CC BY
19
УДК. 636. 68.56.29. 07
Прилшко Т.М., д.с.- г.н., професор, Кадиш В.О., к.с - г.н., доцент, Косташ В.Б., к.с.- г.н. ©
Подтъсъкии державный аграрно-техтчнийутверситет, м.Кам'янецъ-Подшъсъкий
ПРОДУКТИВН1 ТА БЮХ1М1ЧН1 ПОКАЗНИКИ КОРОПА ПРИ ВИРОЩУВАНН1 У СТАВАХ НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНИЧОГО ПАРКУ "ПОД1ЛЬСЬК1 ТОВТРИ"
Наведено дат дослгдженъ вм1сту загалъного бтка у сироватщ кров/ коропа, ргзних вжових груп. Встановлено, що у р1зних вжових групах коропа концентращя загалъного бмка в сироватщ кров/ у однор1чок значно менша (Р<0,001), шж у сироватщ кров/ цъоголгток / дволгток. . Спостер1галося вгроггдне зниження показника гематокритуу однор1чок / дволгток коропа на 40,4% (Р<0,001) та 20,6% (Р<0,05) пор1вняно до показника гематокриту у цъогол\ток.
Ключое1 слова: короп, цъоголтки, кров, бток, алъбумти, умови довкглля, стаей.
Вступ. За даними дослщниюв [1], вщношення альбумш1в до глобулш1в у сироватщ кров1 риб менше, шж у савщв: у коропа - 0,16-0,3, загальний вмют бшка - близько 3%. Голодування { захворювання призводять до зниження вмюту бшка.
Сезонш змши вмюту бшка у сироватщ кров1 коропа з'ясоваш недостатньо. Встановлено [2], що концентрация бшка в сироватщ кров1 риб вища в л1тнш перюд. 1нш1 автори [3, 4] вщм1чають, що вмют бшка вищий в зимовий перюд.
На кшькють альбумш1в у сироватщ кров1 риб мае вплив як сезон року, так I в1к. 3 в1ком вщбуваеться збшьшення вщносного вмюту в сироватщ кров1 сазана загального бшка I в зв'язку з цим зростання кшькюного вм1сту окремих бшюв сироватки, таких як Р-глобулши, а вм1ст альбумш1в з вшом, навпаки, зменшуеться [1].
Для розумшня взаемовщносин м1ж рибою I водним середовищем, що постшно змшюеться, необхщний системний пщхвд як по вщношенню до само1 риби, так I по вщношенню до всього водного середовища. Еколого-ф1зюлоги стверджують, що екстремальний фактор може впливати не тшьки безпосередньо на р1зних стад1ях онтогенезу риби, але 1 опосередковано -через змши ф1зико-х1м1чних властивостей середовища I через змши взаемовщносин з бютичним фактором [5].
Для розумшня особливостей екологи р1зних вид1в риб особливо важливе значения мае вивчення динамжи бшюв сироватки кров1 як компонента, що вадграють важливу роль в пщтриманш гомеостазу, I тим самим пщтримання
© Прилшко Т.М., Кадиш В.О., Косташ В.Б., 2013
175
юнування окремих особин I виду в цшому. Вщомо, що бшки плазми кров1 риб мають гетерогенну природу, що обумовлено наявшстю ряду бшкових фракцш, яю вщр1зняються за ф1зико-х1м1чними I функцюнальними властивостями, хоча до недавнього часу вони розглядалися виключно як високомолекулярш сполуки, що мають значения лише для пщтримки на иевному р1вш осмотичного I онкотичного тиску, для регуляци водно-сольового обмшу.
Шзшше було доведено, що бшки сироватки кров1 е джерелом амшокислот для синтезу бшк1в оргашв I тканин, а також використовуються безиосередньо для утворення тканинних бшюв без иоиереднього глибокого розщеплення [4]. Виявлено значения бшюв сироватки кров1 як транспортер1в вуглевод1в, лшвдв, тгмент1в, р1зних катюшв I анюшв. Виявлена також ферментативна функщя бшюв у ироцесах зсщання кров1 I ф1бринол1зу. £ даш, яю свщчать про те, що бшки сироватки кров1 можуть переходити безпосередньо не тшьки у бшки печшки, але I в глобш гемоглобшу.
Одночасно може вщбуватися I зворотнш процес - перехщ бшюв печшки в бшки сироватки кровг 3 цього випливае надзвичайна важливкть даних про динамжу бшюв сироватки кров1 риб в залежност1 вщ вжу, стану оргашзму, сезону.
За даними А. Кирсипуу, К. Лаугасте [6], у бшках сироватки кров1 коропа було виявлено 5 основних фракцш: альбумши, а1-, а2-, Р I у-глобулши. 3 них а1 I а2 глобулши пщдаються незначним I нерегулярним сезонним змшам. Процентний вмют альбумш1в у сироватщ кров1 коропа е високим протягом вЫе! зими, пом1тно знижуеться у кв1тш, дещо пщвищуеться у травш I червш, та знову знижуеться у л1тш м1сящ (липень I серпень), а починаючи з вересня до грудня - пщвищуеться.
Для розумшня особливостей екологп р1зних вид1в риб велике значения мае вивчення динамжи бшюв сироватки кров1, осюльки кров е ноЫем важливих обмшних процеЫв I вщображае в значнш м1р1 динамжу життевих процеЫв [5].
Пщвищення температури водного середовища спричиняе актив1зацш обмшних процеЫв в оргашзм1 риб, в тому числ1 I обмшу бшюв.У результат! проведених дослщжень було виявлено, що пщвищення температури водного середовища до меж оптимальних (28°С) поряд з посиленням загально! штенсивност1 обмшу бшюв в оргашзм1 коропа призводить до збшьшення утворення I накопиченням 1х в тканинах [40].
У термальних водах концентрация загального бшка у риб становила 24 г/%, а у риб, вирощуваних в холодних водах - 1-2 г/% [1].
Сезонш змши вщносно! кшькост1 Р- I у- глобулш1в у сироватщ кров1 риб вщмшш: вмют Р-глобулш1в пщвищуеться у кв1тш-травш I серпш-вересш, вмют у-глобулмв - в пром1жках м1ж цими перюдами.
1нтенсиф1кащя синтезу викликае деяке збшьшення вмкту альбумш1в в сироватщ у травш - червш, але за подальшого потеплшня води обмш стае бшьш штенсившшим I р1вень альбумш1в знову знижуеться. Можливо, що з перебудовами обмшу весною I восени пов'язане I збшьшення в даш сезони у
176
кров! вм1сту Р" глобулш1в - бшюв, яю приймають участь у перенесены! багатьох фермент1в [ 4].
За морфолопчними i бюх1м1чними показниками кров1 можна стверджувати про штенсившсть обмшних процеЫв в оргашзм1 коропа. Доведено, що щ показники мають корелятивш зв'язки з в1ком, ростом, розвитком i продуктившстю риб. [2].
Як у в1тчизнянш, так i в заруб1жнш л1тератур1, е багато праць, у яких наведен! даш не тшьки про концентрацию бшюв взагал1, але i окремих бшкових фракцш кров!. Проте можна назвати лише деюлька праць, в яких наведен! даш про абсолютний вмют бшюв i окремих фракцш у кров1 коропа. Даних про концентрацш бшюв у плазм1 кров1 достатньо, щоб робити глибоко обгрунтоваш висновки про забезпечешсть оргашзму риб бшками сироватки кров!. Кшьюсть кров1 у оргашзм1, а отже i кшьюсть сироватки, не е постшною величиною, тому даш про концентрацш бшюв сироватки не можуть розглядатися як адекватш, якщо вони одержан! у pi3Hi сезони року, pi3Hi BiKOBi перюди, за р1зного ф1зюлопчного стану [3, 4].
Отже, вплив фактор1в довкшля на цитогенетичш, гематолопчш та 6ioxiMi4Hi процеси в кров1 та соматичних кл1тинах оргашв коропа е вивченими недостатньо, що обумовлюе проведения даних дослщжень з метою розробки системи контролю у ставовому рибництвг
Матер1ал та методи. Робота виконана протягом вегетацшного перюду 2009-2010 року. Об'ектами дослщжень служили цьоголптси, однор1чки та двол1тки украшського лускатого коропа в процеЫ !х вирощування у вирощувальних i нагульних ставах. У сироватщ кров1 визначали: загальний бшок - за допомогою рефрактометра РДУ; бшков1 фракци - методом електрофорезу в пол1акриламщному гел1 з наступним визначенням вщсоткових стввщношень ix на анал1затор1 фореграм АРФ-1 за методиками Антонова Б.1. [8].У кров! визначали:гематокрит - центрифугуванням в гематокритнш центрифуз1 МЦГ-8; гемоглобш - за допомогою фотометра фотоелектричного КФК-3; концентрацш еритроцшгв - за допомогою гемоцитометра кондуктометричного ГЦМК-3; резистентшсть еритроцшгв - за допомогою приладу Line recorder TZ212s.
Результати дослщження. Дослщження вмюту загального бшка в сироватщ кров! коропа, р1зних в1кових груп у дослщному господарств1 "Рудники", показали, що змши його вм1сту в кров1 р1зних вшових груп неоднозначш (табл. 1).
3 представлених в таблиц! даних видно, що у р1зних в1кових групах коропа концентращя загального бшка в сироватщ кров1 у однор1чок значно менша (Р<0,001), шж у сироватщ кров1 цьогол1ток i двол1ток, що можна пояснити впливом зимового голодування на синтез бшюв у печшщ коропа. 3 цих даних випливае, що вмют загального бшка в сироватщ кров1 коропа зазнавав значних коливань в залежност1 вщ вшових груп риб та змши умов довкшля. Фракци альбумш1в i глобулш1в у р1зних в1кових групах коропа були добре виражеш на електрофореграмах.
177
Таблиця 1
Вмкт загального бшка 1 сшввщношення бшкових фракцш в сироватщ
кров! рг5нн\ вжових груп коропа у господарств1 "Рудники" __(М±ш; п=8)__
Показники Цьоголггки (жовтень, 2010 р.) Однор1чки (травень, 2010 р.) Двол1тки (липень, 2010 р.)
Загальний бшок г/л 29,4±0,07 12,3±0,17*** 36,4±0,23***
Альбумши, % 47,45 48,7 48,5
р-альбумши, % 8,73±0,16 10,62±0,33*** 8,65±0,42
А-альбумши, % 38,65±1,17 37,55±3,23 39,85±1,15
Глобулши, % 52,55 51,83 51,3
^-глобулши, % 15,2±0,45 11,2±0,91*** 16,22±0,40
Р1-глобул1ни, % 4,9±0,62 5,15±0,98 4,06±0,48
а2-глобулши, % 8,4±0,24 10,15±1,70 8,88±0,38
Р2-глобулши, % 4,4±0,47 7,55±0,47*** 4,09±0,48
У1-глобулши, % 8,3±0,65 8,42±1,51 8,19±0,49
у2-глобулши, % 10,19±0,79 9,4±1,56 10,06±1,02
Альбумши/ глобулши 0,91 0,97 0,96
Стутнъ е\рог1дностг. * - Р < 0,05; ** - Р < 0,01; *** - Р < 0,001.
У сироватщ кров1 дослщжуваних риб найбшьшу концентрацию мае А-альбумшова фракщя - у цьогол1ток вона становить 38,65±1,17%, в однор1чок - 37,55±3,24%, у двол1ток - 39,85±1,15% загально! кшькост1 бшюв.
Статистично в1рогщш в1ков1 р1знищ виявлеш у р-альбумшовш фракцп. У цьогол1ток !х кшькють становила 8,73±0,16%, в однор1чок вона була бшьша на 18% (Р<0,001), водночас у однор1чок зменшувалася кшькють А-альбумш1в на 3% та пщвищувалася на 3% у двол1ток у пор1внянш з цьогол1тками.
Вщносна кшькють агглобултв у сироватщ кров1 однор1чок на 26,4% менша, а вщносна кшькють а2-глобулш1в - бшьша, шж у сироватщ кров1 цьогол1ток I дволгток (Р<0,001). Вщм1чалося також незнание пщвищення Р^ глобулшово! фракцп в однор1чок. Водночас спостер1галося в1рогщне пщвищення р2-глобулш1в у ще! ж в1ково! групи - на 42% (Р<0,001) та незнание зниження у2-глобулшово! фракцп. Р1знищ у вщносному вмют1 71- I у2-глобулш1в у сироватщ кров1 цьогол1ток, однор1чок I двол1ток статистично нев1рогщш (Р<0,5).
Вщносний вмют альбумш1в у сироватщ кров1 коропа р1зних вжових груп значно менший, шж вмкт глобулш1в, внаслщок чого бшковий коефщ1ент А/Г (альбумши/глобулши) менший одинищ.
Таким чином, одержан! результати свщчать про значш змши вмкту загального бшка I стввщношенш окремих бшкових фракцш у сироватщ кров1 коропа з вшом.
Вивчення змш показниюв еритрощного ряду кров1 проводили у цьогол1ток, однор1чок та двол1ток коропа дослщного господарства "Рудники". Результати дослщжень показали, що гематолопчш показники у коропа
178
зазнають значних 3míh з bíkom. Як видно з даних, наведених в таблиц! 3.5, кшьккть еритроцит1в у кров1 двол1ток коропа значно менша пор1вняно до ix ЮЛЬКОСИ в kpobí ЦЬОГОл1тОК (Р<0,01). р1знищ в КЩЬКОСт1 еритр0цит1в у kpobí цьогол1ток i однор1чок виражеш незначною м1рою (Р<0,5).
Таблиця 2
Показники еритро'щного ряду kpoßi р1зних bíkobhx груп коропа
в господарств1 " Рудники" (M±m, n=8)
Показники Цьогол1тки (жовтень, 2010 р.) Однор1чки (травень, 2010 р.) Двол1тки (липень, 2010 р.)
Кшьшсть еритроципв, Т/л 2,3±0,23 2,07±0,08 1,35±0,07**
Резистентшсть еритроципв 1,7±0,28 2,21±0,37 0,933±0,15*
Гематокрит, % 31,5±1,30 18,77±1,03*** 25±1,72*
Гемоглобш, г/% 12,8±0,70 10,85±0,33* 8,75±0,50***
CmyniHb eipozidnocmi: * - P < 0,05; ** - P < 0,01; *** - P < 0,001.
Резистентшсть еритроцшгв у Kpoßi дволггок на 45,1% менша (P<0,05) пор1вняно до резистентност1 еритроцит1в у кров1 цьогол1ток; у однор1чок вона - на 23,1% бшьша, шж у цьоголггок (Р<0,5).
Одержан! результати дослщжень свщчать також про значш змши гематокритно! величини в кров1 р1зних bíkobhx груп коропа. Спостер1галося в1рогщне зниження показника гематокриту у однор1чок i двол1ток коропа на 40,4% (P<0,001) та 20,6% (P<0,05) пор1вняно до показника гематокриту у цьогол1ток.
Дослщження вмюту гемоглобшу в кров1 коропа показали, що bmíct його також зазнавав значних 3míh з bíkom риб. Зокрема, в кров1 цьогол1ток bmíct гемоглобшу становив 12,8±0,70 г/%, в кров1 однор1чок i двол1ток bíh був менший вщповщно на 15,2 (P<0,05) i 31,6% (P<0,001). Bmíct гемоглобшу в kpoßi коропа знаходиться в прямш залежност1 вщ кшькоси еритроцит1в. 3 bíkom кшьккть еритроцит1в, i bmíct гемоглобшу в кров1 коропа зменшуеться.
Висновки. Таким чином, одержан! даш свщчать про значш 3míhh гематолопчних показниюв еритрощного ряду кров1 р1зних bíkobhx груп коропа. Зокрема, вщм1чалося зменшення кшькост1 еритроцит1в, гематокритно! величини та гемоглобшу з bíkom у кров1 риб.
Л1тература
1. Аминаев В.А., Яржомбек A.A. Физиология рыб. - М.: Легкая и пищевая промышленность, 1984. - С. 155-157.
2. Шерман I.M., Гринжевський М.В., Желтов Ю.О., Пилипенко Ю.В., Вол1ченко M.I., Грициняк I.I. Год1вля риб. - К.: Вища осв1та. - 2001. - 270 с.
3. Попов О.П. Физиолого-биохимическая характеристика функционального состояния карпов (Cyprinus carpió L.) в процессах заводского воспроизводства, селекции и товарного выращивания: Автореф. дис. канд. биол. наук. М., 1986. - 25 с.
4. Попов О.П. Экологическая физиология и биохимия рыб. -Астрахань: 1979. - Т.2. - С. 158-159.
179
5. Карпевич А.Ф., Коржуев П.А., Строганов Н.С. Задачи экологической физиологии рыб в свете современных требований - М.: Наука, 1979. - С. 5-35.
6. Кирсипуу А., Лаугасте К.О. сезонных изменениях белкового обменау леща. М.: Наука, 1979. - 178 с.
Summary
Prylipko T.M., Kadysh V.A., Kostash V.B.
Podolsky State Agrarian Technical University, Kamenetz-Podolsky, Ukraine PRODUCTIVE AND BIOCHEMICAL INDEXES WHEN GROWN OF CARP IN PONDS NATIONAL NATURAL PARK "PODOLSKI TOVTRY"
The data of research content of general protein in blood serum of carp, different age groups. Found that as different age groups of carp concentration of total protein in the blood serum of one-year carp greatly less (P <0.001) than in blood serum this-year carp and two-year carp. There was a probable decline index of hematocrit in one-year carp and two-year carp on the 40,4% (P <0,001) and 20,6% (P <0,05) in comparison to the index hematocrit in this-year carp .
Key words: carp, this-year carp, blood, protein, albumin, environmental conditions, ponds.
Рецензент - к.б.н., доцент Божик В.Й.
180
