CC BY
0ПРОФ1ЛАКТИКА РОТАЦП ТОРИЧНИХ 1НТРАОКУЛЯРНИХ Л1НЗ П1СЛЯ ФАКОЕМУЛЬСИФ1КАЦП КАТАРАКТИ НА ОЧАХ З РОГ1ВКОВИМ АСТИГМАТИЗМОМ З ВИКОРИСТАННЯМ СТАНДАРТНОГО КАПСУЛЬНОГО К1ЛЬЦЯ
Завгородня Наталiя Григорiвна, д. мед. н., професор, зав. кафедрою офтальмологи Запор1зького державного медичного университету, Запор1зький державний медичний университет, м. Запор1жжя, Украгна, ORCIDЮ: https://orcid.org/0000-0002-5678-4196 Новикова Валерiя Юривна, астрант кафедри офтальмологи Запор1зького державного медичного университету, Запор1зький державний медичний университет, Запор1жжя, Украгна, ORCIDЮ: https://orcid.org/0000-0002-6370-6348
Цибульська Тамта Свгешвна, д. мед. н., доцент кафедри офтальмологи Запор1зького державного медичного университету, Запор1зький державний медичний университет, Запоргжжя, Украгна, ORCIDЮ: https://orcid.org/0000-0002-1745-7002
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/28022021/7443
ARTICLE INFO
Received: 21 December 2020 Accepted: 16 February 2021 Published: 28 February 2021
KEYWORDS
cataract, corneal astigmatism, cataract phacoemulsification, toric IOL, astigmatic correction.
ABSTRACT
We have developed a method of preventing TIOL rotation by using a standard capsule ring. We examined 46 patients (59 eyes) who underwent phacoemulsification and implanted TIOL. Rotation of TIOL 6 months after surgery in the control group with 22 eyes (70.9%), in the main group - with 12 eyes (42.85%). In the main group in all cases, the deviation of the TIOL axis did not exceed 6 degrees. The proposed method of prevention of rotation of TIOL allows to increase the efficiency of phacoemulsification of cataracts.
Citation: Nataliia Zavgorodnya, Valeriia Novikova, Tamila Tsybulska. (2021) Prevention of Toric Intraocular Lens Rotation After Cataract Phacoemulsification in the Eyes with Corneal Astigmatism Using a Standard Capsule Ring. World Science. 2(63). doi: 10.31435/rsglobal_ws/28022021/7443
Copyright: © 2021 Nataliia Zavgorodnya, Valeriia Novikova, Tamila Tsybulska. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Факоемульсифшащя катаракти сьогодш е найрозповсюджешшим оперативним втручанням на органах зору. Малошвазивнють, високотехнолопчшсть та швидюсть вщновлення зорових функцш роблять дане оперативне втручання безпечним i таким, що не потребуе госттатзацл [1]. Найбшьшу дискусда серед факохiрургiв та науковщв викликае питання корекци астигматизму, так як вщомо, що близько 30% населення св^у мають ропвковий астигматизм вщ 0,75Д i вище, який призводить до зниження гостроти зору тсля факоемульсифтаци катаракти [2].
Найбшьш розповсюдженим методом корекци ропвкового астигматизму е iмплантацiя торичних штраокулярних лшз (Т1ОЛ), що забезпечуе короткий реабштацшний перюд та висок функщональт результати [3, 4].
Головним критерiем отримання високо! гостроти зору при iмплантацiI Т1ОЛ е точне взаеморозташування астигматичного компоненту штучного кришталика та сильного меридiану ропвки. Розходження даних параметрiв на 1° знижуе величину цилшдричного компоненту лшзи на 3,3%, а на 10° - на 35% [5]. О^м точно! орiентацiI Т1ОЛ по вiсi астигматизму тд час операцiI, важливим фактором високо! гостроти зору на таких очах е стабшьшсть iмплантованоI торично! лiнзи в пiсляоперацiйному перiодi. Ротащя Т1ОЛ у вiддаленi строки тсля операци
супроводжусться значним зниженням гостроти зору та попршенням його якост i потребуе повторного оперативного втручання - репозицн 1ОЛ.
Сьогоднi тривае пошук та розробка шляхiв стабшзаци торичних iнтраокулярних лшз. Одним з таких е розробка допомiжних методiв та засобiв за типом чи i3 застосуванням внутршньокапсульного кiльця [6,7,8].
Бiльше 20 роюв застосовуються внутрiшньокапсульнi стабiлiзуючi кiльця (за мiжнародною абревiатурою «capsule tension rings» (CTR)) при факоемульсифшаци катаракти. Вони отримали широке розповсюдження як пристро!, що дозволяють хiрургам розширити меж успiшних ендокапсулярних втручань в першу чергу при ускладнених ситуацiях, таких як сублюксащя кришталика з порушенням його зв'язкового апарату [8].
Нами розроблено спошб профiлактики ротаци Т1ОЛ з використанням стандартного капсульного кшьця, який вiдрiзняеться тим, що кшьце iмплантуеться в капсульний мшок пiсля iмплантацil Т1ОЛ i виставлення li вiдповiдно сильного меридiану та розташовуеться поверх гаптичних елементiв штучного кришталика (Патент Украши на корисну модель №145036, опубл. 10.11.2020, Бюл.№21) [9].
Мета роботи оцiнити ефектившсть використання запропонованого способу профiлактики ротаци торично1 штраокулярно1 лiнзи пiсля факоемульсифшаци катаракти на очах з ропвковим астигматизмом.
Матерiали i методи дослщження В роботi представленi результати дослщження, проведеного в клiнiцi сучасно1 офтальмологи «В1ЗУС», що е клiнiчною базою кафедри офтальмологи ЗДМУ. Проведене комплексне кшшко-офтальмолопчне обстеження 46 пацiентiв (59 очей), прооперованих з приводу катаракти та супутнього рогiвкового астигматизму методом факоемульсифшаци катаракти з iмплантацiею торично1 ЮЛ. Сила супутнього рогiвкового астигматизму становила вщ 0,5Д до 4,25Д за даними кератометрн (в середньому 1,96 ± 0,1 Д). Вш пацiентiв коливався вiд 26 до 81 (середнш вiк - 54,3 ± 1,74 роки). За статтю дослiджуванi хворi розподiлялися майже нарiвно: чоловiкiв було 27 (45,8%), жшок - 32 (54,2%). На 30 очах (51%) мала мюце незрша катаракта, на 22-х (37%) - початкова, на 1 ощ (2%) - зрша, а на 6-ти очах (10%) була виконана рефракцшна замша кришталика в зв'язку з аметротею та пресбюшею.
На вшх дослiджуваних очах були iмплантованi торичш iнтраокулярнi лiнзи, найчастiше за вибором пащента: 27 - монофокальних (AT TORBI 709M/MP (Carl Zeiss Meditec, Шмеччина) та AcrySof IQ Toric (Alcon, США)), 14 - бiфокусних (AT LISA toric 909M (Carl Zeiss Meditec, Шмеччина) та AcrySof IQ ReSTOR (Alcon, США)) та 18 трифокальних Т1ОЛ (AT LISA tri toric 909M (Carl Zeiss Meditec, Кмеччина). Пащенти були проопероваш двома хiрургами, iндивiдуальний iндукований астигматизм яких не перевищував 0,25Д. Тунельний розрiз виконувався в меридiанi 160-180 градушв. На всiх очах операщя та пiсляоперацiйний перiод перебiгали без ускладнень. Термiн спостереження становив 6 мюящв тсля операци.
Всi проопероваш хворi були розподiленi на 2 групи. В першу групу (контрольну) були вiднесенi 26 пацiентiв (31 око), де факоемульсифшащя та iмплантацiя торично1 1ОЛ виконувалася за стандартною техшкою без застосування методик, що перешкоджають ротаци штучного кришталика в шсляоперацшному перiодi. Другу групу (основну) склали 20 хворих (28 очей), що були проопероваш за запропонованою нами методикою [9].
На вшх очах до та тсля операци виконували ряд стандартних офтальмологiчних обстежень (вiзометрiя, авторефрактометрiя на автоматичному рефрактометрi URK 700 (Unicos, Пiвденна Корея), бюмкроскотя, пряма офтальмоскотя, тонометрiя, периметрiя), ультразвукове А- та В-сканування на апаратi PACSCAN 300А SERIES (Sonomed, USA), ендотелiальна мiкроскопiя з пщрахунком кiлькостi ендотелiальних клiтин ропвки за допомогою приладу SP-3000P (TOPCON, Япошя), оптична бiометрiя та розрахунок ЮЛ на апарап I0LMaster700 (Carl Zeiss, Кмеччина). Гостроту зору визначали за системою Снеллена, результати представлеш в десятиннiй системi. Додатково розрахунок торично1 ЮЛ дублювався на апарап Verion® (Alcon, США) та через використання он-лайн калькулятора «Z CALC Online IOL Calculator» ^arl Zeiss, Кмеччина).
Статистичну обробку виконували за допомогою пакета програм Statistica 13.0, номер лщензн JPZ8041382130ARCN10-J. Проводився розрахунок середньо1 арифметично1 варiацiйного ряду (М) та ll стандартно1 помилки (m). Для порiвняння кiлькiсних величин в парних рядах використовували t-критерш Стьюдента з попередньою перевiркою гiпотези про нормальшсть розподiлу змiнних (Shapiro-Wilk W test) в варiацiйному ряду. При вщсутносп нормального розподiлу величин в дослщжуваних вибiрках застосовувався непараметричний критерш Манна-Уlтнi. Вiдмiнностi вважали статистично вiрогiдними при значеннi p < 0,05.
Результати. Головним критерieм ефективност факоемульсифшаци катаракти у хворих з супутнiм рогiвковим астигматизмом е висока гострота зору без цитндрично! корекци та И збереження в пiсляоперацiйному перiодi, що досягаеться стабшьшстю положення Т1ОЛ в капсульному мшку. На рис.1 представленi середш показники гостроти зору пiсля оперативного втручання в першш (контрольнiй) та другш (основнiй) групах в динашщ.
Рис.1. Показники гостроти зору тсля ФЕК з гмплантацгею Т1ОЛ в групах спостереження через
5-7 дмв, 1 м1сяць та 6м^с. тсля операцИ' Примтка: р1зниця з в1дпов1дними показниками м1ж групамиу вах випадках не достов1рна, р>0,05.
Як видно з представлених дiаграм, середш показники гостроти зору мiж групами рiзняться в межах одного рядка, але важливим е те, що розби результат, яю ми ощнюемо за вусами шкали розмаху - менш виражений саме в основнш групi, де застосовувалась iмплантацiя внутрiшньокапсульного кiльця. Також помiтно, що рiзниця за середнiми показниками гостроти зору без застосування корекци збшьшувалась з часом пiсля операци. Так через 6 мю. пiсля операци середш значення гостроти зору без застосування корекци у першш груш - 0,74 ± 0,03, у другш - 0,78 ± 0,03. В першш груш на 13 очах (41,93%) через 6 мюящв тсля операци збериалася максимальна гострота зору (0,9 та вище), в 14ти випадках (45,16%) корекщя не була потрiбна для покращення рефракцшного результату, на 4 очах (12,9%) була необидна сферична корекцiя, на 12 очах (38,7 %) - цитндрична, на 1ощ (3,2 %) - сферо-цитндрична.
В другiй груш, де застосовувалась запропонована методика iмплантацil внутрiшньокапсульного кiльця поверх Т1ОЛ, через 6 мюящв гострота зору 0,9-1,0 зберпалась на 14 очах (50,0 %), в 14ти випадках (50,0%) корекщя не була потрiбна для покращення рефракцшного результату, на 4 очах(14,2 %) покращувала гостроту зору сферична корекщя, на 5 (17,8 %) - цитндрична, в 5 випадках (17,8 %) знадобилась сферо-цилшдрична корекщя.
Як правило, ротащю Т1ОЛ оцшюють за динамiкою гостроти зору та вщповщносп осi лiнзи до тако! пiд час iмплантацil. В таблиц 1 наведенi результати досягнення максимально!
гостроти зору в основнш та контрольнш групах через 1 та 6 мюящв. Бшьш ранш результати вважали непоказовими для ощнки стабiльностi Т1ОЛ в капсульному мiшку.
Таблиця 1. Динамша гостроти зору на очах з катарактою та ропвковим астигматизмом шсля ФЕК з iмплантацieю Т1ОЛ в групах спостереження._
Строки спостереження Гострота зору
0,9 - 1,0 (кшькють очей, %) 0,7-0,9 (кшькють очей, %) <0,7 (кшькють очей, %)
Основна група Контрольна група Основна група Контрольна група Основна група Контрольна група
1 мюяць 13 (46,4%) 14 (45,1%) 11 (39,2%) 9 (29,0%) 4 (14,2%) 8 (25,8%)
6 мюящв 14 (50%) 13 (41,9%) 8(28,5%) 8 (25,8%) 6 (21,42%) 10 (32,2%)
З таблищ видно, що вiдсоток очей в контрольнш груш, яю мали гостроту зору вщ 0,7 та вище через 1 мiс пiсля операци склав 74,1% (23 ока), а через 6 мюящв шсля операци - 67,7% (21 око). В той час як в основнш груш через 1 мюяць шсля ФЕК + Т1ОЛ на 24 очах (85,6%). була досягнута висока гострота зору (0,7 та вище). Рiзниця мiж показниками гостроти зору за групами спостереження не була статистично значимою (р>0,05). Зменшення кшькосп очей з високими показниками гостроти зору через 6 мюящв в основнш груш до 22 (78,5%) було зумовлено розвитком вторинно! катаракти на 2 очах.
В подальшому проведений аналiз стабшьносп положення Т1ОЛ в капсульному мшку протягом часу. Для цього порiвнювали вюь iмплантащl лшзи та И положення станом через 6 мюящв пюляоперацшно. Положення внутршньоочно! лiнзи оцiнювали за допомогою щшинно! лампи та розмiщення свгглового пучка паралельно насiчок на Т1ОЛ на прооперованому оцi. Через 6 мюящв шсля операци ротащя штраокулярно! лiнзи виявлена в контрольнiй груш на 22 очах (70,9%), в основнш груш - на 12 очах (42,85%). Причому в контрольнш груш в бшьшосп випадюв (на 13 очах, 59 % з числа ротованих) було зафшсоване вщхилення вю штраокулярно! лiнзи в межах 6 градушв i бiльше, в той час, як в основнш груш у вшх випадках (12 очей, 100 % з ротованих) вщхилення вю iмплантащ! лiнзи не перевищувало 6 градусiв.
На рисунку 2 представлеш результати вiдхилення вга Т1ОЛ через 6 мiсяцiв шсля
Рис.2. Середш значения тарозбгг показниюв вгдхилення вгсг положення торичног ттраокулярног л1нзи через 6 м^с. тсля ФЕК в досл1джуваних групах (р<0,05).
Анашзуючи отримаш даш можна сказати, що положення Т1ОЛ у rpyni, де додатково iMOTamyBarocb внyтpiшньокапсyльне кшьце за запропонованою методикою, було бiльш стабiльне, лшза збеpiгaлa свое висхщне положення краще, а саме сеpеднiй показник вщхилення був на piвнi 2,14±0,4 градуси (мах - 6о, min - 0о), що не мало суттевого значення для зорових фyнкцiй.
В той же час в контрольнш груш груш середнш показник вщхилення становив -5,41±1,01 градуси (мах - 30о, min - 0о), що впливало на гостроту зору та суб'ективш вiдчyття -дискомфорт, дво!ння i неможливiсть бачити на близькш вiдстaнi при iмплaнтовaнiй мультифокальнш Т1ОЛ. Рiзниця мiж сеpеднiм показником вщхилення вю iмплaнтaцп торично! лшзи в контpольнiй гpyпi е статистично достовipною (р<0,05).
Слiд зауважити, що в 2 випадках пащенти з першо! групи спостереження потребували повторного оперативного втручання з причини значно! ротаци Т1ОЛ.
Клiнiчнi приклади:
1. Пащентка Д., 1961 р.н., оперована з приводу встановленого дiaгнозy: «Незрша катаракта, складний мiопiчний астигматизм правого ока».
Висхщний астигматизм - 2,75 Д. 1мплантована Т1ОЛ - AT Torbi 709 M (Carl Zeiss Meditec, Кмеччина) через 1 мюяць пiсля операцИ' потребувала додатково! цилiндpично! корекци у 1,5Д. На плановому оглядi виявлено, що лiнзa ротувалась на 30 гpaдyсiв на фот виражених фiбpозних змiн капсульного мшка. Гострота зору знизилась до 0,5 без корекци, з додатковою корекщею sph -0,5D та cyl +1,5D доpiвнювaлa 1,0. Хвора скаржилася на нечгткють зору, дво!ння, незадоволення результатом оперативного лшування. Пaцiенткa була прооперована: iнтpaокyляpнa лiнзa була повернута в висхщне положення, згiдно пеpедопеpaцiйного розрахунку та стабшзована за допомогою iмплaнтaцi! в капсульний мiшок поверх гаптичних елементiв Т1ОЛ стандартного pозiмкнyтого кшьця дiaметpом 13 мм iз закругленими кшцями. При оглядi на 1-у добу тсля операци гострота зору доpiвнювaлa 1.0 (через дiaфpaгмy), внутршньоочний тиск в ноpмi, 1ОЛ розташована в капсульному мiшкy i займае правильне положення. Через 6 мю. пiсля повторно! операцИ' гострота зору прооперованого ока = 1.0, внутршньоочний тиск в ноpмi, положення Т1ОЛ стaбiльне, ротаци не виявлено.
2. Пащентка Н., 1967 р.н., оперована з приводу встановленого дiaгнозy: «Початкова катаракта лiвого ока. Мiопiя середнього ступеню, складний мiопiчний астигматизм лiвого ока».
Висхщний астигматизм - 2,25 Д. 1мплантована Т1ОЛ - AT LISA tri toric 909M (Carl Zeiss Meditec, Кмеччина). Цей випадок щкавий тим, що пaцiенткa потребувала двох додаткових втручань. При першому втpyчaннi виконана pепозицiя ротовано! на 20 градуав лiнзи стандартним способом: Т1ОЛ була повернута в висхщне положення згiдно пеpедопеpaцiйного розрахунку. На другий день гострота зору оперованого ока становила 0,95 через дiaфpaгмy, на 7й день Vis OS - 0,7 не корегуе. Знову з'явились скарги на дво!ння та нечгткють зору, неможливють читати на близькш вщсташ. При оглядi виявлено, що Т1ОЛ повернулась в положення до репозици. Пaцiенткa потребувала повторного оперативного втручання. Пщ час операци виявлено фiбpознi змiни капсульного мшка, якi i призводили до змiни положення гаптичного елементу, що викликало повторне змiщення лiнзи. Друга репозищя виконана з використанням додаткового капсульного кшьця за запропонованим нами способом для досягнення максимально! стaбiльностi положення лшзи. Через 6 мюящв тсля повторно! операци гострота зору оперованого ока становила 100%, внутршньоочний тиск в норм^ положення ТЮЛ стабшьне.
Обговорення. Офтaльмохipypги у всьому свт намагаються виpiшити питання ротаци та стабшьносп положення торично! iнтpaокyляpно! лшзи у капсульному мшку у !! висхiднiй зaплaновaнiй вiсi. Так Г.А. Федоров та В.В. Егоров розробили пристрш для пщвищення pотaцiйно! стабшьносп торичних iнтpaокyляpних лiнз, який мав вигляд незамкнутого плоского капсульного кшьця з двома шаршрами на кшцях i м'яким стопором в фоpмi цилiндpa в центpaльнiй чaстинi кшьця. Дане кшьце пiсля iмплaнтaцi! обертають всеpединi капсульного мiшкa за годинниковою стpiлкою до тих пip, поки положення стопора не сшвпаде з вщмпкою на pогiвцi, що позначае положення сильного мерищана астигматизму. Поим в капсульний мшок iмплaнтyють Т1ОЛ i обертають !! за годинниковою стршкою та розташовують з упором основи !! опорного елемента в силшоновий стопор, що в сукупносн повинно вiдповiдaти вiсi астигматизму [6]. Даний спошб добре стaбiлiзyвaв лшзу та мав сyттевi недолiки. По-перше не було налагоджено широке промислове виробництво такого кшьця, що перешкоджало широкому впровадженню в практику, по-друге виникали певнi склaднощi при iмплaнтaцi!
вказаного капсульного кшьця, особливо при недостатнiй шириш зiницi, щоб силiконовий стопор зайняв правильну вюь з урахуванням надат iмплантовано! Т1ОЛ.
Кузнецов С.Л. и Галлеев Т.Р. 3i спiвавторами також розробили внутршньокапсульне кiльце, особливiстю якого була наявшсть на внутрiшнiй поверхш еластичних елементiв у виглядi трьох зубцiв з зазорами, для фшсацл гаптичного елементу iмплантовано! надалi ТЮЛ за типом «скрепки» [7, 8]. З недолтв можна продублювати вищевказаш для попереднього пристрою.
Одержанi даш та наведенi клiнiчнi приклади свщчать про те, що iмплантацiя додаткового капсульного кшьця за запропонованою нами методикою перешкоджае ротаци торично! лшзи в капсульному мшку. На наш погляд це вщбуваеться завдяки двом ефектам: 1) капсульне кшьце стабшзуе капсульний мiшок та запобiгае його деформаци при розвитку фiброзних процешв та 2) додатковий тиск кшьця на гаптичш елементи Т1ОЛ також зменшуе вiрогiднiсть ротаци та вшьного пересування лiнзи у капсульному мшку.
Слiд зауважити, що в роботах Vokrojova M, Havlickova L, Brozkova M та Hlinomazova Z. не виявлено достовiрно! рiзницi в ротацшнш стабiльностi iмплантованого кришталика з наявнютю або вiдсутнiстю внутрiшньокапсульного кiльця [10]. Отримаш нами данi про бшьшу стабiльнiсть торично! iнтраокулярно! лiнзи при iмплантацi! стандартного капсульного кiльця обгрунтовуються саме етапнiстю iмплантацi! лiнзи та капсульного кшьця. Запропонована нами методика в^^зняеться тим, що додатково фшсуе гаптичнi елементи саме iмплантованим поверх них капсульним кшьцем.
Висновки. Таким чином можна зробити наступи висновки:
1. Запропонований спошб профiлактики ротаци торично! iнтраокулярно! лiнзи в капсульному мшку з використанням стандартного капсульного кшьця, що iмплантуеться поверх гаптичних опорних елементiв штучного кришталика, дозволяе шдвищити ефективнiсть хiрургiчного лiкування катаракти на очах з ропвковим астигматизмом, забезпечуе довготривалий стабшьний результат зорових функцш, знижуе частоту повторних оперативних втручань з приводу репозицi! ротовано! торично! iнтраокулярно! лiнзи та може бути рекомендований для використання у практищ катарактальних хiрургiв.
2. Використання стандартного капсульного юльця за запропонованою методикою дозволяе заиоб^и ротацi! торично! штраокулярно! лшзи бшьше, нiж на 6 граду^в в 100% випадмв, що суттево не впливае на гостроту зору та не потребуе додаткових оперативних втручань.
3. Представлений спошб профiлактики ротацi! торично! штраокулярно! лшзи дозволяе досягти високо! гостроти в 85,6% випадюв.
Л1ТЕРАТУРА
1. beaming, D. (2004), «Practice styles and preferences of ASCRS members —2003 survey», Journal of Cataract & Refractive Surgery, 30, 892-900. Retrieved from https://doi.Org/10.1016/j.jcrs.2004.02.064
2. Хрипун К.В., (2016), Хирургическая коррекция астигматизма во время и после экстракции катаракты: дис. канд. мед. наук: 14.01.07. Санкт-Петербург.
3. Мельник В.О., (2012) Досвщ шплатаци штраокулярних линз AcrySof IQ Toric при факоемульсификаци катаракт у хворих з високим ступенем астигматизму. Материали научно-практической конференции офтальмологов с международным участием «Филатовские чтения» 24-25 мая 2012 года, Одеса, 74.
4. Бачук Н. Ю., (2013) «Опыт имплантации торических интраокулярных линз у больных катарактами с роговичным астигматизмом», Международный медицинский журнал, 1, 112-117.
5. Ильинская И.А., (2014) Клинические аспекты интраокулярной коррекции астигматизма: дис. канд. мед. наук: 14.01.07. Москва.
6. Федоров Г. А., (2011), «Устройство для повышения ротационной стабильности торических ИОЛ в капсульном мешке после проведения факоэмульсификации», Современные технологии катарактальной и рефракционной хирургии. Retrieved from https://eyepress.ru/article.aspx79755 6
7. Кузнецов С.Л., Галлеев Т.Р., (2010), «Имплантации внутрикапсульного кольца с элементами фиксации ИОЛ с плоскостной гаптикой» Экспериментально-клиническое изучение. Вестник ОГУ, 12, 124-127.
8. Кузнецов С.Л., (2014), «Опыт применения внутрикапульных стабилизирующих колец для фиксации интраокулярной линзы в оптико-реконструктивной хирургии», Медицинский вестник Башкортостана, 9 (2), 101-104.
9. Завгородня Н.Г., Новшова В.Ю., Патент Украни на корисну модель №145036, Споаб профшактики ротаци торично!' штраокулярно! лшзи тсля факоемульсифшаци катаракти на очах з ропвковим астигматизмом. опубл. 10.11.2020, Бюл. №21
10. Vokrojova M, and Havlickova L, Brozkova M, Hlinomazova Z., (2020), «Effect of Capsular Tension Ring Implantation on Postoperative Rotational Stability of a Toric Intraocular Lens», Journal of Cataract & Refractive Surgery, 36(3), 186-192. Retrieved from https://doi.org/10.3928/1081597X-20200120-01
