CC BY
23
К^Ш /ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.72-002.77-053.2/.5:616-037 DOI: 10.22141/2224-0551.12.8.2017.119247
Зайцева С.М,
ДУ«1нститутохорони здоров'я дтей та ^длтюв НАМН Укра'/ни», м, Харюв, Украна
Прогнозування в^далених нас^дюв ювеыльного ^юпатичного артриту
For cite: Zdorov'ye Rebenka, 2017;12(8):904-908, doi: 10,22141/2224-0551,12,8,2017,119247
Резюме. Актуальтсть. Юветльний iдiоnатичний артрит (Ю1А) характеризуеться хротчним запа-ленням суглобiв i3 прогресуючим перебгом i вираженою тенденщею доранньоХ iнвалiдизацi'i. Тривале спо-стереження за хворою на Ю1А дитиною дозволяе простежити еволющю хвороби та оцнити вплив ва-рiанта початку, вку, статi, ступеня активностi та нших факторiв на перебг патологiчного процесу, що сприятиме прогнозуванню быьш чткого формування несприятливих на^дшв хвороби та правильному лкуванню. Метою роботи е удосконалення критерив прогнозування суглобовоХ форми ювеныьного iдiопатичного артриту (Ю1А) шляхом ретроспективного порiвняльного аналЬзу хворих iз тривалстю хвороби 1 рж та 5—7—10ротв. Матерiали та методи. Обстежено 47 дтей вжом вгд 2 до 18ротв 1з суглобовою формою Ю1А. Шд час уточнення нозологiчноi форми суглобовоХ патологи використовувались клЬшчш, загальноприйнятi лабораторт та шструментальт до^дження. Для розробки прогностичних критерив застосованорегресшний аналiз Ьз визначенням iнформативностi ознак та прогностичних ко-ефiцiентiв для кожноХз них. Результати. Установлено, що для прогнозування подальшоХ5-7-рЬчнох еволющ Ю1А важливезначення мають тат ознаки: стать пацiентiв, наявтстьураження дрiбних суглобiв кистей, наявтстьревматоХдного фактора, для Юрчно'Х та довготривалоХ (понад 10ротв) еволющ — наявтсть уражень очей, киьтсть як загального числа уражених суглобiв, так i числа активних Ьз них. Зростае значущсть у прогностичнш моделi наявностiревматоХдного фактора, показника тривалостi ранковоХскутостi,рентгенологiчноi стади хвороби, лабораторнихпоказнишв — рiвня швидкостi оадан-ня еритроцитiв, С-реактивного быка. Також для 10-рiчного прогнозу быьше значення мае ефективтсть метотрексату на першому етат йогозастосування. Шодат моделi визначають варiанти багаторiчного переб^у Ю1А: ремтя (до 2 балiв), стаб^а^я патологiчного процесу (вiд 2 до 3 балiв) — як сприятливi, а повторн загострення патологiчного процесу без прогресування деструктивних змн у суглобах (вгд 3 до 4 балiв), прогресування хвороби 1з збльшенням рентгенологiчних змн у суглобах, що характеризують Хх деструкщю (понад 4 бали), — як несприятливi. Висновки. Шодат способи прогнозу перебщ Ю1А слЬд ви-користовувати в шршЬроки розвитку захворювання, що дозволить вже на цьому етат еволющ процесу визначитиреальну можливкть формування несприятливих на^дшв та в правильному режимi скоригу-вати лкування.
Ключовi слова: дти; юветльний iдiопатичний артрит; еволющя; прогноз
Вступ
Ювешльний щопатичний артрит (Ю1А) зали-шаеться одшею з актуальних проблем cy4acHoï ди-тячоï ревматологи та педiатрlï. Найбшьш ^зним за прогнозом е ЮРА, показники швалщносп досяга-ють 50 % при несприятливому перебяу цього захворювання [1, 2].
В усьому свт, у тому чи^ й в Украш, спостерь гаеться збшьшення частоти ревматичних захворю-вань сyглобiв [3, 4]. Захворювашсть на ювешльний артрит становить вщ 0,8 до 22,6 на 100 000 дитячого населення вжом до 16 роюв [5]. За даними шших aвторiв, поширешсть Ю1А у рiзних крашах колива-еться вщ 16 до 150 на 100 000 дитячого населення [3].
© «Здоров'я дитини», 2017 © «Child's Health», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденци: Зайцева Свгешя Миколавна, вщдшення кардюревматологи, ДУ «1нститут охорони здоров'я дгтей та пщлгтш НАМН УкраТни», пр. Ювтейний, 52-А, м. Харш, 61153, Укра'ша; e-mail: [email protected]; конт. тел.: +38 (057) 62 80 03.
For correspondence: Yevgeniya Zaytseva, Department of cardiorheumatology, State Institution "Institute for Children and Adolescents Health Care of the NAMS of Ukraine', Ubileyniy av., 52-A, Kharkiv, 61153, Ukraine; e-mail: [email protected]; phone: +38 (057) 62 80 03
Ю1А належить до таких патологiчних сташв, що потребують 6araTopi4Horo вживання базис-них протизапальних засобiв. Саме характер пере-6iry захворювання мае важливе значення для ви-значення оптимального вибору схеми лжування, починаючи з перших етатв розвитку Ю1А, коли юнуе терапевтичне вiкно можливостей для запо-бiгання подальшому прогресуванню i деструкцп уражених суглоб1в [2]. Негативш насл1дки на тл1 сучасного лжування в д1тей можуть бути пов'язаш не т1льки 1з зап1зненням призначення терапп, а й 1з затримкою встановлення правильного д1агнозу. 1ншими факторами, що попршують прогноз хво-роби, е раннш в1к ii дебюту, особливост1 клжч-но! симптоматики, змши в 1мунолог1чному гоме-остаз1, р1вень стаб1льност1 геному хворо1 дитини [6]. Зазначене необхщно враховувати при ощнщ значущост1 цих ознак, щоб передбачити прогноз переб1гу захворювання з метою своечасно1 та пра-вильно1 корекцп терапп [7].
Мета роботи: удосконалення критерпв прогно-зування суглобово1 форми ювешльного щопатич-ного артриту шляхом ретроспективного пор1вняль-ного анал1зу хворих 1з тривал1стю захворювання 1 р1к та 5—7—10 рок1в.
Матерiали та методи
У клшщ1 ДУ «1нститут охорони здоров'я д1тей та шдлигав НАМН Украши» на обстеженн1 пере-бували 47 хворих в1ком в1д 2 до 18 рок1в. Середнш в1к пац1ент1в становив 10,65 ± 0,50 року. Д1вчата становили бшьшють — 78,3 %, хлопчики — 21,7 %. Хвор1 за тривалютю Ю1А розпод1лялися так: близь-ко 5 рок1в — 15; 5—10 рок1в — 17; 10—15 рок1в — 15 ос1б.
Для встановлення д1агнозу керувалися М1жна-родною класифжащею хвороб X перегляду, протоколами д1агностики та л1кування кардюревма-толопчних хвороб у д1тей (наказ МОЗ № 362 в1д 2005 р.), «Ушфжованим кл1н1чним протоколом медично1 допомоги дгтям, хворим на ювешль-ний щопатичний артрит» (наказ МОЗ № 832 в1д 22.10.2012 р.), сх1дноевропейськими д1агностич-ними критер1ями ЮРА (1980 р.), д1агностичними критер1ями для раннього ревмато!дного артриту в дорослих EULAR/ACR 2010 року. У вс1х хворих вивчено клшчну симптоматику з ретельним об-стеженням опорно-рухового апарату, що включало огляд, пальпащю суглоб1в, оц1нку !х функ-щонально1 спроможност1, визначення к1лькост1 активних суглоб1в за шдексом Р1ч1, 1нтенсивност1 болю за в1зуальною аналоговою шкалою. Ощн-ка рентгенолопчних зм1н проводилася за даними рентгенограм уражених суглоб1в, що виконувалися в прямш проекцп. Променеве навантаження не пе-ревищувало 0,01 МЗв. Ультразвукове дослщження структур суглоб1в проводилося на апарат1 Siemens та SLE-101PS датчиком в1д 5 до 9 МГц. При про-веденн1 ультразвукового досл1дження суглоб1в ощ-нювали к1стков1 суглобов1 поверхн1 (зм1ни поверх-
ш субхондрально! к1стки — наявн1сть к1ст, ероз1й), розм1ри суглобово1 щ1лини, синов1альну оболонку, навколосуглобов1 м'як1 тканини, наявшсть випоту, зм1ни зв'язкового апарату. У вс1х хворих анал1зува-лися показники гостро1 фази запалення, ревмато-1дний фактор.
При статистичн1й обробц1 матер1алу викорис-товували пакет прикладних програм Microsoft, Statgrafics 5, параметричн1 та непараметричш кри-терп. Для розробки прогностичних критерпв засто-совано регресшний анал1з 1з визначенням шфор-мативност1 ознак та прогностичних коеф1ц1ент1в для кожно1 з них.
Результати та обговорення
Для реал1зацП поставлено1 мети проанал1зо-вано 96 кл1н1чних спостережень хворих 1з Ю1А з урахуванням ретроспективних досл1джень за перь од 1 р1к та 5—7—10 рок1в хвороби. З урахуванням отриманих даних сл1д в1дм1тити, що дотепер зали-шаеться високою частота п1знього встановлення правильного д1агнозу та зап1знього призначення базисних засоб1в. За нашими даними, ранне призначення базисних препарат1в було тшьки в 7,2 % хворих, а протягом першого року хвороби — у 31,2 %. Значнш частин1 хворих (32,5 %) базисш препарати призначалися тсля двох рок1в в1д дебюту Ю1А. Це, безумовно, впливало на показники негативно1 еволюцп захворювання. Результати загально1 ощнки еволюцп Ю1А показали, що основне м1сце в насл1дках захворювання займае прогресування процесу, i це стосуеться хворих не-залежно в1д тривалост хвороби. Разом 1з тим до позитивного факту можна вiднести стабтзащю захворювання при мiнiмальнiй його клшжо-лабо-раторнiй активностi на тл1 л!кування. Установлено, що стабiлiзацiя процесу при його тривалост 5 роюв спостерiгалася в 38,9 % оаб.
Оц1нюючи клiнiко-лабораторнi осо6ливост1 хворих на Ю1А, через 5 рок1в в1д дебюту в 45,3 % пащенпв виявлено прогресування патолопчно-го процесу, пор!вняно з 1ншими Ю1А, визначено, що в них мали мюце пол!артрит (р < 0,001), до-статньо тривала ранкова скут1сть (близько двох годин) (р < 0,05), разом 1з тим у бшьшосп (57,2 %) скутост не було. Актившсть запального процесу була на р!вш першого ступеня (р < 0,05), середня к1льк1сть активних суглоб!в при данiй тривалос-т1 патологiчного процесу знизилася з 3,53 до 1,71. Ысля дебюту з колшних сугло61в спостерiгаеться швидке залучення гом1лковостопних (р < 0,001), частше — ранне залучення кульшових сугло-61в (р < 0,001), променезап'ясткових (р < 0,001), лжтьових (р < 0,001) та др!бних суглоб!в кистей (р < 0,001), вщм!чаеться швидший розвиток гшо-мiатрофiй (р < 0,001). Особливо1 уваги заслуговува-ло парне ураження гом1лковостопних (р < 0,001) та променезап'ясткових суглоб!в (р < 0,001).
По завершенш 10 роюв еволюцп Ю1А тре-тя рентгенологiчна стадiя визначена в 14,3 % ос16
(проти 18,2 % на попередньому етат), порушення функщонально! спроможностi другого ступеня — в 42,2 % (проти 13,9 % вщповвдно), що переконливо пщкреслювало факт прогресування процесу.
Для пащенпв, якi отримують стандартну проти-запальну (нестерощш протизапальнi препарати) та базисну (переважно метотрексат) тератю, шляхом визначення певних клтчних та параклжчних по-казникiв можна iндивiдуально, у кожного хворого, чггко прогнозувати ймовiрнiсть тяжких порушень у суглобовому апарат вже на раннiх етапах хвороби.
Для прогнозування розвитку вщдалених (не менше н1ж через 7—10 роюв вiд дебюту захворю-вання) наслщюв хвороби нами враховувались ре-зультати обстеження хворих на Ю1А дггей на ета-пi перших 1—2 роюв вiд дебюту. Визначались таю клшжо-лабораторш показники захворювання: вiк початку захворювання, кшькють уражених сугло-бiв у дебютi захворювання, тривалiсть ранково! скутостi у хвилинах, рентгенологiчна стадiя хвороби на момент дiагностування хвороби, макси-мальне значення швидкост осiдання еритроцитiв (ШОЕ), С-реактивного бшка (СРБ), наявнiсть ревматоидного фактора (РФ), строк призначення метотрексату вщ появи перших ознак захворювання в мюяцях, його первинна ефектившсть. Модель множинно! регреси дозволила уточнити значи-мiсть кожного з параметрiв, що розглядались, та визначити стутнь ¡¡х впливу на результат.
При аналiзi значущих величин щодо 10^чно-го прогнозу вiдмiчений значний внесок наявност уражень очей, кiлькостi як загального числа уражених суглобiв, так i числа активних iз них. Зна-чно зростае значущiсть в прогностичнш моделi наявностi РФ та показника тривалост ранково! скутостi. На вщмшу вiд менш тривалого прогнозу з'являеться вплив показникiв ШОЕ i рентгеноло-пчно! стади хвороби. Також для 10^чного прогнозу бшьше значення мае ефективнiсть метотрексату на першому етапi його застосування.
Таким чином, рiвняння регресшно! моделi прогнозу варiантiв 5—7-рiчного переб^ Ю1А включае: кiлькiсть балiв = 4,27-0,47 • Х1 - 0,01 • Х2 - 0,41 х х Х3 - 0,01 • Х4 + 0,04 • Х5 - 0,79 • Х6 - 0,02 • Х7 -
— 0,32 • Х8 (р < 0,03), де 4,27 — константа; Х1 — стать пащенпв (девчата — 1, хлопцi — 2); Х2 — вiк початку захворювання в мюяцях; Х3 — ураження суглобiв кистей; Х4 — тривалють ранково! скутостi у хвилинах; Х5 — рiвень СРБ у г/л; Х6 — наявнiсть РФ (немае — 1, е — 2); Х7 — строк призначення метотрексату вщ появи перших ознак захворювання в мюяцях; Х8 — ефектившсть терапи метотрексатом (е — 1, немае — 2).
Рiвняння регресшно! моделi прогнозу варiантiв 10^чного перебiгу Ю1А включае: кiлькiсть б^в = = 4,01 + 0,27 • Х1 + 0,02 • Х2 - 0,89 • Х3 + 0,01 • Х4 -
— 1,42 • Х5 + 0,231 • Х6 - 0,29 • Х7 - 0,01 • Х8 + 0,01 х х Х9 - 2,00 • Х10 + 0,01 • Х11 + 0,89 • Х12 (р < 0,04), де 4,01 — константа; Х1 — стать пацiентiв (девчата
— 1, хлопцi — 2); Х2 — вiк початку захворювання
в мюяцях; Х3 — ураження очей (немае — 1, е — 2); Х4 — кшькють уражених суглобiв у дебютi захворювання; Х5 — кiлькiсть активних суглобiв у дебютi захворювання; Х6 — тривалiсть ранково! скутостi у хвилинах; Х7 — рентгенологiчна стадiя хвороби на момент дiагностування хвороби; Х8 — максималь-не значення ШОЕ у мм/хв; Х9 — рiвень СРБ у г/л; Х10 — наявнiсть РФ (немае — 1, е — 2); Х11 — строк призначення метотрексату вщ появи перших ознак захворювання в мюяцях; Х12 — ефективнiсть терапи метотрексатом (е — 1, немае — 2).
Прогноз характеру довготривалого перебiгу Ю1А (понад десять рокiв) за наступною формулою: кшькють балiв = 5,95 + 0,02 • Х1 - 0,08 • Х2 + 0,01 • Х3 + + 0,48 • Х4 - 0,03 • Х5 + 0,01 • Х6 - 2,00 • Х7 + 0,01 х х Х8 - 0,23 • Х9 (р < 0,04). При цьому в пащенпв з Ю1А на першому роцi проводить обстеження i ви-значають такi параметри: вiк початку захворювання в мюяцях (Х1), кшькють уражених суглобiв у дебютi захворювання (Х2), тривалiсть ранково! скутостi у хвилинах (Х3), рентгенологiчну стадiю хвороби на момент дiагностування хвороби (Х4), максимальне значення ШОЕ в мм/хв (Х5), СРБ у г/л (Х6), наяв-нiсть ревматоидного фактора (немае — 1, е — 2) (Х7), строк призначення метотрексату вщ появи перших ознак захворювання в мюяцях (Х8), його ефектившсть (е — 1, немае — 2) (Х9).
Шсля обчислювання визначають варiанти бага-торiчного перебiгу Ю1А: ремiсiя (до 2 балiв), стабь лiзацiя патологiчного процесу (вiд 2 до 3 балiв) — як сприятлив^ а повторнi загострення патолопчного процесу без прогресування деструктивних змш у суглобах (вiд 3 до 4 балiв), прогресування хвороби iз збiльшенням рентгенологiчних змiн у суглобах, що характеризують !х деструкцiю (понад 4 балiв), — як несприятливь
Таким чином, запропонований метод дозволяе здiйснювати вщдалений прогноз перебiгу Ю1А на початкових стадiях хвороби з вщокремленням вщ-носно сприятливих та несприятливих варiантiв для своечасного вибору вщповщних схем базисно! терапи та внесення корективiв до них. 1нформатив-нiсть моделi становить 86,2 %, чутливють — 76,8 %, специфiчнiсть — 75,0 %.
Для прикладу використання зазначено! моделi наведено клшчний випадок.
Клшчний випадок. Хворий С., 6 роюв (iсторiя хвороби № 2564 вщ 2006 року), госпи^зований до вщдшення кардюревматологи шституту зi скарга-ми на припухлють i дефiгурацiю колiнних суглобiв, обмеження рухiв у кульшовому суглобi, шдвищен-ня температури тiла, слабкiсть. З анамнезу вщомо, що тривалiсть хвороби сягала два роки, протягом яких було вiдмiчено ураження одного кульшового суглоба. Анамнез життя не обтяжений. При обсте-женш виявлено: рентгенологiчнi ознаки хвороби на момент дiагностування хвороби були вщсутш, максимальне значення ШОЕ — 22 мм/хв, СРБ — 12 г/л, РФ негативний. Було встановлено дiагноз: ювеншьний щопатичний артрит, олпоартику-
Таблиця 1. Прогностичний алгоритм раннього розвитку ст1йкоУ неспроможност суглоб1в
Клшжо-паракл^чш ознаки захворювання Наявшсть ознаки Прогностичний коефщieнт (абс.) 1нформатившсть (абс.)
Стшке пщвищення СРБ е +7,48 4,53
Немае -6,32
Тривале пщвищення ШОЕ е +6,23 2,18
Немае -3,31
Ураження дрiбних cymo6iB кистей е +4,47 1,43
Немае -2,93
Тривала ранкова скутють е +2,22 1,16
Немае -4,47
Пщвищення колагенази е +3,80 1,14
Немае -2,73
Залучення шийного вщдшу хребта е -0,63 0,39
Немае +4,47
лярний, РФ негативний, повшьно прогресуючий перебiг, актившсть 1-го ступени, рентгенологiчна 0-ва стадш, порушення функцп суглобiв 1-го ступени. З моменту встановлення дiагнозу був призна-чений метотрексат, через 3 мгсящ було визначено його використання ефективним.
Прогноз перебяу (кiлькiсть балiв) дорiвнював: 5,95 + 0,02 • 48 - 0,08 • 4 + 0,01 • 0 + 0,48 • 0 -- 0,03 • 24 + 0,01 • 22 - 2,00 • 1 + 0,01 • 24 - 0,23 х х 1 = 4,10, що свщчить про високу в1рогщшсть прогресування хвороби iз збшьшенням рентгенолопч-них змiн у суглобах, що характеризують к деструк-цго.
Для визначення швидкого формування функционально! неспроможностi суглобiв нами розробле-но прогностичний алгоритм, клiнiко-параклiнiчнi ознаки, що включен до алгоритму, ощнюються в першi 2 роки вщ дебюту процесу (стiйке пщвищен-ня СРБ, тривале пiдвищення ШОЕ, ураження ДСК, тривала ранкова скутiсть, пщвищення колагенази, залучення ШВХ). У результат розрахункiв за Валь-дом — Генкшим кожна ознака отримувала свою ш-формативнiсть та прогностичний коефвдент. Скла-дання таких коефiцieнтiв за наявними ознаками до пороговоi суми ± 13 дозволяе в кожного конкретного хворого вже в першi роки хвороби передбачити в подальшому можливють значних проблем щодо розвитку функцiональних порушень у суглобах, що потребуе особливоi уваги щодо використання фiзичних методiв реабiлiтацГi (табл. 1). 1нформа-тивнiсть алгоритму при перевiрцi становила 84,3 %, чутливють — 78,8 %, специфiчнiсть — 95,1 %.
Запропонований метод дозволяе здшснювати вщдалений прогноз перебiгу ЮРА на початкових стадiях хвороби з вщокремленням сприятливих та несприятливих варiантiв для своечасного вибору вiдповiдних схем базисно'i терапп та внесення ко-рективiв до них.
Висновки
Подаш способи прогнозу перебiгy Ю1А слщ ви-користовувати в першi роки розвитку захворюван-ня, що дозволить вже на цьому етат еволюцИ процесу визначити реальну можливють формування несприятливих нaслiдкiв та в правильному режимi скоригувати лiкyвaння.
Конфлжт ÏHTepecÏB. Автор заявляе про вщсут-нiсть конфлiктy iнтересiв при пщготовщ дaноï стaттi.
References
1. Petty R, LaxerR, Lindsley C, Wedderburn L, authors. Textbook of pediatric rheumatology, 7th ed. Philadelphia, PA: Elsevier; 2015. 736p.
2. Salugina SO, Kuz'mina NN. Nosological diagnosis of Juvenile arthritis due to follow up studying. Pediatria named after G.N. Speransky. 2011;90(5):29-35.
3. Kovalenko VM, Kornac'kij VM, Manojlenko TS, et al. Demografija i stan zdorov'ja narodu Ukrai'ny: Analitychno-statystychnyj posibnyk [Demography and health condition of residents of Ukraine; Analitic Statistic Attendant]. Kyiv; 2009. 146 p.
4. Dudnyk VM, Vyzhga YuV, Guminskaya GS, Vinnichuk LL, Marchuk OI. Clinical and laboratory characteristics of juvenile rheumatoid arthritis. Sovremennaya pediatriya. 2012;1:90-92.
5. Smolen JS, Aletaha D, Bijlsma JW, et al. Treating rheumatoid arthritis to target: recommendations of an international task force. Ann Rheum Dis. 2010 Apr;69(4):631-7. doi: 10.1136/ ard.2009.123919.
6. Kurreeman FA, Stahl EA, Okada Y, et al. Use of a multiethnic approach to identify rheumatoid-arthritis-susceptibility loci, 1p36 and 17q12. Am J Hum Genet. 2012 Mar 9;90(3):524-32. doi: 10.1016/j. ajhg.2012.01.010.
7. Boyko YaY. Long-term consequences of juvenile idiopathic arthritis: results of observation study of 70 patients. Ukrai'ns'kyj revmatologichnyjzhurnal. 2014;2:67-72.
Отримано 02.11.2017 ■
Зайцева Е.Н.
ГУ «Институт охраны здоровья детей и подростков НАМН Украины», г. Харьков, Украина
Прогнозирование отдаленных последствий ювенильного идиопатического артрита
Резюме. Актуальность. Ювенильный идиопатический артрит (ЮИА) характеризуется хроническим воспалением суставов с прогрессирующим течением и выраженной тенденцией к ранней инвалидизации. Длительное наблюдение за больным ЮИА ребенком позволяет проследить эволюцию болезни и оценить влияние варианта начала, возраста, пола, степени активности и других факторов на течение патологического процесса, что будет способствовать прогнозированию более четкого формирования неблагоприятных последствий болезни и правильному лечению. Целью работы является усовершенствование критериев прогнозирования суставной формы ЮИА путем ретроспективного сравнительного анализа больных с продолжительностью болезни 1 год и 5—7—10 лет. Материалы и методы. Обследовано 47 детей в возрасте от 2 до 18 лет с суставной формой ЮИА. В процессе уточнения нозологической формы суставной патологии использовались клинические, общепринятые лабораторные и инструментальные исследования. Для разработки прогностических критериев применен регрессионный анализ с определением информативности признаков и прогностических коэффициентов для каждой из них. Результаты. Установлено, что для прогнозирования дальнейшей 5-7-летней эволюции ЮИА важное значение имеют такие признаки: пол пациентов, наличие поражения мелких суставов кистей, наличие ревматоидного фактора, для 10-летней и дли-
тельной (более 10 лет) эволюции — наличие поражений глаз, количество как общего числа пораженных суставов, так и числа активных из них. Увеличивается значимость в прогностической модели наличия ревматоидного фактора, показателя продолжительности утренней скованности, рентгенологической стадии болезни, лабораторных показателей — уровня скорости оседания эритроцитов, С-реактивного белка. Также для 10-летнего прогноза большое значение имеет эффективность метотрексата на первых этапах его применения. Представленные модели определяют варианты многолетнего течения ЮИА: ремиссия (до 2 баллов), стабилизация патологического процесса (от 2 до 3 баллов) — как благоприятные, а повторные обострения патологического процесса без про-грессирования деструктивных изменений в суставах (от 3 до 4 баллов), прогрессирование болезни с увеличением рентгенологических изменений в суставах, характеризующих их деструкцию (более 4 баллов), — как неблагоприятные. Выводы. Представленные способы прогноза течения ЮИА следует использовать в первые годы развития заболевания, что позволит уже на этом этапе эволюции процесса определить реальную возможность формирования неблагоприятных последствий и в правильном режиме скорректировать лечение.
Ключевые слова: дети; ювенильный идиопатический артрит; эволюция; прогноз
Ye.M. Zaytseva
State Institution "Institute for Children and Adolescents Health Care of the NAMS of Ukraine", Kharkiv, Ukraine
Prediction of long-term effects
Abstract. Background. Juvenile idiopathic arthritis (JIA) is characterized by chronic inflammation of the joints with progressive course and a strong tendency to development of early disability. Long-term follow up of a patients with JIA allows us to trace the evolution of the disease, and to assess the correlation between the course of pathological process and the type of disease onset, age, sex, degree of activity and other factors, which contribute to the use of more exact methods for early detection of the adverse health consequences of JIA and the correct treatment. The purpose of the research was an improvement of the prognostic criteria for JIA by the retrospective chart review in patients with disease duration 1 year and 5—7—10 years. Materials and methods. The study included 47 children with joints form of JIA aged from 2 to 18 years. For diagnosis, clinical examination, standard laboratory and instrumental tests were used. A regression analysis was used for the determination of prognostic criteria, the informative value of the features and the predictive factors for each of criteria. Results. It was established that for prediction of the further 5-7-year course of JIA, the patient's gender, inflammation of small joints of the hands, the presence of the rheumatoid factor (RF) played an essential role; and for 10-year and longer
of juvenile idiopathic arthritis
prognosis — the presence of eye lesions, the number of both affected and active joints were important. The significance of the following parameters has increased in prognostic model: the presence of RF, the duration of morning stiffness, radiological stage of the disease, laboratory indicators, such as erythrocyte sedimentation rate, level of C-reactive protein. For the 10-year prognosis of JIA, the effectiveness of treatment with metho-trexate on initial stage was beneficial. These models determine variants of long-term course of JIA and include remission (up to 2 points), stabilization of the pathological process (from 2 to 3 points), which are assessed as favorable signs; and repeated exacerbations of the pathological process without progression of destructive changes in joints (from 3 to 4 points), clinical progression of disease, including radiological changes and joint destruction (more than 4 points), is classified as an unfavorable. Conclusions. The given methods for predicting the course of the JIA should be used at the initial stages of disease, it will allow to determine the real risk of adverse effects at early stage of pathological process and make it possible to choose adequate treatment.
Keywords: children; juvenile idiopathic arthritis; evolution; prognosis
