CC BY
17Sabluk Olga Aleksandrovna IERARCHY CONSTITUTES .
pedagogical sciences
UDC 378
1СРАРХШ ПОНЯТЬ «КОМПЕТЕНТН1СТЬ» ТА «ПРОФЕС1ЙНА КОМПЕТЕНТН1СТЬ» У СУЧАСНИХ ДОСЛ1ДЖЕННЯХ
© 2019
Саблук Ольга Олександрiвна, здобувач
Уманський державний педагог1чний ун1верситет 1мет Павла Тичини (20301, Укра'ша, Умань, вулиця Садова, 2, e-mail: [email protected])
Анотащя. У статп розкрито погляди науковшв на поняття «компетентшсть», «професшна компетентшсть». Обгрунтовано, що дослiдники трактують Гх n0-pi3H0My, залежно ввд специфiки дослвдження. Виокремлено два piBHi поглядiв на «компетентшсть»: офщшний та неофiцiйний, та ам груп дослiджень, щодо поглядiв авторiв на поняття «професшна компетентнiсть». Встановлено, що у педагопщ «компетентнiсть» - це характеристика рiвня оволодiння певними знаниями, що дозволяе мiркувати, висловлювати думку, обiзнанiсть, грамотшсть у певнiй галузi; здатнiсть особи здшснювати певнi акти або ди в конкретних умовах. У дослвдженнях психологiв компетентнiсть розумiеться як складна штегральна характеристика, що мае, поряд iз зовнiшнiми параметрами (як1сть отриманого продукту дiяльностi фахiвця), систему внутршшх, психологiчних за змiстом параметрiв професшноГ дiяльностi. Вiдповiдно потрактовано «компетентнiсть» як цшсну i систематизовану сукупнiсть узагальнених знань, характер-ну як1сть подготовки фах^вця, потенцiал його ефективностi трудовоГ дiяльностi. Щд «професiйною компетентнiстю» розумгтимемо форму виконання професiйноí дiяльностi, обумовлену глибокими професiйними знаннями, вiльним володшням змiстом своеГ працi, а також вiдповiднiстю цiеí працi професiйно важливим якостям особистостi, зо-крема професшним умiнням людини як суб'екта дгяльносп, ГГ здатнiсть до практичного використання цих умiнь у професiйнiй дiяльностi, виконання професiйних функцiй.
Ключовi слова: компетентшсть, професшна компетентшсть, знання, умшня, здатностi, якостi особистостi, грамотнiсть у певнш галузi, професiйна дiяльнiсть, штегральна характеристика.
IERARCHY CONSTITUTES «COMPETENCE» AND «PROFESSIONAL COMPETENCE» IN MODERN RESEARCHES
© 2019
Sabluk Olga Aleksandrovna, applicant
Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University (20301, Ukraine, Uman, Sadova str.2, e-mail: [email protected])
Abstract. The article reveals the position of scientists conserning concept of «competence», «professional competence». It is shown that researchers treat it differently, depending on the specifics of their research. There are two levels of views on «competence» - formal and informal, and seven groups of studies, concerning to the views of the authors to the concept of «professional competence». It is established that in pedagogy «competence» is a characteristic of possessing knowledge, allowing to judge anything, to express an important opinion, awareness, literacy in a certain field, the ability of a person to carry out certain acts or actions in specific conditions. In researches of psychologists competence is understood as a complex integral characteristic, which, along with external parameters (quality of the product obtained specialist), a system of internal, psychological in terms parameters of professional activity. Accordingly, «competence» is defined as a holistic and systematized set of generalized knowledge, characteristic quality of specialist training, the potential of its effectiveness of labor activity. By «professional competence» we will understand the form of professional activity, due to deep professional knowledge, free possession of the content of their work, as well as the relevance of this work to the professionally important qualities of the individual, in particular professional skills of the person as a subject of activity, its ability to practical use of these skills in a professional activities, perform professional functions.
Keywords: competence, professional competence, knowledge, skills, ability, personality quality, literacy in a certain field, professional activity, integral characteristic.
Постановка проблеми в загальному вигляд1 та ii зв'я-зок 1з важливими науковими чи практичними завдання-ми. Модершзашя освгти передбачае формування новоГ системи ушверсальних знань, умшь i навичок, а також досвщу самостшноГ дгяльносп та особистог вщповщаль-носп особистосп. У зв'язку з цим вища педагопчна освь та покликана формувати високий рiвень професшноГ свь домосп у майбутшх фамвшв, що володшть достатньою компетентшстю4 здатних до розумшня i усвщомлення свого сошального i професшного буття; яш вмшть ба-чити цшсну картину професшноГ пращ, прогнозувати ГГ результатившсть, ефективно здшснювати планування i моделювання своеГ дгяльносп. Характеризуючи майбут-нього фахiвця як компетентного, необхщно описати по-еднання його особиспсних i професшних компетентно-стей з орiентиром на застосування отриманих знань, на-явних умшь, а також здатшсть створювати нову шфор-мацш, об'екти дшсносп в процеа неперервного професшного самовдосконалення.
Отже, в якосп основних одиниць оновлення змюту освгти та ГГ результатом розглядають компетентности що розкриваються через: поняття, вид дiяльностi (оргашза-цшно-методична дiяльнiсть, дгяльшсть особистосп або професшно-предметна дiяльнiсть тощо), рiвень професь оналiзму, рiзнi професшш характеристики, властивосп, наповнеш предметним змютом тощо.
Послщовно зупинимося на кожнш позицш.
Анализ остантх дослгджень i публ1кацш, в яких роз-
глядалися аспекти цiеi проблеми i на яких Трунтуеться авторська думка; видшення невиршених ранiше частин загально'1' проблеми. У довщковш та науковш лiтерагурi можна виокремити два основних рiвня дефшщп «компетентнiсть»:
- класичний, що визначае юридично закршлене коло повноважень органiзацiГ' або посадовоГ особи;
- неофiцiйний, який обумовлюе авторитет людини в тiй чи шшш сферi пiзнання або дгяльносп, що залежить вiд ГГ особиспсних характеристик, знань, умiнь, навичок, як спешальних, так i загальних.
До першого рiвня зараховують трактування поняття «компетентнiсть» у нормативно-законодавчих документах, зокрема Закош УкраГни «Про вищу освiту» (2014) [1], комплекс нормативних документiв для розробки складових системи Стандартiв вищоГ освiти (2003) [2], нацiональному освiтньому глосарiГ' вищоГ освгти (2011)
[3].
До другого, неофщшного, рiвня у визначеннi поняття «компетентшсть» зараховують: довщково-словникову лiтературу (енциклопедгя освiти (2008) [4], словник шшомовних слiв (2002) [5], великий тлумачний словник украГнськоГ мови» (2001) [6], сучасний тлумачний словник украГнськоГ мови (2009) [7] та наукову литературу (О. Загiка (2015) [8], М. Ка^я (2012) [9], I. Стадншчук (2014) [10]) та ш
За дослвдженням В. ГоровоГ, у свгговш освiтнiй практицi поняття «компетентшсть» виступае в якостi
56
Balkan Scientific Review. 2019. Т.3. № 1(3)
педагогически науки
Саблук Ольга Олексан^вна 1ЕРАРХ1Я ПОНЯТЬ «КОМПЕТЕНТН1СТЬ» ...
«вузлового», оскшьки: об'еднуе штелектуальну й навичкову складов! освгти; керуеться щеолопею штерпретаци освгги, що формуегься в!д результату («стандарт на виходЬ); вбирае в себе низку однорвдних 1 близькоспорщнених знань 1 вмшь, що належать до широких сфер д1яльносп [11, с. 181]. Таким чином, доа у наукових джерелах не визначено !ерархш вказаних понять.
Формування цшей статтi (постановка завдання). Мета статл - розкрити сутшсть понять «компетентшсть», «професшна компетентшсть» шляхом анал1зу погляд1в науковшв на !х трактування.
Виклад основного матерiалу до^дження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результатiв. Анал1з напрацювань науковщв-основоположнишв компетентшсного пвдходу показав, що поняттю «компетентшсть» автори поеднують вщповщш знання 1 зд1бност1, особлив! предмета! навички, способи мислен-ня, здатшсть до здшснення практичних дш, готовшсть до д!яльносп, ввдповщальшсть за сво! до, що «передбачае не стшьки наявшсть у майбутнього фах1вця значно-го обсягу знань 1 досвщу, скшьки вмшня актуал1зувати накопичеш знання 1 вмшня в потр1бний момент, вико-ристовувати !х в процес реал1зацИ сво!х професшних функцш» [11, с. 49].
Сучасш дослщники (С. Бас [12], М. Головань [13], I. Карпюк [14] та ш.) поняття «компетентшсть» розкри-вають його дещо ширше, як:
- здатшсть людини виконувати: професшш обов'язки на основ! отриманих шд час професшно! шдготовки у закладах вищо! освгти теоретичних знань 1 практичних умшь; складш завдання та певш ди шляхом мобшзаци психолопчних ресурав [12, с. 170];
- сукупшсть загально! 1 спешально! професшно! освгти людини; необхвдних знань, умшь, практичних навичок та виробничого досвщу для виконання у кон-кретних оргашзацшно-техшчних умовах певних вид1в д^яльносп визначено! складносп [13, с. 93];
- результативно-д1яльшсна характеристика освгти в контекст! пвдготовки молодих людей, необх1дна 1 до-статня умова для досягнення результату професшно! д!яльносп [14, с. 209].
Як вважае В. Нагаев, компетентшсть повинна ввдповщати певним напрямам (галузям) професшно! д^яльносп людини 1 мати структурно-функцюнальну по-будову у вигляд1 моделей компетентносп фах1вц1в [15, с. 115].
Отже, у педагопщ «компетентшсть» - це об1знашсть, грамотшсть у певнш галуз1, здатшсть особи здшснювати певш акти або ди в конкретних умовах. Звщси, компе-тентний (належить, вщповщний, здатний) - це фах1вець, який знае, розум1еться на певнш галуз1, мае право за сво!ми знаниями робити або вир1шувати що-небудь, су-дити про що-небудь.
У найзагальшшому сенс можна сформулювати, що компетентшсть (як 1 професшний споаб життя) виступае, по суп, не структурою або р1внем розвит-ку, а яшстю псих1чних процеав. Системш властивосп людсько! психики не випливають з пам'яп, мислення, моторики або особистост!, а, навпаки, сам! !х задають (як мета визначае характеристики системи рух1в, спря-мованих на !! досягнення).
На основ! проведеного анал1зу можна виокремити р!зш сторони поняття «компетентшсть»:
1) компетентшсть шдвищуе ефектившсть виршення завдань або виконання яко!-небудь ди;
2) вона передбачае як знання, вмшня, навички, пев-ний р1вень розвитку р1зних зд1бностей, що в сукупносп й забезпечують висок1 результати, так 1 професшне са-моставлення, що описуеться в рамках самооцшки, р1вня домагань 1 самоефективносп;
3) компетентшсть мае досить чита «зовшшш» рамки (!х можна прокреслити, спираючись на коло завдань, до-ступних для виршення, чи наб1р «робочих» ситуацш);
4) у феномен компетентносп можна розр1знити «зовшшню» 1 «внутршню» сторони. Причому «зовшшш» прояви мають прагматичний характер, «внутршш», навпаки, пов'язаш !з задоволенням певно! потреби: бути компетентним. Якщо юнування под1бного мотиву в чистому вигляд1 викликае певш сумшви, то за-доволення потреб у досягненш, самоактуал1зацп 1 дея-ких шших е цшком очевидним;
5) розвинена компетентшсть пов'язана з володшням певною «професшною» мовою 1 набором будь-яких спещальних уявлень або «схем», в тому числ1, про самого себе.
Отже, феномен компетентносп не мае суто виконавсько! або навчально! форми. Вш пов'язаний з необх1дн1стю самост1йно виконувати завдання або долати проблеми. Под1бний «проблемний» характер компетентност1 визначае !! нижш рамки, в1др1зняючи в1д моторних навичок, з одного боку, 1 в1д виршення навчальних завдань, з шшого. Можна констатувати, що знання, вмшня 1 досввд визначають компетентн1сть людини, а здатшсть мобшзувати ц1 знання, вмшня 1 досв1д у конкретнш соц1ально профес1йн1й ситуацИ', обумовлюе компетентшсть осв1чено! 1 профес1йно усп1шно! особистосп.
Анал1з досл1джень психолог1в 1 педагопв щодо розум1нн1 терм1ну «компетентн1сть» показав, що практично вс1 дослвдники зосереджують увагу на виконанн1 майбутшх функц1й, майбутньо! роботи, майбутньо! д1яльносп, що потребуе розгляду цього поняття у поеднанш 1з майбутньою профеаею.
Питання профес1йно! компетентност1 розглядають-ся в роботах як вичизняних, так 1 заруб1жних вчених останн1 двадцять рок1в. Проте сучасн1 п1дходи 1 трактування професшно! компетентносп досить р1зш (результат профес1йно! шдготовки, готовн1сть до профес1йно! д1яльност1, професюнал1зм, якост1 фах1вця, сукупн1сть взаемозалежних характеристик особистост1 (знання, вм1ння, навички, досв1д), здатн1сть до адекватних поведшкових реакц1й (компетенцИ)), залежно в1д того, яку характеристику дослщник брав за основу.
Отже, з одного боку, професшна компетентшсть - це штегральний критерш якост1 профес1йно! осв1ти, професшно! д!яльносп, а з !ншого боку, властивють особистост!, для яко! характерш висока як1сть виконання профес!йних функцш, культура праш ! мгжособист!сних комушкацш, вм!ння !н!ц!ативно ! творчо виршувати профес!йн! проблеми, а також володшня багатопланови-ми аспектами д!яльност!, готовшсть до п!дприемливост! та прийняття управлшських р!шень, до адаптац!! в нових умовах д!яльносп.
В!дпов!дно, одн! автори (К. Гаврутенко [16], I. Стадшйчук [10] та ш.) профес!йну компетентшсть визначають як штегративну як1сть особистост!, що е результатом професшно! педагопчно! пвдготовки, найважлив!шою умовою !! ефективносп [2]. 1нша група науковц!в (А. Деркач [17], В. Зазишн [17], А. Маркова [17] та ш.) доводить, що професшна компетентшсть визначае р!вень професюнал!зму особистост! [17, с. 129].
Третя група дослвднишв (Н. Болюбаш [3], Л. Гаврутенко [16] та ш.) визначають компетентн!сть як готовшсть особистост! до професшно! даяльносп через отримаш знання, ум!ння й досв!д та сформован! ирофес!йн! якосп в!дпов!дно до соц!альних потреб [4, с. 43], як один !з складник!в готовност! до конкретного виду професшно! д!яльносл [2, с. 91].
Вдалим е пор!вняння профес!йно! компетентносп та готовност! до профес!йно! д!яльносп, зд!йснене М. Коростел!ним, який вважае, що готовшсть особистост! не е чимось готовим, а створюеться кожною людиною !ндив!дуально у процеа творчого розвитку зд!бностей, спочатку у процеа профес!йного навчання у вищому заклад! осв!ти, а попм у реальному житт! [18, с. 66].
Четверта група науковшв (С. Горобець [19], С. Гренадерова [20], I. Стадншчук [10] та ш.) за осно-
Sabluk Olga Aleksandrovna pedagogical
IERARCHY CONSTITUTES ... sciences
ву трактування професшноГ компетентностi обрала яко-стi людини як особистостi, так i професюнала, зокрема: еднiсть особистiсного прийняття професп, досвiду, су-купностi знань i умiнь, креативних здiбностей, самостш-носп, адекватноГ самооцiнки, емоцiйно-вольовоi' регу-ляци й iнтенцiГ до саморозвитку [19, с. 160], розкриття особистiстю своеГ власноГ активностi та iидивiдуально-ст [20, с. 162].
Щею групою науковцiв професiйна компетентнiсть розглядаеться через аналiз педагогiчно значущих характеристик, якостей фахiвця, як1 забезпечують ефективне виконання поставлених перед ним завдань.
До п'ятоГ групи належать публшацп (М. Головань [13], I. Карпюк [14], В. Кремень [4] та ш), як1 пов'язу-ють професшну компетентнiсть, у першу чергу, iз знан-нями, вмiннями, навичками й досвщом та здатнiстю за-стосовувати Гх для виконання професiйних функцiй; су-купнiстю взаемозалежних характеристик особистосп (знань, умiнь, навичок, способiв виконання дiяльностi, досввду практичного використання знань i вмiнь, характеристик мислення, що забезпечують здатнiсть прийма-ти ефективш рiшення, дiяти рацiонально тощо), необхвд-них для ефективного виконання завдань професшноГ дь яльностi, розв'язання рiзного роду проблем, завдань на основi наявного досввду, знань i цiнностей.
Аналiз розглянутих вище визначень, дозволяе видь лити основнi характеристики компетентного фахiвця -це людина обiзнана, що е визнаним знавцем у будь-яко-му питаннi, авторитетна, повноправна, що володiе колом повноважень, здатностей.
Шоста група дослщнишв (С. Вiтер [21], Л. Гаврутенко [16] та ш.) розглядае професшну компетентшсть через здатнiсть до дш. Дослiдники ототожнюються професшну компетентшсть iз унiверсальними способами дiй, що дозволяють людинi розумiти ситуацiю, досягати резуль-татiв в особистому i професiйному життi, що визнача-ють продуктившсть (якiсть, результативнiсть) не тшьки в рамках конкретно'' професп, а набагато ширше - в ба-гатьох професiях, а також дозволяють вирiшувати бага-то проблем i завдань в повсякденному життi, в рiзних ситуацiях.
Найбiльшу групу складають погляди вчених (О. Загiка [8], С. Горобець [19] та ш [22-27]) на професшну компетентшсть, яка складаеться iз множини клю-чових та професiйних компетенцiй [28, с. 48], обсягу компетенцiй [29], сукупносп компонентiв (компетен-цiй) [30], володшня всiма потрiбними компетенцiями [31, с. 131].
Водночас, дослвдники узгоджують своГ науковi пози-ци iз вказаними вище iнтерпретацiями поняття «профе-сiйна компетнтнiсть».
Висновки до^дження i перспективи подальших роз-вiдок цього напряму. Аналiз розглянутих вище поглядiв науковцiв на поняття «компетентнiсть», «професшна компетентнiсть» показав, що дослiдники трактують Гх по-рiзному, залежно вiд специфiки дослвдження. Нами виокремлено два рiвнi поглядiв на «компетентнiсть» -класичний та неофщшний, та сiм груп дослвджень, сто-совно поглядiв авторiв на поняття «професiйна компетентшсть». Встановлено, що у педагогiцi «компетентшсть» - це обiзнанiсть, грамотшсть у певнiй галузi, здат-шсть особи здшснювати певнi акти або дп в конкретних умовах. У дослщженнях психологiв компетентнiсть ро-зумiеться як складна iнтегральна характеристика, що мае, поряд iз зовнiшнiми параметрами (яшсть отрима-ного продукту дiяльностi фахiвця), систему внутршшх, психологiчних за змютом параметрiв професiйноГ' дiяль-носп. Це дало нам можливiсть потрактовувати «компе-тентнiсть» як цшсну i систематизовану сукупнiсть уза-гальнених знань, характерну як1сть пiдготовки фахiвця, потеншал його ефективностi трудовоГ дiяльностi. Шд «професiйною компетентнiстю» розумiемо форму виконання професшноГ дiяльностi, обумовлену глибокими професiйними знаниями, вiльним володiнням змютом 58
своеГ працi, а також вщповвдшстю цiеí працi професш-но важливим якостям особистостi, зокрема професiйним умшням людини як суб'екта дiяльностi, ГГ здатнiсть до практичного використання цих умшь у професiйнiй дь яльносп, виконання професiйних функцiй.
Перспективою подальших дослщжень вважаемо з'ясування структури професшноГ дiяльностi фахiвця. СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Закон Украши «Про вищу освту». URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/1556-18/ed20150529
2. Комплекс нормативних документiв для розроблення складо-вих системи стандартiв вищо1' освiти. URL: http://www.dut.edu.ua/ uploads/l_891_74278486.pdf
3. Нащональний освттй глосарш: вища освiта / авт.-уклад.: I. I. Бабин, Я. Я. Болюбаш, А. А. Гармаш. Кшв: ТОВ «Видавничий дiм «Плеяди», 2011. 100 с.
4. Енциклоnедiя освimи. Акад. пед. наук Украши / голов. ред. В. Г. Кремень. Кшв: Юрiнком 1нтер, 2008.
5. Сучасний словник^тмум iншомовних ^iв: Близько 6000 слiв. Кшв: Довгра, 2002. 447 с.
6. Великий тлумачний словник сучасноi украшськоi мови / за ред. Бусел В. Т. Кшв: Перун. 2001.
7. Великий тлумачний словник сучасноi украшськоi мови / за ред. Бусел В. Т. Кшв: Перун, 2009. 1736 с.
8. Загiка О. О. Формування nрофесiйноi комnетентностi май-бутнiх агентiв Х постачання в професшно-техтчних навчальних закладах: дис... канд. пед. наук: 13.00.04. 1нститут професшно техтч-но1' освiти НАПН Украши. Кшв, 2015. 270 с.
9. Професшна комnетентнiсть майбутнього педагога: як 'ii формувати? / за ред. Р. Гуревич, М. Кадемiя. Витоки nедагогiч-но1' майстерностi. Серiя: Педагогiчнi науки. 2012. Вип. 10. С. 66-70. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vpm_2012_10_18
10. Стадтйчук I. П. Компетенттсний niдхiд у професшнш тд-готовц майбуттх техттв-мехатюв. Вiсник Нацюнальногоунiверси-тету оборони Украши. 2014. № 5. С. 162-165.
11. Горовая В. И., Харченко Л. Н. Традиции и инновации в организации вузовской системы образования. Ставрополь: Ставропольсервисшкола, 2002. 276 с.
12. Бас С. В. Формування предметноi комnетентностi у процес навчання вищо1' математики студентiв економiчних спещальностей: дис. ... канд. пед. наук. Кривий Рг 2015. 301 с.
13. Головань М. Формування профеайноi комnетентностi май-бутнiх фахiвцiв фшансового профыю в умовах европейськоi кредит-но-трансферно1' системи. Нова nедагогiчна думка. 2012. № 1. С. 139143.
14. Карпюк I. Ю. Вивчення проблеми формування nрофесiйноi компетенцН майбутнiх сnецiалiстiв у сучастй освiтi. Вiсник НТУУ «КПЬ). Серiя: Фiлософiя. Психологiя. Педагогта. 2010. Вип. 1. С. 172176.
15. Нагаев В. М. Формування профеайно-творчоi компетентно-стi фахiвця аграрноi сфери. Науковi пращ Полтавськоi державноi аграрноi академи. 2012. № 2, Т. 1. С. 184-189.
16. Гаврутенко Л. А. Формування професшних вмiнь майбуттх молодших сnецiалiстiв економiчного nрофiлю у процеа вивчення фа-хових дисциnлiн: дис. ... канд. пед. наук. Кшв, 2017. 248 с.
17. Деркач A. A., Зазыкин В. Г., Маркова А. К. Психология развития профессионала. Москва: РАГС, 2004. 245 с.
18. Коростелш М. О. Формування готовностi майбутнiх фахiвцiв з товарознавства та комерцшноi дiяльностi до попередження кон-флiктiв у професшнш дiяльностi: дис. ... канд. пед. наук. Слов'янськ, 2015. 357 с.
19. Горобець С. М. Формування nрофесiйноi комnетентностi сту-дентiв економiчних спещальностей з використанням комп'ютерно орiентованих технологiй навчання: автореф. дис. ... канд. пед. наук. Житомир, 2012. 23 с.
20. Гренадерова С. В. Формирование компетентности профессионального самосовершенствования студентов колледжа (на материале проектной деятельности): дис. ... канд. пед. наук. Волгоград, 2010. 180 с.
21. Вiтер С. Змiст i структура економiчноi комnетентностi молодших сnецiалiстiв у контекстi фаховоi тдготовки. Молодь i ринок. 2012. № 11. С. 130-134.
22. Гирка И.В. Формирования профессиональной компетентности у будущих учителей информатики в процессе профессиональной подготовки // Балтийский гуманитарный журнал. 2015. № 2 (11). С. 42-45.
23. Власенко С.В., Хрущев В.А. Формирование профессиональной компетентности в работе с детьми группы риска студентов специальности «социальная педагогика и самопознание» // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2015. № 2 (11). С. 21-25.
24. Притуляк Л.Н. Особенности формирования профессиональной компетентности будущих воспитателей ДНЗ // Балтийский гуманитарный журнал. 2015. № 2 (11). С. 71-74.
25. Гаврилова М.И., Одарич И.Н. Профессиональная компетентность бакалавра // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2015. № 1 (10). С. 22-23.
26. Балакирева Е.И., Малышева А.В., Коновалова Е.Ю. Профессиональная компетентность: сущностные характеристики и условия развития // Балтийский гуманитарный журнал. 2016. Т. 5. № 4 (17). С. 154-158.
Balkan Scientific Review. 2019. Т.3. № 1(3)
педагогически науки
1ЕРАРХ1Я ПОНЯТЬ «КОМПЕТЕНТШСТЬ» ...
Саблук Ольга Олександрiвна
27. Полевая Н.М., Ситникова В.В. Профессиональная компетентность бакалавров, обучающихся по направлению подготовки «социальная работа»: модель формирования //Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2018. Т. 7. № 1 (22). С. 177-180.
28. Зеер Э. Ф. Психология профессий: учеб. пособ. Москва: Академический проспект; Екатеринбург: Деловая книга, 2003. 336 с.
29. ИвановаН. В. Формирование профессиональной компетентности студентов экономический специальностей учреждений среднего профессионального образования: дис. ... канд. пед. наук. Москва, 2005.
30. Компетентн1сний тдхгд у сучаснш осв1т1: св1товий досвгд та укра!нськ1 перспективи: Б1блютека з освтньо! пол1тики / за ред. О. В. Овчарук. Кигв: К.1.С, 2004. 112 с.
31. Яковенко О. I. Формування професшно! компетентност1 май-бутн1х економ1ст1ву процес практично!тдготовки: дис.... канд. пед. наук. Ки!в, 2015. 329 с.
256 с.
