УДК 616.12-008.331.1+616.8-009.832 ТР1НУС К.Ф., САКУН Т.М., ГАШН1КОВ I.B.
ДНУ «Науково-практичний центр профЛактично! та кл/н/чно! медицини» Державного управл/ння справами, м. Ки!в
профл запаморочень у хворих
на артер1альну ппертенз1ю
Резюме. Уcmammi наведетрезультати вивчення взаемоди Ыструментально документованих скаргхворих на запаморочення з тдвищенням у них артерiального тиску. На niдcтавi того, що препарати, призначет для корекци функци пристка, стабшзують артерiальний тиск у хворих на артерiальну гтертензт, рекомендуешься при розробц схем лкування артерiальноi гтертензи в майбутньому звернути увагу на корекцт вестибулярно'1 функци.
Ключовг слова: головокружння, запаморочення, артерiальний тиск, присшок.
ш
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ
ПРАКТИКУЮЩЕМУ НЕВРОЛОГУ
/TO PRACTICING NEUROLOGIST/
Вступ
Артерiальна ппертенз1я (АГ) в Укра'1ш уражае 31,5 % дорослого населення [2]. Серед причин ii називають стреси, але патогенетичш мехашзми формування АГ шд дiею стресу не з'ясоваш [19]. ^зним церебральним ускладненням АГ е дисцир-куляторна енцефалопапя (ДЕ), що закшчуеться шсультами та шфарктами мозку. До раншх проявiв ДЕ зараховують вестибуло-атактичний синдром, критерп встановлення якого вважають сумшв-ними [4]. Запаморочення, що зустрiчають у 39 % населення Украши, вважають основним проявом вестибуло-атактичного синдрому [3]. Воно вияв-ляеться i в шших розвинутих крашах та е третьою за частотою причиною звернень до лшаря в США [12]. За даними Кокрашвських звiтiв, у Шмеччиш вiд нього страждае 22,9 % загально! кiлькостi населення, причому яысть життя в цих ошб знижена [18]. У МКХ-10 розрiзняють двi одиницi: запаморочення (Dizziness R42), порушення сприйняття простору та руху, та головокружшня (Vertigo H81) — шкшя неюнуючого руху [16]. Нами було показано, що з запамороченням тюно пов'язано 20 тишв порушень просторово'1 орiентацii [5]. Показано, що судинш препарати не ефективнi при вестибулярних розла-дах, що супроводжуються запамороченнями [10]. Не корелюють iз запамороченням i стенози та оклюзп вертебробазилярного басейну [8]. Тому завданням дано! працi було вивчення взаемодп шструмен-
тально документованих скарг на запаморочення з шдвищенням артерiального тиску.
Об'ект досл1дження
Всього обстежений 481 хворий, iз них 358 ошб iз дисциркуляторною енцефалопатieю на прийомi дть-ничного невролога. Всi хворi пройшли загальнокль нiчне та невролопчне обстеження. Ще 123 хворих (129 обстежень) пройшли обстеження шструментальними методами вестибулярно! дiагностики: середнiй вiк 52,34 ± 14,82 року, чоловiчо'i статi — 42, жiночо'i — 81 особа, середнш зрiст — 168,25 ± 8,46 см, вага — 76,24 ± ± 16,09 кг, змши ваги за останнiй час — 0,197 ± 6,55 кг. Артерiальний тиск: систолiчний — 132,22 ± 22,11 мм рт.ст., дiастолiчний — 84,44 ± 12,26 мм рт.ст. У 52 ошб (43,09 %, основна група) артерiальний тиск був шд-вищений: у 36 (29,27 %) хворих систолiчний тиск був 140 мм рт.ст. i вищий, у 43 (34,96 %) хворих дiастолiчний тиск був 90 мм рт.ст. i вище, шдвищення систолiчного та дiастолiчного тиску збталось у 27 (21,95 %), у 9 (7,32 %) оаб був шдвищений тiльки систолiчний тиск, а в
Адреса для листування з автором:
Тршус Костянтин Федорович 01014, м. Кив, вул. Верхня, 5
ДНУ «Науково-практичний центр профтактично! та клгнчно! медицини» Державного управлшня справами [email protected]
© Тршус К.Ф., Сакун Т.М., Гашнков 1.В, 2013 © «Мгжнародний неврологiчний журнал», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
152
Международный неврологический журнал, ISSN 2224-0713
Тршус К.Ф., Сакун Т.М., Гашншэв 1.В
№ 6(60), 2013
16 (13,01 %) — лише дiастолiчний. XBopi з нормальним АТ становили контрольну групу (71 особа, 56,91 %).
Методи досл1дження
Методи розглядали з позицiй концепци присшка, одним i3 положень яко! е чотири проекцп цього ана-лiзатора: вестибулосенсорна, моторна, вегетативна та лiмбiчна [7]. З огляду на це вестибулоыркову проекцiю дослiджували за допомогою опитувальника «Типи запаморочень» [5]. Артерiальний тиск вимiрювали за допомогою апарата UA-787 фiрми A&D Medical (Япошя), ЕКГ здiйснювали вiтчизняним приладом ЕК 1Т-03М.
Результати
Серед 358 ошб iз ДЕ 296 (82,68 %) пред'являли скарги на запаморочення. Це вказуе на значну поширешсть скарг на запаморочення серед хворих iз судинною пато-логiею мозку. Тому окремо дослщжували (n = 123) даш хворих, у яких АТ на момент обстеження був нижчий за 140/90 (n = 71), та таких, яю мали АТ вище 140/90 мм рт.ст. (n = 52). Вiк першо! групи становив 50,05 ± 14,56, а друго! — 56,10 ± 14,33 року ^ропдшсть рiзницi за Ф-тестом р = 0,917, за Т-тестом р = 0,024), у першш груш ошб жшочо! статi було 72,37 %, чоловiчо! — 27,63 %, у другш — жшок — 59,62 %, чоловiкiв — 40,38 %. Серед-нiй зрют групи з нормальним тиском становив 168,00 ± ± 7,74 см, а з пiдвищеним АТ — 168,68 ± 9,50 см фрогвд-нiсть рiзницi за Ф-тестом р = 0,12, за Т-тестом р = 0,68), середня вага першо! групи — 73,10 ± 13,91 кг, у другш — 80,96 ± 17,78 кг ^ропдшсть рiзницi за Ф-тестом р = 0,06, за Т-тестом р = 0,01). Змши ваги за останш твроку у хворих без тдвищення АТ були —0,80 ± 6,26, а з шдвищеним АТ — +1,62 ± 6,81 кг (вiрогiднiсть рiзницi за Ф-тестом р = 0,48, за Т-тестом р = 0,049). АТ першо! групи був 118,38 ± 12,14/76,19 ± 8,53 мм рт.ст., у груш з пдвищеним тиском АТ 148,98 ± 19,76/94,44 ± 7,83 (вь ропднють рiзницi за Ф-тестом р = 0,00039, за Т-тестом р = 2,56Е-15 та дiастолiчного тиску за Ф-тестом р = 0,53, за Т-тестом р = 1,05Е-21, коефщенти змши становили 25,85 та 23,95 % вщповщно).
Профшь скарг у загально! групи: запаморочення — 58,92 %; об'ективне головокружшня — 23,26 %; суб'ективне головокружшня — 17,05 %; псевдоголово-кружшня — 27,13 %; порушення координаци — 57,36 %; ортостатика — 54,26 %; юнетози — 30,23 %; акрофобгя — 50,39 %; агорафобiя — 51,94 %; нiктофобiя — 27,91 %; клаустрофобiя — 21,71 %; асцендофобiя — 14,73 %; десцендофобiя — 20,16 %; оптокшез — 20,93 %; нудо-та — 41,86 %; блювота — 12,40 %; болi голови — 34,11 %; затьмарення — 42,64 %, вушш шуми — 59,69 %; заш-мшня — 66,67 %.
Болi голови регулярнi вiдмiчались у 44,96 % хворих; штенсивш — 37,21 %; одностороннi — 32,56 %; пульсую-чi — 22,48 %; болi супроводжувались нудотою — 24,03 %; блювотою — 15,50 %; осмофобiею — 13,95 %; фонофо-
бieю — 28,68 %; фотофобieю — 16,28 %; ауру вiдмiчали 10,85 % хворих.
Профшь скарг на запаморочення рiзнився мiж гру-пами (рис. 1). Отримаш данi показують, що найбтьша рiзниця мiж групами в ктькосл хворих iз запаморочен-нями: 46,05 та 76,92 %, меншi при псевдоголовокружшш (22,37 та 34,62 %), кiнетозi (26,32 та 34,62 %), шктофоби (19,74 та 28,95 %) та оптокiнезi (18,42 та 25,00 %). З ш-шого боку, суб'ективне головокружшня (23,68 та 7,69 %), болi голови (36,84 та 30,77 %), вушш шуми (63,16 та 55,77 %) та зашмшня (68,42 та 63,46 %) часлше зустрь чаються у хворих iз нормальним тиском.
Кардюлопчний профшь хворих з АГ
Скарги на напади серцебиття пред'являли 50,39 % хворих; болi в дтянш серця — 37,21 %; задишку у спо-ко! — 17,05 % пащенпв.
Електрокардiограму зареестрували у 49 хворих. У вше! групи тривалють Р виявилась 0,11 ± 0,12 с; PQ — 0,16 ± 0,03; QRS — 0,08 ± 0,11; 8Т — 0,29 ± 0,05 с. Ц значення належать до дiапазону норми. У межах норми перебували всi параметри ЕКГ в обох групах. Абсолютнi значення показниыв мали невеликi рiзницi, наведе-ш на рис. 3. Вiрогiдностi рiзниць для Р за Ф-тестом р = 3,30Е-10, за Т-тестом р = 0,42, PQ за Ф-тестом р = 0,97, за Т-тестом р = 0,46, QRS за Ф-тестом р = 1,86Е-19, за Т-тестом р = 0,39, ST за Ф-тестом р = 0,39, за Т-тестом р = 0,48. Отже, зубець Р у хворих на АГ виявився коротшим, шж при нормальному АТ, а комплекс QRS — бтьш тривалим. Обидвi характеристики пов'язаш з АГ, що шдтверджуе яысний Ф-тест.
Додатково провели ЕКГ iз неврологiчними наванта-женнями: використали тести калькуляцй, дiадохокiнезу, Такагашi, стеження, рiзкi звуки та фiзичне навантажен-ня. У груш з нормальним тиском (п = 22) прискорення ЧСС було статистично вiрогiдним лише при помiрно-му фiзичному навантаженнi (69,81 ± 10,21 та 83,11 ± ± 16,12 уд/хв, вiрогiднiсть рiзницi за Ф-тестом р = 0,057, за Т-тестом р = 0,0068). У груш хворих з АГ (п = 20) спо-стер^али вiрогiднi рiзницi мiж контрольним записом та ЧСС тсля навантажень: калькуляцй (70,75 ± 6,63 та 80,15 ± 13,15 уд/хв, вiрогiднiсть рiзницi за Ф-тестом р = 0,004, за Т-тестом р = 0,008), дiадохокiнезу (70,17 ± ± 10,30 та 72,38 ± 11,96 уд/хв, вiрогiднiсть рiзницi за Ф-тестом р = 9,78Е-5, за Т-тестом р = 0,10) та фiзичного навантаження (72,94 ± 7,44 та 81,29 ± 10,16 уд/хв, вiрогiд-нiсть рiзницi за Ф-тестом р = 0,18, за Т-тестом р = 0,024).
Даний результат вказуе на наявшсть вiрогiдно! рiзницi мiж хворими АГ та контрольною групою щодо ЕКГ и не-врологiчними навантаженнями. Причому вiрогiднiсть рiзниць при тестах калькуляцй та дадохоюнезу вказуе на недосгатнiсгь гатмвних вплив1в мозочка та кори великих швкуль мозку. В обох локатзащях домiнуючим медиатором виявляеться ГАМК. У майбутньому може становити 1нтерес вивчення питания про можливiсIЪ медикаментозно! корекцй епiзодичних тах1кард1й у хворих з початковими стадями АГ.
Рисунок 1. Профл скарг на вестибулярн1 порушення ухворих на АГ та групи пор1вняння
Обговорення результате
Нaшi данi збiгаються з результатами, отриманими при шших вестибулярних ураженнях: вiбрaцiйнiй хворобi [1], трaвмi голови [11]. В обох випадках шщь альний вестибулоатактичний синдром у подальшому розвивався в aнгiодистонiчний. Електрофiзiологiчнi дослiдження показали значний вплив вестибуляр-но! стимуляцii' на iмпульсaцiю симпатичних ядер стовбура мозку [9]. Виявлено, що присiнковi ядра ромбовидно! ямки утворюють на стику латерального, медiaльного та нисхiдного ядер aсоцiaтивний центр, що координуе локомоцiю та вегетативш функцп вже у рептилiй [13]. Щ дaнi вказують на жорстко детер-мiновaну систему взаемодп ЦНС iз довкiллям, де присiнку выводиться роль сервосистеми, що узго-джуе взаемодш оргaнiв чуття та регулюе функцiю внутрiшнiх оргaнiв, зокрема серцевi скорочення та судиннi реакцп.
Присiнковi ядра стовбура та середнього мозку отримують олiгосинaптичнi входи вiд оргашв зору, слуху, пропрiорецепцii [15], з приводу чого було ви-словлене припущення, що саме у вестибулярних ядрах ромбовидно! ямки починаеться формування сприй-няття простору та взaeмодiя з ним [20]. У кшшчних дослщженнях на 530 хворих показано, що вестибулярн розлади виникали на 3—5 роыв рaнiше за вiрогiднi щд-вищення тиску [6]. При присшковому нaвaнтaженнi
Рисунок 2. Параметри ЕКГ у хворих на АГ та з нормальним АТ
вiдмiчали змши частоти серцевих скорочень, складу ферменпв ^OBi та артерiального тиску [14]. Цей меха-шзм виглядае детермiнованим подiбно до iнших жит-тево важливих рефлексiв [17]. Його бюлопчний сенс полягае в постшному перерозподiлi кровi в органiзмi залежно вiд положения тiла у довкшль Препарати, призначенi для корекцй присшка, стабiлiзують АТ у хворих на артерiальну гiпертеизiю [3]. Тому при роз-робцi схем лiкуваиия АГ в майбутньому слiд звернути увагу на корекцш вестибулярно! функци. Додатковий терапевтичний iитерес викликае розробка терапевтич-них пiдходiв до корекцй' функцш кори мозочка та кори великих твкуль.
154
Международный неврологический журнал, ISSN 2224-0713 № 6(60), 2013
Висновки
1. Прогностичними з погляду ранн1х ознак АГ вияви-лись скарги на запаморочення, псевдоголовокружшня, кшетози, нiктофобií та оптоюнези.
2. ЕКГ з навантаженнями калькуляци та дiадохокi-незу мае значення для документаци АГ.
3. Перспективним для терапи АГ слiд вважати ко-рекцш вестибулярно! функци, зокрема на рiвнях кори мозочка та кори великих твкуль мозку.
Список л1тератури
1. Нжоленко В.Ю. Хвороби нервовог системи в гiрникiв i iмунопатологiя. — Донецьк: Донеччина, 1999. — 266 с.
2. Сиренко Ю.Н. Гипертоническая болезнь и артериальная гипертензия. — Донецк: Издатель Заславский А.Ю., 2011. — 352 с.
3. Хомазюк Т.А., Егоров К.Ю. Общая врачебная практика: головокружение у женщин с артериальной гипертензией // Здоров'я Украгни. — 2010. — № 3. — 1-3.
4. Захаров В.В., Яхно Н.Н. Синдромы нарушения высших психических функций // Болезни нервной системы / Под ред. Яхно Н.Н., Штульмана Д.Р. — М.: Медицина, 2001. — Т. 1. — 170-190.
5. Тртус К.Ф. Типи запаморочень, доказовий пiдхiд // Укр. мед. альманах. — 2010. — Т. 13, № 4 (додаток). — С. 143-145.
6. Тртус К.Ф. Вiддаленi неврологiчнi наслiдки катастрофи на ЧАЕС. Матерiали Всеукрагнськог науково-практичног конференци з мiжнародною участю «Актуальнi питання полжлшчног неврологи». — Кигв, 18—19 травня, 2011. — 149163.
7. Тринус К.Ф. Концепция вестибулярного анализатора. Обзор // Неврология, нейропсихиатрия, психосоматика. — 2011. — № 2. — С. 66-72.
8. Bertora G., Bergmann J. Doppler sonography in vertigo patients. In: Vertigo, nausea, tinnitus and hearing loss in cardio-vascular diseases. Claussen C.-F., Kirtane M.V (eds.). — Amsterdam; New York; Oxford: Excerpta Medica, 1986. — P. 25-30.
9. Bolton P.S., Kerman I.A., Woodring S.F., Yates B.J. Influences of neck afferents on sympathetic and respiratory nerve activity // Brain Res. Bull. — 1998. — Vol. 47, № 413. — P. 19.
10. Boniver R. The physiology of the microcirculation of the inner ear. Reflections about the use of vasodilatators. Vertigo, nausea, tinnitus and hearing loss in cardio-vascular diseases. — Amsterdam; New York; Oxford: Excerpta Medica, 1986. — P. 15-18.
11. Claussen C.-F., Constantinescu L. Late whiplash Injury Syndrome. Claussen C.-F., Constantinescu L. Equilibriometric In-vesstigations // Modern Concepts of Neurootology / (Ed.). DeSa-SouzaS., Claussen C.-F. — Bombay:Prajakta, 1997. — P. 351-360.
12. Desmond A.L. Vestibular function: evaluation and treatment. — Thieme, New York, Stuttgart, 2004. — 228p.
13. Gacek R.R. Anatomy of the central vestibular system // Neurotology / Jackler RK., Brackmann DE. (Eds.). — St.Luis; Baltimore; Boston: Mosby, 1994. — P. 41-58.
14. Haralanov H., Sachanska Th., Haralanov S., Popova N. Vege-tative dysfunction, vertigo and orthostatic coolapse in sea sickness // Vertigo, nausea, tinnitus and hearing loss in cardio-vascular diseases / Claussen C.-F., Kirtane M.V. (eds.). — Amsterdam; New York; Oxford: Elsevier Science Publishers BV: Excerpta Medica, 1986. — P. 207-213.
15. Honrubia V., Sitko S., Lee R., Kuruvilla A., Schwartz I.R. Anatomical characteristics of the anterior vestibular nerve of the bullfrog//Laryngoscope. — 1984. — Vol. 94, № 4. — P. 464-474.
16. International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems. Tenth Revision. Vol. 1—2. World Health Organization. — Geneva, 1992.
17. Mackert A., Kasper J., Thoden U. Responses to corneal stimulation in vestibulospinal units of nucleus Deiters// Exp. Neurol. — 1984. — Vol. 83. — P. 24-32.
18. Neuhauser H.K., Radtke A., von Brevern M., Lezius F., Feldmann M., Lempert T. Burden of dizziness and vertigo in the community//Arch. Intern. Med. — 2008. — Vol. 168,19. — P. 2118.
19. The Merck manual of diagnostics and therapy (Berkow R. ed-in-chief). Rahway: Merck & Co Inc., 1992. — 2844p.
20. Trinus K. Vestibular system: morpho-physiology and pathology. — Lambert Academic Publishing, 2012. — 544 p.
OmpuMaHO 21.07.13 □
Тринус К.Ф., Сакун Т.М., Гашников И.В ГНУ «Научно-практический центр профилактической и клинической мелицины» Государственного управления делами
ПРОФИЛЬ ГОЛОВОКРУЖЕНИЙ У БОЛЬНЫХ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ
Резюме. В статье представлены результаты изучения взаимодействия инструментально документированных жалоб больных на головокружение с повышением у них артериального давления. На основании того, что препараты, предназначенные для коррекции функции преддверия, стабилизируют артериальное давление у больных артериальной гипертензией, рекомендуется при разработке схем лечения артериальной гипертензии в будущем обратить внимание на коррекцию вестибулярной функции.
Ключевые слова: головокружение, умопомрачение, артериальное давление, преддверие.
Trinus K.F., Sakun T.M., Gashnikov I.V. State Scientific Institution «Scientific and Practical Centre of Preventive and Clinical Medicine» of State Affairs Department, Kyiv, Ukraine
PROFILE OF VERTIGO IN PATIENTS WITH ARTERIAL HYPERTENSION
Summary. The article deals with the results of the study of the interaction of instrumental documented complaints of patients on vertigo with an increase of blood pressure. In the future it's recommended to pay attention to correction ofvestibular function, because drugs for correction of vestibular function stabilize blood pressure in hypertensive patients.
Key words: dizziness, vertigo, blood pressure, vestibule.