CC BY
42
ЗАГАЛЫП ПРОБЛЕМИ П1ДГОТОВКИ ПЕДАГОГА ДО 1ННОВАЦ1ЙНО! Д1ЯЛЫЮСТ1
УДК 378.147:51 Сштлана СКВОРЦОВА
ПРОФЕСШНА КОМПЕТЕНТШСТЬ: 3MICT ПОНЯТТЯ ТА КЛАСИФ1КАЦ1Я
У cmammi аналгзуються й узагалънюютъся nidxodu до визначення поняття «професшна компетенттстъ» та icnywni класифжаци професшних компетентностей. Уточнено змгст поняття «професшна компетенттстъ», удосконалено класифжацт професшних компетентностей.
В статье анализируются и обобщаются подходы к определению понятия «профессиональная компетентность» и существующие классификации профессиональных компетентностей. Уточнено содержание понятия «профессиональная компетентность», усовершенствована классификация профессиональных компетентностей.
In the is analysed and approaches to determination of concept are summarized «professional competence» and existing to classification of professional competence. Maintenance of concept is specified «professional competence», classification of professional is improved competence.
Оновлення системы професшно! шдготовки на компетентшстнш ochobI шляхом посилення практично! спрямованосп професшно! осв1ти викликано рядом фактор!в. По-перше, штегращею Украши у европейське осв1тне середовище, приеднанням до Болонського процесу; по-друге, вимогами суспшьства щодо формування вщповщально! особистосп, яка здатна до самоосвгги i самовдосконалення, BMie використовувати набуп знания i вмшня для творчого розв'язання проблем, спроможна критично мислити. М!ж тим, за даними Св!тового банку, студенти пострадянських краш (Рос!я, Бшорусь, Укра!на) показують дуже висою результати (9-10 багпв) за критер!ями «знания» i «розумшня» та дуже низыа бали — за критер!ями «застосування знань на практищ», «анал!з», «синтез», «оц!нювання» (1-2 бали). Студенти i3 розвинених захщних краш (США, Франц!я, Канада, 1зра!ль) демонструють д!аметрально протилежн! результати: високий ступ!нь розвитку навичок анал!зу, синтезу, високий р!вень ум!нь ириймати ршення при в!дносно невисокому piBHi показника «знания» [3]. Отже, перед вищими навчальними закладами ставиться завдання формування фа\1вшв. яю спроможн! результативно д!яти, готов! ефективно виконувати профес!йн! функци, здатн! розв'язувати стандарта! та проблемы ситуац!!, що виникають у професшнш д!яльност!.
Профес!йну компетентн!сть як педагопчну проблему науковц! почали вивчати лише наприюнщ 80-х роюв XX стол!ття; досл!дження йшло за такими напрямами як «майстершсть», «профес!онал!зм», «професшна готовшсть» тощо. Введения в професшну освгту (кр!м знань, ум!нь i навичок) нових освгтшх конструкт!в — компетентностей — науково обгрунтовано вченими краш Свропейського Союзу у середиш 80-х pp. минулого стор!ччя (Р. Бадер, Д. Мертенс, Б. Оськарсон, А. Шелтен, Саймон Шо та ш.).
Метою cmammi е теоретичний анатз й узагальнення п!дход!в до визначення категори «профес!йна компетентн!сть» та класифжацш профес!йних компетентностей, формулювання власно! позици автора з проблеми.
Анал!з трактувань поняття профес!йно! компетентност! засв!дчуе наявшсть р!зних точок зору:
- готовшсть фах!вця включитися в певну д!яльшсть (А. Аронов). Компетентн!сть в певнш raiyji — це волод!ння знаниями, до ев ¡дом i зд!бносгями, що дають 'тогу обгрунтовано судити про цю галузь i ефективно д!яти в нш (В. Краевський А. Хуторський) [2];
- !нтеграц!йне поняття, що охоплюе три складов! — мобшыпсть знань, вар!атившсть методу i критичшеть мислення (М. Чошанов) [6].
Отже, професшна компетентшеть — найважлив!ша характеристика фах!вця, який мае бути готовим до виконання професшно! д!яльносп, щоб самостшно, в!дпов!дально та ефективно виконувати власш профес!йн! функц!!.
На основ1 того, що компетентшсть е складним утворенням, бшышсть дослщниюв виокремлюе в цьому педагогичному явшщ певш групп. Якщо взяти за основу класифжаци професшних компетентностей змютовий компонент, то одержимо таю види:
- загалып, професшш, акаде\пчш (за В. Байденком);
- компетентн1сть у загальнонауковш сфер!, яка становить основу вщповщно! професп. компетентшсть у широкш (¡нвар1антнш вщносно р1зних спещальносгей) цариш професшно! д1яльносг1, компетентшсть у вузькш (спещальнш) галуз1 професшно! д1яльносп (за Ю. Татуром);
- загальнокультурш, методолопчш, предметно-зор1ентоваш (за Ю. Фроловим, Д. Махотшим).
Якщо виходити з того, що будь-яка професшна д1яльшсть зд1йснюеться в coui>'\ii. забарвлена особиспснимп рисами, в1дношеннями, прагненнями тощо, то одержимо класифжацн:
- соц1альна, спешальна. ¡ндив1дуальна (В. Ландшеер) [4];
- спец1альна, соц1альна, особист1сна, ¡ндив1дуальна (А. Маркова) [5];
- сощально-особиспсна, загальнопрофесшна, спец1альна (В. Шадриков);
- сощальна, комунжативна, предметна (В. Гузеев) [1].
Bei щ види компетентностей вщповщають окремим компонентам структури професшно! компетентносп: професшно-д!яльн1сному, комун1кативному i особисг1сному. В таблиц! 1 подано з!сгавлення трактувань окремих вид!в компетентностей, що запропоноваш В. Ландшеером, А. Марковою та В. Гузеевим.
Таблиця 1
Згставлення трактувань окремих видгв професшних компетентностей
Компетентност!
В. Ландшеер А. Маркова В. Гузеев
Професшно-д!яльшсний компонент професшно! компетентност!
сощальна • здатшеть до групово! д!яльносп i cniBnpaui з !ншими пращвниками; • готовн!сть до вщповщальност! за результат свое! пращ; • володшня прийомами професшного навчання • володшня епшьною (груповою, кооперативною) професшною д!яльн!стю, сп!вроб!тництво; • сощальна вщповвдальшеть за результати свое! професшно! пращ • здатшеть д!яти в сощум! 3 урахуванням позиц!й !нших людей
спещалъна • шдготовлешеть до самост!йного виконання конкретних вид!в д!яльност!; • ум!ння вир!шувати типов! професшш задач!; • ум!ння оцшювати результати свое! прац!; • здатшеть самостийно набувати нов! знания i вмшня за фахом • володшня власне професшною д!яльшстю на достатньо високому piBHi; • здатшеть проектувати св!й подальший профес!йний розвиток
предметна • здатшеть анал!зувати й д!яти з погляду певних галузей людсько! культури
Продовження табл. 1
Комушкативний компонент професшно! компетентност!
соцгалъна • волод!ння в!дпов!дними прийомами професшного спшкування
комушкативна • здатн!сть вступати в комушкащю з метою порозум!ння
Особистюний компонент профес!йно! компетентност!
/ндивгдуалъна • готовн!сть до постшного п!двищення квал!ф!кац!!; • готовшсть до реал!зацн себе в професшнш пращ; • зд!бн!сть до професшно! рефлексп; • зд!бн!сть до подолання профес!йних криз! професшних деформацш • волод!ння прийомами самореатзацп й розвитку !ндив!дуальност! в рамках професи; • готовн!сть до професшного зростання; • здатшсть до шдивщуального самозбереження
особистгсна • володшня прийомами особиспсного самовираження та саморозвитку; • володшня засобами протистояння професшним деформац!ям особистосп
У нашому дослщженш ми класифжуемо види професшно! компетентност! ввдповщно до II структури.
Професшно-д1яльшсний компонент охоплюе таю компетентности:
- соцгалъну: здатшсть усшшно взаемод1яти з ¡ншими: здатшсть до сшвроб1тництва. до групово! та кооперативно! д!яльносп; здатшсть розв'язувати конфл1кти; здатшсть до лщерства; готовшсть до ухвалення рппень; сощальну вщповщальшсть за результата свое! професшно! пращ;
- спещалъну: наявшсть струнко! системи наукових знань !з фахових дисципл!н; володшня власне професшною д!яльшстю на достатньо високому р!вн!: спроможшсть вир!шувати типов! професшш задач!; здатн!сть оц!нювати результата свое! пращ; здатшсть до розв'язування проблем й готовшсть результативно д!яти, виршуючи проблемн! ситуац!!; здатн!сть самостшно набувати нов! знания й умшня за фахом; здатн!сть до планування й проектування свого подальшого професшного розвитку;
- шформацшну. волод!ння шформацшними технолопями, спроможн!сть знаходити !нформац!ю, здатшсть систематизувати, узагальнювати !!, здатн!сть критично ставитися до шформаци, поширювано! масмедшними засобами ! рекламою; здатн!сть застосовувати знания й шформацшну грамотшсть.
Комушкативний компонент професшно! компетентносп \пстить наступиi складов!:
- комушкативну. володшня сукупшстю вербальных i невербальных засоб1в комушкаци; володшня вщповщними прийомами професшного спшкування; здатшсть вступати в комушкащю з метою порозумшня;
- соцюкулътурну. здатшсть захищати i дбати про вщповщальшсть, права, iHTepecn та потреби шших, що передбачае вмшня робити Bnoip з позицш громадянина, члена ciM'i, роб1тника. споживача тощо; фжсоваш прояви гумашстично! етики, умшня ¡дентифп<увати себе з цшностями професшного середовища.
3 особиспсного компонента можна видшити таю компетентности
- особиатсну: здатшсть до самостшно! шзнавально! д1яльносп: постановка i розв'язання шзнавальних задач; нестандартш завдання, проблемш ситуаци — ix створення i розв'язування; продуктивне i репродуктивне шзнання, дослщження, штелектуальна д1яльшсть; готовн1сть до реалпацп себе у професшнш npani: володшня прийомами самореалпацп й розвитку шдивщуальносп в рамках професи; готовшсть до постшного шдвищення квал1ф1каци; здатшсть вчитися впродовж життя як основа безперервного навчання в контексп як особистого та професшного. так i сощального життя; здатшсть складати i здшснювати плани й особисп проекта, що дозволяе визначати та обгрунтовувати цш, яю е сенсом життя та сшввщносяться i3 власними цшностями; умшня аналпувати ситуацш на ринку npani:
- рефлексиену: прагнення до досконалосп професшно! д1яльносп й адекватна II самооцшка; готовшсть до професшно! рефлекси; спроможшсть оцшювати власш професшш можливостк здбшсть до подолання професшних криз i професшних деформацш;
- творчу. здатшсть до творчостк здатшсть до пошуку оригшальних BapiaHTiB розв'язання професшних завдань.
Mi ж там, в кожному i3 визначених вид1в компетентностей можна видшити складов!, що характеризують людину будь-якого фаху, i Ti, яю притаманш фах1вцев1 певно! галузг На цих засадах професшш компетентносп класиф1кують на групи:
- професшно-технологгчна тдготовлешстъ: володшня технолопями; компонент, що мае надпрофесшний характер, але необх1дний кожному фах1вцю — ключовг компетенцй (А. Новиков);
- ключов\: мгжпредметш й надпредметш компетентносп — здатшсть людини здшснювати складш пол1функцюнальш, полшредметш види д1яльносп, ефективно розв'язуючи актуалып шдивщуальш й сошальш проблеми; загалъногалузевг: вщбиваються в розумшш «способу ¡снування» вщповщно! галуз1 — тобто того Mi спя. яке ця галузь займае в сусшльствг а також умшня застосовувати ix на практищ для розв'язування шдивщуальних i сощальних проблем; предметы: складов! загальногалузевих компетентностей, яю стосуються конкретного предмета (А. Хуторський).
Виходячи 3i сказаного вище, в нашому дослвдженш притримуемося подшу фахових компетентностей на ключовг загальногалузев1 та предмета! (за А. Хуторським).
Треба зазначити, що синошмами ключових компетентностей у крашах Заходу е ключов1 квал1фп<ацп (ЬПмеччина). базов1 навички (Дашя), ключов1 навички (Великобриташя); цими терм ¡нам и користуються i росшсью вчеш.
Склад ключових компетентностей, пропонований р1зними авторами, вщр1зняеться шод1 вельми пом1тно. Видшяють, принаймш, два шдходи до розумшня ключових компетентностей: ix розглядають як якосп особистосп. що важлив1 для здшснення д1яльносп у велиюй rpyni р1знопрофшьних професш (фах1вщ програми OECD, В. Байденко, Е. Зеер, Б. Оськарссон, А. Шелтон та ш.); «накр1зш» знания i вмшня. яю необхщш в будь-яюй професшнш д1яльносп (А. Новиков, С. ТТТо та ш.).
У табл. 2 подано класифпшшю професшних компетентностей з урахуванням подшу компетентностей на ключовг базов1 та спещальш.
Таблиця 2
Класифгкацгя професшних компетентностей заргвнями: ключовг, базовг та спецгалът
Компетентное^
Ключов1 Базов! Спещалып
Професшно-д!яльшсний компонент професшно! компетентноси
соцгалъна • здатшеть усгпшно взаемод1яти з ¡ншими: • здатшеть до сшвробггництва, до групово! та кооперативно! д!яльноет!; • здатшеть розв'язувати конфл!кти; • здатшеть до лщерства; • готовшеть до ухвалення рипень • еоц!альна вщповщальшеть за результата свое! професшно! пращ
спещалъна • здатн!еть еамоеийно набувати нов! знания й умшня за фахом; • здатшеть до розв'язування проблем; • здатшеть до планування; • здатшеть складати! здшенювати плани й особист! проекти • наявшеть струнко! системи наукових знань !з загально-фахових дисципл!н й готовшеть до !! заетоеування на практищ; • волод!ння влаене профеешною д!яльшстю на доетатньо виеокому р!вн!: спроможшсть виршувати типов! профес!йн! задач!; • здатшеть оцшювати результата свое! пращ; • готовшеть результативно д!яти, виршуючи проблемн! ситуац!! • наявн!сть струнко! системи наукових знань з! спец!альних фахових дисциплш й готовн!сть до и заетоеування на практищ; • спроможшсть виршувати типов! вузькопрофесшш задач!; • готовшеть результативно д!яти, вир!шуючи вузькопрофесшш проблемн! ситуацн
тформацшна • володшня шформац!йними технологшми; • спроможшсть знаходити шформацш; • здатшеть систематизувати, узагальнювати!!; • у\пннязнаходити шформацш, систематизувати, узагальнювати и й готовшеть! здатн!сть працювати з шформащею
• здатшеть критично ставитися до шформаци, поширювано! масмедшними засобами ! рекламою; • здатшеть застосовувати знания й шформацшну грамотшеть
30 Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — 2009. — № 5.
Продовження табл. 2
Комушкативний компонент професшно! компетентноси
комушкативна • володшня сукупшстю вербальних \ невербальних засоб1в комунпшцп: • здатшсть вступати в комушкащю з метою порозумшня • володшня профеайною термшолопею, готовшсть II застосовувати шд час спшкування; • володшня вщповщними прийомами професшного спшкування
соцюкулътурна • здатшсть захищати \ дбати про вщповщальшсть, права, ¡нтереси та потреби ¡нших. що передбачае вмшня робити виб1р П позицш громадянина, члена ам'!, роб1тника. епоживача тощо; • фжсоваш прояви гумашстично! етики • спроможшсть ¡дентифп<увати себе з цшностями профеайного середовища
Особиспсний компонент професшно! компетентносп
особистгсна • здатшсть до самостшно! шзнавально! д!яльносп: постановка \ розв'язання шзнавальних задач; нестандарта! ршення, проблемы!ситуацм — 1х створення { розв'язування; продуктивне \ репродуктивне шзнання, дослщження, ¡нтелектуальна д!яльшсть; • здатшсть вчитися впродовж життя; • умшня анагпзувати ситуащю на ринку пращ • готовшсть до реал!зацн себе у професшнш пращ; • володшня прийомами самореалпацп й розвитку ¡ндив1дуальносп в рамках професи; • готовшсть до постшного шдвищення квал1фп<ацп: • здатшсть проектувати свш подальший професшний розвиток
рефлексивна • прагнення до досконалосп професшно! д!яльност! й адекватна и самооц!нка; • готовн!сть до професшно! рефлексн; • спроможн!сть оц!нювати власш професшш можливост!; • зд!бн!сть до подолання професшних криз! професшних деформац!й
Продовження табл. 2
творча • здатшсть до творчосп • здатшсть до пошуку
оригшальних вар1ант1в
розв'язання професшних
завдань
Таким чином, у статп розглянуто поняття «професшна компетентшсть» як властивють особистосп фах1вця, що виявляеться у здатносп до професшно! д1яльносп, готовносп до виконання професшних функцш та спроможносп ефективно розв'язувати стандарта! та проблем! ситуаци, яю виникають у професшнш д1яльносп на основ! знань, умшь та мшмального досвщу. Запропоновано класифжащю професшних компетентностей, яка реал1зуе о крем 1 компонента сгруктури професшно! компетентносп: професшно-д!яльшсний, комушкативний та особиспсний на трьох р1внях: ключовому, базовому та спешальному.
Оскшьки наше дослщження полягае у визначенш шлях1в формування професшно! компетентносп вчителя, то наступним кроком мае бути застосування подано! класифпшш! для з'ясування структури професшно! компетентносп педагога.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гузеев В. Матрица разнообразия — способ определения компетентности педагога / В. Гузеев// Директор школы. — 2006. — № 8. — С. 27-30.
2. Краевский В. В. Предметное и общепредметное в образовательных стандартах / В. В. Краевский, А. В. Хуторской // Педагогика. — 2003. — № 2. — С. 3-10.
3. Краснова Т.П. Инновации в системе оценивания учебной деятельности студентов / Т. И. Краснова/ Образование для устойчивого развития. — Минск: Издательский центр БГУ, 2005. — С. 438^40.
4. Ландшеер В. Концепция «минимальной компетентности» / В. Ландшеер // Перспективы. Вопросы образования. — 1988. —№ 1.
5. Маркова А. К. Психология профессионализма / А. К. Маркова. — М.: МГУ, 1996. — 307 с.
6. Чошанов М.А. Гибкая психология проблемно-модульного обучения / М. А. Чошанов. — М.: Народное образование, 1997. — 152 с.
УДК 378.141.001.76 ЛшяЯРОЩУК
КОНЦЕПТУАЛЬШ П1ДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТ1 МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО 1НН0ВАЦ1ЙН01Д1ЯЛЬНОСТ1
Формування готовностг до тновацшноi дгяльностг майбуттх учителгв е одним /з заеданъ начально-виховного процесу вищого навчального педагоггчного закладу. У cmammi розглядаютъся теоретичт аспекти проблеми готовностг до тновацшног дгяльностг, проаналгзовано змгст понять «тдготовка» та «тновацшна дгяльтсть».
Формирование готовности будущих учителей к инновационной деятельности является одним из заданий учебно-воспитательного процесса высшего учебного педагогического учреждения. В статье рассматриваются теоретические аспекты проблемы готовности к инновационной деятельности, проанализировано содержание понятий «подготовка» и «инновационная деятельность».
The formation of readiness of future teachers to innovative activity is one of the aims of educational process of high educational teachers' training institute. The theoretical aspects of the problem of readiness to innovative activity are considered in the article.
Анаиз розвитку педагопчно! освпи засвщчуе, що специфпш педагогично! д1яльносп ставить ряд вимог до особистосп педагога, яю в педагопчнш науш визначаються як професшно значупц особиспсш якосп. Останш характеризуют штелектуальну й емоцшно-вольову сфери особистосп. суттево впливають на результат професшно-педагопчно! д1яльносп i формують шдшмдуалышй стиль педагога. Сукупшсть професшно зумовлених
