CC BY
46
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 614.8+613.6
ЛЕВЧЕНКО O.e.1, КУРА1ЛЬ Н.В.1, ПАААЛКА В.М.2, богомол А.Г.4, ЛУЦЕНКО О.Г.3, АНАРЮЩЕНКО В.В.4, струкВ.Ф.4 1Укра!нська вйськово-медична академ'т, кафедра вйськово/ токсикологи, радюлоги та медичного захисту, м. Ки/в, Укра/на
2Укра!нсы<ий науково-практичний центр екстрено! медично/ допомоги та медицини катастроф МОЗ Укра/ни, м. Ки/в, Укра/на
3Нац1ональний науковий центр рад/ац/йно/ медицини Нацональноi академпмедичнихнаук Укра/ни, м. Ки/в, Укра/на
4Ки/вська мська кл1нмна лкарня швидко/медично/допомоги, м. Ки/в, Укра/на
ПРАКТИЧН АСПЕКТИ НАДАННЯ МЕДИЧНОТ ДОПОМОГИ У ВИПАДКАХ Х|М|ЧНИХ ¡НЦИДЕНЛВ НА ВИРОБНИЦТВ1
Резюме. Постшнезбшьшення в УкраМ кiлькостiхШчнихречовин, що використовуються на виробництвi та в nобутi, обумовлюе рЬзноматттсть гострих отруень хШчно'( етюлогИ Нергдко отруення виникають тд час професшно'! дiяльностi, що безпосередньо не пов'язана з хШчною небезпекою, в таких випадках отруення вiдбуваються внаЫдок порушення правил використання товарiв побутово!хiмГi; застосування дезшфшую-чих засобiв; експлуатаци опалювальних систем тощо.
Метою даного до^дження було вивчення особливостей структури гострих виробничих отруень в мiстi Ки-евi та и динамки за перод 2003—2015рр. Використовувалися статистичш дан Ки!всько!мкько'1 клгмчно! лжарш швидко!медично!допомоги (КМКЛШМД). Проаналiзованiрезультати лжування 184nацiентiв вком вгд 18 до 72рошв, як проходили лкування на базi токсикологiчного вiддiлення з приводу гострих виробничих отруень хШчно'( етшлоги.
До^дженням встановлено, що, незважаючи на зменшення останшми 10 роками кiлькостi звернень до КМКЛШМД з приводу нещасних випадшв на виробництвi, число гострих хШчних виробничих шцидентiв за перод до^дження залишилося стабльним та становило в середньому 3,5 %. З'ясовано, що найбльша кльксть випадшв отруень була серед жнок у вковш груш 41—50ро^в (31,4 %), у чоловшв в групах 21—30 та 31—40рошв (36,1 та 18,8 % вiдповiдно). Виробничi отруення були повязан 1з токсичною дiею монооксиду вуглецю та продуктiв горння (15,7 %), кислот iлуг (8,2 %), дез^ф^ючихзасобiв (7,6 %), оргашчних розчиннишв (6,0 %), нтрофарб, хлору та миючихзасобiв (5,0 %). Перебування постраждалих в стацюнарi перевищувало аналогiчнi показники при гострих побутових отруеннях у 2,7 раза (3,5 та 9,5 доби вiдповiдно). Встановлено, що бльшкть випадшв отруення вiдбувалися на тдприемствах та вустановах, що безпосередньо не повязан 1з використанням хШчнихречовин, лише 10,8 % постраждалих працювали вумоваххШчно небезпечних виробництв (пожежн бригади, хШчт лабораторП, дезшфекцшнi станцП, автомайстерш). Варiабельнiсть структури гострих побутових отруень вимагае проведення !х постшного монторингу з метою своечасного впровадження заходiв дiагностики, лкування та запобШння. Ключовi слова: гострi отруення хШчно'(етшлоги, виробничi отруення.
Вступ
Щороку на мiжнародному ринку з'являються со-тш нових х1м1чних сполук, що застосовуються в р1з-них сферах дiяльностi людини. Безпосереднш контакт 1з токсикантами е причиною гострих отруень як в побуп, так i на виробництвь Сьогодш Укра!на на-лежить до кра!н з високими показниками виробни-чого травматизму, зокрема пов'язаного з токсичною дiею хiмiчних речовин. Попршення працездатност або порушення здоров'я людини внаслщок впливу хiмiчних речовин в умовах господарчо! дiяльностi вважаються виробничими отруеннями.
Найчастше виробничими токсикантами е си-ровинш, промгжш й кiнцевi продукти хiмiчного
виробництва, домшки, допом1жш речовини та вщходи. Однак нерщко отруення виникають пщ час професшно! д1яльносп, що безпосередньо не пов'язана i3 хiмiчною небезпекою. У таких випад-
Адреса для листування з авторами: Курдшь Натал1я Вггаливна E-mail: kurdil [email protected]
© Левченко О.6., Курдшь Н.В., Падалка В.М., Богомол А.Г., Луценко О.Г., Андрющенко В.В., Струк В.Ф., 2016 © «Медицина невщкладних сташв», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
ках отруення виникають при порушенш правил ви-користання систем опалювання, технiки роботи i3 високотоксичними речовинами, засобами побуто-во! хГмГ!, дезшфГкуючими речовинами та багатьма iншими факторами. Тому одним i3 актуальних на-прямiв сучасно! токсикологи е дослщження гострих i хронiчних токсичних синдромiв, що виникли вна-слГдок контакту з хiмiчною речовиною на виробни-цтвi, з метою розробки бГльш ефективних заходiв дiагностики, лiкування та профГлактики гострих токсичних iнцидентiв на виробнищга.
Мета дослщження: вивчення особливостей структури гострих виробничих отруень в мюп Ки-евi та ii динамiки за перiод 2003—2015 рр. за дани-ми токсиколопчного вщдГлення Кшвсько! мюь-ко! клшГчно! лжарш швидко! медично! допомоги (КМКЛШМД), особливостей надання медично! допомоги при отруеннях металами, технiчними рь динами, розчинниками, монооксидом вуглецю, хлором, амiаком.
MorepiaA та методи дослщження
Проведений ретроспективний аналiз 184 випад-кiв гострих виробничих отруень хГмГчно! етюлогп у стащюнарних пащiентiв вiком вiд 18 до 72 роюв, якi проходили обстеження та лiкування на базi токси-кологiчного центру Киева за перюд 2003—2015 рр. Використовувались аналггичш та статистичнi методи дослщження. Аналiз результатiв проводився iз використанням статистичного iнструменту програ-ми Excel 2007, програми Statistica 6a.
Результати дослiджeння та IX обговорення
Вщповщно до Закону Укра!ни «Про охорону пращЬ> передбачено збирання щорГчно! шформаци про нещаснi випадки на виробнищтвГ, професiйнi захворювання та гострi професшш отруення й аварГ! [1]. Матерiали статистичного аналiзу даних бюлете-ня «Травматизм на виробництвЬ» переконливо свГд-чать про те, що останшми роками ргвнг виробничо-го травматизму в Украш стабiлiзувались на високих показниках, що значно перевищують вщповщш по-казники у европейських кра!нах [2].
виро6ничг, або професiйнi, отруення так само, як i професшш захворювання, вщбуваються пгд впливом шкщливих, у першу чергу хгмгчних виробничих факторiв. До гострих професшних захворю-вань i гострих професшних отруень належать випадки, що сталися тсля одноразового (протягом не бГльше одше! робочо! змгни) впливу небезпечних факторiв, шкгдливих речовин. гострг професiйнi отруення спричиняються в основному шкщливими речовинами гостроспрямовано! дГ! та вщносяться до нещасних випадкiв. Розслщування нещасних ви-падкiв проводиться з метою з'ясування !х обставин, причин, визначення зв'язку гз виробництвом i типом вiдповiдальностi. На пГдставГ результатГв розслщування розробляються заходи щодо запобГгання подГбним випадкам, а також виршення питань со-щГального захисту потерпГлих [3—5].
Сьогоднi проблема виробничих отруень е актуальною не тшьки в Укра'!ш. Наприклад, Американ-ська асоцiацiя токсикологiчних центрiв (ААРСС) та Нацiональна система з контролю отрут (МРББ) використовують даш, що оперативно направляють 57 нацюнальних токсикологiчних центрiв США. Данi оцшюються в реальному часi шляхом реестра-цп та аналiзу телефонних дзвшюв. Так, за даними звiту 2010 року, що опублжован американським Бюро трудово! статистики США (БЬБ), офщшно зареестровано 52 730 випадкiв виробничих отруень по всш кра'!ш, що становить 4,4 % уих випадюв виробничих травм i захворювань. Бюро вважае, що наведенi статистичш данi не повнiстю вщобража-ють фактичний обсяг отруень на робочому мгсщ, фахiвцi припускають, що реальний рiвень профе-сшно! захворюваностi може бути вищим у 3—5 ра-зiв [6-8].
Припущення Бюро трудовое статистики США базуються на тому, що певна юльюсть постраж-далих iз легкими отруеннями (що не несуть небез-пеку для життя) не звертаються за консультацiями до спещалгспв, внаслiдок чого не використовують повною мiрою вiдповiднi страховi та компенса-цiйнi ресурси. Також слщ зазначити, що iснують випадки неправильное дiагностики гострих виробничих отруень, що iнодi робиться в штересах роботодавця.
За даними токсикологiчного вщдшення Кшвсько! мюько! клшчно! лiкарнi швидко! медично'! допомоги, за перiод 2003-2015 рр. доля виробничих отруень серед випадюв уах госпiталiзованих виробничих травм залишаеться стабiльною та в се-редньому становить 3,5 %. За перюд 2003-2015 рр. спецiалiзовану медичну допомогу з приводу гострих хiмiчних iнцидентiв на виробництвi отримали 184 пацiенти, iз них жшок — 51 (27,7 %), чоловЫв — 133 (72,3 %). Даш про кшьюсть постраждалих чоло-втв i ж1нок за весь перюд спостереження наведенi в табл. 1.
Максимальний показник виробничих отруень в структурi вск отруень був вщ^чений у 2008 (22 випадки — 11,9 %) та 2015 (24 випадки — 13,0 %) роках, найменший — у 2010 рош (5 випадюв — 2,7 %). Останшми 10 роками спостертаеться тенденцiя до поступового зменшення загально! чисельностi ви-падкiв виробничо! травми з 737 до 320 випадюв на рiк, i у тому чи^ кiлькостi виробничих отруень хь мiчноi етюлогп, що пов'язано iз змiнами в структурi промисловост регiону.
Значнi вiдмiнностi спостерiгаються у вжовш структурi виробничих отруень. Даш про вж постраждалих чоловтв i ж1нок наведенi в табл. 2.
Вивчення вжово! структури отруень демонструе, що найбiльша кiлькiсть випадюв отруень у ж1нок виникае у вжовш групi 41-50 рокiв (31,4 %). У чо-ловiкiв найбшьш численна вiкова група 21-30 та 31-40 роюв (36,1 та 18,8 % вщповщно). Слiд заува-жити, що вiдсутнi випадки отруень у жшок в групах 61-65 та старше, у чоловтв отруення зареестроваш в усiх вiкових групах.
Територiя мiста Киева та област мiстить значну кiлькiсть пщприемств i промислових об'ектiв, де використовуються сильнодiючi отруйнi речовини. Однак за результатами проведеного дослщження встановлено, що бiльшiсть випадкiв гострих вироб-ничих отруень вiдбуваеться на територи невеликих виробництв i установ, дiяльнiсть яких не пов'язана iз використанням промислових токсиканпв.
За даними проведеного дослщження, найчас-тiше виробничi отруення були пов'язаш iз токсичною дiею монооксиду вуглецю та продуктiв горшня (15,7 %), кислот i луг (8,2 %), засобiв дезiнфекцГi (7,6 %) та оргашчних розчинникiв (6,0 %). Бшьше 5 % у структурi виробничих отруень займали ттро-фарби, хлор i миючi засоби (у середньому 5,0 %). Даш про структуру токсичних речовин, що стали причиною гострих виробничих отруень, наведет в табл. 3.
Важливим аспектом дослщження було визна-чення механiзмiв формування токсичних ефектiв у постраждалих. Дослiджувались загальнi та мiсцевi прояви токсичного ураження.
При мiсцевiй дп переважали явища ушкодження тканин на мiсцi зижнення !х з отрутою: подразнен-ня, запалення, опiки шкiрних покривiв i слизових оболонок. Причиною подiбних явищ був безпосе-реднiй контакт iз лужними та кислотними розчина-ми i парами. Мiсцевi прояви токсичного ураження спостерiгались при отруеннi такими сильнодшчи-
ми отруйними речовинами: хлором, кислотами i лугами, дезiнфекторами. Мюцева д1я, як правило, супроводжувалась загальними явищами внаслщок усмоктування продуктiв розпаду тканин i рефлек-торних реакцш у результатi подразнення нервових закшчень.
Загальна д1я розвивалась у результата усмоктування токсиканпв у кров. При цьому спостерпалась вiдносна вибiрковiсть токсично! дГ! хiмiчних речовин. Слщ зазначити, що досить поширеними були вибiрковi ефекти при отруеннях такими високоток-сичними речовинами, як гiдроiзолюючi мастила (що мiстять широкий спектр гепато- та нефротоксичних речовин), металами (цинк, свинець), бензиновим паливом та акумуляторною рщиною. Основними патолопчними проявами були гостра ниркова та гостра печiнкова недостатнiсть, синдром ураження центрально! та периферично! нервово! системи.
Аналiз шляхiв потрапляння токсично! речовини в оргашзм постраждалих демонструе, що абсолютна бшьшють виробничих отруень мали шгаляцшний шлях потрапляння токсично! речовини (42,3 %), через слизовi очей та шюру (18,5 та 15,8 % вщповщно). Вищезазначений спектр отрут формував характерну клiнiчну картину та тяжшсть виробничих отруень. Даш про шляхи потрапляння токсикантав наведет в табл. 4.
Дослщженням встановлено, що 15 пащенпв (8,2 %) надходили у лiкарню у стан токсичного
Таблиця 1. Гендерна структура постраждалих ¡з гострими виробничими отруеннями х1м1чно/ етюлоги
за даними КМКЛШМД (2003-2015 рр.)
Роки дослщження Чоловжи Жшки
2003 16 1
2004 27 4
2005 10 4
2006 9 6
2007 12 5
2008 17 5
2009 7 5
2010 4 1
2011 3 3
2012 4 2
2013 7 2
2014 6 0
2015 11 13
Усього 133 51
Таблиця 2. В1кова структура постраждалих ¡з гострими виробничими отруеннями хiмiчноl втолон!
за даними КМКЛШМД (2003-2015 рр.)
BiKOBi групи 18-20 21-30 31-40 41-50 51-60 61-65 66-69 70-75
Жшки (n = 51) 3 7 12 16 12 1 0 0
Чоловти (n = 133) 3 48 25 22 24 4 6 1
шоку, 68 (36,9 %) — у тяжкому сташ, 101 (54,8 %) — у сташ середньо! тяжкосп. Однак клтчний стан чоловтв i ж1нок при надходженнi до стацюнару значно вiдрiзнявся в рiзних вiкових групах. У ж1нок найб1льш тяжкий стан вiдмiчався в групах 31—40 та 41—50 рок1в, однак слщ зауважити, що жодна жшка не мала при надходженнi до стацюнару ознак токсичного шоку. У чоловЫв токсичний шок спостерь гався в 12 випадках. НайбГльш тяжкi отруення спо-стерiгались у 68 випадках, переважно у чоловтв, у вiкових групах 21—30, 31—40 та 41—50 роюв.
У медичних закладах, що обслуговують пра-цiвникiв хiмiчних пiдприемств, чiтко опращьованi етапи надання допомоги в разi аваршних ситуа-
щiй, передбаченi аварiйнi заходи та правила пер-шо! допомоги на мiсцi аварГ!. Однак на багатьох тдприемствах, д1яльн1сть яких не пов'язана ¡з х1м1чною небезпекою, iнструктажi з технiки без-пеки, запобiжнi та аварiйнi заходи застосовуються недостатньо.
За даними дослщження встановлено, що тГльки 24 постраждалi (10,8 %) працювали в умовах небез-печних пщприемств (пожежнi бригади, х1м1чш ла-бораторГ!, дезiнфекщiйнi станцГ!, автомайстернi).
Абсолютна бшьшють постраждалих отримала х1-м1чн1 ураження в умовах громадських установ (оздо-ровчих г спортивних клу61в, лжарень, шк1л, ветери-нарних заклад1в, продовольчих склад1в, магазин1в,
Таблиця 3. Отруйн речовини, що стали причиною гострих виробничих отруень хiмiчноi етюлогп,
за даними КМКЛШМД (2003-2015 рр.)
Токсична речовина Кшьмсть випадмв %
Невщома речовина 36* 19,5
Монооксид вуглецю 29 15,7
Кислоти/луги 15 8,2
Засоби дезшфекци 14 7,6
Розчинники (оргашчш) 11 6,0
Ытрофарби 10 5,4
Хлор 10 5,4
Миючi засоби 9 4,9
Гiдроiзолюючi мастила 6 3,3
Цинк 6 3,3
Свинець 5 2,7
Бензин 5 2,7
Тосол 5 2,7
Кле'| 5 2,7
Амiак 5 2,7
Бром 4 2,2
Етиленгшколь 3 1,6
Фунпциди 2 1,1
Перекис водню 2 1,1
Метан 1 0,5
□рководень 1 0,5
Усього 184 100
Примтка: * —до невдомихтоксичнихагентв вдносили випадки, коли анамнестичндан та токсиколопчш дослщження не надавали вiропдноi' ¡нформацИ про вид i шлях потрапляння токсичноI речовини.
Таблиця 4. Шляхи потрапляння токсинiв у постраждалих ¡з гострими виробничими отруеннями х1м1чно!
етологИ (2003-2015 рр.)
Шлях потрапляння Кшьмсть випадмв %
Легеы/ню 87 42,3
Очi 34 18,5
Шшра 29 15,8
Множинн шляхи 16 8,7
Шлунково-кишковий тракт 14 7,6
Невщомо 4 2,2
Усього 184 100
державних установ тощо), де зазвичай не передба-ченi заходи реагування у випадках гострих хiмiчних iнцидентiв.
У структурi виробничих отруень переважали ви-сокотоксичнi речовини, а саме — монооксид вуг-лецю, кислоти та луги, органiчнi розчинники, ток-сичнi гази (хлор, амiак, сiрководень, сiрковуглець), метали (цинк, свинець). Вищезазначений спектр отрут формував характерну клiнiчну картину та тяж-кють виробничих отруень.
Отруення чадним газом е поширеним видом тяжкого отруення на робочому мюп — 15,7 % вщ уск випадкiв виробничих отруень. Летальнють становила 1,1 % (2 випадки), середня тривалiсть лiкування постраждалих — вiд 5 до 15 дiб. У данiй групi захворювання переважали чоловiки — 24 випадки (82,7 %). Основними синдромами токсичного ураження були токсична кома, гостра дихальна недостатшсть. Пiд час л^вання застосовувались рiзноманiтнi методи лiкування: штучна вентиляцiя легень, гiпербарична оксигенацiя, санацшна брон-хоскопiя, антидоти (ацизол).
Отруення кислотами (оцтова, азотна, арчана, плавикова, ортофосфорна), лугами (нашатирний спирт, вапно, розчини каустично! соди) та побу-товими дезiнфiкуючими засобами зайняли друге мюце серед виробничих отруень — 21,8 % вщ уск випадюв. Летальнiсть становила 5,0 % (2 випадки), середня тривалють лжування — вiд 5 до 15 дiб. Основними синдромами токсичного ураження були токсичний шок, гостра дихальна недостат-нiсть, токсичний гемолiз, гостра ниркова недо-статнiсть. У данш групi захворювання переважали ж1нки — 15 випадюв (51,7 %). Пд час лiкування застосовувались у тому числ1 х1рург1чн1 методи л1-кування тяжких уражень порожнини рота, горташ, трахе!, стравоходу та шлунка. Середне перебування на л1жку — бiльше 15 д16.
Отруення токсичними газами (хлором, ам!аком) спостерiгались у 8,1 % постраждалих, переважно у ж1нок — 10 випадюв (66,7 %). Основний токсичний синдром формувався в результат! подразнюючо! ! приткально! дп та проявлявся х1м1чним оп1ком легень, набряком голосово! щ1лини, гострою ди-хальною недостатнiстю, гiпоксiею, неврологiчними порушеннями. Летальнють — 0 %. Середне перебу-вання на л1жку становило вщ 2 до 5 д16.
Отруення оргашчними розчинниками (чотири-хлористий вуглець i дихлоретан) спостерiгались в 11 випадках (6,0 %). Летальнють — 9,1 % (1 випадок). Даний вид отруення був зареестрований серед чоло-вЫв у вжовш груш вщ 31 до 50 роюв. Основними патологiчними синдромами були токсична кома, гостра печшкова та гостра ниркова недостатнють. При лiкуваннi застосовувалися методи штучно! де-токсикацп (карбогемоперфузiя, плазмаферез, гемо-дiалiз, ультрафiльтрацiя). Середнш термiн перебу-вання в стацiонарi становив бiльше 15 д16.
гостр1 отруення металами (свинцем, цинком, ртуттю) рееструвалися переважно внаслiдок вди-хання парiв металу або проковтування сполук
свинцю, розчинених у кислотах, при виконанш зварювальних po6iT на техшчних станцiях. Даний вид отруення спостериався серед чоловiкiв, пра-цiвникiв закладiв автосервiсу, переважно у вiцi вщ 21 до 40 рокiв. Летальнють в груш — 0 %. Середне перебування в стацiонарi становило вщ 2 до 10 дiб. Основними токсичними синдромами були гемо- та нефротоксичний синдром, подразнення шюри та органiв дихання.
Середнi показники тривалост перебування постраждалих у стацiонарi перевищували аналогiчнi показники при гострих побутових отруеннях у 2,7 раза (3,5 та 9,5 доби вщповщно).
Висновки
Незважаючи на зменшення кiлькостi звернень за медичною допомогою з приводу нещасних випадкiв на виробництв^ число гострих хiмiчних шциденпв на виробництвi за перiод 2003—2015 рр. залиша-еться стабiльним та становить у середньому 3,5 %. Бшьшють випадюв вщбуваеться на пщприемствах та установах, що безпосередньо не пов'язаш iз ви-користанням хiмiчно небезпечних речовин. Пере-важають отруення високотоксичними речовинами (чадний газ, оргашчш розчинники, етиленглiколь, тяжкi метали) серед чоловтв у вiцi вщ 21 до 40 рокiв та дезшф^ючими засобами, а також продуктами побутово! хiмii серед ж1нок у вщ вiд 31 до 60 роюв (хлор, амiак, перекис водню, кислоти та луги). Б1ль-шють патологiчних синдромiв потребують консуль-тацш сум1жних спецiалiстiв (хiрургiв, лор, невропа-тологiв, офтальмологiв, психiатрiв) i комплексного л^вання iз залученням антидотiв та методiв штучно! детоксикацй. Термш перебування в стацiонарi постраждалих внаслщок хiмiчних iнцидентiв на ви-робництвi суттево перевищуе аналогiчний показник при побутових отруеннях. Варiабельнiсть структури гострих виробничих отруень вимагае проведення !х постiйного монiторингу з метою своечасного впро-вадження заходiв запобiгання, дiагностики та лiку-вання.
Список л1тератури
1. Закон Украгни eid 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону працр>.
2. Статистичний бюлетень «Травматизм на еиробни-цте1». — К., 2013.
3. Врачебная экспертиза при отравлениях химическими веществами / Ю.И. Мусийчук, С.А. Куценко, Е.С. Бушуее, В.М. Рыбалко. — СПб.: Фолиант, 2007. — 208 с.
4. Косарев В.В., Бабанов С.А. Профессиональные болезни. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2010. — 370 с.
5. Лойт А. Общая токсикология. — СПб.: ЭЛБИ, 2006. — 224 с.
6. Американська асоцшцш центрie з контролю отрут (American Association of Poison Control Centers) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.aapcc.org/DNN.
7. Бюро трудовог статистики США (U.S. Bureau of Labor Statistics) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// www. bls.gov.
8. Нацюнальна база даних про отруення США (National Poison Data System) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.aapcc.org/data-system.
Отримано 05.01.16 ■
Левченко О.Е.1, Курдиль Н.В.1, Падалка В.Н.2, Богомол А.Г.4, Луценко А.Г.3, Андрющенко В.В.4, СтрукВ.Ф.4 1Украинская военно-медицинская академия, кафедра военной токсикологии, радиологии и медицинской защиты, г. Киев, Украина 2Украинский научно-практический центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф МЗ Украины, г. Киев, Украина
3Национальный научный центр радиационной медицины Национальной академии медицинских наук Украины, г. Киев, Украина
4Киевская городская клиническая больница скорой медицинской помощи, г. Киев, Украина
ПРАКТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ОКАЗАНИЯ МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ В СЛУЧАЯХ ХИМИЧЕСКИХ ИНЦИДЕНТОВ НА ПРОИЗВОДСТВЕ
Резюме. Постоянное увеличение в Украине количества химических веществ, используемых на производстве и в быту, обусловливает разнообразие острых отравлений химической этиологии. Нередко отравления возникают при профессиональной деятельности, непосредственно не связанной с химической опасностью, в таких случаях отравления происходят в результате нарушения правил использования товаров бытовой химии; применения дезинфицирующих средств; эксплуатации отопительных систем и тому подобного.
Целью данного исследования было изучение особенностей структуры острых производственных отравлений в городе Киеве и ее динамики за период 2003—2015 гг. Использовались статистические данные Киевской городской клинической больницы скорой медицинской помощи (КГКБСМП). Проанализированы результаты лечения 184 пациентов в возрасте от 18 до 72 лет, которые проходили лечение на базе токсикологического отделения по поводу острых производственных отравлений химической этиологии.
Исследованием установлено, что, несмотря на уменьшение в последние 10 лет количества обращений в КГКБСМП по поводу несчастных случаев на производстве, число острых химических производственных инцидентов за период исследования осталось стабильным и составляло в среднем 3,5 %. Установлено, что наибольшее количество случаев отравлений было среди женщин в возрастной группе 41—50 лет (31,4 %), у мужчин в группах 21—30 и 31—40 лет (36,1 и 18,8 % соответственно). Производственные отравления были связаны с токсическим действием оксида углерода и продуктов горения (15,7 %), кислот и щелочей (8,2 %), дезинфицирующих средств (7,6 %), органических растворителей (6,0 %), нитрокрасок, хлора и моющих средств (5,0 %). Пребывание пострадавших в стационаре превышало аналогичные показатели при острых бытовых отравлениях в 2,7 раза (3,5 и 9,5 суток соответственно). Установлено, что большинство случаев отравления происходило на предприятиях и в учреждениях, которые непосредственно не связаны с использованием химических веществ, только 10,8 % пострадавших работали в условиях химически опасных производств (пожарные бригады, химические лаборатории, дезинфекционные станции, автомастерские).
Вариабельность структуры острых бытовых отравлений требует проведения их постоянного мониторинга с целью своевременного внедрения мероприятий диагностики, лечения и предупреждения.
Ключевые слова: острые отравления химической этиологии, производственные отравления.
Levchenko O.Ye.1, KurdilN.V.1, Padalka V.M.2, BohomolA.H.4, Lutsenko O.H.3, Andriushchenko V.V.4, Struk V.F.4 1Ukrainian Military Medical Academy, Department of Military Toxicology, Radiology and Medical Protection, Kyiv, Ukraine 2State Institution «Ukrainian Scientific and Practical Center of Emergency Care and Disaster Medicine of the Ministry of Healthcare of Ukraine», Kyiv, Ukraine 3National Scientific Center of Radiation Medicine of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
4Kyiv Municipal Clinical Emergency Hospital, Kyiv, Ukraine
PRACTICAL ASPECTS OF MEDICAL CARE IN CASES OF INDUSTRIAL CHEMICAL ACCIDENTS
Summary. The constant increase in Ukraine of amounts of chemicals used in manufacturing and in the home causes a variety of acute chemical poisonings. Often, poisonings occur during professional activities that are not directly linked to the chemical hazard, in such cases, poisonings are caused by unsafe use of household chemicals; the use of disinfectants; operation of heating systems, etc.
The objective of this study was to examine structural features of acute industrial poisonings in Kiev and its dynamics over the period of 2003—2015. We used statistical data from Kyiv Municipal Clinical Emergency Hospital (KMCEH). Treatment outcomes were analyzed in 184 patients aged 18 to 72 years treated at the toxicology department for acute industrial chemical poisonings.
The study found that despite the decrease in the last 10 years of the number of admissions to KMCEH for industrial accidents, the number of acute chemical industrial incidents over the research period remained stable and averaged 3.5 %. It was found that the highest incidence of poisonings was among women in the age group of 41—50 years (31.4 %), among men in groups of 21—30 and 31—40 years (36.1 and 18.8 %, respectively). Industrial poisonings have been associated with toxic effects of carbon monoxide and combustion products (15.7 %), acids and alkalis (8.2 %), disinfectants (7.6 %), organic solvents (6.0 %), nitro-dyes, chlorine and detergents (5.0 %). Duration of hospital stay exceeded the corresponding figures in acute household poisonings by 2.7 times (3.5 and 9.5 days, respectively). Is has been determined that most poisonings occurred in enterprises and institutions that are not directly related to the use of chemicals, only 10.8 % of the victims worked in hazardous chemical production facilities (fire team, chemical laboratories, disinfection stations, car repair shops).
Variability in the structure of acute household poisonings requires their constant monitoring for timely use of diagnostic, treatment and preventive measures.
Key words: acute chemical poisonings, industrial poisonings.
