CC BY
24
УДК 378.11.+141.7.
Данченко 1.О., канд .пед. наук, доцент, Мокеева Н.1., канд. фшос. наук, доцент ® Хартеський нацюнальний техшчний утеерситет стьського господарства
¡мет Петра Василенка
ПРОЕКТУВАННЯ ВИХОВНОГО ПРОСТОРУ У ВНЗ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
У статт1 розглядаються теоретичш та методичш аспекти оргатзацтно-еихоеног роботи еищого наечального закладу, актуал1зоеаш проблеми формуеання еихоеного простору у еищих наечальних техшчних закладах, еизначет осноеш напрямки, форми I методи еихоеног роботи, спрямоеаног на еихоеання гармошйно розеиненог, культурног особистост1, патрюта Украгни.
Ключовi слова: еихоений прост1р, еихоений процес, особисткно-ор1ентоеаний тдх1д, суб 'ект-об 'ектна парадигма еихоеання.
Предметом уваги украшських вчених протягом останшх роюв е проблеми европейсько! штеграци в осв^нш сфер^ включення Украши в Болонський процес, розвиток педагопчно! та професшно! осв^и в рiзних крашах, мiжнародний досвщ стандартизаци освгги, проблеми гумашзаци осв^и тощо. В умовах iнтенсивного сощального оновлення результативнiсть вищо! освiти визначаеться не стшьки тим, як вона забезпечуе засвоення студентами знань згщно з осв^шми стандартами, скiльки пщготовлешсть випускникiв до свщомо!, активно!, самостшно! дiяльностi у рiзних сферах життя сустльства, якi дозволяють 1м ставити та виршувати завдання, якi не мали аналогiв у досвiдi попередшх поколiнь. Саме на вирiшення таких завдань i мае бути спрямована виховна робота, а вищий навчальний заклад - створювати вiдповiдний виховний просир для !х реалiзацil.
Модершзащя рiзних галузей освiти та штегращя Украши у свiтову систему вищо! осв^и потребують переосмислення основних напрямiв професшно! пiдготовки технiчних сiльськогосподарських кадрiв.
Досвiд вищих навчальних закладiв Украши дае переконливi пiдстави для необхщност збереження i подальшого розвитку системного тдходу до виховання. На сьогодш здiйснюеться формування ново! суб'ект-об'ектно! парадигми виховання, в якiй реалiзуються ще! гуманiзму й толерантностi. Особливiстю сучасного педагогiчного процесу, який прагне до переходу на позици сощально-особисткно! парадигми осв^и, е його гуманiстична спрямовашсть.
Сучасна фiлософiя освiти й виховання, формулюючи цiлi та завдання виховання, обгрунтовуе зростаючу роль нацiональних i загальнолюдських цiннiсних прiоритетiв, найважливiше мкце серед яких посiдае формування
® Данченко 1.О., Моюеева Н.1., 2011
громадянина, особистоси, патрюта. Виховний процес разом з навчальним покликаний забезпечити формування системи гумашстичних щнностей особистоси, якi визначають ставлення до прав людини, повагу до гiдностi особистоси, ставлення до культури, науки, осв^и, мистецтва, етики, моралi, нацiональних особливостей; акцентувати увагу на щнностях, що складають основу формування щншсно! свщомост особистостi й розумiння свое! сощально! вiдповiдальностi. Це передбачае особистiстно-орiентований пщхщ до виховання, глибоку повагу та емпатш до особистостi, врахування И шдивщуальност^ Така спрямованiсть виховання створюе сприятливi умови для розвитку особистоси, И самоусвiдомлення, самовизначення.
Метою особистiстно-орiентованого виховання е формування i розвиток у шдивщуума особистiсних цiнностей, яю становлять внутрiшнiй стрижень особистостi. Покращення якостi фахово! та гумаштарно! тдготовки спецiалiстiв сiльського господарства, посилення виховно! роботи, И ролi як важливого напрямку дiяльностi технiчного ВНЗ е одним з основних завдань сьогодення. Виховний процес вимагае проведення в дш як нових форм впливу, так i активiзацiю ниш дшчих найбшьш ефективних форм навчально-виховного процесу.
В умовах активного перетворення системи вищо! осв^и питання про професiйну тдготовку фахiвцiв технiчного закладу сiльськогосподарського (аграрного) профшю набувае особливо! гостроти та важливоси. Успiшнiсть реалiзацil соцiально-економiчних програм багато в чому залежатиме вщ того, наскiльки успiшно буде сформований новий тип фахiвця, який вiдрiзняеться професiйно важливими характеристиками, адекватними сощальним умовам та вимогам професи.
У зв'язку з цим одшею з найважливших проблем сучасно! освiти е проблема оргашзаци процесу виховання у ВТНЗ, яка мае декшька аспекив.
Теоретичний: фiлософське переосмислення положень класичного гуманiзму стосовно виховного процесу, мюця i ролi вихователя i вихованця в ньому; психолого-педагопчна iнтерпретацiя поняття «оргашзащя виховання»; пошук адекватних точок з^кнення теори управлiння, теори виховання та теори розвитку.
Методичний: розробка оргашзацшно-методичного iнструментарiю, який розширюе можливостi осв^ньо! системи у вихованнi студентiв; розробка системи показниюв дiяльностi i ефективност системи виховання.
Виховний: створення гуманiстично-орiентованого виховного середовища, яке сприяе устшност формування у студентiв професiйно-особистiсних компетенцш, сощально! компетентностi, професiйно- та сощально значущих якостей особистостi.
Викладачi в техшчному сiльськогосподарському ВНЗ недостатньо використовують теори виховання, i у виховному процес орiентованi, передусiм, на власш життевi цiнностi та сенси, яю, втiм, не е чужими для !х вихованцiв. В той же час потреба в придбаннi педагопчного знання, осмислення психолого-педагогiчних принципiв та змкту виховання, розумiння
уЫх сторш осв^нього процесу (вщ сощального замовлення до конкретного методичного прийому), досягнення розумшня сутi виховання з опорою i на рацюнально-лопчний, i на iррацiональний (чуттевий) початок людсько! дiяльностi е необхiдною умовою професшно! пiдготовки фахiвцiв.
Актуалiзацiя проблеми оргашзаци процесу виховання у ВТНЗ зумовила протирiччя мiж:
- потребами суб'екив освiти в наявностi ефективно працюючих систем виховання, в отриманш об'ективно!, повно! шформаци про яккть виховання, постiйне оновлення i стимулювання виховально-значущих культурних цiнностей, знань, сенЫв - i практикою виховно! дiяльностi, яка склалася у вищiй освт, з оцiнкою ефективностi за формальними (частiше кiлькiсним) показниками, залученням методичних прийомiв виховання в освiтне середовище;
- конкретним характером виховання особистоси, властивим системi вищо! професшно!, а особливо техшчно! освiти, державною полiтикою ушфжаци i стандартизаци в освiти;
- новим гумашстичним сенсом педагопчно! дiяльностi, цшшсно-сенсовим змiстом педагогiчних процеЫв, який швидко змiнюеться, i реальним змiстом виховання i використанням морально застарших моделей виховання;
- характером основно! дiяльностi ВТНЗ, який змшюеться, в умовах конкуренци, пiдвищенням вимог до якост освiтнiх послуг i традицiйним пiдходом, який зберiгаеться, до ресурсного забезпечення реалiзацil послуг виключно за рахунок розширення обсягу зовшшшх джерел засобiв, недооцiнки внутрiшнiх джерел у пщвищенш ефективностi використання ресурав;
- традицiйним розумiнням ВТНЗ як осередку збереження традицш i науково! спадщини та необхiднiстю використання найбшьш передових досягнень науки i техшки при пiдготовцi висококвалiфiкованих фахiвцiв;
- об'ективною обмежешстю коштiв, якi спрямовуються державою на розвиток вищо! осв^и, i зростаючим соцiальним попитом на осв^ш послуги.
Цi протирiччя виявляють необхщшсть поглибленого усвiдомлення таких категорш як: «освiтня дiяльнiсть», «гуманiстична спрямовашсть педагогiчноl дiяльностi», «методичнi засади виховання», «виховання особистостЬ), «процес виховання», «висококвалiфiкованi фахiвцi», «професiйна компетентнiсть».
На нашу думку, процес виховання студенев в техшчному ВТНЗ сiльськогосподарського (аграрного) профшю буде ефективнiшим, якщо:
- модель оргашзаци виховання буде представляти собою вщкриту систему, керовану цшьовими установками суспшьства, соцiальним замовленням i особистими, морально-детермшованими iнтенцiями вихователiв, накопичуючи культурш, органiзацiйно-технiчнi, iнтелектуальнi та iншi ресурси та використовуючи !х у виховному середовищi ВНЗ;
- забезпечити гумашстичну спрямованiсть виховного процесу на основi iнтеграцil предметного, психолого-педагогiчного, морально-естетичного та фшософського знання в цiлiсну систему, яка створюе пщгрунтя для
самоакту^зацп i саморозвитку, враховуе наявш у ВНЗ матерiально-ресурснi, соцiально-економiчнi, психолого-педагопчш та iншi умови, засоби та чинники;
- впровадити в осв^нш простiр ВНЗ систему оргашзацп виховання i систему менеджменту якостi виховання, яю е компонентами системи управлшня вищого навчального закладу, що дозволяе максимально ефективно розпоряджатися внутршшми ресурсами ВНЗ.
Оргашзащя системи виховного процесу в техшчному ВНЗ, формування виховного простору - це цшеспрямований процес створення умов для сприяння становленню професшно! i сощально! компетентностi студенев, а також формування певно! сукупност соцiально i професiйноз начущих якостей особистост студентiв. Виховання студентiв в техшчному ВНЗ сшьськогосподарського (аграрного) профшю е складною, цiлеспрямованою, динамiчною системою дш вихователiв i адекватних реакцш студентiв, якi базуються на позищях сощально-особистюно! парадигми освiти, якi забезпечують формування соцiально i професiйно значущих якостей особистостi студента, що припускае освоення певно! системи знань i умшь, необхiдних для успiшно! соцiалiзацi1, модельований рiвень сощально! i професшно! компетентност студентiв.
Л1тература
1.Белова Л.О. Виховна система ВНЗ: питання теори та практики. - X.:
Вид-во НУА, 2004. - 264.
2.Бех 1.Д. Особистiсно-зорiентоване виховання: Наук.-метод. поЫб. /
1.Д. Бех. - К.: 1З МН, 1998. - 204 с.
3.Вггвицька С.С. Основи педагопки вищо! школи. - К.:Центр навчально! лiтератури, 2003.
З.Масленникова В.Ш. Современная идеология воспитания социально-ориентированной личности. - Казань, 2004
