CC BY
90
_ТЕХНОЛОГ1ЧНА ОСВ1ТА_
15. Сидоренко В. К. Проектна культура в CTpyKTypi профеЫйно-педагопчно! пiдготовки вчителя / В. К. Сидоренко // Вкник Черншвського державного педагогiчного унiверситету. Вип. 80 / гол. ред. М. О. Носко. - Чершпв: ЧДПУ, 2010.
16. Сидоренко В. Ф. Генезис проектной культуры / В. Ф. Сидоренко // Вопросы философии. - 1984. -№ 10. - С. 87-99.
17. Симоненко В. Д. Основы технологической культуры: учебник / В. Д. Симоненко. - М.: Вентана Граф, 2000. - 224 с.
18. Топилина Н. В. Проектная культура как основа готовности педагога к инновационной деятельности: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. - Таганрог, 2006. - 23 с.
19. Хилл П. Наука и искусство проектирования: пер. с англ. / П. Хилл. - М.: Мир. 1973. - 264 с.
20. Хотунцев Ю. Л. Проблема формирования технологической культуры учащихся / Ю. Л. Хотунцев // Педагогика. - 2006. - № 4. - С. 10-15.
21. Ченобытов В. А. Основы проектной культуры / В. А. Ченобытов, Н. С. Коваленко // Акмеологический подход в профессиональной подготовке специалистов на факультетах технологии и предпринимательства. - СПб.: ГУПМ, 2002. - С. 116-123.
22. Шеховцова В. И. Определение уровня проектной культуры: учеб. пособие [для самостоятельной работы студентов инженерно-педагогических специальностей компьютерного профиля] / В. И. Шеховцова, А. Т. Ашеров. - Харьков: УИПА, 2008. - 83 с.
23. Щуркова Н. Е. Педагогическая технология / Н. Е. Щуркова. - М.: МИПКРО, 1992. - 88 с.
УДК 374.1
Ю. Ю. 1ВАНЬО
ПРОФЕС1ЙН1 ПРОБИ ЯК ЗАС1Б ПОДГОТОВКИ ШКОЛЯР1В ДО ВИБОРУ МАЙБУТНЬО1 ПРОФЕСП ТИПУ «ЛЮДИНА - ХУДОЖН1Й ОБРАЗ»
Визначено вплив професшних проб на формування в учтв 8—9 клаЫв загальноосвттх шюл aomoeHocmi до вибору майбутньог професп. Обгрунтовано, що профестш проби можуть бути природною складовою уроюв з трудового навчання. На прикладi рiзьблення по деревин показано особливостi методики здшснення професшних проб трьох рiвнiв складностi за профеЫями типу «людина — художнш образ».
Ключовi слова: школяр, профестш проби, вибiр професп, «людина — художнш образ».
Ю. Ю. ИВАНЬО
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ ПРОБЫ КАК СРЕДСТВО ПОДГОТОВКИ ШКОЛЬНИКОВ К ВЫБОРУ БУДУЩЕЙ ПРОФЕССИИ ТИПА «ЧЕЛОВЕК -
ХУДОЖЕСТВЕННЫЙ ОБРАЗ»
Определено влияние профессиональных проб на формирование у учащихся 8—9 классов средних общеобразовательных школ готовности к выбору будущей профессии. Обосновано, что профессиональные пробы могут быть естественным компонентом уроков по трудовому обучению. На примере резьбы по древесине раскрыты особенности методики осуществления профессиональных проб трех уровней сложности по профессиям типа «человек — художественный образ».
Ключевые слова: школьник, профессиональные пробы, выбор профессии, «человек — художественный образ».
Y. Y. IVANYO
PROFESSIONAL PROOFS AS MEANS OF PUPILS' PREPARATION TO THE CHOICE OF FUTURE PROFESSION OF A «PERSON-IMAGE» TYPE
The influence of the professional proofs on the formation of the preparedness of the pupils of the 8th and 9th grades of secondary school to the choice of future profession is identified. It is stated that professional proofs may be a natural component of the labour lesson. The peculiarities of the methodology of implementing professional proofs on 3 levels of difficulties of professions of «person-image» type on the example of carving are showed.
Key words: pupil, professional proofs, profession choice, «person-image».
Змша соцiально-економiчних орieнтирiв подальшого розвитку Укра!ни, формування ринкових вiдносин, створення та iнтернацiоналiзацiя ринку працi, поява незайнятого населения та iншi фактори визначають умови, в яких у майбутньому доведеться працювати нинiшнiм школярам. Жорстке конкурентне середовище ринку працi зумовлюе необхiднiсть пiдготовки прац1внишв, котрим властива професiйна мобiльнiсть, здатнiсть до перманентного тдвищения фахового рiвия тощо.
Середня загальноосвиия школа (СЗОШ) е одним з сощальних iнститутiв, який закладае тдвалини устшно! професшно! дiяльностi особистосп. Однак у навчально-виховному процесi ЗОШ школи ще використовуються змiст, форми та методи тдготовки учнiв до майбутньо! трудово! дiяльностi, в т. ч. тдготовки до усввдомленого вибору ними майбутньо! професи, як1 адекватнi минулим соцiально-економiчним умовам i базуються на застаршш освiтнiй парадигмi. В зв'язку з цим одним iз завдань сучасно! нацюнально! школи е модершзащя процесу пiдготовки школярiв до вибору майбутньо! професи на основi особиспсно орiентованого пiдходу.
Теоретико-методологiчнi шдходи до вирiшення проблеми пiдготовки учшв у школi знайшли вiдображенi в дослщженнях вiтчизняних i зарубiжиих вчених. Так, у працях G. Клiмова, G. Павлютенкова, В. Симоненка, I. Чечель, С. Чистяково! та шших науковщв зазначаеться, що основною метою навчально-виховно! роботи школи за цим напрямом е формування у школярш готовиоси до усвiдомленого вибору професи. До^дники також вказують, що перюд навчання у старших класах основно! школи (8-9 класи) е одним з найважливiших перiодiв для прийняття учнем рiшення щодо вибору свое! майбутньо! профеайно! даяльносп та шляхш !! набуття. З впровадженням профшьного навчання проблема формування готовност до вибору майбутньо! професи в учив 8-9 класш набула ще бшьшо! актуальност!
В дисертацiйних роботах В. Бичково!, Л. Григорчука, О. Губенка, Н. Матяш, В. Мачуського, О. Мельника, С. Осадчого, О. Тополь та шших дослвднишв розглянуто деяю пiдходи щодо визначения сутносл готовност школярiв до вибору професi! i структури тако! готовиоси, висвiтлено основш напрями !! формування та ш. Проте в науковiй лiтературi, на нашу думку, придшено недостатньо уваги впливу професшних проб на рiвень сформованiсть у школяр1в готовностi до вибору професи.
Метою статп е визначення впливу професiйних проб на формування в учшв 8-9 клаив середнiх загальноосвiтнiх СЗОШ готовностi до вибору майбутньо! професи.
1снуе калька пiдходiв у визначеннi сутностi дефшщи «готовшсть до вибору професи». Так, у дисертацшнш роботi О. Губенка готовшсть до вибору професi! трактуеться як психологiчний стан суб'екта, що характеризуеться розвинутими компонентами iнтелектуально! та операцшно-техшчно! сфер (здiбностями, творчим техшчним мисленням, вiдповiдними знаннями, вмiниями, навичками, досвiдом трудово! дiяльностi), визначеними орiентацiями на професiйну дiяльнiсть (вираженими професшними iнтересами, профнамiрами, профпланами, сформованими мотивами вибору, настановами тощо), тдкршленими вольовими проявами (рiшениям про вибiр професи, зусиллями, спрямованими на здiйснения ршення, цiлеспрямованими дiями тощо) [1, с. 13]. О. Мельник готовшсть до вибору професи визначае як системне особиспсне утворення, що складаеться з певно! кiлькостi компонентiв, якi взаемодшть, розвиваються, пiддаються цiлеспрямованому формуванню та у сво!й сукупностi забезпечують самостшний вибiр майбутньо! професi! [6, с.10]. Пiд готовнiстю до вибору професи О. Тополь розумiе iнтегративне особиспсне утворения [8, с. 77]. Як полютруктурне особистiсне утворения готовнiсть до вибору професи також визначають М. Валиов, Н. Ковальська, А. Лшенко та ш.
Викладене вище дае тдстави стверджувати, що готовнiсть учшв до вибору майбутньо! професи е стшким полютруктурним особист1сним утворення, котре формуеться у процесi ц1леспрямованого педагопчного впливу та iндивiдуального розвитку особистосп, яке в едност1 розвитку сво!х складових забезпечуе усвiдомлений та обгрунтований вибiр майбутньо! професi!.
У психолого-педагопчнш лiтературi можна знайти рiзне трактування структури готовностi школяра до вибору професи. У до^дженш О. Тополь, наприклад, виокремлено такi структурнi компоненти готовносп до вибору професи: мотивацшний, професшно-практичний,
психологiчний та функцiонально-визначальний. М. Шддячний визначае мотивацiйну, професiйну та практичну складовi готовностi до вибору професп, а В. Романчук - мотивацшну, когнiтивну та практичну компоненти [7, с. 15]. У дисертацшнш робой Н. Ковальсько! структура готовност учнiв до вибору професп включае мотивацiйно-цiннiсний (мотиви, потреби, iнтереси, цшшсш орiентацií), професiйно-практичний (спецiальнi знания, конструктивна органiзаторськi та комунiкативнi вмiния), професшно-ввдповщний (наявнiсть професiйно значущих якостей) i самооцiнний (профiнформацiйнi знання, рефлексивнiсть, наявшсть програми з професiйного становлення та готовносп до оптимального професiйного самовизначення) компоненти [3, с. 16], а О. Мельника - мотивацшний, когштивний, практичний та «Я» компоненти [6, с. 142]. Анатз дослiджень за обраною нами проблематикою дозволяе зробити висновок, що структура готовност школяра до вибору майбутньо! професií мютить мотивацiйио-цiннiсний, когнiтивний, дiяльнiсно-практичний i самооцшочний компоненти. На рис. 1 наведено структурш компоненти та показники готовносп школяра до вибору майбутньо! професп.
ГоТОЙШСТЬ ДО Вибору професп
п -
л; у
Г ,=
У
%
о.
— о
в ч
■р
£
I
1 1 1
Ж
и
к
и
5
Ь
о
■ ■-«■ ^ -
у 7
а
5
о 3
Э
1 5 о с
р
в
_
>, ю о
о
л
^ >
А 5
I
и =
с £
Э £
■5 о
с 2
5 5
Р. г
Рис. 1. Структурш компоненти та показники готовностi школярiв до вибору майбутнъо'1
професп.
Дослщники проблеми тдготовки школярiв до вибору майбутньо! професп акцентували увагу на тому, що залучення учнiв до навчально-практично! дiяльностi, адекватнiй майбутнiй професií, е одним з основних факторiв впливу на ефективнiсть процесу формування готовносп до вибору професií. Серед напрямiв органiзацií тако! навчально-практично! дiяльностi дуже важливим е залучення школярiв до здшснення професшних проб. Останш мютять комплекс теоретичних i практичних занять, ям моделюють основнi характеристики предмета, цшей, умов i знарядь пращ, ситуацш прояву професiйно важливих якостей, що дае змогу учням ощнювати власнi можливосл щодо набуття певно! професi!. Таким чином, у процеа здiйснення професiйно! проби школяр не лише одержуе досвiд роботи за певною профеаею, а й може визначити, чи вiдповiдае характер ще! роботи його здiбностям, схильностям, умiнням тощо [10, с. 66].
З профорieнтацiйною метою професшн проби стали застосовуватися на початку XX ст. В деяких кра!нах Захвдно! Свропи (Францiя, Швейцарiя та ш.) було впроваджено так зване «допрофесшне» навчання, що передбачало оргашзацш курсiв i майстерень, в яких учш могли б спробувати сво! сили у практичнiй дiяльностi ^ переходячи з одше! майстернi до шшо!, змогли би знайти заняття, котрi найбiльше пiдходили до !х здiбностей i схильностей. Так, наприклад, Паризька промислова палата створила при деяких школах навчальш майстернi, в яких учш впродовж року здшснювали ознайомлювальне навчання за 4 групами спорiднених професiй [2, с. 139]. У шслявоеннш Японп система загально! середньо! освiти була побудована з урахуванням можливостi здiйснення учнями середшх класiв професiйних проб за 16 напрямами дiяльностi [9, с. 155]. У 1980-х роках були спроби впровадити професшш проби для учшв загальноосвишх шк1л СРСР за 5 типами професш (за класифiкацieю С. Клiмова), але значного поширення вони не набули. Проте радянськ дослвдники значно розширили теоретичну базу здшснення професiйних проб у контекстi проблеми професiйного самовизначення школярiв.
Технологiчний напрям професiйних проб характеризуе операцiйну сторону професш i дае змогу виявити рiвень оволодiння учнем вiдповiдними професшними умiннями. Реалiзацiя цього напряму передбачае виконання практичних завдань з ввдпрацьовування прийомiв роботи зi знаряддями пращ, що використовуються у визначенш професп. Характерною рисою змiсту цих завдань е ввдтворення предметно! складово! професшно! дiяльностi.
Ситуативний напрям професiйних проб ввдтворюе змiстовну сторону професiйно! дiяльностi, визначае предметно-логiчнi дi!, що входять до не!.
Функцiональний напрям професшних проб вiдображае структурно-функцiональну динамiчну сторону професшно! дiяльностi. Вiдповiднi завдання спрямоваш на моделювання професiйно! даяльносп загалом й активiзують потреби, настанови, цш та мотиви, що визначають спрямовашсть особистостi на цю дiяльнiсть [9, с. 156].
Професшт проби виконуються за два етапи. Програма i змiст першого (пiдготовчого) етапу (мютить дагностичну та навчальну складовi) забезпечують зв'язок професiйних проб з основними компонентами профеийного самовизначення учня. Наступний (практичний) етап професiйно! проби передбачае виконання учнями завдань, як диференщюються за трьома напрямами (технологiчним, ситуативним та функцiональним) i трьома рiвнями складност! Завдання 1-го рiвня вимагають вiд учнiв сформованостi первинних профеийних умiнь, достатнiх для !хньо! реалiзацi! на рiвнi виконавця. Завдання 2-го рiвня мають виконавчо-творчий характер i за сво!м змiстом передбачаються використання елеменпв рацiоналiзацi! професiйно! дiяльностi. Змют завдань 3-го рiвня складност потребуе вiд учнiв планування роботи, постановки промiжно! i к1нцево! цiлей, аналiзу результалв професiйно! дальноси тощо [4, с. 98].
Професшш проби виконуються чи шдив^ально в складi групи. При цьому вони можуть бути включен в структуру уроку або здшснюватися в позаурочний час i можуть здiйснюватись у таких формах: трудове завдання, пов'язане з виконанням технологiчно завершеного виробу (вузла, технолопчно взаемозалежних зак1нчених операцiй); серiя послвдовних iмiтацiйних (дiлових) iгор; творчi завдання дослвдницького характеру (курсовий проект, реферат й ш.) тощо.
Розглянемо методику здшснення професшно! проби з рiзьблення по деревиш. Вона може проводитися з учнями 9 класу на уроках з трудового навчання при вивченш розд^ «Проектування та виготовлення виробiв з к1лькох деталей об'емно! форми». В цьому випадку при виконанш професiйно! проби передбачаеться розробка учнями композици орнаменту геометрично! та скобоподiбно! рiзьби, яка е елементом оздоблення певного виробу з деревини, що складаеться з дешлькох деталей, наприклад, кришки скриньки. З профорiентацiйно! точки зору така професiйна проба мае за мету ознайомлення учшв з профеиями та спецiальностями, пов'язаними з художньою обробкою деревини, яш вiдносяться до професiй типу «людина -художнiй образ», зокрема вимогами, котрi вони ставлять до якостей особистосп фахiвця. Зазначенi професi! передбачають наявшсть у людини вiдповiдального ставлення до виконувано! роботи, терплячостi, акуратносп, технiчного, конструктивного мислення, оперативно! пам'ят1, просторового уявлення, художнього смаку, уяви тощо. Важливим завданням профпроби е також розвиток зорового сприйняття, тактильна чутливють пальцiв рук, точно! координацп рухiв та iн.
Напрями для першого рiвня професiйно! проби наведеш в таблицi 1.
Таблиця 1
Напрями професшноI проби першого рiвня
Технолопчний напрям Ситуативний напрям Функцiональний напрям
Завдання: пвдбрати iнструмент для виготовлення бруска 6х32х250. Завдання: Брусок розмiром 6х32х250 за допомогою рубанка обстругати до розмiрiв 5х30х250. Завдання: Перевiрити як1сть роботи.
Умова: 1нструмент пiдготувати вiдповiдно до технологiчно! карти. Матерiал: липа, вiльха, береза. Умова: Робота виконуеться вiдповiдно до креслення. Умова: виготовлеш бруски повиннi вiдповiдати заданим розмiрам.
Результат: Завдання вважаеться виконаним, якщо розмiри бруска ввдповвдають технологiчним допускам. Результат: Завдання вважаеться виконаним, якщо дотримаш розмiри бруска. Результат: Завдання вважаеться виконаним, якщо брусок мае гладку ршну поверхню в усiх площинах.
Завдання професшно! проби наступного рiвня складносп передбачае виконання нарiзки
тригранно! геометрично! рiзьби (табл. 2).
Таблиця 2
Напрями професшноI проби другого рiвня
Технологiчний напрям Ситуативний напрям Функщональний напрям
Завдання: На бруску 5x30x250 виконати тригранну геометричну рiзьбу. Завдання: Розробити композищю орнаменту з геометричною тригранною рiзьбою. Завдання: За розробленим орнаментом виконати рiзьблення тригранно! геометрично! рiзьби.
Умова: Геометрична тригранна рiзьба виконуеться за розробленою композищею. Умова: Малюнок орнаментно! композицi!. Умова: Робота повинна бути виконана ввдповвдно до розробленого орнаменту.
Результат: Завдання вважаеться виконаним, якщо тригранна геометрична рiзьба мае правильну форму. Результат: Завдання вважаеться виконаним, якщо орнамент композицшно та геометрично вписуеться на бруску. Результат: Завдання вважаеться виконаним, якщо орнамент виконано ввдповвдно до розроблено! композици.
Професшна проба наступного ршня складностi передбачае виконання орнаменту з
геометричною та скобоподiбною рiзьбою (табл. 3).
Таблиця 3
Напрями професшноI проби третього рiвня
Технологiчний напрям Ситуативний напрям Функщональний напрям
Завдання: На бруску 5x30x250 виконати скобоподiбну рiзьбу у поеднанш з геометричною рiзьбою. Завдання: Розробити композищю орнаменту геометрично! та скобоподiбноl рiзьби. Завдання: За розробленим орнаментом виконати рiзьблення тригранно! геометрично! та скобождабно! рiзьб.
Умова: Рiзьблення виконуеться вiдповiдно до розроблено! композици. Умова: Малюнок орнаментно! композици. Умова: Робота повинна бути виконана ввдповвдно до намальованого орнаменту.
Результат: Завдання вважаеться виконаним, якщо тригранна геометрична та скобоподiбна рiзьби мають правильну форму. Результат: Завдання вважаеться виконаним, якщо орнамент композицшно вписуеться на бруску. Результат: Завдання вважаеться виконаним, якщо орнамент виконано вщповвдно до розроблено! композици.
Таким чином, професiйна проба за профеиями типу «людина - художнш образ» може бути природною складовою уроку з трудового навчання. Бiльш складнi проби можуть виконуватися в процесi позакласною або позаурочно! роботи з учнями. В цьому випадку вони можуть бути реалiзованi у процесi виконання iндивiдуального або групового проекту, що мае за мету виготовлення завершеного бiльш-менш складного художнього виробу. В деяких до^дженнях (А. Бобровська, Н. Крилова, В. Симоненко, Н. Пахомова та ш.), показано, що проектна дiяльнiсть стимулююче впливае на процес вибору школярами майбутньо! професi!. Так, Н. Крилова за результатами порiвняльного спiвставлення проектних методiв навчання й класно-урочно! системи показала, що метод проектш стосовно виршення проблеми пiдготовки школяра до вибору професи мае наступнi переваги: система проекпв надае учням бшьший ступiнь свободи; проектнi методи дають змогу учневi виявити мотивовану щкашсть до обраного предмета, зокрема майбутньо! професи, виробити й вiдстоювати власну позицiю, розвивати критичне мислення; проектна освиа сприяе виробленню власно! системи поглядiв та цiнностей, у т. ч. трудових i професiйних [5, с. 61].
Дослвдна експериментальна перевiрка органiзацiйно-педагогiчних умов пiдготовки учнiв 8-9 клаив СЗОШ до вибору майбутньо! професи показала, що залучення школярiв з експериментально! групи до виконання професшних проб позитивно вплинуло на рiвень сформованостi в них, готовносп до вибору професi! (табл. 4). При цьому найбшьшого позитивно впливу зазнали когнiтивний, дiяльнiсно-практичний та самооцшочний компоненти готовностi.
Таблиця 4
Рiвнi сформованосmi готовностi учтв до вибору професИ
Рiвень Констатуючий експеримент Формуючий експеримент
КГ* ЕГ** рiзниця КГ ЕГ рiзниця
Високий 11,6 11,3 -0,3 17,6 24,2 +6,6
Середнiй 19,4 18,1 -1,3 28,3 37,8 +9,5
Низький 69,0 70,6 +1,6 54,1 38,0 -16,1
* КГ - контрольна група; ** ЕГ - експериментальна група.
Аналiз результалв до^дно-експериментально! роботи, спрямовано! на виявлення змiсту, форм та методiв пiдготовки учнiв старших клаив основно! школи до вибору професш типу «людина - художнш образ», дае змогу сформулювати наступш висновки:
• готовнiсть учнiв до вибору майбутньо! професи е стшким полютруктурним особистiсним утворення, що формуеться у процесi цiлеспрямованого педагогiчного впливу та шдив^ального розвитку особистостi, яке у едносп розвитку сво!х складових забезпечуе усвiдомлений та обгрунтований вибiр майбутньо! професi!;
• полiструктурнiсть готовносп до вибору професi! передбачае застосування у процесi його формування комплексу засобiв педагогiчного впливу, кожний з яких впливае на розвиток одного або шлькох компоненпв готовностi;
• одним iз засобiв формування готовносп школярiв до вибору майбутньо! професи е професшш проби, як1 дозволяють моделювати трудову дiяльнiсть за певною профеиею або групою спорiднених професш, створювати ситуаци для прояву та розвитку професшно важливих якостей особистосп й iн. що дае змогу учням ощнювати власнi можливостi стосовно освоення певно! професi!.
За такого тдходу подальшого до^дження потребуе проблема конструювання педагопчно! технологi!, спрямовано! на формування в учшв СЗОШ готовносп до вибору майбутньо! професi!, особливосп пiдготовки учнiв 8-9 класiв до вибору професш типу «людина - художнш образ»; особливосп тдготовки школярiв до вибору професiй зазначеного типу в урочний та позаурочний час.
Л1ТЕРАТУРА
1. Губенко О. В. Формування у старшокласниюв готовност до вибору професiй у сферi творчо! техтчно! дiяльностi (психологiчний аспект): автореф. ... дис. канд. психол. наук: 19.00.07 / О. В. Губенко . - К., 1998. - 24 с.
2. Кларк А. Ф. Профессиональная консультация и профессиональной отбор / Кларк А. Ф., Билибин А. В., Кушинников А. А - М.-Л.: Гострудиздат, 1930.. - 204 с.
3. Ковальська Н. М. Формування готовност старшокласниюв до вибору професп у сферi менеджменту: автореф. ...дис. канд. пед. наук: 13.00.01 / Н. М. Ковальська. - К., 2003. - 22 с.
4. Комплекс программ профессиональных проб школьников: 5-9 классы. Методическое пособие / под ред. С. Н. Чистяковой. - М.: Филология, 1996. - 192 с.
5. Крылова Н. Б. Проектные (продуктивные) методы против классно-урочной организации / Н. Б. Крылова // Школьные технологии. - 2004.- № 5.- С. 59-63.
6. Мельник О. В. Шдготовка старшокласниюв до самостшного вибору майбутньо! професп в процеи профшьного трудового навчання: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07 / О. В Мельник. - К., 2003. -210 с.
7. Романчук В. П. Оргатзацшно-педагопчт умови тдготовки старшокласниюв до вибору майбутньо! професп: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07 / В. П. Романчук. - К., 2002.- 21 с.
8. Тополь О. В. Формування готовност старшокласникв до вибору професш сфери тдприемницько! дшльноста: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. / О. В. Тополь. - К., 1997. - 190 с.
9. Укке Ю. Диагностика сознательности выбора профессии у японских школьников / Ю. Укке // Вопросы психологии.- 1990. - № 5. - С. 150-157.
10. Чистякова С. Н. Критерии и показатели готовности школьников к профессиональному самоопределению: методическое пособие / Чистякова С. Н., Журкина А. Я., Землянская Е. Н. - М.: Филология, 1997. - 97 с.
