CC BY
114
УДК 378.12-61+371.32+168.5
ПРОФЕС1ЙНО-ПЕДАГОГ1ЧНА Д1ЯЛЬН1СТЬ ВИКЛАДАЧ1В ВИЩИХ МЕДИЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В У КОНТЕКСТ1 СИСТЕМНОГО П1ДХОДУ
У статл актуалiзовано змют понять «педагопчна д!ялбшстб» i «професшно-педагопчна д!ялбшстб». Проаналiзовано професiйно-педагогiчну дiяльнiсть викладачiв вищих медичних навчальних закладiв у контекст системного пiдходу. Показано, що за своею сутнiстю ця дiяльнiсть е iнтегративною, у якiй поеднуються предметний, науковий, психолого-педагогiчний, iдеологiчний i лiкувальний (для викладачiв клiнiчних кафедр) складов^ Описано функцiональнi компоненти педагопчио! системи, такi, як: мотивацiйний, адаптивний, стимулювальний, кiбернетичний, технологiчний, дiагностичний, мошторинговий, комунiкативний i проектувальний.
Ключов! слова: системний шдхщ, професшно-педагопчна д1яльшсть, вищий медичнний навчальний заклад.
Одним i3 прюритет1в осв1тньо! пол1тики Укра!ни ХХ1 ст. визнаеться тдвищення якост осв1ти, вищо! медично! зокрема. Пщ вищою медичною осв1тою розушемо процес, продукт i результат засвоення систематизованих знань, сформованих умшь i навичок, необхвдних для кватфшовано! д1яльносп в рамках професп лшаря.
Беручи за основу функцп вищо! осв1ти, виокремлеш А. I. Кузьмшським [4], юнують тдстави стверджувати, що до основних функцш вищо! медично! осв1ти належать таю:
■ продукування медичних та шших наукових знань — здшснення спещальних наукових дослщжень, упровадження !х результат у практику, розробка осв1тшх програм i нових навчальних дисциплш, науково-методичного супроводу;
■ реал1защя навчального процесу у вищш медичнш школ1 на основ! р1зномаштних осв1тшх i педагопчних технологш;
■ поширення медичних знань та шших наукових знань — видання навчально! i науково! л1тератури, участь у наукових, науково-методичних, науково-практичних та шших заходах р1зного р1вня;
■ формування в студента вищого медичного навчального закладу вмшня й усвщомлення необхщносп осв1ти впродовж життя (LLL — LIFE LONG LEARNING).
У «Проект наказу МОЗ Укра!ни «Про затвердження Програми розвитку вищо! медично! осв1ти до 2015 року» наголошуеться на необхщност подальшого впровадження сучасних галузевих стандарт1в вищо! медично! осв1ти, системи лщензування та сертифшацп фах1вщв, посилення сощально! компоненти i вимог до набуття професшно! компетентности полшшення якост вищо! медично! осв1ти, приведення !! структури та змюту вщповщно до потреб галуз1 охорони здоров'я кра!ни на сучасному етат. Адже яюсна медична осв1та дозволить кра!ш мати фах1вщв св1тового р1вня, студенту — здобути таку осв1ту, яка дасть йому змогу (за бажанням) працювати в будь-якш кра!ш св1ту, викладачу — стати конкурентоспроможним у будь-якому европейському ушверситет1.
Водночас св1товий i в1тчизняний досвщ переконливо свщчить, що жодш докоршш змши, передов1 технологи та шновацшш процеси у сфер1 осв1ти не принесуть бажаного результату без налаштованост викладача на «творчий пошук, упровадження нов1тшх досягнень психолого-педагопчно! науки в повсякденну практику, вивчення, узагальнення й поширення передового педагопчного досвщу, прагнення до освоення та застосування нових педагопчних технологш, активних форм i нових метод1в навчально-виховного процесу» [7].
Актуальшсть дослщження ППД викладач1в вищих медичних навчальних заклад1в визначаеться тим, що, з одного боку, на вщмшу вщ викладач1в, яю працюють у педагопчних вишах i мають спещальну педагопчну осв1ту та практичний i теоретичний досвщ у галуз1 навчання й виховання, переважна бшьшють викладач1в медичних виш1в, яю здшснюють природничо-наукову i професшну та практичну тдготовку майбутшх л1кар1в, — це фах1вщ-медики, яю не мають спещально! психолого-педагопчно! тдготовки.
З шшого боку, викладач1 з1 спещальною психолого-педагопчною шдготовкою для здшснення професшно! д1яльност у медичному виш1 зобов'язаш бути компетентними у вщповщних предметних
© Беляева ОМ, 2014
галузях з огляду на напрям пiдготовки i спецiальностi («лiкувальна справа», «стоматолопя», «педiатрiя», «медико-профiлактична справа») майбутнього фахiвця у галузi медицини.
У цьому контекст слiд погодитися з росiйською дослщницею О. Р. Зiнкевич [3], що у першо! групи викладачiв, тобто лiкарiв, якi поеднують лiкувальну i педагогiчну дiяльнiсть, така ситуацiя викликае певнi труднощi в аналiзi, усвщомленш й узагальненнi досвiду свое! ППД, у пошуку результативних пiдходiв до процешв навчання, розвитку й виховання студентiв — майбутнiх лiкарiв, у подоланш И певно! iнертностi, вщсутносп ознак педагопчно! творчостi, iнновацiй.
Така ситуащя цiлком закономiрна i прогнозована, адже головна професiйна дiяльнiсть викладачiв-лiкарiв — це медична дiяльнiсть в умовах стацiонарiв, диспансерiв, клiнiк, в яких реалiзуеться життевий цикл лшаря. Власне ж ППД для викладачiв-лiкарiв е вторинною i менш значущою, хоча, як засвiдчило спецiальне дослщження, здiйснене О. Р. Зiнкевич, переважна бшьшють з них виявляе готовшсть до аналiзу власного педагогiчного досвщу i вивчення педагогiчного досвiду колег, прагнення до дослiдження i перетворення свое! педагопчно! дiяльностi, але часто !м не вистачае психолого-педагогiчних знань [3].
Щодо викладачiв друго! групи, то !хня результативна ППД можлива лише за умови адаптацп наявних загальних психолого-педагогiчних знань до потреб вищо! медично! школи, щонайпсшшо! реалiзацi! мiжпредметних зв'язкiв, «глибокого занурення» в медицину, чiткого усвiдомлення аксюлопчних i деонтологiчних засад формування особистост майбутнього лiкаря.
Розв'язати проблему забезпечення належно! психолого-педагопчно! пiдготовки викладачiв вищих медичних навчальних закладiв в умовах безперевно! освiти та пiдвищення квалiфiкацi! намагаються рiзними способами i в рiзних формах: протягом багатьох десятилт при Нацiональному медичному унiверситетi iменi О. Богомольця функцiонуе факультет шдвищення кватфшаци викладачiв вищих медичних навчальних закладiв Укра!ни, створюються центри при шститутах шслядипломно! освiти, проводяться рiзноманiтнi педагiчнi курси, читання та семшари при медичних вишах, наприклад, при ВДНЗУ «УМСА» такi курси ддать вже бiльше, нiж 20 роюв, систематично вiдбуваються методичнi, навчально-методичнi, науково-методичш конференци, взаемовiдвiдування лекцiй, практичних i семiнарських занять iз !хшм подальшим аналiзом.
Рiзноманiтнi аспекти педагогiчного процесу i ППД викладачiв вищих медичних i фармацевтичних навчальних закладiв висв^лено Н. Аловою, Л. Артемчук, С. Белан, М. Бiлинською, I. Булах, О. Волосовцем, Ю. Вороненко, Н. Зеленшою, О. Зiнкевич, В. Лазоришенцем, Х. Мазепою, С. Максименко, М. Мартиновою, В. Мiлерян, М. Мiрським, Б. Наумовим,Л. Остапюк, В. Передерiем, А. Пiдаевим, Ю. Поляченко, О. Трегубовою, Я. Цехмютером, М. Фшоненко, Т. Чернишенко, Р. Шуруповою та ш.
Аналiз лiтератури з проблеми дослiдження специфiки ППД науково-педагогiчних пращвниюв вищо! медично! школи, умов i факторiв, якi впливають на усшшнють цього процесу, дае змогу стверджувати, що це дослщження повинно здшснюватися як в межах чiтко вимiрюваного i порiвнюваного кiлькiсного та яюсного освiтнього i наукового результатiв, сформульованих в термiнах компетентнiстного пiдходу, так i в термiнах iнших пiдходiв, системного зокрема.
Мета дослiдження — проанатзувати ППД викладачiв вищих медичних навчальних закладiв з позици системного шдходу.
Логiка дослiдження вимагае актуатзаци змiсту понять «дiяльнiсть», «педагогiчна дiяльнiсть», «професiйно-педагогiчна дiяльнiсть». У «Психологiчному тлумачному словнику» дiяльнiсть дефiнiюеться як «динамiчна система взаемоди суб'екта зi св^ом, у процесi яких вiдбуваеться виникнення i втiлення в об'ектi психiчного образу i реалiзацiя опосередкованих ним вщносин суб'екта в предметнiй дшсносп [9]». Педагогiчна дiяльнiсть — це особливий вид дiяльностi, що полягае у свщомих навчальних i виховуючих впливах педагога на особу, що навчаеться, спрямованих на особистiсний, штелектуальний, дiяльнiсний розвиток, який одночасно слугуе шдгрунтям саморозвитку i самовдосконалення [2, 5]. Вщтак, професiйно-педагогiчна дiяльнiсть — це педагопчна дiяльнiсть, зорiентована на конкретну сферу дiяльностi (вiйськову, провову, iнженерну тощо) [7]. Основна мета ППД викладача вищо! школи незалежно вiд профiлю пiдготовки майбутнiх спещатспв полягае у формуваннi системи професшно важливих знань, умiнь i навичок, а також професшному розвитковi майбутнього фахiвця у конкретнiй галузi.
У контексп системного пiдходу ППД викладача вищого навчального закладу розглядаеться як штегративна дiяльнiсть, у якiй поеднуються предметний, науковий, психолого-педагогiчний та виховний (щеолопчний) компоненти [1, 5, 7]. Щодо викладачiв, якi працюють на ктшчних кафедрах вищих медичних навчальних закладiв, то невiд'емним компонентом 1хньо1 ППД е лiкувальний комопнент.
Результатом ППД викладача е продукти його функцюнальнох дiяльностi: дидактичнi, наприклад, засоби навчання, i психологiчнi такi, як психолопчш новоутвори, професiйний розвиток особистостi etc. 1накше кажучи, ППД е sui generis мета-дiяльнiстю, тобто такою, що надбудовуеться над дiяльнiстю особи, що навчаеться [6]. Водночас, вибудовуючи траекторда власно! ППД, у викладача повинно бути ч^ке усвiдомлення, що навчальна дiяльнiсть студентiв вищих навчальних закладiв значно вiдрiзняеться вiд дiяльностi шших груп осiб, що навчаються, оскшьки в нiй поеднуються навчальна, наукова i професiйна пiдготовки, якi вирiзняються високим ступенем самостiйностi.
Беручи до уваги, що визначальна особливiсть ППД викладача будь-якого вищого навчального закладу — суб'ект-суб'ектна (викладач-студент) взаемодiя у виглядi спiвробiтництва, дослiдження ППД доцшьно здiйснювати шляхом визначення функцiональних компонент (ФК) педагопчио! системи iз попередшм уточненням змiсту власне поняття «ФК педагопчио! системи». ФК педагогiчно! системи розумiемо як «зв'язки мiж вихщиим станом структурних компонентiв педагогiчно! системи i кiнцевим результатом li функцюнуваиия, що визначають тi оиераци, як повинен виконати педагог над кожним зi структурних компонентiв з метою переведення особи, що навчаеться, з вихщиого стану в шуканий» [8]. ФК i сутнiсть операцiй, як повинен здiйснити викладач для того, щоб у результатi педагогiчного впливу вщбувалися прогнозованi якiснi й кшьюсш змiни в в характерi дiяльностi особи, що навчаеться та в його особистосп, подано в таблищ.
№ ФК Сутшсть операцш, здшснюваних викладачем у процес ППД
1 Мотивацшний Створення системи мотивацп (п1знавально1, профес1йно1 мотивацп устху) до р1зних вид1в навчально1 д1яльност1 (навчально-п1знавально1, навчально-досл1дно1, навчально-професшно'О, тобто спонукання студента до активних дш в напрямку здобуття осв1ти
2 Адаптивний Адаптащя навчально1 шформацп до р1вня ll розумшня студентом, його перцептивних, мнемошчних, 1мажинативних та шших зд1бностей
3 Стимулювальний Систематичне спрямування студента на досягнення осв1тшх цшей (конкретних — практично:, загальноосв1тньо1, виховно1 i когштивно-розвивально1 та стратегiчноi s. глобальноi, яка вщображае сощальне замовлення держави на висококвал1фжованого конкурентоспроможного фах1вця) з урахуванням напряму i р1вня тдготовки студента, а також ступеня його навченост
4 Юбернетичний Постшне управлшня тзнавальною д1яльшстю студента та формування в нього заданих якостей i рис особистост
5 Технолопчний Застосування таких стратегш, метод1в i засоб1в навчання й виховання, що дають Гарантований позитивний результат осв1ти як головного чинника сощал1зацп (тобто процесу та результату становлення особистосп, що полягае в засвоенш особистютю сощальних i сощумних цшностей та вщтворенш сощальних зв'язюв i сощального досвщу), а також професшного зростання
6 Д1агностичний Зютавлення реального р1вня навчальних досягнень студента з1 змютом 1деал1зовано1 модел1 навченоси, тобто вивчення результативност навчального процесу з метою тдтвердження, що отриманий результат вщповщае визначеному нормативними документами (навчальними програмами, ОКХ, ОПП etc.)
7 Мошторинговий Вщстеження, оцшювання та регулящя здшснених педагопчних д1й, забезпечення зворотнього зв'язку, що свщчить про вщповщшсть фактично досягнутих результата д1яльност1 педагог1чно1 системи ll юнцевим цшям
8 Комушкативний Забезпечення ефективност та продуктивност спшкування викладач1в з1 студентами (суб'ект-суб'ектних вщносин), породжених цшями i змютом 1хньо1 сум1сно1 д1яльност1, а також з шшими учасниками педагопчного процесу
9 Проектувальний Проектування, тобто планування i реал1защя системи д1й, умов i засоб1в, необхщних для досягнення цшей ППД, зумовлених загальнолюдськими, сощальними i сощумними цшностями
Основними компонентами педагогiчно! системи е мотивацшний, адаптивний, стимулювальний, кiбернетичний, технолопчний, дiагностичний, монiторинговий, комунiкативний i проектувальний. Результативнiсть професiйно-педагогiчно! дiяльностi викладача, незалежно вщ профiлю вищого навчального закладу, визначаеться тим, наскшьки цiлiсно та послщовно викладач здiйснюе описанi оиераци, наскiльки ефективнi його педагогiчнi впливи на студента, а отже, наскшьки устшними е ус види дяльност студента (навчально-тзиавально^ навчально-науково!, навчально-професiйноl).
Перспектиеи подальших розробок у даному напрямку вбачаемо в поглибленому дождженш icmomHux ознак i визначальних особливостей nрофесiйно-nедагогiчноl dimbHocmi eumada4ie вищих медичних навчальних 3amadie,
структурних KOMnoHeHmie ща dirnbHocmi, професшно важливих i oco6ucmicHux якостей eumadauie, ят здшснюють тдготовку майбутшх лiкaрiв.
'ШЖМЖШШШЖЖШ^_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ш.
1. Архангельский С. И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы / Сергей Иванович Архангельский. — М. : Высшая школа, 1980. — 368 с.
2. Егоров В. В. Педагогика высшей школы: [учебн. пособ.] / Егоров В. В., Скибицкий Э. Г., Храпченков В. Г. — Новосибирск : САФБД, 2008. — 260 с.
3. Зинкевич Е. Р. Когнитивно-ориентированная технология повышения квалификации врачей — преподавателей высшей медицинской школы : автореф. дис. на соискание учён. степени доктора пед. наук : спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / Зинкевич Елена Романовна. — Москва, 2013. — 45 с.
4. Кузьмшський А. I. Педагопка вищо! школи: [навч. поаб. для викл. вищ. навч. закл., слухачiв мапстратури, астр.] / Анатолш 1ванович Кузьмшський. — К. : Знання, 2005. — 486 с.
5. Общая и профессиональная педагогика / [Воронин А. М., Дуканова Е. И., Ретивых М. В. и др.] ; под ред. В. Д. Симоненко. — М. : ООО «Издательский центр «Вентана-Граф», 2005. — 368 с.
6. Педагопчна майстершсть: [тдр.] / [Зязюн I. А., Карамущенко Л. В., Кривонос I. Ф. та ш.] ; за ред. I. А. Зязюна. — К. : Вища школа, 1997. — 349 с.
7. Туркот Т. I. Педагопка вищо! школи : [навч. поаб.] / Туркот Тетяна йашвна. — К. : Кондор, 2011. — 628 с.
8. Устемиров К. Профессиональная педагогика / Устемиров К., Шаметов Н. Р., Васильев И. Б. — Алматы : ТОО «Акнур и К°», 2005. — 432 с.
9. Шапар В. Психолопчний тлумачний словник. Близько 2500 термов / Вжтор Шапар. — Харюв : Прапор, 2004. — 640 с.
т.
ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ПРЕПОДАВАТЕЛЕЙ ВЫСШИХ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ В КОНТЕКСТЕ СИСТЕМНОГО ПОДХОДА Беляева Е.Н.
В статье актуализируется содержание понятий «педагогическая деятельность» и «профессионально-педагогическая деятельность». Проанализирована
профессионально-педагогическая деятельность преподавателей высших медицинских учебных заведений в контексте системного подхода. Показан интегративны характер этой деятельности, объединяющей предметный, научный, психолого-педагогический, идеологический и лечебный (для преподавателей клинических кафедр) составляющие. Описаны функциональные компоненты педагогической системы такие, как: мотивационный, адаптивный, стимулятивный, кибернетический, технологический, диагностический, коммуникативный.
Ключевые слова: системный подход, профессионально-педагогическая деятельность, высшее медицинское учебное заведение.
Стаття надшшла 10.06.2014 р.
PROFESSIONAL AND PEDAGOGICAL ACTIVITY OF HIGHER MEDICAL EDUCATION INSTITUTIONS' LECTURERS IN THE CONTEXT OF SYSTEMATIC APPROACH Belyaeva E.N.
The article foregrounds the content of concepts «pedagogical activity» and «professional pedagogical activity». In the context of systematic approach, the analysis of professional pedagogical activity of lecturers at higher medical education institutions has been performed. It is displayed that this activity is inherently integrative, combining the following components: objective, scientific, psychological, pedagogical, ideological and therapeutic (for lecturers at clinical departments).
The functional components of educational system, such as motivational, adaptive, stimulating, cybernetic, technologic, diagnostic, monitoring, communication and projecting have been presented.
Key words: systematic approach, professional pedagogical activity, higher medical education institution.
УДК 616.31-08:378.147
ЩЛЕСПРЯМОВАШСТЬ ЯК ЗАПОРУКА УСП1ХУ В ОРГАШЗАЦП САМОСТ1ЙНО1 РОБОТИ СТУДЕНТ1В НА КАФЕДР1 ТЕРАПЕВТИЧНО1 СТОМАТОЛОГП
Робота присвячена аналiзу самостшност студенев у навчальному процеа в умовах кредитно-модульно! системи. Цшеспрямовано оргашзована самостшна робота студенев дозволяе створити необхщш умови для формування сумлшного ставлення до навчального процесу, вихованню почуття обов'язку i вщповщальностЦ працездатност та шщативносп, наполегливост i дисциплшованостЦ а також до творчого початку та шшим етичним нормам, необхщним для пдного виконання у професшнш дiяльностi.
Ключов! слова: студента, самостшна робота, навчальний процес, кредитно-модульна система.
Визначальною характеристикою для розумшня навчально! д1яльност! студенпв е самостшшсть. Розумшня проблеми самостшносп студенпв у навчальному процес! - це основа вщповщального ставлення до професшно! тдготовки майбутшх фах1вщв. Реформування вищо! осв!ти зумовило зростання штересу до пошуку ефективних педагопчних умов для формування самостшносп студенпв, здатних яюсно оволод!вати змютом навчального матер!алу, свщомо планувати саморозвиток штелектуальних, моральних ! ф!зичних зд!бностей.
© Бублй Т.Д., адат Ю.В., 2014
