CC BY
39
УДК 639.3.09:639.215.2
Пукало П.Я., к.вет. наук, ст. викладач © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологт
Iмет С.З. Гжицького
ПРОФ1ЛАКТИЧНО-Л1КУВАЛЬН1 ЗАХОДИ ПРИ ЛЕРНЕ031 РИБ
Представлено аналтичний огляд лтератури, присвячений проблемам профыактики / лжування лернеозу коропових рыб, а також показано основт етапи бюлогпрозвитку даного захворювання.
Ключое1 слова: короп, лернеоз, профшактика, лшування.
Ркт рибопродуктивносп став1в здшснюеться головним чином за рахунок розширення I створення спещал1зованих рибних господарств з штенсифжащею виробництва риби на промисловш основу а також розвитку рибництва у р1зних сшьськогосподарських пщприемствах, на термальних водоймах, у товарно-вирощувальних I фермерських господарствах. Збшьшення виробництва риби I рибно! продукцп можна досягти лише при надшнш охорош риб та шших гщробюнив вщ шфекцшних та швазшних захворювань I недопущения порушення гщрох1м1чних та гщробюлопчних показниюв [12].
Найбшьш небезпечними захворюваннями риб у ставових господарствах е шфекцшш - краснуха, весняна верем1я, зяберний некроз, запалення плавального м1хура та швазшш захворювання - цестодози (ботрюцефальоз, карюфшьози, кавюз, л1гульоз), нематодози (фшометрощоз) та шш1 захворювання, яю можуть завдати рибному господарству велико! шкоди [3, 4, 6,
9, 17].
Лернеоз - швазшне захворювання риб, збудниками якого е самки паразитичних веслоногих рачюв (Сорероёа) роду Ьегпаеа. Вони паразитують на поверхш тша (у лускових кишеньках) р1зних вид1в прюноводних риб. Найчастше лернеями уражаються карась, короп, сазан, бший амур, лящ, товстолоб, буфало [15, 16, 19].
Лернеоз призводить до загибел1 молод1 риб. Ураження лернеями двор1чок I риби старших вжових груп негативно впливае на !х товарш якост1, знижуе ркт на 30% [16], а також завдае значних економ1чних збитюв за рахунок загибел1 та зниження маси тша [18, 20].
Личинков1 стади рачюв проникають з джерел водопостачання з водою або потрапляють ¿з завезеною рибою [2, 21].
Паразити знаходяться на риб1 протягом усього року, але найвища штенсившсть ураження припадае на л1тнш перюд, найчастше у старих замулених ставах. У цикл1 розвитку паразита встановлено не менше двох генерацш: л1тня I зимова. Перша розвиваеться 3-4 мюящ, друга - 7-8 мюящв. Риби, уражеш лернеями, стають джерел ом швазп на наступний р1к [1].
© Пукало П.Я., 2013
190
При виникненш захворювання риб слщ негайно вживати необхщних запоб1жних заход1в з метою недопущения масового поширення, тому що зупинити загибель заражених риб майже неможливо [5].
Для профшактики лернеозу необхщно дотримуватись таких заход1в: ^ забороняеться завозити рибу ¿з неблагоиолучних за лернеозом водойм у вшьш вщ нього водойми. Зариблення став1в ироводять незараженою рибою;
^ у неблагоиолучних нагульних, вирощувальних I л1тньо-маточних ставах ироводять раннш залив за 7-10 д1б до зариблення. У щ термши наупленальш I копеподитш стадп лерней, як1 иотраиили у став з водою, звичайно иеретворюються у доросл1 стадп, яю без хазяша гинуть; ^ забороняються р1знов1ков1 посадки риби в одну водойму; ^ обмежують чисельшсть золотого карася, бшого амура, товстолоба I
буфало, тому що щ риби особливо пщдаються ураженню лернеями; ^ пщвищують рН води до 8,5-9,0. Висока мшерал1защя I лужне середовище згубно дшть на лерней I особливо на 1х личинков1 стадп. Спос1б пщвищення рН вибирають у кожному випадку залежно вщ гщрох1м1чного режиму водойм. При незадовшьному розвитку ф1топланктону вносять ам1ачну воду або шш1 амоншш добрива. При незначному вмют1 у вод1 карбонат1в I вуглекислоти вносять негашене або гашене вапно; ^ дезшвазш ложа неблагоиолучних став1в ироводять шляхом повного
осушення вЫе! И площ1 з проморожуванням у зимову пору року [8]; ^ для профшактики шфекцшних та швазшних хвороб у рибницьких
господарствах проводять л1тування став ¿в [10]; ^ для профшактики лернеозу доцшьно розводити рамчатого, лшшного або
голого коропа, яю е бшьш стшкими до захворювання [13]; ^ при змшаних крустацеозах риб (лернеоз, аргульоз) використовують бюлопчш методи боротьби з ними, що базуються на розрив1 контакту риба-хазя!в з лернеями I аргулюсами шляхом створення несприятливих життевих умов для паразитичних рачюв (вщсутшсть хазя!в-риб); ^ зариблення неблагоиолучних водойм ироводять найбшьш стшкими до заражения збудниками крустацеоз1в рибами, як1 використовують в !жу вшьноживучих личинок паразитичних рачюв; ^ у ставах вирощують дво- та трир1чок строкатого товстолоба I коропа, як менш пщдатливих до заражения паразитичними рачками (вони використовують в 1жу вшьноживучих личинок лерней I аргуЫв); ^ ироводять ранне весняне (березень-кв1тень) повне залиття малькових I вирощувальних став1в протягом 7-18 дшв при температур! води не вище 10 °С, з наступною зупинкою у них водообмшу до початку або середини липня [13].
Проводячи лкувальш заходи, потр1бно одночасно дбати про оздоровления господарства на наступному етат, тому що ефект вщ лжування риби дуже короткочасний. Для цього застосовують комплекс загальних профшактичних заход1в, спрямованих на недопущения потрапляння в господарство заражених риб [7].
191
Купания е одночасно I лжувальним I профшактичним заходом перед посадкою риби в чисп стави, але його можна проводити лише в певний час: восени та навеет перед посадкою риб у стави, школи вл1тку, якщо воду можна спустити I оброблену рибу пересадити в шший став. Кр1м ванн, до л1кувальних заход1в можна вщнести також пересадку хворих риб у стави з кращими рибницькимиумовами [10].
Найчастше для купания застосовують лжувальш I профшактичш ванни з 5-%-го розчину кухонно! сол1 (5 кг сол1 на 100 л води). Рибу слщ тримати у такш вант до 5 хвилин. Через один розчин пропускають 3-4 парти риб, а пот1м його змшюють. У 100 л1трах розчину можна прокупати 20-30 кг стандартних цьогол1ток восени чи однор1чок навеет перед завантаженням та розвантаженням зимувальних став1в. Веснят купания найкраще проводити при температур! води 6-7 °С, восени - при 2-3 0С. Так1 ж ванни застосовують для маточного стада перед нерестом [17].
Для боротьби з лернеозом риб усшшно використовують марганцевокислий калш. Препарат вносять по водяному дзеркалу став1в з розрахунку 3 гнам3 води у вигляд1 маточного розчину. Обробку риб ироводять трич1 з штервалом 24 години. Уже теля першого внесения препарату вщхщ риби р1зко знижуеться, а теля триразово! обробки загибель зупиняеться. Чисельшсть лерней при такш обробщ знижуеться з 18-20 до 1-2 паразита на особину [11]. Товарну рибу, уражену збудником лернеозу, яка витримуеться перед реал1защею у садках, обробляють марганцевокислим кал1ем. При температур! води 15-20 0С I концентрац1! 10 г/м3 тривал1сть обробки становить 2-2,5 год., при цш же температур! I концентраци 20 г/м3 - 40-90 хв. У ваннах з розчином марганцевокислого кал1ю 1:50 000 рибу витримують 2-3 год. при температур! води 15-20 0С. При 21-30 0С у розчин1 1:100 000 - 1,5-2 год. У транспортних емностях рибу витримують перед реал1защею в розчиш КМп04 з концентрац1ею 20 г/м3 протягом 20-90 хв. Рекомендовано вносити марганцевокислий калш на кормових м1сцях 6 г/м3 протягом доби, дв1ч1 на мкяць у липн1, серпн1 та вересш. Також е ефективне внесения КМп04 концентрац1ею 0,5 г/м3 води [8, 14, 15, 16].
Хороший результат у боротьб1 з лернеозом одержано при застосуванш препарату бромекс-50 (диметил 1,2- дибромо- 2,2 дихлоретилфосфат), який м1стить 50% активнод1ючо! речовини. Робочий розчин бромексу-50 розбризкують по дзеркалу води, створюючи у водойм1 концентрацию 0,2 мг /л, який знищуе науплеальн1 стад11 паразита протягом 4 годин при температур! 230С. У ставах рибу обробляють бромексом 1 раз в мюяць, 3-4 рази за сезон. У концентраци 0,12 мг/л бромекс-50 вносять у став 1 раз на тиждень при потреб1 [9, 17].
Для боротьби з лернеозом ефективно застосовують малатюн концентращею 0,25 мг/л при внесенш у став 4 рази щотижня [9].
При лернеоз1 у стави вносять негувон з розрахунку 0,25-0,5 г/м3. У Норвегп ванни з негувоном (300 г/м3) усп1шно використовують у боротьб1 3 ракопод1бними ЬереорИйепш 8а1шоп18, що паразитують на лососевих, яких розводять у солонуватих водах. Експозищя обробки при 12 0С - 15 хв., при 3 0С - 60 хв. Дшокс вносять у стави з розрахунку 0,1-1 г/м3. 3 шших
192
фосфороргашчних сполук при лернеоз! за кордоном використовують малатюн, паратюн, гутюн та ш., яю м1стять однаковий активний шгред1ент. 1х вносять у стави i басейни у концентрацп 0,1-0,5 г/м3. Диптерекс i бромекс (вщповщно 0,25-0,4 i 0,12-0,15 г/м3) ефективш при багатьох крустацеозах [17].
В Угорщиш застосовують фосфорнокисл1 препарати - фл1бол-Е, д1тр1фон-50, нуванол i гордон у вигляд1 ванн у концентрацп 0,5-1 г/м3 з експозищею 48 годин. U,i препарати вносять у березш-кытш 1-2 рази. Дитрифон-50 застосовують при лернеоз! в концентрацп 1г/10л протягом 30 хв.
[9].
Негашене i хлорне вапно, а також гшохлорит кальцш широко застосовують для знищення вшьноживучих (наупл1альних) стадш лерней. Ефективним е внесения по вод1 негашеного вапна у доз1 100-150 кг/га дворазово у травш i вересн1, при цьому пщвищення pH середовища до 8,5-9,0 сприяе знешкодженню вшьноживучих наупл1альних i копеподитних стадш рачюв [9, 14, 15].
У неблагополучних за лернеозом господарствах два рази за рк всю заражену рибу обробляють у зимувальних ставах оргашчними барвниками -основним ф1олетовим „К" або основним яскраво-зеленим у концентрацй' 0,1-0,2 г/м3: восени п1сля посадки риби на зим1влю i навесн1, перед розвантаженням зимувальних став1в. Особливо ефективною е ос1ння обробка риби, коли легше знищуються щойно прикр1плен1 самки, яю весною можуть бути джерелом ново! iHBa3Ü. У ц1й концентраци ф1олетовий „К" знищуе личинков1 стадп лерней, а в дорослих, уже прикр1плених самок, порушуе в1дтворювальну здатшсть [2, 16].
Л1тература
1. Александров С.Н. Прудовое рыбоводство / С.Н. Александров, В.В. Пожидаев. - Донецк: Сталкер, 2006. - 240 с.
2. Андрющенко A.I. Роль профшактично-л1кувальних заход1в в ставових господарствах, спрямованих на п1двищення рибопродуктивност1 / A.I. Андрющенко, P.A. Балтадж1, H.I. Вовк та ¿н. // Рибне господарство. - 1999.-№ 49-50. - С. 5-90.
3. Васильков Г.В. Паразитарные болезни рыб и санитарная оценка рыбной продукции / Г.В. Васильков - Москва, Издательство ВНИРО. - 1999. -191 с.
4. Вовк Н.И. Ихтиопатологический мониторинг внутренних водоемов Украины / Н.И. Вовк, Л.П. Бучацкий, Р.И. Пирус // Проблеми ¿хт1опатологй': матер1али I Всеукр. конф., 23-27 жовтня 2001 р. - К., 2001. - С. 31-36.
5. Гаевская A.B. Паразитология и патология рыб: Энциклопедический словарь-справочник / A.B. Гаевская. - 2-е изд., доп. и перераб. - Севастополь: Экоси-Гидрофизика, 2006. - 390 с.
6. Грищенко Л.И. Болезни рыб и основы рыбоводства: [учебник для вузов] / Л.И. Грищенко, М.М. Акбаев, Г.В. Васильков. - М.: Колос, 1999. -456 с.
7. Давыдов О.Н. Патология крови рыб / О.Н. Давыдов, Ю.Д. Темниханов, Л.Я. Куровская. - К.: Икос, 2006. - 206 с.
8. Инструкция о мероприятиях по борьбе с лернеозом в прудовых хозяйствах / Департамент ветеринарии РФ.- 26.11.1997. - № 13-4-2/1095 - 2 с.
193
9. Козлов В.И. Справочник фермера-рыбовода / В.И. Козлов. - М.: Изд-во ВНИРО, 1998. - 448 с.
10. Привезенцев Ю.А. Интенсивное прудовое рыбоводство / Ю.А. Привезенцев. - М.: Агропромиздат, 1991. - 368 с.
11. Полищук Е.С. Опыт применения перманганата калия при смешанном заболевании прудовых рыб бранхиомикозом и лернеозом / Е.С. Полищук // II Всесоюзный съезд паразитоценологов: Тезисы докладов. - К.: Наукова думка, 1983. - С. 273-274.
12. Романенко В.Д. Методические предпосылки для установления и использования экологических нормативов качества поверхностных вод / В.Д. Романенко, В.Н. Жукинский, О.П. Оксиюк // Гидробиологический журнал. -1999. - Т. 35., № 3. - С. 3-14.
13. Сапожников Г.И. Эколого-биологические основы профилактики паразитарных болезней рыб / Г.И. Сапожников // Ветеринария. - 2003. - № 3. -С. 3-6.
14. Секретарюк К.В. Основш хвороби ставових риб / К.В. Секретарюк, В.Й. Божик, O.I. Стрижак. - Льв1в: ВП „МП", 2001. - С. 81-84.
15. Секретарюк К.В. Ветеринарна саштар1я в рибництв1 / К.В. Секретарюк, М.М. Данко, В.В. Стибель. - М.: Ушверсум Паблишинг, 2002. -177 с.
16. Шерман I.M. Ставове рибництво / I.M. Шерман. - К.: Урожай, 1994.
- 336 с.
17. Antychowich J. Choroby i zatrucia ryb / J. Antychowich // Wydawnictwo SGGW. - Warszawa, 1996. - S. 329-335.
18. Piasecki W. Importance of Copepoda in freshwater aquaculture / W. Piasecki, A. Goodwin, J. Eiras, B. Nowak // Zoological Studies. - 2004. - N 43 (2). -P. 193-205.
19. Jara Z. Ichtiopatologia / Z. Jara, A. Chodyniecki // Wydawnictwo Akademii Rolniczej we Wroclawiu.- Wroclaw, 1999. - S.356-359.
20. Perez-Bote J.L. First record of Lernaea cyprinacea (Copepoda: Cyclopoida) on the allis shad / J.L. Perez-Bote // Folia biol. - Krakow, 2005. - N. 53.
- P. 197-198.
21. Scott P. Treatment of ornamental Koi carp (Cyprinus carpio) infected with anchor worms (Lernaea cyprinacea) / P. Scott, B. Fogle // Vet. Rec. - 1983. - N 113. - 421p.
Summary Pukalo P.Y.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named of
S.Z.Gzickyj
PROFILACTICAL AND THERAPEUTHIC MEASURES UNDER THE
FISH LERNEOSIS
An analytical literature review dealing with the problems of prevention and treatment of carp fish lerneosis is presented and the basic stages of disease biology development are shown.
Рецензент - к. б. н., доцент Божик В.Й.
194
