CC BY
31
УДК 005.8
О.1. Шаров
ПРОЕКТНИЙ ПОГЛЯД НА ПРОЦЕСИ 1МПЛЕМЕНТАЦП НОВОГО ЗАКОНУ УКРА1НИ «ПРО ВИЩУ ОСВ1ТУ»
Проаналiзовано стан впровадження основних положень Закону УкраТни «Про вищу освггу». Запропоновано модель проектного середовища, яке потрiбно враховувати при розробц та реалiзацiТ портфелю проектiв та програм iмплементацiТ цього Закону. Рис. 1, табл. 1, дж.10.
Ключовi слова: iмплементацiя закону, модель проектного середовища, лопко-структурна матриця.
Постановка проблеми у загальному виглядi та и зв'язок iз важливими науковими чи практичними завданнями. 1мплементац1я Закону УкраТни «Про вищу осв1ту» [1] (дал1 ЗУВО) е амб1тним викликом як для системи вищоТ осв1ти в цтому, так I для М1н1стерства науки I осв1ти УкраТни (дал1 МОН) зокрема. При цьому певш напрямки д1яльност1, наприклад, п1дготовка здобувач1в р1зноман1тних спец1альностей та ступен1в по р1зних програмах п1дготовки, мають ус1 ознаки проектноТ д1яльност1 (тимчасов1сть, ун1кальн1сть, шновацшнють). Вони повинн1 бути спланованими й усп1шно виконаними, виходячи з пщход1в щодо управл1ння проектами, програмами та портфелями. Сусптьство у цьому процес1 виконуе роль замовника, а МОН повинно виконувати роль, яка принципово вщр1зняеться вщ т1е'Т, яку воно виконувало до появи нового ЗУВО. На жаль, цю роль ще до кшця не усвщомлено не ттьки МОН, а й сусптьством [2].
1мплементац1я ЗУВО також мае ус1 ознаки проектноТ д1яльност1. Але на сьогодн МОН та бтьшють елемент1в системи вищоТ осв1ти не мають достатнього досвщу застосування проектноТ методологи для вир1шення завдань 1мплементаци. Д1яльн1сть МОН продовжуе бути процесною, яка направлена на «гасшня пожеж», к1льк1сть яких пост1йно зб1льшуеться. При цьому мае недосконале стратепчне спрямування та поки що не розглядалась з позицш методологи управлшня проектами.
Але ушкальна ситуац1я, яка склалася в перюд 1мплементац1Т нового ЗУВО, потребуе шшо'Т метрики застосування методологи управлшня проектами в осв1тнш сфер1. Це проблема, яку не можливо вир1шити без розробки не ттьки новоТ методолог1Т, але й конкретного шструментарш ТТ реал1заци.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй, в яких започатковано розв'язання дано! проблеми i на якi спираеться автор. У працях [3-5 та ш.] розглянуто питання, як1 пов'язан1 1з застосуванням методологи управлшня проектами в осв1тнш сфер1. Але вони торкались окремих аспеклв осв1тньоТ' д1яльност1 I в основному на р1вн1 окремого навчального закладу (управлшням осв1тн1ми проектами та управлшням портфелями осв1тн1х проект1в, та ш.). Але актуальному питанню щодо особливостей 1мплементаци нового ЗУВО через реал1зац1ю низки проект1в та портфел1в проект1в в наукових досл1дженнях поки уваги не придтено.
Метою статп е визначення стану 1мплементац1Т ЗУВО та обфунтування модел1 проектного середовища 1мплементаци ЗУВО як основи будь-якоТ методолог1Т управл1ння проектами, портфелями та програмами.
Методи дослщження. При пщготовц1 публ1кац1Т були використан1 методи анал1зу при досл1дженн1 стану 1мплементац1Т ЗУВО, методу граф1чного моделювання при розробц1 модел1 проектного середовища 1мплементац1Т ЗУВО.
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2015, №2(54), 125-130
Виклад основного матерiалу дослiдження. Оч1кування сусптьства в1д прийняття положень ЗУВО були I залишаються в спод1ванн1, що змши у систем! вищоТ осв1ти е неминучими, Тх 1мплементац1я повинна вщбуватися дуже швидко.
П1сля прийняття ЗУВО 1з реальних зрушень вщбулося наступне:
- в1н прочитаний осв1тянською громадою, але не зрозум1лий в повному обсяз1, багатьох налякав змшами, не ус1ма осв1тянами усв1домлен1 нов1 можливост1, як1 в1н в1дкривае;
- у сусшльств1 в1дбулась консол1дац1я тих, хто його готовий саботувати, а прихильники ЗУВО залишаються розр1зненими;
- пюля прийняття ЗУВО повинно було з'явитися багато нормативних акт1в (не менше 50); але, було створено та затверджено близько 20 нормативних акт1в, серед яких жодного принципово важливого.
Кр1м того, деяк1 1з затверджених акт1в не працюють, наприклад, Положення про присвоення вчених звань (мае працювати з 2016 р.), стушнь «молодшого бакалавра» в раз1 наповнення реальним зм1стом та лщензування.
Вдалося 1мплементувати наступн1 зм1ни:
1. У ВНЗ реально з'явилася автоном1я.
1.1 У створены програм навчання (зникли стандарти та нормативы дисциплши), що дае можливють вишам конкурувати м1ж собою, пропонуючи аб1тур1ентам р1зноман1тн1 програми в рамках одше'Т спец1альност1 (принцип кл1ентоор1ентовност1);
1.2 Кадрова (процедура вибор1в ректор1в за зм1неною процедурою).
2. З'явилась нова структура перел1ку галузей та спец1альностей.
3. е нед1ючими нов1 стандарти осв1ти
4. Теоретично з'явились передумови для реально! фшансово'Т автономп державних вуз1в;
5. Введено систему прюритет1в I нацюнального конкурсу вступник1в, що 1стотно зменшило можливост1 ручного набору у виш1;
6. Затверджено Положення про академ1чну моб1льн1сть;
7. Документи про осв1ту державного зразка стали документами ВНЗ;
8. Фактично здшснено перех1д до EСTS;
9. Запущено систему публкаци дисертац1й на сайтах ВНЗ до Тх захисту.
До сьогодн1шнього дня вщсутш:
- не створено ан1 методологи складання, ан1 модел1, ан1 самих стандарт1в вищоТ осв1ти;
- не вщпрацьовано новоТ модел1 державного фшансування вищоТ осв1ти (хоча це згщно з нормами ЗУВО вщнесено до 2016 року);
- не розроблено методику нормативного фшансування ВНЗ;
- не запущено систему створення внутр1шн1х систем забезпечення якост
ВНЗ;
- не модерызовано статуси нацюнальних I дослщницьких ун1верситет1в;
- не зроблено студентськ1 квитки документами вищих навчальних заклад1в (диплом1в та додатк1в до них вдалось);
- немае акт1в, по-новому регулюючих позаконкурсний вступ;
- не урегульовано питання отримання цтьових птьгових державних кредит1в для оплати за навчання;
- шше.
При цьому непередбачен проблеми створюють:
- введення в д1ю нового Закону «Про лщензування вид1в державноТ д1яльност1», що призвело до спрощення лщензшно! системи (але без врахування особливостей осв1ти);
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2015, №2(54), 125-130
- поява складу Нацюнального агентства 1з забезпечення якосл вищоТ осв1ти, який не е адекватним поставленим законом задачам;
- демократизац1я систем вибор1в ректор1в, яка не призвела до ютотного скорочення впливу МОН, але ютотно вплинула на використання псевдодемократичного п1ару.
Виходячи з низки проблем, про як1 згадано вище, подальша 1мплементац1я ЗУВО потребуе п1дходу до Тх вир1шення через використання проектного пщходу до управл1ння портфелем програм та проект1в. Це зумовлено тим, що ефективно вир1шити будь яку проблему можливо т1льки 1нновац1йним шляхом за допомогою методолог1Т правл1ння проектами. При цьому слщ розум1ти, що будь-який проект при вир1шенн1 проблеми сам е джерелом потенцшноТ' небезпеки, яку потр1бно враховувати [6].
Зпдно з методолог1ею управл1ння проектами «проекти, що входять до складу програм чи портфел1в, е засобами досягнення цтей та задач оргашзаци, зокрема в частит стратепчного плану. Управлшня портфелем проект1в реал1зуеться у вщповщносп 1з стратег1ею реал1заци шляхом вибору правильних програм чи проект1в, приор1тизаци роб1т та надання необх1дних ресурав» [7]. Можливим критер1ем вибору «правильних» програм чи проект1в може виступати р1шення про в1дпов1дн1сть чи невщповщнють ц1лей конкретних програм проект1в чи окремих проект1в амб1тн1й стратег1чн1й мет1 по 1мплементаци ЗУВО в осв1тнш прост1р УкраТни.
Але перш шж досл1джувати це питання, потр1бно визначити, що е продуктом та результатом самоТ 1мплементаци, а також представити модель середовища, у якому 1мплементац1я буде вщбуватися у найближчому майбутньому.
Продуктом 1мплементац1Т ЗУВО е система вищоТ осв1ти, що в1дпов1дае найкращим европейським практикам вищоТ осв1ти та спрямована на сталий розвиток на основ! автономи виш1в. Результатом 1мплементаци ЗУВО е соц1альний ефект, який повинен з'явитися у прозорост та передбачуваност ус1х складових та процеав у зм1нен1й систем! вищоТ осв1ти УкраТни.
Зг1дно останн1х досл1джень, соц1альний ефект - сукупний та загальний позитивний результат, який отримуе сусптьство як у процес виробництва того чи шшого продукту (послуги) чи виконання певного роду роботи, так I при споживанш вщповщних матер1альних, соц1альних та духовних ц1нностей [8].
Серед ключових показник1в соц1ального ефекту видтяють наступн1 [8]: п1двищення р1вня зайнятост1 населення, п1двищення р1вня забезпеченост населення упорядкованим житлом; покращення стану навколишнього середовища; пщвищення доступност1 та якосп послуг населенню у сфер1 транспорту, охорони здоров'я, освiти, ф1зичноТ культури та спорту, культури, житлово-комунального господарства.
Таким чином, правильною 1мплементац1ею ЗУВО буде така, що дасть сусптьству вим1рюваний соц1альний ефект. Виходячи з вищесказаного, соц1альний ефект може спостер1гатися та визначатися сусптьством через мон1торинг доступност та якост1 осв1тн1х послуг.
На рис.1 представлено чотирьох-елементну модель, що описуе проектне середовище зпдно з [9], у якому здшснюеться 1мплементац1я закону.
Перший елемент - МОН, д1яльнють якого у свою чергу визначаеться чотирма елементами - особою, що приймае р1шення (ОПР), тобто особою, що визначае стратепю Уряду УкраТни ; виконавцями стратеги; вищим менеджментом МОН; середньою ланкою управлшня у МОН.
Другий елемент - це будь-який вищий навчальний заклад (ВНЗ), який е в оточены вимог, обмежень, допущень та впливу щодо стандарлв та метод1в навчання з боку громадськост УкраТни, краТн европи, краТн СНД та шших краТн.
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2015, №2(54), 125-130
Рис.1. Модель проектного середовища, яке потрiбно враховувати при розробц та реалiзацN-портфелю проек^в та програм МОН УкраТни 1: ЛПР, що визначае стратепю Уряду; 2: виконавцi стратегГТ; 3: вищий менеджмент МОН; 4: середня ланка управлшня у МОН; У: УкраТна; б: краТни бвропи; СНД: краТни СНД; I: iншi краТни
Третiй елемент - це ринок пращ який е потенцiйним споживачем продуктiв освiтнiх проектiв [4,10] як в УкраТ'ж, так i у краТнах бвропи, СНД та шших краТнах.
Четвертий елемент - це система середньоТ освiти, що е «постачальником» майбутнiх «замовникiв» освiтнiх проек^в як в УкраТ'ж, так i потенцiйно з краТн бвропи, СНД та шших.
Пропонуеться перевiрити адекватнють цiеТ моделi за допомогою лопко-структурноТ матрицi. Вона дозволяе комплексно представити проект або портфель проек^в на фазi розробки. В табл. 1 наведено лопко-структурну матрицю, яка змютовно вiдповiдае моделi проектного середовища (рис. 1).
Таблиця 1
Лопко-структурна матриця портфелю програм та проектiв з iмплементацii нового Закону Укра'ши «Про вищу освiту»
Елемент Опис елементу Показник Джерела та шструменти Умови (Допущення)
Глобальш ц1л1 Соц1альний ефект Доступн1сть та якють осв1тн1х послуг Незалежний сусптьний мон1торинг В1дрив в1д «радянськост1 » системи вищоТ осв1ти УкраТни
Результат (специф1чна цть) Прозорють та передбачуван1сть ус1х складових та процес1в у зм1нен1й систем! вищоТ осв1ти УкраТни Потребуе подальшого уточнення Потребуе подальшого уточнення Незм1нений курс на Ытеграцю УкраТни в бС
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2015, №2(54), 125-130
Продукти проекту Оч1куван1 продукти отримано В1дпов1дн1сть найкращим европейським практикам; Сталий розвиток Потребуе подальшого уточнення Автономiя вишiв (як можливий варiант)
Дп Перелк д1й, для отримання продукту. Перший р1вень структури роб1т Час (2016 р i к) Наявнють проектнот команди Узгодженiсть юнуючих та нових нормативних документiв
Як бачимо, не Bei KOMipKM в таблиц 1 3anoBHeHi, тому потребують подальшого уточнення. Але такий пщхщ дае можливiсть визначити стратегiчне спрямування та конкретн кроки по iмплементацп ЗУВО у короткостроковiй та довгостроковш перспективi.
Висновки та перспективи подальших дослiджень у даному напрямку. Проведений аналiз стану iмплементацil нового Закону УкраТни «Про вищу осв^у» свщчить про те, що вiдбулися лише «косметичш» кроки. На нашу думку, яка не протирiчить думкам шших експертiв, головних причин такого стану двк Перша пов'язана з неготовнютю колективiв ВУЗiв реалiзовувати тi права та брати на себе вщповщальнють за прийнят рiшення в рамках академiчноT автономи. Дуже великий термш вища освiта УкраТни перебувала пщ «тиском» МОН УкраТни. Тиск проявлявся в визначенн кожного кроку (що, коли i як потрiбно робити), який дозволявся ВУЗам. Першi результати «демократичних» виборiв ректорiв яскраве пщтвердження не готовностi бiльшостi осв^ньот сшльноти брати на себе вiдповiдальнiсть за долю ВУЗiв. Друга причина - шституцшна неспроможнiсть в повнiй мiрi МОН УкраТни модерувати (а не керувати) процесами iмплементацil нового Закону.
Причина також пов'язана з людським капiталом. Ще МОН УкраТни не накопичив критично! маси ствробггниш (професiоналiв в сферi вищот освiти, а не просто нових та молодих особистостей) для модерування процесами функцюнування а головне - розвитку (а не копшвання), в сферi вищот (i не ттьки вищо'О освiти. Швидкiсть змш робить безальтернативним шлях застосування методологи управлшня проектами в дiяльностi як МОН УкраТни, так i уах ВУЗах. А для цього потрiбно глибоке наукове обгрунтування методологiT застосування управлшня проектами в сферi вищот освiти УкраТни. Саме в цьому напрямку доцтьно проводити подальшi дослщження.
Л1ТЕРАТУРА
1. Про вищу осв1ту: Закон УкраТни в1д 01.07.2014 р. №1556 - VII // Вщомосп Верховно' Ради УкраТни. -2014. - №37-38.
2. Чому гальмуеться 1мплементац1я закону про вищу осв1ту [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/EDUCATION/zaruchniki-stavkocentrizmu-chomu-galmuyetsya-implementaciya-zakonu-pro-vischu-osvitu- .html
3. Б1лощицький, А.О. Методолопя проектно-векторного управл1ння осв1тн1ми середовищами [Текст]: автореф. дис... д-ра техн. наук: 05.13.22 / А.О. Бтощицький; [Китвський нац. ун-т буд-ва та арх1т-ри]. - Китв, 2013. - 35 с.
4. Рач, В.А. Формування якост продукту осв1тн1х проекпв [Текст]/ В.А. Рач, А.Ю. Борзенко-М1рошн1ченко // Управл1ння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. -Луганськ: вид-во СНУ 1м. В.Даля, 2003.- № 2(7). - С. 55-60.
5. Борзенко-М1рошниченко, А. Ю. Модель формування портфеля проекпв репонального осв1тнього кластеру [Текст]/ А.Ю. Борзенко-М1рошниченко// Управл1ння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: Вид-во СНУ 1м. В.Даля, 2013. - №4(48). -С.106-112_
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2015, №2(54), 125-130
6. Россошанская, О.В. Экономическая безопасность проектно-ориентированных предприятий [Текст]/ О.В. Россошанская // Управлшня проектами: стан та перспективи: Матерiали VIII МНжнародноТ науково-практичноТ конференций МиколаТв, 18-21 вересня 2012 р.- МиколаТв: НУК, 2011. - С. 177-178.
(ft
7. A Guide to the Project Management Body of Knowledge (PMBOK® Guide)[Text].- Project Management Institute, Inc.,2013. - Ed.5.- 619 с.
8. Атаманчук, Г.В. Теория государственного управления (курс лекций) [Текст]/ Г.В. Атаманчук. - М., 2010.
9. Россошанская, О.В. Модель управления высшим учебным заведением в современных условиях [Текст]/ О.В. Россошанская // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: Вид-во СНУ iм. В.Даля, 2000. - № 2(2). - С.123-127.
10.Шаров, O.I. Управлшня осв^шм проектом на фазi У^ацп: моделювання пщготовки та прийняття ршень [Текст]/ O.I. Шаров // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: Вид-во СНУ iм. В.Даля, 2013. - № 2(46). - С.107-117.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №2(54), 125-130
