CC BY
28
inj
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ПРАКТИКУЮЧОМУ НЕВРОЛОГУ /TO PRACTICING NEUROLOGIST/
УДК 616.281:616.831-002-036.11+546.265+547.211]-099:622-051
1ГОШИНА A.B., Н1КОЛЕНКО В.Ю., ТИЩЕНКО Г.В., Н1КОЛЕНКО О.Ю.
Аонецький нащональний медичний унверситет im. М. Горького
основы вегетативно-вестибуляры порушення
■ __Я _ __■■■
при токсико-г1поксичн1и енцефалопат11 внасл1док гострого отру8ння монооксидом вуглецю та метаном
у прниюв вупльних шахт
Резюме. Шд час дослидження поглиблене клтшо-функцюнальне обстеження в умовах неврологiчного стационару пройшли 88 гiрникiв is гострим отруенням монооксидом вуглецю та 72 гiрники з гострим отруенням метаном. Контрольну групу становили 56 здорових гiрникiв, як не ризнились за вком, стажем, умовами пращ. Врезультати дослидження були виявлет та проанал1зоват основт вегетативт та вестибулярт порушення при енцефалопати внаслидок гострого отруення монооксидом вуглецю та метаном у гирнишв вугльних шахт. Встановлено, що хвори гирники з токсико-гшоксичною та гшоксичною енцефалопатиею мають надмирне вегетативне забезпечення внаслидок переваги симпатикототчних видповидей у 71,60 ± 4,80% та 80,6 ± 4,7% хворих за результатами проби Ашнера — Даныт. Визначення вегетативноiзабезпечености д1яльности за допомогою ортостатичног проби виявило помирне прискорення пульсу в обох групах хворих у середньому на 18,56 ± 0,89 уд/хв — при гострому отруент метаном та на 15,10 ± 1,07уд/хв — при отруент монооксидом вуглецю. Ураження вестибулярного анализатора у хворих з отруенням монооксидом вуглецю проявлялось у вестибуломоторнш та вестибулярнШ проекциях, порушенням вищог асощативног функци. У хворих з отруенням метаном ураження були менш виражет, на першому мкщ — порушення вищог асощативног функци, потим вестибулярт та вестибуломоторт змти. Таким чином, у хворих мае мсце напружетсть вегетативноi видповиди, що у майбутньому може призвести до зривив компенсаторнихреакций.
Ключовг слова: вегетативт порушення, вестибулярт порушення, гостри отруення монооксидом вуглецю та метаном.
Адреса для листування з авторами: Нжоленко Вжгор Юршович E-mail: [email protected]»
© 1гошина А.В., Нжоленко В.Ю., Тищенко Г.В.,
Нжоленко О.Ю., 2015 © «М1жнародний невролопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Проблема високо! смертност гiрникiв вугiльних шахт внаслгдок пiдземних викидiв метану залишаеться актуальною для суспiльства взагалi i системи охорони здоров'я Укра!ни зокрема. Найбшьш частими видами ш-токсикацш у вугiльних шахтах е отруення монооксидом вуглецю, що виникають внаслгдок вибуху метано-повь тряно! сумiшi або пожежi та здатнi викликати розвиток токсико-гшоксично! енцефалопати [12]. Найвищий рь вень професшно! захворюваностi в Укра!ш рееструеться у гiрникiв вугiльних шахт [6]. Це пов'язано з тим, що у вугшьному репош, де проводилось дослгдження, скон-центровано понад 80 % прничовидобувних пiдприемств Укра!ни, де в несприятливих умовах працюе велика кiлькiсть осiб, а питома вага хворих унаслгдок гострого отруення монооксидом вуглецю та метаном становить вщповщно 59,3 та 35,6 % вщ загально! кiлькостi випадыв виробничих отруень [1, 11].
Найбiльш частими причинами техногенних аварiй у вугiльних шахтах е раптовi викиди та вибухи вугiльного пилу й газу метану, внаслгдок яких на органiзм прниыв дiе комплекс небезпечних для життя та здоров'я факто-рiв: хiмiчних, механiчних i стресових [13]. Мехашзм ди метану характеризуеться розвитком гшоксично! гшокси, що пов'язано зi зменшенням надходження кисню як до мозку, так i до вестибулярного аналiзатора, що е дуже чутливими до киснево! недостатностi. Як наслiдок, по-чинаються порушення центрально! нервово! системи з можливими симптомами гшоксично! енцефалопати, вегетосудинно! дистони i вестибулопати [10, 15]. Внасль док гшокси в оргашзмГ зазнае порушень енергетичний обмш г, вщповщно, пуриновий обмш, стимулюеться вiльнорадикальне окислення, що може призвести до енергодефщиту Г викликати необоротш пошкодження або загибель клггин [14]. Порушення пуринового обмшу спричиняе шдвищення рГвшв гшоксантину, ксантину, сечово! кислоти, що е також Г нейромедГаторами [16]. Термш вгд ураження до початку лшування визначае перспективу як на виживання постраждалого, так Г на яысть його здоров'я тсля лшування [2].
Монооксид вуглецю може утворюватись при поже-жах у шахп, п!д час вибуив метану, а також бути складо-вою вибухових газГв, у яких мютиться до 60 % монооксиду вуглецю [9]. Вш е небезпечною екзогенною отрутою Г водночас потрГбним ендогенним нейротрансмггером
[17]. Ендогенно монооксид вуглецю утворюеться ферментом гемоксигеназою Г е вгдомим вазодилататором
[18]. У мехашзмГ розвитку ураження нервово! системи при штоксикащях монооксидом вуглецю головну роль вГдводять гшоксеми та одночаснш безпосереднш ди монооксиду вуглецю на ферментш системи нервово! тканини, що беруть участь в окисно-вгдновних процесах, а гшокшя спричиняе деструкцш нервових клггин [9].
На стутнь тяжкост гострих отруень людини монооксидом вуглецю впливае ряд факторГв, що викликають пдвищення чутливосп оргашзму до його впливу. Це втома, втрата кров^ анемГя, тдвищене фГзичне напру-
ження, авггамшози, алiментарна дистрофiя, oniKOBa та iншi хвороби, 3Ha4Hi змiни фaктoрiв зовшшнього серед-овища (висока температура повпря, одночасний вплив токсичних речовин, зниження вмюту кисню, нaявнiсть у повгщ дioксиду вуглецю). Кoмбiнaцiя кiлькoх фaктoрiв нaйбiльш суттево впливае на стан нервово! регуляци.
Вiднoвлення соматичного та сощального здоров'я хворих висoкoквaлiфiкoвaних прниыв, адаптованих до роботи в тдземних умовах, покращення якoстi !х життя та професшно! прaцездaтнoстi е не тшьки важливим медичним, але й сoцiaльнo-екoнoмiчним завданням [13].
Метою дослщження були виявлення й aнaлiз осно-вних вегетативних i вестибулярних порушень при енцефалопати внаслщок гострого отруення монооксидом вуглецю та метаном у прниыв вупльних шахт.
Матерiали та методи
Шд час дослщження було проведено поглиблене клшшо-функцюнальне обстеження в умовах стацюнару 88 прниыв i3 гострим отруенням монооксидом вуглецю (вш хворих — вiд 21 до 72 роыв, середнiй вш — 40,8 ± 1,1 року, шдземний стаж — вiд 1 до 45 роыв, у середньому 14,1 ± 0,8 року (S = 1,68, p = 0,09, MW = 1,47, p = 0,14 та S = 0,89, p = 0,37, MW = 0,61, p = 0,54 вщповщно) та 72 прниыв i3 гострим отруенням метаном (вш пащен-пв — вiд 20 до 54 роыв, середнш вiк — 39,01 ± 0,8 року, пiдземний стаж вiд 1 до 28 роыв, у середньому 12,8 ± 0,8 року (S = 0,75, p = 0,45, MW = 0,72, p = 0,46 та S = 0,10, p = 0,92, MW = 0,26, p = 0,78 вщповщно).
Групи прниыв i3 гострим отруенням монооксидом вуглецю та метаном за вшэм та пщземним стажем не рiзнились мiж собою (S = 1,03, p = 0,30, MW = 1,04, p = = 0,29 та S = 0,88, p = 0,37, MW = 0,97, p = 0,32 вщповщно).
Контрольну групу становили 56 здорових прниыв, яких було вщбрано методом випадково! вибiрки та ран-дoмiзoванo (не мали статистично вiрoгiднo! рiзницi) за вiкoм, стажем i умовами пращ. Результати дослщжень цих пащенпв використовували для пор1вняння функцю-нальних пoкaзникiв. Середнiй вш гiрникiв контрольно! групи був 37,9 ± 1,2 року, пiдземний стаж — вщ 2 до 25 роыв, у середньому 12,9 ± 0,9 року. При обстеженш в них не встановлено захворювань нервово! системи та внутршшх oргaнiв.
Вегетативну реактивнють хворих гiрникiв визначали за допомогою окосерцево! проби Ашнера — Даны'ш [4]. Вегетативну зaбезпеченiсть дiяльнoстi визначали за допомогою ортостатично! проби [5]. Стан вестибулярного aнaлiзaтoрa oцiнювaли за 20-бальною шкалою експрес-дiaгнoстики К.Ф. Трiнусa [7].
Анaлiз результaтiв дoслiдження побудовано на принципах доказово! медицини [1, 66]. Статистичний aнaлiз отриманих результaтiв проводили методами па-раметрично! i непараметрично! статистики з викорис-танням лщензшного пакета Statistica 5.5 (Stat Soft Rus) (Информатика и компьютеры. — М.) на персональному комп'ютерь Розраховували тaкi показники: середш
значення (Х), !х похибки — (8Х), критери Стьюдента (8), Манна — У!тш (MW), Хьквадрат (х2), вГропдшсть показниыв (р) [3, 8].
Результати та Тх обговорення
Оцшка вегетативно! нервово! системи, проведена за допомогою вегетативно! проби Ашнера — Даны'ш у прниыв Гз гострим отруенням монооксидом вуглецю, ви-явила в 71,60 ± 4,80 % випадыв симпатикотошчну вщпо-вщь на вщмшу в!д контролю — 17,86 ± 5,11 % (х2 = 14,52, р = 0,0001); у 22,72 ± 4,46 % — нормотонш на вщмшу вщ контролю — 75,0 ± 5,78 % (х2 = 14,47, р = 0,0001); парасимпатикотошя виявилась у 5,68 ± 2,46 % хворих та не вщрГзнялась вщ контролю — 7,14 ± 3,44 % (х2 = = 0,11, р = 0,7405). Результати проби у хворих прниыв Гз гострим отруенням метаном вщрГзнялись вщ контролю: найчасташе виявлялась симпатикотошя — у 80,6 ± 4,7 % прниыв (х2 = 16,77, р < 0,001), рщше нормотонш — у 13,8 ± 4,07 % (х2 = 20,43, р < 0,001), але парасимпатикотошя зустрГчалась у 5,6 ± 2,7 % та не вщрГзнялася вщ контролю (х2 = 0,12, р = 0,7298).
Середне значення змши пульсу за проби Ашнера — Даны'ш показувало його прискорення на 0,35 ± 0,55 уд/хв у хворих Гз отруенням монооксидом вуглецю та на 1,46 ± 0,38 уд/хв — у хворих Гз отруенням метаном на вщмшу вщ контролю — 2,7 ± 0,62 уд/хв (MW = 3,72, р = 0,0002, 8 = 3,65, р = 0,0003 та MW = 5,29, р < 0,001, 8 = 6,06, р < 0,001 вщповщно).
При проведенш ортостатично! проби у прниыв Гз гострим отруенням метаном було вщзначено помГрне прискорення пульсу в середньому на 18,56 ± 0,89 уд/хв на вщмшу вщ контролю — 11,85 ± 0,58 уд/хв (MW = = 5,72, р < 0,001; 8 = 5,77, р < 0,001). Результати ортостатично! проби в 62,5 ± 5,7 % хворих були розцшеш як симпатикотошчна вщповщь, що значно вщрГзнялось вщ контрольно! групи, де симпатикотошчна вщповщь була у 16,1 ± 4,9 % випадыв (х2 = 12,13, р = 0,0005); у 22,2 ± 4,9 % — як нормальна, що в контролГ становило 76,76 ± 5,64 % (х2 = 13,76, р = 0,0002); у 15,3 ± 4,2 % — як парасимпатикотошчна, що вщ контролю не вщ-
рГзнялось — 7,14 ± 3,4 % (х2 = 1,61, р = 0,2046). При отруенш монооксидом вуглецю прискорення пульсу в середньому було 15,10 ± 1,07 уд/хв на вщмшу вщ контролю — 11,85 ± 0,58 уд/хв (MW = 2,55, р = 0,01; 8 = 2,20, р = 0,029). У хворих Гз отруенням монооксидом вуглецю ортостатична проба дала таы результати: симпатикотошя виявлена у 44,32 ± 5,29 % прниыв, у контрольнш груш — 16,1 ± 4,9 % (х2 = 6,52, р = 0,0107); нормальш значення вщзначались у 37,5 ± 5,16 % випадыв, контроль — 76,76 ± 5,64 % (х2 = 6,29, р = 0,0121); парасимпатикотошя була у 18,18 ± 4,11 % хворих, контроль — 7,14 ± 3,4 % (х2 = 2,70, р = 0,1003) (табл. 1).
Вщмшшсть мГж результатами ортостатично! проби в обох групах хворих — Гз отруенням монооксидом вуглецю та з отруенням метаном (MW = 1,80, р = 0,070; 8 = = 2,42, р = 0,017) не виявлялась.
Дослщження вестибулярних порушень було важ-ливим етапом визначення кшшчно! картини отруення монооксидом вуглецю та метаном у хворих прниыв.
За результатами табл. 2, шформативними та бтьш вираженими у хворих Гз гострим отруенням монооксидом вуглецю були: проба Уемури, що вщрГзнялась вщ контролю (MW = 5,27, р < 0,001; 8 = 6,13, р < 0,001), крокова проба Фукуди, що вщрГзнялась вщ контролю (MW = 2,68, р = 0,007; 8 = 2,63, р = 0,0093), графГчна, що вщрГзнялась вщ контролю (MW = 4,63, р = 0,000004; 8 = 5,78, р < 0,001), вказГвна, що вщрГзнялась вщ контролю (MW = 3,85, р = 0,000117; 8 = 4,65, р < 0,001), стеження, що вщрГзнялась вщ контролю (MW = 2,008, р = 0,044; 8 = 2,25, р = 0,02589). Даш анамнезу теж вь рогщно вщрГзнялись вщ контролю (MW = 7,09, р < 0,001; 8 = 7,81, р < 0,001). Сума балГв у хворих прниыв була статистично значно вища, шж у контролГ (MW = 8,73, р < 0,001; 8 = 11,84, р < 0,001).
У прниыв Гз гострим отруенням метаном шформативними та бтьш вираженими були: проба Уемури, що вщрГзнялась вщ контролю (MW = 3,28, р = 0,001; 8 = 4,01, р < 0,001); графГчна, що вщрГзнялась вщ контролю (MW = 2,32, р = 0,02; 8 = 2,80, р = 0,0059); вказГв-на, що вщрГзнялась вщ контролю (MW = 2,31, р = 0,02;
Таблиця 1. Результати вегетативних проб у хворих ¡з гострим отруенням монооксидом вуглецю
та метаном (Х ± ЗР)
Симптоми Групи
XBopi з отруенням монооксидом вуглецю, n = 88 Хворi з отруенням метаном, n = 72 Контрольна група, n = 56
1 2 3
Абс. % Абс. % Абс. %
Проба Ашнера, симпатикотоыя (%) 63 71,60 ± 4,80***3 58 80,6 ± 4,7***3 10 17,86 ± 5,11
Проба Ашнера, парасимпатикотоыя (%) 5 5,68 ± 2,46 4 5,6 ± 2,7 4 7,14 ± 3,44
Проба Ашнера, нормотоыя (%) 20 22,72 ± 4,46***3 10 13,80 ± 4,07***3 42 75,00 ± 5,78
Ортостатична проба, симпатикотоыя (%) 39 44,32 ± 5,29***3 45 62,5 ± 5,7***3 9 16,1 ± 4,9
Ортостатична проба, парасимпатикотоыя (%) 16 18,18 ± 4,11 11 15,3 ± 4,2 4 7,14 ± 3,40
Ортостатична проба, нормотоыя (%) 33 37,50 ± 5,16***3 16 22,2 ± 4,9***3 43 76,76 ± 5,64
Примтки: тут iв табл. 2: * ** *** — в1рогщн1сть р1зниц1 м'жхворими та контролем (р < 0,05, р < 0,01, р < 0,001).
Таблиця 2. Оц1нка вестибулярной' функцп за 20-бальною шкалою у прниюв ¡з гострим отруенням
монооксидом вуглецю та метаном (Х ± БХ, бали)
Проби Групи
XBopi з отруенням монооксидом вуглецю, n = 88 Xвоpi з отруенням метаном, n = 72 Контрольна група, n = 56
1 2 3
Анамнез 2,55 ± 0,10***3**2 2,08 ± 0,12***3 1,45 ± 0,06
Уемури 2,54 ± 0,07***3 2,45 ± 0,11***3 1,87 ± 0,08
Крокова 1,45 ± 0,08**3 1,19 ± 0,10 1,10 ± 0,09
Графiчна 1,60 ± 0,08***3***2 1,15 ± 0,06**3 0,82 ± 0,10
BKa3iBHa 1,29 ± 0,08***3***2 1,05 ± 0,09 0,71 ± 0,07
Стеження 1,21 ± 0,09*3 1,23 ± 0,12***3 0,89 ± 0,09
Сума балiв 10,65 ± 0,24***3***2 9,15 ± 0,31***3 6,87 ± 0,14
8 = 2,83, р = 0,0052). Даш анамнезу теж вiрогiдно вiдрiз-нялись вiд контролю (MW = 4,10, р = 0,00004; 8 = 4,09, р < 0,001). Крокова проба Фукуди у цих хворих вщ контролю не в^дазнялась (MW = 0,21, р = 0,832; 8 = 0,609, р = 0,543); проба стеження також не вiдрiзнялась вщ контролю (MW = 1,68, р = 0,09; 8 = 2,11, р < 0,001). Сума б^в була статистично значно вища у хворих пр-ниыв, шж у контролi (MW = 4,78, р = 0,000002; 8 = 6,08, р < 0,001).
У той же час результати графiчноí' проби у хворих з отруенням монооксидом вуглецю мали значно бтьшу оцшку, шж результати ще! проби у хворих iз отруенням метаном (MW = 3,23, р = 0,001; 8 = 4,12, р = 0,00006). За даними анамнезу, у хворих iз отруенням монооксидом вуглецю скарги на запаморочення та супутш скарги були значно бтьш виражеш, шж при отруенш метаном (MW = 3,29, р = 0,000987; 8 = 2,91, р = 0,004). Сума б^в значно бшьша у хворих гiрникiв з отруенням монооксидом вуглецю, шж у хворих з отруенням метаном (MW = 3,45, р = 0,0005; 8 = 3,89, р = 0,000142).
При токсико-гшоксичнш енцефалопатп, викли-канiй гострим отруенням монооксидом вуглецю, в ураженш вестибулярного анатзатора найбiльших змiн за коефiцiентом вщмшносл зазнали вестибуломоторна проекцiя (графiчна проба — 1,95), вища асощативна функщя (вказiвна проба — 1,82) та вестибулярна про-екцiя (скарги на запаморочення — 1,76). Меншi змши вiдбулись у вестибулопоставнiй (проба Уемури — 1,36), вестибулоокоруховш (проба стеження — 1,36) проекщях та вестибулопоставнш проекци в динамiчнiй варiацií (крокова проба — 1,32).
При гшоксичнш енцефалопатп, викликанш гострим отруенням метаном, були уражеш насамперед вестибу-лярш проекци, що були менш виражеш та ранжувались за коефiцiентом вщмшносл iншим чином: вища асощ-ативна функщя (вказiвна проба — 1,48), вестибулярна (скарги на запаморочення — 1,43) та вестибуломоторна проекщя (графiчна проба — 1,40). Меншi змши так само вщбулись у вестибулоокоруховш (проба стежен-
СО фафнна СО вказюна СО анамнез СН4 вказ1вна СН4 анамнез
1 1,Я5
I 1,82
11.76
СН4 графина
СН4 стеження
СО Уемури СО стеження СО крокова
I 1.36
11,36
11.32
СН4 Уемури
СН4 крокова
0,5 1 1,5 2
Рисунок 1. Коеф1цент вщм1нност1 у хворих Iз отруенням монооксидом вуглецю та метаном (СО — хвор'1 з отруенням монооксидом вуглецю, СН4 — хвор '1 з отруенням метаном)
ня — 1,38), вестибулопоставнш (проба Уемури — 1,31) проекщях та вестибулопоставнш проекци в динамiчнiй варiацií (крокова проба — 1,08) (рис. 1).
Отже, мае мюце напружешсть вегетативно! вщповщ, осктьки переважна бтьшють хворих внаслщок гострого отруення як монооксидом вуглецю, так i метаном мали надмiрне вегетативне забезпечення, що у майбутньому може призвести до зривiв компенсаторних реакцш.
Висновки
1. Хворi прники з токсикогiпоксичною та гiпок-сичною енцефалопатiею внаслiдок гострого отруення монооксидом вуглецю або метаном мають надмiрне вегетативне забезпечення внаслiдок переваги симпа-тикотонiчних вiдповiдей — 71,60 ± 4,80 % (%2 = 14,52, р = 0,0001) та 80,6 ± 4,7 % (х2 = 16,77, р < 0,001) за результатами проби Ашнера — Даныш
2. Визначення вегетативно! забезпеченостi даяльносл за допомогою ортостатично! проби виявило помiрне прискорення пульсу в обох групах хворих у середньому на 18,56 ± 0,89 уд/хв, при гострому отруеннi метаном та отруенш монооксидом вуглецю — на 15,10 ± 1,07 уд/хв на вiдмiну вiд контролю — 11,85 ± 0,58 уд/хв (MW = 5,72, р < 0,001; MW = 2,55, р = 0,01 вщповщно).
3. Ураження вестибулярного анатзатора у хворих з отруенням монооксидом вуглецю проявлялось перш за все у вестибуломоторнш проекцй (графiчна проба — 1,95), порушенням вищо! асоцiативно! функцй (вказiвна проба — 1,82) та у вестибулярнш проекцй (скарги на запаморо-чення — 1,76) на вщмшу вщ хворих з отруенням метаном, в яких ураження були менш виражеш та проявлялись по-рушеннями вищо! асоцiативно! функцй (вказiвна проба — 1,48), вестибулярними (скарги на запаморочення — 1,43) та вестибуломоторними змшами (графiчна проба — 1,40).
Список лператури
1. Адаптация в угольных шахтах/Е.В. Корж, В.В. Мухин, О.А. Трунова [и др.]. — Донецк: Каштан, 2006. — 118 с.
2. Анализ нарушений церебральной гемодинамики при моделировании комбинированной взрывной шахтной травмы и отдельных ее компонентов / В.Н. Ельский, Г.К. Кривобок, А.Н. Талалаенко, А.А. Редько // Нейронауки: mеореmичнi та клiнiчнi аспекти. — 2005. — Т. 1, № 2. — С. 71-76.
3. Боровиков В.П. Statistica/В.П. Боровиков, И.П. Боровиков. — М.: Б.и, 1998. — 583 с.
4. Вегетативная нервная система. Методы исследования и оценка ее функций: Метод. рекомендации/ С.К. Евтушенко, Ю.Т. Могилевский. — Донецк, 1982. — 26 с.
5. Вегетативные расстройства: клиника, диагностика, лечение / Под ред. А.М. Вейна. — М.: Медицинское информационное агентство, 2003. — 752 с.
6. Ветров С. Шахтарська праця — екстремальт умови мшус профыактика / С. Ветров // СЕС. Профыактична медицина. — 2008. — № 3. — С. 90-91.
7. Клiнiчна дiагностика порушення вестибулярное' функцй у неврологiчному дослiдженнi: Метод. рекомендацй' / В.Ю. Шжоленко, К.Ф. Тршус, Д.О. Ластков. — Донецьк, 2003. — 16 с.
8. Лапач С.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel / С.Н. Лапач, А.В. Губенко, П.Н. Бабич. — К.: Морион, 2000. — 320 с.
9. Можаев Г.А. Неотложная медицинская помощь пострадавшим при авариях и катастрофах / Г.А. Можаев, В.Н. Заболотный, В.П. Дьяконов. — К.: Здоровье, 1995. — 272 с.
10. Невiдкладнi стани / Г.О. Бондаренко, П.Г. Кондратенко,
B.Ю. Школенко [та т.]; Шдред. П.Г. Кондратенко. — Донецьк: Новий свт, 2001. — 500 с.
11. Шиколенко В.Ю. Острые производственные отравления в Донбассе/ В.Ю. Шиколенко // Вестник гигиены и эпидемиологии. — 2001. — Т. 5, № 1. — С. 87-89.
12. Шовосельська В.В. Аналiз деяких показникiв стану здоров 'я гiрникiв3i стшкою втратою працездатностi вна^док гострого отруення монооксидом вуглецю/В.В. Шовосельська// Вестн. гигиены и эпидемиологии. — 2004. — Т. 8, № 1. —
C. 46-51.
13. Профилактика острых интоксикаций и принципыреа-билитации шахтеров, пострадавших в результате аварий на шахтах/ В.В. Мухин, Е.В. Мирная, Е.Г. Ладария, О.Ш. Путили-на// Актуальт проблеми транспортноЧмедицини: навколишне середовище; професшнездоров'я; патологiя. — 2006. — № 4. — С. 58-65.
14. Трахтенберг 1.М. Книга про отруту i отруення: Ша-риси токсикологП/ 1.М. Трахтенберг. — К.: Шаукова думка, 2000. — 368 с.
Отримано 06.04.15 Ш
Игошина A.B., Николенко В.Ю., Тищенко A.B., Николенко О.Ю. Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького
ОСНОВНЫЕ ВЕГЕТАТИВНО-ВЕСТИБУЛЯРНЫЕ НАРУШЕНИЯ ПРИ ТОКСИКО-ГИПОКСИЧЕСКОЙ ЭНЦЕФАЛОПАТИИ ВСЛЕДСТВИЕ ОСТРОГО ОТРАВЛЕНИЯ МОНООКСИДОМ УГЛЕРОДА И МЕТАНОМ
У ГОРНОРАБОЧИХ УГОЛЬНЫХ ШАХТ
ортостатической пробы выявило умеренное ускорение пульса в обеих группах больных в среднем на 18,56 ± 0,89 уд/мин — при остром отравлении метаном и на 15,10 ± 1,07 уд/мин — при
Резюме. В ходе исследования углубленное клинико-функцио-нальное обследование в условиях неврологического стационара прошли 88 горнорабочих с острым отравлением монооксидом углерода и 72 горнорабочих с острым отравлением метаном. Контрольную группу составили 56 здоровых горнорабочих, которые не отличались по возрасту, стажу, условиям труда. В результате исследования выявлены и проанализированы основные вегетативные и вестибулярные нарушения при энцефалопатии вследствие острого отравления монооксидом углерода и метаном у горнорабочих угольных шахт. Установлено, что больные горнорабочие с токсико-гипоксической и гипоксической энцефалопатией имеют избыточное вегетативное обеспечение за счет преобладания симпатикотонических ответов у 71,60 ± 4,80 % и 80,6 ± ± 4,7 % больных по результатам пробы Ашнера—Даньини. Определение вегетативного обеспечения деятельности при помощи
отравлении монооксидом углерода. Поражение вестибулярного анализатора у больных с отравлением монооксидом углерода проявлялось в вестибуломоторной и вестибулярной проекциях, нарушением высшей ассоциативной функции. У больных с отравлением метаном, у которых поражения были менее выражены, на первом месте — нарушения высшей ассоциативной функции, затем вестибулярные и вестибуломоторные изменения. Таким образом, у больных имеет место напряженность вегетативного ответа, что в будущем может привести к срывам компенсаторных реакций.
Ключевые слова: вегетативные нарушения, вестибулярные нарушения, острые отравления монооксидом углерода и метаном.
Igoshina A.V., Nikolenko V.Yu., Tyschchenko G.V., Nikolenko O.Yu. Donetsk National Medical University named after M. Gorky, Ukraine
THE MAIN AUTONOMIC-VESTIBULAR DISORDERS IN TOXIC HYPOXIC ENCEPHALOPATHY AFTER ACUTE POISONING WITH CARBON MONOXIDE AND METHANE IN COAL MINERS
Summary. 88 miners with acute poisoning with carbon monoxide and 72 miners with acute poisoning methane were undergone thorough clinical and functional examination in the neurological unit. The control group consisted of 56 healthy miners, which did not differ in age, experience, work environment. The study identifies and analyzes the key concept of autonomic and vestibular disturbances in encepha-lopathy after acute poisoning with carbon monoxide and methane in the coal miners. It was established that miners with toxic hypoxic and hypoxic encephalopathy are unprofitable autonomic regulation due to the dominance sympathicotonic responses in 71.60 ± 4.80 % and 80.6 ± 4.7 % cases according to the results ofAschner — Dagnini test. The definition of autonomic maintenance activities using the orthostatic test revealed a moderate acceleration of the pulse in both
groups patients on average 18.56 ± 0.89 BPM in cases ofacute poisoning with methane and 15.10 ± 1.07 BPM in cases of acute poisoning with carbon monoxide. The vestibular analyzer lesion in patients with carbon monoxide poisoning was manifested in vestibulomotor projection violation of higher associative functions and vestibular projection. In patients with methane poisoning, where lesions were less pronounced, the violations of higher associative functions were front out, and then vestibular and then vestibulomotor changes. Thus, the patients with a tension autonomic response could have breakdown compensatory reactions in future.
Key words: autonomic disorders, vestibular disorders, carbon monoxide and methane acute poisoning.
