CC BY
86
© Ступницький М. А.
УДК 616. 712-001-036. 17-099-074-037 Ступницький М. А.
ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ МОЛЕКУЛ СЕРЕДНЬО'Г МАСИ У ПАЦ1СНТ1В З ВАЖКОЮ ПОеДНАНОЮ ТОРАКАЛЬНОЮ ТРАВМОЮ
Харкiвський нацiональний медичний ушверситет (м. XapKiB)
Дослiдження виконано в рамках науково-дослiдноI роботи Харювського нацiонального ме-дичного унiверситету <^жкгмтины взаeмодiI в патогенезi запалення: взаeмодiя еозинофiлiв i тканинних базофiлiв», № державно! реестраци 0109U001742.
Вступ. У зв'язку з пiдвищенням догоспiтального виживання пащетчв, зростанням важкостi трав-матичних пошкоджень та збiльшенням частоти полггравми у структурi травматизму почала впровад-жуватись тактика багатоетапних запрограмованих оперативних втручань «Damage control», спрямова-на на попередження розвитку несприятливого результату шляхом скорочення об'ему i травматичност1 першого оперативного втручання та змщенням остаточного вiдновлення пошкоджених оргаыв до моменту стабiлiзацiI життево-важливих функцм органiзму [11]. Термiни виконання запланованих повторних оперативних втручань, як третього етапу тактики, активно обговорюються в лггератург Оста-точно не сформульован критери для об'ективно! оцiнки ступеня тяжкостi травмованих пацiентiв [6, 10]. Така невизначенють ускладнюе не лише вибiр оптимально! тактики лiкування, а й штерпрета^ю даних та порiвняльнiй аналiз результатiв лiкування [1]. Загальновизнано, що пато-фiзiологiчнi процеси, як за-пускаються у першi дн пiсля травми е причиною розвит-ку та остаточного результату полiорганноI недостатност1 [7]. Одним з таких ведучих процеЫв вважають ендогенну штоксикацю що розвиваеться за рахунок накопичення в органiзмi середньо- та низько-молекулярних молекул у зв'язку з пщвищенням !х продукцi,i з одного боку та зниженням детоксикацiйних властивостей органiзму - з iншого. Саме мо-лекули середньо! маси (МСМ) i вважають уыверсальними маркерами ендогенно! штоксикаци [5].
Мета роботи - дослщити можливiсть викори-стання показникiв концентраци молекул середньо! маси для оцшки прогнозу в пацieнтiв з важкою поеднаною торакальною травмою у ранньому посттравматичному перюдг
Об'ект i методи дослiдження. Обстеже-но 73 пацiенти чоловiчо! статi вiком вщ 20 до 68 рокiв з тяжкою поеднаною травмою грудно! клггки. що перебували у вщ^лены анестезюлоги та iнтенсивно! терапi! для пащен^в з поеднаною травмою Харювсько! мiсько! клiнiчно! лiкарнi швидко! та невщкладно! медично! допомоги iменi проф. О. I. Мещаншова. Для доогмдження обирались пацiенти з поеднаною закритою травмою грудно! клггки за наявност внутршньогрудних об'емiв, забою легень. серця, переломiв ребер. Пацiенти були розподтеы на 2 групи: 1-а - па^енти, котрi видужали та 2-га - пащенти з летальним результатом травматично! хвороби. Характеристика груп пащен^в подана у таблиц 1.
Ус пащенти отримували iнтенсивну шфузмно-трансфузмну, знеболюючу, протизапальну, анти-бактерiальну та метаболiчну терапiю, профiлактику стресових виразок шлунково-кишкового тракту, вiдповiдно до тяжкост стану та отриманих
Таблиця 1
Характеристика пащен^в
Показник Па^енти, що Па^енти з летальним результатом р
видужали
Чисельнють груп, чол. 42 31
Вк пацiентiв, роки 41,55 ± 1,65 41,58 ± 2,38 1
Тривалiсть догоспiтального етапу, год 1,412 ± 0,276 1,866 ± 0,701 0,8434
Тяжкють травми, бали ISS 25,48 ± 1,35 34,45 ± 1,99 0,0006
Тяжкють стану пацiентiв, бали RTS 7,367 ± 0,156 5,91 ± 0,271 < 0,0001
Тяжкють пошкодження шкiрних покривiв, бали AIS 0,619 ± 0,089 0,581 ± 0,111 0,7295
Тяжкють травми голови, бали AIS 1,33 ± 0,233 2,71 ± 0,315 0,0007
Тяжкють травми обличчя, бали AIS 0,309 ± 0,093 0,323 ± 0,126 0,812
Тяжкють торакально! травми, бали AIS 3,714 ± 0,071 3,903 ± 0,054 0,0508
Тяжкють абдомшально! травми, бали AIS 1,119 ± 0,216 1,548 ± 0,281 0,2148
Тяжкють скелетно! травми, бали AIS 1,643 ± 0,209 1,806 ± 0,238 0,6082
Примiткa: р - ¡мов1рнють похибки, тест Mann Whitney.
1.
о.
s
So.
|о.
1° с
о 0.
о о
Пептидна фракщя
р<0,0001 р=0,0008
Ароматична фракщя
Т" Ф^
р<0,0001 I
1-2-я 3-4-а
доба
I I Пацкнти, що ищу жали
Пащенги г летальным
результатом
5-6-а
1, 0.
s
i о,
и
lo,
ь
с
0 0. 5"
i 0
Io' 0.
0.
р<0,0001
р<0,0001
1 1
р=0,0004
е 1
1-2-;
— Медшна Средне арифметичне
3-4-а доба
25% i 75°о центиль
5-6-а
Рис. 1. Динаыпка концентрацмфракцш молекул середньо'Гмаси у плазм1 KpoBi пащетчв.
0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0.8 0,9
1 -2-а доба ....... пептидна фракщя
0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,а 0.9
3-4-а доба
ароматична фракщя
J—
1 - С'пепиф 141 петь
0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1
5-6-а доба - ЛШ1Я щентичност!
Рис. 2. ROC-KpHBi прогнозування результату травматично'Гхвороби за концентращею фракцш
молекул середньо'Гмаси.
пошкоджень. 3a6ip KpoBÍ виконували у 3 етапи: 1-й
- 1-2-а доба (10,75-33,5 годин пюля травми); 2-й
- 3-4-а доба (48-75,2 год) та 3-й - 5-6-а доба (97122 год). МСМ у плазм! KpoBÍ визначали спектрофо-тометричним методом [2] в УФ fliana30H¡ за 254нм (пептидна фракщя) та 280нм (фракщя з ароматич-ними трупами) [3] та виражали в умовних одиницях, ктькюно piBHHM показнику екстинкци. Статистичну обробку даних проводили за допомогою програми GraphPad Prism 5. 03. Достов1рнють р1зниц1 Mix трупами визначали за допомогою тесту Mann Whitney. Анал1з статистично! aoctobíphoctí р1зниц1 якюних ознак проводили за допомогою %2-тесту з поправкою Yates. Визначення точок роздтення Mix трупами nauÍGHTÍB здмснювали за допомогою РОС-анал1зу [8]. Для визначення сили та спрямованост1 зв'язку
mix показниками використовували метод рангово! кореляцй' Spearmen. Достов1рно значимою ввахали р1зницю за умов Р< 0,005.
Результати дослщжень та Тх обговорення.
Як видно з таблиц! 1, групи nauiemlB характери-зувались вщеутнютю достов1рно1 р1зниц1 за вком та тривалютю догоспггального етапу. Однорщними були групи i за тяхкютю пошкоджень шюрних покрив1в та обличчя, а такох абдомшального торакального та скелетного компонент1в пол1травми. Проте Bycix випадках пац1енти з летальним результатом травматично! хвороби мали вищ1 показники по-шкодхень yeix анатом1чних дтянок тта за винятком шюрних покрив1в. Достов1рно групи вщр1знялись за тяхюстю поеднано! травми, травми голови, а такох
Таблиця 2
Точки роздшення концентрацiй фракци молекули середньо'Г маси мiж групами пацieнтiв
Фракци Пептидна Ароматична
Доба 1-2-а 3-4-а 5-6-а 1-2-а 3-4-а 5-6-а
Точка роздшення, У. О. > 0,3352 > 0,302 > 0,3054 > 0,3477 > 0,203 > 0,2374
Чутливють, % (Д1) 70,97 (51,96-85,78) 73,91 (51,60-89,77) 80,95 (58,09-94,55) 80,65 (62,53-92,55) 86,96 (66,41-97,22) 80,95 (58,09-94,55)
Специф1чнють, % (Д1) 80,95 (65,88-91,40) 80,95 (65,88-91,40) 83,33 (68,64-93,03) 73,81 (57,96-86,14) 78,57 (63,19-89,70) 83,33 (68,64-93,03)
52,4 53 60,58 53,23 60,63 60,58
Р1зниця пропорц1й, % (Д1) (29,35- (29,1- (34,1- (30,54- (35,9- (34,1-
75,45) 76,9) 77,4) 75,91) 74) 77,4)
Позитивна прогностична ц1нн1сть, % (Д1) 73,33 (54,11-87,72) 68 (46,585,05) 70,83 (48,9187,38) 69,44 (51,8983,65) 68,97 (49,1784,72) 70,83 (48,9187,38)
Негативна прогностична ц1нн1сть, % (Д1) 79,07 (63,96-89,96) 85 (70,1694,29) 89,74 (75,7897,13) 83,76 (67,9993,81) 91,67 (77,5398,25) 89,74 (75,7897,13)
3,504 (1,885-6,512) 4,533 6,906 4,282 (1,995-9,193) 8,276 (2,725-25,13) 6,906
В1дносний ризик, (Д1) (2,0679,943) (2,63518,10) (2,63518,10)
Вщношення шанс1в, (Д1) 10,39 (3,482-31) 12,04 (3,59740,31) 21,25 (5,462-82,68) 11,74 (3,809-36,20) 24,44 (5,908-101,1) 21,25 (5,462-82,68)
В1дношення правдопод1бност1 3,726 3,88 4,857 3,079 4,058 4,857
Точнють, % (Д1) 76,71 78,46 82,54 76,71 81,54 82,54
р* < 0,0001 < 0,0001 < 0,0001 < 0,0001 < 0,0001 < 0,0001
Примiтка: * х2-тест з поправкою Yates. Д1 - 95 % дс^рчий iнтервал.
тяжк1стю стану на момент госп1тал1заци, оц1неною за шкалою RTS.
На рис. 1 зображено динам1ку концентраци молекул середньо'1 маси у обох групах пац1ент1в про-тягом обстежуваного пер1оду. У груп1 пац1ент1в з летальним результатом травматично'! хвороби на вс1х етапах обстеження спостер1гаються достов1рно п1двищен1 р1вн1 концентрац1й обох фракц1й молекул середньо'1 маси, пор1вняно з групою пац1ент1в, котр1 видужали, що пов'язано з Ытенсивышим розвитком патоф1з1олог1чних процес1в, як в1дпов1дальн1 за роз-виток ендогенно'| штоксикаци [5].
Для оц1нки д1агностично'| ц1нност1 визначення концентраци молекул середньо'1 маси з метою про-гнозування результату пол1травми у ранньому перюд1 травматично'! хвороби використали метод ROC-анал1зу [8]. Граф1чно крив1 зображено на рис. 2. На 1-2-у добу посттравматичного перюду для пептидно'1 фракци молекул середньо'1 маси площа п1д ROC-кривою становила 0,7919 ± 0,05264, р < 0,0001, а для ароматично'! фракци - 0,77 ± 0,05779, р < 0,0001. На 3-4-у добу для пептидно'! фракци площа пщ ROC-кривою була 0,7547 ± 0,06809, р = 0,00074, а у випадку ароматично'1 фракци, дещо вища -0,852 ± 0,05366, р < 0,0001. Найвищою була площа пщ ROC-кривою на 5-6-у добу для пептидно'! фракци i становила 0,8798 ± 0,0489, р < 0,0001, i дещо менша для ароматично'1 фракци молекул середньо'1 маси 0,7766 ± 0,06473, р = 0,00037.
Значення площi пiд характеристичною кривою трактуеться як частка па^енпв, якi мали вищ1 значення показниюв та в кiнцевому результатi 1х травматична хвороба завершилась летальним результатом. У всiх випадках отриман результати вiдповiдають добрiй якостi прогностично! моделг а для ароматично! фракци на 3-4-у добу та для пептидно! фракци на 5-6-у добу - як дуже добрг
Для визначення точки роздшення мiж групами пащен^в з оптимальними значеннями чутливост та специфiчностi для кожного з обстежуваних перiодiв визначали шдекс Уоис1еп [8]. Значення концентраци молекул середньо! маси з найбiльшим шдексом, визначалось як точка роздшення. В таблиц 2 подано результати та характеристика точок роздшення для кожного з обстежуваних перiодiв.
Найви!^ значення точок роздшення i пептидно! фракци, i ароматично! спостер^аються на 1-2-у добу пюля травми, що можна пояснити напружен-ням компенсаторних механiзмiв на такому ранньому етап пюля травми, а також впливом травматичного шоку, тривалють та штенсивнють якого провокуе прояви полюрганно'! недостатностi [6].
Частка ютинних позитивних результатiв (чут-ливiсть), яка вiдображае iмовiрнiсть того, що у патента з летальним результатом значення концентраци МСМ буде вище критичного, для обох випадюв найвища на 3-4-у добу пюля травми, бшыше для ароматично! фракци. Частка ютинних негативних результа^в (специфiчнiсть).
яка вщображае iмовiрнiсть того, що у патента з по-зитивним прогнозом значення концентрацп' МСМ буде менше критичного, для обох випадюв найви-ща на 5-6-у добу пiсля травми та приймае однаковi результати (83,33 %). Позитивна прогностична цшнють тесту (iмовiрнiсть того, що пацiент iз зна-ченням МСМ вище критичного дмсно загине) для пептидно! фракци' була найвищою на 1-2-у добу, а для ароматично! фракци - на 5-6-у добу. Даний показник для ароматично! фракци приймае майже однаковi значення на уЫх етапах дослщження про-тягом раннього посттравматичного перюду. Негативна прогностична цшнють тесту, тобто iмовiрнiсть того, що патент iз значенням МСМ менше критичного дмсно видужае, для пептидно! фракци була найвищою на 5-6-у добу, а для ароматично! фракци - на 3-4-у добу. Рiзниця пропорцм, абсолютна ариф-метична рiзниця частоти летальност мiж групами па^ен^в з концентрацiею МСМ бтыше та менше критичного рiвня, для пептидно! фракци поступово зростае до 5-6-! доби та становить 60,58 %, тодi як для ароматично! фракци МСМ майже таке ж значення (60,63 %) встановлюеться уже на 3-4-у добу i зберкаеться до 5-6-!.
Вщносний ризик (стввщношення ризиюв), показник, який показуе у сктьки разiв пащенти iз значенням концентрацi! МСМ вище критичного бтьш схильнi до летального результату, для пептидно! фракци поступово зростае з 1-2-! до 5-6-! доби, а для ароматично! фракци найбтьший на 3-4-у добу i становив 8,276, що одночасно е найвищим значенням серед обох фракцм. Таю дан означають, що па^енти, у яких на 3-4-у добу пюля травми концентра^я ароматично! фракцi! МСМ була вище 0,203 У. О., мають у 8,276 разiв вищий ризик заги-нути, нiж тi, у кого показник був менше критичного. Аналопчно веде себе показник вщношення шанЫв -для пептидно! фракцi! поступово зростае з 1-2-! до 5-6-! доби, а для ароматично! фракци - найбтьший на 3-4-у добу i становить 24,44. Даний показник, як i вщносний ризик, дае оцшку у сктьки разiв па^енти. у котрих концентра^я МСМ вище критичного значення мають вищi шанси загинути, порiвняно з тими, у кого концентрацiя МСМ менша вщ цього значення.
Для обох фракцм МСМ спостерiгаеться посту-пове зростання протягом обстежуваного перiоду показника вщношення правдоподiбностi до мак-симальних значень на 5-6-у добу, що виражае вщношення iмовiрностi летального результату до iмовiрностi видужати у па^етчв з концентращею МСМ бiльше точки роздтення. Крiм того, даний показник мае однакове значення на 5-6-у добу для обох фракцм МСМ - 4,857. Аналопчна динамка
спостеркаеться для показника точност з макси-мальним значенням на 5-6-у добу пюля травми, що становить 82,54 %.
Таю дан дають можливють з високою точнютю дати прогностичну оцшку щодо виживання для па^етчв з поеднаною торакальною травмою згщно теореми Bayes. Вiдомо, що загальний рiвень летальностi пацiентiв з поеднаною торакальною травмою коливаеться в межах 13,9 - 17,7 % [4, 9]. За умов пщвищення концентрацп пептидно! фракци МСМ у плазмi кровi пащетчв з поеднаною торакальною травмою на 1-2-у добу пюля травми бтыше 0,3352 У. О. iмовiрнiсть летального результату зростае до 37,49 - 44,7 %. Якщо на 3-4-у добу концентра^я ароматично!' фракци МСМ зростае бтыше 0,203 У. О., летальнють зростае до 39,57 -46,59 %. У разi пщвищення концентрацп пептидно! фракци бтьше 0,3054 У. О., та/або ароматично! фракци МСМ бтыше 0,2374 У. О., на 5-6-у добу пюля травми iмовiрнiсть летального завершення травматично!' хвороби у такого патента зростае до 43,94 - 51,08 %.
Слщ також зазначити, що концентрацп' фракцш МСМ не е незалежними одна вщ одно'|. Виявле-но достовiрний сильний корелятивний зв'язок мiж фрак^ями МСМ ранговим методом кореляци Spearman, що склав r = 0,7771 (0,7139 - 0,8278), p < 0,0001. Одночасне зростання обох фракцм МСМ вище критичного значення не збтышуе iмовiрнiсть летального результату пацiентiв порiвняно з ви-падком зростання концентрацп МСМ лише одно! фракци.
Висновки.
1. Показники концентрацп' фракцм МСМ здатн1 слугувати додатковими маркерами оцiнки прогнозу в пащен^в з важкою поеднаною торакальною травмою.
2. У разi пщвищення концентрацп' МСМ бтыше критичного значення iмовiрнiсть летального завершення травматично'! хвороби зростае з 13,9 - 17,7 % до 37,49 - 61,81%.
3. Простота методу визначення МСМ та вщ-сутнють необхщност застосування спещально! матерiально-технiчноï бази поряд з наявнютю ви-соких показниюв прогностичноï значимостi створюе умови для рекомендаци застосування монiторингу концентрацп' МСМ у пащен^в з поеднаною торакальною травмою у ранньому посттравматичному етапг
Перспективи подальших дослщжень по-
лягають у детальному вивченнi патофiзiологiчних механiзмiв важко' поеднано' торакально' травми для розробки дiагностичних критерив ризику розвитку ïi ускладнень задля оптимiзацiï лiкувальноï тактики.
Лiтература
1. Березка М. I. Оптим1зац1я системи оцшки тяжкост1 пошкоджень та стану постраждалих: вщ теорИ до практики / М. I. Березка, В. О. Литовченко, е. В. Гарячий [та ш.] // Травма. - 2013. - Т. 14, № 3. - С. 94-97.
2. Габриэлян Н. И. Опыт использования показателя средних молекул в крови для диагностики нефрологических заболеваний у детей / Н. И. Габриэлян, В. И. Липатова // Лабораторное делоа. - 1984. - № 3. - С. 138-140.
3. Синяченко О. В. Современные аспекты анализа синовиальной жидкости / О. В. Синяченко // Укра'шський ревматолопчний журнал. - 2008. - Т. 2, № 32. - С. 30-39.
4. Лечебно-диагностическая тактика у больных с торакальной травмой при сочетанных повреждениях / И. Л. Сохане-ва, Ю. П. Костиков, Г. Р. Гильборг [и др.] // Неотложная медицинская посощь. Сборник статей Харьковской городской клинической больницы скорой неотложной медицинской помощи. - 2004. - № 7. - Код доступу http://www. emergencymed. org. ua/index. php?id = 1134:2009-11-05-08-40-43&option = com_content&view=article.
5. Шано В. П. Синдром эндогенной интоксикации / В. П. Шано, Е. А. Кучер // Острые и неотложные состояния в практике врача. - 2011. - № 1. - С. 35-41.
6. Штейнле А. В. Патологическая физиология и современные принципы лечения тяжелых сочетанных травм (часть 2) / А. В. Штейнле // Сибирский медицинский журнал. - 2009. - Вып. 2, № 3. - С. 35-42.
7. Aller M. Review of metabolic staging in severely injured patients / M. Aller, J. Arias, A. Alonso-poza [et al.] // Scand. J. Trauma. Resusc. Emerg. Med. - 2010. - Vol. 18. - P. 27.
8. Bewick V. Statistics review 13: receiver operating characteristic curves. / V. Bewick, L. Cheek, J. Ball // Crit. Care. - 2004. -Vol. 8, № 6. - P. 508-512.
9. Comprehensive analysis of 4205 patients with chest trauma: a 10-year experience. / R. Demirhan, B. Onan, K. Oz [et al.] // Interact. Cardiovasc. Thorac. Surg. - 2009. - Vol. 9, № 3. - P. 450-453.
10. Challenges of surgical trauma emergency admission / M. Frink, P. Mommsen, H. Andruszkow [et al.] // Langenbecks Arch Surg. - 2011. - Vol. 396. - P. 499-505.
11. Pathak M. N. Damage control philosophy in polytrauma / M. N. Pathak // MJAFI. - 2010. - Vol. 66. - P. 347-349.
УДК 616. 712-001-036. 17-099-074-037
ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ МОЛЕКУЛ СЕРЕДНЬОТ МАСИ У ПАЦЮНТ1В З ВАЖКОЮ ПО6ДНАНОЮ ТОРАКАЛЬНОЮ ТРАВМОЮ
Ступницький М. А.
Резюме. Метою дано! роботи було доогмдження можливост використання показниюв концентраци молекул середньо! маси (МСМ) для оцЫки прогнозу па^ен^в з важкою поеднаною торакальною травмою у ранньому посттравматичному перюдг Обстежено 73 пащенти чоловiчо! стат з тяжкою поеднаною травмою грудно! кттки. Для оцЫки дiагностично! цЫност показниюв використали метод ROC-аналiзу. За умов пщвищення концентраци пептидно! фракци МСМ у плазмi кровi па^ен^в з поеднаною торакальною травмою на 1-2-у добу пюля травми бшьше 0,3352 У. О. iмовiрнiсть летального результату зростае до 37,49 -44,7 %. Якщо на 3-4-у добу концентра^я ароматично! фракци МСМ зростае бшьше 0,203 У. О., летальнють зростае до 39,57 - 46,59 %, а у разi пщвищення концентраци пептидно! фракци бшьше 0,3054 У. О., та/або ароматично! фракци МСМ бшьше 0,2374 У. О., на 5-6-у добу - 43,94 - 51,08 %. Простота методу визначен-ня МСМ та вщсутнють необхщност застосування спещально! матерiально-технiчно! бази поряд з наявнютю високих показниюв прогностично! значимост створюе умови для рекомендаци застосування моыторингу концентраци МСМ у пащен^в з поеднаною торакальною травмою у ранньому посттравматичному етапг
Ключовi слова: молекули середньо! маси, поеднана торакальна травма, прогнозування виживання.
УДК 616. 712-001-036. 17-099-074-037
ПРОГНОСТИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ МОЛЕКУЛ СРЕДНЕЙ МАССЫ У ПАЦИЕНТОВ С ТЯЖЕЛОЙ СОЧЕ-ТАННОЙ ТОРАКАЛЬНОЙ ТРАВМОЙ
Ступницкий М. А.
Резюме. Целью данной работы было исследование возможности использования показателей концентрации молекул средней массы (МСМ) для оценки прогноза пациентов с тяжелой сочетанной торакальной травмой в раннем посттравматическом периоде. Обследовано 73 пациента мужского пола с тяжелой сочетанной травмой грудной клетки. Для оценки диагностической ценности показателей использовали метод ROC-анализа. В случае повышения концентрации пептидной фракции МСМ в плазме крови пациентов с сочетанной торакальной травмой на 1-2-е сутки после травмы больше 0,3352 У. Е. вероятность летального исхода повышается до 37,49 - 44,7 %. Если на 3-4-е сутки концентрация ароматической фракции МСМ повышается больше 0,203 У. Е. летальность возрастает до 39,57 - 46,59 %, а в случае повышения концентрации пептидной фракции больше 0,3054 У. Е. и/или ароматической фракции больше 0,2374 У. Е. на 5-6-е сутки - 43,94 - 51,08 %. Простота метода определения МСМ и отсутствие необходимости использования специальной материально-технической базы вместе с наличием высоких показателей прогностической значимости создает условия рекомендации использования мониторинга концентрации МСМ у пациентов с сочетанной торакальной травмой в раннем посттравматическом периоде.
Ключевые слова: молекулы средней массы, сочетанная торакальная травма, прогнозирование выживания.
UDC 616. 712-001-036. 17-099-074-037
Predictive Value of Medium-Sized Peptides in Patients with the Severe Combined Chest Trauma
Stupnytskyi M. A.
Abstract. Commonly known that patophysiological processes evolved during the first days after trauma are reason for progress and final result of polyorgan failure. One of such process is endogenous intoxication. It grows owing to accumulation in the organism medium- and low-sized peptides in connection with increase of their production in one side and reduction of detoxicate possibilities of organism - in other side. Medium sized peptides (MSP) are universal markers of endogenous intoxication.
The aim of the study was to investigate the possibility of using medium-sized peptides (MSP) markers for outcome prediction of patients with severe combined chest trauma during early posttraumatic period. 73 male patients with the severe combined thoracic trauma aged from 20 to 68 years were examined. The patients with blunt combined chest trauma contenting inside chest volumes, lung and heart contusions and ribs fractures were included for investigation. The patients were divided into two groups: the 1-st - the patients which survived and the 2-d - the patients with lethal outcome of trauma disease.
Blood sampling was made in three stages: the 1-st - the 1-2-d day (10,75 - 33,5 hours after trauma); the 2-d - the 3-4-th day (48-75,2 hours) and the 3-d - 5-6-th day (97-122 hours). MSP in blood plasma was estimate spectrophotometrycally in UV range in 254 nm (peptide fraction) and 280 nm (fraction with aromatic groups) and it was expressed in conventional units which are equal quantitatively to extinction. ROC-analysis was used for the parameters' diagnostic value evaluation. The groups of the patients were characterized by absence of reliable difference for age and admition time. The groups were similar in severity of skin, face, abdominal, thoracic and skeleton components of polytrauma. But in all cases the patients with lethal outcome of trauma disease had higher injuring points of all human anatomy parts except of skin shrouds. Reliable the groups were different by heaviness of combined trauma, head trauma and RTS score.
At the 1-2-d day after trauma for the peptide fraction the area under ROC-curve was 0,7919 ± 0,05264, р < 0,0001, and for aromatic fraction -0,77 ± 0,05779, р < 0,0001. At the 3-4-th day for the peptide fraction the area under ROC-curve was 0,7547 ± 0,06809, р = 0,00074, and in case of aromatic fraction it was a little higher -0,852 ± 0,05366, р < 0,0001. The highest area was under ROC-curve at 5-6-th day for peptide fraction and it was 0,8798 ± 0,0489, р < 0,0001, and it was a little less for aromatic MSP fraction - 0,7766 ± 0,06473, р = 0,00037. In case of peptide MSP fraction increase more than 0,3352 U in blood plasma of patients with combined chest trauma on 1-2-d day after trauma probability of lethal outcome increases to 37,49 - 44,7 %. If there is increase of aromatic MSP fraction more than 0,203 U on 3-4-th day mortality increases to 39,57 - 46,59 %. In case of peptide MSP fraction increase more than 0,3054 U and of aromatic MSP fraction more than 0,2374U 5-6-th day after trauma probability of lethal outcome increases to 43,94 - 51,08 %. It should be noticed that concentration of MSP fractions are not independent one from another. Reliable strong correlation between MSP fraction was found out by rank method of Spearman correlation, which was r = 0,7771 (0,7139 - 0,8278), p < 0,0001. Simultaneous increase of both MSP fractions higher than critical value does not increase probability of lethal outcome for patients in comparison to the case of increase the concentration MSP only one fraction.
The simplicity of MSP determination and no need to use special physical infrastructure together with existence of high prognostic significance indices gives conditions for monitoring of MSP concentration in patients with combined chest trauma during early posttraumatic period.
Keywords: medium-sized peptides, combined chest trauma, outcome prediction.
Рецензент - проф. Жуков В. I.
Стаття надшшла 14. 07. 2014 р.
