CC BY
64
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
УДК 616-009.68+616-005+616-009.861 ТР1НУС К.Ф.
Приватний вищий навчальний заклад «М/жнародна академ/я екологИ та медицини»,
ДНУ «Науково-практичний центр проф/лактично! та кл/н/чно! медицини» Державного управл/ння
справами, м. Ки!в
КОРЕЛЯЩЯ ЗАПАМОРОЧЕНЬ 3 АРТЕР|АЛЬНОЮ ППЕРТЕНЗ1еЮ
Резюме. Запаморочення, що трапляються достатньо часто в населення, вiдносять до прианковихрозладiв. Окрiм запаморочення, в МКХ-10 видияють головокружння, порушення сприйняття простору: акро-, агора-, клаустро- та ряд неспецифiчних фобш, а також пов'язат симптоми: нудоту, зашмтня, болi голови, вушш шуми. Серед найчастших проблем здоров'я називають артерiальну гтертензт (у 31,5 % дорослого населення УкраЧни). Тому завданням щег роботи була iдентифiкацiя взаемоди запаморочень з артерiальною гiпертензiею.
Обстежен 123 хворi зi скаргами на запаморочення. Артерiальний тиск у контрольнШ груш (72 особи, 56,91 %) був 118,38 ± 12,14/76,19 ± 8,53 мм рт.ст, у грут з АГ (51 особа, 43,09 %) АТ становив 148,98 ± 19,76/94,44 ± 7,83 мм рт.ст. (вiрогiднiсть розниц систолiчного тиску за Ф-тестом р = 0,00039, за Т-тестом р = 2,56Е-15 та дiастолiчного тиску за Ф-тестом р = 0,53, за Т-тестом р = 1,05Е-21, коефщенти змни вiдповiдно 25,85 та 23,95 %). Р1зниця мiж групами в кiлькостi хворих: 1ззапамороченнями — 46,05та 76,92 %, псевдоголовокружшням — 22,37та 34,62 %, ктетозом — 26,32 та 34,62 %, нiктофобiею — 19,74 та 28,95 % та оптоктезом — 18,42 та 25,00 %. При виконанш проби Ромберга з заплющеними очима збльшилася площа хитання у груп з АГ — з 0,08 ± 0,05до 0,34 ± 1,00м2; Кд = 325,00 %, вiрогiднiсть розниц за Ф-тестом р = 1,89Е-24, за Т-тестом р = 0,18, що вказуе на важливсть вивчення площi хитання при заплющених очах у хворих на АГ. Дуже велик коефщенти вiдмшностi багатьох присткових проб (бльше шж у 100разiв для АТ) можливi за умови первинного ураження вестибулярних ядер. А чутливкть саме яккного Ф-тесту при порiвняннi груп вказуе на появу новоЧ якостi захворювання АГ, викликаноЧ присыковим порушенням. Обговорене питання, що прианкове порушення може призводити до тдвищень артерiального тиску та формування патологiчного стану АГ. Ключовг слова: запаморочення, головокружiння, артерiальна гiпертензiя.
Вступ
Артерiальна ппертензгя (АГ) в УкраКш уражае 31,5 % дорослого населення [2]. Серед ii причин називають стреси, але патогенетичш мехашзми формування АГ тд дiею стресу не з'ясоваш [29]. В Укршш внаслщок складно! еколопчно! обстановки частими проблемами називають запаморочення (39 %), яы пов'язують з АГ [8]. Запаморочення виявляеться третьою за частотою причиною звернень до лкаря в США [17]. За даними Кокрашвських звтв, у Шмеччиш в!д нього страждае 22,9 % в!д загально! кшькосп населення, причому в цих ошб яюсть життя знижена. Лiкарi надавали допомогу всього 1,8 % хворих [26], ^норуючи 20 % населення земно! куш, що страждае вщ дано! патологи. У МКХ-10 розрiзняють двi одиницк запаморочення (Dizziness
R 42) — це порушення сприйняття простору та руху та головокружшня (Vertigo H81) — це тюзгя неюнуючого руху, часпше обертального, р!дше коливального чи ль ншного [22]. Дискутують про питання щодо затьмарен-ня, зашмшня, конфуз!! [12], а також головних бол!в [16] та вушних шушв [28]. Висловлена думка, що акрофобгя та ортостатичш порушення також виявляються ознака-ми присшково! дисфункц!! [15]. Мехашзми формування названих симптомiв виглядають фрагментарними, а
Адреса для листування з автором: Тршус Костянтин Федорович E-mail: trinus.konstantin@gmail.com
© Тршус К.Ф., 2015
© «Мгжнародний невролопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
можливостi шдивщуально! розробки лiкування не мають доказово! основи. 1де! про судинну етюлопю запамо-рочень виглядають сумнiвними, оскшьки показано, що судиннi препарати неефективш при вестибулярних розладах [11], а стенози та оклюзи вертебробазилярного басейну не корелюють iз запамороченням [9]. Наведена дискушя показуе актуальнiсть проблеми, з одного боку, та брак об'ективних шдходав — з шшого. Тому завданням ще! роботи була щентифшащя взаемоди запаморочень з артерiальною гiпертензiею.
Об'ект дослiдження
Обстеженi 123 хворi зi скаргами на запаморочення: середнш вiк 52,34 ± 14,82 року; чоловiчоí статi — 42, жшочо! — 81 особа; середнш зрют — 168,25 ± 8,46 см; вага — 76,24 ± 16,09 кг, змiни ваги за останнш час — 0,197 ± 6,550 кг. Стрес був основною причиною в 35,77 % ошб, видимих причин не спостерiгали в 17,89 %, в шших хворих були рiзноманiтнi причини, частота яких не досягала 10 %. У 51 особи (43,09 %, основна група) артерь альний тиск (АТ) був тдвищений. Хворi з нормальним АТ становили контрольну групу (72 особи, 56,91 %).
Методи дослщження
Методи розглядали з точки зору концепци присiнка, одним iз положень яко! е чотири проекци цього аналiза-тора: вестибулосенсорна, моторна, вегетативна та лiм-бiчна [5]. Виходячи з цього, вестибулокiркову проекцш дослiджували за даними анамнезу та питальника «Типи запаморочень» [3]. Методи обстеження вестибуломо-торно! проекци подтяють на двi групи: дослiдження вестибулостнальних та вестибулоокуломоторних реак-цiй. Першi Грунтуються на результатах проби Ромберга, крокового тесту Унтербергера — Фукуди та Уемури. Серед першо! групи методiв найбтьш популярною стала постурографiя, яка полягае в реестраци руху центру гра-вiтацií в позi Ромберга [27] за допомогою тензодатчиюв. Обстежуваному пропонують постояти на спешальнш платформi, а три тензодатчики показують перерозподт ваги мiж ними [25]. Проводять 6 тестових процедур по 20 с кожна: 1) стояння з розплющеними очима на не-рухомш платформi; 2) стояння з заплющеними очима на нерухомiй платформу 3) стояння з розплющеними очима на нерухомш платформi, хворому пред'являють рухливу картинку. Далi платформу опускають i шдвь шують на пружинах, повторюють назваш тести. Аналiз сшввщношень площ та швидкостей хитання дозволяе оцшити соматосенсорну, зорову та вестибулярну функци та !х внесок у шдтримання рiвноваги. Вiдсоток збть-шення площi вiдповiдае зниженню функцп уражено! системи. Збiльшення площi хитання при заплющенш очей вказуе на порушення присшково! функцп, при розплющених очах — зорово!, при пiдвiшуваннi плат-форми — соматосенсорно!, а при демонстраци рухливо! картинки — залежшсть вiд зору [17]. Постурографiя не враховуе стратеги рухiв тiла пащентав: нахили в попе-
рековiй дiлянцi, згинання колiн та рухи кiнцiвок, при спробах зберегти piBHOBary. Оцiнюють единий показник, обсяг шформаци виявляеться обмеженим, що знижуе 11 дiaгностичне значення. Чyтливiсть методу становила вщ 35 до 54 % при специфiчностi, що доходила до 90 % [18]. Водночас метод кранюкорпографи дае можливють отримати бiльше шформаци за допомогою дешевих тех-нiчних зaсобiв. в1н полягае в тому, що на голову та плеч! хворого фшсують маркери та проводять проби Ромберга та Унтербергера [13]. Проба Унтербергера означае марширування з заплющеними очима на мющ та ви-мipювaння амплггуд хитання голови та плечей, змщень лшшного, кутового та ротаци [32]. чутлив1сть методу становить 82,89 %, а специфiчнiсть — 99,78 % (n = 912) [6]. Уемура запропонував пробу стояння на однш ноз1 !з заплющеними очима як експрес-тест [31]. Чутливють и виявилась 91,67 % при специфiчностi 98,90 % (n = 912). Недолгом проби Уемури е те, що при захворюваннях нижн1х кшщвок вона стае недостатньо iнфоpмaтивною. Для виправлення ситуаци використали батарею тестав еспpес-дiaгностики стану координацй' рух1в [7].
Застосовували стандартний пакет електронних таблиць Excel: описову, пор1вняльну, вapiaцiйнy статистику.
Результати дослiдження
Аpтеpiaльний тиск хворих, у яких АТ на момент обстеження був нижчим за 140/90 мм рт.ст., становив 118,38 ± 12,14/76,19 ± 8,53 мм рт.ст., у груш з шд-вищеним тиском — 148,98 ± 19,76/94,44 ± 7,83 мм рт.ст. (в1ропдшсть р1зниц1 систол1чного тиску за Ф-тестом р = 0,00039, за Т-тестом р = 2,56Е-15 та дiaстолiчного тиску за Ф-тестом р = 0,53, за Т-тестом р = 1,05Е-21, коефщенти змши становили 25,85 та 23,95 % вщповщно).
Типи запаморочень та поeднанi симптоми (вестибу-лосенсорнi розлади). Частота скарг понад 10 %: запаморочення, об'ективне головокружшня, суб'ективне головокружшня, псевдоголовокpyжiння, порушення координацй', ортостатика, кшетози, aкpофобiя, агора-фо61я, н1ктофо61я, клayстpофобiя, aсцендофобiя, дес-цендофобiя, опток1нез, нудота, блювота, 6ол1 голови, затьмарення, шуми вушн1, зашмшня.
проф1ль скарг у зaгaльнiй груш: запаморочення — 58,92 %, об'ективне головокружшня — 23,26 %, суб'ективне головокружшня — 17,05 %, псевдоголово-кружшня — 27,13 %, порушення координацй' — 57,36 %, ортостатика — 54,26 %, кшетози — 30,23 %, aкpофобiя — 50,39 %, aгоpaфобiя — 51,94 %, шктс>фо61я — 27,91 %, клayстpофобiя — 21,71 %, aсцендофобiя — 14,73 %, десцендофобiя — 20,16 %, оптокшез — 20,93 %, нудота — 41,86 %, блювота — 12,40 %, 6ол1 голови — 34,11 %, затьмарення — 42,64 %, вушш шуми — 59,69 %, зашмшня — 66,67 %.
Профть скарг на запаморочення р1знився м1ж гру-пами (рис. 1).
0,80 -|
0,70
0,60
0,50
0,40
0,30
0,20
0,10
I AT в HopMi
□ АГ
-1-
к к
io io
0 о
■e -е-
(0 о
1 I
~г
-г
К S
11 а. =1 л 2 Л I-
со м
г7
а)
5
а.
о 2 со с (0 и
ш ¡Ъ о
о m о
ы ¡Ь
S1
I 3
8 с
со
S
о о
CD
Э >. а. о С
со
Ез
о &
о
к
io
о ■&
о
CL
к io
о ■&
о
о. &
со
Е .Е 2
к io
о ■&
о ч
3
2 io
о ■&
о ч
X
а з1 и CD С[
О X
о §
LQ
СО СО
Асоц1ативнп симптоми
Рисунок 1. Профт1 скарг на вестибулярш порушення у хворих на АГ та в rpyni пор'вняння
Найбтьша рiзниця мiж групами в ктькосп хворих iз запамороченнями: 46,05 та 76,92 %, менша — при псевдоголовокружшш (22,37 та 34,62 %), юнетоз! (26,32 та 34,62 %), шктофоби (19,74 та 28,95 %) та оптокiнезi (18,42 та 25,00 %). З шшого боку, суб'ективне головокружiння (23,68 та 7,69 %), болi голови (36,84 та 30,77 %), вушш шуми (63,16 та 55,77 %) та зашмшня (68,42 та 63,46 %) частше зусщчаються у хворих iз нормальним тиском.
Патогенез розвитку АГ
Координацш руив вивчали за допомогою 20-бально! шкали. Загальний бал становив 8,87 ± 1,96 бала, скарги — 2,14 ± 0,94; проба Уемури — 2,37 ± 0,81; письмова проба Фукуди — 1,89 ± 0,79; крокова проба Фукуди — 1,64 ± 0,81; стеження — 0,90 ± 0,73 бала; вказiвне — 0,48 ± 0,64.
Для хворих iз нормальним АТ (п = 36) отримали так! данк скарги — 2,09 ± 1,01, проби Уемури — 2,16 ± 0,78, Фукуди крокова — 1,65 ± 0,65, Фукуди письмова — 1,24 ± 0,80, вказiвна — 0,49 ± 0,69, стеження — 0,95 ± 0,72, загалом — 8,56 ± 2,10 бала. Для хворих з АГ отримали таы результати: скарги — 2,21 ± 0,86 фрогщшсть р!знищ за Ф-тестом р = 0,34, за Т-тестом р = 0,58), проби Уемури — 2,61 ± 0,79 фрогщшсть р!з-нищ за Ф-тестом р = 0,91, за Т-тестом р = 0,01), Фукуди крокова — 1,76 ± 0,59 фрогвдшсть р!знищ за Ф-тестом р = 0,55, за Т-тестом р = 0,42), Фукуди письмова — 1,25 ± 0,80 (в!ропдшсть р!знищ за Ф-тестом р = 0,95, за Т-тестом р = 0,97), вказ!вна — 0,63 ± 0,61 фрогщшсть
р!знищ за Ф-тестом р = 0,47, за Т-тестом р = 0,38), стеження — 0,85 ± 0,76 фрогщшсть р!знищ за Ф-тестом р = 0,80, за Т-тестом р = 0,57), загалом — 9,22 ± 1,75 бала (в!ропдшсть р!знищ за Ф-тестом р = 0,31, за Т-тестом р = 0,16). Отриманий результат показуе значимють проби Уемури та И кшьысний характер, тобто И виконання не залежить в!д яысно! р!знищ в групах, а саме в!д на-явност АГ, що може св!дчити про первинний характер присшкового розладу та вторинний АГ.
Оскшьки попереднш результат виявив порушення вестибулостнальних реакцш, !х детал!зацш проведено методом постурографи. Вивчали в!дсоток виконання кожного тесту щодо щеально! вшово! норми, площу хитання та ткову швидюсть хитання. У зв'язку з тим що коефщенти вщмшносп АТ становили приблизно 25 %, звертали увагу на параметри, коефщенти вщмшносп яких перевищували 25 %. Група хворих !з нормальним АТ включала 25 ошб, а з АГ — 30. Нормативш дан! для здорових взят! з лггературних джерел.
В!дсоток виконання проби Ромберга на стабтьшй платформ! з розплющеними очима становив для ошб !з нормальним АТ 97,92 ± 1,02 %, а для хворих з АГ — 97,67 ± 1,12 %; коефщент вщмшносп (Кв) = 0,26 %; в!ропднють р!знищ за Ф-тестом р = 0,63, за Т-тестом р = 0,40, що вказуе на вщсутшсть р!знищ за цим параметром. Площ! хитання становили в груш з нормальним АТ 0,06 ± 0,02 м2, з АГ — 0,07 ± 0,05 м2; К = 16,67 %; в!ропднють р!знищ за Ф-тестом р = 0,001, за Т-тестом
р = 0,46, що вказуе на наявнють якюно! р1зниц1 в групах та важлив1сть вивчення площ1 хитання у подальшому у хворих на АГ. Шков1 швидкост1 хитання в ошб i3 нор-мальним АТ були 0,04 ± 0,05 м/с, а у хворих з АГ 0,06 ± ± 0,07 м/с, Кв = 50,00 %; вiрогiднiсть рiзницi за Ф-тестом р = 0,56, за Т-тестом р = 0,31, що вказуе на наявнють вщмшносп та велику вихщну дисперсш, що зробило данi невiрогiдними.
Заплющення очей призвело до незначного за абсо-лютними числами зниження втсотка якостi виконання тесту Ромберга з 96,96 ± 1,20 % у хворих iз нормальним АТ до 95,23 ± 4,15 % у хворих з АГ, Кв = 1,78 %, вiро-гiднiсть рiзницi за Ф-тестом р = 5,68Е-08, за Т-тестом р = 0,037, що вказуе на наявнють якюно! та ктькюно! рiзницi в групах. Цей результат також указуе на незалеж-нiсть параметрiв варiацiйно! та порiвняльно! статистики. Збiльшення площi у груш з АГ було найбтьшим — з 0,08 ± 0,05 м2 до 0,34 ± 1,00 м2, Кв = 325,00 %, вiрогiднiсть рiзницi за Ф-тестом р = 1,89Е-24, за Т-тестом р = 0,18, що вказуе на наявнють виражено! якюно!, пов'язано! з АГ рiзницi в групах та важливють вивчення площi хитання при заплющених очах у хворих на АГ. Значно бтьший коефщент вiдмiнностi для площi хитання, шж АТ, вказуе на те, що вестибулярна дисфункщя е провiдним параметром, який призвiв до змши якостi. Тобто порушення стану присшка викликае змiну якостi — АГ. Шкова швидкiсть хитання також суттево збiльшилась при за-плющеннi очей — вщ 0,08 ± 0,04 м/с до 0,12 ± 0,11 м/с, Кв = 50,0 %, вiрогiднiсть рiзницi за Ф-тестом р = = 4,47Е-06, за Т-тестом р = 0,12, що вказуе на наявнють якюно! та вщсутшсть ктькюно! рiзницi мiж групами.
Перешкода зору у виглядi картинки, що обертаеться, дозволила виявити незначне за абсолютними числами попршення виконання проби Ромберга у хворих з АГ: 96,50 ± 1,18 % та 95,30 ± 3,37 % вiдповiдно, Кв = 1,00 %; вiрогiднiсть рiзницi за Ф-тестом р = 2,38Е-06, за Т-тестом р = 0,078, що вказуе на наявнють якюно!, пов'язано! з АГ рiзницi в групах та важливють вивчення оптокшетичних явищ у хворих на АГ. Площа хитання при цьому збтьшилась з 0,10 ± 0,05 м2 до 0,19 ± 0,42 м2, Кв = 90 %, вiрогiднiсть рiзницi за Ф-тестом р = 2,10Е-15, за Т-тестом р = 0,23, що вказуе на наявнють якюно! рiзницi в групах та важливють вивчення площi хитання у подальшому у хворих на АГ. Шкова швидкють хитання збтьшилась на 10 %: 0,10 ± 0,04 м/с та 0,11 ± 0,08 м/с вщ-повiдно, Кв = 10,00 %; вiрогiднiсть рiзницi за Ф-тестом р = 0,00046, за Т-тестом р = 0,37, що вказуе на наявнють якюно! рiзницi в групах та важливють вивчення оптоы-незу у хворих на АГ. Корелящйний аналiз показав, що саме оптокшез корелюе з АГ.
Надалi т ж самi тести повторенi за умови шдвь шено! на пружинах платформи. При розплющених очах виконання проби Ромберга прше у хворих на АГ: 95,71 ± 1,78 % та 94,45 ± 1,73 %, Кв = 1,32 %; вiрогiднiсть рiзницi за Ф-тестом р = 0,00052, за Т-тестом р = 0,11, що вказуе на наявнють якюно'! рiзницi в групах. Площа
хитання у хворих на АГ виявилась значно бшьшою: 0,18 ± 0,17 м2 та 0,38 ± 0,66 м2, Кв = 111,11 %; вiрогiд-нiсть рiзницi за Ф-тестом р = 8,18Е-09, за Т-тестом р = 0,11, що вказуе на наявнють якюно! рiзницi в групах. АГ залежить вщ площi хитання. Пiкова швидкiсть хитання також виявилась значно бшьшою у хворих на АГ: 0,11 ± 0,05 м/с та 0,14 ± 0,09 м/с, Кв = 27,27 %; вь рогiднiсть рiзницi за Ф-тестом р = 0,0039, за Т-тестом р = 0,09, що вказуе на вiрогiдну рiзницю в групах.
При заплющенш очей не виявлено зниження якост виконання проби Ромберга у хворих на АГ: 90,13 ± 7,31 % та 85,61 ± 10,23 %, Кв = 5,01 %, вiрогiднiсть рiзницi за Ф-тестом р = 0,10, за Т-тестом р = 0,06, що вказуе на вщсутнють рiзницi мiж групами. Дослщження площ хитання в групах виявило значне Г! збтьшення у хворих на АГ: 1,32 ± 1,89 м2 та 2,96 ± 3,63 м2, К = 124,24 %; вi-рогiднiсть рiзницi за Ф-тестом р = 4,03Е-05, за Т-тестом р = 0,08, що вказуе на наявнють якюно! рiзницi в групах. Шкова швидкють хитання виявилась меншою у хворих на АГ: 1,24 ± 0,17 м/с та 0,36 ± 0,26 м/с, Кв = 70,97 %; вiрогiднiсть рiзницi за Ф-тестом р = 0,035, за Т-тестом р = 0,043, що вказуе на вiрогiдну рiзницю в групах.
При застосуванш перешкоди зору не виявлено зниження якост виконання проби Ромберга у хворих на АГ: 93,00 ± 5,58 % та 90,61 ± 2,36 %, Кв = 2,57 %; вiрогiднiсть рiзницi за Ф-тестом р = 0,21, за Т-тестом р = 0,09, що вказуе на вщсутнють рiзницi мiж групами. Дослiдження площ хитання в групах виявило незначне и збтьшення у хворих на АГ: 0,73 ± 1,63 м2 та 0,81 ± 0,66 м2, Кв = 10,96 %; вiрогiднiсть рiзницi за Ф-тестом р = 1,02Е-05, за Т-тестом р = 0,82, що вказуе на наявнють якюно! рiзницi в групах. Шкова швидкють хитання виявилась бтьшою у хворих на АГ: 0,17 ± 0,14 м/с та 0,22 ± 0,11 м/с, Кв = 29,41 %; вiрогiднiсть рiзницi за Ф-тестом р = 0,11, за Т-тестом р = 0,12, що вказуе на невiрогiдну рiзницю в групах.
Аналiз результатiв показав вщсутнють рiзниць со-матосенсорно! функци та залежностi вiд зору. З шшого боку, виявлена вiрогiдна рiзниця мiж групами щодо зниження зорово! функци у хворих на АГ: 99,79 ± 1,02 % та 95,55 ± 9,44 %, Кв = 4,25 %; вiрогiднiсть рiзницi за Ф-тестом р = 2,98Е-17, за Т-тестом р = 0,019. Важли-вою знахiдкою було зниження вестибулярно! функци у хворих на АГ: 88,92 ± 24,91 % та 68,29 ± 33,01 %, Кв = = 23,20 % (за абсолютною величиною дорiвнюе такому для АТ); вiрогiднiсть рiзницi за Ф-тестом р = 0,17, за Т-тестом р = 0,01. Причому це зниження вестибулярно! функци було единим параметром, що вийшов за межi нормативних значень.
Узагальнюючи отримаш даш, можна вщзначити таке. Вестибулярна функщя у хворих обох груп порушена. Параметри, як! описують стан вестибулостнальних про-вiдних шляхiв, указують, що у хворих з АГ присшкова патологiя бiльше виражена, шж у хворих зi скаргами на запаморочення без АГ. Найбтьшими виявились збтьшення площ хитання, зокрема на стабтьнш платформi
iз заплющеними очима. Пiковi швидкостi хитання мали меншi за площу хитання коефщенти змiн у вiдповiдних тестах, за винятком проби Ромберга, яку виконували на нестабтьнш платформi з перешкодою зору. Показники варiацшноí та порiвняльноí статистики, зокрема коефь щенти змiн, параметри якiсного Ф-тесту та кшьюсного Т-тесту, виявились невзаемозалежними, тому для опису АГ потрiбно використовувати вш три параметри, най-бтьш чутливий Ф-тест.
Вестибулоспiнальнi реакци, яю ми вивчали, забез-печують латеральний (неперехрещений) та медiальнi (iпсi- та контралатеральний, частково перехрещений) низхiднi вестибулосшнальш провiднi шляхи. Вони по-чинаються вщ нейронiв латерального, медiального та низхщного вестибулярних ядер ромбоподiбноí ямки. Ц нейрони мають значнi олиосинаптичш входи зоровi, слуховi та соматосенсорш, що вказуе на iнтегративну функцш присiнка та його ключову роль у формуванш сприйняття простору та взаемоди з ним. У цш взаемоди важливу роль вiдiграе перерозподт кровi мiж головою та кшщвками, особливо значимий у бiпедальних ство-рiнь. В отриманих результатах вражають дуже великi коефiцiенти вiдмiнностi площi хитання при заплющених очах на стабтьнш платформi, величина яких переви-щуе такi для АТ бтьше нiж у 100 разiв (Кв = 25,85 % для систсшчного тиску та Кв = 325,00 % для дiастолiчного). Такi даш можливi лише за умови первинного ураження вестибулярних ядер. З шшого боку, чутливiсть саме якiсного Ф-тесту при порiвняннi даних описаних нами груп вказуе на те, що поява ново! якост захворювання АГ викликана присiнковим порушенням.
Обговорення результат
Отримаш результати пiдтверджують гiпотезу про пер-винну роль порушення присшкового стану в патогенезi АГ. Вони також указують на бульбарну топографш взаемоди вестибулярних та судинних цен^в. Анатомiчно це можуть бути зв'язки низхiдного вестибулярного ядра з первинними судинорухаючими центрами.
Нашi даш збиаються з результатами, отриманими при шших вестибулярних ураженнях: вiбрацiйнiй хворо-бi [1], травмi голови [14]. Електрофiзiологiчнi дослщжен-ня показали значний вплив вестибулярно! стимуляци на iмпульсацiю симпатичних ядер стовбура мозку [10]. Виявлено, що присiнковi ядра ромбоподiбноl ямки утво-рюють на стику латерального, медiального та низх1дного ядер асощативний центр, що координуе локомоцш та вегетативнi функци вже у рептилш [19]. Присiнку вщво-дять роль сервосистеми, що узгоджуе взаемодш органiв чуття та детермiнуе функцш внутршшх органiв, зокрема серцевi скорочення та судинш реакци [24].
Присiнковi ядра стовбура та середнього мозку отри-мують олiгосинаптичнi входи вщ органiв зору, слуху, пропрiорецепцií [21], з приводу чого було висловлене припущення, що вже в ядрах ромбоподiбноí ямки вщ-буваеться формування сприйняття простору та взаемоди
з ним [30]. У кшшчних дослщженнях на 530 хворих показано, що вестибулярш розлади виникали на 3—5 роыв ранiше за ймовiрнi п1двищення тиску [4]. При присшко-вому навантаженнi вiдзначали змiни частоти серцевих скорочень, складу фермеипв кровi та артерiального тиску [20, 23]. Цей мехашзм виглядае детермiнованим, подiбно до iнших життево важливих рефлекшв [24]. Його бiологiчний сенс полягае в постшному перерозподiлi кровi в органiзмi залежно вiд положення тла в довкiллi. Препарати, призначенi для корекци присiнка, стабiлi-зують АТ у хворих на артерiальну гшертензш [8]. Буде логiчним припустити, що стреси у формi надлишково! шформацй, дiючи на органи чуття через присiнковi ядра, призводять до перезбудження симпатичних цеш^в стовбура мозку i таким чином сприяють пiдвищенню артерiального тиску. Для забезпечення доказового рiвня потрiбне подальше вивчення питання про зв'язок при-сiнкових уражень з артерiальною гiпертензiею.
Висновки
1. Присiнковi порушення можуть бути причиною розвитку АГ.
2. У профш захворювання в пащенпв з АГ домiну-ють скарги на запаморочення, псевдоголовокружшня, кiнетози, оптокшези, нiктофобi!.
3. Присiнкове порушення може призводити до шдви-щень артерiального тиску та формування патологiчного стану АГ.
Список л^ератури
1. Школенко В.Ю. Хвороби нервовог системи в гiрникiв i iмунопатологiя. — Донецьк: Донеччина, 1999. — 266 с.
2. Сиренко Ю.Н. Гипертоническая болезнь и артериальная гипертензия. — Донецк: Издатель Заславский А.Ю., 2011. — 352 с.
3. Тртус К.Ф. Типизапаморочень, доказовий nidxid//Укр. мед. альманах. — 2010. — Т. 13, № 4 (додаток). — С. 143-145.
4. Тртус К.Ф. Вiддаленi неврологiчнi на^дки катастрофи на ЧАЕС//Мат-лиВсеукрагнськог науково-практичног конфе-ренци з мiжнародною участю «Актуальт питання полiклiнiчноí неврологи», Кшв, 18—19 травня 2011. — С. 149-163.
5. Тринус К.Ф. Концепция вестибулярного анализатора. Обзор // Неврология, нейропсихиатрия, психосоматика. — 2011. — № 2. — С. 66-72.
6. Тринус К.Ф. Сравнительная характеристика методов исследования головокружений. Обзор // Неврология, нейропсихиатрия, психосоматика. — 2012. — № 3. — С. 85-92.
7. Тринус К.Ф., Поскрипко Ю.А. Роль вестибулярного анализатора в эргономическом обеспечении безопасности полетов //Сб. научн. трудов. — К.: КНИГА, 1987. — С. 92-97.
8. Хомазюк Т.А., Егоров К.Ю. Общая врачебная практика: головокружение у женщин с артериальной гипертензией // Здоров'я Украти. — 2010. — № 3. — С. 1-3.
9. Bertora G., Bergmann J. Doppler sonography in vertigo patients// Vertigo, nausea, tinnitus and hearing loss in cardio-vascular diseases / Ed. by Claussen C.-F., Kirtane M.V. — Amsterdam; New York; Oxford: Excerpta Medica, 1986. — P. 25-30.
10. Bolton P.S., Kerman I.A., Woodring S.F., Yates B.J. Influences of neck afferents on sympathetic and respiratory nerve activity// Brain Res. Bull. - 1998. - Vol. 47, № 413. - 19p.
11. Boniver R. The physiology of the microcirculation of the inner ear. Reflections about the use of vasodilatators. Vertigo, nausea, tinnitus and hearing loss in cardio-vascular diseases. Excerpta Medica. — Amsterdam; New York; Oxford: Excerpta Medica. — 1986. - P. 15-18.
12. Claussen C.-F. Schwindel, symptomatik, diagnostik, therapie. — Hamburg: Edition m+p. Dr. Werner Rudat und Co, 1983. - 225p.
13. Claussen C.-F. Cranio-Corpo-Graphy (CCG) — 30years of equilibriometric measurements ofspatial and temporal head, neck and trunk movements // Equilibrium Research, Clinical Equilibrio-metry and Modern Treatment / Ed. by Claussen C.-F., Haid C.T, Hofferberth B. International Congress Series 1201. — Amsterdam: Elsevier Science B.V., 2000. — P. 245-259
14. Claussen C.-F., Constantinescu L. Late whiplash Injury Syndrome. Claussen C.-F., Constantinescu, L. EquilibriometricInvessti-gations// Modern Concepts ofNeurootology/Ed. by DeSa-Souza S., Claussen C.-F. - Bombay: PRAJAKTA, 1997. - P. 351 -360.
15. Claussen CF., Franz, B. Contemporary & practical neurooto-logy. Solvay. — Hannover, 2006. — 410p.
16. DeLucchi E. Vertigo equivalent migraine. Giddiness & vestibulospinal investigations. Combined audio-vestibular investigations // Experimental neurootology/ Ed. by Claussen C.F., Kir-taneM.V., ConstantinescuL., SchneiderD. — 1996. — P. 401-406.
17. Desmond A.L. Vestibular function: evaluation and treatment. — New York; Stuttgart: Thieme, 2004. — 228p.
18. Di Fabio R.P. Sensitivity and specificity of platform posturog-raphy for identifying patients with vestibular dysfunction // Phys. Ther. - 1995. - Vol. 75, № 4. - P. 290-305.
19. Gacek R.R. Anatomy of the central vestibular system // Neurotology /Ed. by Jackler R.K., Brackmann D.E. — Baltimore; Boston: Mosby, St.Luis, 1994. - P. 41-58.
20. Haralanov H., Sachanska Th., Haralanov S., Popova N. Vegetative dysfunction, vertigo and orthostatic collapse in sea sickness // Vertigo, nausea, tinnitus and hearing loss in cardiovascular diseases / Ed. by Claussen C.-F., Kirtane M.V. — New York; Oxford: Elsevier Science, Publishers B.V., Excerpta Medica, 1986. - P. 207-213.
21. Honrubia V., Sitko S., Lee R., Kuruvilla A., Schwartz I.R. Anatomical characteristics of the anterior vestibular nerve of the bullfrog//Laryngoscope. — 1984. — Vol. 94, № 4. — P. 464-474.
22. International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems. Tenth Revision. — Vol. 1-2. World Health Organization. — Geneva, 1992.
23. Kehaiov A. Changes of the serum parameters under vestibular effect// Vertigo, nausea, tinnitus and hearing loss in cardio-vascular diseases / Ed. by Claussen C.-F., Kirtane M.V. — New York; Oxford: Excerpta Medica, 1986. — P. 221-226.
24. Mackert A., Kasper J., Thoden U. Responses to corneal stimulation in vestibulospinal units of nucleus Deiters// Exp. Neurol. - 1984. - Vol. 83. - P. 24-32.
25. NashnerLM., Black F.O., Wall C. 3rd. Adaptation to altered support and visual conditions during stance: patients with vestibular deficits // J. Neurosci. — 1982. — № 2. — P. 536-544.
26. NeuhauserH.K., Radtke A., von Brevern M., LeziusF., Feldmann M., Lempert T. Burden ofdizziness and vertigo in the community//Arch. Intern. Med. - 2008. - Vol. 168, № 19. - P. 2118-24.
27. Romberg H. Lehrbuch der Nervenkrankheiten. — Berlin: Springer-Verlag, 1848. - S. 184-191.
28. SchneiderD., Shulman A., Claussen C.-F., JustE., Schneider L., Koltchev Ch., Kersebaum M., Dehler R., Goldstein B., Claussen E. Recent findings about measurable interactions between tinnitus and vestibular disturbances// Clinical Equilibriometry and Modern Treatment/ Claussen C.-F., Haid C.T, Hofferberth B. — Equilibrium Research, Exerpta Medica, International Congress Series 1201. — Elsevier Science B.V., Amsterdam, Netherland, 2000. - P. 629-634.
29. The Merck manual of diagnostics and therapy / Ed. by Berkow R. - Merck & Co Inc., Rahway, 1992. - 2844p.
30. Trinus K. Vestibular system: morpho-physiology and pathology. — Lambert Academic Publishing, 2012. — 544p.
31. Uemura T., Suzuki J.-I., Hozawa J., Highstein S.M. Neu-rootological examination with special reference to equilibrium function tests. — Tokyo: Igaku Shoin Ltd., 1977. — 178p.
32. Unterberger S. Neue objektive registrierbare Vestibularis-körperdrehreaktionen, erhalten durch Treten auf der Stelle // Der Tretversuch. Arch. Ohr. Nas. Kehlk. Heilk. — 1938. — 145. — P. 273-282.
OmpuMaHO 05.01.15 M
Тринус К.Ф.
Частное высшее учебное заведение «Междунаролная академия экологии и медицины», ГНУ «Научно-практический центр профилактической и клинической медицины» Государственного управления делами, г. Киев
КОРРЕЛЯЦИЯ ГОЛОВОКРУЖЕНИЙ С АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ
Резюме. Головокружения, которые встречаются достаточно часто у населения, относят к расстройствам преддверия уха. Кроме неясного головокружения в МКБ-10 выделяют иллюзии движения, нарушения восприятия пространства: акро-, агора-, клаустро- и ряд неспецифических фобий, а также сопутствующие симптомы: тошноту, онемение, головные боли, ушные шумы. Среди самых частых проблем здоровья называют артериальную гипертензию (31,5 % взрослого населения Украины). Поэтому задачей данной работы была идентификация взаимодействия головокружений с артериальной гипертензией.
Обследовано 123 больных с жалобами на головокружения. Артериальное давление в контрольной группе (72 человека; 56,91 %) было 118,38 ± 12,14/76,19 ± 8,53 мм рт.ст., в группе с АГ (51 человек; 43,09 %) оно составило 148,98 ± 19,76/94,44 ± ± 7,83 мм рт.ст. (достоверность различия систолического давления составила по Ф-тесту р = 0,00039, по Т-тесту р = 2,56Е-15 и диастолического давления по Ф-тесту р = 0,53 и Т-тесту р = 1,05Е-21; коэффициенты изменения 25,85 и 23,95 % соответственно). Различия между группами в количестве больных: с неясными головокружениями — 46,05 и 76,92 %,
псевдоголовокружениями — 22,37 и 34,62 %, кинетозами — 26,32 и 34,62 %, никтофобиями — 19,74 и 28,95 % и оптокинезами — 18,42 и 25,00 %. При выполнении пробы Ромберга с закрытыми глазами увеличивалась площадь расшатывания в группе больных АГ с 0,08 ± 0,05 до 0,34 ± 1,00 м2; Кв = 325,00 %; достоверность различия по Ф-тесту р = 1,89Е-24, по Т-тесту р = 0,18, что указывает на важность изучения площади раскачиваний у больных АГ. Очень большие коэффициенты отличия многих вестибулярных проб (больше чем в 100 раз для артериального
давления) возможны при условии первичного поражения вестибулярных ядер. А чувствительность именно качественного Ф-теста при сравнении групп указывает на появление нового качества — заболевания АГ, вызванного вестибулярным нарушением. Обсужден вопрос о том, что вестибулярное нарушение может приводить к повышениям артериального давления и формированию патологического состояния АГ.
Ключевые слова: головокружение, иллюзии движения, артериальная гипертензия.
Trinus K.F.
Prívate Educational Institution «International Academy of Ecology and Medicine», SSI «Scientific Practical Center of Preventive and Clinical Medicine» of State Management of Affairs, Kyiv, Ukraine
ASSOCIATION BETWEEN DIZZINESS AND ARTERIAL HYPERTENSION
Summary. Dizziness occurs frequently ofpopulation. It are related to vestibular dysfunctions. Besides dizziness in ICD-10 there are vertigo, space orientation disturbances: acro, agora, claustro and some other unspecific phobias, as well as related symptoms: nausea, numbness, headache, tinnitus. Among most frequent health problems they name arterial hypertension in 31.5 % of adult population in Ukraine. That is why the identification of dizziness and arterial hypertension correlations is the main problem of this presentation.
One hundred and twenty three patients complaining of dizziness have been examined. Blood pressure in control group (n = 72; 56.91 %) was 118.38 ± 12.14/76.19 ± 8.53 mm Hg and in a hypertensive one (n = 51; 43.09 %) was 148.98 ± 19.76/94.44 ± 7.83 mm Hg (difference significance for systolic pressure according to F-test p = 0.00039, T-test p = 2.56E-15 and diastolic pressure F-test p = 0.53, and T-test p = 1.05E-21, coefficients of difference were 25.85 and 23.95 %, respectively). Difference between groups in amount ofpatients was: diz-
ziness 46.05 and 76.92 %, giddiness 22.37 and 34.62 %, kinetosis 26.32 and 34.62 %, nyctophobia 19.74 and 28.95 % and optokinesis 18.42 and 25.00 %. Romberg test performance with closed eyes demonstrated increased the sway square in the hypertensive group from 0.08 ± 0.05 to 0.34 ± 1,00 m2; Kd = 325,00 % with difference significance according to F-test p = 1,89E-24, and T-test p = 0,18; thus indicating the importance of sway square studies in the hypertensive patients. Great levels of coefficients of difference for vestibular dysfunctions parameters (more than 100 times in comparison to hypertension data) are possible if primary lesion is localized in vestibular nuclei. The sensitivity of qualitative F-test indicates the appearance of a new qua-lity — hypertension initiated by vestibular dysfunction. The possibility of vestibular trigger of blood pressure increasing and development of hypertension as a pathological condition is being discussed.
Key words: dizziness, vertigo, hypertension.
