CC BY
19
УДК: 617.55-007.43-089.844-089.168.1-06-084
ПР0Ф1ЛАКТИКА М1СЦЕВИХ РЕАКЦ1Й I УСКЛАДНЕНЬ П1СЛЯ АЛ0ГЕРН10ПЛАСТИКИ ВЕНТРАЛЬНИХ ГРИЖ.
Андрющенко В.П., Ващук В.В, Куштрчук M.I., Гринък1в О.Я., Роняк Р.П.
Льв1вський нацюнальний медичний уыверситет ¡мен1 Данила Галицького KniHiMHa л^арня Льв1вськоТ зал1зниц1. Полянка СБУ у Льв1всьш область
В cmammi наведено 'результаты лтування nav,ieHmie з вентралъними грижами, у яких теля закриття дефекту полтротленовими Ытками в лтувальнш nрогрaмi з метою профшактики мкцевих реакцш i уекладнень заетоеовували детралеке (61 пащент) i нормовен (63 патента). Доcлiдженнями доведено, що поxidm дюемту i геепередину полтшують мтроциркулящю i лiмфamичний дренаж в мгецг прилягання полтропшеновог Ытки, зменшують адгезт лейкоциmiв, знижують агрееивну дЮ медiamорiв запалення на еттку вен i тим еамим зменшують прояви м^цевих реакцш i уекладнень теля алогертоплаетики. Зазначет препарати можуть бути рекомендованими в якоcmi комплекеног профшактики м^цевих реакцт i уекладнень при заетоеуванш полтропшенових еток.
Ключов1 слова: вентральы гриж1, алогернюпластика, мюцев1 реакцп Вступ.
Захворюванють на гриж1 передньоТ черевноТ стшки е актуальною проблемою в xipyprii i складае 50 випадш на 100 000 населения. Серед хворих до 40 % складають особи працездатного вку [8,9]. За останш роки застосування атчастих трансплантате при гернюпластиц1 значно покращило результати xipypri4Horo лкування i знизило частоту рецидив1в до 6% [4.10,11.12]. Водночас, наявнють атчастих трансплантате в тканинах передньоТ черевноТ стшки часто призводить до прояв1в мюцевоТ реакцЛ на стороннш матер1ал у вигляд1 сероми, ¡нфшьтрату, нориц1 , а в окремих випадках - навпъ зморщування або вДторвршеншиин|ЭДи i кпУчними
дослщженнями реакци тканин черевноТ стшки на синтетичш протези доведено, що мюцева i системна запальна реакц1я виникають завжди, але прояви мюцевоТ реакци значно перевищують над системними. [1,8]. Проте застосування нестероТ'дних протизапальних препарате не завжди забезпечуе достатню профшактику виникнення мюцевих пюляоперацшних уекладнень в дшянц1 розм1щення алотрансплантату. Тому i надал1 актуальним залишаеться питання профшактики прояв1в мюцевоТ реакци оргаызму на алопластичы матер1али в дшянц1 пюляоперацшноТ рани [2,3,4.6].
Мета дослщження - розпрацювання cnoco6iB зниження мюцевоТ запальноТ реакци та профтактика paHHix пюляоперацшних мюцевих уекладнень на алотрансплантати при гернюпластиц1 в дтянц1 операцшноТ рани i з'ясування впливу похщних дюсмшу i геепередину ( детралексу i нормовену ) на загоення пюляоперацшноТ рани.
Матер1али i методи.
За 2007 - 2008 p.p. на 6a3i кафедри загальноТ xipypriT ЛНМУ ¡мен1 Данила Галицького в xipypri4HOMy вщдтены Клш1чноТ лкары Льв1вськоТ зал1зниц1 прооперовано: 119 хворих з пюляоперацшними вентральними грижами (ПВГ), 26 - з пупковими грижами i 105 - з пахвинними грижами, у яких заетоеовували
ДЮСМ1Н, геспередин.
алогернюпластику. Жшки становили - 138 , чоловки - 112. BiK пац1ент1в складав вщ 21 до 85 рок1в. Середнш л/день при ПВГ становив - 6,9, при пахвинних вщповщно - 5,9. 1з них 35 хворих з ПВГ i пупковими грижами - проопероваы за власною методикою з формуванням штучного пупка (Патент УкраТни на корисну модель № 24774 МПКА 61В 17; Опубл. 10.07.07р.; Бюл. № 10, 2007 p. i Патент УкраТни на винахщ № 83169 Бюл. № 11 Bifl 10.06.2008 р.).
Передоперацшне обстеження включало KniHi4Hi анал1зи KpoBi i ce4i, 6ioxiMi4Hi показники KpoBi, коагулограму, групу KpoBi i Резус-фактор, рентгенолопчне обстеження opraHiB грудноТ кл1тки, визначення функци зовышнього дихання, ультразвукове обстеження opraHiB черевноТ порожнини i вм1сту грижового м1шка. При виявлены супутньоТ патологи BCi пац1енти оглядалися кардюлогом, або терапевтом , пюля чого проводилася вщповщна корекц1я патологи. Для алогернюпластики використовувалися синтетичы протези ф1рми „Укртехмед" УкраТнська кольчуга (Альфэ-BiTa), „Еткон" -„Джонсон i Джонсон", або композитну атку „Ultrapro". Дренування пюляоперацшноТ рани проводили тшьки за наявносп великих операцшних ран i при розмщенш
полтроптеновоТ атки згщно методики on lay. Оперативне лкування проводили пщ загальним знеболенням, а при пахвинних грижах пщ мюцевою анестез1ею 0,5 % розчину новокаТну з додаванням 10 мл 2% р-ну лщокаТ'ну. В пюляоперацшному nepiofli BciM хворим проводилась антибютикопрофтактика
цефалоспоринами 11-го поколшня i профтактика тромбоембол1чних уекладнень кпексаном 20-40 мг п/шк., або фрашпарином по 0,6 п/шк. до виписки хворих 3i стацюнару.
В основну групу увшшли 61 патент, яким з метою зменшення прояв1в мюцевоТ запальноТ реакцЛ призначали детралеке i 63 хворих, яким призначали нормовен в доз1 2 тх 3 р. в день в першу добу , i в подальшому по 1 т. х 3 р. в день до загоення пюляоперацшноТ рани. СуттевоТ BiflMiHHOCTi в результатах лкування детралексом i нормовеном ми не вщм1тили. Нами пщготовлено
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академш
заявку на Патент "Споаб застосування препарате , що мютять дюсмш \ геспередин для профтактики ускладнень у хворих в ранньому пюляоперацшному перюд1 пюля
алогернюпластики." (заявка на патент 24.11.2008р. № заявки и 2008 13521).
В контрольну групу увшшло 126 хворих, яким аналопчно проводилася алогернюпластика вентральних гриж атчастими
алотрансплантатами з включениям в лкувальну програму антибютикопрофтактики \
профтактики тромбоембол1чних ускладнень без застосування препарате похщних дюсмшу \ геспередину.
Вам хворим проводились з однаковим ¡нтервалом перев'язки \ введения знеболюючих. Пюля виписки з1 стацюнару хвор1 на протяз1 мюяця спостер1гались в полклшщк
Результати та 1х обговорення.
3 метою профтактики раных мюцевих пюляоперацшних ускладнень таких як серома, ¡нфтьтрат \ ¡н., зазвичай, використовують нестероТдш протизапальш препарати таю, як диклофенак натрш по 3.0 в/м до 5 - 7 д1б [6,8] \ наклофен по 3,0 в/м 2- 3 доби, а також препарати, як1 мютять у своему склад1 рослинш ферменти (серта) [11]. В л1тератур1 е згадка про використання похщних дюсмшу \ гесперидину у хворих пюля алогернюпластики з метою профтактики тромбоемболп легеневоТ артерп [4]. Проте застосування препарате згаданоТ групи з метою зменшення мюцевоТ запальноТ реакцЛ \ профтактики мюцевих ускладнень при алогернюпластиц1 в доступнш л1тератур1 ми не знайшли.
Похщы дюсмшу \ геспередину - детралекс \ нормовен полшшують м1кроциркуляцш, дренаж \ л1мфатичний вщтк в м1сц1 прилягання алотрансплантата до навколишшх тканин, зменшують адгезш лейкоцит1в, проникливють каптяр1в \ пщвищують Тх резистентнють, знижують агресивний вплив мед1атор1в запалення на стшки вен, а вщповщно зменшують мюцеву запальну реакцш. Як вщомо, при наявносл ¡нфтьтрату \ сероми навколо атки вщзначаеться накопичення ексудату ( л1мфи), що \ дало нам пщстави для профтактики мюцевих ускладнень спричинених атчастими матер1алами [5].
В основнш груш ¡нфтьтрат в дтянц1 пюляоперацшного рубця вщзначався у 2 хворих (1 хворий пюля алогернюпластики аткою защемлено!' ПВГ \ 1 хворий пюля алогернюпластики велико! пахвинно-калитковоТ гриж1). Обидва хвор1 продовжували прийом детралексу по 1 т х 3 р. в день до повного розсмоктування ¡нфтьтрату. Додаткових заход1в лкування не застосовували. ¡нфтьтрат розсмоктався вщповщно на 9 \ 11добу пюля операцп. Сероми \ нагноення у хворих основноТ групи не вщзначали. Вам хворим в
пюляоперацшному nepiofli на 2-3 i 5 добу за допомогою ультрасонографп проводили контроль стану пюляоперацшноТ рани.
В контрольнш rpyni вщзначався ¡нфтьтрат у 1 хворого з ПВГ i у 2 хворих з пахвинно-калитковими грижами, серому у 2 хворих з ПВГ i у 1 хворого з пахвинно-калитковими грижами. BciM хворим застосовували антибютики групи цефалоспориыв по 1,0 х 2 в день в/м i диклоберл по 75 мг х 1 раз в день в/м до розсмоктування ¡нфтьтрату. За наявносп сероми виконували 1-2 пункцЛ nifl контролем ультрасонографп. Середнш л1жко-день лкування в стацюнар1 становив вщповщно 5,9 в 2007 p. i 5,6 в 2008 р. в основнш rpyni; 5,9 в 2007р. i 5,8 в 2008 р. л1жко-дыв в контрольнш rpyni.
Слщ зазначити, що у bcix хворих ochobhoi групи значно раыше зникав больовий синдром (на 1-2 дн1 раыше щодо контрольно'! групи). В подальшому спостереження за хворими поводилось в xipypri4HOMy вщдтеы полклшки через 10-20-30 дыв пюля операцп. Ознак мюцевих ускладнень у хворих ochobhoi групи не вщзначалось.
Висновки.
noxiflHi fliocMiHy i геспередину - детралекс i нормовен полтшують м1кроциркуляц1ю, л1мфатичний дренаж в 30Hi прилягання алотрансплантата, зменшують адгезш лейкоцилв i знижують агресивну дш мед1атор1в запалення на стшки вен, а вщповщно зменшують мюцеву запальну реакцш.
Застосування детралексу i нормовену зменшують ктькють мюцевих запальних ускладнень, суттево покращують результати лкування у хворих пюля алогернюпластики i можуть бути рекомендованими для включения у лкувальну програму Bcix хворих з
вентральними грижами.
Л1тература
1. Белянський Л.С. Синтетичы ¡мплантати в xipyprii черевноТ стЫки / Белянський Л.С., Фурманов Ю.А.,Савицька I.M. [та ¡н.] // КлЫнна xipyprm.- 2004. - № 11-12. - С.7.
2. Богдан В.Г. Комплексная профилактика ретенционных и гнойно-септических раневых послеоперационных соложнений при использовании сетчатых трансплантатов / Богдан В.Г. // Xipyprm УкраТни.- 2008. -№2 (26), Додаток. -С 10.
1. Гончар М.Г. Профтактика ¡нфкування ран пюля грижорснення з використанням атчастих ¡мплантш / Гончар М.Г., Мельник I.B., Скрипко В.Д. [та ¡н.] // Клшнна Xipyprifl. - 2004. - № 11-12. - С.21.
3. Децик Д.А. Оптимизация выбора способа пластики при Рубцовых вентральних грыжах больших размеров) / Децик Д.А. // Xipyprm УкраТни.- 2008. - № 2 (26), Додаток. - С.26.
4. Детралекс. Листок-вкпадиш. 1нформац1я для патента. Реестрацшне посвщчення № UA/4329/01/01.
5. Кушта Ю.Ф. Профтактика гн1йно-запальних ускладнень гернюпластики / Кушта Ю.Ф., Наконечний Р.Б. // KniHi4Ha Xipyprifl. - 2006. - № 11 -12. - С.23.
6. Огоновський В.К. Деяи аспекти л1кування п1сляоперац1йних вентральних гриж / Огоновський В.К., Андрющенко.П., Палм O.I. [та ¡н.] // КлУчна xipyprifl. -2008. - №2 (26).,Додаток. -С.112.
7. Саенко В.Ф. Актуальы проблеми сучасноТ гернюлоп / пюляоперацшних грижах живота Фелештинський Я.П, Саенко В.Ф, Белянський Л.С. Т// KniHi4Ha xipyprm.- 2003. - Дубенець В.О, Ватаманюк В.Ф. // Xipyprm УкраТни.- 2008. № 11. - С.3-5. - № 2 (26) Додаток. - С.75.
8. Четвергов С.Г. Проблемы питания алопластики 10. Федорчук O.T. ОптимЬацт алогернюпластики при килах вентральних гриж / Четвертое С.Г., Вододюк В.Ю., рЬноТ локалЬаци / Федорчук O.T, Шевчук Б.Л. // Xipyprm Чехлов М.В. // Xipyprm УкраТни.- 2008. - № 2 (26). -С. 8- УкраТни. - 2008. - № 2 (26), Додаток. - С.123.
83. 11. Ahmad M. Polipropilene mech repair of incisional hernia /
9. Фелештинський Я.П. Реконструктивно-вщновна „Tension Ahmad M., Niaz W. A ., Hussian A. [et al.] //J Koll Phisicial Free" алогернюпластика при пгантських Surg Pak.- 2003. - Vol. 13, № 8. - P.440 -442.
Реферат
ПРОФИЛАКТИКА МЕСТНЫХ РЕАКЦИЙ И ОСЛОЖНЕНИЙ ПОСЛЕ АЛЛОГЕРНИОПЛАСТИКИ ВЕНТРАЛЬНЫХ ГРЫЖ. Андрющенко В.П., Ващук В.В, Кушнирчук М.И., Гринькив О.Я., Роняк Р.П..
Ключевые слова: вентральные грыжи, аллогерниопластика, местные реакции, диосмин, геспередин.
В статье представлены результаты лечения больных с вентральними грижами, которые после закрытия дефекта полипропиленовыми сетками в лечебной программе с целью профилактики местных реакций и ослонений получали детралекс (61 больной) и нормовен (63 больных). Исследования показали, что препараты группы диосмина и гесперидина улучшают микроциркуляцию и лимфатический дренаж в зоне прилегания полипропиленовой сетки. Использование указанных препаратов уменьшает адгез1ю лейкоцитов, снижает агрессивное влияние медиаторов воспаления на венозную сетку, тем самым уменьшая проявления местных реакцш и осложненипй после аллогерниопластики. Потому эти препараты могут бать рекомендованы для комплексной профилактики местных реакцм и солоджений после аллогерниопластики вентральных гриж.
Summary
PREVENTION OF LOCAL REACTIONS AND COMPLICATIONS AFTER ALLOHERNIOPLASTY OF ABDOMINAL HERNIAS. Andrjushchenko V.P., Vashchuk V.V., Kushnirchuk M.I., Grynkiv O.Y., Ronjak R.P. Key words: abdominal hernias, allohernioplastY, local reactions, diosmine, hesperedine.
In article the results of treatment of patients with abdominal hernias are submitted, which after closing defect by the polypropilen mash in the medical program in order to prevente local reactions and complications taken detralex (61 patients) and normoven (63 patients). Researches have shown that preparations of group diosmine and hesperidine improve microcirculation and lymphatic drainage in an area of the polypropilen mash conformity. The use of the specified preparations reduces adhesion of the leukocytes, reduces aggressive influence of inflammatory mediators on a venous netwrok, thus reducing displays of local reactions and complications after allohernioplasty. Therefore these preparations can been recommended for complex in prevention of local reactions and complications after allohernioplastic of the abdominal hernias.
УДК: 616.37-002.3-06
ХАРАКТЕРИСТИКА БАКТЕР1ЙН0Г0 ЧИННИКУ В 0Ц1НЦ1 ВАЖК0СТ1 ПЕРЕБ1ГУ Г0СТР0Г0 ПАНКРЕАТИТУ
Андрющенко В.П., Магльований В.А.
Льв1вський нацюнальний медичний уыверситет ¡мен1 Данила Галицького (м. Льв1в)
В статтг проведено оцгнка важкостг та прогнозу перебку захворювання, що здшснюваласъ шляхом виявлення статистично достовгрног ргзницг основних загалъновизнаних клт1чних критерИв та лабораторних показникгв, як вгддзеркалювали важкгстъ перебку ГП, з ргзними характеристиками тфекцшного процесу. Про бтъш важкий перебк свгдчили наступнг показники: рання контамтацгя, тфтування тканинних субстратгв, домтування у структург мтробного пейзажу аеробно-анаеробног флори г гг грам - негативна приналежтстъ.
Ключов1 слова: прогнозування важкост1 панкреатиту, ¡нфкований панкреатит.
Вступ.
Об'ективна оцшка важкосл переб1гу гострого панкреатиту (ГП) е одним ¡з найбтьш важливих \ принципово важливих питань у вир1шенш лкувальноТ тактики у даного контингенту хворих зокрема проведены консервативно! терапи або х1рурпчного втручання [5,7]. Загальновизнаним е той факт, що приеднання бактершного чиннику при ГП з виникненням контамшованих рщинних скупчень, ¡нф1кованих панкреонекрозу, парапанкреатиту та параколп"у ¡стотно пог1ршуе важк1сть захворювання \ е вагомим фактором оцшки неефективност1 ¡нфуз1йно-
медикаментозноТ терапЛ та абсолютним показом до оперативного лкування [4,6]. Однак окремим характеристикам бактершного чиннику при ГП не придтяеться належноТ уваги, хоча врахування Тх мае важливе значения в
об'ектив1зац1| важкост1 переб1гу захворювання. У зв'язку з цим, з'ясування р1зних характеристик ¡нфекцшного компоненту при ГП з оц1нкою значения його для об'ектив1зацп важкост1 та в1рог1дного несприятливого переб1гу
захворювання набувае особливо1'актуальност1.
Матер1али та методи.
Проведено анал1з л1кування виб1рковоТ групи з 44 хворих на гострий панкреатит, як1 проходили стацюнарне л1кування в кл1н1ц1. Чолов1к1в було -37, ж1нок - 7 у вщ1 в1д 24 до 75 рош (44,1 ± 2,3 р.). При виконанш обстежень використано загальноприйнят1 кл1н1чн1, лабораторн1 \ бюх1м1чы методики. 1з додаткових метод1в застосовувалися: променев1 (ультрасонограф1я, рентгеноскоп1я, рентгеноконтрасне обстеження ШКТ), та ¡нструментальн1
