CC BY
82
УДК 331.522.4:338.27
ПРОГИОЗУВАНИЯ ТА РЕГУЛЮВАИИЯ РОЗВИТКУ НЕСТАНДАРТНО! ЗАЙНЯТОСТ В УКРА1И1
© 2014
ГУК Л. П.
УДК 331.522.4:338.27
Гук Л. П. Прогнозування та регулювання розвитку нестандартно'!' зайнятост в УкраТж
Стаття присвячена розгляду проблеми державного регулювання сфери нестандартноi зайнятостi в УкраЫ. Доведено, що засобом тдвищення наукового потенцюлу рiвня планування i найважлившою складовою системи державного регулювання в цй сферi е прогнозування тенденцш i змн нестандартних форм зайнятостi, що поширен на укранському ринку працi. Оцнка динамiчних потошв у сферi нестандартноi зайнятостi дозволила виявити фактори, що найбльшою мiрою детермнують змiни в таких сегментах нестандартноi зайнятостi, як непостшна, понад-нормова, неформальна, неповна зайняткть, недозайнятсть, яка мае вимушений характер, i нестандартна 1Т-зайнятшь, що розглядаеться як iнновацiйна складова нестандартноi зайнятостi. У результатi дотдження було розроблено економетричну модель прогнозування розвитку окремих форм нестандартноi зайнятостi на нацональному р'вш. Доведено, що застосування прогнозноi модел'> дозволяе визначити тенденцп розвитку нестандартноi зайнятост'!, об(рунтувати напрямки основних заход'в державного регулювання в цй сферi та вдосконалити концепту-альт положення щодо напрямiв проведення полтики держави у сфер регулювання нестандартноi зайнятости Ключов'! слова: нестандартна зайняткть, прогнозування сегмент'в нестандартноi зайнятост^ регулювання зайнятост'> Рис.: 2. Табл.: 2. Ббл.: 10.
Гук Лариса Павтвна - науковий ствробтник, вiддiл соцiально-економiчних проблем працi, 1нститут економки та прогнозування НАН Украни (вул. Панаса Мирного, 26, Кшв, 01011, Украна) E-mail: l_guk@ukr.net
УДК 331.522.4:338.27 Гук Л. П. Прогнозирование и регулирование развития нестандартной занятости в Украине
Статья посвящена рассмотрению проблемы государственного регулирования сферы нестандартной занятости в Украине. Доказано, что средством повышения научного потенциала уровня планирования и важнейшей составляющей системы государственного регулирования в этой сфере является прогнозирование тенденций и изменений нестандартных форм занятости, которые распространены на украинском рынке труда. Оценка динамических потоков в сфере нестандартной занятости позволила выявить факторы, в наибольшей степени детерминируют изменения в таких сегментах нестандартной занятости, как непостоянная, сверхурочная, неформальная, неполная занятость, недозанятость, которая носит вынужденный характер, и нестандартная ИТ-занятость, которая рассматривается как инновационная составляющая нестандартной занятости. В результате исследования была разработана эконометрическая модель прогнозирования развития отдельных форм нестандартной занятости на национальном уровне. Доказано, что применение прогнозной модели позволяет определить тенденции развития нестандартной занятости, обосновать направления основных мер государственного регулирования в этой сфере и усовершенствовать концептуальные положения относительно направлений проведения политики государства в сфере регулирования нестандартной занятости. Ключевые слова: нестандартная занятость, прогнозирования сегментов нестандартной занятости, регулирования занятости. Рис.: 2. Табл.: 2. Библ.: 10.
ГукЛариса Павловна - научный сотрудник, отдел социально-экономических проблем труда, Институт экономики и прогнозирования НАН Украины (ул. Панаса Мирного, 26, Киев, 01011, Украина) E-mail: l_guk@ukr.net
UDC 331.522.4:338.27
Huk Larysa P. Forecasting and Regulation of Development of Non-standard Employment in Ukraine
The article is devoted to consideration of the problem of state regulation of the sphere of non-standard employment in Ukraine. It proves that the means of increase of scientific potential of the level of planning and one of the most important component of the system of state regulation in this sphere is forecasting of tendencies and changes of non-standard forms of employment, which are prevalent in the Ukrainian labour market. Assessment of dynamic flows in the sphere of non-standard employment allows allocation factors that significantly determine changes in such segments of non-standard employment as temporary, overtime, informal, partial, forced and non-standard IT employment, which is considered as an innovation component of nonstandard employment. In the result of the study the article develops an econometric model of forecasting of development of individual forms of non-standard employment at the national level. The article proves that application of the forecasting model allows identification of tendencies of development of nonstandard employment, outline directions of main measures of state regulation in this sphere and improve conceptual provisions with respect to directions of the state policy in the sphere of regulation of non-standard employment. Key words: non-standard employment, forecasting segments of nonstandard employment, regulation of employment. Pic.: 2. Tabl.: 2. Bibl.: 10.
Huk Larysa P.- Research Associate, Department of social and economic problems of labor, Institute for Economics and Forecasting of NAS of Ukraine (vul. Panasa Myrnogo, 26, Kyiv, 01011, Ukraine) E-mail: l_guk@ukr.net
Питання регулювання зайнятост займають пров^-не мкце серед напрямiв сощально-економiчноT полiтики держави. Сучасш типи зайнятост (дис-танщйна, аутсорсинг, аутстаффшг, лiзинг персоналу тощо) представлен на ринку пращ головним чином у неформальному секторi економши, широко розповсюджеш нестандарты форми зайнятость Тому реакщ'Г основних учасниюв ринку пращ призводять до результапв, що ма-лопрогнозоваш та неочшувань У силу свое! розповсю-дженост та популярной серед населення, а також позитивного пом'якшуючого впливу на регюнальш ринки пращ нестандартна зайняткть потребуе державного за-
конодавчого врегулювання i державно1 репонально1 тд-тримки [1, с. 201].
Значний внесок у розробку проблеми зайнятост населення, Г! державного регулювання здшснили вчеш Укра-Гни: С. I. Бандур, Л. I. Безтелесна, Д. П. Богиня, I. К. Бондар, В. I. Герасимчук, О. А. Гршнова, М. I. Долшнш, 6. П. Качан,
A. М. Колот, Е. М. Лiбанова, Л. С. Лкогор, Ю. М. Маршавш,
B. В. Оншенко, О. I. Цимбал та ш. Однак недостатньо об-Грунтоваш фактори, що впливають на розвиток нестандартних форм зайнятосп, i методи прогнозування тенденцш Гх розвитку, що дозволило б визначити цш та прюри-тети у сферi регулювання нестандартно! зайнятост, тому
правов1 основи реамзаци наиважлив1шо1 управл1нсько1 функщ! держави у сфер1 нестандартно! зайнятосп вимага-ють подальшого удосконалення.
Метою статт1 е розробка економетрично'1 модел1 про-гнозування розвитку окремих форм нестандартно'! зайня-тост1 на нащональному ршш для визначення тенденщ! розвитку нестандартно'! зайнятост та обгрунтування напрямюв основних заходш державного регулювання в ц1й сферь
Державну пол1тику в сфер1 регулювання нестандартно'! зайнятост населення неможливо розробити без прогноз1в 11 стану, а також сощально-економ1чного ку держави на прогнозний (наступний рш) 1 пер-спективний (один-два роки) перюди. Верховна Рада Укра!-ни затвердила Закон Укра!ни «Про державне прогнозуван-ня та розроблення програм економ1чного 1 сощального розвитку Укра!ни», що визначае правов1, економ1чш та ор-гашзацшш засади формування цшсно! системи прогноз-них 1 програмних документш економ1чного 1 сощального розвитку Укра!ни [2]. Показники прогнозу економ1чного 1 сощального розвитку Укра!ни на короткостроковий перюд використовуються для розроблення державних щльових програм 1 для ощнки надходжень 1 формування показниив Державного бюджету Укра!ни. «Державна програма еконо-м1чного 1 сощального розвитку Укра!ни на 2012 рш та осно-вш напрями розвитку на 2013 1 2014 роки», розроблена в1д-пов1дно до Закону Укра!ни «Про державне прогнозування та розроблення програм економ1чного 1 сощального розвитку Укра!ни», декларуе, що висои темпи економ1чного зростання неможлив1 без розвитку гнучкого ринку пращ та створення ефективних робочих мюць [3, с. 46], тому розвиток нестандартних форм зайнятосп, яи забезпечу-ють гнучисть ринку пращ,- важливе завдання державно! сощально-економ1чно! пол1тики.
Безперервний процес прогнозування тенденщй 1 змш нестандартно! зайнятост населення е засобом тдвищення наукового потенщалу р1вня планування 1 найважлившою складовою системи державного регулювання в щй сферь Якщо планування спрямоване на прийняття та вплення управлшських ршень, то метою прогнозування е створення наукових передумов для !х прийняття. З огляду на це основними функщями прогнозування розвитку основних форм нестандартно! зайнятост е: науковий анамз процес1в 1 тенденц1й; досл1дження об'ективних зв'язкш сощально-економ1чних явищ; ощнка ршшв нестандартно! зайнято-ст1; виявлення альтернатив розвитку. З урахуванням цього зросте значення прогнозування в д1яльност1 державних ор-ганш виконавчо! влади 1 служб зайнятост населення.
Сучасний ринок пращ динам1чний, вш характеризуемся постшними змшами, переходами робочо! сили з одного стану зайнятосп трудових ресурс1в в шший [4]. Ощнка динам1чних потоюв у сфер1 нестандартно! зайнятосп до-зволяе виявити фактори, що найбкьшою м1рою детермшу-ють змши у структур! нестандартно! зайнятосп населення. Перемщення населення м1ж станом неповно! зайнятосп, недозайнятосп, понаднормово! зайнятосп, неформально!, непостшно! зайнятосп, нестандартно! 1Т-зайнятост1 може бути подане у вигляд1 схеми (рис. 1).
Запропонована схема трансформащ! демонструе ймо-в1рний рух населення м1ж р1зними формами нестандартно! зайнятосп, що здшснюеться тд впливом р1зних факторш -демограф1чних 1 сощально-економ1чних. Для ощнки комбь нованого впливу названих фактор1в (з урахуванням !хнього взаемозв'язку) на ймов1ршсть переходу зайнятих м1ж р1з-ними формами нестандартно! зайнятосп, необх1дно дати регресшну ощнку ймов1рностей трансформащ! за допомо-гою побудови в1дпов1дних математичних моделей. Даш мо-дел1 дозволять ощнити вплив р1зних незалежних змшних на ймов1ршсть для зайнятого населення переходу з одного стану нестандартно! зайнятост до шшого або збереження колишнього статусу нестандартно! зайнятость
При побудов1 багатофакторних моделей нестандартних форм зайнятост населення досл1дження чинниив зв'язку утруднено взаемним впливом фактор1в, тому в таких умовах дощльно звернутися до лшшно! залежносп, яка при досить високих показниках щ1льност1 зв'язку здат-на досить в1ропдно в1дбити вплив основних факторш на розвиток досл1джуваних процесш.
На першш стад!! анамзу був проведений розрахунок необх1дних анамтичних показникш стану 1 тенденц1й розвитку нестандартно! зайнятост населення. Розрахунок був зроблений за даними виб1ркового обстеження населення з питань економ1чно! активности проведеного Державною службою статистики Укра!ни, й обчислено показники: 1) ршень неповно! зайнятосп, 2) ршень недозайнятосп; 3) ршень понаднормово! зайнятосп, 4) р1вень неформально! зайнятосп, 5) р1вень непост1йно! зайнятост1, 6) ршень нестандартно! 1Т-зайнятость
На другому етат передмодельного анал1зу, обгрунто-вуючи фактори, як1 впливають на нестандартну зайняткть, було визначено, що нестандартна зайнятють детерм1нуеть-ся р1внем доходш населення та напружен1стю ринку пращ, демограф1чними показниками, як1 окреслюють максимально можлив1 меж1 нестандартно! зайнятость Для встанов-лення т1сноти зв'язив м1ж в1д1браними факторами розра-
Рис. 1. Основн потоки у сферi нестандартно!' зайнятостi
<
о
1= <
=п _а
<С
о
о <
< Q_
<
О
<
о
ш
ховуеться кореляцшна матриця. Ця процедура дозволить попередньо оцшити доцкьшсть використання в1д1браних показниив для побудови регресшно! модель Коефщент кореляцГ! може приймати значення в штервам (-1) - (+1), причому якщо значення знаходиться ближче до 1, то це означае наявшсть сильного зв'язку, а якщо ближче до 0, то слабого. Якщо коефщ1ент кореляцГ! в1д'емний, це означае наявшсть протилежного зв'язку: чим вище значення одше! змшно!, тим нижче значення шшо! [5].
За результатами кореляцшного анамзу ткноти зв'язюв м1ж в1д1браними факторами, запропоновано та-кий склад найбкьш характерних фактор1в макрор1вня: Х1 - розм1р швестицш в основний каштал; Х2 - шдекси споживчих цш на товари та послуги; Х3 - середньомюяч-на заробгтаа плата; Х4 - темпи зростання номшально! за-робгтао! плати; Х5 - темпи зростання реально! заробггно! плати; Х6 - суми заборгованост з виплати заробггно! плати; Х7 - обсяг пенс!!, стипенди, соц1альн1 допомоги, надаш гот!вкою в структур! сукупних ресурсов домогосподарств; Х8 - ильисть працшниив, яю знаходяться у в1дпустках по догляду за дитиною до досягнення нею вшу, встановленого чинним законодавством; Х9 - коефщент замщення заро-б1тно! плати пенйею, Х10 - доходи в1д шдприемницько! дь яльност та самозяйнятост! в структур! сукупних ресурсов домогосподарств; Х11 - демобшзоваш з в!йськово! стро-ково! служби безробгтш; Х12 - кшцев! споживч! витрати домогосподарств. Як вих1дна шформащя для прогнозу ви-користовуються зв1тш даш Державно! служби статистики Укра!ни з 2004 р. по 2012 р. (табл. 1).
На третьому етат побудовано системи економетрич-них моделей для макроршня. Взаемозв'язок м!ж показни-ками нестандартно! зайнятост! та факторами можна за-писати у вигляд! функцп фактор!в-аргумент!в, що з р1зним ступенем спрямованост! впливають на розвиток нестан-дартних форм зайнятост!. Розрахунки регресшного анал1зу виконан! на ЕОМ у середовищ! системи економетричного моделювання за спещальною стандартизованою програ-мою БУш^гс (табл. 2). Нижче наводиться докладний опис побудови кореляцшно-регресшних моделей, в1дпов1дно
до яких можна оцшити piBHi окремих форм нестандартно! зайнятост в перспективi та зробити в^пов^ш висновки i розробити рекомендащ! у сферi регулювання нестандартно! зайнятость
За результатами регресiйного аналiзу статистичнi характеристики рiвнянь моделi задовольняють !х критичним значенням: Т - коефщент Ст'юдента - значущють факто-рiв регресiйних рiвнянь (абсолютна величина коефщентш бкьша, нiж табличний довiрчий iнтервал 1,415, вiдповiдно коефщенти значущi); R2 - коефiцieнт детермшац!! - тiснота взаемозв'язку мiж факторами регресшного рiвняння (данi моделi на 60 - 80 % пояснюють змшу результуючих показ-ник!в); D.W. - коефщент Дарбiна - Уотсона -наявшсть ав-токорелящ! залишкiв першого порядку (значення критерiю DW близью до 2, що означае в^сутшсть автокорелящ!); S.E. - середньоквадратична помилка регресшного ршнян-ня. Оцiнка точност результатiв розв'язку економетричних моделей необх^на для визначення прогнозних властиво-стей моделей, виршення питання про придатшсть моделi до практичного застосування. Накопичення похибок про-гнозування в економетричних моделях виникае за рахунок умовност регресiйних ршнянь i стохастичного характеру моделi, наявност формалiзованих припущень щодо яис-них змшних у процесi генеращ! ршнянь, а також змши структури причинно-насл^кових зв'язк!в моделi мiж перь одами спостереження i прогнозування [9, с. 107].
Одержан результати оцiнки точност результатов розв'язку економетричних моделей св^чать про можливiсть застосування даних р!внянь для прогнозних розрахунк!в. Розрахунок за даними рiвняннями дозволяе визначити перспективш рiвнi окремих форм нестандартно! зайнятост в загальнiй чисельност зайнятого населення. Для визначення прогнозних значень ршнш нестандартно! за отриманими багатофакторними моделями необхiдно одержати значення факторш Х1... Хп на перюд прогнозування. Прогнозування економiчних показник!в на основi трендових моделей, як i бiльшiсть iнших методiв економiчного прогнозування, засноване на ^е! екстрапо-
Таблиця 1
OcHOBHi соцiально-економiчнi показники, що використовуються для моделювання процесу розвитку нестандартних
форм зайнятосп
Показник Рiк
2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Х1 75714 93096 125254 188486 233081 151777 150667 209130 255839
Х2 109 113,5 109,1 112,8 125,2 115,9 109,4 108 100,6
Х3 590 806 1041 1351 1806 1906 2239 2633 3026
Х4 127,5 136,7 129,2 129,7 133,7 105,5 120 117,6 114,9
Х5 123,8 120,3 118,3 112,5 106,3 90,8 110,2 108,7 114,4
Х6 2232,4 1111,2 960,3 806,4 668,7 1188,7 1473,3 1218,1 977,4
Х7 22,2 24 23,7 23 23,1 26 25,9 25,5 27,1
Х8 354457 370039 385620 397543 423 453 448856 462656 448 246 450059
Х9 0,309 0,392 0,391 0,354 0,430 0,490 0,461 0,437 0,414
Х10 4,4 4,9 4,6 5,2 5,3 5,1 6,2 4,6 4,1
Х11 32,4 24,0 16,7 17,0 17,1 15,7 23,2 22,5 23,2
Х12 180399 252624 319383 423174 582482 581733 686082 865860 986540
Джерело: [6; 7; 8].
Таблиця 2
Система економетричних р!внянь
Назва показника Рiвняння Характеристика рiвнянь
PiBeHb непостiйноí зайнятосп Унепостз = 4.372337163е"06 • Х12 - 0.1151206862 • Х2 + 11.62928319 R2 = 0.765 D.W. = 2.252 S. E. =1.041
PiBeHb неповно! фактично! зайнятостi ^епов,факт. = 3.865183428е"°5 • Х8 + + 0.6350333946 • Х7 - 0.001887658822 • Х3 - 15.53011703 R2 = 0.675 D.W. = 2.117 S. E. =1.049
Piвень понаднормово! зайнятостi Y = -19 51928297 • Х + 'понаднорт.з. факт. I9.5'92829' Х9 + + 0.06058970295 • Х4 + 15.42721588 R2 = 0.899 D.W. = 1.616 S.E. =0.589
Piвень IT-нестандартно! зайнятосп нестандарт. = -°.1449160969 • Х10 + °.°2274198426 • Хи + 1.3422615 R2 = 0.557 D.W. = 2.928 S.E. = 0.176
Piвень недозайнятостi YHedos. = -0.258399704 • Х5 + 0.003373628331 • Х6 + 30.94820883 R2 = 0.822 D.W. = 2.669 S.E. = 1.325
Piвень неформально! зайнятосп Yнефорт, = -6.114332129е"06 • Х (-1) + + 0.0009020157803 • Х3 + 21.63047044 R2 = 0.767 D.W. = 2.096 S.E. = 0.336
Джерело: розрахунки автора.
ляцп. Пiд екстраполяцieю звичайно розумiють поширення закономiрностей, зв'язив i спiввiдношень, що дiють в до-слiджуваному перiодi, за його межь Метод екстраполяцГ! застосовуеться ильки при прогнозуванш на порiвняно не-великi перiоди. Тому, на наш погляд, у даному досмдженш прогнозний перюд може дорiвнювати трьом рокам.
Перспективш значення факторш, що увшшли у модель, у нашому дослiдженнi визначенi шляхом виявлення тенденщ! змiни вiдповiдного показника за 9 роив (тренда) i екстраполяцГ! виявлено! тенденщ! на прогнозний перiод Шдставляючи прогнознi розмiри основних факторiв у роз-роблену багатофакторну модель прогнозу, визначаемо точ-ковi значення рГвнГв нестандартно! зайнятостi на перспективу. Отримаш прогнознi значення показникГв, яи харак-теризують систему регулювання нестандартно! зайнятосп, вiддзеркалюють найбкьш ймовiрнiсний рiвень показникГв, що моделюються при прогнозно-заданих значеннях осно-вних факторiв.
Розрахунки, проведет за допомогою розроблено! системи прогнозних моделей, дозволили одержати про-
гноз рiвнiв нестандартно! зайнятостi в Укра!нi на 2013 -2015 рр. i проаналiзувати динамiку розвитку окремих форм нестандартно! зайнятость Результати розрахункових i про-гнозних показникГв нестандартно! зайнятост представлено на рис. 2.
Прогноз розроблений з урахуванням сучасних тен-денцiй та можливостей повкьного виходу економiки Укра!-ни з фiнансово-економiчно! кризи, вплив яко! в^чувати-меться ккька найближчих рокГв. РГвень непостiйно! зайня-тостi буде плавно зростати з 4,6 % в 2012 р. до 5,4 % в 2015 р., що тдвищить гнучисть зайнятост та ринку пращ в загалГ Ршень неповно! фактично! зайнятостi знижуватиметься повкьними темпами з 14,1 % у 2012 р. до 11,2 % (прогноз на 2015 р.); проте ршень недозайнятосп (вимушено! неповно! зайнятосп, спричинено! економiчними чинниками) зро-статиме з 4,3 % в 2012 р. до 7,4 % в 2015 р., але не досягне ткового значення в 11,6 %, яке спостеркалося в кризовому 2009 р. Ршень понаднормово! зайнятосп, нашнтенсивш-шо! нестандартно! форми використання трудових ресурйв навпаки зменшуватиметься з 14,1 % в 2012 р. до 12,4281%
g 25
2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
■ Р1вень неповно! фактично! зайнятосп
■ Р1вень непостшно! зайнятосп
Р1вень понаднормово! зайнятосп
■ Р1вень недозайнятосп
■ Р1вень неформально! зайнятосп
■ Р1вень IT-нестандартно! зайнятосп
Рис. 2. Монiторинговi (2004 -2012 рр.) i nporH03Hi (2013 - 2015 рр.) показники piBHiB нестандартно'!' зайнятостi в yKpaiHi
в 2015 р., це св1дчить про скорочення попиту на штенсив-ну роботу. Р1вень неформально! зайнятост! продовжуе зро-стання з 22,9 % в 2012 р. до 24,9 % ! знаходиться на такому ж високому ршш, як ! ранше, що кюструе значну тшзащю укра!нсько! економжи. Р!вень нестандартно! 1Т-зайнятост1 повкьно зменшуватиметься з 1,18 % в 2012 р. до 0,98% у 2015 р., що тдкреслюе м1зертсть висококвамфжовано! скла-дово! нестандартно! зайнятост! й говорить про зменшення шноващйного потенцалу трудових ресурс1в нашо! кра!ни та розвиток негативних тенденцш на ринку прац Укра!ни.
Отже, результати досл1дження припускають подальше зростання р1вня непост!йно! зайнятост!, на яке впливае збкьшення витрат домогосподарств при умов! зменшення шдексу споживчих щн, тобто для шдви-щення матер1ального стану й бкьш повного задоволення сво!х потреб пращвники згодш змшювати мкце зайнятост!, шукати роботу, що буде оплачуватись вище, в умовах ста-бкьного розвитку економжи, коли впевнешсть у майбут-ньому дозволяе без зайвого ризику бкьш гнучко д1яти на ринку пращ.
Скорочення р1вня неповно! фактично! зайнятост! за-лежить в1д ккькосп працшникш, яи знаходяться у в1дпуст-ках по догляду за дитиною до досягнення нею вжу, встанов-леного чинним законодавством, обсягу пенсш, стипендш, сощальних допомоги, що надаються готшкою, в структур! сукупних ресурсов домогосподарств та розм1ру середньо-мкячно! заробгтно! плати. Тобто цкьовою «аудитор!ею», на яку мае бути спрямований регуляторний вплив щодо неповно! зайнятост!, е жшки, що знаходяться в декретних в1дпустках, студентська молодь та пенсюнери. Для цих ка-тегорш населення гнучисть неповно! зайнятост! е можли-вктю додаткового отримання доходов, досв1ду роботи або шансом не втратити здобуту квамфжащю. Причому на су-часному еташ розвитку економжи додатковий дох1д - важ-ливий стимул для залучення пращвниив до роботи в умовах неповно! зайнятост!. При скороченш зароб1тно! плати спостер!гаеться зростання р1вня неповно! зайнятост!, що опосередковано св1дчить про значний прошарок пращвни-к!в, яи працюють в умовах неповно! зайнятост! вимушено.
Шдвищення р1вня недозайнятост! (вимушено! неповно! зайнятост!, спричинено! економ1чними чинника-ми) пояснюеться вкрай низькими темпами погашення заборгованост! !з виплати заробпго! плати за умови ледь в1дчутного зростання реально! заробпго! плати, тобто не-дозайнятють е результатом повкьних темтв економ1чного розвитку в Украшь
Про скорочення штенсивносп використання трудового потенщалу зайнятого населення також св1дчить про-гнозоване падшня р1вня понаднормово! зайнятост!, на яке впливае повкьне зростання номшально! зароб1тно! плати, що не стимулюе до пошуку додатково! зайнятост!, ! зростання розм1ру пенсш, яке не вимагае в1д пенсюнерш активного пошуку додаткових доход1в ! не змушуе тсля виходу на пенсш працювати понаднормово.
Р1вень неформально! зайнятост! продовжуе зростання, швестищйна актившсть держави дозволяе створювати нов! робоч! мюця в легальному сектор! економжи, але юну-вання ! функщонування укра!нського приватного сектору в1дбуваеться в умовах жорстко! фшансово! та податково! пол1тики, а також високо! бюрократично! заоргашзовано-сть Неформальна ж зайняткть дозволяе уникнути фшан-сового контролю держави. Кр1м того, неформальна зайня-
тють створюе додатков! робоч! мкця, яи через в!дсутшсть кашталу ! високого р1вня фшансових платеж!в легально ви-никнути не можуть. нелегальний сектор, будучи самостш-ним сегментом ринку пращ, створюе робоч! мюця, тобто впливае на стан зайнятост! населення, знижуючи тим самим напружешсть на ринку пращ; розширюе ринок товаров ! послуг; створюе базу для розвитку малого б1знесу.
Розвиток 1Т-нестандартно! зайнятост! значною мь рою залежить в1д розвитку шдприемницько! д1яльност1 та самозяйнятост!. Працююч! вдома шдприемщ, яи ткь-ки починають свш б1знес, намагаються уникнути витрат, пов'язаних з утриманням примщення. Сьогодн! все часть ше шдприемц в1дхиляють практику формального офку ! розвивають свш б1знес за допомогою електронних мереж. Ефективними виявляються непрям! методи регулювання тако! д1яльност1, наприклад, зниження ршня податив, пкь-гове кредитування й шш1 заходи, спрямован! на стимулю-вання реестращ! неформальних виробничих одиниць [10]. Нестандартна 1Т-зайнятють, як показало наше досл1джен-ня, також залежить в1д илькосй безробпних, причиною незайнятосп яких е демобшзащя з вшськово! строково! служби, це молод! та активш люди, що завдяки 1нтернету мають можливкть отримати доступ до роботи у еконо-м1чно розвинених регюнах кра!ни чи навть за кордоном. Потенщйно нестандартно 1Т-зайнят1 - це особи з областей !з високим р1внем безробгття, держава вважае бкьшють з в1ддалених пращвниив, яи використовують 1КТ у робот!, безробгтними та не забезпечуе достойного захисту в раз! втрати роботи або тимчасово! непрацездатность
Прогнозування розвитку нестандартно! зайнятост! мае ймов!ртсний характер, тому м!ж фактичними ! роз-рахунковими даними можлив! певш розб1жность Одшею з причин цього е унжальшсть об'екта досл1дження, тобто часом вш може дуже !стотно змшювати лшю свое! поведшки, всупереч багатьом прогнозам ! розрахункам. Тому в прак-тиц1 державного регулювання нестандартно! зайнятост! необх1дно враховувати, що регулюючий вплив може бути ефективним в тому раз!, якщо вш зор1ентований на !нтереси бкьшост працюючих. Запропоноваш економетричн! моде-л1 прийнятн! для опису залежносп р!вн!в нестандартно! зайнятост! в1д обраних фактор1в, в1дпов1дно до розрахованих статистичних характеристик можна стверджувати про вь рог1дн1сть ! над!йн1сть прогнозування за цими ршняннями регрес!!. Наведена система прогнозних моделей дозволяе управляти процесами в сфер! нестандартно! зайнятост! через змшу тенденцш факторов та з достатньо високою точ-н1стю регулювати нащональний ринок прац1.
ВИСНОВКИ
Таким чином, система державного регулювання нестандартно! зайнятост! може Грунтуватися на використанш методов математично! статистики, зокрема корелящйно-регреййного анал1зу. Прогнозування напрям!в розвитку нестандартно! зайнятост! на певний перюд хоча ! не е методом управлшня, але служить базою для прийняття управ-л1нських ршень. Отриман! за допомогою економетричного моделювання результати в1дображають перспективи еко-ном1чного розвитку досл1джуваного об'екта ! можуть слу-жити к1льк1сною базою для шдтримання позитивно д1ючих тенденц1й, своечасного виявлення ризикш, що призводять до недовикористання трудового потенщалу населення, роз-ширення вимушено! неповно! зайнятост! (недозайнятост!) або спонукають до перемщення населення в неформаль-
ний сектор економжи, переходу зайнятост в тшь. Про-гнозування розвитку нестандартно! зайнятост мае стати невiд'eмною складовою стратегiчних розробок з питань розвитку ринку пращ та економши краши в цкому. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Щжма Ю. I. Концепцiя флексiк'юрiтi та нестандартнi форми зайнятостi: виклики сьогодення / Ю. I. ^жма // Бiзнес 1нформ. - 2013. - № 7. - C. 197 - 202.
2. Закон УкраТни «Про державне прогнозування та роз-роблення програм економiчного i соцiального розвитку УкраТ-ни» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/1602-14
3. Державна програма економiчного i со^ального розвитку УкраТни на 2012 рiк та основы напрями розвитку на 2013 i 2014 роки [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. kr-admin.gov.ua/Comitet/Ua/gromada/141011.pdf
4. Покрищук В. Ринок прац УкраТни: сучаснi тенденцП' зайнятосп населення / В. Покрищук, В. Ковальський, О. Пазюк, Т. Черниш, В. Близнюк // УкраТна: аспекти працк - 1998. - № 5. -С. 3 - 9.
5. Томас Р. Количественные методы анализа хозяйственной деятельности / Ричард Томас / Пер. с англ. - М. : Издательство «Дело и Сервис», 1999. - 432 с.
6. Статистичний щорiчник УкраТни за вщповщш роки / За ред. О. Г. Осауленка / Державна служба статистики УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat. gov.ua/
7. Праця УкраТни за вщповщы роки. Статистичний збiр-ник / Державна служба статистики УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/
8. Витрати i ресурси домогосподарств УкраТни. Статистичний збiрник / Державна служба статистики УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/
9. Скрипниченко М. I. Секторальн та мiжкраТннi моде-лi економiчного розвитку / М. I. Скрипниченко. - К. : Фенкс, 2004. - 256 с.
10. Мортиков В. Инвестиции и занятость / В. Мортников // Экономика Украины. - 2002. - № 4. - С. 30 - 34.
REFERENCES
"Derzhavna prohrama ekonomichnoho i sotsialnoho rozvyt-ku Ukrainy na 2012 rik ta osnovni napriamy rozvytku na 2013 i 2014 roky" [State program of economic and social development of Ukraine in 2012 and the main lines of development in 2013 and 2014]. http:// www.kr-admin.gov.ua/Comitet/Ua/gromada/141011.pdf
[Legal Act of Ukraine]. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/1602-14
Mortikov, V. "Investitsii i zaniatost" [Investment and employment]. Ekonomika Ukrainy, no. 4 (2002): 30-34.
Pokryshchuk, V., Kovalskyi, V., and Paziuk, O. "Rynok pratsi Ukrainy: suchasni tendentsii zainiatosti naselennia" [Labour Market in Ukraine: modern trends in employment]. Ukraina: aspekty pratsi, no. 5 (1998): 3-9.
"Pratsia Ukrainy za vidpovidni roky" [Labor Ukraine for the respective years]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http:// www.ukrstat.gov.ua/
"Statystychnyi shchorichnyk Ukrainy za vidpovidni roky" [Statistical Yearbook of Ukraine for the respective years]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua/
Skrypnychenko, M. I. Sektoralni ta mizhkrainni modeli ekonomichnoho rozvytku [Sectoral and betweencountries model of economic development]. Kyiv: Feniks, 2004.
Tomas, R. Kolichestvennye metody analiza khoziaystvennoy deiatelnosti [Quantitative methods of analysis of economic activity]. Moscow: Delo i Servis, 1999.
Tsizhma, Yu. I. "Kontseptsiia fleksik'iuriti ta nestandartni formy zainiatosti: vyklyky syohodennia" [Concept fleksik'yuriti and non-standard forms of employment: the challenges of today]. Biznes Inform, no. 7 (2013): 197-202.
"Vytraty i resursy domohospodarstv Ukrainy" [Costs and resources of households Ukraine]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua/
Б1ЗНЕС1НФОРМ № 4 '2014
www.business-inform.net
