CC BY
6На основе вышесказанного можно сделать вывод о том, что проблема формирования колористической грамотности обучающихся средствами проектной деятельности в дополнительном образовании остаётся не разработанной и требует тщательной дальнейшей проработки.
Литература
1. Алгазина, Н.В. Цветоведение и колористика. В двух частях. Ч. I. Физика цвета и его психофизиологическое восприятие: учеб. пособие // Н.В. Алгазина. - Омск: Омский государственный институт сервиса, 2014. - 86 с.
2. Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие. М., 1974. 392 с.
3. Васильева, Э.В. Цветоведение и колористика: учебное пособие // Э.В. Васильева. - Омск: Омский государственный институт сервиса, 2012. -180 с.
4. Ивахнова, Л.А. Профессиональная деятельность учителя изобразительного искусства: учеб. пособие. - 3-е изд., перераб. и доп. // Л.А. Ивахнова. - Омск: Изд-во ОмГПУ, 2013. - 116 с.
5. Крапивина В.С. Проектная деятельность как способ формирования теоретической колористической грамотности в системе дополнительного художественного образования. [Электронный научно-практический журнал «Молодёжный научный вестник». 2017]
6. Медведева Е.Е. Проектная деятельность учащихся как средство формирования ключевых компетенций. [Фестиваль педагогических идей «Открытый урок». 2011]
7. Сурина М.О. Эзотерический свойства / М.О Сурина. - 2-е изд. - Ростов н/Д: Издательский центр «МарТ»; «Феникс», 2010 - 144с. - (Школа дизайна).]
8. Паранюшкин Р.В. Композиция: теория и практика изобразительного искусства // Р.В. Пара-нюшкин. - Изд. 2-е. - Ростов н/Д : Феникс, 2005. -79 с.
ОСОБЛИВОСТ1 ШФОРМАЦШНО-УПРАВЛШСЬКО! I НАВЧАЛЬНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В СИСТЕМ1 ШСЛЯДИПЛОМНО1 ПЕДАГОПЧНО1 ОСВ1ТИ
С1гетш 1.П.
старший викладач кафедри природничо-математично'1 oceimu
та тформацшних технологш Закарпатський тститут пклядипломно'1 педагогiчно'i oceimu
Ужгород
SPECIFIC FEATURES OF INFORMATION-AND-ADMINISTRATIVE AND EDUCATIONAL ACTIVITIES IN THE POSTGRADUATE PEDAGOGICAL EDUCATION SYSTEM
Sigetiy I.P.
Senior Lecturer of Natural and Mathematical Education and Information Technologies Department Transcarpathian Institute of Postgraduate Pedagogical Education
Uzhhorod
АНОТАЦ1Я
У статп розглядаються особливосп взаемодп шформацшно-управлшсько! та навчально! дiяльностi в системi тслядипломно! педагопчно! освгги в контексл оргашзацшно-змютовного реформування пiдходiв до тдготовки педагопчних ка^в в системi освгти Укра!ни.
человеком искусственном окружении, то есть в дизайне.
В проанализированных нами источниках в основном рассматривают проблемы профессиональной подготовки будущих архитекторов и дизайнеров с использованием проектных технологий, что затрудняет наши поиски решения проблемы колористической подготовки в учреждениях дополнительного художественного образования, потому что данные методические разработки направлены на решение профессиональных дизайнерских задач.
Метод проектов включает в себя следующие этапы (которые могут корректироваться в соответствии с деятельностью): 1. Формулировка проблемы, «мозговой штурм» (кому и зачем нужен творческий проект? В чьих интересах?). 2. Анализ творческих идей, «рождение» творческого замысла. 3. Колористические поиски на основе анализа существующих объектов (соответствуют ли они условиям, необходимости, «социальному заказчику» и т.д.). 4. Решение колористических задач в проекте, с учётом всех пожеланий, условий. 5. Эс-кизирование (эскизные поиски). 6. Реализация проекта, получение готового творческого продукта.
Несомненно, что проектная деятельность, обладающая педагогическим потенциалом, позволит реализовать развитие колористических способностей как совокупность знаний, умений и навыков в области цветоведения, сформировать у учащихся, помимо предметных (живописных, колористических, композиционных умений), непредметных умений (планирование, организация, рефлексия, сотрудничество), решить проблему получения творческого продукта от этапа замысла до реализации проекта в материале, применить личностно-де-ятельностный подход, как методологическую основу в системе дополнительного художественного образования.
ABSTRACT
The article discusses specific features of the interaction of information-and-management and educational activities in the system of postgraduate pedagogical education in the context of organizational-and-content reforming of approaches to teachers' training in the system of education of Ukraine.
Ключовi слова: шформацшно-управлшська дiяльнiсть, навчальна дiяльнiсть, педагопчна освгга, система шслядипломно! освгги.
Keywords: information-and-management activities, educational activities, pedagogical education, system of postgraduate education.
Традицшно впчизняна система тдготовки професшних педагопчних пращвнишв базуеться на унiверситетськiй ланщ освiти та педагогiчних коле-джах, що дозволяе готувати кадровий резерв педа-гогiв магiстерського i бакалаврського рiвня для р!з-них заклащв освiти.
Одним iз прiоритетних напрямiв, безпосеред-ньо пов'язаних з удосконаленням квал!ф!каци педа-гогiчних працiвникiв в Укра!ш е пiслядипломна педагопчна освiта, яка «вважаеться найбiльш гнуч-кою складовою процесу фахового зростання людини. Ця галузь освiти, порiвняно з базовою про-фесiйною, мае певш переваги, а саме: вона е менш iнерцiйною i здатна реагувати на швидкi сощально-економiчнi змiни; мае безпосереднiй двостороннiй зв'язок з практикою. Також слад ураховувати, що заклади шслядипломно! педагопчно! освгга навча-ють дорослих, як! вже мають вiдповiдну вищу освiту, досвщ практично! д!яльносп за фахом» [11, а 94].
Зпдно з! ст. 60 Закону Укра!ни «Про вищу освиу» [7], «тслядипломна освiта - це спещал!зо-ване вдосконалення освгга та професшно! тдгото-вки особи шляхом поглиблення, розширення та оновлення !! професiйних знань, умшь та навичок або отримання шшо! професп, спецiальностi на основ! здобутого рашше освпнього р!вня та практичного досвгду».
Вт!м у проект! Закону Укра!ни «Про тслядип-ломну освиу» [8] передбачаються деяк! понятшш уточнения, як от: «шслядипломна освгга - спещаль зоване вдосконалення освгга та професшно! шдго-товки особи шляхом поглиблення, розширення г оновлення и професшних знань, умшь, шших ком-петентностей або здобуття шшо! спещальносп та професп у межах здобутого рашше освиньо-кваль ф!кац!йного р!вня та практичного досвщу, яке е обов'язковою складовою професшного росту пращ-вника» [там само]. Також пропонуеться й тлума-чення ще одного поняття: «система шслядипломно! освии - оргашзацшна та функщональна едшсть взаемоузгоджених навчальних складових, явищ та процеав, спрямованих на забезпечення безперерв-носп навчання (освии впродовж життя), зростання та удосконалення освпнього р!вня та фахово! тд-готовки громадян в!дповгдно до потреб особи, сус-пшьства та держави» [там само].
Важливим також е те, що у проект! цього Закону вперше з'являються тлумачення вже давно ак-туальних понять «довгострокового» ! «коротко-строкового» тдвищення квал!ф!кац!!:
«довгострокове тдвищення квал!ф!кацп - навчання, яке спрямовуеться на оволодшня, оновлення та поглиблення пращвниками спещальних
фахових компетентностей, у тому числ! вивчення вичизняного та заруб!жного досвгду, яке тривае до-вше, н!ж один м!сяць, що сприяе яшсному вико-нанню ними сво!х посадових обов'язшв, розши-ренню !х компетенц!! тощо;
короткострокове тдвищення квал!ф!кац!! -комплексне вивчення сучасних та актуальних нау-кових проблем галуз! економ!ки, освии, науки, пе-дагог!ки, в!дповгдних нормативно-правових аклв, вичизняного та заруб!жного досвгду, тдвищення р!вня професшно! культури, що тривае не довше н!ж один м!сяць за програмами сем!нар!в, семша-р!в-практикум!в, сем!нар!в-нарад, семшар!в-треш-нг!в, веб!нар!в, нарад, трен!нг!в, круглих стол!в тощо» [8]
Якщо взяти до уваги положення п. 8 Закону Укра!ни «Про освиу», де зазначено, що «особа ре-ал!зуе свое право на освиу впродовж життя шляхом формальноI, неформально'1 та тформальног освии, - курсив наш, I. С. Держава визнае щ види освгга, створюе умови для розвитку суб'екпв освиньо! дь яльност!, що надають вадповадш освиш послуги, а також заохочуе до здобуття освии вах вид!в» [7], то можна передбачити проектування й втшення у практику р!зних вар!ант!в осв!тн!х програм, розра-хованих на «довгострокове» ! «короткострокове» тдвищення квал!ф!кацп.
Осшльки зараз тслядипломна педагог!чна освиа мае статус формально!, то система !снуючих спец!ал!зованих заклад!в надае можливють кожному з них реал!зовувати власн! освиш програми, зор!ентоваш як на розширення професшних знань, удосконалення (розвиток) умшь ! навичок, набуття й поглиблення досвщу, так ! тдвищення р!вня професшно! культури педагопчних пращвнишв. Вза-гал! можна говорити, що щ освиш програми зор!е-нтован! на оволодшня, оновлення та поглиблення педагопчними пращвниками спещальних фахових компетентностей.
Як слушно зауважуе Д. Покришень, такого роду освиш програми в реальност! засновуються на розробщ та проведенн! курав певного щльового призначення, серед яких найбшьш поширеними вважаються:
«Базовi - основною метою яких е тдтримка в актуальному стан! предметних компетентностей, ознайомлення з новою нормативною базою, на-дання методично! допомоги, шформування про до-сягнення сучасно! педагог!ки та психолог!!;
Передатестацiйнi - спрямоваш для допомоги пращвникам освии, як! очшують на тдвищення ка-тегор!!;
Проблемнi - направлеш на творчi групи, мето-дичнi об'еднання вчителiв для заглиблення !х тео-ретичних знань, методики навчання з визначено! проблеми;
Цiльовi - спрямоваш на допомогу вчителям, як1 починають навчально-виховний процес за но-вими стандартами, програмами або пiдручниками;
Проективнi - цшеспрямоваш на допомогу районам, окремим навчальним закладам в розробщ, налагодженнi, впровадженнi та використанш влас-них проектiв;
Iнтегрованi - об'еднання в групи для навчання рiзних фаховщв сум1жних спецiальностей» [5, с. 221].
Стд зазначити, що iнформацiйно-змiстове на-повнення таких курав зазвичай визначаеться зале-жно вод тих завдань, як1 актуалiзуються на репона-льному рiвнi або внаслщок модернiзацiйних проце-сiв на рiзних ступенях освiти. Змiст i форми оргашзацп курсiв традицiйно не е усталеними, а ва-ршються вщповщно до тих освiтньо-професiйних завдань, що постають перед педагогiчними пращв-никами певних спещальностей у навчальному рощ або упродовж бiльш тривалого перюду.
Однак в умовах розпочатого реформування к-нуючо! системи впчизняно! освгги (переведення за-гальноосвiтньо! школи на 12^чний термiн навчання; реалiзацiя проекту «Нова украшська школа»; реалiзацiя автономп закладiв вищо! освiти, зокрема в розробщ й впровадженш освишх про-грам та iн.) «доцшьно говорити про необхiднiсть кардинального оновлення функцш, змiсту та орга-шзащйних форм системи шслядипломно! педагоп-чно! освiти Украши через прийняття Закону Украши «Про пiслядипломну освиу» та розробку Дер-жавних стандарпв шслядипломно! педагогiчно! освiти i багатоварiантних програм пiдвищення ква-лiфiкацi! педагопчних працiвникiв, що будуть реа-лiзовуватися через рiзнi форми навчання - денну, очно-заочну, дистанцiйну, самоосвiтню дiяльнiсть тощо за умови надання можливосп вчителю само-стiйного вибору форми та мюця навчання» [11, с. 95].
В русло цього напряму потрапляють евроште-грацiйнi освiтнi орiентири шслядипломно! педаго-пчно! освiти, зпдно з якими свггоглядно-шзнава-льнi завдання для слухачiв спрямовуються на:
- «модершзащю вмiнь i знань учителiв (без змiни !х професiйноl рол^;
- пiдготовку педагогiв до нових ролей i посад;
- тдвищення квалiфiкацi! i статусу педаго-
гiв;
- зовнiшне i внутршньошшльне обслугову-вання педагогiчних потреб учителiв;
- обслуговування безпосередньо практичних i широких освiтнiх потреб учителiв;
- програму професiйного зростання упродовж службово1 кар'ери вчителя;
- програми рiзноl тривалостi (вод двох годин до дешлькох рок1в)» [11, с. 91].
Для впчизняно! системи шслядипломно! педа-гопчно! освiти (незалежно вiд тривалостi курав пе-вного цiльового призначення) актуальним е залу-чення до методично! роботи авторiв «дидактичних матерiалiв та методиспв вищо! квалОфжацп - тобто проводников найсучаснiших предметно-орОентова-них методик та технологш. ... <Однак> ютотною вадою оргашзацп навчального процесу у традицш-нiй системi навчання е вщдалешсть перелiчених учасник1в навчального процесу вод безпосереднiх його учасник1в, консервативность технологiй вико-ристання розроблених ними дидактичних та мето-дичних матерiалiв, вщсутшсть мобiльного зворот-ного зв'язку мiж ними» [3, с. 4].
Тому при використанш в загальноосвгтшх школах шдручнишв рiзних авторiв, котрi при стру-ктурно-логiчнiй оргашзацп змiсту послуговувалися рiзними мiркуваннями (принципами), важливо щоби до користувачiв цих подручников були донесет авторсьш методичнi оде! та !хне втiлення при побудовi змiсту. Тобто, йдеться про нагальну потребу у реальнiй «живш» взаемоди авторiв шдруч-ник1в з учителями в системi шслядипломно! педа-гопчно! освiти, оскiльки «сьогоднi пануючою тех-нологiею реалОзаци взаемоди методиспв та викладачiв-практикiв е друкованi (паперовГ) дидак-тичнi матерiали у формi подручников, збiрникiв задач, методичних поабнишв, науково-методично! перiодично! лiтератури тощо. В результата зворот-нш зв'язок «викладач- методист» е непродуктив-ним, осшльки вш дуже повшьно впливае на ефекти-вшсть процесу навчання» [3, с. 4; 4, c. 110].
Зважаючи на можливосп щодо урОзномашт-нення форм здобуття освгга, передбачеш п. 3 ст. 8 Законом Укра!ни «Про освиу» [7], варто наголо-сити на перспективах застосування у тслядиплом-тй освт дистанцшно! форми, яка «реалОзуеться, в основному за технолопями дистанцшного навчання через мережу 1нтернет. Технологи дистанцшного навчання складаються з педагопчних та iH-формацшно-комуткацшних технологш та технологш дистанцшного навчання, - курсив наш, I. С.» [9, c. 194].
У сучасному тлумаченш дистанцшне навчання позищонуеться як ОндивщуалОзований процес передавання i засвоення знань, умшь, навичок i способов шзнавально! дОяльносп, що здшснюеться за опосередковано! взаемоди воддалених один вОд одного суб'екпв у cnецiалiзoванoму ocвimньoму сере-дoвuщi, створеному на ocнoвi сучасних психолого-педагопчних та шформацшно-комуткацшних технологш.
М. Стьотн, вивчаючи досвод Вщкритого уш-верситету 1зра!лю, зазначав, що тамтешне «дистанцшне навчання включае в себе сучасш форми i ме-тоди конструювання та водображення змюту навчання, елементи модульного i комп'ютерного навчання, теорп та практики, самостшно! роботи студенлв, застосування у навчанш сучасних шфор-мацшних технологш, комп'ютерОв, телекомушка-цш i являе собою цшеспрямований штерактивний процес взаемоди студенпв i викладачОв-модерато-рОв. До переваг дистанцшного навчання вщносять
асинхроншсть, доступшсть шформаци, зменшення сощально! дистанци» [10, c. 59-60], а до характер-них рис дистанцшного навчання - його гнучшсть, модульнiсть, паралельнiсть, економiчнiсть, техно-лопчшсть, забезпечення сощально! рiвностi, онов-лення ролi викладача.
Особливостями дистанцiйного навчання, на переконання О. Сокуренко, слад вважати:
- практикування спiльних видiв дiяльностi слухачiв курсiв у малих групах спiвробiтництва;
- систематичне обговорення всieю групою проблем, завдань у штерактивному режимi, чатi, вь деоконференцп;
- використання методiв спшьно! дослщниць-ко! творчо! дiяльностi - метод проекпв, проблем-них рольових або дшових iгор, кейс-методу;
- урiзноманiтнення форм та видiв контролю [9, c. 194].
З iншого боку, дистанцшне навчання в системi шслядипломно! педагопчно! освiти мае взагалi на-слвдувати чiльнi характеристики оргашзацп навчання у вищш школi, серед яких М. Львов вiдзначае так!
1. Методична система навчання мае грунтува-тися на пснш взаемодп викладача (професора) i слухача тд час лекцiй, семiнарiв i консультацiй. Комушкаци на цьому рiвнi е «контрольними точками» навчального процесу.
2. Викладач (професор) е координатором шди-вщуально! траектори навчання слухача, консультантом з методологи опанування професшних умiнь, провiдником до свиу сучасних педагогiчних знань.
3. Методична система навчання може реалiзо-вуватися в межах лекцшно-семшарсько! форми навчання, але з максимальним використанням диста-нцiйних технiк навчання.
4. Основною формою навчально! дiяльностi е самостiйна робота з обов'язковим залученням слу-хачiв (педагогiчних пращвнишв) до творчостi.
5. Методична система навчання мае орiентува-тися на конкретш методи використання набутих знань у професшнш педагогiчнiй дiяльностi.
6. Важливе значення мають так1 дистанцшш форми професiйних комунiкацiй, як1 зорiентованi на проведення спшьно! науково! та науково-мето-дично! роботи у тематично визначенiй частинi нау-ково-освiтнього просторi [4, с. 112].
Обговорюючи оргашзацшш аспекти освггаьо! дiяльностi соцiальних шституцш, що забезпечують пiслядипломну педагогiчну освиу, не можна оми-нути питання управлiння дiяльнiстю таких шституцш, оск1льки ввд цього залежить !х результатив-нiсть у цiлому. «Управлшня, - в контекстi мiрку-вань О. Юрдан, - можна розглядати як багатокомпонентний складний процес, який мае зо-внiшнi i внутршш властивостi, принципи, форми i методи, характеризуемся рiзними суб'ектами та об'ектами управлшня, i використовуеться для впо-рядкування та оргашзацп дiяльностi кадрово!, навчально -виховно!, нормативно!, науково-дослвдно!, матерiально-технiчно!, фiнансово-господарсько! його пiдсистем» [2, с. 47].
Функцюнування цих пвдсистем в ycTaHOBi шслядипломно! педагопчно! освiти визначаеться piB-нем економiчних процесiв, що визначають i супро-воджують Г! дiяльнiсть. Економiчнi процеси «можна роздшити на зовншш кл1ентсък1, управлтсъю i допом1жт.
Зовншш кл1ентсък1 процеси забезпечують вза-емозв'язок установи з рiзними типами контрагентiв - тими, хто навчаеться, та Гх замовниками ..., а та-кож споживачами iнших (освiтнiх) послуг - консу-льтацiйних, наукових, правових тощо.
Управлтсъю процеси дозволяють контролю-вати i координувати дiяльнiсть ... <установи>, за-безпечуючи досягнення нею основних цшей.
Допомгжт процеси забезпечують шфраструк-турну та iншy пiдтримкy основним процесам» [1, с. 1] в контексл вирiшення основних завдань ш-слядипломно! педагогiчноГ освiти.
Винятково актуальним у сучасних умовах ш-формацiйного розвитку сyспiльства е змiст управль нсько! дiяльностi керiвника установи шслядиплом-но! педагогiчно! освiти, на якого покладаються фу-нкцИ планування дгялъностг ввдповщно до нормативно-правових та розпорядчих докуменпв з органiзацi! навчально! роботи, залучення до реалiза-цп освiтнього процесу квалiфiкованих педагопч-них кадрiв, дидактично прийнятного навчально-методичного забезпечення, розвитку матерiально-те-хнiчно! бази, удосконалення оргашзаци та планування науково! дiяльностi, впровадження мониторингу за освiтньою та фшансово-господарсь-кою дiяльнiстю, зовнiшнiми ктентськими проце-сами i професiйно перспективними напрямами освiтнiх практик.
Реалiзацiя зазначених функцш спрямовуеться на створення умов для опанування педагопчними працiвниками необхвдних знань, yмiнь i навичок щодо впровадження в освiтнiй процес сучасних те-хнологiй навчання, зорiентованих на формування особистостi учня. Сучасна школа потребуе педаго-гiчних працiвникiв, що характеризуються не лише високою педагопчною майстершстю, а й здатнiстю до творчого самовираження у професiйнiй дiяльно-стi, поеднанням компетентностi з турботою про становлення й розвиток сво!х yчнiв як особистос-тей.
Лiтература
1. Беляев Д. А. Особенности управления экономическими процессами в ВУЗе / Д. А. Беляев // Корпоративный менеджмент. - Режим доступа : http ://www. cfin. ru/management/practice/hs_process.s htm.
2. Юрдан О. Л. Управлшня вищим навчаль-ним закладом: теоретичний аналiз / О. Л. Юрдан // Вiсник Глух1вського нащонального педагогiчного yнiверситетy iменi Олександра Довженка. Сер. : Педагопчш науки. - 2012. - Вип. 20. - С. 44-49.
3. Львов М. С. 1нформацшна система управлшня вищим навчальним закладом як платформа реалiзацi! управлшня академiчним процесом / М. С. Львов, О. В. Сшваковський, Д. £. Щедро-лосьев // Вюник Харк1вського yнiверситетy. Серiя
«Математичне моделювання. 1нформацшт технологи. Автоматизоват системи управлтня». - 2012. - №1. - С.1-21.
4. Львов М. С. Тенденцп розвитку освiтнiх ш-формацiйно-комунiкативних технологш / М. С. Львов // 1нформацшш системи в освiтi : Зб. наук. праць. - Херсон : Вид. ХДУ, 2008. - С. 107114.
5. Покришень Д. А. Органiзацiйнi форми на-вчання в умовах тслядипломно! освии / Д. А. Покришень // Вюник Чернiгiвського нацiонального пе-дагогiчного унiверситету. - 2015. - №125. - С. 220224.
6. Про вищу освиу. Закон Украши вiд 01.07.2014 № 1556-VII. - Режим доступу : http ://zakon. rada. gov. ua/laws/show/1556-18.
7. Про освиу. Закон Укра1ни вщ 05.09.2017 № 2145-VIII. - Режим доступу : http ://zakon. rada.gov.ua/laws/show/2145-19.
8. Про пiслядипломну освиу: проект (неофь цiйний текст) Закону Украши // Л1ГА: Закон. -[Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http ://search.ligazakon.ua/l_doc2. nsf/link1/NT0870.ht ml
9. Сокуренко О. О. 1нтегращя очно! та диста-нцшно! форм навчання в системi тслядипломно! педагопчно! освiти / О. О. Сокуренко // 1нформа-цiйнi технологй' в освт. - 2010. - С. 193-198. - Режим доступу : http://ite.kspu.edu/issue-8/p-193-198.
10. Стьотн М. Г. Дистанцтне навчання та технологй' дистанцшно! освии у навчально-вихов-ному процесi - досвiд Ввдкритого унiверситету 1з-ра!лю / М. Г. Стьотн // Science and Education a New Dimension. - 2013. - № 2. - С. 59-63. - Режим доступу : http://seanewdim.eom/uploads/3/2/1/3/3213611/seanew dim_vol2_2013_02.pdf.
11. Швидун В. М. Аналiз поняття «тслядипло-мна педагопчна освиа» в контекстi штеграцп освь тнiх систем / В. М. Швидун // Теоргя та практика державного управлшня. - 2013. - Вип. 3. - С. 98104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tpdu_2013_3_16.
МЕТОД ВЗАИМООБУЧЕНИЯ В ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ПРАКТИКЕ
Шавишвили И.Ш.
Ведущий педагог по грузинскому языку и литературе СОШ им. Звиада Давитадзе, Грузия, Кобулет-
ский муниципалитет, Шуагеле
THE METHOD OF MUTUAL TEACHING IN THE TEACHER'S PRACTICE
Shavishvili I.Sh.
Leading teacher of Georgian language and literature in secondary school naimed by Zviad Davitadze,
Georgia, Kobuleti municipality, Shuagele
АНОТАЦИЯ
Как известно, дети учатся не только от старших, но и друг от друга. На этом психологическим фактору основаны на различные стратегии взаимного обучения, которые учителя могут использовать при обучении в школе. Использование метода взаимного обучения полезно при изучении темы, которая может планироваться для работы с несколькими группами. Учитель должен позаботиться об интересных задачах, которые усилят любопытство учеников. По своей натуре, ребенок любопытен, и его самый часто задаваемый вопрос это: почему? Следовательно, если вы ищете ответы на уроке, ритм учебного процесса будет интенс-сивным и полным энергии.
Исходя из вышеизложенного, я решила провести урок литературы, чтобы улучшить восприятие и понимание текста, используя метод взаимопонимания в 8-м класс.
В связи с этим, я хотела бы сделать заключение, что метод взаимообучения улучшает результаты процесса восприятия и усвоения текста, мотивирует учеников и преподавателей, развивает умение общаться между собой, дискутировать, учит работать в команде, что поможет им не только в школе но и в повседневной жизни.
ABSTRACT
As it known, the children learn not only from the glory but also from each other. This psychological factor is based on different strategies of mutual teaching that teachers can use when teaching at school. Use of mutual teaching is good when studying a topic that can be planned according to group tasks. The teacher should take care of interesting lessons that will ease the curiosity of the pupils. In general, the child is curious and its most frequent question is: Why? If you are looking for answers in the lesson, the rhythm of the learning process will be high and full of energy.
On the basis of the above mentioned, I decided to make a literature lesson in order to improve the understanding of the text using the method of mutual understanding in the 8th grade.
As a result of this, I would like to say that the method of the mutual teaching improves the results of the text-making process, motivates students and teachers, develops the ability to work with communicative, amateurs and team, which will help them not only in school neither daily life.
Ключевые слова: метод взаимообучения, работа группами, повыения мотивации.
Keywords: mutual teaching, team work, motivation.
