CC BY
15Boiarska-Khomenko Anna Volodymyrivna
ADULT LEARNING IN UKRAINE AND BULGARIA ..
pedagogical sciences
UDC 377
ОСВ1ТА ДОРОСЛИХ В УКРА1Н1 ТА БОЛГАРЙ: ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АСПЕКТ
© 2018
Боярська-Хоменко Анна Володимирiвна, кандидат педагогiчних наук,
докторант кафедри початково!, дошкшьно! та професшно! освiти Харювський нацюнальний педагогiчний ymieepcumem шет Г. С Сковороди (61000, Украша, Харюв, вулиця Валентитвська, 2, e-mail: annaboyarskahomenko@gmail.com)
Анотащя. У статп здшснено порiвняльно-педагогiчний аналiз провiдних аспектгв оргашзацп освiти дорослих в Украшг та в Болгарй. Наведено визначення провгдних дефiнiцiй дослiдження («освиа», «дорослгсть», «освпа дорослих») у болгарськг та украшськш науково-педагогiчнiй лiтературi. Узагальнено рiзнi пiдходи науковцiв до визначення зазначених дефшщш, представлено основнi аспекти 1'хнього обгрунтування (соцiальний, педагогiчний, економiчний тощо). Разом з тим, на основi низки правових документiв Болгарй (Конституция Болгарй', Трудовий кодекс, Закон про професшну освiту та навчання, Закон про рiвень освiти, загальний освинш мiнiмум та навчаль-ний план) та Укра!ни (Конститущя Украши, Закон про освгту, Закон про професшно-техшчну освiту, Закон про вищу освпу) у роботi представлено порiвняльну характеристику нормативно-правового регулювання освiти дорослих. Окреслено перспективи творчого впровадження цшного досвiду Болгарй' у розвиток питань освии дорослих в Украíнi: досвгд Болгарй у розвитку культури навчання дорослих, яка орieнтована на оволодгння сучасними знан-нями та навичками, рiзними видами компетенцiй; створення мереж1 навчальних закладiв; чiтке визначення завдань i функцiй управлiння державною системою освгга дорослих; спiвпраця мгж освпшми установами й державними органами влади.
Ключовi слова: освгта дорослих, безперервна освпа, формальна, неформальна та гнформальна освгта дорослих, Болгаргя, Украша.
ADULT LEARNING IN UKRAINE AND BULGARIA: COMPARATIVE ASPECTS
© 2018
Boiarska-Khomenko Anna Volodymyrivna, PhD in Pedagogy, doctoral candidate of History of Pedagogy and Comparative Pedagogy Department H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University (61000, Ukraine, Kharkiv, Valentynivska street, 2, e-mail annaboyarskahomenko@gmail.com)
Abstract. In the article the comparative and pedagogical analysis of the leading aspects of organization of adult education in Ukraine and in Bulgaria has been completed. The definition of the leading definitions of the study («education», «adult», «adult education») in the Bulgarian and Ukrainian scientific-pedagogical literature was indicated. Various approaches of scientists to the definition of these definitions, the main aspects of their justification (social, pedagogical, economic, etc.) were summarized. Also, in the paper, a comparative description of the legal regulation of adult education is presented based on many Bulgarian legal documents (the Bulgarian Constitution, the Labor Code, the Law on Vocational Education and Training, the Law on the Level of Education, the General Educational Minimum and the Curriculum) and Ukraine (the Constitution of Ukraine, The Law on Education, the Law on Vocational Education, the Law on Higher Education). The prospects of creative implementation of Bulgaria's valuable experience in the development of adult education in Ukraine have been established: the experience of Bulgaria in the development of an adult learning culture, this culture focuses on the acquisition of modern knowledge and skills, various competencies; creation of a network of educational institutions; a clear definition of the tasks and functions of the management of the state system of adult education; cooperation between educational institutions and state authorities.
Keywords: continuous education, formal education, non-formal education, informal education, Bulgaria, Ukraine.
Постановка проблеми в загальному вигляд1 та и зв'я-зок 1з важливими науковими чи практичними завдання-ми. У сучасних умовах швидкого розвитку економши, науки, сошально! сфери та шновацшних технологш доросла людина постшно ввдчувае потребу в удосконален-ш й розширенш власного рiвня знань та умшь. Все б№-ше дорослих людей стикаються з тим, що рiвень знань, здобутий тд час навчання в закладах освгга, з часом перестае задовольняти !хш особист та професшш потреби. Тому питання оргашзацп освии дорослих у наш час набувають колосально! актуальности вони потребують уваги з боку науковщв, педагопв, чиновнишв та влади.
Варто наголосити на тому, що в Закош Укра!ни «Про освпу» (2017 р.) поряд з шшими принципами осви-ньо! дiяльностi визначено принцип сприяння навчанню впродовж життя та штеграцп у мiжнародний освинш i науковий проспр [1]. Разом з тим в Укра!ш шщшовано розробку проекту закону «Про освпу дорослих». Тому вивчення досвщу кра!н £вропи, зокрема Болгарй у пи-таннях оргашзацп освии дорослих дозволить застосу-вати цшш ще! у дгяльносп укра!нських заклащв освии, сприятиме входженню нашо! кра!ни до европейського освпнього простору, зробить наших фамвщв конкурен-тоспроможними на свиовому i европейському ринках пращ.
Аналгз остантх дослгджень I публ1кац1й, в яких роз-глядалися аспекти ц1ег проблеми I на яких Трунтуеться авторська думка; видтення невиршенихратше частин
загально'1 проблеми. Питаннями освии дорослих пере-ймаються як украшсьш (Л. Лук'янова [2; 3], Н. Ничкало [4], В. Базелюк [5], Л. Пуховська [6], Л. Спаева [7]) так i болгарсьш дослщники (М. Андреев [8], Р. Бабалова [9], В. Дейкова [10], Т. Драг [11], I. 1ванов [11], Ч. Катански [12; 13], С. Чавдарова-Костова [14]). У !хшх працях визначено термшолопчний апарат питань освiти дорослих, теоретично обгрунтовано принципи, форми, методи освии дорослих, окреслено основш форми та напрямки його здобуття тощо. Разом з тим, у педагопчнш науш вiдсутнiй комплексний порiвняльний аналiз питань освь ти дорослих в Укрш'ш та Болгарii на сучасному етапi.
Формування ц1лей статт1. Мета статп - здшсни-ти порiвняльно-педагогiчний аналiз освiти дорослих в Укра'ш та Болгарп, окреслити шляхи впровадження позитивного досввду Болгарii у розвитку питань освии дорослих в УкраМ.
Виклад основного матергалу дослгдження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результат1в. Поняття освии дорослих в Укрш'ш та Болгарй визначено багатьма науковцями, воно спираеться на рiзнi аспекти та точки зору. Тому дощльно порiвняти визначення цих понять в Укра!ш та Болгарй. Дефшщгя «освпа дорослих» передбачае вивчення двох ключових термшв «освпа» та «дорослють». Розглянемо пiдходи до визначення цих понять в украшськш та болгарськш науковiй лператург
Болгарський педагог i дослiдник Т. Драг [11] за-
педагогически науки
Боярська-Хоменко Анна Володимирiвна ОСВ1ТА ДОРОСЛИХ В УКРА1Ш ТА БОЛГАРП ...
значае, що поняття осмти залишаеться одним 13 наи-б1льш невизначених 1 суперечливих понять в педагопщ. Т. Драг та I. 1ванов [11] переконаш, що термш «освпа» е зб1рною назвою для всього, що пов'язано з тдготовкою особистосп до И сощально! 1 професшно! самореал1за-цп та розвитку 1 включае зм1ст (гуманпарний, науковий, практичний), р1вень освгга особистост! (низький, серед-нш, високий), р1вень освпньо! системи (початкова, се-редня, вища), як1сть навчання (добре, погано, середньо) [11, с. 10].
У педагопчнш лиератур! Болгарп зазначено, що освгга - це система наукових, культурних та техш-ко-практичних знань, накопичених людьми в перюди !х юнування та розвитку. Освпа може ввдбуватися у фор-мальних та неформальних умовах, 1 будь-який досввд, який впливае на те, як людина думае, ввдчувае та д1е, може вважатися освпою [14].
Разом з цим установлено, що болгарсьш педагоги роз-глядають освпу у р1зних аспектах, зокрема у широкому сощальному план як сощальний шститут та як сощаль-не явище. У педагопчному аспект! як цшеспрямований процес навчання в освиньому заклад! або через систему самоосвпи, з метою оволодшня знаннями, навичками, методами 1 досввдом практично! роботи у вщповвдносп з певними державними вимогами 1 вщповвдно до цшню-них ор1ентацш 1 установок [15, с. 19]. У яшсному аспект!, як вщображення шльшсних характеристик досягнутого р1вня знань, навичок, метод1в, досввду тзнавально! та практично! дгяльносп [9]. Використання терм1ну «освь та» також означае систему навчання - навчальш закла-ди, в яких здшснюеться виховання 1 навчання [8, с. 18].
В украшсьшй педагопчнш думщ, як 1 в болгарськш, юнуе ряд визначень поняття «освпа», зокрема В. Лозова та Г. Троцко [16] зазначають, що «освгга - це процес 1 результат засвоення !ндивщом досвщу, досягнення ним значного освпнього р1вня, прилучення шдиввда до культурних щнностей людства» [16, с. 7]. У педагопчному словнику С. Гончаренка [17] зазначено, що «освгга -духовне обличчя людини, яке складаеться тд впливом моральних та духовних щнностей, що е надбанням !! культурного кола, а також процес виховання, самовихо-вання, впливу, шл1фування, тобто процес формування обличчя людини» [17, с. 241-242].
Визначення поняття «дорослють» також е неодно-значним як в Укра!ш так 1 в Болгарп. Зокрема болгар-ський дослщник та педагог Ч. Катански [12], зазначае що доросл1 люди характеризуются сформованим ште-лектом та особистютю, сощальним статусом, щ характеристики пвдкршлюються публ1чно визнаними сощаль-ними та громадянськими правами й обов'язками [12].
Установлено, що украшсьш 1 болгарсьш педагоги розглядають поняття доросло! людини з шлькох то-чок зору (сощальна, психолопчна, бюлопчна та шшГ). Так, Л. Лук'янова [3], спираючись на критерш часу за Б. Ананьевим, вважае дорослою людину в1ком в1д 21 до 65 рошв. Але варто зазначити, що дослщниця наводить й 1нш1 точки зору, так вона зазначае, що Ю. Кулюткин вважае дорослою людину у вщ1 в1д 16 до 70, а от О. Степанова - ввд 18 до 40 рошв [3].
В Укра!ш поняття «освгга дорослих» трактуеться як «осв1та, спещально призначена для ос1б, як1 вважаються дорослими, та мае на мет1 вдосконалення !х осв1тн1х 1 професшних квал1ф1кац1й, подальшого розвитку здат-ностей, покращення, в1дновлення або оновлення знань, умшь, 1нших компетентностей для завершення р1вня формально! осв1ти, зокрема в новш галуз1» [18, с. 137]. У свою чергу нац1ональний статистичний шститут Болгар1! зазначае, що «освгга дорослих охоплюе всю ц1-льову, формальну та неформальну навчальну д1яльшсть, спрямовану на покращення знань, навичок та компе-тентност1 людини, як з професшного, так 1 з загального 1нтересу, в особистих та сощальних ц1лях» [19].
Зазначимо, що укра!нська досл1дниця Л. Лук'янова [2] под1ляе думку американського вченого М. Ноулза 1
пропонуе розглядати поняття «освгга дорослих» у трьох значеннях: «у широкому розум1нн1 осв1та дорослих - це процес навчання; у вузькому - комплекс оргашзованих дш щодо навчання дорослих, як1 здшснюються багатьма закладами з метою досягнення специф1чних ц1лей; су-купне значення об'еднуе процеси й д1! в вдею, яка реал1-зуеться в сощальнш практиц1, що й дозволяе розглядати освпу дорослих як сощальний 1нститут задля задоволен-ня потреб доросло! людини в освт, культур^ адаптац1! до соц1уму» [2, с. 7].
Варто зазначити, що болгарський дослщник Ч. Катански [13] також розглядае освпу дорослих в економ1чному (освгга пов'язана з ринком пращ, профе-с1йно-техн1чна осв1та, осв1та на робочому м1сц1 тощо), соц1альному (громадянська осв1та, осв1та батьк1в тощо), особистому та культурному аспектах (самоосв1та, ком-пенсуючи осв1та тощо) [13].
Таким чином освгга дорослих в Укра!ш та Болгар1! розум1еться як будь-яка навчальна д1яльшсть ос1б, що визнаються дорослими.
Щкавим для вивчення е питання нормативно-правового регулювання осв1ти дорослих в Укра!ш та Болгар1!. Зауважимо, що законодавча база Болгар1! спираеться на офщшш документи Свропейського союзу. Зокрема це Резолющя Свропейського парламенту про навчання дорослих (2008 р.), Рекомендащя Ради Свропи щодо шлях1в тдвищення квал1ф1кац1!: нов1 можливост1 для дорослих (2016 р.), Ршення Свропейського Парламенту та Ради про сшльш правов1 рамки для надання кращих послуг у сфер1 навичок та квал1ф1кацш (2018 р.) тощо.
Питання правового регулювання освгга дорослих в Болгарп висвгтлюються в низц1 нормативних докумен-т1в. Так, осв1та дорослих мае правове обгрунтування в Конституц1! Болгари, Трудовому кодекс!, Закон1 про професшну осв1ту та навчання, Закон1 про р1вень осв1-ти, загальний освггаш м1н1мум та навчальний план. У свою чергу в Укра!ш питання освгга дорослих знайш-ли свое вщображення у таких законодавчих актах як Конститущя Укра!ни, Закон про освпу, Закон про про-фесшно-техшчну осв1ту, Закон про вищу освпу.
Установлено, що Конститущя Болгарп \ Закон «Про сприяння занятост1» гарантують права кожно! людини на освпу, а також забезпечення можливост1 отриман-ня базово! \ середньо! освгга для дорослих [20]. Як 1 в Болгарп, в Украш Конститущя та Закон Укра!ни про освпу також гарантують право кожно! людини на освь ту, доступшсть до тслядипломно! осв1ти та р1зних форм навчання [21]. В Укра!ш освиа дорослих визначена не-в1д'емним складником системи освгга 1 спрямована на реал1защю права на безперервне навчання [1].
Щкавим для вивчення е той факт, що Трудовий кодекс Республ1ки Болгар1я забезпечуе право на освпу та навчання дорослих оаб, зайнятих на ринку пращ Болгарп [10]. Укра!нський Кодекс закошв про працю га-рантуе додаткову вщпустку у зв'язку з навчанням у вс1х типах навчальних заклад1в [22].
Варто зазначити, що в Болгари д1е Закон «Про сприяння занятосп», який регулюе систему, функц1! та управ-лшня державною системою осв1ти дорослих, визначае свпський характер осв1ти, гарантуе Г! безоплатшсть у державних та мунщипальних школах, незалежн1сть в1д расового нащонального, гендерного, етн1чного та соц1-ального походження. У цьому закон1 також визначено види формально! осв1ти дорослих - веч1рня, неповний робочий день, вдивщуальна форма, дистанц1йна, сум1с-ництво, навчання на робочому м1сщ [20].
У Закош Болгар1! «Про сприяння занятостЬ) визначено: положення та умови отримання початково!, середньо! та професшно! освпи у систем! освгга дорослих; типи шшл у систем! освпи дорослих; право дорослих на постшне тдвищення р!вня освгга та квал!ф!кацп без повторного отримання освпи такого р!вня; право кожно! доросло! людини на освпу в обранш ним школ! та на навчання ввдповвдно до його особистих переваг та мож-
Научен вектор на Балканите. 2018. № 1
25
Boiarska-Khomenko Anna Volodymyrivna
ADULT LEARNING IN UKRAINE AND BULGARIA ..
pedagogical sciences
ливостей [20].
Закон Волгари «Про професшну освпу та навчання» регулюе сyспiльнi ввдносини, пов'язанi з наданням прав на отримання професшно! квалiфiкацil громадян ввд-повiдно до ix особистих iнтересiв i здiбностей, а також вiдповiдно до потреб кра1ни у квалiфiкованiй i конку-рентоспроможнiй робочiй силi. Варто зазначити, що у цьому законi визначено юридичш можливостi та умови для функщонування i розвитку системи освгти i професшно! пiдготовки для дорослих на основi спiвпрацi мiж освiтнiми установами та державними органами влади, мiсцевим самоврядуванням i сощальними партнерами. Закон визначае функцй' державних установ, мунщипаль тетiв та сощальних партнерiв щодо професiйноl освiти i подготовки дорослих [10].
Таким чином, на основi опрацьовано! украгнсько! та болгарсько! педагоriчно! л1тератури, нормативно-пра-вових акпв обох краш можна окреслити шляхи впро-вадження позитивного досвщу Болгарп у розвитку пи-тань освiти дорослих в Украш. Так, зокрема, норматив-но-правовi акти Укра1ни щодо освiти дорослих повиннi сприяти створенню культури навчання дорослих, яке орiентоване на оволодiння сучасними знаннями та на-вичками, на оволодшня рiзними видами компетенцiй, котрi визначають сучасний ринок працi та суспшьство.
Також позитивним е досввд Болгарп у створеннi ме-режi навчальних закладiв для дорослих, чiтке визначен-ня завдань, функцй та управлшня державною системою освiти дорослих. Поруч з розвитком мереж1 освiтнix закладiв для дорослих, необхвдним е створення чiткого меxанiзмy офiцiйного визнання та сертифжацп освiти, здобуто! неформальним чи шформальним шляхом.
Варто зазначити, що в Укра1ш доцiльно використати досввд Болгарп у питаннях спiвпрацi мгж освiтнiми установами та державними органами влади, мюцевим самоврядуванням та сощальними партнерами.
Висновки до^дження i перспективи подальших poseidoK цього напряму. Таким чином можна зробити висновок про те, що теоретичш аспекти освгти дорослих в Укршш та Болгари е досить подГ6ними. Наyковцi обох краш придшяють багато уваги питанням освгти впродовж життя, надають схож! визначення провщних дефiнiцiй (освiта, дорослють, освiта дорослих). Поряд з тим, нормативно-правове забезпечення освгти дорослих в Укра1ш та Болгарп е дещо вщмшним. ТодГ, як болгарське законодавство спираеться на резолюцп Ради Свропейського Союзу щодо освгти дорослих та по суп е !х вщображенням на нащональному рГвш, Украша створюе власну законодавчу базу, яка б задовольняла потреби нашо! держави i у той же час вщповвдала ев-ропейським стандартам. На цьому шляху наша держава мае ряд труднощГв, подолання яких не можливе без ви-вчення та впровадження досвщу европейських краш, зокрема Болгарп. Позитивним е досвщ Болгари у розвитку культури навчання дорослих, створенш мереж! навчальних закладiв та чгткому визначеннi завдань, функцп yправлiння державною системою освгти дорослих, а також у сшвпращ мГж освгтшми установами й державними органами влади.
Серед перспектив подальших дослщжень варто наз-вати вивчення форм та методiв освгти дорослих в кра!-нах Свропи, зокрема в Болгарп, анал1з тенденцiй та перспектив розвитку освгти дорослих в Укршш та Болгари, окреслення спшьних шлях1в вирiшення актуальних пи-тань оргашзацп безперервно! освгти, сшвпращ Украши i Болгарп у гшлуз! освгти дорослих.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Закон Украгни про oceimy. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2145-19 (дата звернення 16.10.2018).
2. Лук'янова Л. Б., агаева Л. С., Анщенко О. В. Оcвimа дорослих: теоретичш i меmoдoлoгiчнi засади. К.: Педагoгiчна думка, 2012. 272 с.
3. Лук'янова Л. Б. Доро^сть як базова каmегopiя андpагoгi-ки // Оcвimа дорослих: mеopiя, дocвiд, перспективи, 2010. Вип. 2. с. 20— 29.
4. HuHKano H. r. Oceima dopocnux — peгionanbnuu poseumoK: doc-eid, euKnuKu, cmpameгii // 36ipnuK Mamepianie WopyMy do Mixnapodnux dnie oceimu dopocnuxy sanopisbKiu odnacmi. 3anopixxn, 2017. c. 6—10.
5. Oceima dopocnuxy nepcneKmuei sMin: innoea^i, mexnonoгii, npo-гnoзu: KoneKmuena мonoгpa$in / 3a ped. A. BacunmK, A. Сmoгoecbкoгo. Hixun: Budaee^ nn HucenKo M. M., 2017. 248 c.
6. npo^eciunuu poseumoK nepconany nidnpueMcme y Kpainax Ceponeucbкoгo Comsy: nocidnuK / H. n. nyxoecbKa, A. O. BopnaHee, C. O. Hey; 3a nayK. ped. H. n. nyxoecbKoi. Kuie: inTO HAnHY. 2015. 176 c.
7. C^aeea H. B. Po3eumoK oceimu dopocnux e YKpaini (дpyгa nono-euna XX cm.—noHamoK XXI cm.: мonoгpa$in. K.: TOB «Bff «EKMO»», 2010. 420 c.
8. Andpeee M. npo^cbm na odyHenuemo // ffudaKmuKa. Co$in, 1996. 424 c.
9. Ea6anoea P. He^uonen Kypc no Teopun na eb3numanuemo. Co^un, 1999. 140 c.
10. ffeuKoea B., Taneea H., rameeaM., Andonoea K., EnHee ff. Ananus na cbcmonnuemo na $opMannama yHunu^na cucmeMa sa odpasoeanue u odyHenue na ebspacmnu. Co$un: Munucmepcmeo na odpasoeanuemo u nayKama, 2015. 136 c.
11. Heanoe H., ffpaг T. Пeдaгoгuнecкomo uscnedeane. fflyMen H «rnayKc», 1993. 355 c.
12. KamancKu H. Anдpaгoгuнecкu nodxod KbM KaHecmeomo u e$eK-muenocmma na npo^ecuonannomo odyHenue na ebspacmnu (pempocneK-mueno uscnedeane) // Bulgarian Journal of Science and Education Policy (BJSEP), 2009. Volume 3, Number 1. C. 68-95.
13. KamancKu H. nepManenmno odpasoeanue u yHene npes ^nun xueom // npo^ecuonanno odpasoeanue. Co$un, 2012. roduna XIV, KnuxKa 1. C. 8-1.
14. Haedapoea-Kocmoea C., B. ffenudanmoea u E. rocnodunoe. Пeдaгoгuкa. Co$in, 2018. 413 c.
15. EuxKoe r., B. KpaeecKu. Memoдonoгun u Memodu na neдaгoгuнe-cKume uscnedeanun. Co$un: YH «Ce. Kn. OxpudcKu», 2002. 510 c.
16. Hosoea B. I., Tpo^o r. B. TeopemuHni ocnoeu euxoeannn i nae-Hannn. XapKie: XapK. depx. ned. yn-m iM. r. C. CKoeopodu; «OBC», 2002. 400 c.
17. ronHapenKo C. Y. YKpaincbKuu neдaгoгiнnuu cnoenuK. Kuie: Hu6idb, 1997. 375 c.
18. Oceima dopocnux: enцuкnoneдuнnuu cnoenuK. K., 2014. 276 c.
19. O6pasoeanue u odyHenue na ebspacmnu. URL: http://www.nsi.bg/ bg/content/3531 (dama seepnennn 16.10.2018).
20. 3aKon sa nacbpHaeane na saemocmma / URL: http://euroguidance. hrdc.bg/wp-content/uploads/2018/03/ZAK0N-ZA-NASARChAVANE-NA-ZAET0STTA_34.pdf (dama seepnennn 16.10.2018)
21. Koncmumy^n YKpainu: eud. K.: napnaMenm. Bud-eo, 2006.
58 c.
22. KodeKc saKonie npo npaцm YKpainu: eud. K.: Benec, 2008. 135 c.
