Продуктивність та ефективність праці у торгівлі, їх взаємозв'язок та методи оцінки Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

агрегатiв входять о^м готiвкового компонента, який мае банкнотно-паперо-ву природу, також i рiзнi кредитнi складовi грошово! маси. Тому справедли-вим буде висновок про те, що грошi постшно еволюцiонували разом з роз-витком економiчних систем, в яких вони виконували покладенi на них фун-кци. Поглиблений аналiз i розгляд функщонального пiдходу до теори грошей, його юторичний генезис та розвиток можуть слугувати полем для по-дальших дослiджень.

Лiтература

1. З1ммель Р. Ф1лософ1я грошей. - К.: 1996.

2. Жуков Е.Ф. Деньги, кредит, банки. - М., 1999. - С. 9.

3. Федоренко В.М., Федоренко А.В. Денежное обращение и кредит капиталистических стран. - К.: Вища шк. - С. 5.

4. Аристотель. Никамахова этиака. В 4-х т, т. 4. - М., 1983. - С. 156.

5. Фридмен М. Если бы деньги заговорили... - М.: Дело, 1998.

6. Гальчинський А. Теор1я грошей. - К.: Основи, 1998 - С. 64.

7. Косой А. Деньги и кредитная система.// Вопросы экономики. - 1995, № 5. - С. 114.

8. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. - М.: Республика, 1992, т. 1. - С. 271.

9. Чухно А. Введение в Кн.: Деньги. - К.: Украина, 1997. - С. 27.

УДК 331.101.6 Доц. О.1. Ященко, канд. екон. наук;

магктр Н.1. Капустяк - Львiвська КА

ПРОДУКТИВН1СТЬ ТА ЕФЕКТИВН1СТЬ ПРАЦ1 У ТОРГ1ВЛ1, IX ВЗАСМОЗВ'ЯЗОК ТА МЕТОДИ ОЦ1НКИ

Розглянуто взаемозв'язок понять продуктивносп та ефективносп пращ та зап-ропоновано показники для ix ощнки у торговельному тдприемста.

Assist. prof. O.I. Yaschenko; master's degree N.I. Kapustyak - L 'viv commercial academy Productivity and efficiency of labour in trade, their intercommunication

and methods of estimation

In the article intercommunication of concepts of productivity and efficiency of labour is considered and offered indexes for their estimation in an auction enterprise.

З огляду на нестабшьтсть зовшшнього середовища, значну залеж-шсть вщ швестицш i кредш!в, а також обмежешсть внутршшх екстенсивних чинниюв економiчного росту, стае очевидним, що шдвищення ефективносп нацiональноi економжи в цшому й окремого шдприемства залежить вщ вико-ристання штенсивних чинниюв i, насамперед, вщ шдвищення ефективносп пращ. Без аналiзу й оцiнки даного показника неможливо визначити ступiнь економiчного росту.

У сучасних умовах стае надзвичайно актуальним розробка методичного забезпечення ощнки ефективносп пращ вщповщно до ринковоi стратеги пiдприемства, що дасть змогу об'ективно визначити напрямки виходу шдпри-емств iз кризового стану, розробити надшну довготермiнову стратепю ix еко-номiчного росту.

Великий внесок у дослщження цих проблем внесли як вггчизняш, так i зарубiжнi вченi. Необxiдно зазначити таких украшських та росiйськиx вче-

Науковий вк'мик, 2007, вип. 17.1

них як: А.К. Гастев, П.М. Керженцев, О.К. Харченко, О.1. Амоша, Ю.М. Ру-бiнський, М.Д. Прокопенко, Д.П. Богиня, Р.В. Гаврилов, 1.В. Багрова, O.G. Гер-манова, О.М. Уманський та ш. Значнi дослiдження питань ефективност пра-цi й використання ix у керуваннi пiдприемствами здшснили також зарубiжнi вченi: А. Смгг, Р. Оуен, Ф. Тейлор, Р. Солсу, Ф. Бас^а, Е. Деншсон, Д. Кенд-рiк, Д.Б. Кларк, Б. Сей та ш.

Праця в розвинутих крашах свiту е найдорожчим чинником вироб-ництва. В Укра"ш вона залишаеться малопродуктивною i дешевою. Стан ефективностi працi та ii резерви залишаються здебiльшого поза увагою. Нех-тування трудовим чинником виявляеться насамперед у недостатнш увазi до проблем матерiального стимулювання. У практищ оплати працi ii продуктив-нiсть, зазвичай, не береться до уваги. Розбiжнiсть особистих iнтересiв пращв-никiв та суспiльниx iнтересiв, а вони вимагають безумовного врахування рiв-ня продуктивностi працi та ращонального використання матерiальниx ресур-сiв, е одшею з основних причин наших економiчниx невдач.

Серед понять, якими характеризують окремi риси працi рiзнi вченi та фаxiвцi видiляють таю: результатившсть, ефективнiсть, продуктивнiсть, якiсть та стабшьшсть працi. Не дивлячись на широке розповсюдження термь ну "ефектившсть працiм, вiн не отримав серед економю^в единого змiстовно-го визначення.

Д.П. Богиня ототожнюе ефективнiсть та результативнiсть пращ: "Ефектившсть пращ - це ii результатившсть. Вона показуе сшввщношення обсягу вироблених матерiальниx або нематерiальниx благ та кшькосп затра-ченоi' на це пращ". Автор видшяе ефектившсть пращ як особливу економiчну категорш, "яка е сукупнiстю тих суспiльно-економiчниx вiдносин, якi вини-кають мiж людьми, у процесi функцiонування сукупноi робочоi сили суспшь-ства i вiдображаються ступенем плiдностi всiеi суспшьно корисноi працi".

Л.А. Костин вважае, що продуктивнiсть працi характеризуе ефектившсть пращ людини в матерiальному виробництвi. Визначальна роль продук-тивност працi проявляеться в тому, що, по-перше, зростання продуктивностi працi е основним головним джерелом росту нащонального доходу i, вщпо-вiдно, подальшого розвитку економiки i пiдвищення добробуту людей; подруге, досягаеться значна економiя живоi працi, забезпечуеться основний прирют обсягiв виробництва; по-трете, вщ рiвня продуктивностi працi зале-жить значною мiрою ефективнiсть використання у виробнищв матерiально теxнологiчниx ресурсiв, окупшсть витрат.

1.П. Виноградов робить висновок: "продуктившсть працi вiдображае ступiнь ефективност конкретноi живоi працi, яка виготовляе певну кшьюсть матерiальниx благ в одиницю робочого часу...".

Д.П. Богиня та А.Ф. Шевченко вважають, що "результатившсть всiеi рiзноманiтностi трудовоi дiяльностi людини можна врахувати, вщбити i ощ-нити тiльки категорiею "ефективнiсть працi". На ixню думку "ютотною особ-ливiстю категори "ефектившсть пращ" е те, що вона характеризуе результатившсть живоi пращ як дiяльностi людей, уЫх ii видiв (наприклад: вченого, лiкаря, вчителя, артиста, шдприемця, менеджера, службовця, роб^ника, то-

що) i вЫе! сукупно! працi суспiльства, а також усiх 11 складових (якосп, кшь-костi, iнтенсивностi, продуктивно! сили i продуктивностi працi)м.

Чiтко розмежував поняття "продуктившсть" i мефективнiстьм пращ В.В. Новожилов. Вш стверджував, що ефектившсть працi - бiльш широке поняття нiж 11 продуктившсть тому що при визначенш ефективност працi вра-ховуеться не тшьки кiлькiсть продукци, а й 11 вiдповiднiсть потребам, а також елементи народногосподарського ефекту пращ

Узагальнюючи думки окремих вчених ми вважаемо, що тд ефектив-нiстю працi необхщно розумiти соцiально-економiчну категорiю, яка визна-чае не тiльки результативнiсть живо! пращ, а й враховуе сощально-психоло-пчт аспекти працi: кориснiсть пращ, стушнь задоволення попиту, режим ро-бочого дня, моральне задоволення, матерiальна винагорода та iн.

Рис. 1. Сутшсш вiдмiнностi продуктивностi та ефективностi прац

Проблема вимiру продуктивной! пращ е досить складною i викли-каеться це тим, що в одному показнику намагаються вiдбити багато важливих обставин i особливостей. У сучаснш вiтчизнянiй науковiй лiтературi немае еди-

Науковий вкник, 2007, вип. 17.1

но! думки, який з юнуючих показниюв найбшьше повно вiдбивае економiчний змют ефективностi (продуктивностi) працi. Не шддаеться сумнiву, що продук-тивнiсть характеризуе ефектившсть працi. Крiм цього, показник ефективност працi повинний найбiльш повно враховувати витрати всiх видiв пращ, як-найменше реагувати на структуры змiни в економiцi, на шдприемств^ по мож-ливостi забезпечити порiвняннiсть вiд мiкро- до макрорiвня. Тут ще до повно-го перелжу вимог, що пропонують до показника ефективност працi.

Серед безлiчi пiдходiв до вимiру показника продуктивностi пращ можна видшити двi принципово рiзнi схеми його обчислення. Перша характеризуе статичш аспекти параметрiв продуктивност працi i виражаеться за-лежно: результати/витрати. Друга - вщбивае динамiчнi аспекти й визна-чаеться залежшстю: економiя/витрати.

Найбiльш розповсюдженим показником рiвня продуктивностi працi робiтникiв торговельного шдприемства е товарообiг на одного пращвника, який визначаеться середнiм розмiром товарооб^у на одного працiвника шд-приемства (продуктившсть працi з реалiзацil одинищ товару):

ПП = Кх / Чь (1.1)

ПИ! = Кх / (ЧгФРЧод), (1.2)

де: ПП - товарообiг на одного пращвника, грн.; К! - кiлькiсть натуральних або умовно-натуральних одиниць реалiзацil ьго товару; Ч! - чисельнiсть пра-цiвникiв торговельного пiдприемства, зайнятих реалiзацiею i-го товару, чол.; ФРЧод - фонд вщпрацьованого часу одним робггником (днiв або годин).

ПП = ТО / Ч, (1.3)

де: ПП - товарооб^ на одного пращвника, грн.; ТО - розмiр товарооб^у за розрахунковий перюд у фактичних щнах, грн.; Ч - середньо облжова чисель-нiсть роб^ниюв пiдприемства, чол.

1нший пiдхiд до ощнки продуктивностi працi вiдбиваеться залежшстю "економiя / витрати". При побудовi дослiджуваного показника виникають пи-тання: економш працi необхiдно зiставляти з витратами живо! й уречевлено! пращ чи тшьки з витратами живо! пращ? Пщ економiею витрат пращ розу-мiеться як абсолютне, так i вiдносне вивiльнення працiвникiв. Змша чисель-ностi по кожному з чинниюв (пiдвищення технiчного рiвня виробництва, ви-користання робочого часу т iн.) розглядаеться як ефект здшснення вщповщ-ного заходу. Рiст продуктивност працi визначаеться економiею робочо! сили, яку рекомендуемо визначати за формулою:

%ПП = (Еп ■ 100) / (Чв - Еп), (1.4)

де: %ПП - економiя робочо! сили, %; Еп - економiя чисельностi за всiма чин-никами, чол.; Чв - вихщна чисельнiсть, чол.

Показниками вимiру ефективност працi в торгiвлi, на нашу думку, е:

• на р1вт особистосп: стутнь задоволеност1 працею, користсть пращ, матерь альна винагорода, ефектившсть мотиваци пращ;

• на робочому мющ: стутнь задоволеност працею, користсть пращ, режим робочого дня, плинтсть кадр1в, рентабельтсть тдприемства;

• на тдприемствг стутнь задоволення попиту, широта асортименту, яшсть послуг, можлившть економи часу покупцями;

• на р1вт району: територ1ально! одинищ: розмщення торговельно! мереж1, широта асортименту, стутнь задоволення попиту, р1вень безробггтя;

• на р1вт виду д1яльносп: територ1ально! одинищ: розмщення торговельно! мереж1, широта асортименту, стутнь задоволення попиту, можливють еко-номп часу покупцями;

• на р1вт народного господарства: сплата податтв до бюджету, ршень безробггтя.

Незважаючи на наявнiсть велико! кшькосл методiв та показникiв роз-рахунку продуктивност та ефективностi працi, питання про ушверсальний шдхщ у вггчизнянш теори та практицi залишаеться вщкритим. Кожний з роз-глянутих вище показникiв мае свое значення. Тому можна погодитися з думкою деяких дослщниюв про необхщшсть вимiру ефективностi працi системою показниюв, що дае змогу дати економiчно обгрунтоване сполучення на-туральних та вартюних вимiрникiв витрат i результат працi, а також враху-вати сощально-психолопчш аспекти працi.

Л1тература

1. Костин Л.А. Повышение эффективности труда в новых условиях хозяйствования. -М.: Экономика, 1974. - 294 с.

2. Богиня Д.П., Гр1шнова О.А. Основи економши пращ: Навч. поабник. - К.: Знання-Прес, 2000. - 313 с.

3. Герасимова 1.Ю. Оцшка та шляхи пщвищення ефекгивносп пращ на вугшьних тд-приемствах: Дис. ... канд. екон. наук. - Дншропетровськ, 2006. - 236 с.

4. Новожилов В.В. Проблемы измерения затрат и результатов при оптимальном планировании. - М.: Экономика, 1967. - 376 с.