CC BY
70
© Животовська Л. В.
УДК 616. 89-008. 441. 1-084 Животовська Л. В.
ПРОФШАКТИКА РЕЦИДИВiВ ПРИ АЛКОГОЛЬШЙ ЗАЛЕЖНОCTi НА ETAni
СТАНОВЛЕННЯ РЕМЮЙ"
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматологiчна академiя» (м. Полтава)
Дана робота е фрагментом науково-дослщно'| теми «ДепресiI при основних формах психiчноI та сомато-неврологiчноI патологи», № державно! рее-страцiI 010611004079.
Вступ. Психiчнi та поведiнковi розлади внаслщок вживання алкоголю в структурi iнших форм залеж-ностi залишаються однiею iз найважливiших меди-ко-сощальних проблем. Головним завданням терапiI алкогольно! залежност е досягнення стiйкоI яюсно! ремiсií та попередження рецидивiв захворювання [3]. Протягом останнiх рокiв отриман переконливi данi вiдносно патогенетичного значення характеро-логiчного фактору, який здмснюе патопластичний вплив на перебiг та наслщки алкогольно! хвороби. Це визначае провщну роль психотерапií для корекци поведiнковоí та психосоцiальноí дестабiлiзацií як на етапах становлення ремiсií, так i в комплексi проти-рецидивного лкування з метою реiнтеграцií па^ен-тiв в суспiльство [7, 10].
На сучасному етап клiнiчного та експерименталь-ного вивчення механiзмiв формування алкоголь-ноí залежностi встановлено, що провiдне значення належить розладам вищих форм пристосувальноí дiяльностi - психоемоцмнм та психофiзiологiчнiй адаптацií, порушенню дiяльностi адаптивних меха-нiзмiв, що локалiзованi у лiмбiчнiй системi мозку та обумовлюють функцiональний стан симпатичноí, парасимпатично'| та нейро-ендокринноí системи [2]. Для цтеспрямованого задоволення бiологiчних та со^альних потреб емоцiйнi пiдкiрковi структури, асощативы та моторнi дiлянки кори головного мозку об'еднуються в функцiональну систему, яка визначае властивост вищо'| нервовоí дiяльностi та характер поведшкового реагування особистостi [1]. ВЫ потреби, емоцп та мотивацií, як не е домiнантними i не задовольняються, гальмуються першочерговою домiнантною потребою, створюючи несвiдому д^ лянку психiчноí дiяльностi. В структурi нормальноí свщомост не можуть одночасно iснувати рiзнопла-новi асоцiацií, емоцií та мотиваци. Якщо ж таке вщ-буваеться, то можна говорити про неспроможнють функцюнально'| системи свiдомостi пригнiчувати активнють альтернативних мозкових структур та про порушення цiлеспрямованоí адаптивноí поведiнки [4, 6].
Опосередковане психотератею керування емо-цiями та асоцiативними образами торкаеться Bcix структурно i функцiонально зв'язаних систем та про-цеciв, включаючи внутрiшнi органи, метаболiчнi та адаптации реакцiI, що i рееструеться на кгмычному та лабораторному рiвнях [5]. Тому аналiз та опрацю-вання особистюного змicту окремих cимптомiв за-лежноcтi, iншi пcихотерапевтичнi заходи не просто е шструментом в досягненн згоди пацiента з режимами фармакотерапп, але i безпосередньо формують бiологiчно cтiйкий лiкувальний ефект та запобтають виникненню рецидивiв захворювання [8, 9].
Метою досл1дження було вивчення ефектив-ноcтi психотерапевтичних заходiв в комплексна терапiI пацiентiв iз залежнютю вiд алкоголю на етапi становлення ремюм.
Об'ект i методи досл1дження. Пiд нашим спо-стереженням знаходилося 290 хворих з пcихiчними та поведшковими розладами внаcлiдок вживання алкоголю, вс чоловiки, вiком вiд 23 до 59 роюв (се-реднм вiк 35,9±2,5 рокiв). Нозологiчна дiагноcтика базувалася на критерiях МКХ-10 (F10. 2-10. 4) i проводилась на пiдcтавi клiнiко-пcихопатологiчних, па-топсихолопчних, лабораторних та iнcтрументальних методiв. Bci пацiенти, за 1х згодою, були рандомiзо-ванi в 3 пщгрупи: основну групу 1 (ОГ1, 75 оЫб, яким крiм стандартно! терапп, проводилася метаболiчна корекцiя iз застосуванням актовегiну та тiоктовоI кислоти), основну групу 2 (ОГ2, 75 оЫб, яким крiм стандартно! терапi!, проводилася метаболiчна тера-пiя та психотератя), та групу порiвняння (ГП 50 оЫб, якi отримували тiльки базисну фармакотератю). Для оцiнки терапевтичних ефек^в використовува-ли шкалу загального ключного враження (CGI-1), стандартизовану шкалу депреси Гамiльтона (HDRS), шкалу Сптбергера-Ханша для оцiнки рiвня реактивно! та особистюно! тривожноcтi.
Результати дослщжень та Ух обговорення. В умовах cтацiонару вciм пацiентам проводилося тамування алкогольного абстинентного синдрому та алкогольних пcихозiв, що включало проведення дезинтоксикаци, дезактуалiзацiю патологiчного потягу до алкоголю, терапю афективно-вегетатив-них проявiв, cомато-неврологiчних розладiв та вщ-новлення сну. Медикаментозна терапiя включала
застосування вггамшотерапп, гепатопротекторiв, антиконвульсантiв, нейролептикiв з седативним компонентом дм для корекцiI дисфоричних та психо-патоподiбних розладiв.
Комплексна система терапiI та реабшггаци на етапi становлення ремiсií складалася з трьох етапiв. Перший етап - етап мотивуючо'| терапií - починався пюля усунення постiнтоксикацiйних та абстинентних розладiв. На даному етап фармакотерапiя сприяла стабiлiзацií соматичного та психiчного стану. Мета-болiчна корек^я полягала в реактивацií ключових ферментних комплекЫв, що дозволяе розблокувати основы шляхи вуглеводного обмЫу та нормалiзу-вати енергетичний статус нервових клггин. Тiоктову кислоту вводили внутрiшньовенно крапельно по 12 мл Ы'екцмного розчину на добу, що вщповщае 300 мг альфа-лтоево'| кислоти, з 250 мл фiзiологiчного розчину, протягом тижня, в подальшому призначали в таблетках по 400-600 мг на добу. Актовепн хворi отримували в середньодобовм дозi 200-400 мг (5-10 мл) внутршньовенно на фiзiологiчному розчину щоденно або декiлька разiв на тиждень. Пiсля за-вершення шфузмно'| терапií препарат призначався у формi драже в дозi 400-600 мг на добу.
При розробц психотерапи (ПТ) використовували iндивiдуальнi та груповi форми терапевтичного впли-ву в системi гештальт-пiдходу. Базисними принципами системи психотерапи були: - добровтьнють, усвщомленють, вiдповiднiсть психотерапевтичного впливу; - системнють та багаторiвневiсть впливу; - етапнють психотерапевтичних заходiв; - комплек-снiсть, використання декiлькох психотерапевтичних методик, з послщовною змiною íх ролi в залежностi вiд завдань етапу ПТ; - максимальна iндивiдуалiза-щя психотерапевтичного впливу при переважно гру-повiй формi роботи з хворими.
Курс ПТ в групах до 10 оЫб починався пщ час проходження хворими стацiонарного лiкування. На першому етапi терапевтичноí взаемодií шдивщуаль-нi та груповi сесií тривалютю 60 хвилин проводилися 2 рази на тиждень протягом 2 тижыв. Власне психо-терапевтична робота була спрямована на встанов-лення терапевтичних стосунюв. Метою даного етапу було формування мотиваци пацiентiв для участ в груповiй психотерапií, подолання анозогнози, зни-ження тривоги, пов'язаноí з необхщнютю самороз-криття. Основним завданням ПТ була дiагностика специфiчних порушень контакту пацiента зi своíми почуттями та зовнiшнiм середовищем, неконструк-тивно'| поведiнки, пiдтримка пацiента в усвщомлен-нi процесу власних переживань своею присутнютю та зворотнiм зв'язком, допомога при вщтворены на його меж^контакту просторових взаемовiдносин.
На другому етап лiкувально-реабiлiтацiйних за-ходiв - етап сфокусованоí терапií - в центрi уваги при проведеннi ПТ знаходився актуальний внутрш ньо-особистiсний та мiжособистiсний конфлiкт, ви-явлення та усвщомлення патологiчноí ролi стiйких установок в област контролю поведiнки та само-оцiнки, усвiдомлення можливостi вибору та при-своення вiдповiдальностi за свм вибiр. Власне
психотерапевтична робота була спрямована на оптимальний баланс пщтримки та фрустраци, ак-тивну конфронтацю з регресивними стереотипами. Тривалiсть етапу складала 8-10 сесiй.
Третiй етап терапп - пiдтримуюча терапiя (в ам-булаторних умовах) - був виключно важливим ета-пом, так як саме на ньому вщбувалося формування установок на досягнення позитивно значимих цтей, сощальна та трудова реабтПаНя, адаптацiя в нових умовах, фкса^я в нормативнiй частинi особистос-тi, компенсацiя соматичних та психiчних функцiй. Терапевтичнi сесií були груповими тривалютю 90 хвилин i проводилися 1 раз на тиждень протягом 4 мюя^в, також проводилась тераПя ЫмЧ (пари) або iндивiдуальна тераПя 1 раз на тиждень. Головними завданнями ПТ на даному етап була корек^я по-рушеноí системи цЫнюних вiдносин, неадекватних поведiнкових стереотиПв, хворобливих внутрш ньо-особистiсних конфлiктiв та пщвищення со^аль-но-психологiчноí адаптацií патента до тверезого способу життя. В процес психотерапií використову-валися рiзнi комунiкативнi, асоцiативно-проективнi, тiлесно-орiентованi та екзистенцмП методики, поле груповоí взаемодií, пщтримувався зворотнiй зв'язок мiж учасниками групи. В медичному сенс пщтриму-юча терапiя хворих з алкогольною залежнютю була спрямована на терапiю i профiлактику можливих зривiв ремiсií та рецидиву хвороби.
Завершальний етап ПТ в груП, як правило, об-межувався однiею спецiально вiдведеною 2-го-динною сесiею, на якiй психотерапевт проводив структурування, пропонуючи видiлити три найбтьш значимих подií груповоí терапп, сфокусовуючи кон-кретну проблемну зону патента.
Депресiя за шкалою HDRS перед початком терапп була помiрно вираженою (22,7±0,49 в ГП, 23,9±0,45 в ОГ1, 23,4±0,52 в ОГ2). Через 4 тижня терапп рiвень депресií достовiрно знижувався в уЫх групах i досягав рiвня легкого ступеню (12,26±0,4, 9,95±0,48, 9,11±0,43 вiдповiдно), при цьому в груп ОГ2 вiдмiчалася вiрогiдна рiзниця порiвняно з ГП (р<0,05). Рiвень реактивно'! та особистiсноí тривож-ностi за шкалою Ч. Д. Сптбергера - Ю. Л. Ханша до л^вання був високим, через 4 тижн терапп рiвень реактивноí тривожностi (РРТ) знизився до рiвня помiрно виражено: (38,2±1,9 в ГП, 38,5±1,2 в ОГ1, 32,5±1,9 в ОГ2, р<0,05). Рiвень особистiсноí тривож-ностi (ОРТ) в ГП та ОГ1 знизився до рiвня верхньоí межi помiрно вираженоí, але але залишався високим i статистично значимоí рiзницi не було виявлено (46,2±1,9 та 45,8±1,3 вiдповiдно). ОРТ в ОГ2 через 4 тижнi терапií достовiрно знизився порiвняно з ГП до рiвня помiрно вираженоí (43,1±1,4 та 46,2±1,9, р<0,05).
За шкалою CGI-I на 2-му тижнi терапií iз 75 па-цiентiв ОГ1 у 19 (25,3 %) вiдмiчалося значне покра-щення стану, у 23 (30,7 %) - помiрне, у 22 (29,3 %) - незначне покращення, у 11 (14,7 %) - стан залишався без змш. 1з 75 пацiентiв ОГ2 у 22 (29,3 %) вщ-мiчалося значне покращення стану, у 28 (37,3 %) -помiрне, у 16 (21,4 %) - незначне покращення, у 9
(12,0 %) - стан залишався без змн 1з 50 пацiентiв ГП у 11 (22,0 %) вiдмiчалося значне покращення стану, у 15 (30,0 %) - помiрне, у 14 (28,0 %) - незначне покращення, у 10 (20,0 %) - стан залишався без змн На 4-му тижн терапп значне покращення стану було зафксовано у 37 (49,3 %) оЫб ОГ1, 44 (58,7 %) оЫб ОГ2 та 15 (30,0 %) оЫб ГП, помiрне покращення - у 24 (32,0 %), 22 (29,3 %) та 14 (28,0 %) осiб вщповщ-но, незначне покращення - у 12 (16,0 %), у 8 (10,6 %) та 13 (26,0 %) оЫб, у 2 оЫб (2,7 %) ОГ1, у 1 (1,3 %)
- ОГ2 та 8 (16,0 %) оЫб ГП стан залишався без змн
Одним iз основних критерпв ефективностi тера-пií вважаеться тривалють ремiсií. Проведене катам-нестичне дослщження показало, що кiлькiсть рем^ сií бiльше 12 мiсяцiв в ОГ2 в 4,5 рази бтьше, в ОГ1
- в 2,3 рази бтьше, ыж в ГП (р<0,001), вщповщно 36,0%, 17,3%, 8,0%. Слщ зазначити, що ефектив-нють терапií у пацiентiв ОГ2 була бтьш вираженою порiвняно з ОГ1 та ГП.
Висновки. Таким чином, запропонована система поетапно'| психотерапп в комплексному л^ваны хворих з алкогольною залежнютю на етапi станов-лення ремiсií, яка поеднувала шдивщуальы та гру-повi форми психотерапевтичного впливу в системi гештальт- пщходу, сприяла формуванню внутрш-ньоí мотивацп, покращенню емоцмно-особистю-ноí сфери даного контингенту хворих, розширенню сфери сощальних контактiв i може використовува-тися в якост ефективного компонента медико-сощ-альноí реабiлiтацií з метою профтактики рецидиву хвороби.
Перспективи подальших дослiджень. Практична потреба розробки способiв дiагностики та прогнозування якостi ремiсií при алкогольна залеж-ностi визначае необхщнють подальшого вивчення клiнiко-патогенетичних механiзмiв рецидиву захво-рювання та способiв |'х корекцií.
Лiтература
1. Воробьева Т. М. Хаотическая нейродинамика мозговой системы позитивного подкрепления и ее значение в механизмах вторично приобретенных мотиваций / Т. М. Воробьева // Наркология. - 2010. - № 7. - С. 48-54.
2. Головко А. И. Биологические основы синдрома психической зависимости при аддиктивных заболеваниях химической этиологии / А. И. Головко, Л. В. Леонтьева, С. И. Головко // Успехи соврем. биологии. - 2006. - Т. 126, № 2. - С. 180-191.
3. Ерышев О. Ф. Алкогольная зависимость. Формирование, течение, противорецидивная терапия / О. Ф. Ерышев, Т. Г. Рыбакова, П. И. Шабанов. - СПб.: ЭЛБИ-СПб, 2002. - 192 с.
4. Котов А. В. К природе феномена аддикции в механизмах целенаправленной активности / А. В. Котов // Психическое здоровье. - 2008. - № 4. - С. 57-67.
5. Крыжановский Г. Н. Патологические системы в патогенезе нервно-психических расстройств / Г. Н. Крыжановский // Матер. XIII съезда психиатров России. - 2000. - С. 363.
6. Макарчук Н. Е. Современные подходы к исследованию психофизиологического состояния больных с аддиктивным поведением / Н. Е. Макарчук, Т. М. Воробьева, Л. Н. Пайкова [ и др.] // Психическое здоровье. - 2009. - № 1. - С. 48-50.
7. Минко А. И. Антикревинговое противорецидивное лечение лиц, зависимых от алкоголя / А. И. Минко, И. В. Линский // Украшський вюник психоневрологи. - 2011. - Т. 19, Вип. 3 (68). - С. 89-93.
8. Плоткин Ф. Б. Реабилитация - важнейший этап терапии зависимостей / Ф. Б. Плоткин // Психиатрия, психотерапия и клиническая психология. - 2011. - № 2. - С. 130-141.
9. Психотерапия в комплексном лечении больных с алкогольной зависимостью в амбулаторных условиях / С. И. Табачников [и др.] - Киев-Донецк : «Медицина тонких энергий», 2010. - 96 с.
10. Сосин И. К. Наркология (Монография) / И. К. Сосин, Ю. Ф. Чуев. - Харьков : Коллегиум, 2005. - 800 с.
УДК 616. 89-008. 441. 1-084
ПРОФШАКТИКА РЕЦИДИВiВ ПРИ АЛКОГОЛЬНА ЗАЛЕЖНОСТ НА ЕТАП СТАНОВЛЕННЯ РЕМЮП
Животовська Л. В.
Резюме. ПсихотераПя в^грае провщну роль для корекци поведшково'| та психосоНально'| дестаб^зацп при алкогольна залежност як на етапах становлення ремiсií, так i в комплекс протирецидивного лкування з метою рештеграци па^ен^в в сусптьство. У статп наведено результати вивчення ефективнос^ комплексно'! системи терапп у пащен^в iз залежнютю вщ алкоголю з визначенням мшеней психотерапевтичного впливу на етаП становлення ремiсií. Отримаы даы свщчать про достатньо високу ефективнють вказано1 терапев-тичноí стратеги.
Ключовi слова: алкогольна залежнють, поетапна психотераПя, профтактика рецидиву.
УДК 616. 89-008. 441. 1-084
ПРОФИЛАКТИКА РЕЦИДИВОВ ПРИ АЛКОГОЛЬНОЙ ЗАВИСИМОСТИ НА ЭТАПЕ СТАНОВЛЕНИЯ РЕМИССИИ
Животовская Л. В.
Резюме. Психотерапия играет ведущую роль для коррекции поведенческой и психосоциальной дестабилизации при алкогольной зависимости как на этапах становления ремиссии, так и в комплексе противоре-цидивного лечения с целью реинтеграции пациентов в общество. В статье приведены результаты изучения эффективности комплексной системы терапии у пациентов с алкогольной зависимостью с определением
мишеней психотерапевтического воздействия на этапе становления ремиссии. Полученные данные свидетельствуют о достаточно высокой эффективности указанной терапевтической стратегии.
Ключевые слова: алкогольная зависимость, поэтапная психотерапия, профилактика рецидива.
UDC 616. 89-008. 441. 1-084
Prevention of Relapse in Alcohol Dependence on the Stage of Remission
Zhyvotovska L. V.
Abstract. The main objective of the treatment of alcohol dependence is to achieve sustainable quality remission and preventing relapses. It identifies the leading role for the correction of behavioral therapy and psychosocial destabilize both stages of remission, and in combination of anti- treatment to patients' reintegration into society.
The aim of the study was to investigate the effectiveness of psychotherapeutic interventions in the treatment of patients with alcohol dependence at the stage of remission . Under our supervision there were 290 alcohol dependent patients, all men aged 23 to 59 years. Nosological diagnosis was based on the criteria of ICD-10 (F10. 2-10. 4). All patients were randomized into 3 groups: the main group 1 (MG1, 75 persons who in addition to standard therapy, metabolic correction was carried out using actovegin and thioctic acid), the main group 2 (MG2, 75 persons who in addition to standard therapy conducted metabolic therapy and psychotherapy) and the comparison group (CG, 50 people who received only basic pharmacotherapy). To evaluate the therapeutic effects of using Clinical Global Impression Scale (CGI-I), Hamilton Rating Scale for Depression (HDRS), Spielberger-Hanin Scale to assess the level of reactive and personal anxiety.
The complex system of therapy at the stage of remission consisted of three stages. The first stage - motivating therapy - started after the elimination postintoksykatsiynyh and abstinence disorders. At this stage pharmacotherapy helped stabilize the physical and mental condition. The course of psychotherapy (PT) in groups of 10 persons started during their ill patient treatment. In the first phase of therapeutic interaction, individual and group sessions were conducted 60 minutes 2 times a week for 2 weeks. Actually psychotherapeutic work was aimed at establishing the therapeutic relationship. The purpose of this phase was to create motivating patients to participate in group therapy, overcoming anosognosia, decrease anxiety associated with the necessity of self-disclosure .
In the second phase of treatment and rehabilitation - phase focused therapy - in the spotlight during the PT was actual intra-personal and interpersonal conflict. Actually psychotherapeutic work was aimed at an optimal balance of support and frustration, active confrontation with the regressive stereotypes. Phase duration was 8-10 sessions.
The third stage of treatment - maintenance therapy (in the outpatient setting) - was a crucial step, as it it were formed units to achieve significant positive goals, social and vocational rehabilitation, adaptation to new conditions, locked in the regulatory part of the individual, compensation and somatic mental functions. Group therapy sessions had a duration of 90 minutes and were conducted 1 day a week for 4 months, also conducted family therapy or individual therapy 1 time a week. In the medical sense maintenance treatment of patients with alcohol dependence was aimed at treatment and prevention of possible "disruption" and relapse. Conducted follow-up studies showed that the remission more than 12 months MG2 4,5 times greater in MG1 - 2,3 times more than in CG (p<0,001), respectively, 36,0%, 17,3%, 8,0%.
Thus, the proposed system is phased psychotherapy in treatment of patients with alcohol dependence at the stage of remission, which combines individual and group forms of therapeutic intervention in the system Gestalt approach contributed to the formation of intrinsic motivation, improving emotional and personal sphere of this group of patients, the expansion of social contacts and can be used as an effective component of medico-social rehabilitation to prevent relapse.
Key words: alcohol dependence, phased psychotherapy, relapse prevention.
Рецензент - проф. Скрипншов А. М.
Стаття надшшла 22. 04. 2014 р.
