cKjagoBHx TpygoBoro noTeH^any Ta gegaji 6ijbma ix AKicHa
1 gbBiBcbKa <ijia GBponencbKoro yHiBepcHTeTy;
2 H^TY YKpai'HH, m. ^bBiB
6. QcBiTflHCbKi npofrieMH BH^o'i' mKO^H
383
