CC BY
42
Посилання на статтю_
Рибак А.1. Креатива технологií - iHCTpyMeHT до ycnixy розвитку економки держави/ А.1. Рибак // Управлiння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iM. В.Даля, 2005 - №2(14). С. 23-30._
УДК 65.012.1:378.4:65.007.1 А.1. Рибак
КРЕАТИВН1 ТЕХНОЛОГИ - 1НСТРУМЕНТ ДО УСП1ХУ РОЗВИТКУ ЕКОНОМ1КИ ДЕРЖАВИ
Розглянуто креативн технологи як унiверсальний ринковий шструмент розвитку через застосування iнтерактивного проблемного методу пщготовки менеджерiв проектiв за кредитно-модульною системою навчання. Дж. 19.
Ключовi слова: креативнi технологи, проблемний метод, кредитно-модульна система, полiфункцiональнi властивост^ багатовекторна система.
А.И. Рыбак
КРЕАТИВНЫЕ ТЕХНОЛОГИИ - ИНСТРУМЕНТ К УСПЕХУ РАЗВИТИЯ ЭКОНОМИКИ ГОСУДАРСТВА
Рассмотрены креативные технологии как универсальный рыночный инструмент развития через применение интерактивного проблемного метода подготовки менеджеров проектов по кредитно-модельной системе обучения. Ист. 19.
A.I. Rybak
CREATIVE TECHNOLOGIES AS TOOL FOR THE SUCCESSFUL STATE ECONOMY DEVELOPMENT
Creative technologies as the universal through application of an interactive problem method of preparation of managers of projects behind credit - modular system of training are considered.
Постановка проблеми. Якщо наша держава не хоче бути осторонь вщ соцiально-економiчних перетворень, то вона повинна зробити рiшучi кроки щодо системного впровадження штерактивного проблемного методу пщготовки кадрiв для ринково'' економки за кредитно-модульною системою навчання для вступу до шституцш мiжнародного свтового товариства, передуам до Болонсько'' угоди.
Стратепя проектного розвитку в ринкових соцiально-економiчних умовах передбачае не лише модершзацш управлшських структур, а й теоретичне обфунтування сучасних систем, методiв, засобiв та шших iнструментiв, втiлення в практику креативних технологш, реалiзацiю iнновацiйного потен^алу розвитку через реалiзацiю проектiв i програм.
Вiд вмiння передбачати й прогнозувати стратепю проектного розвитку, вщ творчих i професiйних можливостей зацкавлених осiб проекту, вiд потенцiалу креативност менеджерiв проектiв i членiв 'х команд, вiд ефективностi 'х участ у здiйсненнi процесiв розвитку проектного середовища - значною мiрою залежить "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 2(14) 1
устх реалiзацN проектiв, а також пщвищення iнтелектуального й духовного рiвнiв уах зацiкавлених учасникiв процесiв розвитку сусптьства i держави.
Вiдомо, що проекти розвивають з щеТ, збагачують Тх у задумi, потiм проекти структурно i змiстовно розкривають в концепцiТ. Пiд керiвництвом менеджера команда проводить внутршню експертизу проекту. Замовники, швестори тощо проводять зовнiшню незалежну комплексну експертизу проек^в перед Тх вттенням у життя.
Для успшноТ реалiзацiТ проектiв необхiдно застосовувати найсучаснiшi нов^ш креативнi технологiТ [1, 5, 18]. До участ в розробцi проек^в на конкурснiй основi залучаються штелектуальш ресурси, сучаснi ефективнi iнструменти -шформацшы технологiТ, програмнi засоби тощо. Саме ц складовi дозволяють створити усшшну управлiнську систему, визначальним ключовим iнструментом якоТ е креативнi технологи проектного розвитку економки держави, саморозвитку штелекту членiв проектноТ команди.
Проектному менеджментовi знадобилося чотири тисячолiття, щоб на базi власне розроблених теоретичних передумов i напрацьованого практичного досвщу, творчих прозрiнь i передбачень створити системы науково-теоретичш, методологiчнi основи того, що тепер називаеться креативною технолопею проектного розвитку.
Анал'з останнiх досл'1джень. Вщомо, що останшм часом активно впроваджуеться в рiзних галузях науки i практики нова галузь знань - акмеолопя [2-3]. Одним з найважливших завдань акмеологп е дослiдження методiв, засобiв та видiв мотивацiТ розвитку через проекти, сприяння досягненню акме.
Щодо рушшноТ сили (комплексно!' мотивацп) акме в проектному розвитку е результат проекту - готовий продукт. В залежност вщ спрямування проекту (виробнича чи со^альна сфера), це - товар або послуга. Менеджер проекту як i його команда завжди нацтеы на результат - готовий продукт проекту. До компонент мотиваци досягнення усшху в проектi вщносяться - потреби, мотиви й цл
В проектнiй дiяльностi, як правило, виявляються мотивацiйно-пiзнавальнi мотиви (стимулюючi, техногены, соцiогеннi, бiогеннi тощо). Вони знаходяться в рiзних спiввiдношеннях мiж собою i зовнiшнiм середовищем (оточення -законодавча база, конкуренти, оргашзацшш структури, ситуацп, обставини тощо). Зовнiшне оточення - конкуренти, ситуацп, обставини тощо, завжди мають суттевий вплив на проекти - позитивний чи негативний, тобто, як критерп -сприяють устху або приводять до невдачi в проектах.
Задач'1, цiлi та етапи креативно/ акмелогп. Креативна акмелопя [3] вивчае задачу цл етапи особливостей i тенденцш процесiв розвитку креативности
- професшноТ майстерностi члеыв проектноТ команди в процесi ТТ само актуалiзацiТ пiд час реалiзацiТ проектiв;
- результатiв технолопчноТ зртосп членiв проектноТ команди виконавчоТ оргашзацп;
- об'ективних i суб'ективних факторiв досягнення кiнцевоТ мети в проектах;
- процеав управлiння на всьому життевому шляху проек^в;
- впровадження шновацшних пiдходiв, методiв, засобiв (що базуються на створенн й моделюванн власне новiтнiх технологiй);
- сучасних шформацшних iнструментiв, засобiв i програмних продук^в;
- процесiв пiдготовки менеджерiв проектiв за кредитно-модульною системою при використанн проблемних методiв навчання.
Креатин технологiТ - це [18]:
- нестандарты пщходи до щеТ, проблеми i Тх генерацiя;
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 2(14)
- методики, що сприяють синергетичним ефектам I прийняттю ефективних управлшських р1шень;
- 1нновац1йн1 модел1 навчання, спрямован на удосконалення або створення умов для творчих контакт1в, пл1дного м1ж особистого сп1лкування слухача I викладача.
Креатин технологи передус1м базуються на творчому, проблемному пщход1 проектноТ команди до розв'язання будь-яких ситуацшних проблем ринковоТ економ1ки, позбавленоТ централ1зовано-планового регулювання й авторитаризму управл1ння, жорсткоТ детермшаци повед1нки при структурн1й функц1ональн1й I адмшютративнш п1дпорядкованост1.
Викладення основного матер'тлу досл'джень. Проведемо пор1вняльний анал1з процеав сучасного стану в1тчизняноТ' класичноТ подготовки маг1стр1в -креативного 1нтелектуального шструменту розвитку через реал1зац1ю проект1в. В даний час р1вень 1нформованост1 слухач1в досить високий. Але вони не завжди вм1ють 1нформац1ю, отриману на заняттях, перетворити в знання та вмшня. За л1тературними даними [3], шформац1я, отримана в навчальн1й аудиторп, не приводить до формування системност знань та вм1нь у значноТ б1льшост1 слухач1в.
По наших спостереженнях I за л1тературними даними [1-3, 9] лише десяти вщсоткам удаеться усп1шно застосовувати ц1 вм1ння на практицк Тому надзвичайно важливо навчити слухач1в методично правильно сприймати I засвоювати 1нформац1ю. Формуванню цього процесу не властив1 експрес-методи, в1н тривалий у час1, за своею структурою - багатовекторний, за змютом -пол1функцюнальний.
Щодо багатовекторност1 процес1в формування менеджер1в проект1в як фах1вц1в - це:
- подготовка менеджер1в проект1в при 1нтерактивному проблемному метод! навчання за кредитно-модульною системою;
- проведення дослщжень науково теоретичних I експериментально практичних пщ час навчального процесу в умовах ВЗО I пщ час переддипломного стажування;
- застосування знань, вмшь та навичок в практичному середовищ1 реал1заци проект1в I програм;
- використання соц1ально-психолопчних I оргашзацшно-комушкативних якостей менеджера проекту в управлшы командою, проектом I комун1кац1ями з внутр1шн1м I зовн1шн1м оточенням тощо.
Сутнють креативних технолог1й навчання е пол1функцюнальною, яка зд1йснюеться через [9, 18]:
- мету, яка полягае в засвоенн отриманого матер1алу (шформацп) I засоб1в д1й, як1 необх1дн1 слухачев1 для розвитку творчоТ особистост1 I п1дготовки до самостшно'Т профес1йноТ д1яльност1;
- засоби навчання, що забезпечують сучасний р1вень умов проведення навчального процесу I задовольняють шдивщуальш потреби кожноТ особистост1 для ефективного засвоення нових знань;
- проблемний пщхщ при застосуванн1 штерактивних метод1в проведення занять в командному режим! сп1лкування.
Навчально-наукова д1яльн1сть, що формуе професшы риси майбутн1х кер1вник1в проект1в I програм на баз1 отриманих в маг1стратур1 - знань, вмшь та навичок, надае випускникам наступы пол1функцюнальн1 властивост1 та якосп:
- л1дерськ1 якост1 в управлшы проектною командою I комун1кац1ями у внутр1шньому I зовн1шньому середовищ1;
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 2(14)
3
- управлшськ якост - органiзацiя, моыторинг i контроль виконання po6iT в проектах;
- органiзацiйно-координуючi та штеграцшы здiбностi в управлiннi проектами;
- управлшня проектною командою: формування команди, мотивування i контроль;
- функцп планування в управлшы проектами - оперативне, тактичне, стратепчне планування;
- прийняття управлшських коригуючих дiй i засобiв щодо попереджування й передбачення ризиш i ризикових ситуацiй в проектах;
- управлшня закушвлями в проектах тощо.
Застосування креативних технологш подтяеться за наступними принципами
[18]:
- принцип наочност сприйняття, засвоення шформаци';
- принцип комплексно!' мотивацп навчального процесу;
- принцип постшного пщвищення компетентност та квалiфiкацiï слухача через поширення i набуття додаткових знань i вмшь, що задовольняе потреби в його розвитку при опануванн нових методiв, засобiв, технологiй;
- принцип спрямовано'|' самооргашзацп при максимальному використанн внутрiшнiх iнтелектуальних та морально-психолопчних резервiв;
- принцип поточного саморегулювання, самоконтролю особистостi в процесi навчання спрямованого на отримання очкуваного результату.
Ефективнють застосування слухачами набутих вмшь на практик залежить вiд наступних факторiв:
- якостi, професiйностi й компетентност викладацького складу;
- рiвня застосування викладачами iнтерактивного проблемного методу проведення навчального процесу;
- рiвня навчально-методичного i матерiально-технiчного забезпечення навчального процесу;
- структурування й аранжування шформаци з акцентуванням на ïï головних елементах, розкриттям функцюнального взаемозв'язку мiж елементами шформацшно'Г системи тощо;
- вхщного навчального рiвня знань, вмшь та навичок слухачiв мапстратури.
Крiм того, пiд час самостшно'Г роботи слухачi повиннi навчитись
результативному, цтеспрямованому пошуку шформаци', проведенню систематизаци результатiв пошуково'Г дiяльностi, а також засвоенню шформаци' у виглядi нових знань та вмшь. Мова йде про формування у слухачiв шформацшно'|' компетенци', вмiння ïï ефективно застосовувати на практик в реальному проектному середовищк
В лiтературних джерелах [3-8, 13] зокрема вказуеться, що в даний час головним недолгом, стримуючим фактором низького рiвня пiдготовки фахiвцiв, -е застарiлий, класичний метод навчання. Вчен прийшли до думки про те, що, як би не вчили, сктьки б не видтяли кош^в, класичний метод навчання дае результат однаковий майже у вах кражах свiту - 10% залишкових знань. Навiть у кражах колишнього СРСР, чия вища осв^а на той час вважалась досить пристойною i фундаментальною, був виявлений той самий показник, який не перевищував 10% [5, 9]. Отже вiрогiднiше всього, що, в даному випадку, ми маемо справу з людським феноменом.
Усунення цього суттевого недолку можливе шляхом проведення змш або повна вщмова вщ класичного методу навчання. За тривалий час таких спроб сприймалось чимало, але у вищш навчальнш освт нашо'Г держави старт його практичного реформування розпочався в кшц 90- х рош шсля вперше вщкрито'Г спе^альносп зi специфiчних дисциплiн "Проектний менеджмент".
4
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 2(14)
Слщ вщзначити, що, ще в кшц 1997 року, автором, для отримання лщензп зi спецiальностi Проектний менеджмент, пщ час розробки першого пакету документ був впроваджений iнтерактивний проблемний метод навчання за кредитно-модульною системою [6-8, 10]. Майже через два роки, у 1999 роц в 1талп в м. Болоны, на мiжнародному рiвнi була пiдтверджена доцтьнють i перспективнiсть застосування цього методу. Це подтвердилось тим, що представники 29 европейських кра'н пiдписали декларацш про створення "Зони европейсько' вищо' освiти". Основною iдеею цього документу стала координа^я "освiтньоí" полiтики i зближення нацiональних освiтнiх програм. На сьогодн Угоду пiдтримують бiльше 40 кра'ни. До цiеí програми подготовки фахiвцiв Укра'на офiцiйно приеднаеться найближчим часом, у травн 2005 року, на саммт в Норвегií у м. Бергеш.
Вiдомо, що суть Болонських процеав полягае в тому, що вс дií суспiльного мiжнародного товариства направленi на пiдвищення якост освiти. Майже за десятирiчний перюд пiдготовки "Керiвникiв проектiв i програм" ми впевнились на власнш навчально-виробничш практицi, що кредитно-модульна система ефективна саме тому, що в цьому випадку слухачi вчаться не як за класичною системою - "вщ сесп до сесií", а постшно - у неперервному iнтерактивному режимi в магiстратурi, - на протязi усього перiоду навчання. Мiж семестрами замють сесiй - слухачi вщпочивають на канiкулах. Саме в проблемному пщходк який використовуе постiйний мошторинг i контроль усiх поточних дш, здiйснюеться управлiння проектами i програмами - управлшня змiнами. На цьому пiдходi [9-11] основана i, на даний час, устшно використовуеться неперевершена у свiтi методологiя управлiння проектами.
Таким чином, креативним шструментом для формування фахових якостей -теоретично!' професшноТ компетенцп та практичних навичок у слухачiв е застосування штерактивного проблемного пiдходу. Проблемний пiдхiд при шдготовц фахiвцiв з ПМ використовуеться також, в штересах прискореного переходу економки Украíни до ринкових вщносин, подальшого присвоення державi ринкового статусу, скорочення часу вступу нашо1 держави до шституци СОТ та ^i iнтеграцiйнi кроки [9, 11-13].
Беззаперечно, що в ринкових умовах соцiально-економiчного розвитку потрiбнi новi iнтерактивнi методи, як цiлком себе виправдовують i дозволяють не тiльки по новому i бiльше ефективно органiзувати навчальний процес, а й полтшити творчi контакти i поглибити взаемовiдносини мiж слухачем i викладачем. 1нтерактивний метод проведення навчального процесу вможливлюе рiзке збiльшення вiдсоткiв засвоення iнформацií, що впливае не лише на свщомють слухачiв, а й на 1х почуття, настрш, можливостi, волю, вiддачу, креативнiсть.
Наведемо приклад. Рiвень залишкових знань, зпдно лiтературних даних, при iнтерактивних умовах i проблемному методi проведення навчального процесу за кредитно-модульною системою забезпечуеться наступним чином:
- дискусшы команды обговорення проблеми - 50%;
- практика через командну дш - 70%;
- комплекс об'еднуючих командних дш - постановка проблемного завдання, команды дискуси при пошуку варiантiв для вир^ення проблеми, командний захист варiантiв вироблених рiшень, сесiйнi (загальы) дискусií, SWOT- аналiз проведений викладачем розроблених варiантiв командних рiшень поставленоУ проблеми - забезпечують до 90% залишкових знань [1, 2, 9, 16].
Коментарп щодо вибору найбтьше приваблившого (оптимального) варiанту - зайвк
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2005, № 2(14)
5
Зрозумто, що навчальний процес, проведений при використанн комплексу об'еднуючих командних дш (90% залишкових знань) гарантуе працевлаштування випускникiв на конкурснiй основi за спецiалiзацiею випускникiв в будь-якiй галузi ринкового середовища. Крiм того, мова щеться про гарантовану комунiкативну компетенцш слухачiв - майбутнiх менеджерiв проек^в, що надзвичайно важливо для |'х ефективного використання в ринкових умовах проектного розвитку економки, суспiльства, держави [9, 14].
Отже, випускники мапстратури при штерактивному проблемному методi подготовки за кредитно-модульною системою навчання - володшть знаннями, вмiють здобувати, набувати знання, робити це цтеспрямовано за потреби замовника, вмшть застосовувати набут знання у будь-якiй галузевiй ситуаци, в будь-якiй сферi професшно' дiяльностi проектного розвитку [14].
"Соцiально-економiчнi потреби оточуючого - внутрiшнього i зовшшнього проектного середовища виступають як вимоги до системи осв^и i, в основному, полягають у створеннi осв^ньо-виховних умов для забезпечення:
- гармоншного становлення i розвитку особистостi як шдивщуума i члена суспiльства;
- професшно' освiти, що передбачае формування особистост вiдповiдних ринкових властивостей, як забезпечують конкурентоспроможнiсть особистостi на ринку прац i, таким чином, можливють ïï активно'' участi, самореалiзацiï в соцiально-економiчнiй дiяльностi суспiльства" [18, 19].
Провщну роль в досягненнi усшху в процесi пiдготовки високопрофесiйних менеджерiв проектiв, здiбних ефективно i самостшно працювати в якостi керiвника проек^в i програм вiдiграе викладач. Саме викладач в сво'й професiйнiй дiяльностi повинен створювати кожному слухачу ситуацш успiху. А ситуацiя успiху - це штеграцшний процес поеднання фахових i оргашзацшно-соцiальних умов, що забезпечують цтеспрямований, органiзований процес створення умов, за яких з'являеться можливють досягти певних результатiв у проектнш дiяльностi. Успiх мае психологiчнi i со^альш елементи впливу. З психолопчно' точки зору, успiх - це переживання стану радосп, задоволення сво'|'ми результатами професiйноï дiяльностi. З со^ально''' точки зору, успiх -оптимальне стввщношення мiж сподiваннями, очiкуваннями особистост та ïï навколишнього оточення, - з одного боку, i досягнутими результатами фахово' дiяльностi ^еТ особистосп, - з iншого [1-3, 15, 17].
Устх слухачу може "створити" ттьки той викладач, який тюно причетний до результату, спiвчувае, переживае i сптьно подiляе радiсть устху. Успiх слухачу може "створити" ттьки викладач - високоморальний як особистють, високопрофесшний як науковий керiвник, фахiвець, вихователь, який надто любить свою справу i завжди готовий передати слухачу сво' знання i професшний досвщ, тонкий психолог, який мае високий стушнь розпiзнавання психологiчного стану слухача, його можливостей, здiбностей, побажань, труднощiв, проблем тощо. Успiх окрилюе слухача, даруе вiру, впевненiсть, ршучють, розкривае творчi здiбностi, пiдвищуе його фахову креативнють.
Таким чином, немае шяких сумнiвiв, що до створення устху слухача безпосередньо i завжди причетний викладач, вш ранiше шших бачить очiкуваний i бажаний результат творчо' спiвпрацi. Викладач, в процеа створення успiху, бачить в очах слухача - радють i хвилювання, бентежнють i впевненiсть, неспокiй i окриленють. Викладач передусiм розумiе, що до устху тiльки винятково приходять за сценарiем, добре вiдомим iз лiтератури, - "методом крутого спуску". В реальних умовах, як правило, бувають - похибки, неточности невдачi та iншi промахи пiсля чого, щоб досягти бажаний результат, застосовуючи ^ерацшний метод - все починаеться знову. Тобто тут теж, для
6
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 2(14)
досягнення успОху в поставленш метi, активно використовуеться штерактивний проблемний метод пошуку результату. Разом усе - це е шлях до успОху в проекту шлях до розвитку, шлях до незалежност в широкому розумшнк
Висновки
1. В процес подготовки високопрофесiйних менеджерiв проектiв провiдну роль в досягненн успiху вiдiграе викладач. Викладач повинен створювати ситуацш успОху. Успiх розглядаеться як iнтегральний, комплексний критерш -фаховий, психологiчний i соцiальний.
2. Стратегiя проектного розвитку передбачае не лише модершзацш управлшських структур, теоретичне обфунтування втiлення в практику креативних технологш, а й розкриття механiзмiв i концептуальних моделей прогнозування усшху в реалiзацií проектов.
3. Наведено складовi елементи управлшсько1 системи. Показано, що и ключовим ушверсальним iнструментом е креативнi технологи проектного розвитку економки держави, саморозвитку штелекту членiв проектноí команди.
4. Наведено структуру мотивацп проектноí дiяльностi, проведено аналiз спiввiдношення и внутрОшшх компонентiв з зовнiшнiм середовищем -законодавчою базою, конкурентами, оргашзацшними структурами, ситуацОями, обставинами тощо.
5. Проаналiзовано процеси пiдготовки магiстрiв управлiння проектами, встановлено низький рiвень формування системност знань та вмiнь у значно1 бiльшостi слухачiв. Показано, що за класичною системою подготовки фахiвцiв лише десяти водсоткам вдаеться успiшно застосовувати ц вмiння на практицi.
6. Показано, що формування системност знань, вмшь та навичок - це тривалий процес у чаа, за своею структурою - багатовекторний, за змютом -полОфункцюнальний. Розкрито структуру багатовекторност процесу формування системностО знань, вмшь та навичок. Проведено аналОз змюту навчально-науково1 дОяльностО, що формуе професшш риси майбутнОх керОвникОв проектов i програм, надае 1'м цОлу низку фахових полОфункцОональних особистюних властивостей та професОйних якостей.
7. ДостовОрно показано, що в даний час штерактивний проблемний подход, це - найсучасшший унОверсальний метод подготовки фахОвцОв, головним Онструментом якого - е креативно технологи. 1х ефективне використання в ринкових умовах сприяе здшсненню процеав системного проектного розвитку -економки, суспОльства, держави, в тому числО i для здшснення:
- прискореного переходу економОки Украши до ринкових вОдносин;
- набуття нашою державою ринкового статусу;
- скорочення термшу прийняття Украши до шституцп СОТ;
- прийняття - до 6С та здшснення Украшою шших ОнтеграцОйних крокОв щодо процеав глобалОзацп у свОтове спОвтовариство тощо.
Отже креативним Онструментом для формування фахових якостей -теоретичное' професшно1 компетенцп та практичних навичок у слухачОв е системне впровадження штерактивного проблемного методу навчання за кредитно-модульною системою.
Таким чином, аналОз проведених дослоджень пОдтверджуе i свОдчить про доцтьнють i об^рунтовану необхОднОсть широкомасштабного системного переходу до креативних технологш i 1'х активного використання в процесО подготовки фахОвцОв в штерактивному режимО проблемного методу навчання за кредитно-модульною системою.
Л1ТЕРАТУРА
1. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии. - М., 1998.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 2(14)
7
2. Сисоева С.О. Технологи педагопчноТ творчост в CMCTeMi ocBiTHix технологiй // OcBiTHi технологií у школi та By3i (До 210- рiччя заснування м. Миколаева): Матерiали наук.-практ. конференций 23-25 вересня 1997 р. - К., 1998.
3. Сазоненко Г.С. Педагопка ycnixy (досвiд становлення акмеолопчноТ системи лiцею). -К.: Гнозис, 2004. - 684 с.
4. Maslow A. The farther reaches of human nature. - N. - Y., 1971.
5. Вишнякова Н.Ф. Креативная акмеология. - Минск, 1998.
6. Рибак А.1. Концеп^я пщготовки магiстрiв з управлшня проектами / Пакет докумен^в при лщензуванш спецiальностi 8.000003 "Управлшня проектами". - Одеса. - ОФ УАДУ при Президентовi УкраТни. - 1998.
7. Рибак А.1. Культура управлшня як iнстрyмент формування владноТ елiти в сyчаснiй УкраТнi. // Вюник СхiдноyкраТнського Державного yнiверситетy. - № 6(16). - Луганськ: 1998. - C. 44-54.
8. Рибак А.1. Осв^ньо-професмна програма для пщготовки магiстрiв з управлшня проектами / Пакет докумен^в при лщензуванш спецiальностi 8.000003 "Управлшня проектами". - Одеса. - ОФ УАДУ при Президентовi УкраТни. - 1998.
9. Рибак А.1. Освiтньо-квалiфiкацiйна характеристика для пщготовки магiстрiв з управлшня проектами / Пакет докумен^в при лщензуванш спе^альност 8.000003 "Управлшня проектами". - Одеса. - ОФ УАДУ при Президентовi УкраТни. - 1998.
10. Рибак А.1. Концентричне управлшня проектами. Загальний пщхщ. // Вюник УАДУ при Президентовi УкраТни вип. №1, - К.: 2001. - C. 352-362.
11. Рибак А.1. 1нновацшно-швестицмш шструменти проектного менеджменту в управлшш розвитком регюнальноТ економiки УкраТни. // Аграрний вюник Причорномор'я. Зб. наукових праць: Одеса, 14-16 вересня, 1999. - Вип. №3(6) - Част. №1. - C. 547-551.
12. Рибак А.1. Актуальш аспекти формування регюнальноТ полiтичноТ елiти // Зб. наукових праць УАДУ при Президентовi УкраТни. Одеський ф^ал.// Актуальш проблеми державного управлшня. Випуск 2."Астропринт", 1999.- 50-55 с.
13. Рибак А.1. Управлшня проектноТ дiяльностi на державному рiвнi. // Управлiння проектами та розвиток виробництва. Збiрник наукових праць. - Луганськ. - № 3. -2004. - С. 22-33.
14. Рибак А.1. Навчальний план пщготовки магiстрiв зi спецiальностi 8.000003 "Управлшня проектами". - Одеса. - ОР1ДУ. - 2003.
15. Клиффорд Ф. Грей, Эрик У. Ларсон Управление проектами: Практическое руководство / Пер. с англ. - М.: Издательство "Дело и сервис", 2003. - 528 с.
16. Управлшня проектами i розвитком пщприемств / Матерiали бiзнес-тренiнгy доктора техшчних наук, професора Бушуева С.Д. - УкраТнська асо^а^я yправлiння проектами. - К.: УАУП. - 2003.
17. Усатенко И.Г., Рыбак А.И. Использование инструментов управления проектами для мониторинга процедуры банкротства. // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: Вид-во СНУ iм. В.Даля, 2004. - № 3(11). - С. 105-110.
18. Курносенко Л.В., Андронова А.В. Креатиш технологи в пщготовц проектних менеджерiв. // Вюник СхщноукраТнського Державного ушверситету. - № 1(4). -Луганськ: 2002. - C. 138-141.
19. Биков В.Ю., Биков В.В. Оцшювання в системi сертифкаци професшноТ компетентность // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: Вид-во СНУ iм. В.Даля,2000. - № 2(2) - С. 10-18.
Стаття надшшла до редакци 24.05.2005 р.
8
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 2(14)
