CC BY
772. Юрасюк Н.В. Формирование правовой компетентности будущего менеджера на основе ситуационного подхода: дисс. ... канд. пед. наук : 13.00.08 / Н.В. Юрасюк. - Рос. гос. ун-т им. Иммануила Канта. Калининград, 2009. - 196 с.
73. Buchanan A. Mental Capacity, Legal Competence and Consent to Treatment / A. Buchanan // Journal of the royal society of medicine. - Sept., 2004. - Vol. 97.
74. Definition and Selection of Competencies. Theoretical and Conceptual Foundations (DESECO). Strategy Paper on Key Competencies. An Overarching Frame of Reference for an Assessment and Research Program - OECD (Draft) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.deseco.admin.ch/bfs/ deseco/en/index/02.parsys.34116.downloadList.87902 .DownloadFile.tmp/oecddesecostrategypaperdeelsaedc ericd20029.pdf/
75. Hage J. Powers and competences / J. Hage. [Електронний ресурс]. - URL: https://www.academia.edu/20694868/POWERS_AND _COMPETENCES? auto=do.
76. Hall Stuart. Cultural Studies and the Centre some problematic and problems / Stuart Hall // Culture. Media, Languages. - № 2. - Centre for contemporary
cultural studies. - 1980. - 298 p. [Electronic resource].
- URL : https ://www.amherst.edu/media/view/91999/original/Hall.
77. Key competences for lifelong learning // European Commission Directorate-General for Education and Culture. Implementation of «Education and training 2010» Work programme. Working group B «Key Competences» [Електронний ресурс] I A European reference framework. - 2004, November. -Р. 3. - URL: http://ec.europa.eu/education/ policies/2010/doc/ basicframe.pdf.
78. Kourilsky Augeven C. Legal Socialisation: From Compliance to Familiarisation through Permeation / Augeven C. Kourilsky // European journal of legal studies. - April, 2007. - Issue 1.
79. McClelland D.C. Testing for competence rather than forin telligence / D.C. McClelland // American Psychologist. - 1973. - № 28. - Р. 1-14.
80. Sherr A. Legal Education, Legal Competence and Little Bo Peep / A. Sherr [Електронний ресурс].
- URL: http://sas-space.sas.ac.uk/246/1ZAS_ woolf_inaugral.pdf.
81. Stewart T.A. Intellectual Capital. The New Wealth of Organizations / T.A. Stewart. - N.Y.-L.: Doubleday / Currency. - 1997. - 277 p.
ПРОФЕС^^ ПОДГОТОВЬ ВЧИТЕЛ1В n04ATK0BHX MACIB ДО РОБОТИ В yMOBAX 1НКЛЮЗП ЗAСОБAМИ ДИСТAНЦIЙНОÏ ОСВ1ТИ (ДОСВ1Д РЕСПУБЛ1КИ ПОЛЬЩУ)
Собчук А.А.
Асистент та астрант кафедри початково1 та дошкшьно'1 освти факультету педагогiчноi освти Львiвського нацюнального yHiверситету iMeHi 1вана Франка
PROFESSIONAL TRAINING OF PRIMARY SCHOOL TEACHERS TO WORK IN AN INCLUSION CONDITIONS BY DISTANCE EDUCATION (THE EXPERIENCE OF REPUBLIC OF POLAND)
Sobchuk A.
Assistant and PhD student at the Department of Primary and Preschool Education Faculty of Pedagogical Education Ivan Franko National University of Lviv
Анотащя
Автор аналiзуe досввд Республiки Польща з упровадження дистанцшно! освгга в професшну щдго-товку B4rn^iB початкових клаав до роботи в умовах шклюзп. З щею метою у статп охарактеризовано сучасну державну полггику Польщi в контекст И евроштеграцшних прагнень, проанатзовано законодавчу й нормативно-правову базу, на основi яко! ввдбуваеться створення системи дистанцшно! освгги в кра!ш, а також визначено труднощi (методолопчно-технолопчш й кадров1), пов'язаш з упровадженням дистанцшно! освгга в практику роботи польських закладiв вищо! освгга. Також проаналiзовано рiзновиди дистанцшного навчання (e-learning, m-learning, b-learning), визначено особливостi !х застосування в про-фесiйнiй шдготовщ майбутнiх учителiв початкових класiв до роботи в умовах шклюзп.
Автор дослвджуе змiстовi i процесуальнi аспекти курав iнклюзивного спрямування, як1 опановують майбутш учителi початково! школи в процеа професшно! подготовки в польських закладах вищо! освгга, обгрунтовуе дощльшсть упровадження «змшаного навчання» (blended-learning) у контексл шклюзивно орГентованих дисциплш як засобу пгдвищення ефективносп освггаього процесу, стимулювання само-стшно! роботи студенпв, формування в них системи практичних умшь i навичок. Дослгдниця доводить, що «змiшане навчання» дае змогу поеднати традицшш форми й методи оргашзацп освггаього процесу з шновацшними iнформацiйно-комунiкацiйними технологiями. У статтi проаналТзовано особливосп впро-вадження елементiв дистанцшно! освгга в контекста системи пвдвищення квалiфiкацi! працiвникiв освгга, зокрема, описано досвщ роботи «Польського вiртуального ушверситету», а також сайтiв та онлайн курав,
що дшть на баз1 державних i громадських установ. Автор пропонуе опис онлайн-ресурав державних за-клад1в, яш займаються пiдвищенням квалiфiкацiï педагогiчних працiвникiв i функцiонують на трьох рiв-нях: державному, репональному й локальному.
Abstract
The author analyzes the experience of the Republic of Poland in the introduction of distance education into the vocational training of primary school teachers to work in the conditions of inclusion. For this purpose the article describes the current state policy of Poland in the context of its European integration aspirations, analyzes the legislative and regulatory framework on the basis of which the system of distance education in the country is created, and identifies the difficulties (methodological, technological and human resources). with the introduction of distance education into the practice of Polish higher education institutions. The varieties of distance learning (e-learning, m-learning, b-learning) are also analyzed, the peculiarities of their use in the professional training of future primary school teachers to work in the conditions of inclusion are determined.
The author explores the substantive and procedural aspects of inclusive orientation courses that capture future primary school teachers in vocational training in Polish higher education institutions, substantiates the feasibility of introducing blended learning in the context of inclusive education, stimulation of students' independent work, formation of a system of practical skills in them. The researcher proves that "blended learning" allows to combine traditional forms and methods of organization of educational process with innovative information and communication technologies. The article analyzes the peculiarities of introducing the elements of distance education in the context of the system of professional development of education workers, in particular, describes the experience of work of the "Polish Virtual University", as well as sites and online courses that operate on the basis of state and public institutions. The author offers a description of online resources of state institutions that are engaged in the training of pedagogical workers and operate at three levels: state, regional and local.
Ключовi слова: дистанцшна освгга, учителi початкових клаав, професшна щдготовка, заклади вищо1 освгга, шклюзгя.
Keywords: distance education, primary school teachers, vocational training, higher education institutions, inclusion.
На сьогодш одним i3 перспективних напрямiв професшного розвитку педагопчних ка^в е упро-вадження комушкацшних технологш та шфор-мацшних ресурав у професшну тдготовку майбутшх учителiв загалом i вчителiв початкових клаав зокрема. Це сприяе трансформацп зшсту, методiв та форм навчання, створенню нових педагопчних технологш, а також розвитку неперервно! педагопчно! освгга й професп в цшому, адаптаци майбутшх фахiвцiв до нових вимог та формуванню 1хньо! здатносп на розв'язання завдань, пов'язаних i3 iнновацiйними змiнами, модернiзацiею та штен-сифiкацiею освiтньоi галузi на принципово нових засадах.
Саме на досягнення зазначених цiлей спрямо-ванi реформацшш процеси в державах £вропейсь-кого Союзу, що було ввдображено в низщ мiжнародних документiв i програм. Вiдтак, для пiдвищення рiвня шформатизацп освiти розроб-лено програму дш «Освгга та професiйна шдго-товка 2020» (Education and Training 2020, 2013), шщативи щодо ii реалiзацii' («Програма в галузi цифрових технологш для £вропи»), а також Ком-плексну програму реалiзацii европейсько! стратеги шформатизацп освгга, якими передбачено виве-дення електронних освiтнiх ресурсiв на загальноев-ропейський i свiтовий рiвнi.
Для Украши, яка лише почала реформування власноi освiтньоi системи в контексл евроштегра-цiйних прагнень, доцшьним е вивчення досвiду провiдних краш свiту та сусiднiх держав з метою запозичення кращих iдей для модершзацп власно1' системи професшно1' тдготовки вчителiв у закладах вищо! освiти. Однiею з таких держав е Респуб-лiка Польща, з якою Украшу поеднують спiльнi кордони, юторико-культурш традицii, а також
добросусвдсьш вiдносини на сучасному eTani. Ця держава упродовж тривалого часу перебувала пiд впливом Радянського Союзу i марксистсько-ленш-сько1 iдeологiï, проте з 1989 р. обрала курс на евро-пeïзaцiю та дeмокрaтизaцiю i продемонструвала суттевi успiхи в реформуванш рiзних галузей сус-пiльного життя.
У цiлому проблеми, здобутки та перспективи розвитку як польсько1' професшно1 освiти май-бутнiх учитeлiв загалом, так i дистанцшно1 освiти зокрема стали предметом дослщження таких поль-ських вчених, як-от: М. Анджеевська (M. Andrzejewska), К. Служeвскi (K. Sluzewski), Г. Карваш (G. Karwasz), Т. Менчиковська (T. Mçczykowska), М. Руштецька (M. Rusztecka), Х. Рокгга (K. Rokita), Ф. Жeньковськi (F. Zenkowski), С.Т. Мойхо (S.T. Mojcho). Серед укрaïнських дослiдникiв до ще1" проблеми зверта-лись В. Ю. Белан, О. В. Вознюк, К. В. Котун, Н. В. Мукан, О.В. Овчарук, Т.В. Четверикова тощо. Проте зaзнaчeнi нaуковцi aнaлiзувaли переважно зaгaльнi тeндeнцiï i процеси, пов'язаш з упро-вадженням дистaнцiйноï освгга, не враховуючи особливосп рeaлiзaцiï ще1" форми навчання в контекст профeсiйноï пiдготовки фaхiвцiв окремих галузей, зокрема вчитeлiв початкових клаав.
Мета статт - проaнaлiзувaти особливосп упровадження дистaнцiйноï освiти в професшну тдготовку вчитeлiв початкових клaсiв до роботи в умовах шклюзп в Республщ Польща. Зазначену мету було конкретизовано в таких завданнях: 1) схарактеризувати законодавчу й нормативно-пра-вову базу упровадження дистанцшно1' освгга в професшну пвдготовку майбутшх фaхiвцiв; 2) розгля-нути рiзновиди дистaнцiйного навчання, схаракте-ризувати особливосп 1'х застосування в
професшнш шдготовщ майбутшх учителiв почат-кових класiв до роботи в умовах шклюзп; 3) вив-чити досвщ i3 запровадження рiзних видiв ди-станцшно! освiти в польських закладах вищо! освiти, а також досвГд роботи «Польського вГрту-ального ушверситету».
У Республiцi Польщi, починаючи з 1999 р., ро-зроблено низку директивних документiв у сферi ш-форматизаци освiти з урахуванням програм £вро-парламенту та Ради Свропи. Наприклад, 2003 р. за-тверджено програму «e-Learning» - навчання за допомогою електронних медiа, на основi яко! Рада мiнiстрiв Польщi ухвалила «Стратепею розвитку настановчого навчання до 2010» (Kupisiewicz, 1999); у цш програмi окреслено систему дш, зорГен-тованих на розвиток шформацшних технологiй, зо-крема упровадження дистанцшного навчання та створення банку модульних програм.
У 2005 р. Мшютерством нацюнально! освiти, молодi i спорту було розроблено й затверджено «Концепцш впровадження дистанцiйного навчання в умовах польсько! системи освии». У 2006 р. Свропарламент ухвалив ршення про ре-алiзацiю у 2007-2013 рр. програми «Навчання впро-довж усього життя». Окрiм того, Польща приедналася до загальноевропейсько! iнiцiативи зi створення стратегiчних партнерств, як-от £вропей-сько! Асощаци Унiверситетiв, у яких здiйснюеться дистанцiйне навчання (European Association of Distance Teaching Universities). Увага науково! спiльноти зосереджуеться, насамперед, на розроб-леннi дистанцiйного навчання для вчителiв, на створеннi онлайн-програм тдвищення квалiфiкацii з окремих дисциплiн European Schoolnet Academy, а також вГдкритих мереж eTwinning, SCIENTIX, Open Discovery Space тощо. У майбутньому вони мають штегруватися в едину платформу EPALE (Electronic Platform for Adult Learning in Europe) -Електронна Платформа для Навчання Дорослих у £врош. Важливим аспектом !хньо! дiяльностi е ро-зроблення й унiфiкацiя вiдкритих освишх ресурсiв (Open Education Resources), яш «мають стати бiльш помiтними й доступними для всiх громадян».
На еташ розроблення системи дiй з упровадження дистанцшно! освiти в професшну шдго-товку майбутнiх фахiвцiв у Республiцi Польщi було задекларовано необхiднiсть розв'язання низки зав-дань, яш були сконцентрованi довкола двох основ-них проблем: методологiчно-технологiчноi (розроблення й упровадження освггшх методологш i квалiфiкацiй, зокрема дидактичних i техно-лопчних; пiдготовка iнфраструктури закладу освии та адаптацiя ii до «освии на вiдстанi»; вибГр оптимально! техшки передання iнформацii) i кадро-во! (участi науковцiв та освиян у органiзацi! та ш-тенсифГкаци дш з шформатизацп освии; пГдви-щення квалГфГкацп пращвнишв; оргашзацГя правового супроводу дистанцшного навчання; здшснення вГдповГдного контролю та ощнювання). Ц проблеми безпосередньо пов'язаш Гз сутшстю дистанцшного навчання, яке, згГдно з визначенням М. Куб'яка, е способом оргашзацп освинього про-цесу в умовах ваддаленосп викладача та студента
на основГ використання не лише традицшних спо-со6Гв спiлкування, а й сучасних, шновацшних теле-комушкацшних технологiй, яш забезпечують пере-давання iнформацi! за допомогою аудiо, вщео, дру-кованих матерiалiв [6].
Варто зазначити, що в процесi наукового по-шуку використано комплекс емтричних i теоре-тичних методiв дослщження, наприклад: вивчення статистичних даних, аналiз сайтiв закладiв освии, державних i громадських установ та органiзацiй з метою з'ясування реального стану функцюнування системи дистанцiйно! освии в Республщ Польща; аналiз м!жнародних, державних докуменпв, науко-во! лiтератури - для визначення стану розробле-носп проблеми й перспектив !! дослiдження; аналiз навчальних програм польських закладiв вищо! освии для характеристики стану викладання дис-циплш шклюзивного спрямування; зютавлення -для порГвняння поглядГв рГзних учених на до-слiджувану проблему та визначення напрямiв до-слщження; шдукцп та дедукцп, систематизацп й узагальнення - для розроблення стратеги до-слiдження, формулювання висновшв.
У польському науковому дискурс поняття ди-станцiйно! освии мае багато визначень, серед яких: навчання на ввдсташ (nauczanie na odleglosc, nauka na odleglosc), навчання вщдалене (nauczanie lub uczenie si§ zdalne), вiртуальна освиа (wirtualna edukacja), електронне навчання/освiта (e-edukacja, e-ksztalcenie), навчання через 1нтернет (ksztalcenie przez Internet) [4]. Найбiльш поширеним е термiн «е-learning», проте вадповадно до розпод^ навчальних матерiалiв мГж традицiйними та електрон-ними методами, а також рГвня техшчного прогресу, розрГзняють b-learning, e-learning та m-learning.
За даними статистичних дослщжень, частка b-learning у межах дистанцшного навчання складае понад 41 % вГд його загального обсягу. Це так зване змiшане навчання (blended learning чи nauczanie mieszane), яке передбачае поеднання традицiйних методiв спiлкування студентiв i викладачiв у межах рГзних форм навчання (лекцшних, семiнарських, практичних або лабораторних занять), а також син-хронш й асинхроннi контакта на основГ використання сучасних шформацшно-телекомушкацш-них технологiй (www.edulider.pl).
Проведений аналiз окремих фахових шклю-зивно орiентованих курив профшьних ушверси-тепв ПольщГ дав пiдстави для висновку, що змшане навчання е досить поширеним у професшнш пвдготовщ вчителТв початкових класiв до роботи на засадах шклюзп. Зокрема такий вид e-learning запроваджений у процеа викладання курав «Дослвдницький проект з шклюзивно! почат-ково! освии» (Akademia im. Jana Dlugosza w Cz^sto-chowie (www.ujd.edu.pl), Akademia Pomorska w Slupsku (www.apsl.edu.pl), Uniwersytet Pedagogiczny im. KEN w Krakowie (www.up.krakow.pl), Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach (www.uph.edu.pl)), «Розроблення навчальних плашв для дней з особливими потребами для пев-ного закладу освии: дослвдницький проект» (The Jan Kochanowski University in Kielce
(www.ujk.edu.pl)).
На нашу думку, застосування елеменпв дистанцшного навчання поряд з традицiйним навчан-ням, як вагомого напряму шдвищення ефектив-ностi освiтнього процесу загалом та стимулювання самостшно! роботи студентiв зокрема, е однieю з особливостей польського досвщу професшно! подготовки майбутнiх фахiвцiв. Ця технологiя набу-вае важливого значения в контекстi подготовки вчи-телiв початкових класiв до роботи на засадах шклюзи, оскiльки опанування iнклюзивно орiенто-ваних дисциплiн передбачае нагромадження до-своду практично! дiяльностi з певними категорiями населення (дпъми, !хшми батьками, iншими фахiвцями), отже, «навчання на ввдсташ» не вщповщае поставленим цiлям освiти.
Вiдтак, змшане навчання - це поеднання онлайн- та офлайн-навчання: теоретичний матерiал, який майбутнiй учитель початкового навчання опрацьовуе онлайн (шляхом самостiйного прочи-тання матерiалiв, перегляду демонстрацiйних вщео, вiдеозапису лекцп викладача, участi в гр1), згодом опрацьовуеться офлайн (тобто тд час занять у за-кладi вищо! освiти). Це сприяе поглибленню, уза-гальненню, систематизацй' знань, з'ясуванню нез-розумiлих аспектiв питання, а також формуванню практичних навичок i вмiнь.
У системi професшно! освiти вчителiв початкових клаав до роботи на засадах шклюзи зазвичай використовують триетапний графiк навчання, що передбачае чергування традицiйних занять i e-learn-ing. Наприклад:
- I етап - електронне навчання, у межах якого вщбуваеться опрацювання основних теоретичних питань, засвоення базових знань, яш необхiднi для наступного етапу;
- II етап - традицшш заняття, пiд час яких фор-муються практичнi навички роботи з дпъми з особ-ливими освiтнiми потребами;
- III етап - електронне навчання, метою якого е закршлення, повторення та доповнення здобутих знань.
Аналiз змiсту i форм навчання дисциплiн з циклу професшно! тдготовки майбутнiх учителiв початкового навчання до роботи з дгтьми на засадах шклюзи дав пвдстави для висновку, що в межах змшаного навчання увага зосереджуеться на само-стiйнiй роботi студентiв, проте важливу роль також вiдiграють колективна творчють та мшьдо-слвдження рiзних видiв, у контекстi яких також пе-редбаченi завдання для самостшного опрацювання навчального матерiалу, а за потреби - консультаций викладача.
Окрiм того, змшане навчання дае змогу поеднувати традицiйнi засоби навчання з такими новими складовими частинами освiтнього процесу, як-от: чати, блоги, електронна пошта, соцiальнi мережи, вiртуальнi класи, електроннi подручники, мультимедiйнi презентаций, вебшари, ввдеоконфе-ренцй' тощо. Це сприяе iндивiдуалiзацi! та диферен-цiацi! освгга, пiдвищенню мотивацй' студентiв до навчання, а також формуванню нового типу мис-лення, навичок навчання в умовах шформацшного
середовища.
E-learning е бГльш складною формою ди-станцiйного навчання; це система навчання за до-помогою шформацшних, електронних технологiй. На сучасному етапi e-learning використовуеться лише для занять з позапрограмових курав або фа-культативiв. Указанi обмеження зумовлеш праг-ненням подвищити рiвень i престиж вищо! освiти в цшому. Третьою, найбiльш розвиненою формою дистанцшного навчання е m-learning, тобто мобшьне навчання. Цим термiном позначають набiр прийомiв i технологiй, що використовуються для навчання через мобшьт пристро!. Проте посту-пово стираються меж1 мiж e-learning i m-learning, науковщ уживають единий термiн - e-learning.
Варто зазначити, що на сьогодш заклади вищо! освiти Республiки Польща, що здiйснюють шдго-товку вчителiв початкових класiв до роботи на засадах шклюзи, мають значний досвщ упро-вадження дистанцшного навчання. Особливо це стосуеться ушверситепв, яш е членами Свропейсь-ко! Асоцiацii Унiверситетiв. Iнформатизацiя освiти здшснюеться насамперед через центри ди-станцшного навчання (Centrum Edukacji Niestacjonarnej чи Centrum e-Learningu) на базi за-кладiв вищо! освiти. На жаль, таю центри дшть пе-реважно в технiчних унiверситетах, проте подiбна практика поступово набувае поширення i в закладах освiти, що здiйснюють подготовку вчителiв, зокрема в The Jan Kochanowski University in Kielce (www.ujk.edu.pl). До перелшу iхнiх обов'язшв входить створення та оновлення навчальних ма-терiалiв, менеджмент i подальший розвиток iнфра-структури навчального шформацшного середо-вища.
В. Белан доходить висновку, що на сучасному еташ упровадження дистанцшного навчання е од-шею з основних тенденцiй у професшнш освiтi По-льщi. Вш наголошуе, що системи дистанцiйного навчання наразi досягли такого рiвня подготовки фахiвцiв, який не поступаеться рiвню традицiйних закладiв вищо! освiти i цiлком вiдповiдае вимогам щодо змюту, умов та якостi навчання, що задекла-рованi в державних документах [1].
Водночас варто наголосити, що професшна шдготовка вчителiв загалом i вчителiв початкових класiв до роботи з дггьми з особливими потребами на засадах шклюзи зокрема в ПольщГ не об-межуеться перюдом навчання в закладах вищо!' освгга. Це безперервний процес, що тривае до моменту виходу на пенсш i передбачае постГйний по-шук нових рiшень i освгтшх можливостей, розши-рення професiйних компетенцш, поглиблення пси-холого-педагогiчних знань [5].
На сучасному еташ в ПольщГ юнуе багато форм професiйного удосконалення вчителiв, деяк1 з них пов'язаш з дистанцiйним навчанням, наприклад, участь у онлайн семшарах i тренiнгах, перегляд публiкацiй колег на 1нтернет-форумах, ознайомлення з документащею закладiв освГти, об-мГн шформащею i досводом з Гншими фах1вцями в онлайн-режимi через блоги й чати. На сьогодш чи-
мало треншпв для вчителiв запропоновано в кон-текстi проектiв £С, якi фiнансуються за рахунок £вропейського соцiального фонду.
У цiлому шслядипломна освiта вчителiв у По-льщi здiйснюeться на базi як державних, так i не-державних заклащв, деякi з них мають власш сайти чи iншi iнтернет-ресурси. Зокрема державш за-клади вдосконалення вчителiв функцiонують у По-льщi на трьох рiвнях [2]:
1. Центральному - под керiвництвом мiнiстра в справах навчання й виховання, мшстра в справах культури та нацюнально! спадщини тощо. Зокрема дie загальнонацюнальний проект «Супровод дiтей до кращого розумiння прав людини» под епдою Мiнiстерства надюнально! освiти, на його онлайн-платформi (http://www.ore.edu.pl/) розмiщена велика кшьшсть навчальних матерiалiв для вчителiв, що працюють з дггьми з особливими потребами. Насамперед, тут оприлюднена iнформацiя про нау-ковi та освiтнi заходи за окремими напрямами, серед яких е початкове навчання i спецiальна освгга. Окрема вкладка присвячена навчанню та вихо-ванню дiтей з особливими потребами, проблемам шклюзивно! освiти.
2. Репональному - под керiвництвом самовря-дування воеводства та кураторiв освгга. Наприклад, одним iз таких закладiв е Мазовецький центр удос-коналення вчителiв, на сайтi якого (http://www.mscdn.edu.pl) представлено актуальш матерiали з рiзних наукових сфер, анонси освiтнiх i наукових заходiв i звiти про 1х проведення в межах Мазовецького воеводства. О^м того, у рубрищ е-learning (на базi платформи moodle) розмiщено он-лайн-курси, яш стануть у нагодi вчителям рiзних спецiальностей.
3. Локальному - под епдою гмши й повiтових оргашв самоврядування.
Варто зазначити, що за подвищення рiвня освiти педагогiчних ка^в i гхньо! квалiфiкацil вiдповiдальними залишаються унiверситети i вищi школи (Kupisiewicz, 1999). Зокрема важливу роль вщграе Польський вiртуальний унiверситет (Polski Uniwersytet Wirtualny (www.puw. pl/pl/kursy)), який був заснований у 2002 р. i на сьогоднi е одним iз лiдерiв з-пом1ж подiбних закладiв Центрально-Схщно! £вропи. Серед масових вщкритих онлайн курсiв, яш статуть у нагодi учителям початкового навчання, на особливу увагу заслуговують «Педа-гопка й освгта», «Методика навчання», «Психо-логiя i суспiльнi науки».
Студенти онлайн-курсiв Польського вiртуаль-ного ушверситету отримують знания пiд керiв-ництвом вчителя, при цьому працюючи у групах i виконуючи iндивiдуальнi та груповi завдання. Вони беруть участь у рiзних дискусiях, спiлкуючись через 1нтернет (дискусiйний форум, чат). Учитель уважно стежить за графжом навчаиия i часом, ак-тивiзуе студентiв, ставить завдання, органiзовуе i скеровуе дискусiю, вiдповiдае на запитання, оцiнюе виконану роботу. Осередком для навчання, мюцем спiлкування та сшльно! роботи е платформа ди-станцшного навчання вiртуального унiверситету (www.puw.pl/pl/kursy).
Загальносвiтовi тенденци шформатизаци освггаьо! галузi, упровадження методiв i прийомiв дистаицiйного навчання, а також вступ Республiки
Польщi до £вропейського Союзу iнтeнсифiкувaли модершзацш структури й навчально-методичних мaтeрiaлiв зaклaдiв вищо1' освiти загалом i тих, що здшснюють пiдготовку мaйбутнiх учитeлiв почат-кових клaсiв до роботи в умовах шклюзи зокрема. Одшею з основних тeндeнцiй реформування поль-сько1' системи вищо1' освiти стало використання ди-стaнцiйноï освiти загалом чи окремих ïï eлeмeнтiв в освггньому процeсi.
Однieю з найбшьш поширених форм ди-стaнцiйного навчання в Польщi стало b-learning, тобто поеднання трaдицiйного навчання з навчан-ням за допомогою iнформaцiйних технологш. Ця форма навчання подтвердила свою ефектившсть у межах пОдготовки вчителОв початкових клaсiв до роботи на засадах шклюзи, осшльки дае змогу поеднати засвоення теоретичних знань i набуття до-свОду практично!' дОяльносто
ДистанцОйна освОта застосовуеться i для подвищення квалОфОкаци учителОв початкових клаав, зокрема вона реалОзуеться шляхом розроблення водкритих онлайн курсОв на базО вОртуальних ушвер-ситетОв. Це створюе умови для особистОсного i про-фесОйного розвитку учителОв, ознайомлення з останнОми тенденцОями розвитку науково1' галузО, обмОн одеями i досвОдом 1'хньо1' реалОзаци.
Перспективи подальших дослоджень убачаемо в дослОдженнО змОстових i процесуальних аспектОв професшно1' пОдготовки майбутшх учителОв початкових клаав до роботи в умовах шклюзи, у визна-ченш ефективного методичного шструментарш для Омплементаци наявного досводу в систему вищо1' освОти Украши.
Список лiтератури
1. Белан В. Використання дистанцшного навчання в Республщ Польща: тенденцй' i перспективи.
URL: http://lib.iitta.gov.Ua/706603/1/Belan_thesis_ 2017.pdf. (дата звернення: 12.01.2020).
2. Маслова Т. Державш та недержавш форми оргашзаци системи вдосконалення вчителОв у По-льщО. ПорОвняльна професОйна педагогОка. 2018. 8(2). С. 182-188.
3. Blended learning-przyszlosC polskiej edukacji. URL: http://www.edu-lider.pl/edukacja/blended-learning-przyszlosc-pol-skiej-edukacji. (дата звернення: 24.01.2020).
4. Dziewulak D. Ksztalcenie na odleglosc w wybranych panstwach europejskich. Analizy BAS (Biuro analiz sejmowych). 2012. №18 (85). S. 1-11.
5. Grzeft B. Sto lat ZNP. Ludzie, fakty, sprawy wydarzenia. Warszawa: Wyd. Pedagogiczne ZNP, 2005. 195 s.
6. Kubiak M. «Wirtualna edukacja». Internet dla nauczycieli. Nauczanie na odleglosc. Warszawa: MIKOM, 2007.
7. Kupisiewicz Cz. Rzecz o ksztaiceniu. Wybуr rozpraw i artykuiуw. Radom, 1999.
8. Oparcik W., Sulkowski T. Wykorzystanie e-learningu w rozwoj uedukacji ustawicznej. Pedagog-iczno-psychologiczne ksztalcenie nauczycieli. Radom-Warszawa, 2005. Р. 277-280
9. Polski Uniwersytet Wirtualny. Kursy online. URL: https://www.puw. pl/pl/kursy. (дата звернення: 17.10.2019).
